З'ясовано історичні передумови виникнення та розвитку вітчизняного досудового слідства. Розглянуто питання стосовно понять, суті та процесуального порядку його провадження. Визначено місце досудового слідства у кримінальному процесі України та тенденції розвитку. Проаналізовано та вивчено особливості функціонального призначення органів досудового слідства, їх правового статусу. Установлено, що дане слідство є специфічно самостійною галуззю державно-правової діяльності. Обгрунтовано переваги створення нового правоохоронного органу - Слідчого Комітету України, який забезпечить проведення єдиної кримінальної політики на всій території країни. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства щодо деяких аспектів кримінально-процесуальної діяльності органів досудового слідства.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність (ОРД), дізнання та досудове слідство зі справ про злочини та суспільно небезпечні діяння неповнолітніх. Досліджено предмет, об'єкти, форми, методи, завдання та повноваження прокурора щодо нагляду у цій галузі прокурорської діяльності. Розроблено тактику та методику цієї діяльності зі справ неповнолітніх. Запропоновано шляхи оптимізації та критерії оцінювання роботи прокурора на досудовому слідстві. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, а саме: закону України "Про прокуратуру", "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальний кодексу України, інших нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне та системне вивчення процесу доказування у ході дослідження дорожньо-транспортних пригод (ДТП), вчинених за несприятливих умов. Теоретично обгрунтовано та проаналізовано практику використання криміналістичних, судово-медичних і процесуальних знань у забезпеченні органів, що проводять досудове слідство та судовий розгляд цієї категорії справ. Досліджено загальнотеоретичні, правові та процесуальні засади впливу об'єктивних факторів навколишнього середовища місця ДТП у контексті взаємозв'язку факторів їх освітленості, зустрічного руху транспортних засобів, прозорості атмосфери, стану вітрового склад та транспортного засобу, недостатньої видимості, стану зору водія, особливостей сприйняття зорової інформації учасниками пригоди. Запропоновано внести певні зміни до Кримінально-процесуального кодексу України з метою вдосконалення чинної системи джерел доказів, базуючись на реаліях і практиці. Запропоновано певні висновки для вдосконалення практики використання процесуальних і криміналістичних знань і підвищення ефективності роботи органів дізнання, слідства та суду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність (ОРД), дізнання та досудове слідство у справах про вимагання. Досліджено предмет та об'єкти, визначено завдання та повноваження прокурора за наглядом за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство. Розроблено тактику та методику прокурорсько-наглядової діяльності у справах про вимагання. Запропоновано шляхи оптимізації та критерії оцінки фахової компетентності прокурора на досудовому слідстві. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення Законів України "Про прокуратуру", "Про оперативно-розшукову діяльність", а також КПК України та наказів Генерального прокурора України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство у справах про злочини проти довкілля. Розкрито правову природу, об'єкти, предмет і правові засади прокурорського нагляду на досудовому слідстві, визначено завдання та повноваження прокурора. Розроблено тактику та методику прокурорсько-наглядової діяльності у справах про злочини проти довкілля. Запропоновано шляхи оптимізації та встановлено критерії оцінки ефективності прокурорського нагляду на досудовому провадженні та наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері здійснення прокурорського нагляду.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття судового контролю за досудовим слідством. Розглянуто функції, об'єкти, нормативно-правову базу, форми та методи діяльності судових органів, визначено їх роль у провадженні досудового розслідування злочинів, а також гарантії досягнення головної мети - захисту прав людини та дотримання законності у кримінальному процесі. Охарактеризовано основні стадії оперативно-розшукової та слідчої діяльності, досліджено процес прийняття рішень органами досудового розслідування, зокрема, щодо порушення або відмови в порушенні кримінальної справи, проведення слідчих дій, застосування запобіжних заходів, закриття провадження у справі. Значну увагу приділено організаційним і правовим формам захисту прав особи, яка бере участь у кримінальному процесі. Визначено роль органів судової влади щодо здійснення процесуального контролю за провадженням кримінальної справи на досудових стадіях кримінального процесу.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми провадження судового слідства в апеляційній інстанції. Розглянуто процес становлення та розвитку апеляційної концепції в Україні. Досліджено розвиток інституту апеляції у країнах англо-американської та романо-германської правових систем. Встановлено процесуальне положення суду апеляційної інстанції та сторін у судовому слідстві. Розкрито особливості дослідження доказів на судовому слідстві в апеляційному провадженні. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України, що регламентує перегляд судових рішень в апеляційному порядку.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі досліджено сутність і зміст дефініції «біосферосумісність будівництва» в контексті сталого розвитку. В умовахекологічних обмежень та певної вичерпності природних ресурсів домінантною стратагемою будівельної галузі визначено її адаптацію до принципів циркулярної економіки на платформі еколого-економічного механізму розвитку. Уточнено понятійно-категоріальний апарат за темою дослідження. За допомогою інтегрованого механізму адміністрування будівництвом визначено напрямки розвитку будівельної галузі на засадах біосферосумісності, які дозволяють створювати бізнес-екосистеми з подовженим життєвим циклом в умовах дотримання курсу на мінімізацію використання первинних ресурсів та максимального використання продуктів переробки та рециклінгу. Розроблено діагностичний інструментарій еколого-економічного моніторингу проєктів біосферосумісного будівництва за кількісними методами прогнозування для формування комплексу індикаторів оцінювання рівня екологічної безпеки будівництва. Запропоновано заходи щодо узгодження еколого-економічних характеристик кінцевого продукту будівництва з вимогами екологічної політики, змінами характеристик кваліфікованих активів, і, як слідство, створення науково-прикладного формату елементних нормативівдля кошторисних розрахунків, в яких враховуються принципи та механізми каскадного ресурсовикористання (рециклінг, переробка). На основі науковометодологічних та методичних розробок дослідження створено комплексний програмний продукт ƱƬ-Complex©, призначенням якого є еколого-економічне діагностування ефективного варіанту проєктного рішення з врахуванням можливих екологічних ризиків на передпроєктній, проєктній та виробничій стадіях, успішне адміністрування проєктами та комплексними програмами біосферосумісного будівництва, а також вибір варіантів біосферосумісної економічної взаємодії суб'єктів функціонування будівельної галузі.^UIn the dissertation, the essence and content of the definition “construction biosphere compatibility” in the context of sustainable development are investigated. Under the conditions of environmental restrictions and a certain exhaustibility of natural resources of the construction industry dominant stratagem, its adaptation to the principles of a circular economy on the platform of an ecological and economic development mechanism has been determined. Clarification of the conceptual-categorical apparatus on the topic of research has been made. A diagnostic tool has been developed for environmental and economic monitoring of biosphere-compatible construction projects using quantitative forecasting methods to form a set of indicators for assessing the environmental safety level of construction. Variants of the variable selection of indicators and indicators of the components of the biosphere compatibility indicator for various levels of consideration are considered: micro-, meso- and macro-levels of economic activity. Measures have been proposed to harmonize the environmental and economic characteristics of the final construction product with environmental policy requirements, changes in the characteristics of qualified assets, and, as a result, the creation of a scientific and applied format of elemental standards for estimates, which take into account the principles and mechanisms of cascading use of resources (recycling, processing). On the basis of scientific, methodological and methodical results of the study, a comprehensive software product ƱƬ-Complex© was created, the purpose of which is environmental and economic diagnosis of an effective design solution version taking into account possible environmental risks at the pre-design, design and production stage, successful administration of projects and integrated biosphere-compatible construction programs, as well as the choice of options for biosphere-compatible economic interaction between the functioning subjects in construction industry with the possibility of creating a national environmental certification on the principles of sustainable development.

Проаналізовано військову та громадську діяльність відомого українського військового, громадського діяча, підполковника Армії УНР, історика Василя Хомича Проходи в першій половині ХХ ст. крізь призму воєнних, суспільно-політичних процесів в Україні та еміграції. Розглянуто основні етапи військової діяльності в лавах російської армії напередодні та в перший рік Першої світової війни, українського війська Української держави, Дієвої Армії УНР. Визначено внесок В. Проходи у боротьбу за державність і незалежність в роки Української революції (1917–1921). Охарактеризовано напрями громадської діяльності В. Проходи в ЧСР у міжвоєнний період. Розглянуто внесок В. Проходи у формування суспільних цінностей студентського середовища Української господарської академії, виокремлено коло його однодумців – студентів і викладачів, серед яких – майбутні лідери національно-культурних організацій в еміграції. Відзначено, що перебуваючи в студентських громадських організаціях («Академічна громада» та ін.) у міжвоєнний період ХХ ст. він доклав чимало зусиль для захисту освітніх, національно-культурних, соціальних прав у ЧСР. Проаналізовано організаційну діяльність В. Проходи щодо становлення і розвитку українського сокільського руху в Чехословаччині, об'єднання сокільських організацій за кордоном, підтримки тісної співпраці з центром – «Соколом-Батьком» у Львові. Виділено його внесок в організаційну працю і створення теоретичних засад українських професійних громадських об'єднань в ЧСР.З'ясовано, що в роки Другої світової війни він працював інженером з будівництва шосейних доріг, оборонних споруд, фабрик в Німеччині, Австрії, Чехії, Словаччині, Прибалтійських державах, СРСР, лише спорадично підтримуючи зв'язки з українськими громадськими організаціями, окремими їх членами. Звернено увагу на арешт та слідство щодо В. Проходи в лютому–вересні 1945 р. та його подальше заслання в м. Таллінн, згодом – в м. Ленінград, а потім – у Комі АРСР у 1945–1954 рр.^UThe dissertation analyzes the military and public activities of the famous Ukrainian military, public figure, lieutenant colonel of the UNR Army, historian Vasyl Khomich Prokhoda in the first half of the twentieth century. Through the prism of military, socio-political processes in Ukraine and emigration. Emphasis is placed on the peculiarities of the formation of his outlook, in particular, it is shown that the basis of expressive national-patriotic consciousness. The main stages of military activity in the ranks of the Russian army before and in the first year of the First World War, the Ukrainian army of the Ukrainian state, the UNR Army of the Army are considered. The contribution of V. Prokhoda to the struggle for statehood and independence during the Ukrainian Revolution (1917 – 1921) was determined. The directions of social activity of V. Passages in the Czechoslovakia during the interwar period of the twentieth century are characterized. The contribution of V. Passages in the formation of social values of the student environment of the Ukrainian Academy of Economics is considered, the circle of his like-minded students and teachers, among whom are the future leaders of national-cultural organizations in emigration, are distinguished. It is noted that being in student non-governmental organizations (“Academic Community” etc.) in the interwar period of the twentieth century he made considerable efforts to protect educational, national, cultural and social rights in the Czechoslovak Republic. The organizational activity of V. Prokhoda on the formation and development of the Ukrainian Sokil movement in Czechoslovakia, the association of Sokil organizations abroad, the support of close cooperation with the headquarters – Sokil-Father in Lviv are analyzed. His contribution to the organizational work and creation of theoretical foundations of Ukrainian professional public associations in the Czechoslovakia are highlighted. It was found out that during the Second World War he worked as an engineer for the construction of highways, defense structures, factories in Germany, Austria, Czech Republic, Slovakia, the Baltic States, the USSR, only sporadically maintaining relations with Ukrainian civic organizations, some. Attention is drawn to the arrest and investigation of V. Prokhoda in February–September 1945 and his subsequent exile in Tallinn, later in Leningrad, and then in the Komi Autonomous Soviet Socialist Republic in 1945–1954.

У результаті дослідження сформульовано і обґрунтовано низку положень, висновків та пропозицій, зокрема: запропоновано авторське визначення поняття донорства, як - безкорисливого (за винятком окремих випадків) відкритого процесу, в ході якого донор за письмово оформленою добровільною, поінформованою, вольовою та усвідомленою згодою надає свої анатомічні матеріали за життя або розпоряджається ними на випадок своєї смерті для подальшого використання їх іншими особами при трансплантації, з лікувальною, фармацевтичною або науковою метою. Обґрунтовано визначення поняття трансплантації, як - оплатного спеціального методу лікування, який є завершальним етапом донорства і застосовується за умови імунологічної сумісності донора та реципієнта, та полягає у пересадці анатомічних матеріалів людини чи іншого біологічного організму, імплантатів від донора до реципієнта. Аргументовано необхідність розширення кола осіб, які можуть бути потенційними донорами шляхом внесення змін в Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» положень про те, що донорами можуть бути недієздатні особи, які є близькими родичами реципієнта (діти, онуки, батьки, дід, баба, брат, сестра, дядько, тітка, племінник та племінниця) чи членами його сім'ї. Запропоновано вважати живим донором повнолітню дієздатну фізичну особу або неповнолітню фізичну особа, яка до досягнення 18-річного віку отримала повну цивільну дієздатність, громадянина іншої держави та особу без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, добровільно надали згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації, та у визначеному Законом України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» випадку особу, віком до 18 років, згоду на вилучення у якої гемопоетичних стовбурових клітин надано нею особисто та (або) її батьками або іншими законними представниками. Обґрунтовано позицію, згідно з якою медичний заклад, який проводить вилучення анатомічного матеріалу, зобов'язаний доводити до відома донора та реципієнта інформацію про характер і тривалість медичного втручання, необхідного для вилучення анатомічних матеріалів, про механізми реагування на можливі небажані наслідки процедур, забезпечення анонімності і конфіденційності особистих даних, доступу до інформації про донора та реципієнта, відшкодування шкоди, якщо вона можливо буде завдана в результаті медичного втручання, про джерела фінансування майбутньої операції з вилучення анатомічних тканин та подальшої їх трансплантації. Зроблено висновок, згідно з яким, у випадку призначення судово-медичної експертизи прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, негайно приймає рішення про можливість чи заборону вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, за фактом смерті якого проводиться досудове слідство. Вказане рішення повинно бути мотивованим та викладеним у формі постанови. Обґрунтовано позицію, що анатомічні матеріали, вилученні з тіла живого чи померлого донора, слід визначити як особливий об'єкт цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі у випадках, прямо визначених законом, порядок вилучення та подальшого використання яких повинен визначатись спеціальним законодавством. Невід'ємною особливістю є те, що анатомічні матеріали, вилучені у людини, мають деякі ознаки речового права, у випадках передбачених законом. Запропоновано висновок про те, що договір про посмертне донорство, що укладається членом сім'ї померлого або його повноважним представником з медичним закладом, який проводитиме вилучення анатомічних матеріалів після смерті особи може бути розірваний на вимогу особи, яка представляє особу померлого лише у випадку, якщо медичне втручання в організм реципієнта, пов'язане із подальшою трансплантацією не знаходиться на такій стадії, що може бути завдана шкода його життю і здоров'ю. Аргументовано висновок про доцільність внесення змін до Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», включивши положення про те, що відшкодування шкоди завданої здоров'ю реципієнта внаслідок переливання взятої від донора крові, неналежної якості, внаслідок чого відбулось зараження реципієнта хворобою, її компонентів чи виготовлених з них препаратів, здійснюється в повному обсязі за рахунок медичного закладу, який проводив лікування, або держави. Обґрунтовано позицію про те, що до істотних умов договорів про посмертне донорство слід віднести кількісні характеристики анатомічних матеріалів, які можуть бути вилучені в донора.^UA number of provisions, conclusions and proposals has been formulated and substantiated due to the research, in particular: the author has proposed a definition of the concept of donation, as a free (except for the special cases) open process, during which a donor, upon written informed voluntary consent, provides his/her anatomical material during the lifetime or disposes of them in case of his/her death for further use by other persons during transplantation for medical, pharmaceutical or scientific purposes. The definition of the concept of transplantation has been given as a paid special treatment method, which is the final stage of donation and is used if there is the immunological compatibility of the donor and the recipient, and means the transplantation of the anatomical material of a person or other biological organism, implants from a donor to a recipient. The author has presented the arguments for the need to expand the circle of people who can be potential donors by amending provisions of the Law of Ukraine On the Safety and Quality of Donated Blood and Blood Components, stating that the donors can be incapacitated persons, who are the recipient's close relatives (children, grandchildren, parents, grandfather, grandmother, brother, sister, uncle, aunt, nephew and niece) or his/her family members. It has been proposed to understand the notion of a living donor as an adult individual having dispositive legal capacity or a minor individual who, before reaching the age of 18, received full civil legal capacity, a citizen of another state and a stateless person who are legally staying on the territory of Ukraine, gave voluntary consent to the collection of anatomical material for transplantation, and also a person under 18, whose consent to the collection of the hematopoietic stem cells was given by him/her personally and (or) his/her parents or other legal representatives, as a case specified by the Law of Ukraine On the Application of Transplantation of Anatomical material to a Person. It has been justified according to which the medical institution making the collection of anatomical material shall inform the donor and the recipient about the nature and duration of the medical intervention required for the collection of the anatomical material, about the response mechanisms to possible undesirable effects of the procedures, ensuring the anonymity and confidentiality of personal data of the donor and the recipient and safeguarding access to this information, compensation for harm, which may be caused as a result of medical intervention, about the funding sources of the forthcoming operation on collection of anatomical tissues for their subsequent transplantation. It has been concluded that, in the event of a forensic medical examination, the prosecutor supervising the observance of laws during the pre-trial investigation in the form of procedural supervision of the pre-trial investigation shall immediately decide on the possibility or prohibition of the removal of anatomical material from the deceased donor, the pre-trial investigation into whose death is performed. The specified decision shall be motivated and set out in the form of an order. It has been substantiated that the anatomical material removed from the body of a living or deceased donor should be treated as a special object of civil rights, to which a legal regime of a thing shall extend in cases directly determined by law, the procedure for the collection and subsequent use of which should be guided by the special legislation. An essential feature is that the anatomical material collected from a person have some signs of proprietary rights in cases provided for by law. The conclusion has been made that the posthumous donation agreement which is concluded by a family member of the deceased or his/her authorized representative with a medical institution that will collect the anatomical material after the person's death can be terminated at the request of the person representing the deceased person only if the medical intervention in the recipient's body for the subsequent transplantation is not at the stage when it may harm his/her life and health. The conclusion on the advisability of amending of the Law of Ukraine On the Safety and Quality of Donated Blood and Blood Components has been reasoned, including the provision that the compensation for harm caused to the health of the recipient due to the transfusion of the donor's blood of inadequate quality, as a result of which the disease was transmitted to the recipient, or through the components or preparations made from it, shall be fully paid either by the medical institution that carried out the treatment or by the state. It has been substantiated that the quantitative characteristics of the anatomical material that can be callected from the donor should be viewed as the essential conditions of the posthumous donation agreements.