Вперше проведено найбільш повне узагальнювальне дослідження глиняного посуду та загальних закономірностей розвитку гончарства землеробсько-скотарських племен скіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Вперше комплексно вивчено технологічні етапи виготовлення посуду, гончарні знаряддя праці та виробничі споруди. Виділено організаційні форми виробництва глиняного посуду, уточнено його класифікацію за призначенням і морфологічними особливостями, до наукового обігу введно нові археологічні джерела.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексну реконструкцію організаційних та функціональних компонентів скіфського війська, запропоновано періодизацію виникнення та розвитку військової організації скіфів. Проаналізовано природні умови скіфського часу та їх вплив на розвиток воєнної справи. Систематизовано знання про війни за участю скіфів, уточнено та обгрунтовано хронологію їх походів до Передньої Азії у VII ст. до н.е., виявлено особливості скіфського воєнного мистецтва. Зроблено спробу дослідити систему забезпечення воєнних дій скіфського війська. На підставі оцінки кардинальних змін у комплексі озброєння, військовій організації, способах та прийомах ведення бойових дій зроблено припущення про те, що у скіфський період відбулась революція у воєнній справі на теренах Південно-Східної Європи.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання створення нового вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці (з застосуванням комбінованої дії фізичних і хімічних мутагенних факторів). Вперше виявлено ефективність поєднання гамма-променів 100 Гр і хімічних мутагенів (N-нітрозо-N-етилсечовини, N-нітрозо-N-метилсечовини у різних концентраціях) для одержання мутацій на сортах озимої м'якої пшениці різних еколого-географічних типів: Скіф'янка, Поліська 90, Одеська 267. Запропоновано використовувати для створення нового вихідного матеріалу озимої пшениці комбіновану дію гамма-променів і хімічних мутагенних факторів, високу ефективність якої підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано й експериментально визначено умови, за яких високовольтні електричні розряди призводять до перебудови структури пористих матеріалів, якій сприяє активація розчинів поверхнево активних речовин (АР), посилення їх адсорбції у порах і мікротріщинах, створення розклинювального ефекту, дилатансійне розущільнення породи. Теоретично обгрунтовано параметри електромеханічної дії, що поліпшують фільтраційні характеристики пористих матеріалів під дією гідродинамічних збурень. Визначено умови для збільшення амплітуди імпульсів тиску. Показано, що використання водонафтової емульсії дозволяє збільшувати амплітуду імпульсів тиску за рахунок зниження втрат енергії на стадії формування каналу розряду в результаті ініціації пробою середовища бульбашками, які утворюються в рідині в результаті її плазмотермічного розкладання та за рахунок трансформації хвилі тиску, що розповсюджується у газорідинному середовищі. Установлено закономірності взаємозв'язку параметрів електророзрядної дії з часовою залежністю зміни фізико-хімічних властивостей рідини (розчинів поверхнево-активних речовин), в якій формується плазмовий канал розряду, а саме - здатністю видалення в'язкопластичних і крихких відкладень з твердих поверхонь, запобіганням сорбції цих відкладень, зниженням поверхневого натягу на межі рідини (нафти + ПАР) з повітрям. Установлено закономірності взаємозв'язку параметрів електророзрядої дії з часовою залежністю зміни реологічних характеристик вуглеводневого флюїду - динамічною в'язкістю та межового напруження зсуву та структури цього флюїду (знакозмінними хвилями стиснення диспергується тверда дисперсна фаза, що складається з міцел асфальтенів і кристалів парафіну); фізико-хімічних властивостей і структури гетерогенної грубодисперсної системи - біопалива "Dynamotive" (Канада): кінематичною в'язкістю, яка знизилась у 2 рази; схильністю до коксування - знизилась на 15 %; розподілом коксових частинок за розмірами (крупні - розміром 10 - 50 мкм, що складають 59,2 %, дисперговані до розмірів 5 - 10 мкм, що складають 86 %). З використанням наукових засад електророзрядного методу зміни структури пористих матеріалів, заповнених вуглеводневими флюїдами, з метою поліпшення їх фільтраційних характеристик створено технологію інтенсифікації фільтраційних процесів у продуктивних нафтових пластах електророзрядними пристроями типу "Скіф" за різних геолого-технічних умов України, Росії, Казахстану та Китаю.

  Скачати повний текст

На підставі результатів вивчення наративних, епіграфічних, нумізматичних, антропологічних та археологічних джерел реконструйовано етнічну історію Криму в I тисячолітті до н. е. - першій половині I тисячоліття н. е. Досліджено етнічну історію таврів протягом усього часу її існування - від початку формування етносу до його асиміляції пізніми скіфами. Вивчено етнічну історію скіфів, сарматів, германців, аланів з того часу, коли ці народи мігрували до Кримського півострова. Вивчено етнічні процеси, що відбувалися внаслідок контактів зазначених народів між собою, а також з античними греками. Обговорено проблеми щодо етнічної належності кизил-кобинської культури, а також причини формування різних варіантів культури кочових скіфів. Розглянуто питання щодо спадкоємності пізньоскіфської культури від ранньоскіфської, а також часу з'явлення в Криму сарматів і проникнення до Криму алан і племен, які входили до готського племінного союзу.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення значного масиву ліпної кераміки, із залученням усіх виданих, а також ще неопублікованих знахідок, висвітлюються етнокультурні процеси, що відбувалися у Північно-Західному, Центральному та Південно-Західному Криму протягом ІІІ ст. до н.е. - IV ст. н.е. Порівняльно-типологічний аналіз та культурно-хронологічна систематизація комплексу ліпної кераміки Криму показують, що він складається з однієї етнічно нейтральної групи та 15 різнорідних за походженням груп, які співвідносяться з тими чи іншими етнічними компонентами, що входили до складу мешканців півострова. Встановлено, що в Криму в різні часи жили скіфи, таври, сармати, меоти, носії зарубинецької культури, фракійці, германці та алани, а також населення, що з'явилось внаслідок міксації цих народів. В межах окремих хронологічних періодів простежено зміни в етнічному складі Криму, визначено час, динаміку та шляхи проникнення різних племен, а також характер взаємовідносин мігрантів з місцевим населенням.

  Скачати повний текст

З використанням результатів дослідження 7624 поховань розроблено концепцію походженння, розвитку та зникнення культур зрубної спільності, (XVII - XII ст. до н. е.). На підставі наявних даних про поховальні ритуали в ареалі зрубної спільності виділено дві археологічні культури - покровську зрубну та бережнівсько-маївську зрубну. Генезу культур зрубної спільності розглянуто в контексті пом'яток передзрубного обрію, пов'язаних своїм походженням з Південноуральським осередком культурогенези. Обгрунтовано дві лінії розвитку культур зрубної спільності та двохетапну періодизацію кожної з них. Порушено питання етнічної належності та позначено історичні долі носіїв культур зрубної спільності, ймовірні напрямки та шляхи міграції цих праіранських племен, їх роль у формуванні культур іраномовних кіммерійців, скіфів, савроматів.

  Скачати повний текст

Встановлено хронологізацію та культурно-періодичну періодизацію античного городища Калос Лімен: іонійський період (перша половина - початок третьої чверті IV ст. до н.е.); дорійський (херсонеський) - з кінця третьої чверті IV ст. до н.е. до першої половини II ст. до н.е.; скіфський - з другої половини II ст. до н.е. до початку II ст. н.е. Зазначено, що протягом перших двох періодів городище цілком відповідало усім стандартам античних населених пунктів. Визначено, що зміна етнічного складу неселення відбилася на вигляді його споруд і плануванні. Завдяки археологічному вивченню пам'ятки встановлено, що протягом всього часу її існування землі ближньої хори Калос Лімена активно використовувалися для вирощування зернових культур. За часів перебування у складі Херсонеського поліса та за влади Кримської Скіфії гавань була одним з основних осередків на Західному узбережжі Криму, що експортували збіжжя. Зазначений факт, а також важливе стратегічне положення містечка стали гарантом того, що Калос Лімен до остаточного знищення залишався військово-політичним і економічним центром Тарханкутського півострова.

  Скачати повний текст

Досліджено художні особливості кам'яної скульптури Півдня України скіфо-сарматського періоду. Поєднано мистецтвознавчий та історико-археологічний методи, де пріоритет надається мистецтвознавчим методам дослідження. Розглянуто еволюцію формо- та образотворення кам'яної пластики Півдня України VIII ст. до н.е. - IV ст. н.е. Проаналізовано етапи її розвитку й уточнено територіально-хронологічні межі побутування пам'яток. Виявлено композиційні принципи побудови художнього образу, та на цій базі розкрито видові особливості кам'яної пластики Півдня України скіфо-сарматського періоду. Проаналізовано скульптурний декор VIII ст. до н.е. - початку IV ст. н.е. та розкрито його символіку і художні особливості. Виявлено та проаналізовано найхарактерніші прийоми образотворення атропоморфного образу скіфо-сарматської кам'яної скульптури в контексті тогочасних уявлень та розкрито особливості композиційно-змістової побудови тамг на базі трансформації образу людини-воїна в схематичний період.

  Скачати повний текст

Запропоновано класифікацію та типологію матеріального комплексу, що дозволило синхронізувати та хронологічно визначити матеріальні комплекси. За цього виділено вісім хронологічних етапів кизил-кобинської культури у Західному Криму. З залученням проаналізованого матеріалу адаптовано його та комплексно залучено до загальнопричорноморської культурно-хронологічної схеми. Зазначено, що хронологічні етапи визначають три основні історичні періоди - старший дотаврський, що синхронний часу HaА2 - НаВ2, молодший дотаврський, синхронний НаВ3 - початок НаС (ранній) і Таврський, синхронний НаС Центральної, скіфському часові Східної Європи та появі античних поселень у Західному Криму. Фінал цього періоду та культури загалом визначається IV ст. до н.е.. Саме за цього періоду в античних джерелах міфічні "таври" набувають значення етнікону, яким позначається тубільне населення Передгірного та Гірського Криму.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження концепту смерті в іраномовних номадів. Розширено джерельну базу для розв'язання проблеми сутності поняття щодо смерті в уявленнях ранніх кочівників Євразії. Відтворено ідеологічну модель скіфської поховально-поминальної обрядовості, що відповідає загальноіранському танатологічному міфу. Розкрито природу базової міфологічної моделі потойбічного світу й уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. Запропоновано нову удосконалену інтерпретацію семантики окремих витворів елліно-скіфської торевтики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано антропологічний склад населення черняхівської культури, базуючись на даних чисельних серій (409 черепів). Краніологічні серії з 36-ти могильників черняхівської культури порівняно з 50-ма європейськими групами (III ст. до н.е. - V ст. н. е.). Проведено міжгруповий аналіз та з'ясовано змішаний характер антропологічного складу черняхівського населення, а також визначено, що основними напрямками його генетичних зв'язків були: північно-західний (балтські групи I - V ст., серії готів, вельбарська культура північної Польщі); західний (масломенчська група вельбарської культури, латенські групи Центральної Європи); південний (пізні скіфи, населення античних міст). Зазначено, що мезокранний тип, що домінує в жінок Західної України, за доби Київської Русі буде характерним для східних слов'ян.

  Скачати повний текст

Встановлено основні риси скіфського "звіриного стилю", який вважається канонічним мистецтвом. Розглянуто зміни образу хижака в межах VII - IV ст. до н.е. у скіфському мистецтві. Досліджено розвиток іконографії даного періоду, де використано образ хижака, з метою встановлення єдності або дискретності цього процесу та співвідношення його з духовними потребами та соціальним устроєм суспільства. Висвітлено етапи взаємодії "звіриного стилю" з художніми традиціями інших культур протягом VII - IV ст. до н.е. Розглянуто семантичну інтерпретацію образу хижака, його зв'язки з певними релігійно-міфологічними образами. Через еволюцію образу хижака та його оточення у мистецтві скіфів визначено період зламу людського світоуявлення у VII - IV ст. до н.е., який охарактеризовано як перехід від хтоніки до героїки.

  Скачати повний текст

Виявлено ознаки естетико-сакрального структурного комплексу джерел ямної, катакомбної, бабинської, зрубної, білозерської, скіфської, сарматської, гунської архіологічних культур як об'єкт дослідження основи моделей культур Північного Причорномор'я епох енеоліту, бронзи та раннього заліза. Визначено критерій наявності естетико-сакрального комплексу як методичну основу аналізу структури культуротворчого феномену первісного синкретизму європейських культур доби каменю. Досліджено естетико-сакральні риси культуротворення європейських спільнот як первинний структуруючий стрижень феномену первісного синкретизму. Розроблено схему естетико-сакрального механізму (етапи "дообразу", "праобразу", "образу") як фактор культуротворчого втілення первісного синкретизму європейських культур епох верхнього палеоліту. Проаналізовано динаміку дієвості естетико-сакрального культуротворчого механізму в процесах соціокультурної інтеграції європейських спільнот епохи мезоліту. Досліджено генезу становлення моделі культур спільнот Північного Причорномор'я епох неоліту, енеоліту, бронзи на основі трансформації "ідеальних типів" як продукту функціонування естетико-сакрального культуротворчого механізму.

  Скачати повний текст

З використанням архівних матеріалів, відомих і малодоступних джерел системно досліджено творчість Є.Маланюка як модель міжкультурної художньої комунікації, зокрема, у порівняльно-типологічних зв'язках з українською та польською літературами. Висвітлено питання атрибуції польських перекладів вірша "Warszawa" Є.Маланюка. Проаналізовано вплив його історіософської концепції на творчість Ю.Лободовського, функціонування "еллінського комплексу" на тлі інших моделей культури (російського скіфства, польського сарматизму). Вивчено "польську" спадщину Є.Маланюка і "варшавську" Ю.Тувіма, з'ясовано схожість і відмінність ідейно-тематичного, сюжетно-композиційного: жанрово-стилістичного рівнів поезії Є.Маланюка у порівнянні з творчістю Ю.Тувіма, Ю.Лободовського. Розглянуто рецепцію творчості Є.Маланюка в українсько-польській періодиці, установлено особливості архетипу міста Варшави у Є.Маланюка, Ю.Тувіма та Є.Стемповського.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням етнокультурного розвитку населення Нижнього Подніпров'я в скіфо-сарматську епоху. В науковий обіг вводяться матеріали з досліджених в останні десятиліття пам'яток. Показано хронологію поселень та виявлено співвідношення еллінської та варварської культурних традицій. Виділяються хронологічні етапи: встановлено, що регіон був освоєний населенням двох етнокультурних груп на рубежі V-IV ст. до н.е., у першій третині III ст. до н.е. поселення припинили існування; потім до другої половини - кінця II ст. до н.е. немає археологічних слідів постійного проживання будь-якого населення; на межі II-I ст. до н.е. осілий спосіб життя поновився, нові групи поселень існували до II-III ст. н.е. Запропонована характеристика двох груп поселень, які відносяться до рустифікованої культури Ольвії на двох хронологічних етапах, і двох груп поселень варварської культурної традиції, де майже неможливо простежити пряму спадкоємність.

  Скачати повний текст

За результатами експериментального моделювання установлено та доведено, що курсове застосування до початку виразкоутворення нових кримських мінеральних вод (МВ) "Неаполіс" і "Скіфська", а також "Феодосія" та "Монастирська" зумовлює тенденцію зниження індексу виразкоутворення, а за умов їх комбінованого застосування з електромагнітним випромінюванням надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) та бентонітом, даларгіном або еноантом - вірогідне зниження цього індексу. Виявлено можливість превентивно-терапевтичного впливу на розвиток експериментальних виразок за умов збереження та блокування лейенкефалінових рецепторів за умов застосування інгаляції даларгіну за поєднаного використання еноанту всередину і ЕМВ КВЧ; поєднання цієї тріади з бентонітом; бентоніту з дією змінного магнітного поля на епігастральну область. На підставі експериментальних даних виявлено цитопротекторний, протизапальний, антитоксичний, антиоксидантний і трофічний ефекти вивчених чинників, які ма різний ступінь прояву, найбільш виражним за їх поєднаного застосування. Це є наслідком участі опіоїдної системи у формуванні позитивних зрушень та свідчить про існування лінійних та нелінійних відносин між об'єктами дії та фізіотерапевтичними (ФТ) чинниками, що відображається у закономірному зростанні здатності тварин до виживання. Розроблено й апробовано новий принцип і метод використання послідовної фармако-фізіотерапії пептичних виразок дванадцятипалої кишки (ДПК), а також гастропатій, спричинених неспецифічними протизапальним препаратами (НПЗП), що асоціюються з Helicobacter pylori. Використання цього методу у клінічній практиці зумовило підвищення якості загоєння виразок, , що мало прояв у 100 %-му загоєнні, а також у зниженні частоти рецидивів та досягненні тривалої та стійкої ремісії (2 і більше років) у більшої половини (51,3 %) спостережуваних хворих на ПВ ДПК. У разі ерозивно-виразкового утворення у гастродуоденальній зоні, індукованих НПЗП, застосування цього методу зумовлює ремісію більше року в 70,6 - 70,8 % і більше двох років - у 35 - 37 % випадків.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему створення регіональної мережі геологічного моніторингу просторово-часової мінливості структурно-тектонічних зон у межах північно-західного шельфу Чорного моря з використанням сейсмоакустичного методу моніторингу з урахуванням особливостей поширення пружних хвиль у шаруватому геологічному середовищі. Розроблено теоретичні та методичні засади моніторингу геодинамічних зон шельфу Чорного моря у межах зони з'єднання Східно-Європейської платформи та Скіфської плити. Визначено спряженість структурно-тектонічних полів дослідженого регіону з геодинамічною системою. Наведено принципи побудови системи моніторингу динаміки інтегральних градієнтів геологічного об'єкта даного регіону та сформовано геодинамічну модель для північно-західного шельфу Чорного моря з використанням принципів допустимої однорідності геологічного середовища. Побудовану модель обгрунтовано даними про геологічну будову регіону, його структурно-тектонічний і геодинамічний розвиток, а також визначеними геофізичними та фізико-механічними параметрами гірських порід. Модельні шари обрано максимально однорідними за своїми геологічними, геофізичними, інженерно-геологічними й іншими параметрами. Фізичними параметрами є швидкість проходження хвиль, коефіцієнти їх загасання та поглинання, а також щільність гірських порід. Метод інтегрального обчислення визначено як математичну модель вивчення динамічних характеристик напруженого стану у структурних полях. Доведено необхідність створення системи моніторингу для реєстрації та прогнозу землетрусів, дослідження глибинної будови земної кори, детального вивчення динаміки сучасних відкладів.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано археологічні пам'ятки сіверськодонецького Лісостепу скіфської доби. Здійснено історіографічний огляд основних проблем вивчення регіону. Співвіднесено основні типи пам'яток, що дозволило з'ясувати спосіб життя сіверськодонецького населення. На підставі результатів кореляційного аналізу типів речей виокремлено п'ять періодів еволюції матеріальної культури. Виділено три основні періоди в етнокультурній історії сіверськодонецького племені. Місцеве населення скіфського часу не було автохтонним, а з'явилася у цому регіоні наприкінці VII - початку VI ст. до н.е. Основні арехологічні характеристики дозволяють зробити припущення, що вихідними районами міграції могли бути басейн Ворскли та Правобережний Лісостеп. Проаналізовано військову справу та визначено її ефективність. За результатами дослідження зроблено висновок, що зникнення сіверськодонецьких пам'яток скіфської доби на початку III ст. до н.е. було відображенням єдиного для Північного Причорномор'я процесу, причини якого є дискусійними. Одержано повну та системну характеристику сіверськодонецького населення скіфської доби.

  Скачати повний текст