Встановлено, що уявлення неповнолітніх про право через вікові особливості знаходяться лише на декларативному рівні та не виступають дієвими регуляторами соціальної поведінки. Розкрито зміст профілактики злочинності неповнолітніх і, зокрема, застосування судами пом'якшення покарання як заходу впливу на делінквентність, що є нагальним у контексті вдосконалення судової практики. Узагальнено наукові підходи щодо проблеми пом'якшення покарання неповнолітнім злочинцям. Сформульовано теоретико-методологічні засади застосування пом'якшення покарання як комплексу юридично-психологічних заходів. Визначено об'єктивні та суб'єктивні труднощі, які заважають науково-обгрунтованому застосуванню пом'якшення покарання неповнолітнім. Запропоновано варіант визначення індексу "жорсткості покарання" з урахуванням неповноліття, його тлумачення та процедуру підрахування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальні проблеми правового регулювання охорони праці в Україні. Зроблено теоретичний аналіз категорій "праця", "охорона праці", "безпечні та здорові умови праці", "контроль за додержанням законодавства про охорону праці", "нагляд за додержанням законодавства про охорону праці". Розкрито сутність права на охорону праці. Визначено місце та роль інституту охорони праці в системі трудового права України. Зроблено висновок, що охорона праці як інститут трудового права представлений сукупністю правових норм, що регулюють відносини у сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці, а також спеціальних умов праці для жінок, неповнолітніх, інвалідів та осіб, які працюють на шкідливих, важких і небезпечних виробництвах. Проаналізовано сучасний стан правового регулювання охорони праці в Україні. Розглянуто основні положення законодавства Європейського Союзу з охорони праці. Розроблено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання відносин у сфері охорони праці за умов становлення ринкової економіки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення та правове регулювання діяльності системи державних органів і громадських організацій, уповноважених вести боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх. Охарактеризовано головні напрямки профілактики даних негативних явищ серед неповнолітніх за допомогою захисту їх прав у різних сферах життя. Акцентовано увагу на систематизації досвіду роботи з дітьми, які вже вели безпритульний спосіб життя, залишилися без нагляду дорослих, вчиняли правопорушення. Проаналізовано правові засади політики тодішнього уряду стосовно боротьби з правопорушеннями неповнолітніх виховними методами. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення правового регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх на сучасному етапі розвитку України.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукових праць вітчизняних і закордонних вчених, слідчої та експертної практики визначено, що методика розслідування досліджених злочинів є підвидом загальної методики розслідування вбивств. Розроблено криміналістичну характеристику вбивств, вчинених неповнолітніми. Надано класифікацію потерпілих, свідків, неповнолітніх злочинців та проаналізовано їх типові соціально-демографічні, психофізіологічні, кримінальні ознаки. Докладно розглянуто загальні та додаткові обставини, що підлягають встановленню під час розслідування зазначених злочинів. Проаналізовано форми, зміст і цілі взаємодії слідчого з оперативними співробітниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх. Досліджено проблеми слідчих ситуацій початкового етапу розслідування вбивств, вчинених неповнолітніми. Розроблено типові програми їх розслідування залежно від слідчих ситуацій, що склалися. Наведено рекомендації щодо тактики підготовки та проведення огляду місця події, допиту обвинуваченого, проведення судово-психологічної експертизи.

  Скачати повний текст

Досліджено зміст діяльності адвоката-захисника в суді першої інстанції, виявлено основні закономірності даної діяльності та розроблено загальні алгоритмічні рекомендації для адвокатів-захисників. Визначено місце та роль адвоката-захисника в забезпеченні реалізації права обвинуваченого (підсудного) на захист у суді першої інстанції, з'ясовано зміст прав і обов'язків адвоката-захисника у стадіях попереднього розгляду справи суддею та судового розгляду. Розкрито зміст права обвинуваченого (підсудного) на захист, надано чітке його визначення. Визначено співвідношення права на захист з правом на правову допомогу, а також співвідношення правового статусу та процесуального становища адвоката-захисника. Досліджено обставини, що виключають участь адвоката-захисника у справі. Визначено особливості участі адвоката-захисника у суді присяжних та у справах стосовно злочинів неповнолітніх.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості формування установок статевої взаємодії у правопорушників, що скоїли злочин проти статевої свободи та недоторканості особистості, та у правослухняних неповнолітніх. На підставі одержаних даних обгрунтовано необхідність цілеспрямованого формування установок статевої взаємодії та створення державної програми статевого виховання дітей та підлітків. Запропоновано методичні рекомендації щодо розробки програм, спрямованих на розвиток нормативних установок статевої взаємодії.

  Скачати повний текст

Розглянуто типи будівель соціально-реабілітаційних центрів (СРЦ) для неповнолітніх, їх класифікацію та функціонально-планувальну структуру. Обгрунтовано принципи комплексного формування архітектурного середовища СРЦ для неповнолітніх. Запропоновано прийоми модернізації та пристосування існуючих будівель навчально-виховного призначення для роботи сучасних реабілітаційних центрів для девіантних дітей.

  Скачати повний текст

Сучасне становище української незалежної держави, здійснення її соціальної політики передбачає поєднання діяльності державних інституцій та громадськості у наданні допомоги дітям, їх матеріально-побутовому та соціокультурному забезпеченні. З огляду на це доцільним є вивчення особливостей створення та організації діяльності державних комісій, які співпрацювали з громадськими комітетами, радами, товариствами, що ставили за мету надання допомоги дітям, розв'язували освітні, соціальні та культурні проблеми дитинства у 1920– 1930-х рр. Метою радянської держави та цих організацій стало об'єднання зусиль органів влади та соціуму в боротьбі з дитячою злочинністю, безпритульністю та бездоглядністю, поліпшення побутових умов дитячих закладів, харчування та медичного обслуговування неповнолітніх. Вивчення позитивного досвіду здійснення радянською державою соціальної політики, заходів з організації допомоги дітям, створення інституції, що стояли на захисті дитячого населення, розв'язання проблем дитячої безпритульності і бездоглядності, соціального сирітства сприятиме забезпеченню комплексного підходу до вирішення сучасних соціальних та освітньо-культурних проблем неповнолітніх з боку державних інституцій, закладів освіти, вчителів, соціальних працівників, батьків, громадських організацій. Це допоможе посиленню співпраці держави і громадськості у питаннях соціокультурного забезпечення дітей, налагодженню взаємодії органів виконавчої влади із закладами освіти, охорони здоров'я, сім'ями з питань допомоги дітям, сприятиме усвідомленню дорослими цінності дитинства та материнства. Звернення до наукової розробки проблеми історії створення та діяльності державних комісій допомоги дітям, боротьби з дитячою безпритульністю сприятиме отриманню більш об'єктивних знань про особливості організації, методи, загальні та регіональні проблеми формування і діяльності установ, що займаються вирішення означеної наукової проблеми, та допомагатиме в генерації нових ідей. Практична значимість дисертації полягає в тому, що сформульовані й обґрунтовані в ній теоретичні положення, узагальнення і висновки дозволяють розширити наукові уявлення про організаційно-правові засади створення та діяльності державних комісій допомоги дітям в УСРР/УРСР 1920– 1930-х рр. Матеріали і результати дослідження можуть бути використані в курсах історичних дисциплін, вбудованих в логіку освітніх програм закладів вищої освіти, скласти основу спецкурсу для студентів, які проявляють інтерес до проблеми державної соціальної політики у питаннях охорони дитинства, створення державних комісій з надання державної допомоги дітям, становлення і розвитку дитячих будинків, профілактики девіантної поведінки неповнолітніх. Висновки дисертації можуть використовуватися в системі органів державного управління. Матеріали дисертаційного дослідження можуть надати допомогу в теоретичному і практичному вирішенні багатьох сучасних проблем організації та функціонування державних організацій, комісій, комітетів, благодійницьких фондів, соціальних установ для дітей і підлітків, центрів допомоги дітям, соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх, дитячих будинків. Дисертаційне дослідження виконано із застосуванням широкої джерельної бази. Встановлено, що в реальній політиці, здійснюваній радянською владою, соціальна політика не мала першочергового значення. Ставка на економічну ефективність не завжди поєднувалася із соціальною захищеністю населення, особливо дітей. Складна ситуація, що склалася в досліджуваний період стосовно підростаючого покоління, вимагала організації відповідних структур та прийняття заходів практичного характеру. В УСРР питаннями захисту дитинства займалися багато відомств, але в основному Наркомати освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, створені Всеукраїнська комісія в справах неповнолітніх, Центральна комісія допомоги дітям при ВУЦВК та товариство «Друзі дітей». Система заходів із захисту дитинства в досліджуваний період на практиці полягала у наданні дітям місця для проживання, забезпечення харчуванням, а потім – у вихованні, навчанні і соціалізації безпритульних дітей, правовому захисті неповнолітніх правопорушників, частково – в наданні допомоги дітям з неповних сімей та найбідніших верств населення. У роботі розглянуто діяльність державних комісій з організації допомоги дітям, попередження подальшого зростання рівня дитячої безпритульності і злочинності, з поліпшення життєвих умов неповнолітніх, охорони дитинства. У представленому дослідженні з'ясовано труднощі та суперечності процесу створення системи соціального захисту дітей, організації діяльності державних комісій допомоги дітям, формування громадських організацій та фондів, покликаних надавати практичну допомогу дітям як в державі в цілому, так і на місцях. Проаналізовано діяльність різноманітних вітчизняних та зарубіжних громадських організацій з надання допомоги дитячому населенню України.^UThe current situation of the independent Ukrainian state and the implementation of its social policy involve cooperation of the state institutions and the public in providing assistance to children, their everyday material and social cultural support.Thus, the research of the peculiarities of the creation and functioning of the state commissions which cooperated with public committees, councils, societies and were designed to help children, solve educational, social and cultural problems of childhood in the 1920s and 1930s seems to be expedient. The aim of these organizations and the Soviet state was to consolidate the efforts of the authorities and the society in the fight against juvenile delinquency, homelessness and neglect, to improve the living conditions of children's institutions, food supply and medical care for minors. Researches of the best practices in the sphere of the implementation of the social policy by the Soviet state, its measures to organize assistance to children, the establishment of institutions to protect children, solving problems of child homelessness and neglect, social orphanhood will contribute to a comprehensive approach in solving current social and educational problems of minors by the state, educational institutions, teachers, social workers, parents, public organizations. They will also help in strengthening cooperation between the state and the public on issues of social and cultural support of children, establishing cooperation between the executive authorities and educational, health care institutions, families in child care matters, promoting awareness of the values of childhood and motherhood. The appeal to the topic is quite motivated as it will help in obtaining more objective knowledge about the organization and methods, general and regional problems of formation and activities of institutions dealing with children's aid, fight against child's homelessness and neglect and in generating new ideas. The practical significance of the obtained results consists of the theoretical principles, systematized data and conclusions which are formulated and substantiated in the work. They allow to expand scientific ideas about organizational and legal bases of creation and activities of the state commissions of the children's aid in the Ukr.SSR / USSR of the 1920–1930 s. Conceptual issues and results of the research can be used in the courses of historical disciplines, built into the logics of educational programs of the higher education institutions. They can form the basis for a special course for students who are interested in the problem of state social policy in child protection, creation of state commissions of state assistance to children, formation and development of orphanages, prevention from minors' deviant behaviour . The conclusions of the thesis can be used in the system of public administration. The research materials can complement the theoretical and practical solution of different acute problems of establishment and functioning of state organizations, commissions, committees, charity funds, social institutions for children and adolescents, child care centers, social rehabilitation centers for minors, orphanages. The research was conducted using a wide source base.. The research identified the causes of deterioration of children's living conditions, child homelessness and crime; the degree of influence of political, social and economic factors on the development of these negative phenomena was determined; the growing role of social, economic and psychological preconditions in deteriorating children's life, their homelessness and crime was clarified. The authors found out that the creation of the whole complex of state bodies, public organizations, which should provide active and effective assistance to children, to eliminate their homelessness began soon after the Soviet power had been established in Ukraine.

Визначено місце заходів впливу у системі заходів державного примусу. Розкрито поняття й особливості заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх. Визначено суб'єктів, до яких застосовуються заходи впливу. Розглянуто адміністративні стягнення у співвідношенні з заходами впливу, що застосовуються до неповнолітніх. Досліджено процесуальні особливості застосування заходів впливу щодо неповнолітніх. Обгрунтовано науково-теоретичні висновки та практичні пропозиції з удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття девіантної поведінки особи, висвітлено її генезис і з'ясовано причини виникнення. Проаналізовано чинники, що формують поведінку особистості, яка характеризується різного роду соціальними девіаціями, описано систему профілактичних заходів вітчизняної педагогічної практики. Визначено місце християнської етики та християнського віровчення у педагогічному процесі корекційно-профілактичної роботи з асоціальною молоддю. Проаналізовано систему організації навчально-виховної роботи в пенітенціарних установах, вивчено проблеми ресоціалізації підлітків з девіантною поведінкою. Визначено чинники ефективності впровадження результатів новітніх педагогічних досліджень з проблем девіантної поведінки.

  Скачати повний текст

Одним з фундаментальних принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй, який було прийнято світовими лідерами у 1945 році, є рівність прав жінок та чоловіків. Україна взяла на себе обов'язок щодо забезпечення гендерної рівності. Сімейний кодекс України закріплює рівність прав та обов'язків подружжя, а в окремих випадках, рівність прав, прослідковується й між фактичним подружжям, тобто особами, які проживають однією сім'єю але не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою. Тому нагальною залишається проблема визнання рівності/нерівності здійснення прав та виконання обов'язків особами, які перебувають у зареєстрованому шлюбі (подружжям) та особами, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах (без реєстрації шлюбу), відносно один одного, а також здійснення прав та виконання обов'язків подружжям (фактичним подружжям) відносно малолітніх (неповнолітніх) дітей.Серед проблем, які потребують розв'язання, найважливішою є з'ясування цілої низки загальнотеоретичних та практичних питань, пов'язаних із розумінням поняття, сутності, особливостей, видів прав та обов'язків подружжя. Про актуальність тематики свідчить і європейський вектор розвитку прав та обов'язків подружжя (фактичного подружжя).Особливе місце у системі суспільних цінностей посідає сім'я як коло осіб, яких об'єднують не тільки емоційні начала, а й взаємні права та обов'язки. Однією з головних ознак сім'ї є спільне проживання її членів. Відповідно на цій підставі у дисертаційному дослідженні приділена увага нуклеарній сім'ї, тобто новоствореній сім'ї, яка складається із подружжя (як першооснови), осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах (фактичного подружжя), батьків (подружжя-фактичного подружжя) та дітей, мати одиначки та інших членів сім'ї. Отже, сім'я може бути заснована на шлюбі (найчастіше так і відбувається), близькому (кровному) споріднені і на факті усиновлення/удочеріння (юридичному акті). Три типи відносин характерні для сім'ї: подружжя, батьківство, спорідненість. Нормально функціонуюча сім'я – це сім'я, яка відповідально виконує і дотримується покладених на неї функцій, задовольняючи тим самим соціально значущі потреби. У дисертаційному дослідженні запропоновані функції сім'ї, а саме: функція нуклеарності, репродуктивності, регулятивності, комунікативності, компенсаційності, взаємодопомоги, соціального контролю, виховної функції. У дослідженні зроблено висновок про те, що чим більше нормально функціонуючих сімей, тим більше моральним стає суспільство. Сім'я є осередком суспільства та показником стабільного розвитку. Порушення основних функцій сім'ї – це такі особливості її життєдіяльності, які ускладнюють або перешкоджають виконанню сім'єю її функцій. Факторами, що руйнують сім'ю є особливості особистостей її членів та взаємин між ними, певні умови життя сім'ї. Конфлікти з питань виховання, втручання інших членів сім'ї можуть стати причиною порушень виховної функції сім'ї.Однією з підстав новоствореної сім'ї є шлюб. Метою укладення шлюбу є задоволення духовно-правового інтересу жінки та чоловіка, спрямованого на створення сім'ї. З моменту реєстрації шлюбу на подружжя покладаються взаємні суб'єктивні права та обов'язки, які виникають у подружніх пар. Шлюб є підставою виникнення особистих немайнових та майнових прав та обов'язків між подружжям. Особисті немайнові права представляють основу сучасного соціального і правового порядку. Права людини містяться в основних програмних міжнародних, європейських та вітчизняних документах – Статуті ООН, Загальній Декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ООН, 1966), Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу, Конституції України та Цивільному кодексі України.Оскільки відносини між подружжям мають, насамперед, глибоко особистий характер, то й правовому регулюванню особистих немайнових відносин у сімейному праві надається особливе значення. У дисертаційному дослідженні визначено, що під особистими немайновими правами подружжя варто розуміти суб'єктивні, природні, ті, що не можна передати іншій особі, невідчужувані, що мають нематеріальний, тривалий характер, що виникають і діють з моменту укладення шлюбу та змінюються або припиняються з моменту розірвання шлюбу, а саме з дня реєстрації розірвання шлюбу, або у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.^UOne of the fundamental principles of the United Nations Charter, which was adopted by world leaders in 1945, is the equal rights of women and men. Ukraine has committed itself to ensuring gender equality.The Family Code of Ukraine enshrines the equality of rights and obligations of spouses, and in some cases, equality of rights is also traced between the actual spouses, that is, persons who live in the same family but are not married. Therefore, the problem of recognizing the equality / inequality of the exercise of rights and the fulfillment of obligations by persons who are in a registered marriage (spouses) and persons in an actual marital relationship (without marriage registration) with respect to each other, as well as in the exercise of rights and obligations, remains urgent responsibilities of spouses (actual spouses) in respect of minor (minor) children. Among the problems that need to be solved, the most important is to clarify a number of general theoretical and practical questions related to understanding of the concept, nature, features, types of rights and responsibilities of spouses. The relevance of the topic is also evidenced by the European vector of the development of the rights and obligations of the spouse (actual spouse).A special place in the system of social values is occupied by family as a circle of people, who are united not only by emotional beginning, but also by mutual rights and obligations. One of the main features of a family is the cohabitation of its members. Accordingly, in this dissertation the research focuses on the nuclear family, that is, a newly-formed family consisting of spouses (as first-born), persons in actual marital relations (actual spouses), parents (spouses-actual spouses) and children, single mothers and other family members.Therefore, the family can be based on marriage (most often it happens), consanguinity and the fact of adoption (legal act). There are three types of relationships that are typical of the family: spouses, paternity, and affinity. A properly functioning family is a family that responsibly fulfills and adheres to its functions, thereby meeting socially significant needs. In the dissertation suggests the family functions, namely: function of nuclearity, reproductive, regulatory, communicative, compensatory, mutual assistance, social control, educational function. The study concludes that the more normally functioning families, the more moral society becomes. The family is the focus of society and an indicator of sustainable development. Violations of the basic functions of the family are such features of its vital activity that complicate or impede the performance of its functions by the family.Factors that destroy a family are the characteristics of the personalities of its members and the relationships between them, certain conditions of life of the family. Parenting conflicts, interventions of other family members can cause violations of the educational function of the family.One of the reasons for a new family is marriage. The purpose of marriage is to satisfy the spiritual and legal interests of the woman and man, aimed at creating a family. From the moment of marriage, the spouses are entrusted with the mutual subjective rights and obligations of the couple. Marriage is the basis for the emergence of personal non-property and property rights and obligations between the spouses.Personal non-property rights represent the basis of the modern social and legal order. Human rights are enshrined in the main program international, European and domestic documents - the UN Charter, the Universal Declaration of Human Rights, the International Covenant on Civil and Political Rights (UN, 1966), the Charter of Fundamental Rights of the European Union, the Constitution of Ukraine and the Civil Code of Ukraine.Since the relationship between the spouses is, first and foremost, deeply personal, the legal regulation of personal non-property relations in family law is of particular importance. In the dissertation research it is determined that under the personal non-property rights of spouses it is necessary to understand subjective, natural, those that cannot be transferred to another person, inalienable, having intangible, long-term character, arising and acting from the moment of marriage and changing or terminating from the date of dissolution of the marriage, namely from the date of registration of the dissolution of the marriage, or on the day of entry into force of the court decision on the dissolution of the marriage.

Проаналізовано кількісні та якісні показники наркозлочинності неповнолітніх. Визначено специфіку детермінант, що сприяють поширенню злочинів у сфері наркообігу, вчинюваних неповнолітніми. Досліджено соціально-демографічні особливості неповнолітнього, який вчиняє злочини у цій сфері. Вивчено механізм і мотивацію індивідуальної злочинної поведінки, соціально-демографічні, морально-психологічні та кримінально-правові особливості особи такого неповнолітнього. Розглянуто напрями вдосконалення системи кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність неповнолітніх за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне наукове дослідження системи злочинів проти сім'ї та неповнолітніх. Проаналізовано історичні витоки та соціальну обумовленість кримінально-правового захисту сім'ї та неповнолітніх, визначено підстави та принципи криміналізації даних діянь. Розглянуто родовий і безпосередні об'єкти злочинів проти сім'ї та неповнолітніх. Обгрунтовано необхідність, доцільність та можливість виокремлення в Особливій частині КК окремого розділу "Злочини проти сім'ї та неповнолітніх". Розроблено його структуру та визначено місце в системі норм Особливої частини КК. Проаналізовано об'єктивні й суб'єктивні ознаки складів злочинів проти сім'ї та неповнолітніх, науково обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за дані злочини.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-правові засади покарань, пов'язаних з виправно-трудовим впливом, які застосовуються до неповнолітніх. Проаналізовано їх зміст, цілі й ознаки, встановлено види, визначено основні тенденції генезису. Розроблено науково-обгрунтовані пропозиції з вдосконалення системи покарань неповнолітніх у площині реалізації міжнародно-правових стандартів щодо покарання неповнолітніх, гуманізації покарання та розширення можливостей застосування основних засобів виправно-трудового впливу під час відбування неповнолітніми певних видів покарань.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні функції сім'ї. Запропоновано класифікацію сімей за критерієм "благополуччя - неблагополуччя", визначено суть понять "ідеальна сім'я", "нормальна сім'я", "маргінально-функціональна сім'я", "дисфункціональна сім'я". Проаналізовано основні типи неблагополучних сімей. Виявлено зв'язок сімейних дисфункцій та девіантної поведінки підлітків. Вивчено вплив сімейної атмосфери в сім'ї на прояв зазначеної поведінки. Систематизовано чинники, що обумовлюють сімейні дисфункції. Визначено характерні стратегії виховання делінквентних і законослухняних підлітків.

  Скачати повний текст

Проведено вивчення девіантної поведінки як соціально-психологічної проблеми. Відзначено, що девіантна поведінка - це дрібні правопорушення та провина, що не є злочином, який карається за судовим порядком. З'ясовано, що стрижневим патерном поведінки підлітків-правопорушників є власне дисоціальний компонент, що полягає у дистанціюванні від суспільних стандартів поведінки. Комплексно розвинуто психологічні та правові аспекти профілактики та корекції делінквентної поведінки на досудовому етапі. Значну увагу приділено психологічній діагностиці схильності неповнолітніх до делінквентної поведінки. Розглянуто можливість використання формуючого експерименту з метою здійснення психологічної корекції делінквентної поведінки підлітків, розвитку рефлексії у підлітків як складової профілактики та корекції агресивності делінквентних підлітків.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено цілісний аналіз педагогічної думки 20–30-х років ХХ ст. щодо проблеми «морально дефективного дитинства» як складного соціокультурного й педагогічного феномену, неоднорідного у вимірах й оцінках, задля більш глибокого розуміння загальної картини розвитку освіти й педагогіки досліджуваного періоду в умовах динамічної модернізації сучасної педагогічної науки і практики.Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що у ньому уперше: Цілісно схарактеризовано українську освітню політику стосовно «морально дефективного дитинства», яка визначалася певними ідейно-політичними й суспільно-економічними умовами й формувалася в складних умовах системної трансформації. Унікальність схарактеризованого періоду полягає в тому, що в цей час в умовах глобальних соціально-економічних і культурних перетворень, наростаючих тенденцій ідеологізації наукового знання в українській психології і педагогіці розвивалися й співіснували оригінальні наукові школи й напрями, у межах яких інтенсивно розроблялися питання «морально дефективного дитинства».З’ясовано, що це період появи нових векторів у соціальній політиці, розширення меж розуміння дитячої «дефективності», появи «нових дефективних дітей і підлітків», об’єднаних у єдину «армію морально дефективних». Це період переходу від благодійної й приватної форм соціального піклування над «дефективними» дітьми до державної системи соціального забезпечення й створення перших інтернатних установ для «морально дефективних» дітей. Схарактеризовано діяльність окремих установ, у яких здійснювалося соціальне виховання «морально дефективних» дітей, як-то: приймальники-ізолятори, колектори, досвідно-педологічні станції, дитячі будинки для нормальних дітей, установи для неповнолітніх правопорушників (основний дитячий будинок, допоміжний будинок, трудова колонія і трудовий будинок для дівчаток), комісії у справах неповнолітніх.Розкрито феномен «морально дефективного дитинства» з урахуванням суспільно-політичних і культурно-освітніх умов досліджуваного періоду. У процесі наукового пошуку уточнено зміст базових понять – «морально дефективне дитинство», «педагогічна думка 20–30-х років ХХ ст.» та похідних від них. З’ясовано, що у досліджуваний період поняття «морально дефективна дитина» використовували щодо дітей, які страждали порушеннями характеру і емоційно-вольової сфери і які були схильні до агресивної та протиправної поведінки. Морально дефективними дітьми вважали педагогічно запущених, безпритульних і т. п., «вибитих із соціальної колії» дітей. Комплексно й системно досліджено погляди педагогів, психологів, педологів досліджуваного періоду на проблему «морально дефективного дитинства» у контексті діяльності регіональних наукових шкіл і напрямів діяльності педагогічних шкіл.Доведено, що у педагогічній думці 20–30-х рр. ХХ ст. причини «морально дефективного дитинства» пояснювалися соціально-економічними та культурно-педагогічними умовами, у яких росла дитина. Розкрито специфіку відображення проблеми виховання «морально дефективного дитинства» у публікаціях часописів досліджуваного періоду: відповідно до проблемно-хронологічного виміру проаналізовано 21 часопис, й 134 статті з проблеми «морально дефективного дитинства».Подальшого розвитку в дослідженні набули положення щодо необхідності врахування культурно-історичної зумовленості термінології як складової методологічного апарата історико-педагогічної науки у процесі аналізу й особливо застосування багатьох з них, зокрема поняття «морально дефективне дитинство».Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що фактичний матеріал, який стосується особливостей визначення сутності проблеми «морально дефективного дитинства» як соціокультурного й педагогічного феномену, особливостей дослідження проблеми «морально дефективного дитинства» в педагогічній думці 20–30-х років ХХ століття можуть бути використані для оновлення змісту навчальних курсів «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Соціальна робота», «Корекційна педагогіка», які викладаються під час підготовки бакалаврів, магістрів, докторів філософії педагогічних спеціальностей, соціальних працівників й ін.^UThe thesis was conducted the integral analysis of pedagogical thought in the `20s and `30s of the XX century toward the problem of “morally defective childhood” as a complicated sociocultural and pedagogical phenomenon, inhomogeneous in measurements and assessments, the purpose of a better understanding of an overall picture development of education and pedagogy of the analyzed period in the conditions of the dynamic modernization of contemporary pedagogical science and practice. The scientific innovation results of the study involve the question, that it is for the first time: The Ukrainian educational policy is comprehensively characterized in relation to “morally defective childhood’’, which is determined by particular ideological political, and socially economical terms and was shaped by difficult circumstances and systemic transformation. The uniqueness of the characterized period consists in the fact that during this time in the context of global social economic and cultural transformation, and also is increasing tendencies of the ideologization of scholarly knowledge in Ukrainian psychology and pedagogy were developed and coexisted with original scientific schools and directions, within which intensively were designed issue of “morally defective childhood”.In the paper was clarified, that it is a period of the emergence of new vectors in the social policy, expanding the boundaries of understanding of children’s “defectiveness”, the appearance of “new defective children and adolescents”, united in a single “military of moral defective”. This is a period of transfer from charitable and private shapes of social care for “defective” children to the governmental system of social protection and the establishment of the first boarding school for the “morally defective” children. The activity of individual institutions in which the social education of “morally defective” children was done is characterized, such are isolation reception centers, collectors, experiences and pedagogical stations, orphanages for ordinary children, institutions for underage offenders (basis orphanage, auxiliary house, labor colony and labor house for girls), commissions in charge of juvenile. The phenomenon of “morally defective childhood” is uncovered with consideration of the social and political, cultural education terms of the test time. In the process of scientific research was clarified the content basis notions – “morally defective childhood”, “pedagogical thoughts of the `20s and `30s of the XX century” and their derivatives. The author determines that in the studied period the notion of “morally defective children” was used with regard to children who suffered from character disorders and emotional volitional sphere, who tend to aggressive and unlawful behavior. Morally defective children were considered pedagogically neglected, homeless, etc, “knocked out from the social track” children. The work comprehensively and systematically were investigated the views of teachers, psychologists, and the pedagogies of the research period on the issue of “morally defective childhood” in the context of the work of the regional scientific school and the directions of the business of the pedagogical schools.In the thesis was proved that in the pedagogical thought of the `20s and `30s of the XX century the cause of the “morally defective childhood” were explained by the social and economic, and cultural pedagogical conditions, in which the child grew up. The peculiarities of the reflection of the challenges of education of “morally defective childhood” in the periodical publications of the studied period were revealed: respectively to the problem chronological measurement, so 21 journals and 134 articles on the problem of “morally defective childhood” were analyzed. The further development in the investigation was acquired provision on the need to account for cultural and historical conditioning of terminology as a component of a methodological device historic pedagogical science in the process of analysis and especially the application of many of them, namely the idea of the “morally defective childhood”. The practical significance of the obtained results is that factual material, which concerns specifics of the definition of the essence of the challenges of the “morally defective childhood” as a sociocultural and pedagogical phenomenon, features the study problem of the “morally defective childhood” in the pedagogical thoughts in the `20s and `30s of the XX century can be employed to update the content of the educational courses “History of pedagogics”, “Comparative pedagogics”, “Social work”, “Correctional pedagogics”. These courses are taught in the preparation of the bachelors, masters, doctors of the philosophy in pedagogical specialties, social workers, etc.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних проблем функціонування механізму запобігання злочинам проти власності, що вчиняються неповнолітніми, на підставі наукових праць учених різних галузей права та інших суміжних наук, нормативно-правового підґрунтя запобігання злочинам проти власності, що вчиняються неповнолітніми, судової практики та офіційної зведеної статистики щодо кількості вчинених кримінальних правопорушень на території України. У роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у з'ясуванні сутності та особливостей функціонування механізму запобігання злочинам проти власності, що вчиняються неповнолітніми, а також опрацюванні пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення відповідного законодавства. Комплексно досліджено систему запобігання та протидії кримінальним правопорушенням проти власності, що вчиняються неповнолітніми, з урахуванням наукових підходів і практичних матеріалів, що відображають фактичний рівень злочинності.На підставі проаналізованих наукової та навчальної літератури, а також статистичної інформації з офіційних джерел, аргументовано, що злочинністю є деструктивна (для конкретного суспільства) діяльність окремих осіб чи їх груп на певній конкретній території, що чітко визначена законодавцем як така, за яку передбачається покарання.Розкрито соціально-правову природу злочинів проти власності, що вчиняються неповнолітніми, досліджено структуру злочинності та окреслено її сутність, наведено кримінально-правові ознаки та класифікацію злочинів проти власності, що вчиняються неповнолітніми.Окреслено тенденції злочинності неповнолітніх у сфері власності віднесено наступні: 1) збільшення злочинів, що вчиняються за допомогою комп'ютерних пристроїв (так звана «кіберзлочинність проти власності», що утворилась через глобалізацію (тобто розширення меж транснаціональної злочинності в результаті глобалізаційних процесів); 2) значне розширення частки злочинів, що вчиняються неповнолітніми особами (так зване «омолодження злочинності»).Узагальнено наукові ідеї і підходи до вдосконалення загальносоціальних та кримінально-правових заходів щодо протидії злочинам проти власності, що вчиняються неповнолітніми, та ефективного кримінального провадження щодо неповнолітніх, які вчинили злочини проти власності. Констатовано, що злочинність неповнолітніх має певні особливості, а заходи запобігання їй певною мірою можуть відрізнятися від загальних. Наголошено, що висока суспільна небезпечність цього виду злочинності полягає в довготривалості нанесення шкоди всьому суспільству, оскільки, вчиняючи той чи інший злочин, неповнолітня особа не лише завдає шкоди безпосередньо особі, а й залишає державу і суспільство без потенційно корисного соціального елемента, який здатний дати поштовх до розвитку та прогресувати самостійно. Вказано на необхідність модернізації судової ланки в контексті реалізації механізму ювенальної юстиції, оскільки з огляду на кількість справ, які розглядаються місцевими судами, питання індивідуального підходу до кожного неповнолітнього, якому потрібні допомога, не постає взагалі.Ключові слова: злочини проти власності, злочинність неповнолітніх, неповнолітня особа, злочинець, запобігання, ювенальна юстиція, кримінологічна характеристика.^UThe dissertation is devoted to the research of theoretical and practical problems of functioning of the mechanism of prevention of crimes against property committed by minors, on the basis of scientific works of scientists of various branches of law and other related sciences, normative-legal basis of prevention of crimes against property committed by minors, judicial practice and official consolidated statistics on the number of committed criminal offenses in Ukraine. The paper provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which is to clarify the nature and features of the mechanism for preventing crimes against property committed by minors, as well as to develop proposals and recommendations for improving relevant legislation.The system of prevention and counteraction to criminal offenses against property committed by minors is comprehensively studied, taking into account scientific approaches and practical materials that reflect the actual level of crime.Based on the analyzed scientific and educational literature, as well as statistical information from official sources, it is argued that crime is destructive (for a particular society) activities of individuals or their groups in a particular area, clearly defined by the legislator as punishable.The social and legal nature of crimes against property committed by minors is revealed, the structure of crime is investigated and its essence is outlined, criminal-legal features and classification of crimes against property committed by minors are given.The need to modernize the judiciary in the context of the implementation of the juvenile justice mechanism is pointed out, as given the number of cases heard by local courts, the issue of individual treatment of each juvenile in need of assistance does not arise at all.Keywords: crimes against property, juvenile delinquency, minor, offender, prevention, juvenile justice, criminological characteristics.

Здійснено комплексну кримінологічну оцінку недоліків діяльності засобів масової інформації (ЗМІ), що сприяють виникненню злочинності серед неповнолітніх. Встановлено чинники її детермінації, виявлено зв'язок між деструктивним впливом засобів масової інформації та протиправною поведінкою неповнолітніх. Розроблено рекомендації щодо запобігання впливу ЗМІ на виникнення злочинів серед неповнолітніх на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у сфері захисту неповнолітніх від деструктивного впливу інформаційної продукції, зокрема з елементами агресії та насильства. Запропоновано заходи загальносоціального та спеціально-кримінологічного запобігання злочинів серед неповнолітніх шляхом удосконалення діяльності засобів масової інформації.

  Скачати повний текст