Визначено інтерпретацію як складний інтелектуальний процес, комплексну форму аналізу, що є взаємодією смислових цілісностей, їх якісне перетворення та реконструкцію. Доведено, що вона грунтується на розумінні як способі людського буття, має репрезентативний характер, пов'язана з мовними структурами, логічним описом і висловлюванням; обумовлюється індивідуальними характеристиками інтерпретатора, його системою цінностей, соціокультурним контекстом. Зазначено, що метою інтерпретації є самовизначення індивідуальності, її самореалізація та самоутвердження. Встановлено, що метафора та іронія є художніми засобами даного феномену, які доповнюють один одного. Виявлено, що метафора - основний спосіб смислоутворення, іронія - загальна спрямованість свідомості інтерперетатора. Досліджено, що перша зумовлює такі характеристики інтерпретації, як антропометричність, діалогічність, об'єктивацію у мові індивідуальних сутнісних характеристик особистості, притаманного їй способу осмислення та розуміння, орієнтує на створення цілісного образу світу; друга - активний, критичний її характер,вводить ціннісну систему та мету інтерпретації, розкриває можливість і перспективи індивідуального переосмислення смислового змісту тексту, свободу у виборі шляхів творчої самореалізації. Встановлено, що даний аналіз свідчить про наявність зв'язку між появою ірраціонального та креативного моментів інтерпретації та домінуванням у ній естетичного елементу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано творчість О. Шапір у гендерному аспекті (у відображеннях у художніх творах письменниці конструктів "жіночого", у аспектах визначення авторського ставлення до стереотипів "традиційної жіночості" та з'ясування авторського ідеалу жіночої особистості) на широкому літературному, історичному, соціокультурному тлі доби. На змістовому, жанрово-стильовому рівнях розкрито особливості відображення у творах письменниці жіночого погляду на світ. Визначено новаторство О. Шапір у змалюванні жіночих типів: жінки-жертви, жінки-дитини, нігілістки. Проаналізовано й уточнено послідовне формування авторського ідеалу жіночої особистості: від типу "жінки на роздоріжжі" - через тип "нігілістки" - до типу "нової жінки", для якої головна життєва мета - самореалізація. Стверджено, що широко і багатогранно репрезентуючи у своїй творчості жіночі соціокультурні та соціально-психологічні типи, О. Шапір написала художню історію розвитку жіночої свідомості, створила власний ідеал жіночої особистості.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-емпіричний аналіз психологічних особливостей негативного впливу економічної депривації на соціо- і психогенезу людини. Встановлено, що матеріальні обмеження виступають одним з найважливіших базових чинників психологічного дискомфорту особистості, адже безробіття, фінансові нестатки і статусні позбавлення зумовлюють безсилля і депресію. Економічно депривована людина переживає внаслідок цього розгубленість, тривожність, роздратованість, агресивність, острах за себе і своїх рідних та цілу низку інших дискомфортних психостанів. Економічна депривація постає ключовим поштовхом до міграційних намірів та зумовлює прояви фрустрованості в потенційних мігрантів. Здійснено теоретичний аналіз основних науково-психологічних підходів до проблеми економічної депривації, фрустрації та міграційних намірів особистості. Зазначено, що міграційна готовність людини є проявом її самоорганізації та фіксує міру налаштованості на добровільну зміну свого місця проживання і стилю життєдіяльності. Здебільшого вона виникає на підставі суперечностей між образом світу (уявлюваним або реальним) і способом життя. Міграційні наміри супроводжуються численними емоційними реакціями, серед яких виокремлюється фрустрація. Фрустрація розглядається як один з найтиповіших психостанів людини з міграційними намірами, що проявляється в переживаннях та особливостях її поведінки, зумовлених реальними або уявними перепонами, які видаються надмірно складними, тяжкими і нездоланними та перешкоджають досягненню очікуваної та жаданої мети. Акцентовано, що потенційні мігранти переживають труднощі пристосування до нових обставин і реалій чужого середовища, зокрема з урахуванням факторів ксенофобії, мігрантофобії, сегрегації тощо. Здійснено емпіричне дослідження негативного впливу економічної депривації на фрустрованість потенційних мігрантів. На підставі результатів кореляційного аналізу вдалося констатувати, що економічна депривація (базова, нормативна, відносна) корелює з такими психостанами як тривожність, агресивність, фрустрованість та ін., що засвідчує істотну детермінованість міграційних намірів особистості і розбалансованість психоемоційної сфери негативним впливом різновидових обмежень її соціально-психологічного розвитку. За результатами факторного аналізу в досліджуваних з групи «потенційні мігранти» виокремилися такі чотири основні фактори, на які випало найбільше семантичне навантаження : F 1 «тривожно-деприваційна фрустрованість», F 2 «невротично-деприваційна фрустрованість», F 3 «відносно економічно-деприваційна агресивність», F 4 «психосоціально-стресова фрустрованість». Результати факторного аналізу виконання експериментальних завдань методик досліджуваними з групи «стабільні (стаціонарні) жителі» такі : F 1 «агресивно-тривожна безпековість», F 2 «матеріально-стресова ригідність», F 3 «середньо-тривожна самореалізація», F 4 «помірно-екзистенційна задоволеність». Загалом встановлено, що у досліджуваних потенційних мігрантів на високому статистично значущому рівні проявилися ті показники, які засвідчують загальний високий рівень тривожності, фрустрованості, агресивності, невротизації, стресовості, що пояснюється насамперед негативним депривуючим впливом нестабільного соціально-економічного клімату, який потужно детермінує їхні міграційні наміри. Здійснено емпіричне дослідження ресурсів і акультураційних стратегій, що репрезентують наміри й очікування потенційних мігрантів. Констатовано, що у своїх інтенціях вони розраховують насамперед на такі ресурси : соціально-родинні, діяльнісно-кваліфікаційні, афективні та соціально-економічні, а також планують дотримуватися таких акультураційних стратегій : інтеграція, маргіналізація, сепарація, асиміляція та самоактуалізація. Водночас незалежно від орієнтації на різні акультураційні стратегії всі досліджувані потенційні мігранти відзначають наявність підвищеної тривожності та невизначеного гнітючого стану, який можна позначити як латентна або виражена фрустрованість. Обґрунтовано, що програма ревіталізаційного супроводу психогенези потенційних мігрантів спрямована насамперед на гармонізацію їхньої розбалансованої афективності, зокрема підвищеної фрустрованості, тривожності, нервово-психічної напруженості, які зазвичай переживаються внаслідок негативного впливу економічної депривації, а також для набуття ними компетентностей щодо підвищення адаптації та оптимізації динаміки власних життєвих траекторій і перспектив. Встановлено, що за допомогою активних і системних формувальних, насамперед тренінгових впливів в учасників «Ревіталізаційного тренінгу фрустраційної толерантності потенційних мігрантів», базованого на засадах генетичної психології, вдалося досягнути основного ревіталізаційного ефекту, суть якого полягала в істотному зниженні негативного економічно-деприваційного та фрустраційного тиску на їхню актуальну психо- і соціогенезу.^UIn the dissertation work the theoretical and empirical analysis of psychological features of negative influence of economic deprivation on socio- and psychogenesis of the person is carried out. It is established that material constraints are one of the most important basic factors of psychological discomfort of the individual, because unemployment, financial deprivation and deprivation of status cause helplessness and depression. As a result, an economically deprived person experiences confusion, anxiety, irritability, aggression, fear for himself and his family, and a number of other uncomfortable psychostands. Economic deprivation is a key stimulus to migration intentions and causes frustration among potential migrants. It is stated that the inability to meet basic personal and social needs, lack of economic resources, the experience of subjective poverty unbalance self-awareness and activity, cause psycho-emotional changes and crises. A person in a situation of permanent poverty is able to experience existential chaos, feelings of despair and helplessness in the face of life's difficulties, spiritual devastation and doom, as well as anxious and frustrating insecurity in their personal potentials and capabilities. Theoretical analysis of the main scientific and psychological approaches to the problem of economic deprivation, frustration and migratory intentions of the individual. It is noted that the migration readiness of a person is a manifestation of his self-organization and fixes the degree of willingness to voluntarily change their place of residence and lifestyle. For the most part, it arises on the basis of contradictions between the image of the world (imaginary or real) and way of life. Migration intentions are accompanied by numerous emotional reactions, among which frustration stands out. Frustration is considered to be one of the most typical psychostancies of a person with migratory intentions, which is manifested in the experiences and characteristics of his behavior due to real or imagined obstacles that seem excessively difficult, difficult and insurmountable and hinder the achievement of expected and desired goals. The frustration of a potential migrant indicates his increased sensitivity to traumatic factors and insufficient formation of frustrating tolerance as the ability to repel emerging problems. It is noted that potential migrants with increased vulnerability to frustration need balanced professional psychological support. An empirical study of the negative impact of economic deprivation on the frustration of potential migrants. Based on the results of correlation analysis, it was stated that economic deprivation (basic, normative, relative) correlates with such psychostancies as anxiety, aggression, frustration, etc., which indicates a significant determinism of individual migration intentions and imbalance of psycho-emotional sphere psychological development. According to the results of factor analysis, the following four main factors were identified in the group of «potential migrants», which had the greatest semantic load: F 1 «anxiety-deprivation frustration», F 2 «neurotic-deprivation frustration», F 3 «relatively economic-deprivation aggression», F 4 «psychosocial stress frustration». The results of the factor analysis of the experimental tasks of the methods studied by the group «stable (stationary) residents» are as follows: F 1 «aggressive-anxious security», F 2 «material-stress rigidity», F 3 «moderate-anxious self-realization», F 4 «moderate-existential satisfaction». In general, it was found that the studied potential migrants at a high statistically significant level showed those indicators that indicate a general high level of anxiety, frustration, aggression, neuroticism, stress, due primarily to the negative depressive effects of unstable socio-economic climate. . An empirical study of resources and acculturation strategies representing the intentions and expectations of potential migrants has been conducted. It was stated that in their intentions they rely primarily on the following resources: socio-family, activity-qualification, affective and socio-economic, and plan to follow the following acculturation strategies: integration, marginalization, separation, assimilation and self-actualization. At the same time, regardless of the focus on different acculturation strategies, all studied potential migrants note the presence of increased anxiety and uncertain depression, which can be described as latent or severe frustration. It is substantiated that the program of revitalization support of psychogenesis of potential migrants is aimed primarily at harmonizing their unbalanced affectivity, including increased frustration, anxiety, nervous and mental tension, which are usually experienced due to the negative impact of economic deprivation. life trajectories and prospects.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне вивченняважливої наукової проблеми емоційного інтелекту як чинника професійноїсамореалізації фахівців державної служби зайнятості.З урахуванням підходів, які існують в соціальній, організаційній таекономічній психології, аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури, удисертації визначено, насамперед, теоретико-методологічні засадидослідження проблеми емоційного інтелекту та професійної самореалізаціїфахівців державної служби зайнятості.Розкрито сутність емоційного інтелекту як багатогранногопсихологічного феномену, який є сукупністю емоційно-інтелектуальнихздібностей, що забезпечують розуміння емоційної інформації (як власної так іінших людей), управління власними емоційними переживаннями(саморегуляція) та здійснення конструктивного впливу на емоційний станінших людей. Систематизовано передумови формування та розвиткуемоційного інтелекту особистості, серед яких виокремлено: біологічні, вікові,соціальні та професійно-формувальні. Розглянуто структуру емоційногоінтелекту: як співвідношення когнітивного, емоційного та поведінковогокомпонентів; в залежності від вектору спрямованості та ієрархічності розвиткуздібностей; за локальністю відображення; у відповідності до характерологічнихособливостей особистості.Визначено, що основними складовими емоційного інтелекту виступаютьздібності до розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, а також вмінняуправляти власними емоціями та здійснювати вплив на емоції інших людей.Виділено основні функції емоційного інтелекту: регулятивну, завдяки якій відбувається регуляція емоційної та поведінкової активності; адаптивну, якапроявляється в активізації адаптаційного потенціалу особистості;стресозахисну, яка сприяє запобіганню та подоланню стресу.Розкрито сутність та особливості професійної самореалізаціїособистості, як індивідуального, циклічного, динамічного та безупинногопроцесу реалізації особистісного потенціалу людини в професійній діяльності.Виявлено, що здебільшого професійна самореалізація особистостірозглядається як процес особистісно-професійного розвитку та передбачаєпроходження певних етапів.Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, щовперше: визначено рівень емоційного інтелекту фахівців ДСЗ та проаналізованойого соціально-демографічні та професійні особливості; визначено рівень тапроаналізовано соціально-демографічні та професійні особливості професійноїсамореалізації фахівців ДСЗ; проаналізовано особливості взаємозв'язкуемоційного інтелекту та компонентів професійної самореалізації фахівців ДСЗ; визначено роль емоційного інтелекту у професійній самореалізації фахівцівДСЗ; розроблено та апробовано тренінгову програму розвитку емоційногоінтелекту для підвищення рівня професійної самореалізації фахівців ДСЗ;уточнено зміст та структуру професійної самореалізації фахівців ДСЗ;розширено характеристику професійної діяльності фахівців ДСЗУ; поглибленоуявлення про особливості міжособистісної взаємодії «фахівець-клієнт» уконтексті професійної діяльності фахівців ДСЗ.Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці тавпровадженні тренінгової програми розвитку емоційного інтелекту фахівцівдержавної служби зайнятості для підвищення їх професійної самореалізації, якасприяє підвищенню рівня емоційної обізнаності фахівців, розвитку здібностейдо розуміння та усвідомлення емоційної інформації (власної та інших людей);розвитку вмінь щодо управління власними емоційними станами (емоційноїсаморегуляції); оволодінню системою знань та вмінь щодо конструктивноговпливу на емоційний стан інших людей (конструктивної взаємодії з клієнтамислужби зайнятості). Матеріали дослідження можуть бути використані: а) приорганізації професійного навчання фахівців ДСЗ; б) у розробці індивідуальнихпрограм особистісно-професійного розвитку фахівців ДСЗ в районних філіях тавідділеннях служби зайнятості; в) при підготовці психологів до роботи зфахівцями ДСЗ, спрямованої на підвищення їх професійності; г) у навчальнихдисциплінах «Організаційна психологія», «Психологія праці» тощо.^UThe scientific novelty and theoretical significance of the work lies in the factthat for the first time: the level of emotional intelligence of specialists of The StateEmployment Servicehas been determined and its socio-demographic and professionalfeatures have been analyzed; the level and socio-demographic and professionalfeatures of professional self-realization of specialists of The State EmploymentService have been determined; the peculiarities of the relationship between emotionalintelligence and components of professional self-realization of specialists of TheState Employment Service have been analyzed; the role of emotional intelligence inthe professional self-realization of specialists of The State Employment Service hasbeen determined; it has been developed and tested a training program for thedevelopment of emotional intelligence to increase the level of professional selfrealization of specialists of The State Employment Service; the content and structureof professional self-realization of specialists of The State Employment Service havebeen specified; the description of professional activity of specialists of The StateEmployment Service of Ukraine specialists has been expanded; understanding of thepeculiarities of interpersonal interaction «specialist-client» in the context of theprofessional activities of specialists of The State Employment Service has beendeepened.The practical significance of the research results is in the development andimplementation of a training program for the development of emotional intelligenceof specialists of the state employment service to increase their professional selfrealization, which helps to increase the level of emotional awareness of specialists,development of understanding and awareness of emotional information; developmentof skills to manage their own emotional states (emotional self-regulation); masteringthe system of knowledge and skills for constructive influence on the emotional stateof other people (constructive interaction with clients of the employment service).Research materials can be used: a) in the organization of professional training ofspecialists of The State Employment Service; b) in the development of individualprograms of personal and professional development of specialists of The StateEmployment Service in district branches and offices of the employment service; c) inpreparing psychologists to work with specialists of The State Employment Serviceaimed at improving their professionalism; d) in the disciplines "OrganizationalPsychology", «Psychology of Work», etc.

Досліджено феномен "етичний кодекс", що виступає суттєвою константою сучасної практики соціального життя у загальносвітовому та національному масштабах. Продемонстровано трансформацію змісту та форми традиційного субстрату кодифікованої моральності у контексті соціокультурного розвитку з орієнтацією на сучасні процеси етичної кодифікації. З'ясовано, що важливий модус нормативного становить особистісно-перфекціоністська самореалізація у контексті соціальної нормативності. Доведено, що успішна реалізація позитивної програми нормативно-належного обумовлена органічною єдністю соціально-організаційних спонук людської активності та духовно-моральнісного потенціалу особистості у процесі творення простору осмисленого соціального буття. Встановлено, що сучасна модель кодексової культури передбачає орієнтацію на інституціонально-регулятивний рівень нормотворення.

  Скачати повний текст

Пилявець Н.І. Когнітивні стилі особистості як чинник формування самозбережувальної поведінки студентської молоді. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія. – Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2023.Дисертацію присвячено теоретичному та емпіричному вивченню впливу когнітивних стилів особистості на формування самозбережувальної поведінки студентської молоді. За результатами аналізу наукової літератури визначено, що найбільш опрацьованим поняття «самозбережувальна поведінка» є з точки зору демографії та соціальної психології. В той же час прагнення сприяти підвищенню рівня самозбереження кожного члена суспільства диктує необхідність розуміння мотиваційних, когнітивних, емоційних та соціальних аспектів, які впливають на рішення та дії людини щодо її власної безпеки та захисту. Отже, актуальним є дослідження цього поняття в світлі психології особистості та психології індивідуальних відмінностей. Важливим є те, що саме такий підхід є найменш розробленим, не дивлячись на його актуальність. Крім того, доцільним є вивчення цього поняття в контексті студентської молоді, оскільки саме в молоді роки відбувається сприймання і засвоєння певних норм та зразків поведінки, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтересів і уявлень, які впливають на все подальше життя. Представлено основні аспекти дослідження самозбережувальної поведінки в психології. Найважливішими з них є: визначення понять «самозбереження» та «самозбережувальна поведінка», визначення ролі особистості як суб’єкта самозбереження та стратегії самозбережувальної поведінки, чинники які впливають на формування здоров'язбережувальної та самозбережувальної поведінки.Встановлено, що когнітивні стилі особистості, які характеризують індивідуальні способи прийому та переробки інформації від навколишнього світу і забезпечують тим самим зв'язок між оточенням і особистістю, є одним із чинників поведінки, в тому числі, поведінки, спрямованої на самозбереження.Здійснено огляд сучасних тенденцій в дослідженні когнітивних стилів особистості, основними з яких є: уявлення про природу когнітивних стилів, їх становлення та особливості прояву, положення про зв’язок когнітивних стилів з особистісними характеристиками, з професійною та навчальною діяльністю. Визначено, що дослідження впливу когнітивних стилів на поведінку людини залишається важливим і актуальним напрямом наукових пошуків сьогодення. В контексті даного дослідження зазначено, що розуміння ступеня впливу когнітивних стилів на самозбережувальну поведінку дасть можливість більш ефективно впливати на її формування у студентської молоді. Визначено основні ознаки поведінки людини, що характеризують її як суб’єкта самозбереження: мотивація до збереження здоров’я і покращення якості життя, дотримання правил особистої гігієни (здоровий спосіб життя), схильність брати на себе відповідальність за свої вчинки, самореалізація і життєстійкість. Визначено рівні сформованості самозбережувальної поведінки студентської молоді (високий, достатній, середній та низький рівні) та виявлено вплив когнітивних стилів особистості як на окремі ознаки самозбережувальної поведінки, так і на рівень її сформованості. Виокремлено стилі самозбережувальної поведінки студентів (оптимальний, інертний, невизначений, недоцільний). Виявлено статистично значущі відмінності в особливостях прояву когнітивних стилів студентів, які демонструють різні стилі самозбережувальної поведінки за показниками аналітичності-холістичності, рефлексивності-імпульсивності та толерантності до невизначеності. Розроблено модель формування самозбережувальної поведінки особистості студента, яка стала основою програми соціально-психологічного тренінгу формування та корекції самозбережувальної поведінки студентів. Мета тренінгу - дослідити та усвідомити причини й механізми формування стилю поведінки кожного учасника; сформувати вищий рівень відповідальності за себе та свої вчинки, сприяти корекції небажаних поведінкових проявів і формуванню оптимального стилю самозбережувальної поведінки студентів. Аналіз результатів, отриманих після впровадження соціально-психологічного тренінгу формування та корекції самозбережувальної поведінки студентів, дає можливість зробити висновок про її ефективність.За результатами теоретичного та емпіричного вивчення проблеми формування самозбережувальної поведінки студентської молоді розроблено практичні рекомендації для молодих людей, які бажають піклуватися про власне здоров'я і добробут, розвивати навички самозбереження.^UPyliavets N.I. Cognitive styles of the individual as a factor in the formation of self-preservation behavior of student youth. – Qualifying scientific work on manuscript rights.Dissertation for obtaining higher education for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 Psychology. – Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi, 2023.The dissertation is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of the cognitive styles of the individual on the formation of self-preservation behavior of student youth.According to the results of the analysis of the scientific literature, it was determined that the most elaborated concept of "self-preservation behavior" is from the point of view of demography and social psychology. At the same time, the desire to contribute to increasing the level of self-preservation of each member of society dictates the need to understand the motivational, cognitive, emotional and social aspects that influence a person's decisions and actions regarding his own safety and protection. Therefore, the study of this concept in the light of personality psychology and the psychology of individual differences is relevant. It is important that this approach is the least developed, despite its relevance. In addition, it is appropriate to study this concept in the context of student youth, since it is during youth that the perception and assimilation of certain norms and patterns of behavior, the awareness of needs and motives, the determination of value orientations, interests and ideas that affect the entire subsequent life take place.The main aspects of the study of self-preservation behavior in psychology are presented. The most important of them are: the definition of the concepts of "self-preservation" and "self-preservation behavior", the definition of the role of the individual as a subject of self-preservation and the strategy of self-preservation behavior, factors that influence the formation of health-preservation and self-preservation behavior.It has been established that the cognitive styles of the individual, which characterize individual ways of receiving and processing information from the surrounding world and thus ensure the connection between the environment and the individual, are one of the factors of behavior, including behavior aimed at self-preservation.An overview of modern trends in the study of cognitive styles of personality was carried out, the main ones of which are: ideas about the nature of cognitive styles, their formation and peculiarities of manifestation, provisions on the connection of cognitive styles with personal characteristics, with professional and educational activities. It was determined that the study of the influence of cognitive styles on human behavior remains an important and relevant direction of scientific research today. In the context of this study, it is stated that understanding the degree of influence of cognitive styles on self-preservation behavior will provide an opportunity to more effectively influence its formation among student youth.The main signs of human behavior that characterize it as a subject of self-preservation are identified: motivation to preserve health and improve the quality of life, compliance with the rules of personal hygiene (healthy lifestyle), tendency to take responsibility for one's actions, self-realization and vitality.

Розглянуто процес становлення молоді в контексті філософсько-освітніх, аксіологічних та історичних проблем, а також основні аспекти процесу соціалізації молоді, включеного до загальносоціалізаційного контексту особистості. Встановлено, що підняття вікових меж молодості попри свій позитив має і негативне забарвлення, яке проявляється у посиленні патронажу над молоддю з боку суспільства та держави, що ускладнює процеси становлення суб'єктної молоді. Визначено, що на процес становлення молоді впливають такі основні об'єктивні чинники, як політико-економічні та соціокультурні тенденції глобального характеру та трансформаційні суспільні процеси внутрішнього характеру. Доведено, що самореалізація молоді, її суб'єктність найповніше відбуваються через молодіжний рух як формального характеру, так і неформальної молодіжної ініціативи.

  Скачати повний текст

Розглянуто методологічні та теоретичні аспекти дослідження національної самосвідомості як важливої складової соціальної свідомості та головного фактора національного державотворення. Виявлено та проаналізовано категорії, що відображають зміст національної самосвідомості як чинника державотворення. Доведено, що дана категорія є важливим фактором розвитку нації. Визначено основні функції національної самосвідомості. Проаналізовано стадії її розвитку, а саме: "самовідчуття", "виокремлення", "самовизначення", "самореалізація". Висвітлено основні детермінанти оптимізації національної самосвідомості як чинника державотворення.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано зміст, структуру та досліджено ефективні умови розвитку становлення особистісної самореалізації майбутніх учителів в навчально-виховному середовищі педагогічного університету. Доведено, що особистісна самореалізація - поняття, яке фіксує стан розвитку "соціальності" особистості майбутнього фахівця за допомогою характеру, спрямованості його діяльності на реалізацію суспільних ідеалів. Зазначено, що поступовий розвиток особистісної самореалізації майбутніх учителів досягається за рахунок активної їх включеності в середовище педагогічного університету. На підставі теоретичних узагальнень та в результаті експериментальної роботи обгрунтовано та запропоновано рівні становлення особистісної самореалізації майбутніх вчителів. Встановлено найбільш ефективні види діяльності стосовно розвитку особистісної самореалізації студентів педагогічного університету в мікросередовищі їх життєдіяльності, формуванні педагогічної культури та за умов участі у науково-дослідній роботі.

  Скачати повний текст

Запропоновано тезу, що професійна самореалізація майбутнього вчителя іноземних мов є інтегративною характеристикою особистості, що відображає стан його професіонального розвитку, який грунтується на професійній свідомості, мотивах досягнень у професії, спрямованості її діяльності на самореалізації професійного ідеалу за відповідних соціальних умов за використання засобів професійної самоосвіти, самовиховання, саморозвитку та самоствердження. Розроблено й апробовано педагогічні умови та методику формування готовності до професійної самореалізації майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін. Здійснено порівняльний аналіз ефективності впливу різних видів діяльності на розвиток професійної самореалізації в аспекті дослідженої проблеми.

  Скачати повний текст

З'ясовано сутність понять "творча самореалізація майбутнього вчителя" та "готовність майбутнього вчителя до творчої самореалізації в професійній діяльності". Визначено структуру такої готовності, яка включає мотиваційно-вольовий, когнітивний та операційно-діяльнісний компоненти, а також критерії, показники та рівні (низький, середній і високий). Обгрунтовано доцільність застосування для підготовки майбутніх учителів до творчої самореалізації в професійній діяльності таких педагогічних умов: формування їх професійних знань на основі інтеграції змісту психолого-педагогічних і спеціально-предметних дисциплін; організаційно-методичне забезпечення рефлексивного ставлення студентів до професійної діяльності; становлення суб'єктивної позиції майбутніх учителів у процесі підготовки до професійної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено авторську методику підготовки майбутнього вчителя до творчої самореалізації в професійній діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше визначено та обгрунтовано педагогічні умови ефективності підготовки майбутніх учителів до економічного виховання молодших школярів (формування готовності майбутніх учителів до сприйняття економічних знань; забезпечення взаємозв'язку підготовки майбутнього фахівця до економічного виховання даних школярів із його психолого-педагогічною, методичною та практичною підготовкою у процесі навчання; спрямованість змісту, форм, методів підготовки на розвиток економічного мислення студентів; посилення мотивацій особистості до систематичного економічного самовиховання; розширення меж і підвищення ролі самостійної роботи; об'єктивне оцінювання рівня виховної діяльності у процесі економічного виховання учнів початкових класів). Розроблено критерії професійної готовності майбутнього вчителя до діяльності з економічного виховання молодших школярів (активність студентів у навчально-пізнавальній діяльності; ставлення до занять педагогічного циклу; саморегуляцій поведінки під час навчання; самореалізація професійних якостей особистості). Розвинуто методику підготовки вчителя до економічного виховання особистості на основі сучасних педагогічних технологій, що забезпечують формування творчого вчителя, здатного до прояву позитивних загальнолюдських якостей: бережливості, людяності, чесності, дисциплінованості, відданості ідеям національного відродження. Уточнено зміст понять "економічне виховання", "економічне мислення" та "економічна свідомість".

  Скачати повний текст

Визначено та науково обгрунтовано суть понять "професійне становлення молодих учителів у загальноосвітньому навчальному закладі", "адаптація", "самовизначення", "самореалізація", "наставництво", "наставник". Розкрито складові (адаптацію, самовизначення, самореалізацію) процесу професійного становлення учителів-початківців у даному закладі. Визначено педагогічні умови (створення сприятливого клімату у колективі зазначеного закладу, який зумовлює співтворчість учителів з різним стажем роботи, організацію педагогічної школи наставництва у загальноосвітньому навчальному закладі, залучення молодих фахівців до науково-методичної діяльності у ньому, залучення молодих фахівців до науково-методичної діяльності даного закладу у межах роботи цільової комплексної школи молодого вчителя). Визначено критерії (мотиваційно-пізнавальний, операційно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний) та рівні (високий, середній, низький) професійного становлення молодих учителів.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано й охарактеризовано психологічні, методичні та організаційні педагогічні умови забезпечення процесу ефективної самореалізації особистості старшокласника. Уточнено зміст понять "самореалізація особистості" та "самореалізація старшокласників". Досліджено виховні системи та засоби стимулювання процесу самореалізації, розроблено критерії та методику оцінки його ефективності. Обгрунтовано необхідність формування ціннісно-орієнтаційної єдності, позитивних "Я-концепцій", емоційно-психологічного клімату, підвищення професіоналізму педагогічних кадрів, оптимального співвідношення в навчально-виховному процесі засобів цілеспрямованого педагогічного впливу, самоорганізації та саморегулювання. Розроблено нові форми виховної роботи, що сприяють ефективній самореаліазції старшокласників.

  Скачати повний текст

На основі вивчення теретико-методологічних джерел, документів про нові заклади вищої освіти, досвіду підготовки менеджерів з метою можливості досягнення ними успіху й самореалізації у професійній діяльності досліджено, що в процесі соціалізації студенти переживають низку труднощів, які стають причиною незадоволення, зневіри, песимізму. З метою підготовки студентів до подолання перешкод розроблено наукову гіпотезу про те, що рівень соціалізації особистості буде підвищуватись, якщо в процесі навчально-виховної роботи за умов бізнес-коледжу озброювати студентів знаннями про місце й значення особистісної, загальної та ділової культури, формувати на їх основі відповідні вміння професійної та громадської діяльності, в ході якої відбувається саморегуляція і самореалізація особистості. Зазначено, що розглянута модель ділової культури студента бізнес-коледжу, педагогічні умови її формування в системі соціалізації особистості забезпечують необхідний рівень професіоналізму й готовності до соціалізації.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню теорії та практики педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації у освітньому процесі в закладах вищої освіти України і Китаю. Доцільність наукового осмислення окресленої проблеми посилюються необхідністю усунення низки виявлених суперечностей, наявних у сучасній педагогічній теорії та практиці, а саме: між вимогами до підготовки висококваліфікованих учителів хімії в Україні та Китаї та недостатньо високим рівнем сформованості готовності до професійної самореалізації у випускників закладів вищої педагогічної освіти; між накопиченим досвідом і відсутністю цілісних порівняльних досліджень теорії та практики педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації в освітньому процесі в закладах вищої освіти України й Китаю; між потребами в оновленні системи педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації в освітньому процесі в закладах вищої освіти України й Китаю та недостатньо цілеспрямованим обміном і фрагментарним використанням накопиченого досвіду цих країн. Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що уперше здійснено цілісне порівняльнопедагогічне дослідження проблеми педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації у освітньому процесі в закладах вищої освіти України і Китаю на засадах методологічних підходів, як-от: компаративістського (зіставлення поглядів на проблему педагогічного Hou Yixuan II стимулювання українських і китайських учених, узагальнення й запозичення досвіду), акмеологічного (спонукання до саморозвитку майбутніх учителів хімії засобами педагогічної акмеології), аксіологічного (виокремлення мотиваційно-ціннісної складової готовності майбутніх учителів до професійної самореалізації та активізація її розвитку), компетентнісного (побудова змістовно-процесуальної і рефлексивно-коригувальної складових готовності з урахуванням загальних і спеціальних компетентностей, програмних результатів навчання, закладених в освітніх програмах з хімії), особистісно-діяльнісного (урахування мотиваційно-особистісного контексту в процесі заохочення і нагородження майбутніх учителів хімії). На підставі результатів аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури розкрито суть проблеми педагогічного стимулювання учасників освітнього процесу та визначено поняття «педагогічне стимулювання студентів до професійної самореалізації» як сукупність заохочувальних прийомів, методів, форм, технологій, засобів педагогічного впливу на свідомість, поведінку, корекцію діяльності та вчинків особистості, які спонукають і пришвидшують формування готовності здобувачів вищої педагогічної освіти до професійної самореалізації в педагогічній діяльності. Розглянуто різновиди педагогічних стимулів, доповнено функції педагогічного стимулювання особистості (навчальна, виховна, розвивальна, моральна, соціальна) функцією спонукання до кар’єрного зростання майбутніх учителів хімії, проаналізовано механізми активізації внутрішнього потенціалу майбутніх учителів хімії. У дисертації поняття «готовність майбутніх учителів хімії до професійної самореалізації» як інтегрована якість особистості, котра поєднує самомотивацію, знання й уміння ідентифікації й позиціонування себе в ролі вчителя, розкриття власного потенціалу в процесі засвоєння змісту, форм і методів, засобів педагогічної діяльності. Зазначено, що українські та китайські учені користуються схожою термінологією у визначенні поняття «готовність», «професійна самореалізація особистості», «учитель», «викладач».^UThe thesis is dedicated to researching the theory and practice of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China. The expediency of the scientific understanding of the outlined problem is strengthened by the need to eliminate a number of identified contradictions present in modern pedagogical theory and practice, namely: between the requirements for the training of highly qualified chemistry teachers in Ukraine and China and the insufficiently high level of readiness for professional self-realization among graduates of pedagogical universities; between the accumulated experience and the lack of comprehensive comparative studies of the theory and practice of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China; between the need to update the system of pedagogical stimulation of future chemistry teachers to professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China and insufficiently targeted exchange and fragmented use of the accumulated experience of these countries. The scientific novelty and theoretical significance of the obtained research results are that, for the first time, a comprehensive comparative-pedagogical study of the problem of pedagogical stimulation of future chemistry teachers towards professional self-realization in the educational process at universities in Ukraine and China was carried out on the basis of methodological approaches, such as: comparative (comparison of views on the problem of pedagogical stimulation of Ukrainian and Chinese scientists, generalization and borrowing of experience), acmeological (encouraging the self-development of future chemistry teachers by means of pedagogical acmeology), axiological (identifying the motivational and value component of the readiness of future teachers for professional self-realization and activation of its development), competence (construction of content-procedural and reflexive-corrective components of readiness taking into account general and special competencies, programmatic learning outcomes laid down in educational programs in chemistry), personal-activity (taking into account the motivationalpersonal context in the process of encouraging and awarding future chemistry teachers). Based on the results of the analysis of local and foreign literature, the essence of the problem of pedagogical stimulation of participants in the educational process was revealed and the concept of "pedagogical stimulation of students to professional self-realization" was defined as a set of encouraging techniques, methods, forms, technologies, means of pedagogical influence on consciousness, behavior, correction of activities and actions personalities, who motivate and speed up the formation of readiness of students in pedagogical universities for professional selfrealization in pedagogical activity. Varieties of pedagogical incentives were considered, the function of pedagogical stimulation of the personality (educational, upbringing, developmental, moral, social) was supplemented with the function of encouraging future chemistry teachers to career growth, the mechanisms of activation of the internal potential of future chemistry teachers were analyzed. In the thesis, the concept of "readiness of future chemistry teachers for professional self-realization" is described as an integrated personality quality that combines self-motivation, knowledge and the ability to identify and position oneself in the role of a teacher, revealing one's own potential in the process of mastering content, forms and methods, and means of pedagogical activity. It is noted that Ukrainian and Chinese scientists use similar terminology in defining the concepts of "readiness", "professional self-realization of the individual", "teacher", "lecturer".

Дисертацію присвячено дослідженню комплексного та системного аналізу розкриття природи права на працю та її особливих ознак, що притаманні сучасним умовам господарювання та внесення на цій основі відповідних пропозицій і рекомендацій по вдосконаленню трудового законодавства України.У дисертації запропонований новий погляд на проблему щодо ідейно-концептуальної основи права на працю у сучасному вимірі. Обґрунтований взаємозалежний та взаємо зумовлюючий характер поєднання права на працю з іншими правами, що належать людині в силу свого природного характеру. Доведено, що право на працю – фундаментальне право в системі основних прав людини, яке не обмежується виключно працею, яка підпадає під дію норм трудового права, а реалізація відповідного права охоплює не лише працю як процес, але й комплекс правових можливостей щодо реалізації людиною її природної здатності до праці та оптимально сприятливе середовище, в умовах якого реалізація такого права здійснюється безперешкодно, а у випадку появи перепон – здійснюється ефективний захист з метою відновлення порушеного права.Констатується, що питання про природу права на працю є предметом тривалої дискусії, яка точилася між науковцями в радянський період і яка знаходить своє продовження в працях представників сучасної науки трудового права. У зв’язку з чим інтерпретація змістовного наповнення відповідного права пройшла чималий шлях, а ключовою у даному процесі є політична ситуація в країні та зумовлена нею законодавча позиція. Зауважується, що у розумінні природи та сутності права на працю не має однозначного підходу, проте домінуючими на сьогодні є дві основні концепції розуміння сутності права на працю. В основі першої концепції закладено розуміння права на працю як елементу правоздатності, в основі другої – як суб’єктивного права. Зважаючи на одночасне існування концептуально різних підходів до розуміння його природи, запропоновано визначення права на працю з урахуванням концепції сучасного трудового права та значенням праці, яке вона відіграє в житті кожної людини. З огляду на це констатується, що «право на працю як суб’єктивне право людини» це право гарантованого суб’єктивно-індивідуального вибору, що засноване на юридично забезпеченій можливості індивіда реалізувати свою природну здатність до праці шляхом вступу у трудові правовідносини або ж можливість відмовитися від реалізації права на працю, що не є підставою для застосування до такої особи заходів юридичної відповідальності. Констатується що праця є першоосновою людського існування, а життя без праці – життя в суто біологічному аспекті є фізичним існуванням. Підкреслюється, що праця впливає на рівень та якість життя та є функціональною основою «гідного життя». У свою чергу, концепція «гідної праці» вирішує питання про співвідношення права на працю та права на освіту. Констатується, що освіта, як правило, виступає в якості передумови реалізації права на працю у сфері трудоправового життя та якісного критерію його забезпечення, оскільки процес праці потребує вдосконалення, підвищення кваліфікації та отримання належного професійного досвіду. Гідне життя кожного, розвиток та самореалізація особистості – неможливі без праці як такої. Саме це твердження є основоположним для характеристики безпосередньо діалектичного взаємозв’язку життя та праці людини.^UThe thesis is devoted to the research of complex and systematic analysis of the disclosure of the essence of the right to work and its special features that are acceptable to the present economic conditions of state management and on this basis the introduction of appropriate proposals and recommendations for improvement of the labour legislation of Ukraine.The dissertation offers a new look at the problem of the ideological and conceptual basis of the right to work in the modern terms. The interdependent and interrelated nature of the combination of the right to work with other human rights by virtue of its natural character is substantiated. It has been proved that the right to work is a fundamental right in the system of fundamental human rights, which is not limited exclusively to work, which falls under the rules of labour law, and the implementation of the relevant law covers not only working as a process, but also a complex of legal possibilities for the realization by people of their natural ability to work and an optimally favourable environment in which the fulfilment of such a right is carried out unimpeded, and in the case of a violation - effective protection with the aim of restoring the violated right is provided.It is established that the nature of the right to work is the subject of a long discussion that took place among scholars during the Soviet period, and which finds its continuation in the works of representatives of the current science of labor law. As a consequence, the interpretation of substantive content of the relevant law has gone a long way, and the key to this process is the political situation in the country and the legislative position caused by it. It is acknowledged that there is no unambiguous approach in understanding the nature and essence of the right to work, but the prevailing today are two basic concepts of the understanding of the essentiality of the right to work. The first concept is based on the understanding of the right to work as an element of legal capacity, the second - as a subjective right.Given the coexistence of varying differing approaches to the conceptualization of its nature, it is proposed to define the right to work taking into account the conception of modern labour law and the importance of work that it plays in the life of each person. In view of this, it is stated that "the right to work as a subjective human right" is the right of guaranteed subjective-individual choice, based on the legally ensured possibility of an individual to realize his natural ability to work by entering into employment or the opportunity to refuse from the exercise of the right to work, which is not the basis for the application of legal liability measures to such an individual.It is stated that work is the basis of human existence, and life without work - life in a purely biological aspect is physical existence. It is emphasized that work affects the level and quality of life and is the functional basis of a "decent life". In turn, the concept of "decent work" solves the question of the relationship between the right to work and the right to education. It is found that education, as a rule, acts as a way to implement the right to work in the sphere of legal labour life and as a quality criterion for its provision, since the work process requires improvement, increasing of qualification and obtaining the necessary professional experience. A dignified life for everyone, development and self-realization of the individual are impossible without work as such. This statement is the basis for characterizing the interdependent interconnection of life and employment.

Проаналізовано проблему сенсу життя в польському неотомізмі. Висвітлено особливості тлумачення особистості та цілі людського життя в томістській традиції філосування, що є унікальним синтезом античної думки та християнської теології. Зазначено, що польський неотомізм є продовженням вічної філософії (метафізичної традиції філософування). Розкрито смислову наповненість таких понять як "суб'єктивність", "особистість", "самореалізація", показано їх співвіднесеність з поняттями "сутність", "людська природа", "внутрішній світ". Зазначено про унікальність людського "я", його онтичну структуру, що передбачає свободу, самопанування й автодетермінізм. Останнім позначено специфічний феномен духовної свободи людської особистості, самозалежність Я від самого себе. Вказано на подвійний характер людського Я - іманентність Я власним вчинкам і водночас його трансцендентний духовний характер. Обгрунтовано ідею спрямованості життя людини на кінцеву ціль, що тлумачиться в польському неотомізмі як вище благо, блаженство, Абсолют. Зазначено, що в процесі духовного та морального самовдосконалення особистість повинна очиститися від пристрастей, досягти стану святості, тобто безпристрастності, і уподібнитися до Бога, вийти на новий рівень екзистенції. Акцентовано, що своїми власними зусиллями людина не може досягнути досконалості, адже їй потрібно отримати дари Святого духа.

  Скачати повний текст

Розглянуто професійну самоорганізацію як один з вагомих чинників становлення особистості жінки. Проаналізовано зміст понять "становлення особистості", "професійна самореалізація", виділено показники вказаного становлення, умови, передумови, детермінанти, рівні, механізм, способи, засоби, стратегії самореалізації, критерії професійної самореалізації. Проаналізовано вплив соціокультурних умов на самореалізацію жінки, перешкоди, спричинені статеворольовими стереотипами, віковими та індивідуально-психологічними особливостями когнітивної, емоційної та мотиваційної сфер особистості, комунікативними особливостями, поведінкою у конфлікті, рівнем самоактуалізації жінки. Показано, що професійна самореалізація - вагоміший чинник становлення особистості у порівнянні з реалізацією у сфері сім'ї. Запропоновано програму тренінгу особистісного зростання з метою корекції самоставлення, мотивації, покращення саморегуляції жінок.

  Скачати повний текст

Встановлено, що життєві домагання студентської молоді пов'язані із всім спектром характеристик особистості, які є новоутвореннями юнацького віку, та змістовно відтворюють модель майбутнього життя, включаючи усвідомлення значущості різних сфер життєдіяльності й оцінку перспективи життєвої самореалізації. Визначено основні тенденції змін у життєвих домаганнях студентів-педагогів у період навчання та надано їх змістовну характеристику. Розкрито систему взаємозв'язків життєвих домагань з певними властивостями особистості. Виявлено психологічні особливості осіб, що розрізняються за вибором сфер життєдіяльності: "сімейно-родинні стосунки", "професійна самореалізація", "матеріальне благополуччя", "спілкування", "творча самореалізація" та "просоціальна життєдіяльність". Розроблено психолого-педагогічну програму оптимізації життєвих домагань, яка спрямована на усвідомлення студентами-педагогами своїх можливостей, потреб і пріоритетів у житті, розвиток навичок цілепокладання та планування майбутнього життя. Апробація даної програми засвідчує позитивні зміни як в усвідомленості життєвих домагань, так і в розвитку властивостей особистості, що з ними пов'язані.

  Скачати повний текст