Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

  Скачати повний текст

Розглянуто на історико-філософському підгрунті скептичне вчення Піррона Елідського та Секста Емпірика й епістемологічного вчення представників Середньої та Нової Академії. Визначено особливості філософської мови та специфіки висловлювань, що притаманні цим напрямкам античної філософської думки. З'ясовано, що пірроністичній традиції притаманне використання ісостенічних, тобто рівносильних висловлювань, побудова яких визначена головною метою пірронізму - утриманням від суджень. Запропоновано новий, пов'язаний з аналізом мовленнєвих засобів, підхід до осмислення історії античного скептицизму. Визначено характерні риси мовленнєвих формул, завдяки яким здійснюється побудова ісостенічного висловлювання. Запропоновано нове визначення поняття "акаталептика".

  Скачати повний текст

Проаналізовано скептичні ідеї Гоббса у його полеміці з Декартом і в "Левіафані". Досліджено антискептичні стратегії Локка та Барклі, виявлено специфічні для кожної з них внутрішні протиріччя, через які Локк суперечить власній теоретичній конструкції, а Барклі, всупереч власному задуму, заново стверджує скептичну філософію. Доведено, що скептична криза, описана Х'юмом наприкінці першої книги "Трактат про людську природу", обумовлює радикальне переосмислення філософом скептицизму та філософії як такої. Встановлено ступінь спорідненості та відмінності у розумінні скептицизму у Х'юма та Секста Емпірика. Виявлено залежність сучасних англомовних інтерпретацій античного скептицизму від розуміння скептицизму та людської природи, вперше висловленого у філософії Х'юма. З'ясовано, що результатом антискептичної стратегії Ріда, сформованої у полеміці з Х'юмом, є не самообгрунтування, а самоспростування рідівської "філософії здорового глузду".

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію європейського адогматизму. Зазначено, що адогматичне мислення виводиться з античного скептицизму та пов'язується з екзистенціальною філософією, зокрема, з філософією С. Кіркегора і Л. Шестова. Розглянуто термін "європейський адогматизм" у контексті узагальненого аналізу критичних течій скептицизму, нігілізму та постмодернізму, кожна з яких є джерелом ментально-креативних і онтологічних особливостей адогматизму. Адогматизм базується на найбільш плідніх ідеях цих філософій і надає їм нових синтетичних смислів та значення, за цього він поступово перетворюється у самостійну парадигму, спрямовану на виявлення й аналіз найбільш гострих суперечностей буття та мислення (абсурду, парадоксів, конрадикцій). За використання текстового підгрунтя праць С. Кіркегора, Л. Шестова як найбільш видатних фундаторів європейського адогматизму у полемічному аспекті висвітлено теорії Ф. Ніцше, Е. Гусерля, М. Гайдеггера, А. Камю, М. Бердяєва й інших представників критичного філософського знання. Проаналізовано простір європейського мислення у контексті поєднання віри та розуму, що дозволило сформулювати метафізичний постулат "віра є ентелехія розуму" та встановити онтологічний зв'язок між цими основоположними філософькими категоріями. На підставі розгорнутого тлумачення цього постулату запропоновано концепцію інтегрального раціоналізму, спрямовану на гармонійне поєднання філософських, наукових і релігійних форм пізнання світу.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню соціально-психологічних особливостей формування психологічного клімату на підприємстві у кризовий період. У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до тлумачення поняття психологічного клімату. Психологічним кліматом: а) є стан колективу, що виконує спільну предметну діяльність, має спільні цілі та цінності; б) процес узгодження поведінки та діяльності.Визначено, що психологічний клімат пов'язаний з чинниками, які мають різний вплив. Зокрема, негативно впливають такі чинники: відкрита та завуальована жорстокість, скептицизм, директивний стиль керівництва; позитивно: відповідальність, інформованість, прагнення бути серед людей, впевненість, довірливість та згуртованість.^UThe dissertation work is devoted to the study of the socio-psychological characteristics of the formation of the psychological climate at the enterprise during the crisis period. The work carried out a theoretical analysis of scientific approaches to the interpretation of the concept of "psychological climate". The psychological climate is the state of the collective performing a common objective activity, has common goalsand values; it is the process of reconciling behavior and activity (experience of interaction and social cognition).Among the structural components of the psychological climate, the following are identified: the nature of interpersonal relations, leadership style, group motivation for achieving success, attitudes in interpersonal relationships, professional competence of employees.

У дисертації здійснено теоретичний аналіз та емпіричне вивчення соціально-правових уявлень про злочин у контексті девіантної поведінки військовослужбовців. Показано, що соціально-правові уявлення, віддзеркалюючи особливості суспільної та індивідуальної правосвідомості, виступають основними регуляторами правової поведінки людини і правового функціонування суспільства в цілому. Соціально-правові уявлення особистості представлено як розуміння, оцінювання суті законів, правових норм, інтерпретацію тих випадків, коли особистість усвідомлює свої права й обов'язки, їх обмеження, що дозволяє їй сприймати, оцінювати та уявляти себе в різних правових ситуаціях. Соціально-правові уявлення особистості детермінують її правову або неправову поведінку. ?У дисертації вперше визначено специфіку структури та змістового наповнення соціально-правових уявлень військовослужбовців з нормативною/девіантною поведінкою, з наявністю або відсутністю бойового досвіду в умовах війни. Встановлено, що соціально-правові уявлення про злочин військовослужбовців з умовно-нормативною поведінкою до війни характеризуються чіткою диференційованою структурою, ядро якої складають елементи загально-кримінального характеру, пов’язані із окремими видами злочинів та їх наслідками. Виявлено, що ядро соціально-правових уявлень про злочин у групі девіантних військовослужбовців до війни практично співпадає з ядром СПУ групи з нормативною поведінкою, але периферія уявлення відрізняється елементами, пов’язаними з поясненням причин та мотивів злочину і з характеристикою злочинця: уявлення про злочин і злочинця втрачають негативне забарвлення.Виявлено, що структура уявлень про злочин у військовослужбовців з умовно-нормативною поведінкою в умовах війни відрізняється чіткою ієрархічністю, де на перших містах за частотою та рангом знаходяться поняття військових злочинів (дезертирство, зрада, колаборант, мародерство, розстріл, злочини проти дітей, тероризм, геноцид тощо). Показано, що соціально-правові уявлення про злочин військовослужбовців цієї групи характеризуються вираженою амбівалентністю по відношенню до об’єкта злочину за ознакою «свій/чужий». Встановлено, що окремі жорсткі дії проти «чужих» випадають за межі конструкції «злочин».Виявлено, що структура соціально-правових уявлень про злочин військовослужбовців з девіантною поведінкою в умовах війни характеризується аморфністю; зафіксовано розмитість уявлень про види злочинів, про покарання. Сентенції щодо злочинця втрачають ціннісну атрибуцію; уявлення про злочин характеризуються суперечливістю та двоїстістю, що вказує на тенденцію щодо пошуку підтримки та легітимізацію правопорушення. В дисертації вперше емпірично показано, що під впливом екстремальних кризових подій, таких як війна, структура та змістове наповнення соціально-правових уявлень можуть зазнавати значних трансформацій. В роботі дістали подальшого розвитку наступні підходи, положення та наукові уявлення: про специфіку видів ставлення військовослужбовців до права, зокрема в умовах війни (правовий реалізм, правовий нігілізм, правовий скептицизм, правовий цинізм, правовий конформізм, правовий ідеалізм, правовий інфантилізм); положення щодо особливостей ставлення військовослужбовців до морально-етичних категорій та норм поведінки в умовах війни; наукові уявлення щодо оцінки понять закон, злочин, злочинець та жертва військовослужбовцями з різним бойовим та кримінальним досвідом; підходи до організації психологічної роботи, спрямованої на попередження та профілактику девіантної поведінки військовослужбовців. В дисертації удосконалено діагностичний інструментарій щодо визначення схильності особистості до девіантної поведінки. ?У першому розділі роботи соціально-правові уявлення (СПУ) подано як психологічний феномен, сутністю якого виступає фіксація, класифікація і пояснення соціально-правової реальності, яка сприймається людиною крізь призму власного життєвого досвіду. Зазначено, що функції СПУ полягають в адаптації соціально-правових фактів до вже сформованих, раніше існуючих поглядів, думок і оцінок людини; а також – в опосередкуванні та регуляції правової поведінки.?Розглянуто особливості девіантної поведінки військовослужбовців, яка полягає в існуванні її специфічних видів – це нестатутні взаємини, дезертирство, мародерство, самоушкодженя з метою ухиляння від служби тощо.^UIn the dissertation, a theoretical analysis and empirical study of socio-legal representations about crime in the context of deviant behaviour of military personnel is carried out. It is shown that socio-legal representations, reflecting the peculiarities of social and individual legal awareness, act as the main regulators of human legal behaviour and the legal functioning of society as a whole.Socio-legal representations of the individual are presented as understanding, evaluating the essence of laws, legal norms, interpreting those cases when the individual is aware of his rights and obligations, their limitations, which allows him to perceive, evaluate and imagine himself in various legal situations. Socio-legal representations of an individual determine his legal or illegal behaviour.In the dissertation, for the first time, the specifics of the structure and content of the socio-legal representations of servicemen with normative/deviant behaviour, with the presence or absence of combat experience in war conditions, are determined. It has been established that the socio-legal representations about the crime of servicemen with conditional-normative behaviour before the war are characterized by a clear differentiated structure, the core of which consists of elements of a general criminal nature, related to certain types of crimes and their consequences. It was found, that the core of socio-legal representations about crime in the group of deviant servicemen before the war practically coincides with the core of the SLR of the group with normative behaviour, but the periphery of the representations differs in elements related to the explanation of the causes and motives of the crime and the characteristics of the criminal: ideas about the crime and the criminal loses its negative connotation.It was found, that the structure of representations about crime among servicemen with normative behaviour in war conditions is distinguished by a clear hierarchy, where the concepts of war crimes (desertion, treason, collaboration, looting, shooting, crimes against children, terrorism, genocide, etc.). It is shown that the socio-legal representations about the crime of the servicemen of this group are characterized by pronounced ambivalence in relation to the object of the crime on the basis of "friend/foe". It has been established, that certain harsh actions against "strangers" fall outside the scope of the construction of "crimes".It has been established, that the structure of socio-legal representations about the crime of military personnel with deviant behaviour in the conditions of war is characterized by amorphousness; blurred ideas about types of crimes and punishments were recorded. Sentences about the criminal lose their value attribution; perceptions of crime are characterized by contradictions and ambivalence, which indicates a tendency to seek support and legitimize crime.The dissertation empirically shows for the first time, that under the influence of extreme crisis events, such as war, the structure and content of socio-legal representations can undergo significant transformations. In the dissertation, the following approaches, provisions and scientific ideas were further developed: about the specifics of the types of attitude of military personnel to the law, in particular in the conditions of war (legal realism, legal nihilism, legal skepticism, legal cynicism, legal conformism, legal idealism, legal infantilism); provisions regarding the peculiarities of the attitude of military personnel to moral and ethical categories and norms of behaviour in war conditions; scientific ideas regarding the assessment of the concepts of law, crime, criminal and victim by military personnel with different combat and criminal experience; approaches to the organization of psychological work aimed at preventing deviant behaviour of military personnel. The dissertation improved the diagnostic toolkit for determining a person's propensity for deviant behaviour.In the first chapter of the work, socio-legal representations (SLR) are presented as a psychological phenomenon, the essence of which is the fixation, classification and explanation of socio-legal reality, which is perceived by a person through the prism of his own life experience. It is noted that the functions of the SLR consist in the adaptation of socio-legal facts to already formed, previously existing views, opinions and assessments of a person; and also in the mediation and regulation of legal behaviour.The peculiarities of the deviant behaviour of military personnel, which consists in the existence of its specific types, are considered: voluntary desertion, non-statutory relationships, desertion, looting, self-harm for the purpose of evading service, etc.