Досліджено проблеми людського існування, втілені у бориславскому циклі творів І.Франка. Проаналізовано стан вивчення екзистенційних мотивів у художній спадщині митця. Здійснено спробу щодо екзистенційно-феноменологічного прочитання бориславського циклу у контексті художньої реалізації письменником онтологічних питань. На матеріалі оповідань "Ріпник", "Навернений грішник", "На роботі", "Яць Зелепуга", "Полуйка", повісті "Boa constrictor" та роману "Борислав сміється" виявлено основні екзистенційні стани, наявні у творах І.Франка, а саме: тривогу, страх, вину, совість, вибір, смерть, надію. З'ясовано систему символічних маркувань екзистенціалів, позначених концептами Борислава, болота, бруду, безодні, ями, сну. Розглянуто природу Франк-вського езотеризму, взаємопов'язаного з його ставленням до людської праці як сутнісної духовної сили. Вирізнено філософсько-екзистенційні аспекти концепції "цілого чоловіка". Проаналізовано засоби психологічного аналізу екзистенційних станів, серед яких найпродуктивнішими є портретування та внутрішнє мовлення героїв.

  Скачати повний текст

Вивчено тематичний вклад і аналіз етичної системи А. Шептицького як пам'ятки розвитку філософії раннього неотомізму. З'ясовано релігійно-філософський контекст виникнення його етики. Реконструйовано вчення А. Шептицького про теологічну основу етики прописів. Досліджено ідеї митрополита про природний закон. Проаналізовано особливості неотомічної критики А. Шептицьким кантівського вчення про совість. Реконструйовано його вчення про шляхи втілення норм природного закону в писаних законах. Здійснено аналіз цього вчення про божественний закон і його вимоги до особистості, людства та церкви. З'ясовано місце вчення А. Шептицького про співвідношення етики приписів та етики чеснот в етичних дискусіях сучасного неотомізму.

  Скачати повний текст

Розглянуто психоаналітичну модель художньої творчості (ХТ) та визначено модифікаційні процеси післяфрейдівського періоду. Викладено типологію ХТ ("невротичний" - "шизофренічний" типи) та сформовано "портрет" митця у контексті "невротичної особистості нашого часу": "відсторонена особистість", неприйняття почуттів, усамітнене життя, "страх невизнання", аскетизм, "творча совість" на основі досліджень представників "глибинної" психології (К.-Г. Юнг) і неофрейдизму (К. Хорні, Е. Фромм). Розкрито значення патографії як засобу виявлення прихованих мотивів і стимулів ХТ. Вивчено український психоаналітичний досвід, що за сучасних умов сконцентрований на проблемах естетики психоаналізу, ХТ в контексті видової специфіки мистецтва та патографії.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено характерні особливості справедливості як соціально-правового феномену: її гнучкість та універсальність, можливість її оцінювання з позиції таких категорій, як "благо", "свобода", "совість", "честь", "гідність". Обгрунтовано наявність генетичного зв'язку між реалізацією принципу справедливості на таких ключових етапах застосування кримінального закону, як кваліфікація злочинів і призначення справедливого й доцільного покарання, та процесами побудови справедливого суспільства на основі концепції громадянського суспільства та правової держави. Доведено, що принцип справедливості в кримінальному й у кримінально-виконавчому праві характеризується такими обов'язковими ознаками (критеріями), як рівність, диференціація й індивідуалізація. На основі сучасних уявлень про принцип справедливості у сфері застосування покарань і поводження з засудженими сформульовано поняття справедливості як узагальнювального, етично обгрунтованого критерію порівняння активної поведінки людини та громадянина, відповідно до якого всі люди за вчинені злочини несуть покарання й одержують відплату один від одного у встановлений час.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз феномену честі людини в площині інтегрального знання філософської антропології. Зазначено, що філософське обгрунтування феномену честі у антропологічному аспекті розширює проблемне поле етичної науки та уможливлює багатовимірну тематизацію. Доведено, що честь є складним духовним утворенням, яке відображає у своєрідний спосіб численні суперечності, "відкриті питання" людської буттєвості. Встановлено смислові межі даного поняття та його роль в духовному життєтворенні суспільства та окремої особистості. Визначено смисложиттєві поняття-концепти, що детермінують даний феномен і втілюють багатовимірність його смислового поля: антитези честь - сором, честь - безчестя, концептуальні зв'язки честь - святість, честь - милість, честь - Божа Благодать, честь - авторитет, честь - престиж, честь -слава, честь - віра, честь - гідність, честь - совість, честь - велич.

  Скачати повний текст