Обгрунтовано доцільність використання ацетонвмісних адгезивних систем у процесі реставрації уражених карієсом зубів у пацієнтів віком до 25 років та 26 - 30 років залежно від структурно-функціональної резистетності твердих тканин зуба. Встановлено, що реставрацію зубів у пацієнтів 41 - 50 та більше 50 років доцільно виконувати з використанням етанолвмісних адгезивних систем. Доведено, що для осіб віком 31 - 40 років вид адгезивної системи (етанол- або ацетонвмісна) не впливає на якість адгезії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему збереження архітектурної спадщини історичних середовищ міст Лівану (на прикладі міста Тир). Визначено принципи, що забезпечують архітектурну організацію та регенерацію міст даної країни у контексті сталого розвитку міст. Розроблено концепцію збереження та регенерації архітектурної структури міста Тир. Запропоновано архітектурно-планувальні та дизайнерські засоби, зокрема: толерантність щодо історичної панорами міста, збереження та відродження в археологічних районах планувально-просторової історичної системи міста, принцип контекстуалізму, урахування археологічних залишків, "легенди" міста та його історичної символіки, "міфопоетики" кожного конкретного місця, збереження етнокультурної ідентичності середовища у композиційно-просторовому рішенні нової забудови та наслідування у ній традиційних історичних елементів, способів декорування та матеріалів оздоблення фасадів, реконструкція втраченої забудови, реставрація та збереження міських інтер'єрів, перетворення історичних елементів благоустрою, відтворення та реставрація історичних вулиць різного рангу з акцентуванням уваги на їх символіці, історичних деталей, розробка ландшафтного дизайну рекреаційних зон, пристосування історичних будівель до нових функцій без руйнування традиційної забудови, реставрація та відтворення архітектурної колористики, архітектурного декору, реклами.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням еквівалентних перетворень на етапі моделювання елементів електричних кіл. Розроблено процедуру математичного моделювання у вузловому координатному базисі, яка грунтується на принципі інваріантності потужності. Встановлено, що редукція та реставрація математичних моделей в матричному оформленні і відповідних заступних схем надають можливість уніфікувати процедуру аналізу об'єктів дослідження. Запропоновано методику аналізу електричних кіл з урахуванням шумових процесів у них та ідентифікації параметрів елементів широкосмугових заступних схем транзисторів, висока ефективність яких обгрунтована теоретично і підтверджена практично. Основні результати праці знайшли промислове впровадження при розробці і виробництві високочастотних біполярних транзисторів та при проектуванні фотоприймальних пристроїв з високою виявною здатністю.

  Скачати повний текст

Зрілість політичних систем сучасності має низку показників, серед яких – модель взаємовідносин держави і суспільства. Характеристиками цієї моделі можуть виступати такі показники, як розвинутість громадянського суспільства в частині впливовості його інститутів, відчуття захищеності населення (соціальної, правової, інформаційної тощо), рівень політичної і правової культури громадян, стан громадянської освіти, сальдо міграції держави, реальні практики реалізації конституційного права громади на управління територією. Останній показник в Україні має міждисциплінарну природу як у контексті теоретико-методологічних підходів наукового вивчення, так і в самих практиках впровадження.Результатом компаративного аналізу стало виявлення специфіки світових та вітчизняних практик впровадження децентралізації в частині їх політико-правового забезпечення, суспільного діалогу та успішних локальних кейсів. Визначено, що політико-правове забезпечення процесу впровадження децентралізації у Франції, Польщі та Україні базується на Європейській хартії місцевого самоврядування та наявності реальних практик організації публічної влади на трьох рівнях: центральний (національний), місцевий (локальний), проміжний (регіональний).У ході дослідження будо визначено два кейси діалогу суспільства і держави у контексті державної регіональної політики. Перший кейс – це практична взаємодія, що відбувається завдяки розвинутому громадянському суспільству за допомогою: бюджету громадських ініціатив, громадських рад та консультативних органів, асоціацій громадських організацій, експертного та проєктного середовища, громадського контролю. Другий кейс (провладний) - має меті лише залучення громадськості до організації владних ініціатив. Функціонування кейсів залежить від моделі місцевого самоврядування конкретної держави та стартових умов проведення реформи. Доведено, що втілення реформи децентралізації в Україні, на основі європейського досвіду, відбувається з використання існуючих моделей управління територіями. У побудові практик менеджеризму використовується поєднання державного, регіонального й локального принципів управління, що мають на меті делегування повноважень і встановлення контролю між центром та регіоном за принципом субсидіарності. У роботі обґрунтовано, що оцінка регіональної політики в регіоні залежить від індикаторів ефективності територіальних громад. Під час дослідження було проаналізовано декілька систем індикаторів, що містяться у трьох підходах: внутрішньому, зовнішньому, локальному (авторському). Авторський підхід було запропоновано автором для використання Вінницькою облдержадміністрацією, що містив наступні індикатори: - динаміка демографічної ситуації в громаді; - співвідношення природнього скорочення населенні і міграції; - вікова структура населення в громаді; - рівень дотаційності бюджетів за відповідний рік; - питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах; - діяльність соціальної та адміністративної інфраструктури; - фактичні капітальні видатки на 1-го мешканця територіальної громади. Визначено успішний кейс впровадження реформи децентралізації на прикладі Вінницької області. У досліджуваних громадах Вінниччини помітно змінилася структура місцевих бюджетів, відбулася активізація мешканців громади, які стали долучатися до консультацій та громадських слухань, відбулось створення ЦНАП, нових медичних амбулаторій та опорних шкіл, реставрація пам'яток культури та активізація культурного життя. Ключові висновки кваліфікаційної наукової праці довели, що у великих за своєю площею державах, з усталеною практикою впливу недержавних інститутів на державну політику та успішними локальними практиками самоврядування, слід очікувати формування діалогу між державою і суспільством шляхом ініціатив «знизу», що сприятиме модернізації системи владних відносин в бік «уряду професіоналів», розгалуженої системи представництва локальних територій на загальнонаціональному рівні, легітимності державних інститутів та демократизації політичної системи.^UThe maturity of modern political systems has a number of indicators, including the model of the relationship between state and society. Such indicators as the development of civil society in terms of the influence of its institutions, the sense of protection of the population (social, legal, informational, etc.), the level of political and legal culture, the status of civic education, the state migration balance, real practices of the realization of constitutional law to manage the territory by communities can be considered as characteristics of this model. The last indicator has an interdisciplinary nature in Ukraine: both in the context of theoretical and methodological approaches to scientific study, and in the implementation practices themselves.Detection of the specificity of global and national practices of decentralization implementation in terms of their political and legal support, public dialogue and successful local cases is a result of the comparative analysis. It is determined that the political and legal support of the decentralization process in France, Poland and Ukraine is based on the European Charter of Local Self-Government and the existence of real practices of the organisation of public authority at three levels: central (national), domestic (local), intermediate (regional). The author identifies two cases of dialogue between society and state in the context of state regional policy. The first case is a practical interaction that takes place due to developed civil society through the budget of public initiatives, public councils and advisory bodies, associations of public organizations, expert and project environment, public control. The second case (pro-government) aims only to attract the public to the organization of power initiatives. The functioning of the cases depends on the model of local self-government of a particular state and the starting conditions for the reform implementation. It is proved that the implementation of decentralization reform in Ukraine, based on European experience, takes place with the use of existing models of territory management. Combination of state, regional and local principles of management, aimed at delegation of powers and setting the control between the center and the region on the principle of subsidiarity, is used for the construction of managerial practices.It is substantiated that an assessment of regional policy in the region depends on indicators of the territorial community's effectiveness. During the study, several systems of indicators were analyzed, which are contained in three approaches: internal, external, local (author's approach). The author's approach was proposed by the author for the Vinnytsia Regional State Administration, which contained the following indicators: - dynamics of the demographic situation in the community; - the ratio of natural population decline and migration; - age structure of the population in the community; - level of budget subsidy for a certain year; - the share of expenditures for the maintenance of the management staff in its own resources; - activities of social and administrative infrastructure; - actual capital expenditures per 1 inhabitant of the territorial community. The successful case of decentralization reform implementation on the example of Vinnytsia Region is determined. The structure of local budgets in the studied communities of Vinnytsia Region has significantly changed, community residents have become more active and have started to join consultations and public hearings, new administrative services centers, medical clinics and support schools have been established, cultural monuments have been restored and cultural life has been intensified. The key conclusions of the qualification work proved that in large states, with a well-established practice of the influence by non-state institutions on public policy and successful local self-government practices, the formation of dialogue between the state and society through the «bottom-up» initiatives should be expected. It will contribute to the modernization of power relations towards the «government of professionals», the branched system of representation of local territories at the national level, the legitimacy of state institutions and the democratization of the political system.

Кількість дорослого населення, що звертається за ортодонтичною допомогою, за останнє десятиріччя зросла за даними різних авторів на 15- 21% та продовжує збільшуватися. (Куроєдова В.Д., 2020; Robert G. Keim, 2021). Глибокий прикус є досить поширеною патологією, на нього припадає до 20% усіх зубощелепних аномалій. Часто даний вид патології поєднується з аномаліями в сагітальній площині (Смаглюк Л.В., 2020; Петрова А.В., 2020). Останнім?часом?спостерігається?тенденція?до?зростання?кількості стоматологічних??хворих,?що??звертаються?з??проявами??порушень функціональної оклюзії, спричинених реконструктивними реставраціями на фоні наявної патології прикусу (Костюк Т.М., 2021; Неспрядько В.П., Терещук О.Г., 2021). Пацієнти з глибоким прикусом та наявними в ротовій порожнині стоматологічними реставраціями знаходяться в групі підвищеного ризику?розфіксування?незнімної???ортодонтичної?апаратури?та?інших ускладнень у зв’язку з оклюзійними проблемами (Смаглюк Л.В., 2020.;Кузнєцов Р.В., 2006.; Geeta Verma, 2013).Також слід зазначити, що за даними літератури пацієнти, що зверталися за повторним ортодонтичним лікуванням, при оцінюванні за індексом ICON (індекс складності, результату та потреби в лікуванні) з метою оцінки та виявлення причин неефективного попереднього ортодонтичного лікування і незадоволеності пацієнтів результатами лікування (Chow L, Goonewardene MS, Cook R, Firth MJ. Adult 2020), мали більш низькі бали (39,4±0,26), ніж пацієнти, котрі вперше проходили лікування (54,3±0,23). Було встановлено, що основними причинами недосягнення успіху та незадоволеності попереднім ортодонтичним лікуванням стали незавершений лікувальний процес, помилки в діагностиці і плануванні лікувального процесу, некоректно проведене лікування в ретенційному періоді.Також актуальною проблемою під час тривалого та багатоетапного стоматологічного лікування є виникнення конфліктних ситуацій та пошук шляхів їх розв’язання у пацієнтів з оклюзійними розладами ятрогенного ґенезу (Терещук О.Г., Чопчик В.Д., Неспрядько В.П., Шинчуковський І.А., 2019). Особливо це актуально для надання ортодонтичної допомоги пацієнтам, що підпадають під категорію «молодого віку» згідно класифікації ВООЗ.Використання у лікарській практиці клінічних протоколів – один із найважливіших шляхів впровадження доказової медицини в Україні. Нами було проаналізовано законодавчу базу надання стоматологічної допомоги пацієнтам із вертикальними аномаліями прикусу на теренах України. Але, на жаль, ми дійшли висновків, що досконалих клінічних протоколів, які б враховували всі важливі аспекти та містили чіткий алгоритм лікування вертикальних аномалій прикусу у пацієнтів із оклюзійними розладами та дисфункційними станами, побудованих на принципах доказової медицини, на даний момент немає. У професійній спільноті відсутній консенсус щодо необхідності застосування певних діагностичних та лікувальних методик, їх черговості, необхідності залучення спеціалістів різних галузей медицини та розподілу відповідальності на кожному із етапів. Тобто, можна стверджувати про відсутність чітких протоколів, які визначають об’єм дослідження, лікування та профілактики у кожному конкретному випадку, що і стало обґрунтуванням актуальності нашого дослідження, спрямованого на підвищення ефективності ортодонтичного лікування у комплексній реабілітації пацієнтів з оклюзійними порушеннями в поєднанні з вертикальними аномаліями прикусу.Виходячи з вище викладеного, нами було прийняте рішення щодо необхідності оптимізації алгоритму лікувальних заходів, зокрема ортодонтичної складової, в комплексному лікуванні пацієнтів з оклюзійними розладами та функціональними порушеннями ланок зубощелепного апарату.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення результатів проведених досліджень та нове вирішення актуального науково-практичного завдання сучасної стоматології, що полягає у підвищенні якості діагностичних та лікувальних алгоритмів для пацієнтів з вертикальними аномаліями прикусу, що поєднані із оклюзійними порушеннями та функціональними розладами ланок зубощелепного апарату на фоні попередніх протетичних реставрацій. Все, вище викладене, реалізовано шляхом розробки алгоритму діагностики, комплексного лікування та удосконалення алгоритму фіксації незнімної ортодонтичної апаратури в процесі проведення ортодонтичної корекції в кожному окремому випадку.Об’єкт дослідження: зубні ряди дорослих пацієнтів з денто- альвеолярною формою глибокого прикусу, наявними реконструктивними реставраціями, виконаними з використанням різних за хімічним складом стоматологічних матеріалів та оклюзійними порушеннями.Предмет дослідження: протокол усунення оклюзійних порушень зубів та зубних рядів у дорослих пацієнтів з вертикальними аномаліями прикусу з попередніми протетичними реставраціями, виконаними з різних стоматологічних матеріалів.^UAccording to various authors, the number of adults seeking orthodontic care has increased by 15-21 over the last decade % and continues to increase. (Kuroyedova V.D., 2020; Robert G. Keim, 2021). A deep bite is a fairly common pathology, it accounts for up to 20% of all maxillofacial anomalies. Often this type of pathology is combined with anomalies in the sagittal plane (L.V. Smaglyuk, 2020; A.V. Petrova, 2020).Recently, there has been a trend towards an increase in the number of dental patients with functional occlusion disorders caused by reconstructive prosthetic restorations on the background of existing bite pathology (Kostiuk T.M., 2021; Nespryadko V.P., Tereshchuk O.G., 2021). Patients with a deep bite and existing dental restorations in the oral cavity are in the group of increased risk of unfixing of fixed orthodontic equipment and other complications in connection with occlusal problems (Smaglyuk L.V., 2020.; Kuznetsov R.V., 2006.; Geeta Verma , 2013).The problem of rational selection of the type and volume of dental interventions, as well as the elimination of complications after their implementation, remains difficult and relevant until now, especially in patients with bite pathology and occlusal disorders and reconstructive restorations present in the oral cavity (S.I. Doroshenko, 2009; Flis P .S., 2021; Kanyura O.A., 2020; Lyhota K.M., 2016). In the professional literature, these issues are practically not covered and require scientific study and substantiation of ways to solve them in order to improve the provision of dental care to the population of Ukraine.The use of clinical protocols in medical practice is one of the most important ways of implementing evidence-based medicine in Ukraine. We have analyzed the legislative framework for providing dental care to patients with vertical malocclusion in the territory of Ukraine. But, unfortunately, we came to the conclusion that perfect clinical protocols that would take into account all important aspects and contain a clear algorithm for the treatment of vertical anomalies of bite in patients with occlusal disorders and dysfunctional conditions, built on the principles of evidence-based medicine, do not exist at the moment. There is no consensus in the professional community regarding the need to apply certain methods of diagnosis and treatment, their sequence, the need to involve specialists from various fields of medicine and the distribution of responsibility at each of the stages. That is, it can be argued that there are no clear protocols that determine the scope of research, treatment and prevention in each specific case, which became the justification for the relevance of our study aimed at increasing the effectiveness of orthodontic treatment in the complex rehabilitation of patients with occlusal disorders in combination with vertical anomalies of bite.Based on the above, we suggested the need to optimize the algorithm of treatment measures, in particular the orthodontic component, in the complex treatment of patients with occlusal disorders and functional disorders of the teeth and jaws.The dissertation provides a theoretical generalization of the results of the conducted research and a new solution to the current scientific and practical task of modern dentistry, which consists is to improve the quality of diagnostic and treatment algorithms for patients with vertical anomalies of the bite combined with occlusal disorders and functional disorders of the links of the maxillofacial apparatus on the background of previous prosthetic restorations. All of the above was implemented by developing a diagnostic algorithm, complex treatment and improving the algorithm for fixing fixed orthodontic equipment in the process of orthodontic correction in each individual case.The object of the study: dental rows of adult patients with a dento-alveolar form of a deep bite, restorations made of dental materials of different chemical composition and occlussal disorders.The subject of the study: a protocol for eliminating occlusal disorders of teeth and dental rows in adult patients with vertical malocclusion with previous restorations made of different dental materials.

Гребінь О.П. Засоби підвищення ефективності процесу реставрації та відновлення фонограм. – На правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.09.08 - прикладна акустика та звукотехніка. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», МОН України, Київ, 2021.Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності реставрації та відновлення аналогових фонограм, записаних на магнітному, механічному та фотографічному носіях. В роботі проведено аналіз фонограм, зазначені особливості створення аналогових фонограм на відповідному носії, проведено аналіз артефактів аналогових фонограм, що виникають внаслідок зберігання, багаторазового відтворення і специфічних особливостей носіїв й запропоновані засоби підвищення ефективності процесу реставрації та відновлення фонограм для подальшого зберігання та відтворення в різних сферах застосування. В роботі удосконалена класифікація артефактів аналогових фонограм, удосконалені критерії оцінювання якості фонограм після реставрації та відновлення, удосконалено інструментальний метод об'єктивного оцінювання якості фонограм, введено критерій якості фонограм – відношення артефакт/сигнал, запропонована концептуальна модель процесу реставрації та відновлення фонограм, удосконалено електроакустичний метод реставрації фонограм, проведені експериментальні дослідження параметрів аналогових фонограм, що перетворені у цифровий вигляд та занесені у комп'ютерне середовище, що в цілому підвищує ефективність процесу реставрації та відновлення аналогових фонограм.Ключові слова: аналогова, артефакт, відновлення, електроакустичний, звук, критерій якості, магнітний, механічний, носій запису, реставрація, фонограма, фотографічний, цифровий.^UGrebin O.P. Means to increase the efficiency of the process of restoration and recovery of phonograms. - Manuscript.The dissertation for a Candidate degree in Technical Science, Specialty 05.09.08 Applied Acoustics and Audio Engineering. - National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2021. The dissertation is devoted to increasing the efficiency of restoration and recovery of analog phonograms recorded on magnetic, mechanical and photographic media. The analysis of phonograms, features of creation of analog phonograms on the corresponding carrier, the analysis of artifacts of analog phonograms arising from storage, repeated reproduction and specific features of carriers and the means of increase the efficiency of process of restoration and recovery of phonograms for the further storage and reproduction in various areas of application. The classification of analogues of analog phonograms is improved, the criteria of phonogram quality assessment after restoration and recovery are defined, the instrumental method of objective phonogram quality assessment is improved, the phonogram quality criterion is introduced - artifact/signal ratio, the conceptual model of phonogram restoration and recovery method is proposed restoration of phonograms, conducted experimental studies of the parameters of analog phonograms, which are converted into digital form and entered into the computer.Key words: analog, artifact, digital, electroacoustic, magnetic, mechanical, phonogram, photographic, quality criterion, recording medium, recovery, restoration, sound.

Об'єкт: явище еклектики в європейській архітектурі; мета: визначити місце і роль еклектики в процесах архітектурного стильоутворення; методи: історико-генетичний, аналітичний та графоаналітичний методи, історико-культурологічний аналіз, порівняльний стилістичний і композиційний аналізи архітектурних об'єктів, різні методи класифікації і систематизації зібраного матеріалу; новизна: доказано, що архітектурна еклектика є циклічним явищем, яке історично розвивалося, виявлено роль еклектики в процесах стильоутворення, встановлено, що стиль та еклектика є діалектичною парою явищ в архітектурі, виявлено основні типи еклектики, що склалися історично, виявлено основні напрями і течії еклектики в архітектурі Європи та Російської імперії XIX століття, окреслено часові межі їх поширення; результати: встановлено, що погляди на явище еклектики в теорії архітектури історично змінювалися: від повного протиставлення понять «стиль» і «еклектика», до визнання еклектики цілком природним явищем, яке періодично виникає в архітектурі з різних історико-культурних причин та з різними цілями, вперше виявлено 5 типів еклектики, що історично склалися в Європі, сформульовано і проілюстровано основні принципи еклектичного підходу, які склалися з середини XV до кінця XIX століття; ступінь впровадження: наукова робота істориків та теоретиків архітектури, реставрація та реконструкція архітектурних об'єктів, практична діяльність архітекторів-практиків, навчальний процес; галузь: архітектура.^UObject: the phenomenon of eclecticism in European architecture; purpose: to determine the place and role of eclecticism in the processes of architectural style development; methods: historical-genetic, analytical and graphic-analytical methods, historical and culturological analysis, comparative stylistic and compositional analysis of architectural objects, various methods of classification and systematization of the collected material; Novelty: it has been proved, that architectural eclecticism is a cyclical phenomenon, that has historically evolved, the role of eclecticism in the processes of style formation has been identified; it has been established, that style and eclecticism is a dialectical pair of phenomena in architecture; the main types of historical eclecticism have been discovered; the main directions and trends of eclecticism in the architecture of Europe and the Russian Empire of the XIX century, the time limits of their distribution are outlined; results: it has been established that the views on the phenomenon of eclecticism in the theory of architecture have historically changed: from the complete opposition of the concepts of «style» and «eclecticism», to the recognition of eclecticism as a completely natural phenomenon, which periodically arises in architecture for various historical and cultural reasons and purposes, for the first time five types of historically formed eclecticisms have been identified in Europe, the basic principles of the eclectic approach were formulated and illustrated, that emerged from the middle of the XV to the end of the XIX century; degree of implementation: scientific work of historians and theorists of architecture, the sphere of restoration and reconstruction of architectural objects, practical activity of architects-practitioners, educational process; sphere: the architecture.

Дмитренко Н. В. Іконографія, семантика та стиль сюжету «Таємна вечеря» у візантійському мистецтві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2022.Дисертація є першим комплексним дослідженням іконографії сюжету «Таємна вечеря» у мистецтві Візантійської імперії. Мета роботи полягає в дослідженні особливостей поетапного формування іконографії, семантики та стилю сюжету «Таємна вечеря» від зародження християнства до падіння Візантійської імперії в 1453 році, із зверненням до порівняльного аналізу зразків Західної, Східної та Південної Європи задля виявлення особливостей, притаманних кожному періоду, з урахуванням стилевих змін і впливу історичних чинників.Проведене дослідження було здійснено на основі колекцій Бібліотеки та музею Моргана (Нью-Йорк), Гессенської державної та університетської бібліотек (Дармштадт), Державної бібліотеки Бадена (Карлсруе), Британської бібліотеки (Лондон), Державного історичного музею (Москва), Інституту стародавніх рукописів імені Месропа Машоца (Єреван), Музею Конде (Шантільї), Бібліотеки Банкрофта (Каліфорнія), Колекції Думбартон Оакс (Вашингтон), Клівлендського музею мистецтв (Клівленд, Огайо), Національної бібліотеки Франції (Париж), Національної бібліотеки Шотландії (Единбург), Національного музею мистецтв «Київська картинна галерея» (Київ), Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ), Національного музею мистецтв Бразилії (Ріо-де-Жанейро), Музею Уолтерса (Балтимор), Музею Лувру (Париж), Єпархіальних музеїв (Салерно, Фрайзинг, Россано), Бібліотеки коледжу Корпус-Крісті (Кембридж), Міланської скарбниці кафедрального собору (Мілан), Музею Брешиї (Брешия), Музею Дж. П. Гетті (Лос-Анджелес), Національного музею Рима, Цифрової бібліотеки Іспанії та Центру дослідження рукописів Нового Заповіту. Віднайдено та уточнено атрибуцію сюжетів у фресковому ансамблі Гелатського монастиря (Кутаїсі, Грузія), церкви Святого Нікіти у с. Чучер (Скоп’є, Македонія) авторства Євтихія та Михаїла Атрапаса. Відфотографовано наживо та доповнено фоторяд монументального живопису церкви Панагії Форвіотісси Асіну в с. Нікітарі (Нікосія, Кіпр).Віднайдено аналоги та запозичення між ранньохристиянським мистецтвом катакомб та книжковою мініатюрою Західної Європи. Систематизовано та розглянуто пам’ятки, в яких містяться аналоги символіки, застосованої як у монументальному живописі, так і в мистецтві книжкової мініатюри, на прикладі фресок та грецьких кодексів ХІІ ст. Наукова новизна дисертації полягає у введенні до наукового обігу порівняльного аналізу іконографії творів, аналізі композиції та стилістичних особливостей пам’яток із зображенням сюжету «Таємної вечері» в мистецтві книжкової мініатюри, монументальному живописі та декоративно-прикладному мистецтві.Досліджено низку пам’яток із сюжетом «Таємної вечері» в мистецтві книжкової мініатюри, які було створено на теренах Візантійської імперії, починаючи з VI ст.; перші пам’ятки, створені після періоду іконоборства і до другої половини ХІV ст., зі зверненням до пізніших творів ХV ст., серед яких – Псалтирі, Євангелія та Кодекси. У роботі введено до наукового обігу додаткові фотографії та ілюстративний ряд монументального живопису церкви Панагії Форвіотісси Асіну в с. Нікітарі (Нікосія, Кіпр), опрацьовано типологію різних варіантів іконографії сюжету «Таємна вечеря» (Додаток В).Розкрито основні дискусійні питання, які було пов’язано із територіальними взаємовпливами між зразками латинської та грецької традицій іконографії на прикладі пам’яток книжкової мініатюри, монументального живопису та декоративно-прикладного мистецтва. Запропоновано розрізнення типології з частішим використанням різних типів іконографії із сюжетом «Таємна вечеря». Проведено візуальне дослідження та здійснено мистецтвознавчий аналіз творів із сюжетом «Таємна вечеря», визначено контекст створення пам’яток, особливості застосованої іконографії та виділено художньо-образні спільні та відмінні їхні риси.Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформульовані теоретичні здобутки надалі допоможуть каталогізувати твори мистецтва з сюжетом «Таємна вечеря». Заповнення бібліографічних лакун сприятиме подальшому ґрунтовнішому дослідженню пам’яток. Положення можуть бути використані науково-дослідними установами, навчальними закладами як матеріал для лекційного курсу з історії мистецтва Візантії, музейними установами – для інформаційного та наукового доповнення каталогів, програм спеціалізованих екскурсій і турів.Ключові слова: синтез мистецтв, стиль, реставрація, мистецтвознавчий аналіз, образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, Київська Русь, церква, мистецькі традиції, іконографія, образи апостолів, мистецтво, «Таємна вечеря», Візантія, мініатюра, монументальний живопис, сакральне мистецтво.^UN. V. Dmytrenko. Iconography, semantics and style of the Last Supper in Byzantine art. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation to obtain an academic degree of the Doctor of Philosophy in a specialty 023 – Fine Arts. – National Academy of Fine Arts and Architecture, Kyiv, 2022. The thesis is the first comprehensive study of the iconography of the Last Supper in the art of the Byzantine Empire. The aim of the work is to study the peculiarities of the gradual formation of the iconography, semantics and style of the Last Supper plot from the birth of Christianity to the fall of the Byzantine Empire in 1453, with reference to a comparative analysis of samples from Western, Eastern and Southern Europe to identify the peculiarities inherent in each period, taking into account stylistic changes and the influence of historical factors. The research was based on the collections of the Morgan Library and Museum (New York), Hessian State and University Libraries (Darmstadt), State Library of Baden (Karlsruhe), British Library (London), State Historical Museum (Moscow), Mesrop Mashots Institute of Ancient Manuscripts (Yerevan), Conde Museum (Chantilly), Bancroft Library (California), Dumbarton Oaks Collection (Washington), Cleveland Museum of Art (Cleveland, Ohio), Bibliothèque nationale de France (Paris), National Library of Scotland (Edinburgh), National Museum of Art "Kyiv Art Gallery" (Kyiv), National Museum of Art named after Bohdan and Varvara Khanenko (Kyiv), National Museum of Art of Brazil (Rio de Janeiro), Walters Museum (Baltimore), Louvre Museum (Paris), Diocesan Museums (Salerno, Freising, Rossano), Corpus Christi College Library (Cambridge), Treasury of the Cathedral of Milan (Milan), Museo di Brescia (Brescia), J.P. Getty Museum (Los Angeles), and the Museum of the American Art Museum (New York). P. Getty Museum (Los Angeles), the National Museum of Rome, the Digital Library of Spain, and the New Testament Manuscript Research Centre. The attribution of scenes in the fresco ensemble of the Gelati Monastery (Kutaisi, Georgia) and the Church of St Nikita in the village of Chucher (Skopje, Macedonia) by Eutychius and Michael Atrapas was found and clarified. The monumental paintings of the Church of Panagia Forviotissa Asinou in the village of Nikitari (Nicosia, Cyprus) were photographed live and supplemented with a series of photographs. Analogues and borrowings between the early Christian catacomb art and the book miniature of Western Europe are found. The monuments containing analogues of symbols used in both monumental painting and book miniature art are systematised and examined, using the example of twelfth-century frescoes and Greek codices. The scientific novelty of the dissertation is the introduction of a comparative analysis of the iconography of works, the analysis of the composition and stylistic features of monuments depicting the plot of the Last Supper in the art of book miniature, monumental painting and decorative and applied arts. The article examines a number of monuments with the "Last Supper" plot in the art of book miniature, which were created in the Byzantine Empire starting from the sixth century; the first monuments created after the period of iconoclasm and until the second half of the fourteenth century, with reference to later works of the fifteenth century, including the Psalms, Gospels and Codices. The paper introduces additional photographs and illustrative series of monumental paintings of the church of Panagia Forviotissa Asinou in the village of Nikitari (Nicosia, Cyprus), and elaborates the typology of various variants of the iconography of the Last Supper (Appendix B).The main controversial issues related to the territorial interactions between the examples of the Latin and Greek traditions of iconography are revealed on the example of monuments of book miniature, monumental painting and decorative and applied art. The author proposes a distinction of typology with a more frequent use of different types of iconography with the Last Supper plot. A visual study and an art historical analysis of the works with the "Last Supper" plot are carried out, the context of the creation of monuments, the features of the applied iconography are determined, and their artistic and figurative common and distinctive features are highlighted. The practical significance of the results obtained is that the theoretical achievements formulated will further help to catalogue works of art with the Last Supper plot. Filling in the bibliographic gaps will facilitate further in-depth research of the monuments. The provisions can be used by research institutions, educational institutions as material for a lecture course on the history of Byzantine art, and by museum institutions for informational and scientific supplementation of catalogues, programmes of specialised excursions and tours.Key words: synthesis of arts, style, restoration, art historical analysis,

Доведено переваги запропонованого диференційованого, індивідуального підходу до препарування твердих тканин фронтальних зубів під непрямі керамічні реставрації. На підставі критеріїв оцінювання реставрацій та їх впливу на стан пародонта доведено переваги непрямих керамічних реставрацій над прямими композитними реставраціями. Розроблено та клінічно обгрунтовано конструкцію адгезивного керамічного зубного протеза для підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з дефектами твердих тканин фронтальних зубів, поєднаних з малим дефектом зубного ряду фронтальної ділянки.

  Скачати повний текст

Уперше об'єктивно оцінено частоту та причини оголення коренів зубів. Розроблено планіметричну одонтопародонтограму функціональної витривалості зубів з оголеними коренями. Запропоновано та впроваджено удосконалений метод ортопедичної допомоги з урахуванням опорної потужності зубоутримувального апарату, а також заходи щодо підготування коренів перед протезуванням. Частота оголення коренів зубів у середньому становить 41,96 %. Установлено, що ступінь ризику розвитку оголення коренів зубів (ОКЗ) зростає у разі хвороб пародонта і становить 58,04 %, особливо за конструктивних форм пародонтиту (61,53 %). Причиною оголення коренів зубів у 72,18 % випадків є захворювання пародонта, у 27,82 % - інші чинники. З розвитком ОКЗ цілком припиняється цементогенез оголеної ділянки, знижується мікротвердість оголеного цементу та його мінералізованість, у 38,91 % випадків розвиваються цементопатії, переважно клиноподібні дефекти - 47,68 %, карієс цементу - 34,45 %, інші пошкодження - 17,87 %. Виявлено, що ОКЗ супроводжується втратою функціональної витривалості пародонта, оцінку якої краще здійснювати за допомогою планіметричної одонтопародонтограми, що дає змогу оптимізувати вибір конструцій шин і протезів. Показано, що підготування зубів з ОК до ортопедичного лікування сприяє ліквідації ознак запалення, стабілізації стану маргінального пародонта та підтримці задовільної гігієни оголених коренів протягом не менше 6 місяців. Відзначено, що через 12 місяців зберігаються позитивні результати герметизації оголеного цементу (71,43 %), якість кореневих пломб з амальгами - 80,25 % і фторовмісного склоіономера, завдяки чому запобігається дострокова заміна або реставрація протезних конструкцій.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню церковного монументального живопису Лідії Спаської (1910-2000) в храмах Києва та Волині другої половини XX ст.. Мета роботи: виявити нові та систематизувати наявні відомості стосовно монументальних розписів художниці другої половини XX ст. в церквах України, їх художніх та стилістичних особливостей; характеризувати живописну манеру цього періоду її творчості. На основі зібраного матеріалу відтворено життєпис Л. Спаської; укладено хронологію монументальних робіт мисткині в Києво-Подільській Покровській і Феодосія Чернігівського в Луцьку церквах; систематизовано наявні матеріали, пов’язані зі створенням цих стінописів; проведено іконографічний та іконологічний аналіз деяких композицій і окремих зображень. Використовуючи комплексну методологічну базу, вдалося виявити стилістичні особливості авторської манери Л. Спаської на тлі мистецьких тенденцій, пошуків та впливів у живописі, зокрема в релігійному монументальному малярстві на протязі XX ст.?Дисертація є першим комплексним дослідженням творчості Л. Спаської в контексті релігійного живопису другої половини ХХ ст. Аналіз наукової розробки теми підтвердив відсутність ґрунтовних праць та наявність значних розбіжностей в попередніх дослідженнях, які спираються на наративні джерела, такі як спогади учасників подій – служителів храмів і парафіян; розвідки проведені мистецтвознавцями та художниками-реставраторами при поверховому візуальному дослідженні в несприятливих умовах в стані значного ушкодження, або в діючих храмах.?Дослідження монументального живопису Л. Спаської здійснено в Києво-Подільській Покровський та луцький Феодосія Чернігівського церквах, та доповнено матеріалами живопису та графіки з музеїв: Волинського краєзнавчого, державного історико-культурного заповідника м. Острога, Острозької Академії, Рівенського краєзнавчого; приватних колекцій. Архівні джерела представлено документами з архіву підприємства УкрНДІПроектреставрація, ЦДІАК, приватного архіву родини Глаголєвих.?Наукова новизна: вперше проаналізовано й узагальнено наявні матеріали стосовно церковного монументального живопису Л. Спаської другої половини XX ст.; до наукового обігу введено раніше невідомі матеріали та документи про роботи Л. Спаської в Києво-Подільській Покровські церкві; досліджено стилістичні особливості манери художниці; здійснено ґрунтовне історичне, іконографічне, іконологічне, мистецтвознавче та стилістичне дослідження стінописів в означених храмах.?Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків – ілюстрації, спогади, фрагменти щоденника; акти; відомості про публікації та апробацію основних положень дослідження.?Перший розділ присвячено історіографії, джерельній базі та методології дослідження.?У другому розділі здійснено аналіз історичного, політичного, соціального контексту існування релігійного мистецтва у другій половині XX ст. Проведено дослідження життєвого та творчого шляху Л. Спаської в його рамках.?В третьому розділі викладено результати дослідження релігійного живопису Л. Спаської в Києво-Подільській Покровській та луцькій Феодосія Чернігівського церквах.?? Встановлено, що творчості художниці притаманне наступне: реалістичний напрямок; іконографія сюжетів має авторське трактування; композиції підпорядковуються архітектурному простору; світлу властива дуальність; колористиці – яскраві теплі кольори; тонке опрацювання обличчя, а одяг і тло узагальнено; фізіономічні типи слідують сталим іконографічним образам, або спираються на історичні та реальні моделі; орнаменти мають геометричні лінеарні та мозаїчні візерунки з християнськими символами, рослинні мотиви аканту та виноградної лози.?Практичні результати представленого дослідження дозволяють розкрити й оцінити творчість такої малодослідженої художниці як Л. Спаська, сприяють подальшому вивченню творчості мисткині, привертають увагу до охорони та збереження її монументальних розписів.?Результати можуть бути використані для складання навчальних програм з історії українського мистецтва другої половини XX століття та застосовані в таких галузях як церковний живопис чи реставрація; використані для майбутніх проектів з реставраційних робіт стінописів церкви Феодосія Чернігівського в Луцьку, який потребує невідкладних заходів щодо збереження.Ключові слова: Лідія Спаська, монументальне церковне (сакральне) мистецтво, український іконопис, церковне мистецтво, церковне малярство, іконографія, іконологія, релігійний живопис, поєднання мистецтв, мистецтво ХХ ст., образотворче мистецтво ХХ ст. образотворче мистецтво ХХ ст., живопис, образотворче мистецтво, структурно-просторова схема, реставраційна справа, колекція, музей.^UThe dissertation is devoted to the study of the church monumental painting of Lydia Spaska, created in the second half of the 20th century in the churches of Kyiv, Lutsk, and Volyn. The purpose of the work is to discover new and systematize existing information about the monumental paintings of L.I. Spaska of the second half of the 20th century in the churches of Ukraine, their artistic and stylistic features; characterize the painting style of this period of her work. On the basis of the collected material, the biography of L. Spaska was reproduced; the chronology of the monumental works of the artist in the folowing churchs Kyiv-Podil Pokrovska and Theodosius of Chernihiv in Lutsk is concluded; existing materials related to the creation of these murals are systematized; an iconographic and iconological analysis of some compositions and individual images was carried out. Using a complex methodological base, it was possible to identify the stylistic features of L. Spaska authorial manner against the background of artistic trends, searches and influences in painting, in particular in religious monumental painting during the 20th century.?The dissertation is the first comprehensive study of L. Spaska's work in the context of religious painting of the second half of the 20th century. The analysis of the scientific development of the chosen topic confirmed the lack of thorough works and the presence of significant discrepancies in previous studies, which are based on narrative sources, such as the memories of the participants in the events, church's ministers, and parishioners; explorations were carried out by art historians and restoration artists during superficial visual research in adverse conditions in a state of significant damage, or in functioning temples.?The study of L. Spaska's monumental painting was carried out in the Kyiv-Podil Pokrov and Lutsk Theodosius of Chernihiv churches, and was supplemented with painting and graphics materials from the museums: Volyn Regional History Museum, Ostroh State Historical and Cultural Reserve, Ostroh Academy, Rivne Regional History Museum and private collections. Archival sources are represented by documents from the archive of the enterprise UkrNDIProektrestavratsiya, the Central State Archive of Kyiv, and the private archive of the Glagolyev family.?Scientific novelty: for the first time, available materials related to the church monumental painting of L. Spaska of the second half of the 20th century have been analyzed and summarized; previously unknown materials and documents about the works of L. Spaska in the Kyiv-Podil Pokrovska Church were introduced into scientific circulation; the stylistic features of the artist's manner were investigated; a thorough historical, iconographic, iconological, art history and stylistic study of wall paintings in these temples was carried out.?The dissertation consists of an introduction, three chapters with conclusions to each, general conclusions, a list of used sources and appendices - illustrations, memories, fragments of a diary; acts; information on publications and approval of the main provisions of the study.?The first chapter is devoted to historiography, source base and research methodology.?The second chapter analyzes the historical, political, and social context of the existence of religious art in the second half of the 20th century. A study of L. Spaska's life and creative path was conducted within its framework.?The third chapter presents the results of the study of L.Spaska's religious painting in the Kyiv-Podil Pokrovska and Lutsk Theodosius of Chernihiv churches.?It has been established that the artist's work is characterized by the following: a realistic direction; the iconography of the subjects has an author's interpretation; compositions are subject to architectural space; light is characterized by duality; colors - bright warm colors scheme; fine treatment of the face, and the clothes and background are generalized; physiognomic types follow fixed iconographic images, or are based on historical and real models; the ornaments have geometric linear and mosaic patterns with Christian symbols, acanthus and vine plant motifs.The practical results of the presented research allow us to reveal and evaluate the creativity of such an understudied artist as L. Spaska, contribute to the further study of the artist's creativity, and draw attention to the protection and preservation of her monumental paintings.The results can be used for drawing up educational programs on the history of Ukrainian art of the second half of the 20th century and applied in such fields as church painting or restoration; used for future projects on the restoration of wall paintings of the Church of Theodosius of Chernihiv in Lutsk, which needs urgent conservation measures.Key words: Lidia Spaska, monumental church art, Ukrainian icon painting, church art, church painting, iconography, iconology, religious painting.

Досліджено закономірності зміни еколого-меліоративного стану перезволожених грунтів Лівобережного Лісостепу. Встановлено, що в результаті нестабільного функціонування меліоративної системи відбулося погіршення водного режиму органогенних грунтів. Виявлено, що внаслідок тривалого переосушення торфової товщі вміст солей досягає 0,74 %, а порушення водного режиму призводить до зміни фізичних і водно-фізичних властивостей грунту, зокрема ущільнився верхній горизонт, збільшився вміст твердої фази та погіршилися водні властивості. На підставі результатів дослідження дернових грунтів солонцево-осолоділого комплексу за умов западинного мікрорельєфу встановлено деякі особливості властивостей, пов'язані з їх генезисом. Показано позитивний вплив комплексної меліорації (хімічної та гідротехнічної) чорноземно-лучних грунтів на покращення їх агрохімічних і фізико-хімічних властивостей. Виявлено, що внесення фосфогіпсу та органо-мінеральних добрив сприяє відновленню вмісту гумусу. Показано, що внаслідок погіршання експлуатаційного стану дренажної мережі у цих грунтах простежується реставрація засолення та відновлення лужності грунтового розчину.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії заспеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво,реставрація» (02 «Культура та мистецтво»). Національна академіяобразотворчого мистецтва і архітектури. Міністерство культури таінформаційної політики України. Київ, 2021.Дисертаційне дослідження присвячено проблемі еротичного жанру всучасному образотворчому мистецтві України трьох десятиріч – від початкунезалежності (1990-ті) до 2010-х років.Для створення належної дослідницької платформи аналізу еротизму всучасному українському мистецтві було сформовано дослідницькийінструментарій, що охоплює такі підходи. Перший підхід –міждисциплінарний, який передбачає інтеграцію мистецтвознавчого,філософського та культурологічного знання в аспекті впровадження вдослідницький обіг поняття «емотивність» для комплексного аналізу процесувізуалізації тілесного в сучасному мистецтві на прикладі еротичного жанру.Зміст цього концепту розкривається через дотичні поняття – «вираження» та«експресія». Робочою концепцією стала теорія Б. Кроче, у якій розуміннясутності мистецтва як вираження дало змогу визначити зображальне веротичному мистецтві як емотивно-виражальне. Другий підхід – цезіставлення класичних і некласичних параметрів зображення еротики йоголеного тіла у візуальному мистецтві та формування належних принципівдля їх аналізу.^UDissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 023 «FineArts, Decorative Art, Restoration» (02 «Culture and Art»). The National Academyof Fine Arts and Architecture. Ministry of Culture and Information policy ofUkraine. Kyiv, 2021.Dissertation research is dedicated to the problem of the erotic genre incontemporary Ukrainian fine art for three decades: from the beginning ofIndependence (1990s) to 2010s.To create a proper research platform for the analysis of eroticism incontemporary Ukrainian art, research tools were formed that include the followingapproaches. First of these is an interdisciplinary approach that supposes theintegration of art, philosophy and culturology knowledge regarding theimplementation of the concept “emotivity” into the research circulation for thecomplex analysis of the visualization process of physicality in contemporary art9using the erotic genre as an example. The content of this notion is revealed throughthe related concepts: “manifestation” and “expression”. The working concept wasthe theory of B. Croce, in which the understanding of the essence of art as anexpression made it possible to define the pictorial in erotic art as emotional andexpressive. The second approach is the comparison of classical and non-classicalparameters of the depiction of eroticism and the naked body in visual art and theformation of appropriate principles for their analysis.

Розглянуто культуротворчий процес української спільноти у сучасному полінаціональному суспільстві, що базуються на взаємодії національної традиції та інонаціональних культурних цінностей. Зазначено, що за умов інонаціонального середовища формуються та розвиваються різнонаправлені світогляди орієнтації етнічної групи, спрямовані на національне самоствердження, які вібито у творчості митців-емігрантів, а також конкретизуються в провідних естетичних напрямах релігійного мистецтва української діаспори другої половини XX ст. - консервувальний, синтезувальний, трансформувальний. Виявлено методи інтерпретації національної традиції: реставрація, модифікація, метаморфоза.

  Скачати повний текст

Рибченко О. Г. Народні традиції в українській сценографії кінця ХІХ – початку ХХ століття: школи, персоналії, творчі методи. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2022.Актуальність дослідження теми зумовлена потребою в контекстуальному аналізі народних традицій в українській сценографії на основі мистецтвознавчих і міждисциплінарних методів з історії, філософії, культурології, що значно розширюють дослідницькі масштаби творчості провідних українських сценографів Києва і Харкова кінця ХІХ – початку ХХ століття.У кваліфікаційній дисертаційній роботі досліджено образні і пластичні прийоми художнього оформлення театральних вистав, розроблено типологію народних традицій, встановлено формотворчі ознаки у збереженні та примноженні традиційної культурної спадщини в театральних осередках, майстернях, школах.Основою дисертаційного дослідження стало вивчення пам’яток сценографічного мистецтва, що зберігаються в архівних колекціях музеїв, театрів, бібліотек.Ґрунтовно досліджено та проаналізовано подібні та відмінні риси сценографії театру Миколи Садовського та театрів Леся Курбаса і Гната Юри, що дозволило визначити стилістичні характеристики окремих загальних напрямів і окреслити їх основні особливості.Комплексно досліджено сценографію творів таких видатних українських художників: Василя Кричевського, Івана Бурячка, Анатоля Петрицького, Вадима Меллера, Майї Симашкевич, Валентина Шкляєва, Олександри Екстер та Олександра Хвостенка-Хвостова. Щодо встановленої нами моделі, досліджено комплексні ознаки творчих методів і прийомів знакових художників-сценографів кінця ХІХ – початку ХХ століття.Доведено вагоме формуюче місце наративу народних традицій в художній мові моделювання простору сцени, проаналізовано авторські прийоми композиції, живопису, графічної основи драматичного твору, що кристалізували і пробуджували національну свідомість, відповідно до стилістичних та індивідуальних уподобань кожного окремого митця-художника.Зазначивши функціональні можливості театрального мистецтва в культуротворчому становленні, розкрито європейську суть української сценографії, доведено її унікальну, збережену національну спадковість та зроблено порівняльний аналіз із радикальним європейським театром Оскара Шлеммера «Тріадичний театр» та Жозефа Фернана Леже «Механічний театр». Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, списку джерел, а також із трьох додатків: Додаток А Список ілюстрацій за темою дисертації та ілюстрації за темою дисертації (250 іл.), Додаток Б список основних вистав, згаданих у дисертації, Додаток В список публікацій здобувача за темою дисертації. Здійснена наукова робота може бути корисною у формуванні науково-методичних посібників, навчальних програм закладів освіти, у доповненні каталогів і екскурсійних матеріалів музеїв, також може бути застосована в наукових конференціях, семінарах, стати теоретичною базою для освітніх програм «Історії, теорії мистецтва театру кінця ХІХ століття», «Історії театру доби модернізму» тощо, може бути цінною для друкованих видань і наукових праць.Ключові слова: традиція, колір, образ, обряд, драма, сюжет, художній експеримент, модернізм, українське мистецтво, виконавець, театр, сценічне оформлення, режисер, українська народна художня культура, музичний театр.^URybchenko O. G. Folk Traditions in Ukrainian Scenography from the Late 19 th to the Early 20th Century: Schools, Personalities, Creative Methods. – Qualification scientific work as manuscript.Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 023 - Fine Arts, Decorative Arts, Restoration. National Academy of Fine Arts and Architecture, Kyiv, 2022.The relevance of research on the topic is due to the need for a contextual analysis of folk traditions in Ukrainian scenography based on art history and interdisciplinary methods from history, philosophy, cultural studies, which significantly expand the research scope of the work of the leading Ukrainian scenographers of Kyiv and Kharkiv of the late 19th and early 20th centuries.In the qualifying dissertation work, figurative and plastic techniques of artistic design of theatrical performances were researched, a typology of folk traditions was developed, and formative signs were established in the preservation and multiplication of traditional cultural heritage in theater centers, workshops, and schools.The basis of the dissertation research was the study of scenographic art monuments stored in archival collections of museums, theaters, and libraries.The similar and distinctive features of the scenography of the theater of Mykola Sadovsky and the theaters of Les Kurbas and Hnat Yura were thoroughly researched and analyzed, which made it possible to determine the stylistic characteristics of certain general trends and outline their main features.The scenography of the works of such outstanding Ukrainian artists was comprehensively researched: Vasyl Krychevskyi, Ivan Buriachk, Anatoly Petrytskyi, Vadym Meller, Maya Simashkevich, Valentina Shklyaeva, Oleksandra Ekster and Oleksandr Khvostenko-Khvostov. With regard to the model we have established, complex features of creative methods and techniques of iconic scenographers of the late 19th and early 20th centuries have been investigated.The important formative place of the narrative of folk traditions in the artistic language of modeling the space of the stage is proven, the author's methods of composition, painting, graphic basis of a dramatic work, which crystallized and awakened national consciousness, in accordance with the stylistic and individual preferences of each individual artist-artist, are analyzed.Noting the functional possibilities of theatrical art in cultural formation, the European essence of Ukrainian scenography was revealed, its unique, preserved national heritage was proved, and a comparative analysis was made with the radical European theater of Oskar Schlemmer "Triadic Theater" and Joseph Fernand Leger's "Mechanical Theater".The dissertation consists of an introduction, three chapters, ten subsections, conclusions to each chapter, a general conclusion, a list of sources, as well as three appendices: Appendix A List of illustrations on the topic of the dissertation and illustrations on the topic of the dissertation (250 illustrations), Appendix B a list of the main performances mentioned in the dissertation, Appendix B to the list of the awardee's publications by the topic of the dissertation.The carried out scientific work can be useful in the formation of scientific and methodological manuals, educational programs of educational institutions, in supplementing catalogs and excursion materials of museums, can also be used in scientific conferences, seminars, become a theoretical basis for educational programs "History, theories of theater art of the end of the 19th century", "Histories of the theater of the age of modernism", etc., can be valuable for printed publications and scientific works.Key words: tradition, color, image, ceremony, drama, plot, artistic experiment, modernism, Ukrainian art, performer, theater, scenic design, director, Ukrainian folk artistic culture, musical theater.

Досліджено закономірності відновлення кістковомозкового мієлопоезу, лімфопоезу та імуногенезу після лімфомієлотрансплантації. Визначено роль клітинних і гуморальних факторів у регуляції реконституційних процесів у кістковому мозку під впливом трансплантації лімфогемопоетичних клітин. Показано, що збагачення мієлотрансплантату лімфоїдними клітинами сприяє підвищенню динаміки відновлення основних кількісних, функціональних і метаболічних параметрів кісткового мозку та створює умови для повноцінної реалізації гемопоетичних властвостей трансплантату. Встановлено, що реставрація абсолютного вмісту лейкоцитів периферичної крові, їх клітинного складу, фагоцитарної та бактерицидної активності у реципієнтів лімфомієлотрансплантату випереджає відновлення даних показників у тварин, що одержали лише мієлокаріоцити. Відзначено, що в реципієнтів лімфомієлотрансплантату активно відбувається відновлення лімфоїдного компартменту кісткового мозку, а у разі застосування мієлокаріоцитів per se реконституція даної складової протікає уповільнено. Протягом 1-го післятрансплантаційного місяця як найбільш інтенсивного періоду відновлення кількісних показників кісткового мозку виявлено переважний вплив на даний процес кістковомозкових Т-лімфоцитів, які сприяють активізації гемопоетичних клітин. Протягом 2-го післятрансплантаційного місяця у кістковому мозку відзначено появу лімфоцитів з супресорними властивостями, які мають фенотип нуль- та В-лімфоцитів і впливають на інгібітизацію активно проліферуючих клітин. Зазначено, що у даний період в сироваці з'являються фактори імунної та неімунної природи з супресорними властивостями.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження: архітектурна спадщина конструктивізму, як унікальний феномен в архітектурній практиці України міжвоєнного періоду; мета дослідження: розробка комплексного підходу до вивчення спадщини, ідентифікації та визначення принципів подальшого збереження і використання архітектурних об'єктів конструктивізму на прикладі лікувальних закладів; методи дослідження базуються на використанні комплексного підходу - вивчення різноманітних літературних та архівних джерел, які стосуються різних аспектів загальної теми; новизна: введені в науковий обіг нові архівні джерела лікувальних установ; ідентифіковано 25 лікувальних закладів; систематизовано підходи щодо збереження об'єктів раннього модернізму; запропоновано методику виявлення критеріїв оцінки об'єктів архітектури раннього модернізму; удосконалено методику визначення предмета охорони пам'ятки архітектури раннього модернізму; результати: розробка експериментальної бази прикладного дослідження та рекомендацій по збереженню лікувальних закладів України 1920х-1930х років; втілення основних положень наукової роботи у навчальному процесі; ступінь впровадження: реставрація пам'яток архітектури; галузь: архітектура^UObject: architectural heritage of Constructivism, as a unique phenomenon of the interwar period architecture; goal: to develop a complex approach to heritage studies, identification and defining the principles of further storage and using architectural objects of Constructivism on the example of medical institutions; methods: the research methodology is based on the – study of various literary and archival sources, related to different aspects of the overall theme; novelty: new archival sources of medical institutions were put into scientific circulation; 25 medical institutions were identified; approaches to the preservation of objects of early modernism are systematized; the method of revealing the criteria of evaluation of objects of architecture of early modernism is offered; the method of determining the object of protection of the monument of architecture of early modernism has been improved; results: development of experimental base of applied research and recommendations for preservation of medical institutions of Ukraine in 1920s-1930s; the implementation of the basic provisions of scientific work in the educational process; the degree of implementation: restoration of architectural monuments; branch: architecture.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 023 – Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Київ, 2022.Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням київської Експериментальної майстерні художньої кераміки другої половини ХХ ст. Усебічне вивчення зазначеної теми здійснено на базі фондів і експозицій одинадцяти музеїв і наукових інституцій, а також п’яти приватних колекцій. Здійснено натурні обстеження архітектурної кераміки споруд громадського призначення і житлових будинків у Києві, в інших містах і селах Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Херсонської обл. Досліджено документи Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Центрального державного архіву вищих органів України. Проведено інтерв’ювання трьох митців: О. Грудзинської, Г. Севрук, Н. Крутенко. Комплексно досліджено історію ЕМХК, життєвий і творчий шлях Н. Федорової, встановлено важливі факти її біографії, визначено її вплив як керівника і технолога на формування і розвиток новаторських тенденцій в майстерні та керамопластиці. Проаналізовано винайдення і застосування в ЕМХК окремих технологій виготовлення полив, глазурей, емалей, розписів, зокрема докладно описано історію відродження рецепту і технології червоних глазурей на основі сполук міді у відновному вогні («бичача кров») та інші. На основі багатьох музейних і приватних збірок, натурних обстежень побудована класифікація матеріалу, виявлено ключові типи і види архітектурної та декоративної кераміки, визначено провідну тематику і жанри, що знайшло відображення, зокрема, в ілюстративних додатках. Проаналізовано стилістичні риси кераміки та виокремлено творче надбання професійних художників і народних майстрів, введено до наукового обігу нові відомості про керамістів ЕМХК. Введено до наукового обігу і здійснено атрибуцію низки творів з колекцій київських Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Державного музею іграшки, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В. Г. Заболотного, приватної збірки з Канева. Введено до наукового обігу, проаналізовано і частково атрибутовано авторство кераміки в оздобленні фасадів громадських і житлових будівель Києва, Дніпро-Інгулецької насосної станції, реконструйованих історичних споруд (Київ, Переяслав-Хмельницький, Чернігів). Проаналізовані у дисертації матеріали можна використати при написанні відповідних розділів історії українського мистецтва другої половини XX ст., навчальних посібників, методичних розробок тощо.Ключові слова: кераміка, професійна кераміка, технологія виготовлення, «бичача кров», гончарство, традиції, народний орнамент, символообраз, орнітосимвол, атрибуція, реставрація, Ніна Федорова, Оксана Грудзинська, Галина Севрук, Людмила Мєшкова.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 023 – Fine art, decorative art, restoration. - National Academy of Fine Arts The dissertation is the first comprehensive study of the Kyiv Experimental Workshop of Art Ceramics of the second half of the twentieth century.The dissertation is the first comprehensive study of the Kyiv Experimental Workshop of Art Ceramics of the second half of the 20th century. A comprehensive study of the mentioned topic was carried out on the basis of funds and expositions of eleven museums and scientific institutions, as well as five private collections. On-site inspections of architectural ceramics of public buildings and residential buildings in Kyiv, other cities and villages of Kyiv, Chernihiv, Cherkasy, Poltava, Mykolaiv, and Kherson regions were carried out. The documents of the Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine and the Central State Archive of Higher Bodies of Ukraine were studied. Three artists were interviewed: O. Grudzynska, H. Sevruk, N. Krutenko.The history of the workshop, the life and creative path of N. Fedorova were comprehensively researched, important facts of her biography were established, and her influence as a manager and technologist on the formation and development of innovative trends in the workshop and ceramics was determined. The invention and application of certain technologies for the production of glazes, enamels, and paintings at the workshop are analyzed, in particular, the history of the revival of the recipe and technology of red glazes based on copper compounds in reduction fire («bull's blood») and others are described in detail. On the basis of many museum and private collections, field examination, a classification of the material was built, key types and types of architectural and decorative ceramics were identified, leading themes and genres were determined, which was reflected, in particular, in illustrative appendices. The stylistic features of ceramics were analyzed and the creative heritage of professional artists and folk craftsmen was singled out, and new information about ceramicists of the EWAC was introduced into scientific circulation. A number of works from the collections of the Kyiv National Museum of Ukrainian Folk Decorative Art, the State Toy Museum, and the State Scientific Architecture and Building Library named after V. Zabolotny, private collection from Kanev. Introduced into scientific circulation, analyzed and partly attributed the authorship of ceramics in the decoration of the facades of public and residential buildings in Kyiv, the Dnipro-Ingulets pumping station, reconstructed historical buildings (Kyiv, Pereiaslav-Khmelnytskyi, Chernihiv).The materials analyzed in the dissertation can be used when writing relevant sections of the history of Ukrainian art of the second half of the 20th century, teaching aids, methodological developments, etc.Key words: ceramics, professional ceramics, production technology, «sang de boeuf», pottery, traditions, folk ornament, symbolic image, bird symbol, attribution, restoration, Nina Fedorova, Oksana Grudzinska, Halyna Sevruk, Lyudmila Meshkova.