Розкрито сутність поняття музичної події як загальнофілософської універсалії, що конкретизує процес перебігу музичного часу. Виявлено особливості функціонування музичної події на прикладі музики XX ст., характерною особливістю якої є потенційна композиційна незаданість, що обумовлює актуальність дослідження чинників регулювання форми. Зроблено фундаментальний огляд категоріальних властивостей події у контексті існуючих філософських, наукових і художніх уявлень про час. Визначено принципи організації музичного часу в музиці XX ст., сформовано розгалужений теоретичний апарат для аналізу подієвої структури музичного твору, створено алгоритм аналітичних операцій. Розглянуто систематику музичних форм XX ст. за критеріями подієвих закономірностей їх організації. Проаналізовано твори композиторів XX ст. в аспекті їх подієвої структури.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню молекулярної організації та еволюції 5S рибосомної ДНК представників триби Poeae (родина Poaceae) та таксономічному використанню цього молекулярного маркера.У першому розділі роботи представлений аналіз літературних даних щодо систематики родини Poaceae. Зокрема, описано сучасні підходи, які застосовуються у таксономії цієї родини, та наведено приклади використання як молекулярного маркера ділянок геному, що кодують 5S рибосомну РНК (або 5S рДНК). Ці ділянки належать до класу тандемно організованих повторних послідовностей і складаються з еволюційно консервативних кодувальних ділянок та мінливих спейсерів, що їх розділяють. Завдяки присутності в геномах усіх еукаріотичних організмів та наявності у її складі мінливих спейсерних ділянок, 5S рДНК з успіхом використовується для вивчення еволюції повторних послідовностей та у філогенетичних дослідженнях. Проте, молекулярна організація 5S рДНК такої великої і важливої групи рослин як родина Злакові все ще залишається вивченою дуже фрагментарно. Тому метою роботи було проаналізувати молекулярну організацію, поліморфізм та еволюцію 5S рДНК у представників найбільшої у родині Poaceae триби Poeae та оцінити можливість використання цієї ділянки геному у таксономічних дослідженнях.Для досягнення мети потрібно було вирішити наступні завдання: • Клонувати та сиквенувати 5S рДНК представників різних родів триби Poeae.• Дослідити поліморфізм та розкрити характер мінливості 5S рДНК у популяціях антарктичної рослини Deschampsia antarctica та інших видів цього роду.• Проаналізувати будову та еволюцію первинної нуклеотидної послідовності 5S рДНК представників різних родів триби Poeae.• Вивчити можливість застосування 5S рДНК в молекулярній таксономії триби Poeae. • За допомогою отриманих даних уточнити філогенетичні зв'язки представників триби Poeae.Об'єкт дослідження - структурно-функціональна організація та еволюція 5S рДНК у рослин. При виконанні дисертації застосовано набір сучасних молекулярно-генетичних та біоінформатичних методів дослідження. У роботі вперше клоновано, сиквеновано та проаналізовано молекулярну організацію, поліморфізм та еволюцію 5S рДНК у 4 видів роду Deschampsia та 14 інших представників триби Poeae. Зокрема, детально досліджено поліморфізм 5S рДНК у рослин з 19 популяцій антарктичного виду Deschampsia antarctica. Показано, що в геномі видів роду Deschampsia наявні три структурні класи 5S рДНК, два з яких мають підкласи. Три структурні класи 5S рДНК з'явились на ранній стадії видоутворення у роді, ще до дивергенції сучасних видів від спільного предку, тоді як підкласи виникли пізніше і частково є видоспецифічними. Транскрипти більшості повторів 5S рДНК всіх структурних класів роду Deschampsia здатні формувати канонічну вторинну структуру, що вказує на їх функціональну активність. Проте, деякі повтори 5S рДНК демонструють ознаки перетворення у псевдогени. Високий внутрішньогеномний поліморфізм 5S рДНК є унікальною особливістю роду Deschampsia, на відміну від високої подібності повторів 5S рДНК у геномах інших досліджених у роботі рослин. Отримані дані підтверджують гіпотези щодо виключення із складу роду Deschampsia двох видів – Avenela flexuosa та Vahlodea atropurpurea. На загал отримані результати свідчать про доцільність використання 5S рДНК для уточнення філогенетичних відносин між видами та родами триби Poeae.Результати роботи можуть бути використані для розкриття механізмів еволюції рослин в екстремальних умовах довкілля та для генотипування рослин при розробці стратегій збереження генетичного різноманіття у природоохоронній діяльності.^UThe thesis is aimed at the study of the molecular organization and evolution of 5S ribosomal DNA of the Poeae tribe members (family Poaceae) and the taxonomic application of this molecular marker.The first section of the study presents the analysis of the published information regarding the taxonomy of the Poaceae family. In particular, it describes the current approaches used in the taxonomy of this family, and provides the examples of application as a molecular marker of the genomic regions encoding 5S ribosomal RNA (or 5S rDNA). These regions belong to the class of the tandemly arranged repeated sequences and consist of evolutionarily conservative coding regions and variable spacers that separate them. Due to the occurrence of all eukaryotic organisms in the genomes and the presence of variable spacer regions in its composition, 5S rDNA has been successfully used for the investigation of the evolution of repeated sequences as well as in phylogenetic studies. However, the molecular organization of 5S rDNA of such a large and important group of plants as the family Poaceae still remains poorly investigated. Therefore, the aim of the study was to analyze the molecular organization, polymorphism and evolution of 5S rDNA in the members of the Poeae tribe, the largest one in the Poaceae family, and to evaluate the possibility of using this genomic region in taxonomic research.To achieve the aim it was necessary to solve the following tasks:• To clone and sequence 5S rDNA of different genera of the Poeae tribe.• To evaluate polymorphism and to elucidate the nature of 5S rDNA variability in populations of the Antarctic plant Deschampsia antarctica and other species of this genus.• To analyze the structure and evolution of 5S rDNA sequence in different genera of the Poeae tribe.• To assess the possibility of 5S rDNA usage in the molecular taxonomy of the Poeae tribe. • To use the obtained data for the clarification of the phylogenetic relationships in the Poeae tribe.The object of research is the structural and functional organization and evolution of 5S rDNA in plants. A set of modern molecular genetics and bioinformatics methods were used in the thesis.For the first time, the 5S rDNA repeated units were cloned and sequenced and their molecular organization, polymorphism and evolution were analyzed for 4 species of the genus Deschampsia and 14 other members of the Poeae tribe. In particular, the 5S rDNA polymorphism in plants from 19 populations of the Antarctic species Deschampsia antarctica was studied in detail. It was shown that three structural classes of 5S rDNA, two of which include subclasses, are present in the genomes of Deschampsia species. Three structural classes of 5S rDNA appeared at an early stage of speciation in the genus, before the divergence of modern species from a common ancestor, whereas the subclasses emerged later and are partially species-specific. In the genus Deschampsia, transcripts of 5S rDNA repeats of all structural classes are mostly able to form a canonical secondary structure, indicating their functional activity. However, some 5S rDNA repeats show transformation into pseudogenes. High intragenomic 5S rDNA polymorphism is a unique feature of the genus Deschampsia, in contrast to the high similarity of 5S rDNA repeats in the genomes of other studied plants. The obtained data confirms the hypotheses about the exclusion of two species, namely Avenela flexuosa and Vahlodea atropurpurea, from the genus Deschampsia. Taking everything into account, the results demonstrate the feasibility of using 5S rDNA to clarify the phylogenetic relationships between the species and the genera of the tribe Poeae.The results of the study can be used to reveal the mechanisms of plant evolution in extreme environmental conditions and in environment protection practice for plant genotyping in the development of strategies for the conservation of genetic diversity.

Розроблено теоретичні засади та систематику Видів електричних машин обертального та поступального руху. На підставі періодичної структури генетичної класифікації (ГК) і принципу збереження генетичної інформації науково обгрунтовано вибір генетичної концепції створення систематики. Побудовано генетичну модель утворення та розвитку систематичних класів електричних машин (ЕМ), на базі якої визначено систематичні одиниці та структуру їх супідрядності, яка визначає незмінну структуру систематики. Встановлено наявність системних взаємозв'язків між структурою ГК, генетичним кодом, принципами збереження та систематичними одиницями ЕМ, що підтверджує достовірність визначення допоміжної систематичної одиниці Підродина. Розроблено методи систематики Видів ЕМ, які становлять єдину методологію систематики. Універсальність запропонованих методів підтверджено для систематичних класів ЕМ обертального та поступального руху та функціонального класу суміщених електромеханічних систем типу мотор - рушій.

  Скачати повний текст

Проведено фауно-систематичну ревізію викопних черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda сарматських відкладів України, досліджено їх палеогеографічне поширення та можливості їх застосування в біостратиграфічних та кореляційних цілях. Вивчено фауністичний склад сарматських археогастропод Західної та Південної України, Молдови та Польщі. Складено описи 120 видів. Вперше систематику сарматських представників групи наведено відповідно до сучасної системи гастропод. Побудовано філогенетичні схеми для окремих родів і груп видів. За фауною археогастропод здійснено палеозоогеографічне районування дослідженої частини басейну. Реконструйовано палеоекологічні умови його ділянок. Визначено можливості застосування археогастропод для стратиграфічного розчленування сарматського ярусу та кореляції сарматських відкладів. Доведено, що за фауною археогастропод можливе виділення тільки сармату sensu Suess.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей розвитку плодів у модельних представників родини Campanulaceae природної і культурної флори України на основних етапах онтоморфогенезу плоду. Вивчено розвиток морфолого- анатомічної структури та розкривання плоду у 18 видів з підродин Campanuloideae (17 видів) та Lobelioideae (1 вид), в тому числі 11 видів з роду Campanula. У нашому дослідженні для кожного із досліджених видів описано особливості загальної морфології та мікроморфології гінецею обраних представників на трьох основних стадіях його розвитку – перед цвітінням (бутон), цвітіння (стадія розкритої квітки) та під час плодоношення. З’ясовано особливості провідної системи плоду та характер розміщення механічних тканин, які забезпечують процес розкривання плоду, та встановлено характеристики плоду, які формуються на різних стадіях його онтоморфогенезу. За даними дослідження уточнено класифікацію плодів дзвоникових України за морфогенетичними й гістогенетичними ознаками та за характером розкривання, вперше виявлено деякі особливості зовнішньої морфології, мікроморфології та анатомії плоду. З’ясовано значення отриманих даних для систематики родини. Дослідження проведено з використанням методів описової морфології та анатомії, порівняльно-морфологічного підходу, ботанічної мікротехніки, світлової мікроскопії і цифрової мікрофотографії. Застосовані концепції морфогенезу плоду, вертикальної зональності гінецея, васкулярної анатомії квітки та гістогенетичної зональності оплодня. В результаті дослідження морфогенезу плодів Campanulасeae флори України, запропоновано можливі еволюційно-морфологічні шляхи розвитку плодів в підродині Campanuloideae. Це зміна способу розкривання плоду від надчашолисткового (Platycodon grandiflorus і Jasione montana) до підчашолисткового, що пов’язано зі зміною характеру здерев’яніння мезокарпію та перегородок плоду до утворення вузьких і коротких аксикорнів (секція Rapunculus роду Campanula), та формуванням пониклих плодів (секція Medium роду Campanulа). Ці дані частково узгоджуються з молекулярно- філогенетичними даними щодо поділу підродини Campanuloideae на триби.^UThis dissertation is dedicated to the study of the peculiarities of fruit development in model representatives of the Campanulaceae family of the natural and cultural flora of Ukraine at the main stages of fruit ontomorphogenesis. The development of the morpho-anatomical structure and dehiscence of fruits in 18 species of two subfamilies, Campanuloideae (17 species), and Lobelioideae (1 species), including 11 species from the genus Campanula, was examined. For each studied species, the general morphology and micromorphology of the gynoecium were described at three main stages of its development—pre-anthesis (bud), anthesis (fully open flower stage), and during fruiting. The features of the fruit vascular system and the arrangement of mechanical tissues responsible for fruit dehiscence were investigated, and characteristics of the fruit occured at different stages of its ontomorphogenesis were established. The study refined for the first time the classification of bellflower fruits in Ukraine based on morphogenetic and histogenetic features and the mode of dehiscence, revealing some external morphology, micromorphology, and anatomy of the fruit. The significance of the obtained data for the family's taxonomy was clarified. The research was conducted using methods of descriptive morphology and anatomy, comparative-morphological approach, botanical microtechnique, light microscopy, and digital microphotography. Concepts of fruit morphogenesis, vertical zonation of the gynoecium, vascular anatomy of the flower, and histogenetic zonation of the ovary were applied. As a result, possible evolutionary-morphological pathways of fruit development in the Campanuloideae subfamily of the Campanulaceae family were proposed. This is a change in the mode of fruit dehiscence from supra-sepalous (Platycodon grandiflorus and Jasione montana) to infra-sepalous. This is associated with a change in the patterns of lignification of the mesocarp and septas of the fruit to the formation of narrow and short axicorns (section Rapunculus of the genus Campanula) and the development of pendent fruits (section Medium of the genus Campanula). These findings partially align with molecular phylogenetic data regarding the subdivision of the Campanuloideae subfamily into tribes.

Комплексно досліджено концертні цимбали системи "Шунда", вивчено історію, теорію, побутування, будування та виконавство на них. На базі поєднання суміжних наук прикладного музикознавства, наукового мовознавства та лексикографії створено базову модель наукової цимбальної терміносистеми. Розвинуто основні принципи сучасного цимбалобудування. Із застосуванням прогресивних методів класифікації та систематики у сучасній органології подано характеристику ергономічних явищ звукотворення та задекларовано ряд фізіологічних засад, пов'язаних з основоположними для цимбалістів поняттями, зокрема - технікою удару. Розглянуто проблеми редагування спеціально написаних дя цимбалів творів, перекладної літератури та транскрипцій.

  Скачати повний текст

З'ясовано зміст і систему чинного законодавства держави у сфері правового забезпечення функціонування електроенергетичного ринку, його відповідність положенням Господарського кодексу України, іншим законам держави в контексті оптимізації та підвищення ефективності такого законодавства. Застосовано прогностичний підхід до досконалості законодавчих пропозицій у контексті реалізації положень Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. Проаналізовано якість закріплених у цій Стратегії завдань правової та законодавчої політики. Розглянуто пропозиції, які стосуються статусу електроенергетичної керуючої компанії, обсягу та законодавчої техніки викладення організаційно-господарських повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики, систематики господарсько-правових засобів державного регулювання на електроенергетичному ринку.

  Скачати повний текст

Проведено систематику проявів золоторудної мінералізації для даної частини щита. Виділено такі мінералого-геохімічні типи ендогенної золоторудної мінералізації: золото-арсеновий, золото-кварцовий, золото-сульфідний, золото-кварц-срібний. Наведено результати вивчення речовинного складу руд, стадійності й умов їх утворення, поширення головних рудних мінералів в різних типах рудної мінералізації. Виявлено та проведено детальне дослідження відкритих вперше для Українського щита мінералів золота, срібла, вісмуту, телуру, талію та селену. Виділені типи знаходяться в певних просторово-часових взаємовідношеннях, що зумовлено загальною еволюцією процесів рудоутворення та формування породних комплексів регіону. На підставі вивчення типоморфних особливостей самородного золота й індикаторних рудних матеріалів запропоновано критерії пошуку й оцінки руд на потенційно рудоносних площах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив зарядових і розмірних ефектів на енергетичні та транспортні характеристики низькорозмірних металевих структур. Вивчено еволюцію потенціалу іонізації металевого кластера й енергії прилипання електронів у разі послідовної зміни форми кластера від пластини до нитки. Встановлено, що в низькорозмірних системах температурна залежність хімічного потенціалу визначається систематикою енергетичних рівнів. Виявлено, що температурний градієнт даної залежності може змінювати знак. Удосконалено фізичну модель кулонівської нестійкості позитивно та негативно заряджених металевих кластерів різної симетрії з урахуванням дискретності електронного спектра. Одержано критичні розміри позитивно та негативно межово заряджених кластерів Au, Ag, Al, Na, K та Pb. Наведено кількісну оцінку ефекту електрострикції металевих кластерів, які знаходяться в діелектричній матриці. Показано можливість виникнення аномальної електрострикції, що обумовлено стисканням деяких частинок після зарядки. Модифіковано теорію одноелектронного тунелювання крізь металеві квантові точки, зокрема, у науковий обіг введено контактну різницю потенціалів, розраховано знак і величину дробового залишкового заряду, встановлено обмеження на кулонівську нестійкість острівкового електрода. Вперше одержано аналітичний вираз для ширини струмової щілини. Показано, що залежність струмової щілини (область відсутності струму на ВАХ) від розміру кластера повинна бути коливального характеру.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено ідентифікацію відповідно до сучасної систематики штамів ентерококів, що тривалий період зберігались в колекції. Зазначено, що із застосуванням мікробіологічних і молекулярно-генетичних методів штами віднесені до видів Enterococcus faecium, E. durans, E. hirae, E. faecalis. Оцінено ефективність традиційних фенотипових схем диференціації ентерококів у порівнянні з молекулярно-генетичною ідентифікацією. Визначено жирнокислотний склад клітинних ліпідів ентерококів. Досліджено антагоністичні властивості ентерококів щодо референс-штамів умовно патогенних мікроорганізмів людини залежно від складу поживного середовища. Виявлено структурні гени ентероцинів A, B, P у 64 % штамів ентерококів. Визначено адгезивну активність на букальних клітинах людини in vitro та антибіотикорезистентність ентерококів. Виділено три штами E. durans як перспективні для практичного використання в пробіотикотерапії.

  Скачати повний текст

Досліджено питання кристалохімії інтерметалідів і наддпровідних оксидів, визначених базою створення матеріалів із потрібними властивостями. Застосовано метод стандартизації кристалографічних даних. Використано методи рентгеноструктурного, нейтронографічного, рентгеноспектрального, мікроструктурного та термічного аналізів. Проведено вимірювання магнітних та електричних властивостей надпровідних купратів. Обгрунтовано необхідність розрізняти поняття ідеально, реальної та усереднено структури. Здійснено класифікацію структурних типів неорганічних сполук, яка базується на послідовності позначень правильних систем точок. Доповнено систематику спорідненостей між структурами інтерметалідів. Визначено кристалічну структуру 67 раніше невідомих інтерметалічних сполук (15 нових структурних типів). Доведено, що причини появи структурних дефектів, характерних для реальних структур, і причини існування різноманітних близькоспоріднених ідеальних структур однакові та відповідають невпорядкованому та впорядкованому розподілу локальних змін. Запропоновано класифікацію надпровідних оксидів із високою критичною температурою, яка включає оригінальне виведення правил укладки атомних шарів, просторової групи структур і генеалогічного дерева родини високотемпературних надпровідників. Досліджено кристалічні структури 42 надпровідних купратів і споріднених сполук нових складів досконаліші технології виготовлення надпровідних одно- та багатоволоконних стрічок із високою густиною критичного струму.

  Скачати повний текст

Подано характеристику Aleocharinae сучасної фауни південного сходу України; в регіоні дослідження виявлено 157 видів, що належать до 40 родів та 13 триб. Вперше для фауни південного сходу України наводиться 148 видів з 40 родів, з них в Україні вперше зареєстровано 20 видів з 11 родів (Aleochara roubali, Atheta aquatica, A. aquatilis, A. ermischi, A. ravilla, A. macrocera, A. marcida, A. ganglbaueri, A. excisa, A. subtilis, Brundinia marina, Philhygra parca, P. volans, Alevonota rufotestacea, Gyrophaena pseudonana, Pella similis, Calodera cochlearis, Ocalea latipennis, Oxypoda longipes, O. nigricornis, O. vittata, O. vicina, Gnypeta brinki); ще 3 види вперше відзначено для України з інших регіонів. Наведено огляд підтриби Gyrophaenina фауни Україні, уточнено та суттєво доповнено видовий склад: виявлено 24 види з 4 родів (Agaricochara – 1 вид, Brachida – 1 вид, Encephalus – 1 вид, Gyrophaena – 21 вид), серед яких 7 видів вперше наведено для фауни України. Ревізія групи видів Gyrophaena fusicornis з та залучення матеріалу з інших районів Палеарктики дозволили описати раніше невідомий вид Gyrophaena plutenkoi Glotov, 2014 і встановити синонімію Brachida exigua (Heer, 1839) = Encephalus kraatzii Hochhuth, 1872, Gyrophaena triquetra Weise, 1877 = Gyrophaena sunanica Paśnik, 2000 = Gyrophaena flammula Pace, 2007.Складено визначник підродини Aleocharinae південного сходу України; ключі для визначення триб, підтриб, родів, підродів та видів доповнено з урахуванням отриманих відомостей про морфологію генітальних структур та узагальнення всіх літературні відомостей.^UThe subfamily Aleocharinae is represented in the fauna of the studied region by 157 of 40 genera belonging to 13 tribes. Of them, 148 species of 40 genera are recorded here for the first time, among them 20 species of 11 genera (Aleochara roubali, Atheta aquatica, A. aquatilis, A. ermischi, A. ravilla, A. macrocera, A. marcida, A. ganglbaueri, A. excisa, A. subtilis, Brundinia marina, Philhygra parca, P. volans, Alevonota rufotestacea, Gyrophaena pseudonana, Pella similis, Calodera cochlearis, Ocalea latipennis, Oxypoda longipes, O. nigricornis, O. vittata, O. vicina, Gnypeta brinki) are recorded for the fist time from Ukraine, additional 3 species were recorded for the first time from Ukraine by the author from other parts of the country. Distribution of the species among main natural and anthropogenic habitats and microhabitats in the South East of Ukraine, including most of protected areas (nature reserves, national parks, regional landscape parks, etc.) is analyzed.Comprehensive keys to species, genera and tribes of the Aleocharinae occurring in the South East of Ukraine are provided involving new data on morphology of some genital characters along with annotated list and compilation of all the published data.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі вперше проведеного на Україні аналізу багаточисельних електронно-мікроскопічних та інших даних, а також огляду літератури визначено особливості морфології, системного складу, екології та біогеографії цієї групи водоростей. Виділено три періоди у вивченні діатомових водоростей бентосу Чорного моря. Третій період розпочався з моменту широкого впровадження дисертантом (з середини 1970-х рр.) у дослідження чорноморських діатомових трансмісійного та скануючого електронних мікроскопів. З застосуванням електронно-мікроскопічних методів виявлено ряд біологічних закономірностей. Описано незвичайний поділ клітин діатомових, значно доповнено раніше одержані дані про розташування ареол у "рисах" діатомових класу Pennatophyceae. Розроблено принципи класифікації деяких родів, вагомих для екосистем Світового океану. Описано 16 нових для науки видів, 1 різновид, 5 підродів, 2 родини. Синонімізовано 4 види та 4 різновиди. Здійснено комбінації 21-го виду та 7-ми різновидів, доповнено діагнози 198-ми видів. Запропоновано у водоростей порядку Araphales, які мають двогубі вирости - передвісники шва, розрізняти 2 нових підпорядки Labiatoideae і Alabiatoideae. Описано нове екологічне угруповання водоростей, що мешкає у контактній зоні Світового океану берег - вода та локалізується в міжпіщинкових просторах вище урізу води. На підставі поглибленого еколого-флористичного аналізу видового складу діатомових водоростей бентосу Чорного моря та його лиманів вперше визначено сучасний стан пануючих груп у районах, що зазнають антропогенного впливу; у флорі бентосу діатомових Чорного моря виділено 14 зонально-географічних, 6 - генетичних елементів та 4 вікових комплекси.

  Скачати повний текст

Досліджено організацію, характер мінливості та закономірності успадкування повторів pДНК під час внутрішньовидової гібридизації у представників виду Zea mays, родів Narcissus і Nicotiana. Виявлено помірну гетерогенність форм кукурудзи за довжиною міжгенного спейсера (МГС) та за нуклеотидною послідовністю. Встановлено, що гібридні форми кукурудзи успадковують варіанти pДНК, характерні для обох батьківських форм, та повтори pДНК виду Zea mays є стійкі до перебудов під час гібридизації. Обгрунтовано можливість застосування pДНК як маркера для молекулярної паспортизації й ідентифікації ліній і гібридів кукурудзи. У представників роду Narcissus виявлено значний поліморфізм повторів pДНК за довжиною та наявністю/відсутністю сайтів впізнавання використаних ендонуклеаз в МГС. Доведено придатність pДНК як молекулярного маркера для визначення предкових видів сучасних культурних сортів виду Narcissus x hybridus hort. Виявлено, що для видів Nicotiana характерна внутрішньовидова гомогенність повторів pДНК за довжиною. Зроблено висновок про можливість ідентифікації видів тютюнів за наявністю, кількістю та локалізацією сайтів впізнавання окремих ендонуклеаз в МГС. Обгрунтовано придатність pДНК як маркера для якісного визначення ступеня спорідненості видів в роді Nicotiana і з'ясування питань систематики та філогенії у межах роду. Встановлено нуклеотидну послідовність <$E5 prime>-зовнішнього транскрибованого спейсера (ЗТС) виду N.paniculata та доведено можливість використання порівняльного аналізу послідовностей <$E5 prime> ЗТС для кількісної оцінки ступеня спорідненості видів тютюнів.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади систематики і таксономії викопних остракод, проведено систематичне вивчення четвертинних остракод, відтворено історичний розвиток черепашкових рачків. Здійснено максимально повний опис морфології черепашки (визначено 45 морфологічних елементів, з них 23 - з кількісними показниками) та детальний опис кожного морфологічного елемента, визначено діапазон їх мінливості. Складено термінологічний словник, схему опису черепашки і кожного морфологічного елемента. На підставі жорсткої уніфікації термінології під час опису черепашки й формалізації опису усіх таксонів визначено таксономічну вагу кожної морфологічної ознаки, розроблено уніфіковану систему таксономічних ознак для всього ієрархічного ланцюга ряд - вид і кожної родини та підпорядкованих їй таксонів для всіх четвертинних остракод України. Проведено ревізію четвертинних остракод, переглянуто об'єм і співвідношення таксонів. Описано 79 видів остракод, складено палеонтологічний атлас і ключі для визначення четвертинних прісноводних, солонуватоводних і морських остракод України. Встановлено критерії класифікації четвертинних остракод України (порівняльно-морфологічний, екологічний, філогенетичний, географічний). Розроблено класифікаційну схему четвертинних остракод України. На підставі аналізу морфології черепашки та особливостей онтогенетичного розвитку остракод визначено основні етапи історичного розвитку черепашкових рачків, побудовано схеми філогенетичних зв'язків для родин, підродин, родів морських і прісноводних остракод від кембрію до голоцену. Уточнено інформацію щодо умов існування четвертинних остракод, доповнено дані про їх стратиграфічне положення та географічне поширення. У четвертинних морських і континентальних (алювіальних, озерних) відкладах виділено місцеві (комплексну зону, акме-зону, верстви з остракодами) і регіональну (зона поширення таксона для території Східної Європи) біостратиграфічні підрозділи. Реконструйовано деякі параметри середовища існування остракод у четвертинному періоді (палеосолоність для північної частини Чорного моря, палеотемпературу в континентальних водоймах України).

  Скачати повний текст