У дисертаційній роботі вперше в українському філософсько-правовому дискурсі здійснено сучасний філософсько-правовий аналіз інституту ювенальної юстиції в контексті євроінтеграційних державотворчих і правотворчих процесів, що дало змогу виокремити її охоронну функцію, не спрямовану тільки на осуд, покарання, засуд тощо, а зосереджену на захисті порушника, оскільки йдеться про неповнолітніх осіб. Відтак акцентовано на правильному вихованні дитини в колі сім'ї, де їй мають прищеплювати цінності, патріотизм і повагу до права, що, без сумніву, скорегує девіантну поведінку неповнолітніх, допоможе подолати схильність їх до правопорушень.Аргументовано необхідність правового регулювання виховання та освіченості дітей, як однієї із засадничих характеристик інституту ювенальної юстиції, що покликане убезпечити неповнолітніх від негативного виміру девіантної поведінки. Означена складова є взаємообумовленою відповідальністю і сім'ї, і держави, водночас не можна применшувати первинного значення саме батьківського впливу. Врешті-решт інститут сім'ї підтверджує те, що внутрішньосімейні відносини великою мірою впливають на зростання кількості правопорушень серед неповнолітніх, адже стереотипи й аксіологія спілкування формують модель поведінки дітей у суспільстві, а відтак і в державі.^UIn the dissertation paper for the first time in the Ukrainian philosophical and legal discourse a modern philosophical and legal analysis of the institute of juvenile justice was carried out in the context of the European integration of state-building and law-making processes, which made it possible to distinguish its protective function, not only aimed at condemnation, punishment, convictions, etc., but focused on protection the offender, considering that it is a minor. Therefore, it is emphasized on the proper education of the child in the family, instilling values, patriotism and respect for the law, which will undoubtedly correct the deviant behavior of minors in terms of overcoming the propensity to commit offenses.The dissertation argues the necessity of legal regulation of education and education of children as one of the basic characteristics of the juvenile justice institute, which is intended to protect minors from the negative dimension of deviant behavior. This component is a mutually responsible responsibility of the family and the state, without diminishing in this case the primary significance of the parent's influence. Finally, the institution of the family confirms that internal-family relations greatly affect the increase in juvenile delinquency, because stereotypes and the axiology of communication form a model of children's behavior in society, in the future, in the state.

Досліджено теоретичні, законодавчі та практичні проблеми адміністративної відповідальності неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють. Окреслено логіко-методологічні засади визначення понять "адміністративна відповідальність неповнолітіх", "неповнолітній у провадженні в справах про адміністративні правопорушення", протиправні діяння неповнолітніх віком від 14-ти до 16-ти років, протиправні діяння батьків або осіб, які їх замінюють. Сформульовано відповідні дефініції. На підставі аналізу чинного законодавста України щодо адміністративної відповідальності та практики його реалізації сформульовано низку висновків, пропозицій до Кодексу України стосовно адміністративних правопорушень, а також обгрунтовано ряд рекомендацій, спрямованих на вдосконалення процедури розгляду справ щодо адміністративних правопорушеннь неповнолітніх та притягнення до адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні питання адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у нормах міжнародного права, національному законодавстві та наукових розробках українських і зарубіжних вчених. Проаналізовано умови та обставини виникнення зазначених правопорушень. Досліджено особливості застосування адміністративної відповідальності за злочинну діяльність неповнолітніх у даній сфері та проблеми підвищення результативності використання засобів адміністративного примусу. Визначено адміністративно-правовий статус суб'єктів профілактики, розроблено основні напрямки та шляхи попередження наркоманії. Висвітлено зарубіжний досвід боротьби з негативним явищем та обгрунтовано можливість його застосування в Україні. Наведено рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності діяльності органів державної влади у справі попередження злочинності серед неповнолітніх, захисту їх прав і законних інтересів. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення законодавчих актів регламентації профілактичної діяльності органів внутрішніх справ.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено наявні проблемі адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх. Визначено та висвітлено їх права і свободи як об'єкти адміністративно-правового забезпечення, поняття й особливості даного забезпечення, систему суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх. Розглянуто міліцію як суб'єкт адміністративно-правового забезпечення та регулювання прав і свобод неповнолітніх та його гарантії. Проаналізовано правове регулювання даних прав і свобод у сфері виконавчої влади. Наведено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення механізму їх адміністративно-правового забезпечення. Сформульовано практичні рекомендації та пропозиції до нормативно-правових актів, спрямованих на ефективне та якісне адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному науковому дослідженню адміністративно-правового забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі. Розглянуто сферу прав дитини як важливий соціальний інститут, що в умовах сьогодення піддається серйозним трансформаціям, пов'язаним з впливом інформаційних технологій, що призводить до появи нових викликів і загроз цим правам, а відповідно зумовлює потребу переосмислення механізму захисту прав дитини в інформаційному середовищі. Звернуто увагу на те, що процес формування прав дітей в інформаційному середовищі фактично не відрізняється від загальних, універсальних процедур конструювання таких в інших галузях наукового знання та практичної діяльності. На підставі комплексного аналізу адміністративно-правового забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі в сучасних реаліях, запропоновано авторську концептуальну модель діяльності держави і суспільства щодо вирішення проблеми забезпечення прав дитини в інформаційному середовищі на законодавчому, програмному, управлінському, виконавчому та просвітницькому рівнях. Доведено, що сфера забезпечення прав дитини в інформаційному середовищі охоплює різні сфери суспільного життя, де крім правових регуляторів можуть використовуватися інші заходи, наприклад, йдеться про інформаційно-правові норми щодо прозорості діяльності органів публічного управління, право на соціально значущу інформацію, електронну міжвідомчу взаємодію, інтеграцію державних і недержавних інформаційних систем у зв'язку зі здійсненням публічного управління, використання інформаційних технологій і систем у механізмах прямого та зворотного зв'язку з громадянами й інститутами громадянського суспільства, обмеження провайдерами контенту, який містить інформацію заборонену статтею 20 закону України «Про охорону дитинства». Зауважено, що для держави як інституту публічної влади захист прав людини загалом та дитини, зокрема є однією з основних функцій. Проаналізовано діяльність державних органів та посадових осіб, які у рамках забезпечення цієї функції, вживають заходи, що забезпечують охорону прав дитини, які становлять систему правового регулювання суспільних відносин, що запобігають правопорушенням, а в разі вчинення встановлюють відповідальність за допущені правопорушення. У контексті забезпечення прав дитини в інформаційному середовищі особливу увагу зосереджено на захисті суспільної моралі. Проаналізовано адміністративно-правовий механізм забезпечення прав дітей загалом та в інформаційному середовищі, зокрема. Визначено, що вказаний механізм включає такі напрями: – заходи забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі при здійсненні діяльності у галузі освіти та виховання, що реалізуються шляхом створення з ініціативи неповнолітніх громадських об'єднань (організацій) за місцем навчання; проведення дисциплінарного розслідування діяльності працівників закладів освіти, які порушують і обмежують права неповнолітніх учнів, проведення в позаурочний час зборів з питань захисту прав; – забезпечення прав неповнолітніх на охорону здоров'я, яке здійснюється через надання дітям безкоштовної медичної допомоги та медичної діагностики, проведення лікувально-оздоровчої роботи, в тому числі диспансерного спостереження, медичної реабілітації дітей-інвалідів та дітей, які страждають хронічними захворюваннями, санаторно-курортне лікування дітей, профілактичні заходи щодо позбавлення ігрової та Інтернет залежності; – захист прав і законних інтересів неповнолітніх громадян у сфері професійної орієнтації, професійної підготовки та зайнятості. Зроблено висновок, що зміна прав дітей в інформаційному середовищі може відбуватися так: 1) через збільшення їх обсягу, через розширення кола об'єктів, що відображаються цією категорією, одночасно супроводжується зменшенням її змісту, скороченням кількості ознак, що складають її визначення; 2) за допомогою зменшення їх обсягу, що збільшує їх зміст і викликає доповнення дефініцій новими ознаками. Зазначені два основні шляхи трансформації прав в інформаційному середовищі у межах формальної логіки є взаємопов'язаними та можуть періодично змінювати один одного або домінувати на певному етапі розвитку.Охарактеризовано стан забезпечення права дитини на безпеку та приватність у соціальних мережах. Проаналізовано медіапростір як сферу порушення прав дитини. Визначено потенційні загрози правам дитини в інформаційному середовищі. Окреслено напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі в контексті міжнародних стандартів.^UThe dissertation is devoted to the complex scientific research of administrative and legal support of children 's rights in the information environment.The sphere of children's rights is considered as an important social institution, which in today's conditions undergoes serious transformations related to the influence of information technologies, which leads to new challenges and threats to these rights, and accordingly necessitates rethinking the mechanism of protection of children's rights in the information environment.Attention is drawn to the fact that the process of forming children's rights in the information environment does not actually differ from the general, universal procedures for designing such in other areas of scientific knowledge and practice.Based on a comprehensive analysis of administrative and legal support of children's rights in the information environment in modern realities, the author's conceptual model of the state and society to address the problem of ensuring children's rights in the information environment at the legislative, program, management, executive and educational levels.It is proved that the sphere of ensuring the rights of the child in the information environment covers various spheres of public life, where in addition to legal regulators other measures can be used, for example, information and legal norms on transparency of public administration, the right to socially significant information, electronic interagency interaction. integration of state and non-state information systems in connection with public administration, use of information technologies and systems in mechanisms of direct and feedback with citizens and civil society institutions, restriction by providers of content containing information prohibited by Article 20 of the Law of Ukraine "On Protection childhood ".It is noted that for the state as an institution of public authority, the protection of human rights in general and the child in particular is one of the main functions. The activity of state bodies and officials is analyzed, which in the framework of this function, take measures to protect the rights of the child, which constitute a system of legal regulation of public relations, preventing offenses, and in case of commission establish liability for offenses.In the context of ensuring the rights of the child in the information environment, special attention is paid to the protection of public morals.The administrative and legal mechanism of ensuring children's rights in general and in the information environment in particular is analyzed. It is determined that this mechanism includes the following areas: - measures to ensure the rights of children in the information environment in the implementation of activities in the field of education and upbringing, implemented by creating on the initiative of minors (organizations) at the place of study; conducting a disciplinary investigation into the activities of employees of educational institutions that violate and restrict the rights of minors, holding extracurricular meetings on the protection of rights; - Ensuring the rights of minors to health care, which is carried out through the provision of free medical care and medical diagnostics, medical and health work, including dispensary observation, medical rehabilitation of children with disabilities and children suffering from chronic diseases, sanatorium treatment of children, preventive measures to get rid of gambling and Internet addiction; - protection of the rights and legitimate interests of minors in the field of vocational guidance, training and employment.It is concluded that the change of children's rights in the information environment can occur as follows: 1) by increasing their volume, by expanding the range of objects displayed in this category, while accompanied by a decrease in its content, reducing the number of features that make up its definition; 2) by reducing their volume, which increases their content and causes the addition of definitions with new features. These two main ways of transforming rights in the information environment within the formal logic are interrelated and may periodically change each other or dominate at a certain stage of development.The state of ensuring the child's right to security and privacy in social networks is described. The media space as a sphere of violation of children's rights is analyzed. Potential threats to children's rights in the information environment have been identified. The directions of improvement of administrative and legal provision of children's rights in the information environment in the context of international standards are outlined.

Дисертація присвячена комплексному і системному аналізу адміністративно-правового регулювання профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Розглянуто наукову основу формування уявлення про профілактику правопорушень серед неповнолітніх» та сформовано відповідні теоретико-методологічні підходи до дослідження питання адміністративно-правового регулювання профілактики правопорушень серед неповнолітніх.Розкрито поняття і зміст профілактики адміністративних правопорушень як складової системи протидії злочинності, з'ясовано умови та чинники протиправної поведінки неповнолітніх і визначено шляхи їх подолання. Здійснено аналіз генези та сучасного стану розвитку адміністративно-правових норм, що регулюють питання профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Визначено суб'єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх тавстановлено їх місце в системі забезпечення прав дитини.Охарактеризовано міжнародні стандарти захисту прав дітей у контексті профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Проаналізовано сучасний стан розвитку інформаційного середовища та визначено його вплив на протиправну поведінку неповнолітніх.Сформульовано пропозиції, спрямовані на удосконалення адміністративно-правового регулювання профілактики правопорушень серед неповнолітніх в контексті сучасних соціальних змін.^UThe dissertation is devoted to the complex and systematic analysis of administrative and legal regulation of prevention of offenses among minors. The scientific basis of forming the idea of crime prevention among minors is considered and the relevant theoretical and methodological approaches to the study of administrative and legal regulation of crime prevention among minors are formed.The concept and content of prevention of administrative offenses as a component of the system of combating crime are revealed, the conditions and factors of illegal behavior of minors are clarified and the ways to overcome them are determined. An analysis of the genesis and current state of development of administrative and legal norms governing the prevention of juvenile delinquency. The subjects of juvenile delinquency prevention have been identified and their place in the system of ensuring the rights of the child has been established.International standards for the protection of children's rights in the context of juvenile delinquency prevention are described. The current state of development of the information environment is analyzed and its influence on illegal behavior of minors is determined.Proposals aimed at improving the administrative and legal regulation of juvenile delinquency prevention in the context of modern social change have been formulated.

На прикладі Донбасу досліджено досвід боротьби держави з такими соціальними явищами, як дитяча безпритульність, бездоглядність і злочинність після звільнення регіону від нацистської окупації та закінчення Великої Вітчизняної війни (1943 - 1953 рр.). Встановлено основні причини виникнення досліджуваних негативних соціальних явищ, визначено масштаби даної проблеми. Проаналізовано законодавчу та розпорядчу базу роботи органів радянської влади, спрямованої на боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та злочинністю, розглянуто основні методи ліквідації цих явищ. Наведено загальну характеристику владних структур, основним завданням діяльності яких було усунення їх негативних проявів і стабілізації ситуації у регіоні щодо рівня дитячої безпритульності та правопорушень. Досліджено діяльність спеціальних дитячих виховних установ для категорії дітей із статусом діти-сироти та бездоглядні, а також призначених для утримання неповнолітніх правопорушників і злочинців. Визначено роль громадськості у справі допомоги дітям вулиці. Проаналізовано стан матеріального забезпечення знедолених дітей, охарактеризовано соціально-побутові умови їх життя. Розкрито особливості організації навчально-виховного процесу у спеціальних дитячих установах, показано специфіку дозвільного життя вихованців.

  Скачати повний текст

Запропоновано безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст.300 КК України, визнавати моральні засади суспільства у частині розповсюдження інформації, спрямованої на забезпечення поваги гідності особи згідно загальнолюдських цінностей. З метою уніфікації термінології, рекомендовано мінімізувати кількість оціночних понять у дефінації "порнографія" та визнавати як натуралістичне зображення, а також опис статевих органів персонажів (людей, тварин) у момент вчинення ними або щодо них дій сексуального характеру. Пропоновано розглядати зберігання творів, що пропагують культ насильства та жорстокості, з метою збуту або розповсюдження як готування до даних дій, а не як самостійний злочин, зважаючи на те, що дані дії не досягають ступеня суспільної небезпечності, характерного для злочину. Запропоновано включити до переліку кваліфікуючих ознак складу злочину, передбаченого ст.301 КК, ознаку скоєння даного злочину спеціальними суб'єктами - батьками або особами, що їх замінюють, учителями, вихователями та іншими особами, які на законних підставах утримують, доглядають, виховують, дають освіту дітям віком до 16 років. Рекомендовано суб'єктом злочинів, передбачених ст.300 і 301 КК, які вчинюються щодо неповнолітніх або з примушуванням їх до створення порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства та жорстокості, визнавати осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку. Вперше, на підставі результатів аналіза статистичного матеріалу, наведено кримінологічну характеристику злочинів, передбачених ст.300 і 301 КК України.Розроблено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства та інших заходів у галузі боротьби з ввезенням, виготовленням, збутом і розповсюдженням порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства та жорстокості.

  Скачати повний текст

Визначено напрями загальної та індивідуальної віктимологічної профілактики поведінки неповнолітніх потерпілих від статевих злочинів. Встановлено найбільш важливі у віктимологічному аспекті особистісні характеристики неповнолітніх, які детермінують їх підвищену віктимність. Досліджено комплекс причин та умов, що обумовлюють вчинення статевих злочинів щодо неповнолітніх, розглянуто механізм їх дії, встановлено роль поведінки потерпілого у даній ситуації. Виявлено, що негативні якості особи злочинця є "внутрішніми" причинами здійснення статевих злочинів щодо неповнолітніх. Удосконалено наукові підходи щодо кримінологічної характеристики неповнолітніх потерпілих від статевих злочинів. Надано рекомендації про внесення змін до кримінального законодавства України щодо охорони прав неповнолітніх.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено теоретичні та практичні проблеми використання спеціальних психологічних знань під час розслідування злочинів щодо неповнолітніх учасників. Розглянуто питання щодо психологічних особливостей неповнолітніх, причини їх девіантної поведінки. Досліджено питання психологічної характеристики особи неповнолітнього, встановлення психологічного контакту з такими учасниками досудового слідства, види психологічного впливу й обмеження використання методів цього впливу на неповнолітніх, використання психологічних знань під час проведення слідчих дій за їх участі. Наведено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

Встановлено, що уявлення неповнолітніх про право через вікові особливості знаходяться лише на декларативному рівні та не виступають дієвими регуляторами соціальної поведінки. Розкрито зміст профілактики злочинності неповнолітніх і, зокрема, застосування судами пом'якшення покарання як заходу впливу на делінквентність, що є нагальним у контексті вдосконалення судової практики. Узагальнено наукові підходи щодо проблеми пом'якшення покарання неповнолітнім злочинцям. Сформульовано теоретико-методологічні засади застосування пом'якшення покарання як комплексу юридично-психологічних заходів. Визначено об'єктивні та суб'єктивні труднощі, які заважають науково-обгрунтованому застосуванню пом'якшення покарання неповнолітнім. Запропоновано варіант визначення індексу "жорсткості покарання" з урахуванням неповноліття, його тлумачення та процедуру підрахування.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права спеціальним комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем, що виникають при вчиненні малолітніми та неповнолітніми особами правочинів у мережі Інтернет. У межах роботи здійснено комплексний аналіз наукової літератури, законодавства та судової практики з тематики дослідження, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України щодо обсягу дієздатності зазначених осіб та наслідків таких правочинів.Встановлено, що у вітчизняній науці цивільного права останнім часом з'являється певний інтерес до проблематики вчинення правочинів у мережі Інтернет, однак дослідження, пов'язані з вчиненням правочинів у мережі Інтернет такої особливої категорії учасників цивільних правовідносин як малолітні та неповнолітні особи, практично відсутні. Враховуючи те, що мережа Інтернет розуміється як єдиний інформаційний простір, де відбуваються глобальні процеси соціальних комунікацій та якому притаманний всесвітній загальний характер, який є зручним середовищем для вчинення юридичних дій, до яких відносяться і правочини, важливим є дослідження юридично значущих аспектів діяльності в мережі Інтернет щодня.Визначено, що правочини, як одні з найпоширеніших юридичних дій приватноправового характеру, вчинені в мережі Інтернет, є підставами виникнення цивільних правовідносин в інформаційному суспільстві. Вони створюють права та обов'язки учасників цивільних відносин за бажанням останніх і незалежно від наявності прямого припису (дозволу) закону. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває розгляд питання про вчинення малолітніми та неповнолітніми особами правочинів у мережі Інтернет, розходження в правочиноздатності малолітніх і неповнолітніх осіб, визначення кола правочинів, які може вчиняти кожна із зазначених категорій осіб, у тому числі в мережі Інтернет.Встановлено, що правоздатність малолітніх та неповнолітніх осіб є «статичною» та надає останнім лише можливість мати передбачені законом права. Натомість, дієздатність, як стан, поступово розвивається і в залежності від віку громадянина характеризує ступінь його розумово-фізичної зрілості, що закріплено на законодавчому рівні шляхом встановлення етапів набуття дієздатності, а з метою повноцінної реалізації правоздатності дітей – закріплено механізм сприяння в здійсненні та захисті їх прав, що включає, зокрема, дії батьків, усиновителів, опікунів і піклувальників малолітніх та неповнолітніх осіб, а також діяльність органів опіки і піклування. Обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення поділу малолітніх осіб на такі категорії або вікові групи: від народження до шести років – повністю недієздатні; від шести до десяти років – особи, які можуть самостійно звертатися про надання психологічної допомоги; мають право укладати правочини за допомогою персональної банківської картки під контролем батьків; від десяти до чотирнадцяти років – особи, які можуть самостійно здійснювати майнові права інтелектуальної власності, звертатися по безоплатну правову допомогу; бути безпосередніми активними учасниками деяких, пов'язаних із навчанням або іншим особистісним зростанням, майнових відносин, зокрема, відносин із надання освітніх послуг.^UThe dissertation is the first in the domestic science of civil law special complex research of theoretical and practical problems that arise when committing transactions by juveniles and minors on the Internet. Within the framework of the work a comprehensive analysis of the scientific literature, legislation and judicial practice on the research topic was made, proposals were made to improve the current legislation of Ukraine on the scope of legal capacity of these persons and the consequences of such transactions.It has been established that the domestic science of civil law has recently shown some interest in the issue of transactions on the Internet, but research related to the commission of transactions on the Internet by such a special category of participants in civil relations as juveniles and minors is virtually absent. Since the Internet is understood as the only information space where global processes of social communication take place, and which has a global general character, which is a convenient environment for legal actions, including transactions, it is important to study legally significant aspects of the Internet every day.It is determined that transactions, as one of the most common legal actions of a private nature, committed on the Internet, are the basis for the emergence of civil relations in the information society. They create the rights and obligations of the parties to civil relations at the request of the latter and regardless of the direct prescription (permission) of the law. In this regard, it is especially important to consider the issue of transactions committed by juveniles and minors on the Internet, differences in the legal capacity of juveniles and minors, determining the range of transactions that can be committed by each of these categories of persons, including on the Internet.Instead, legal capacity, as a state, gradually develops, and depending on the age of the citizen characterizes the degree of his mental and physical maturity. This is enshrined in law by establishing the stages of legal capacity, and in order to fully realize the legal capacity of children it is established a mechanism to assist in the exercise and protection of their rights, including, inter alia, the actions of parents, adoptive parents, guardians and custodians of juveniles and minors as well as the activities of guardianship authorities.The necessity of legislative consolidation of the division of minors into the following categories or age groups is substantiated: from birth to six years - completely incapacitated; from six to ten years - persons who can independently apply for psychological assistance and have the right to commit transactions with a personal bank card under the supervision of parents; from ten to fourteen years - persons who can independently exercise intellectual property rights, apply for free legal aid, be direct active participants in certain property relations related to education or other personal growth, in particular, relations for the provision of educational services.

Досліджено профілактичні заходи щодо збереження та зміцнення психічного та фізичного здоров'я соціально дезадаптованих дітей, їх медико-соціальної реабілітації в установах державної опіки, де повинні бути створені умови для нормального життя неповнолітніх, надання їм можливості для навчання, праці, дозвілля. Науково обгрунтовано системи заходів соціально дезадаптованих дітей на індивідуальному та популяційному рівнях. Установлено, що здоров'я таких дітей детерміновано його психічною та фізичною складовими, коли низький рівень соціально психологічної адаптації супроводжується підвищенням захворюваності, зниженням динаміки фізичного розвитку та неспецифічної опірності.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості смислової сфери особистості неповнолітніх правопорушників, у юнаків і дівчат, що скоїли різноманітні злочини та знаходяться у місцях позбавлення волі. На підставі результатів дослідження показано необхідність цілеспрямованого формування смисложиттєвих орієнтацій у структурі та суб'єктивному змісті смислової сфери особистості неповнолітніх правопорушників, що обумовлюють різницю у способах їх подальшої ресоціалізації. Наведено рекомендації щодо психологічного супроводження процесу реконструювання дослідженої сфери з урахуванням виявлених гендерних особливостей неповнолітніх правопорушників.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз становища дітей і підлітків Донбасу як соціально найуразливішої верстви населення в період Великої Вітчизняної війни. З'ясовано основні чинники, що визначали становище неповнолітніх за екстремальних умов війни на різних її етапах. Виділено напрямки політики радянської влади у галузі охорони дитинства, організації навчання та виховання неповнолітніх та особливості їх реалізації в Донбасі. Розглянуто умови перебування юних жителів регіону на окупованій території, проаналізовано дії нацистської окупаційної влади щодо даної категорії населення. З'ясовано основні мотиви та виділено форми участі дітей і підлітків у патріотичних заходах цивільного населення та русі Опору, показано внесок молодого покоління у здобуття Перемоги. Зроблено висновок про суттєвий вплив воєнних подій на стан фізичного, психологічного здоров'я неповнолітніх громадян та все їх подальше життя.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретико-правові засади профілактики правопорушень серед неповнолітніх, систему її суб'єктів, місце та роль у ній органів внутрішніх справ. Значну увагу приділено характеристиці організаційно-правових засад профілактичної діяльності даних органів у зазначеній сфері, а саме: охарактеризовано її форми та методи, форми взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб'єктами профілактики, проаналізовано досвід зарубіжних країн, визначено можливості його використання в Україні. Сформульовано основні напрямки удосконалення організаційно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ України в сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

  Скачати повний текст

Надано визначення понять "пенальна політика України" та "депеналізація". Встановлено, що депеналізація є напрямом кримінально-правової сфери пенальної політики України. Висвітлено історико-правовий аспект розвитку депеналізації. Встановлено класифікацію депеналізації та досліджено фактори, які обумовлюють застосування депеналізації. Проаналізовано кримінально-правове законодавство зарубіжних країн щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Досліджено взаємозв'язок депеналізації з прогресивною системою відбування покарання. Висвітлено вид кримінологічного забезпечення депеналізації, як пропаганду положень кримінально-правового законодавства щодо осіб, які відбувають покарання. Встановлено особливості застосування депеналізації стосовно неповнолітніх. Сформульовано обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення національного кримінально-правового законодавства та практики його застосування.

  Скачати повний текст

Сформульовано зміст поняття державно-правового механізму захисту прав неповнолітніх та охарактеризовано його основні елементи: суб'єкти, об'єкти, нормативно-правову базу, форми та методи діяльності державних органів та громадських організацій у даній сфері, а також гарантії досягнення основної мети. Проаналізовано пріоритетні напрями діяльності держави щодо захисту прав неповнолітніх в Українській РСР у 1960 - на початку 1980-х рр. Особливу увагу приділено дослідженню організаційних та правових форм захисту прав неповнолітніх, а також взаємодії державних органів та установ з громадськими організаціями та окремими громадянами. Розроблено рекомендації щодо удосконалення державно-правового механізму захисту прав неповнолітніх на сучасному етапі розвитку України.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні функції сім'ї. Запропоновано класифікацію сімей за критерієм "благополуччя - неблагополуччя", визначено суть понять "ідеальна сім'я", "нормальна сім'я", "маргінально-функціональна сім'я", "дисфункціональна сім'я". Проаналізовано основні типи неблагополучних сімей. Виявлено зв'язок сімейних дисфункцій та девіантної поведінки підлітків. Вивчено вплив сімейної атмосфери в сім'ї на прояв зазначеної поведінки. Систематизовано чинники, що обумовлюють сімейні дисфункції. Визначено характерні стратегії виховання делінквентних і законослухняних підлітків.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено комплексне досліження додаткових покарань, передбачених КК України 2001 р., проаналізовано особливості їх призначення. Запропоновано шляхи розв'язання окремих дискусійних теоретичних і практичних питань, наведено пропозиції щодо законодавчого їх коригування як системи в цілому, так і окремих видів. Висвітлено історію розвитку додаткових покарань в Україні, розкрито їх сутність, зміст, природу та суперечність. Розглянуто проблемні питання призначення додаткових покарань з урахуванням їх природи та концепції адитивності. Визначено особливості призначення додаткових покарань неповнолітніх, виявлено суперчності. Висвітлено недоліки у чинному КК України та доктрині додаткових покарань. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до кримінального законодавства України щодо призначення додаткових покарань у контексті зміни адитивної концепції покарань на кумулятивну.

  Скачати повний текст