Розкрито діалектику взаємопроникнення розуму та безумства, визначено, яке місце займає сексуальність у системі моральних норм, як пов'язані безумство та сексуальність з владними відносинами у трактуванні М. Фуко. Розкрито сутність понять безумства та сексуальності, досліджено взаємозв'язок між ними, показано, як еволюціонувало та змінювалось ставлення суспільства до безумства та сексуальності. На прикладі реформування психіатричної установи та клінічної психології М. Фуко обгрунтовано внутрішню спорідненість гуманізму та терору. Досліджено, що у своїй філософській концепції філософ визначає безумство як відчуження людини від її людської сутності. Доведено, що М. Фуко відкриває несподівану функцію безумства - бути основою розуму. Розкрито взаємозв'язок між владою та сексуальністю, владою та безумством. З'ясовано, що в концепції М. Фуко влада виступає як механізм, і ні в якому разі не панування і не репресії, хоча до механізмів влади філософ відносить і механізм вигнання.

  Скачати повний текст

Встановлено, що структура сприйняття даної реклами чоловіками та жінками складається з загальних і гендерно специфічних компонентів. Визначено, що сексуальність і маскулінність у рекламному образі є більш важливими для чоловіків, а естетична оригінальність - для жінок. Зазначено, що чоловіки більш толерантні до вульгарної агресивності в рекламі, сприйняття сексуальності реклами жінками тісніше пов'язане з силою та маскулінністю. Обгрунтовано, що сприйняття сексуальної реклами чоловіками визначається маскулінністю, прийняттям чоловічих ролей, силою статевого потягу та сексуальною задоволеністю, тоді як сприйняття сексуальної реклами жінками обумовлюється фемінінністю, прийняттям гендерно специфічних ролей і силою статевого потягу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль параметрів психосексуального розвитку та їх вплив на дорослу сексуальність жінки. Досліджено зв'язок симптомокомплексу маскулінності / фемінінності та компонентів інфантильної сексуальності жінки. Загальну структуру сексуальності визначено п'ятьма компонентами, які демонструють багаторівневу організацію жіночої сексуальності та відповідають п'яти архетипам, висвітленим у міфологічній літературі. Виявлено типологію жіночої сексуальності, яка характеризує певні типи сексуальної поведінки. Встановлено зв'язок властивостей особистісних характеристик з жіночою сексуальністю. Визначено розуміння сексуальності у жінок, оцінний показник сексуального задоволення та його роль у реалізації сексуального фантазування, сексуальних сценаріїв, структури кохання та партнерських стосунків. Розроблено програму психокорекції "Шлях до жіночності" та наведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню та емпіричному вирішенню проблеми обумовленості феноменології образу фізичного Я та самоставлення дівчат раннього юнацького віку. Провідною методологією дослідження виступають генетична психологія, генетико-орієнтована психотерапія, холістичний підхід. Протілесний підхід передбачає розгляд досвіду переживання образу власного тіла (фізичного Я) як перший крок на шляху до здобуття ідентичності та формування Я-концепції. Образ фізичного Я як уявлення про конституційно-соматичну організацію виступає одним з образів Я, включених до описової перцептивно-когнітивної складової Я-концепції. В нашій роботі під цим феноменом ми розуміємо єдність соматичного та перцептивного сприймання, установок, оцінок, уявлень, пов'язаних із тілесною зовнішністю, із усвідомленням функціями тіла. Провідна роль відводиться концепції персоніфікації тілесності. Глибинно-психологічна парадигма дослідження фізичного Я розкриває перспективи метафоризації тілесності та утворення уявлення про власний фізичний образ Я як окреме поняття, суб'єктність, наділену певними властивостями.Розкрито психологічний зміст та визначено основні дефініції Я-фізичного: тілесний досвід; схема тіла, образ тіла, концепція тіла; інтернальне тіло; тілесність, Я-тілесне, Я-фізичне. Розкривається проблема психічної реальності Я-тілесного (як сенсомоторний еквівалент, соціально-перцептивний та когнітивний процес, підструктура Я-концепції). Феноменологія зовнішності та функції тіла розглядаються як предметний зміст Я-тілесного. Проаналізовано детермінанти походження Я-фізичного з огляду на формальне знання про тіло, його психофізіологічні кореляти, архетипні та метафоричні узагальнення.Визначено вікову детермінацію становлення Я-фізичного: перший рік життя, дитячий, підлітковий і юнацький вік, зокрема в частині: а) уявлення про своє тіло, його функції та особливості; б) уявлення про індивідуальні межі власного тіла; в) уявлення про окремі частини тіла, представлені у свідомості, його персоніфікований компонент; г) ставлення до своєї зовнішності; д) самоставлення до тіла в процесі самоідентифікації.Відповідно проблема самоставлення дівчат юнацького віку розглядається в контексті здатності до саморефлексії (самоаналізу) власної тілесності, передбачення її наслідків; вміння оцінювати і співвідносити свої тілесні характеристики із суспільними вимогами.Запропоновано розроблену автором дисертації теоретичну модель образу фізичного Я дівчат раннього юнацького віку, яка ґрунтується на генетичному, системному, холістичному та особистісно-інтегративному підході. Авторська теоретична модель образу фізичного Я містить такі компоненти: сомато-конституціональний, функціональний, когнітивний, метафоричний, соціально-перцептивний, персоніфікований та суб'єктний, який забезпечує самоставлення особистості. Визначено специфічні функції образу фізичного Я у відповідності з основним Я-функціями: агресія, тривога / страх, зовнішнє відмежування Я, внутрішнє відмежування Я, нарцисизм і сексуальність. Проаналізовано конструктивну функцію відокремлення фізичного Я від зовнішнього світу та його адаптивну функцію. Емпірично виявлено показники суверенності особистого простору дівчат щодо перцепції власного тіла, власної території, особистих речей (артефактів), часового режиму, соціальних зв'язків і смаків / вподобань (цінностей). Обґрунтовано концепт суверенності фізичного Я, який узагальнює коло проблем соматичного благополуччя, депривованості, переживанні фізичного дискомфорту. Встановлено залежність Я фізичного від функціонування границь Я, зокрема наступних функцій: не впускаюча, проникна, поглинаюча, віддаюча, стримуюча, спокійно-нейтральна. Доведено, що образ фізичного Я функціонує як суверенне утворення в просторі взаємодії з іншими, репрезентантом Я. Підтверджено, що утворення уявлень про свою зовнішність і усвідомлення її естетичного ефекту та соціального впливу є одним з регуляторів поведінки, що проявляється в самопрезентації особистості. Самопрезентація особистості первинно ґрунтується на презентації зовнішності, та відображає цінність тіла у відповідності до існуючих соціокультурних еталонів. Відтак, визначено культурно-психологічний зміст феномену самопрезентації зовнішності та фізичного Я. Наукові пошуки та здобутки висвітлено в трьох розділах дисертаційної роботи.^UThe dissertation is devoted to the theoretical and methodological substantiation and empirical solution of the problem of conditionality of the phenomenology of the image of the physical self and self - composition of girls of early adolescence. The leading research methodology is genetic psychology, genetically oriented psychotherapy, holistic approach.The opposite approach involves considering the experience of experiencing the image of one's own body (physical self) as the first step towards gaining identity and forming a self-concept. The image of the physical self as an idea of the constitutional-somatic organization is one of the images of the self-included in the descriptive perceptual-cognitive component of the self-concept. In our work, by this phenomenon we mean the unity of somatic and perceptual perception, attitudes, evaluations, ideas related to both physical appearance and awareness of body functions. The leading role is given to the concept of personification of corporeality. The deep psychological paradigm of the study of the physical self-reveals the prospects of metaphorization of corporeality and the formation of the idea of one's own physical image of the self as a separate concept, subjectivity, endowed with certain properties.The psychological content is revealed and the main definitions of the self-physical are defined: bodily experience; body diagram, body image, body concept; internal body; corporeality, I-corporeal, I-physical. The problem of mental reality of the self-corporeal (as a sensorimotor equivalent, socio-perceptual and cognitive process, substructure of the self-concept) is revealed. The phenomenology of appearance and function of the body are considered as the subject content of the self-corporeal. The determinants of the origin of the self-physical are analysed in view of the formal knowledge about the body, its psychophysiological correlates, archetypal and metaphorical generalizations.The age determination of the formation of the self-physical is determined: the first year of life, childhood, adolescence and adolescence, in particular in part: a) the idea of his body, its functions and features; b) the idea of individual boundaries of one's own body; c) the idea of individual parts of the body, represented in the mind, its personalized component; d) attitude to their appearance; e) self-relation to the body in the process of self-identification.Accordingly, the problem of self-esteem of adolescent girls is considered in the context of the ability to self-reflection (self-analysis) of their own physicality, anticipation of its consequences; ability to evaluate and correlate their physical characteristics with social requirements.The theoretical model of the image of the physical self of girls of early adolescence, developed by the author of the dissertation, which is based on genetic, systemic, holistic, and personal-integrative approach, is offered. The author's theoretical model of the image of the physical self contains the following components: somato-constitutional, functional, cognitive, metaphorical, socio-perceptual, personified, and subjective, which provides self-identification.The specific functions of the image of the physical self are determined in accordance with the main self-functions: aggression, anxiety / fear, external delineation of the self, internal delimitation of the self, narcissism, and sexuality. The constructive function of separation of the physical self from the external world and its adaptive function are analyzed.Empirically, indicators of the sovereignty of girls' personal space in relation to the perception of their own body, their own territory, personal belongings (artifacts), time regime, social ties, and tastes / preferences (values) were revealed. The concept of sovereignty of the physical self is substantiated, which generalizes the range of problems of somatic well-being, deprivation, experiencing physical discomfort. The dependence of the physical self on the functioning of the boundaries of the self, in particular the following functions, has been established: impermeable, permeable, absorbing, giving, restraining, calm neutral. It is proved that the image of the physical self-functions as a sovereign formation in the space of interaction with others, the representative of the self.It is confirmed that the formation of ideas about their appearance and awareness of its aesthetic effect and social impact is one of the regulators of behaviour, which is manifested in the self-presentation of the individual. Self-presentation of personality is primarily based on the presentation of appearance and reflects the value of the body in accordance with existing socio-cultural standards. Thus, the cultural and psychological content of the phenomenon of self-presentation of appearance and physical self is determined.Scientific research and achievements are covered in three sections of the dissertation.

Дисертацію присвячено теоретичному аналізу й узагальненню підходів до розуміння і вивчення індивідуально-психологічних особливостей чоловіків та жінок при порушенні життєдіяльності родини при адюльтері. Наукова новизна полягає у тому, що вперше: визначено взаємозв'язки індивідуально-психологічних особливостей з характеристиками психоемоційної сфери, особистісним реагуванням, специфікою сексуальної комунікації, взаєминами у родині, здатністю вирішувати конфлікти, а також встановлено їх сукупний вплив на життєдіяльність родини при адюльтері. Виокремлено два типи поєднання акцентуацій, які мають руйнівний вплив на життєдіяльність родини: дистимічну із застрягаючою та тривожну з емотивною. Виявлено особливості особистісного реагування в ґенезі розвитку порушень життєдіяльності сім'ї: боротьба з особистісними слабкостями, недоліками, помилками; острах аналізувати себе та власні вчинки, «ховаючи» та «відкладаючи» їх вирішення; завищена самооцінка, самообман, існування у «надуманому світі», низька комунікація. Уточнено специфіку сексуальної комунікації, де виявлено провідні руйнуючі родину психологічні особливості сексуальності, а саме: сприйняття сексуальних стосунків суто як задоволення та відсутність стурбованості щодо дошлюбних та позашлюбних зв'язків; нереалізованість та розчарування із звинуваченням партнера; конфлікт між внутрішніми переконаннями й потягами; пошук лише чуттєвого задоволення; нервозність у присутності осіб протилежної статі; захоплення фізичною стороною сексу без її духовної складової; ворожість і агресивність без згоди партнера.Розширено характеристику взаємин у родині з визначенням ступеня їх негармонійності: «абсолютно неблагополучні», «неблагополучні», «скоріше неблагополучні». У подружній взаємодії за компонентами тріади кохання відокремлено: порушення інтенсивності та рівноваги у парі; невідповідність власних сподівань й задоволень та потреб партнера у парі; емоційна напруга та розчарування у стосунках; брак «контексту стосунків» в уявлені «ідеального кохання»; сприйняття факту адюльтеру як «очікуваного» із «свідомою налаштованістю» у парах з більшим тривалим стажем сімейного життя.Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впроваджені КС-СКА. Обґрунтовано методологічні засади, зміст, принципи проведення КС-СКА у складі якої запропоновано психосоціальний портрет чоловіка/жінки у кризовій родині.Розроблено «Схему сприйняття парою сімейного консультування» де понятійним апаратом виступають: «рівень порушення життєдіяльності родини», «ступінь сприйняття сімейного консультування», «відновний потенціал родини». У програмі застосовуються «Алгоритм втрати відновного потенціалу родини» та «Алгоритм подолання патологічних реакцій та дій родини» при сімейному консультуванні.Зміст КС-СКА викладено у «Модульній програмі опорних тематичних занять при сімейному консультуванні (психокорекції)».Результати дослідження можуть бути використані: а) при організації сімейного консультування; б) у розробці індивідуальних програм психологічного консультування; в) у навчальних дисциплінах «Психологія сім'ї», «Психологія сексуальності», «Кризове психологічне консультування та перша психологічна допомога», «Групова психотерапія і супервізія» тощо.Ключові слова: адаптація, адиктивна (залежна) поведінка, адюльтер (зрада), акцентуація, дезадаптація, дитячо-батьківські стосунки, психоемоційне вигорання, життєві зміни, задоволеність шлюбом, консультування та корекція, криза та конфлікт, мораль, обмеження можливостей, подружня пара, порушення життєдіяльності, здоров'я сім'ї (родини), психологічні особливості, психотерапія, сексуальність, сімейна взаємодія, стрес, суспільна трансформація, тривога, функціонування родини, Я-концепції особистості.^UThe dissertation is devoted to the theoretical analysis and generalization of approaches to understanding and studying the individual psychological characteristics of men and women in violation of family life in adultery.The scientific novelty of the research lies in the fact that for the first time the relationship of individual psychological characteristics with the characteristics of the psychoemotional sphere, personal response, the specifics of sexual communication, family relationships, and the ability to resolve conflicts have been determined. Also, their cumulative effect on the life of the family has been established. Two types of combination of accentuations have been identified that have a destructive effect on the life of the family: dysthymic with stuck and anxious with emotive.In the genesis of the development of disorders in the life of the family, the features of personal response were revealed: the fight against personal weaknesses, shortcomings, mistakes; fear of analyzing oneself and one's own actions, “hiding” and “postponing” their decisions; overestimated self-esteem, self-deception, existence in a “far-fetched world”, low communication.Specificity of sexual communication has been clarified. The leading psychological characteristics of sexuality, destroying the family, were revealed, namely: sexual relations are perceived only as satisfaction, and there is no concern about premarital and extramarital affairs; there are partner accusations due to non-fulfillment and disappointment; there is a conflict between inner convictions and drives; there is a search for exclusively sensual pleasure; nervousness manifests itself in the presence of persons of the opposite sex; there is a passion for the physical side of sex without its spiritual component; manifest hostility and aggressiveness in sex without the consent of the partner.The characterization of relations in the family is expanded by defining the degree of their disharmony: “completely unfavorable”, “unfavorable”, “rather unfavorable”. According to the components of the triad of love, conjugal interactions are divided as follows: violation of tension and balance in a couple; inconsistency of one's own hopes with the needs of a partner; emotional stress and frustration in relationships; lack of "context of relationships" in the representation of "ideal love"; in couples who have lived as a family for a long time, the fact of adultery is perceived as "expected" with a "conscious attitude."The understanding of the factors that reduce the ability to resolve conflicts and a crisis situation has been deepened, namely: dissatisfaction with the emotional need for communication (loss of a feeling of love, emotional closeness, support and understanding); “demonstration by an adulterer” of a family crisis (inconsistency of verbal and non-verbal communication, manipulation of a partner, blocking and distortion of the transmission of feelings); couples with a longer experience of living together revealed a decrease in non-constructive forms of behavior in conflict ("rivalry", "avoidance"), an increase in "adaptation", an increase in "cooperation" and "compromise".The practical significance of the results obtained lies in the development and implementation of CFCSA. The methodological foundations, content, principles of CFCSA, including the psychosocial portrait of a man / woman in a crisis family, have been substantiated.The "Scheme of family counseling by a couple" has been developed, in which the conceptual apparatus are: "the level of disability in the life of the family", "the degree of perception of family counseling", "the restorative potential of the family." The program uses the Algorithm for the loss of the restorative potential of the family and the Algorithm for overcoming pathological reactions and actions of the family in family counseling.The content of CFCSA is set out in the "Modular program of supporting thematic classes in family counseling (psychocorrection)".The research results can be used: a) when organizing family counseling; b) in the development of personal psychological counseling programs; c) in the disciplines "Family psychology", "Psychology of sexuality", "Crisis psychological counseling and first psychological aid", "Group psychotherapy and supervision", etc.Key words: adaptation, addictive behavior, adultery, accentuation, maladaptation, child-parent relationship, emotional burnout, life changes, marital satisfaction, counseling and correction, crisis and conflict, morality, limitations of opportunities, married couple, disruption of life, family health, psychological features, psychotherapy, sexuality, family interaction, stress, social transformation, anxiety, family functioning, I-concept of personality.

З появою та популяризацією телебачення й інтернету роль контенту сексуального характеру значно посилилась, а важелі контролю, оцінки, а також можливості перевірки відповідної інформації навпаки послабилися, що призводить до таблоїдизації медіакомунікацій та невілювання якості журналістських матеріалів (Ward et al., 2016). Американські вчені Л.Ворд, С.Еріксон, Дж.Ліппман і С.Джаккарді з департаменту комунікаційних досліджень та психології Мічиганського університету (США) з'ясували, що контент сексуального характеру переважає в основних розважальних ЗМІ й з'являється приблизно у 85% фільмів і 82% телепрограм. До того ж на телебаченні розмови про сексуальність поширеніші, аніж відповідні зображення, а згадки про сексуальні ризики – мінімальні (Ward et al., 2016).^UThe sexual content, that is created through the representation of sexuality is widely available on Ukrainian television and online media, but it is almost unexplored by Ukrainian scholars. This has created a scientific vacuum, which is the lack of terminology, description, classification, analysis and distribution models for the relevant content. Foreign scholars have argued in their works that the replication of sexuality in modern media can be dangerous to the audience, and in recent decades this process has reached threatening proportions (Ward et al., 2016). This is due to the relevance of the study.

Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню соціокультурних конструктів гендеру та сексуальності у релігійних і соціально-політичних практиках та візуальній культурі Давнього Риму (I ст. до Р.Х. – I ст. після Р.Х.).У XX столітті в США та Європі почали відбуватися трансформаційні процеси (сексуальна революція, феміністські рухи, боротьба проти расової сегрегації та інше), які повністю змінили гендерну ідентичність та розділили такі поняття як стать і гендер. Модифікація поглядів на сексуальність та статеворольову парадигму дала поштовх до нових розвідок у цій темі, що на сьогодні є перспективним науковим фронтиром.Актуальність дослідження зумовлена запитами сучасного суспільства в якому відбувається перегляд місця гендеру та сексуальності в історії, що не можливо зробити без звернення до античності, зокрема давньоримської історії.У дисертації прослідковано історіографію питання та екстраговано три ключові стадії: 1 стадія (XVIII ст. – 1929 р.) закладання підоснови для наукового дослідження гендеру та сексуальності греко-римської цивілізації; 2 стадія (1929 – 1960 рр.) вплив школи Анналів (1929 р.) та створення засад філософії фемінізму (фр. вчена С. де Бовуар). Актуалізація наукового напрямку «Історія жінок» в контексті досліджень повсякдення; 3 стадія (1960 р. – по теперішній час) соціокультурні трансформації («сексуальна революція», друга хвиляфеміністичних рухів, проблеми расової сегрегації) та як наслідок активізація розвідок з даної тематики. Також визначено, що в науковій розробці проблеми превалює два напрямки: 1) М. Фуко та його послідовники (дискурс сексуальності, влада/підкорення); 2) Феміністичний, сформований С. Померой.^UThe thesis is devoted to the complex study of socio-cultural constructs of gender and sexuality in religious and socio-political practices and visual culture of ancient Rome (I century BC – I century AD).In the twentieth century, transformational processes (sexual revolution, feminist movements, the fight against racial segregation) took place in the United States and Europe, which completely changed gender identity and divided concepts such as sex and gender. The modification of views on sexuality and gender-role paradigm has given impetus to new research on this topic, which today is a promising scientific frontier.The relevance of the study is due to the demands of modern society, where the place of gender and sexuality in history is being revised, which is impossible without going back to antiquity, in particular, ancient Roman history.The thesis traces the historiography of the issue and extracts three key stages: Stage 1 (XVIII century – 1929) laying the basis for the scientific study of gender and sexuality of Greco-Roman civilization; Stage 2 (1929 – 1960) the influence of the Annals school (1929) and the creation of the basics of the feminist philosophy (French scientist S. de Beauvoir). The actualization of the scientific direction “Women's History” in the context of everyday research; Stage 3 (1960 – present) socio-cultural transformations (“sexual revolution”, the second wave of feminist movements, problems of racial segregation) and as a result, the enhancement of research on this topic. In addition, the study specifies that two directions prevail in the scientificdevelopment of the problem: 1) M. Foucault and his followers (discourse of sexuality, power/subjugation); 2) Feminist, formed by S. Pomeroy.