Досліджено основні аспекти феномену релігійної свідомості. Здійснено історичний огляд становлення проблеми щодо даного феномену та критичний аналіз наявних підходів до її вирішення. Наголошено на необхідності міждисциплінарного дослідження релігійної свідомості. Сформульовано критерії її визначення, головним з яких є релігійне мислення. У контексті змісту даної свідомості розкрито проблему релігійної істини. Грунтовно проаналізовано функціональні компоненти релігійної свідомості, а саме: релігійне мислення, релігійну мову, релігійний світогляд, релігійну віру, релігійний досвід, ритуальні практики. Визначено основні чинники, які впливають на розвиток релігійної свідомості, якими є вікова динаміка розвитку, стать, характер і темперамент, та відносин з батьками, іншими близькими родичами чи опікунами. Критерієм психологічної норми розвитку релігійної свідомості визнано її соціальну адаптивність і сприяння психологічній цілісності особистості. Зроблено висновок, що релігійна свідомість є головним інтегративним фактором релігійних систем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні й аналізі особливостей забезпечення гендерної рівності в системі органів державної влади України та розробленні практичних рекомендацій щодо їх використання.Визначено, що система органів державної влади в Україні істотно трансформувалась в умовах історичного розвитку країни у напрямі представницької, учасницької та гендерної (паритетної) демократії, що спрямовує її діяльність на формування гуманістичної свідомості суспільства.Охарактеризовано базові індикатори гендерної рівності відповідно до світового досвіду та шляхи їх забезпечення в Україні з огляду на потреби подальшого демократичного розвитку держави і гендерної політики, зокрема, такі як подолання гендерних стереотипів, вдосконалення чинного законодавства, розвиток освіти, культури, науки, інформаційного простору.У першому розділі дисертації «Теоретичний аналіз проблем гендерної рівності в системі органів державної влади» охарактеризовано сутність системи органів державної влада, що включає законодавчі, виконавчі, судові інституції,які є взаємозалежними і наділеними повноваженнями щодо забезпечення гендерної рівності (паритетності); визначено ступінь розроблення наукової проблеми в політології та споріднених гуманітарних галузях знань – публічне управління, філософія, психологія, педагогіка та ін.; уточнено понятійне поле дослідження, яке сприяло розмежуванню понять «гендер» і «стать» тауточненню поняття «забезпечення гендерної рівності в системі органів державної влади».^UThis dissertation has the most current scientific knowledge, which lies in a theoretically grounded analysis of the features of ensuring gender equality in the system of government bodies and detailed practical recommendations regarding their use.It is indicated that the system of bodies of state power in Ukraine was completely transformed in the minds of the historical development of the region by directly representative, participatory and gender (parity) democracy, which has a direct effect on the formation humanistic evidence of marriage.The basic indicators of gender equality are characterized in line with the world's knowledge and security in Ukraine, looking at the needs of the further democratic development of the state and gender policy, including gender stereotypes, in thoroughness of orderly legislation, developments in education, culture, science, and information space.The first section of the dissertation, “Theoretical analysis of the problems of gender equality in the system of government bodies,” describes the essence of the system of government bodies, which includes legislators, bishops, and judicial institutions, which are mutually dependent and endowed with important fac tors to ensure gender equality (parity); the stage of decomposition of the scientific problem in political science and controversial humanities of knowledge is determined ­ public administration, philosophy, psychology, pedagogy, etc.; The conceptual field of investigation has been clarified, as it has created a distinction between understanding “gender” and “becoming” and clarification of the concept of “ensuring gender equality in the system of government bodies.”

У дисертації вперше в українському журналістикознавстві досліджено релігійну пресу Галичини другої половини XIX ст. – першої третини ХХ ст. як самобутній феномен історії української журналістики. Розкрито передумови виникнення та функціонування українських релігійних пресодруків у Галичині в період Австро-Угорської імперії та Польської Республіки. Встановлено коло редакторів, видавців, авторів, окреслено тематико-типологічну атрибутику досліджуваних видань. Здійснено комплексне вивчення концепції, структури та контенту часописів релігійного спрямування. Проаналізовано й систематизовано тематичний зріз змістового наповнення релігійних періодичних видань. Розкрито декларативне та фактичне функціональне цільове призначення аналізованих видань у структурі галицького соціуму в окреслений період. Виявлено ідейно-тематичні домінанти публікацій релігійних часописів Галичини, що дають змогу змоделювати семантичне поле, в межах якого на зламі століть представники галицького духовного стану та світської інтелігенції реалізовували власні пресовидавничі ініціативи, генерували проєкти творення нової соціокультурної та політичної дійсності^UThis thesis is specifically concerned with the peculiarities of the formation and functioning of the Ukrainian religious press in Galicia in from 1853 to 1939. The structural-functional, thematic, and typological attributes of the system of Galician religious periodicals have been analyzed.The preconditions of the origin, and peculiarities of the formation of the Ukrainian religious press in Galicia in the Austro-Hungarian Empire and the Polish Republic have been revealed. Peculiarities of creation, development, and functioning of periodicals for Greek-Catholic, Protestant, and Orthodox readers have been considered.The conceptual principles, the nature of the content, Ukrainian religious press releases in Galicia in the period of Austria-Hungary and the Republic of Poland, the circumstances of their initiation, and the reasons for closure have been determined. The names of the founders of publishing projects of religious magazines have been determined, information on the basic circle of publishers, editors, and authors have been established. The role played by the Ukrainian religious press in the process of formation of Ukrainian society in Galicia during the outlined historical period have been outlined.The scientific novelty of the work is that for the first time: the massif of the religious press of Galicia as an integral phenomenon of the Ukrainian journalistic process of the XX century has been considered. Theoretical and methodological approaches to the study of the history of the origin and functioning of the Ukrainian press in general and the complex of religious publications published in Galicia have been improved.A typological scheme of division of the complex of religious journals that functioned during the historical periods of the Austro-Hungarian Empire and the Republic of Poland have been developed. On the basis of these three groups of periodicals, determined according to their readership, the ideological and thematic dominants of each of them are outlined. The expediency of using the terms «religious press», «press for the laity», «press for church ministers», «press for theologians» to define the typological features of the Ukrainian religious press in Galicia in the period of 1853–1939 has been argued. Successful press publishing strategies of the religious media process of Galicia in 1853–1939 were found, the tools of conveying religious rhetoric to different readers have been revealed. The analysis of program principles is carried out, the peculiarity of the content of religious magazines intended for a wide range of readers, professional press publications for Church ministers, theological press releases, which functioned during 1853–1918 have been traced.The functions of the religious press published during the interwar period are outlined, the problem-thematic dominants of magazines for laypeople, for Church ministers, and theologians have been analyzed. The role of this type of press in adapting modern scientific trends to the spiritual model of the Galician Ukrainian worldview has been determined.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the theoretical positions, methodological tools, and factual basis represented in the research can become a basis and a model for further study of worldview periodicals of the past and present.The materials of the dissertation research can become a methodical basis for the implementation of new domestic publishing religious projects and a source of information for the pastoral work of the ministers of the Church today. Theoretical and practical components of the research results can potentially be used in the formation of educational programs of higher education institutions, in particular in the development of lecture courses on the history of journalism, theory and history of religious journalism, theory and history of social communications, for example, a specialized course «Ukrainian Religious Press of XIX–XX centuries»

Дисертацію присвячено проблемним питанням доказування наявності мотиву расової, національної чи релігійної нетерпимості при вчиненні злочинів окремих видів, використанні особливостей їх криміналістичної характеристики.У роботі визначені особливості таких елементів криміналістичної характеристики злочинів проти життя і здоров'я особи, мотивом яких є расова, національна чи релігійна нетерпимість, які визначають особливості предмету доказування: особа злочинця і потерпілого; місце, час і спосіб вчинення; сліди, які несуть в собі ознаки мотиву. Підкреслюється, що встановлення наявності мотиву расової, національної чи релігійної нетерпимості повинно здійснюватися саме через встановлення наведених характеристик, які визначають особливості предмету доказування у справах даної категорії.Визначаються типові слідчі ситуації, які впливають на доказування наявності вказаного мотиву в діях злочинця, формулюються тактичні завдання щодо встановлення ознак мотиву та засоби їх вирішення. Наведені особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій (огляду місця події, допитів, обшуку, призначення експертиз).^UThe dissertation is devoted to the problematic issues of proving the existence ofa motive of racial, national or religious intolerance in the commission of certain typesof crimes, using the features of theirforensiccharacteristics.The paper defines the features of such elements of the forensic characteristicsof crimes against human life and health, the motive of which is racial, national or re- ligious intolerance, which determine the characteristics of the subject of proof: the identity of the criminal; the identity of the victim; ways of crimes, accompanied by humiliation of the victim because of his belonging to a certain ethnic group; traces- signs of the motive. It is concluded that the proof of the existence of a motive of ra- cial, national or religious intolerance should be carried out precisely through the es- tablishment of the above characteristics, which determine the features of the subjectof proof in cases of this category.It is emphasized that the proof of the motive for the crimes of this category oc-curs by conducting investigative (search) actions aimed at identifying traces in which the motive of the criminal's actions manifested itself. In this regard, the features of the inspection of the scene of the incident, the interrogation of the victim, witnesses and the suspect, the search, the appointment of forensic linguistic and psychologicaland linguistic examinations have been determined.

У роботі на основі комплексного аналізу опублікованої літератури та нововиявлених архівних джерел уперше визначено місце і роль Почаївського Успенського монастиря в історії і культурі українського народу унійного періоду (XVIII – 30-х років XIX ст.). Обгрунтовано основні напрями церковно-релігійної діяльності Почаївського монастиря, сутність його релігійних практик, особливості проповідницької діяльності обителі та його насельників, культ почаївських святинь та їх значення для насельників і паломників обителі. Доведено, що церковно-релігійна діяльність Почаївського монастиря синтезувала практики Православної та Уніатської Церков. Досліджено функціонування монастиря в культурно-освітній сфері (навчальні заклади, бібліотека, іконописна майстерня). Охарактеризовано репертуар Почаївської друкарні, мову видань та їх особливості, рівень мистецького оформлення та контакти з іншими видавничими осередками. Доведено, що книговидавнича діяльність Почаївського монастиря унійного періоду склала потужний внесок в культурну скарбницю українського народу і служила важливим консолідуючим фактором українських земель. Церковно-релігійна та культурно-освітня діяльність Почаївського монастиря засвідчувала явище поліморфізму в українській культурі і визначала, у підсумку, його роль як важливого центру міжконфесійних взаємин.^UIn the submitted paper, the place and role of the Pochayiv Assumption Monastery in the history and culture of the Ukrainian people of the Unia period (XVIII – 30 yearsof the XIX c.) was defined for the first time, on the basis of a comprehensive analysis of published literature and complex investigation the newly discovered archival sources. The main directions of the church and religious activity of the Pochayiv Monastery, the essence of its religious practices, features of the preaching activities of the monastery and its inhabitants, the cult of the holy sites and their significance for inhabitants and pilgrims of the monastery are substantiated.It was proven that the church-religious activity of the Pochayiv Monastery synthesized the practices of the Orthodox and Uniate Churches. The investigation of the monastery'activity in the cultural and educational sphere (educational institutions, library, icon painting workshop) is explored. Described are the repertoire of Pochayiv printing house, the language of its publications and their peculiarities, the level of artistic design and contacts with other publishing centers. It was proven that the book publishing activity of the Pochayiv Monastery of the Uniate Period was a powerful contribution to the cultural treasury of the Ukrainian people and served as an important consolidating f actor for Ukrainian lands.

Розглянуто основні етапи життя та діяльності архієпископа Катеринославського, Херсонського, Таврійського Гавриїла Розанова, визначено його особистісні якості як типового представника тогочасної духовної еліти. На підставі комплексного вивчення та аналізу історичної спадщини архієпископа визначено фактори, що впливали на становлення його як ученого-історика. З'ясовано, що зацікавленість історичною наукою виникла задовго до прибуття Гавриїла на Південь України, де загальна атмосфера культурного росту сприяла реалізації його дослідницьких планів. Визначено недоліки та переваги історичних праць Г.Розанова, доведено їх історико-археографічну цінність. Висвітлено досягнення архієпископа у сфері церковного будівництва та організації внутрішнього управління єпархією, досліджено його участь у боротьбі з сектантами та розкольниками. Показано особливості духовної освіти та релігійного виховання досліджуваного історичного періоду, показано їх суттєвий вплив на діяльність архієпископа, який започаткував виникнення паламарських шкіл і був ініціатором створення в регіоні першого жіночого навчального закладу.

  Скачати повний текст

Здійснено психологічний аналіз маніпуляційних впливів у міжособовій взаємодії. Визначено психологічні характеристики суб'єкта й об'єкта маніпулятивного впливу. Описано психологічні засоби розгортання маніпулятивної атаки. Визначено психологічні критерії маніпулятивного впливу й оцінки рівня маніпулювання. Встановлено, що репертуар засобів протидії маніпулятивним намірам у студентському середовщиі є недостатнім для ефективного захисту від маніпуляцій. Розроблено моделі психологічних механізмів виявлення осибистістю маніпулятивних намірів і протидії їм. Показано, що підвищення здатності до даних дій забезпечується компексним застосуванням таких заходів, як тренінг з розвитку здібностей розпізнавання маніпулятивних намірів і неманіпулятивної взаємодії через позитивне спілкування; формування особистісних установок, спрямованих на неманіпулятивні способи взаємодії; запровадження окремих тематичних блоків у спецкурсах "Основи ділового спілкування" та "Психологія спілкування".

  Скачати повний текст

Розкрито вплив трансформаційних процесів на релігійну свідомість сучасного молодого покоління. Розроблено термінологічну базу та проаналізовано різні підходи до поняття релігійної свідомості. З'ясовано її місце у структурі всього релігійного комплексу. У контексті аналітичних можливостей релігієзнавчого підходу, його принципів і критеріїв осмислення досліджено проблему релігійної свідомості, її сутнісні риси та форми прояву. Виявлено зміни у розумінні релігієзнавчого тлумачення релігійної свідомості, що донедавна зводилось до відображальних і пасивних характеристик інтелектуальної сфери, у зв'язку з чим вона втрачала креативність і здатність до трансформації. Доведено, що оптимальне розуміння релігійної свідомості, яке базується на класичному визначенні її як певної структурованої або неструктурованої сукупності ідей, поглядів, теорій, враховує необхідність доповнення об'єктивованих у відповідній релігійній культурі норм і правил релігійного мислення та поведінки суб'єктивованими через релігійну та конфесійну самоідентифікацію ознаками релігійності свідомості. Виділено догматично-теологічний і ціннісно-орієнтаційний елементи релігійної свідомості з урахуванням її соціокультурних і якісних характеристик і взаємопов'язаних з цим філософських рефлексій.

  Скачати повний текст

Розглянуто народно-педагогічні традиції виховання підростаючого покоління єврейського народу, досліджено джерела виникнення єврейської народної педагогіки, до яких належать фольклор, релігійна, морально-дидактична література, традиції, звичаї. Сформульовано основні положення виховання єврейської етнопедагогіки у контексті загальнолюдських цінностей і національних особливостей народу. Досліджено зміст народно-педагогічних традицій підготовки підростаючого покоління до життя. Визначено внесок єврейської інтелігенції в становлення та розвиток педагогічної науки на основі народних традицій виховання та навчання дітей. Проаналізовано просвітницьку та педагогічну діяльність єврейської інтелігенції в XIX - на початку XX ст., її роль у відродженні духовної спадщини народу.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі психологічного регулювання комунікації у дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, розробленні системи дослідження та психологічного супроводу психологічного регулювання комунікації. Теоретично опрацьовано основні підходи до дослідження комунікації, що дало змогу визначити її як взаємообумовлену соціальну активність, у якій співрозмовники через спеціальні канали зв'язку здійснюють обмін інформацією та беруть участь у комунікативній взаємодії. Обґрунтовано поняття «психологічного регулювання комунікації» як механізму формування комунікативних дій, який забезпечує організаційну структуру взаємодії та її динамічні аспекти, представлені послідовністю станів, процесів, системою управління та особистісними характеристиками спілкування. Психологію регулювання комунікації представлено як систему, відображеною тріадою інтелектуального, емоційного та вольового компонентів психологічного регулювання. Інтелектуальне регулювання розглянуто з позицій організаційно-управлінського підходу як здатність усвідомлено продукувати та опрацьовувати отриману інформацію у межах міжособистісної взаємодії та забезпечувати структурну організацію процесу спілкування. Емоційне регулювання комунікації представлено у контексті соціально-регулятивного підходу як цілеспрямований процес організації емоційної поведінки в умовах комунікативної взаємодії і здатність впливати на поведінку інших. Вольове регулювання комунікації досліджено у контексті управлінсько-регулятивного підходу як спроможність мобілізувати зусилля на забезпечення ефективної комунікативної взаємодії та вміння справлятись з деструктивними емоційними імпульсами. Психологічне забезпечення комунікативного розвитку розглянуто в межах дослідження як різновид психологічного супроводу, що полягає у створенні сприятливих передумов для розкриття потенціалу комунікації шляхом залучення механізмів інтелектуального, емоційного та вольового регулювання у ситуаціях комунікативної взаємодії.^UThe dissertation research is devoted to the problem of psychological regulation of communication in children with intellectual disabilities, development of research systems and psychological support of psychological regulation of communication.The main approaches to the study of communication have been developed theoretically, which allowed us to define them as interdependent social activities in which the interlocutors exchange information through special communication channels and participate in communicative interaction. The concept of «psychological regulation of communication» is explained as a mechanism for the formation of communicative actions, which provides the organizational structure with interaction and dynamic aspects, represented by a sequence of states, processes, management system and personal characteristics in communication. The psychological regulation of communication is presented as a system, which reflects a triad of intellectual, emotional and volitional components of psychological regulation. Intellectual regulation is considered from the position of organizational and managerial approach with ability to produce consciously, process information within interpersonal interaction and ensure the structural organization in the communication process. Emotional regulation of communication is presented in the context of the socio-regulatory approach as a purposeful process for organizing emotional behavior in terms of communicative interaction and the ability to influence behavior in others.

Дисертацію присвячено формуванню цілісної концепції конституційно-правового регулювання духовно-культурних відносин, здатної стати доктринальною основою для відповідних політико-правових реформ в Україні..У роботі охарактеризовано духовно-культурні відносини як предмет конституційно-правового регулювання в загальнотеоретичному аспекті, розкрито проблеми взаємодії конституції та ідеології в аспекті регулювання духовно-культурних відносин. Обґрунтовано тезу про те, що духовно-культурна підсистема суспільного ладу є важливим елементом загального предмета конституційно-правового регулювання. Виокремлено особливості конституційно-правового регулювання духовно-культурної сфери; до них віднесено: а) неоднорідність сфери культури як предмета правового регулювання, що зумовлює необхідність прийняття значної кількості нормативно-правових актів; б) складно-підпорядкованість сфери культури як предмета регулювання, що зумовлює потребу в розмежуванні повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням розподіляє й національне законодавство в сфері культурі на два рівні правових актів: загальнодержавні та місцеві; в) протекціоністський характер державної політики в галузі культури, що виражається у вирішенні державою завдань з підтримки національної культури, поширення культурних цінностей, підтримки програм та ініціатив щодо її розвитку; г) значною мірою декларативний характер правових актів, що приймаються у духовно-культурній сфері, особливо стратегій та концепцій; д) багатоманітність методів правового регулювання духовно-культурних відносин. Відзначено, що в демократичному суспільстві людина є самоцінною та автономною, і внутрішній світ належить тільки їй, тож завдання держави і права зводиться до того, щоб створити максимально комфортні умови для духовно-культурного розвитку особистості людини. Натомість спроби держави підпорядкувати духовно-культурну сферу інтересам державного будівництва є проявом тоталітаризму і призводять до грубих порушень прав людини.Продемонстровано, що в основі конституційно-правового регулювання духовно-культурних відносин лежать як загальні принципи засад конституційного ладу, так і особливі принци¬пи, що стосуються виключно даної підсистеми суспільного ладу. Залежно від специфіки політичного режиму і політичної системи для спеціальних принципів духовно-культурної системи характерна бінарність: ідеологічний плюралізм / ідеологічний монізм; свобода творчості / партійність творчості; державний полілінгвізм / державний монолінгвізм; світська держава / релігійна (клерикальна) держава тощо.Обґрунтовано тезу про те, що ключову роль при визначенні конституційних засад духовно-культурних відносин відіграє співвідношення між конституцією та ідеологією. Визначено, що предмет конституційно-правового регулювання духовно-культурної системи в сучасних державах складають три основні групи суспільних відносин: а) відносини щодо створення матеріальних та духовних цінностей культури; б) відносини щодо освоєння досягнень культури; в) відносини щодо охорони матеріальних та духовних культурних цінностей. Надано розгорнуту характеристику системи культурних прав і свобод людини і громадянина за чинною Конституцією та поточним законодавством України. Звертається увага на деталізацію основних культурних прав у Законі України «Про культуру».Обґрунтовано висновок про те, що за роки незалежності в Україні відбулася суттєва зміна взаємовідносин держави і сфери культури: від моделі держави-інженера, характерної для багатьох країн Східної Європи, до престижно-просвітницької моделі, що притаманна розвиненим державам Західної й Центральної Європи (наприклад, Франції). У законодавстві це виявилося в зміні «Основ законодавства про культуру» 1992 р. на Закон України «Про культуру» 2010 р. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання духовно-культурних відносин в Україні; зокрема, запропоновано: а) доповнити Конституцію України окремою статтею, присвяченою культурі та її значенню для розвитку українського суспільства; б) перелік основних культурних прав людини і громадянина в Конституції України доповнити правом на доступ до культурних цінностей; в) у Законі України «Про культуру» передбачити легальне визначення понять «культурна послуга», «мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами», «центр культурних послуг», запровадження моніторингу та оцінювання реалізації державної культурної політики; г) процес децентралізації публічної влади поширити на духовно-культурну сферу.^UThe dissertation is devoted to the formation of a holistic concept of constitutional and legal regulation of spiritual and cultural relations, which can become a doctrinal basis for relevant political and legal reforms in Ukraine.The paper characterizes spiritual and cultural relations as a subject of constitutional and legal regulation in the general theoretical aspect, reveals the problems of interaction of the constitution and ideology in the aspect of regulation of spiritual and cultural relations.The thesis that the spiritual and cultural subsystem of the social system is an important element of the general subject of constitutional and legal regulation is substantiated.The peculiarities of the constitutional and legal regulation of the spiritual and cultural sphere are highlighted; these include: a) the heterogeneity of the cultural sphere as a subject of legal regulation, which necessitates the adoption of a significant number of regulations; b) the complexity of the cultural sphere as a subject of regulation, which necessitates the separation of powers between public authorities and local governments and divides national legislation in the field of culture at two levels of legal acts: national and local; c) the protectionist nature of the state policy in the field of culture, which is expressed in the state's solution of tasks to support national culture, dissemination of cultural values, support programs and initiatives for its development; d) largely declarative nature of legal acts adopted in the spiritual and cultural sphere, especially strategies and concepts; e) diversity of methods of legal regulation of spiritual and cultural relations.It is noted that in a democratic society a person is self-sufficient and autonomous, and the inner world belongs only to him, so the task of the state and law is to create the most comfortable conditions for spiritual and cultural development of the individual. Instead, the state's attempts to subordinate the spiritual and cultural sphere to the interests of state-building are a manifestation of totalitarianism and lead to gross violations of human rights.It is shown that the constitutional and legal regulation of spiritual and cultural relations is based on both the general principles of the principles of the constitutional order and special principles relating exclusively to this subsystem of the social order. Depending on the specifics of the political regime and political system for the special principles of the spiritual and cultural system is characterized by binary: ideological pluralism / ideological monism; freedom of creativity / partisanship of creativity; state polylingualism / state monolingualism; secular state / religious (clerical) state, etc.The thesis that the relationship between the constitution and ideology plays a key role in determining the constitutional principles of spiritual and cultural relations is substantiated.It is determined that the subject of constitutional and legal regulation of the spiritual and cultural system in modern states are three main groups of social relations: a) relations for the creation of material and spiritual values of culture; b) relations for the development of cultural achievements; c) relations concerning the protection of material and spiritual cultural values.A detailed description of the system of cultural rights and freedoms of man and citizen under the current Constitution and current legislation of Ukraine is given. Attention is paid to the detail of basic cultural rights in the Law of Ukraine "On Culture".The conclusion is substantiated that during the years of independence in Ukraine there has been a significant change in the relationship between the state and culture: from the model of the engineer state, typical of many Eastern European countries, to the prestigious educational model of developed Western and Central European countries. France). In the legislation it was manifested in the change of the "Fundamentals of Legislation on Culture" in 1992 to the Law of Ukraine "On Culture" in 2010.Specific proposals for improving the legal regulation of spiritual and cultural relations in Ukraine have been formulated; in particular, it is proposed: a) to supplement the Constitution of Ukraine with a separate article on culture and its significance for the development of Ukrainian society; b) to supplement the list of basic cultural rights of a person and a citizen in the Constitution of Ukraine with the right of access to cultural values; c) in the Law of Ukraine "On Culture" to provide a legal definition of "cultural service", "minimum standards for providing cultural services", "cultural services center", the introduction of monitoring and evaluation of state cultural policy; d) the process of decentralization of public power to extend to the spiritual and cultural sphere.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль релігійного чинника (православ'я) в житті людини під час кризових суспільних явищ, спричинених Другою світовою війною. Вперше завдяки сучасним методологічним засадам об'єктом дослідження була православна віруюча людина, яка зазнала соцільно-психологічної травми, спричиненої більшовицькою антирелігійною кампанією, обставинами війни. Проаналізовано роль релігійної свідомості населення в еволюції політики правлячих режимів - радянської та окупаційної німецько-фашистської влади. Аргументовано, що від врахування релігійного чинника у формуванні суспільної свідомості залежить стан соціо-владних відносин. Зроблено висновок, що внаслідок еволюції радянської політики щодо питань релігії за умов Другої світової війни релігійна свідомість православного населення України з внутрішньої опозиції більшовицькій владі перетворилась на її підтримку та стала значущим чинником перемоги СРСР над гітлерівською Німеччиною.

  Скачати повний текст

Досліджено психологічні особливості, динаміку, критерії та рівні професійного самовизначнення студентів педагогічних спеціальностей з додатковою спеціалізацією "Практична психологія" та розроблено програму цілеспрямованої роботи з оптимізації даного процесу. Розкрито сутність професійного самовизначення як складної системи, основними компонентами якої є професійні мотиви, інтереси, спрямованість, здібності, самосвідомість, потреба самоосвіти та самовиховання. Виявлено особливості розвитку всіх структурних компонентів даного феномену у студентів різних напрямків підготовки, встановлено критерії та рівні його сформованості. З'ясовано, що рівень сформованості у студентів професійного самовизначення значною мірою обумовлюється наявністю діалектичної спорідненості між предметним змістом їх основної спеціальності й додаткової спеціалізації. У переважної більшості майбутніх фахівців споріднених спеціальностей виявлено високий і середній рівні всіх структурних компонентів професійного самовизначення. Встановлено, що у студентів неспоріднених спеціальностей досліджувані феномени формуються однобічно, обгрунтовано необхідність розробки методів вирішення даної проблеми. З метою оптимізації процесу формування професійного самовизначення майбутніх педагогів з додатковою психологічною спеціалізацією запропоновано використовувати теоретичні та практичні методи навчання у їх єдності, що сприяє підвищенню рівня сформованості структурних компонентів досліджуваної професійної якості. Експериментально підтверджено високу ефективність розробленої програми цілеспрямованої роботи з оптимізації процесу професійного самовизначення.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних документів, статистичних матеріалів, здобутків вітчизняної та зарубіжної історіографії у регіональному вимірі досліджено етноконфесійні процеси в Автономній Республіці Крим (АРК). До наукового обігу введено значний масив першоджерел, в яких відображені етнічна та релігійна структури населення автономії. Висвітлено особливості етноконфесійного та міжконфесійного життя національних меншин автономії, еволюції етноконфесійних відносин і процесів в АРК, співвідношення національної, етнічної та релігійної ідентичностей населення Криму.

  Скачати повний текст

Представлено основні положення адаптивно-конструювальної концепції реалізації почуття власності в соціальних практиках, яка на основі виявлених змістових і динамічних ознак почуття власності пояснює його реалізацію в соціальних практиках як коливання, балансування між рутинністю, буденністю, неусвідомленістю соціальних практик і прагненням до суб'єктних проявів та формування відповідальної особистості. В основу концепції покладено структурно-функціональну модель реалізації почуття власності в соціальних практиках, що відображає мотиви, чинники та способи актуалізації почуття власності в соціальних практиках; розкриває функції, етапи, соціально-психологічні механізми, типи, наслідки та ефекти реалізації почуття власності в соціальних практиках; дає змогу вивчити закономірності цього процесу.Обґрунтовано соціально-психологічну природу почуття власності, яке визначається як суб'єктивне емоційне переживання людиною належності їй певних об'єктів, що відображає зміст і значення, яке мають для неї реальні або абстрактні, конкретні або узагальнені об'єкти власності, тобто все те, що вона може назвати своїм. Це почуття виникає й розгортається в онтогенезі і реалізовується з різною мірою актуальності, валентністю, інтенсивністю протягом життя людини. Обгрунтовано, що почуття власності як конструкт самосвідомості особи, який реалізовується в соціальних практиках та постає одночасно чинником і наслідком міжособової взаємодії, є багатовимірним утворенням, специфіка якого визначається організацією його складових і гетерогенністю проявів. Введено в обіг поняття реалізації почуття власності в соціальних практиках, яке розуміється як спосіб прояву, утілення і зміни почуття власності особи протягом життя в процесі міжособової та групової взаємодії. Цей процес розпочинається на основі інстинктивних прагнень і потреб, що поступово викристалізовуються і трансформуються в процесі соціалізації та залучення особи до соціальних практик, під впливом яких вона засвоює суспільні норми та способи володіння, водночас їх конструюючи і зумовлюючи. Визначаються мотиви психологічного привласнення: прагнення до самоефективності, формування ідентичності, почуття територіальності, належності та відповідальності. Розкрито сутність соціально-психологічних механізмів реалізації почуття власності у соціальних практиках, що забезпечує двосторонню сутність цього процесу: засвоєння соціальних норм і цінностей як внутрішнього особистого досвіду; а також вплив особистих цінностей, досвіду та ставлення до власності на соціальні норми та соціальну практику. Показано, що актуалізація прояву почуття власності можлива шляхом посилення контролю над об'єктом власності, поглиблення інтимних знань про неї та самовкладення сил, знань, зусиль щодо об'єкту власності. Представлено верифіковані типи реалізації почуття власності в соціальних практиках, в основу яких покладено критерії сформованості/несформованості та актуалізованості/неактуалізованості.Визначено основні закономірності реалізації почуття власності в соціальних практиках. Обґрунтовано, що почуття власності реалізовується в різних вимірах психологічного простору особистості, одночасно розгортаючись у ньому і конструюючи та трансформуючи його. Почуття власності має адаптивний характер та балансує між реалізацією в соціальних практиках як унормованих, буденних, рутинних діях та актуалізованим проявом його в ситуаціях загострення потреби психологічного володіння чимсь або втрати об'єкта власності, що спонукає особу до суб'єктної активності і відповідальності. Реалізація почуття власності може відбуватися в трьох темпоральних перспективах, перманентно коливаючись між ними: актуальному, перспективному і ретроспективному.Реалізація почуття власності здійснюється в різних вимірах психологічного простору особистості: територіальності, тілесності, фінансовій сфері, матеріальних речах, соціальних контактах, ідеях, цінностях, думках, часовому режимі, віртуальному просторі, організаційній та громадянській сферах. За результатами емпіричних досліджень визначено, що найтиповіші соціальні практики, у яких реалізовується почуття власності. Емпірично досліджено особливості прояву почуття власності у віртуальному просторі та залежно від рівня психологічного тяжіння до бідності, рівня індивідуального та суспільного індивідуалізму/колективізму. Визначено особливості прояву почуття власності в умовах карантинних обмежень COVID-19. Представлено психологічні засоби гармонізації прояву почуття власності в сучасному суспільстві для роботи як на індивідуальному, так і на груповому рівнях.^UThe thesis presents the main statements of the adaptive-constructive concept of the sense of ownership realization in social practices. Based on identified semantic and dynamic ownership features, they explain its implementation in social practices as fluctuations, balancing between routine, ignorance of social practices, and the desire for subjective manifestations and responsible personality formation. The concept is based on a structural and functional model of the sense of ownership realization in social practices. It reflects the motives, factors and ways of the sense of ownership actualization in social practices; reveals the functions, stages, social-psychological mechanisms, types, consequences and effects of the realization of a sense of ownership in social practices; allows to study the patterns of this process.The social-psychological nature of the sense of ownership is substantiated. It is defined as a subjective emotional experience of a person belonging to specific ownership targets, which reflects the meaning and significance of real or abstract, concrete or generalized targets of ownership have for a person, everything that they can call as own. This feeling arises and unfolds in ontogenesis and is realized with varying degrees of relevance, valence, intensity throughout human life. It is substantiated that the sense of ownership is a construct of personal self-consciousness, which is realized in social practices and is both a factor and a consequence of interpersonal interaction. It is a multidimensional formation, which specificity is determined by the organization of its components and heterogeneity. The concept of the sense of ownership realization in social practices is introduced. It is understood as a way of manifestation, embodiment and change of person's sense of ownership during life in the process of interpersonal and group interaction. This process begins on the basis of instinctive aspirations and needs, which gradually crystallize and transform in the process of socialization and involvement of a person in social practices, under the influence of which a person learns social norms and ways of owning, while constructing and determining them. The motives of psychological appropriation are determined: the desire for self-efficacy, identity formation, a sense of territoriality, belonging and responsibility. The essence of social-psychological mechanisms of sense of ownership realization in social practices is revealed. They provide two-sided of this process: assimilation of social norms and values as internal personal experience; as well as the influence of personal values, experience and attitude towards property on social norms and social practice. It is shown that the actualization of the sense of ownership manifestation is possible by strengthening control over the ownership targets, deepening intimate knowledge about it and self-investment of forces, knowledge, efforts on the ownership targets. The verified types of the sense of ownership realization in social practices are presented. They are based on the criteria of formation-unformation and actualization-non-actualization.The main regularities of the sense of ownership realization in social practices are determined. It is substantiated that the sense of ownership realizes in different dimensions of the individual's psychological space, simultaneously unfolding in it and constructing and transforming it. The sense of ownership has an adaptive character and balances between the implementation in social practices as normalized, everyday, routine actions and its actualized manifestation in situations of exacerbation of the need for psychological possession of something or loss of property that motivates a person to subjective activity and responsibility. The sense of ownership realization can take place in three temporal perspectives, constantly oscillating between them: actual, perspective and retrospective. The sense of ownership realization is carried out in different dimensions of the individual's psychological space: territoriality, corporeality, financial sphere, material things, social contacts, ideas, values, thoughts, time regime, virtual space, organization, and civic sphere. It is empirically determined the most typical social practices in which the sense of ownership is realized. The peculiarities of the sense of ownership manifestation in the virtual space and depending on the level of psychological tends to poverty, the level of individual and social individualism/collectivism have been empirically studied. The peculiarities of the sense of ownership manifestation in the conditions of quarantine restrictions of COVID-19 are determined. Psychological means of harmonizing the sense of ownership manifestation in modern society for work at both individual and group levels are presented.

1. Об'єкт – почуття цінності власного життя в юнацькому віці; мета – розкрити структуру, динаміку і предиктори прояву почуття цінності власного життя у студентів; методи – теоретичні (аналіз, систематизація та узагальнення), емпіричні, математико-статистичні методи обробки даних; новизна – вперше виявлені вікові та статеві особливості прояву та підстави для переживання почуття цінності власного життя у студентів; вперше встановлені варіанти смислових систем, які відтворюються в асоціативному експерименті і беруть участь у визначенні спрямованості переживання почуття цінності власного життя; вперше виявлені компоненти структури переживання почуття цінності власного життя – «влада, статус, багатство», «оптимізм», «здоров'я», «самоконтроль, інформація, саморозвиток», «близькі стосунки, сім'я, затребуваність», «дистанціювання від людей»; вперше встановлено систему темпоральних (образи майбутнього, позитивного минулого, гедоністичного сьогодення), когнітивних (базисні переконання у справедливості, контролі, позитивності образу Я), емоційних (відсутність ознак вегетативності, емоційного виснаження, авантюризму), мотиваційних (відсутність схильності укладання власного життя в вузькі рамки, схильність досягнути досконалості та невразливості, потреба у партнері, що керує), поведінкових (залученість, копінг-стратегії «пошук соціальної підтримки», «уникнення», «емоція», «вирішення завдань») та екзистенційно-смислових (самодистанціювання) предикторів, які детермінують тип переживання почуття цінності власного життя у студентів («зближення» чи «дистанціювання»); уточнено комплекс методик психодіагностики структури почуття цінності власного життя; розроблено та стандартизовано авторський опитувальник компонентів почуття цінності власного життя у студентів; уточнені вікові особливості прояву предикторів почуття власного життя у студентів; уточнено психологічний конструкт «типи переживання почуття власного життя у студентів («зближення» і «дистанціювання»)»; розширено уявлення про критерії неоптимальності переживання почуття цінності власного життя у студентів; розширено уявлення про шляхи оптимізації почуття цінності власного життя у студентів (переорієнтація з дистанціювання на зближення з іншими людьми); набули подальшого розвитку засоби психологічного супроводу процесу зміцнення почуття цінності власного життя у студентів за допомогою соціально-психологічного тренінгу; результати – розроблено психодіагностичний комплекс для вивчення почуття цінності власного життя; побудовані регресійні моделі для прогнозування типу переживання почуття цінності власного життя у студентів; розроблена програма психолого-педагогічного супроводу, для оптимізації переживання цінності власного життя за рахунок розвивального впливу на когнітивну, емоційно-вольову, мотиваційну та смислову сферу особистості студента. Положення і результати роботи можуть бути використані у ході професійної підготовки та підвищенні професійного рівня практичних психологів. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес закладів вищої освіти України; галузь – психологія.^UThe object is a sense of the value of one's own life in adolescence; the goal is to reveal the structure, dynamics and predictors of the manifestation of a sense of value of students' own lives; methods – theoretical (analysis, systematization and generalization), empirical, mathematical and statistical methods of data processing; novelty – age and sex features of manifestation and grounds for experiencing a sense of value of students' own lives are revealed for the first time; variants of meaning systems, which are reproduced in an associative experiment and participate in determining the orientation of experiencing a sense of value of one's own life, have been established for the first time; components of the structure of experiencing a sense of value of one's own life – "power, status, wealth", "optimism", "health", "self-control, information, self-development", "close relationships, family, demand", "distance from people" – are discovered for the first time; a system of temporal (images of the future, positive past, hedonistic present), cognitive (basic beliefs in fairness, control, positivity of the SELF image), emotional (lack of signs of vegetation, emotional exhaustion, adventurism), motivational (lack of tendency to put your own life in a narrow framework, tendency to achieve perfection and invulnerability, need for a managing partner), behavioral (engagement, coping strategies "finding social support", "avoiding", "emotion", "solving problems") and existential (self-styling) predictors that determine the type of experience of feeling the value of students' own lives ("rapprochement" or "distancing") is established for the first time; a set of methods for psychodiagnostics of the structure of the sense of value of one's own life is refined (author's questionnaire of components of sense of value of students' own lives is developed and standardized); age-specific features of the manifestation of predictors of the sense of students' own lives are refined; the psychological construct "types of experiencing the sense of students' own lives ("rapprochement" and "distancing")" is refined; understanding of the criteria of nonoptimality of experiencing a sense of value of students' own lives is expanded; understanding of ways to optimize the sense of value of students' own lives (reorientation from distancing to rapprochement with other people) is expanded; the means of psychological support of the process of strengthening the sense of value of students' own lives through socio-psychological training are received further development; results – a psychodiagnostic complex for studying the sense of value of one's own life has been developed; regression models for predicting the type of experience of a sense of value of students' own lives have been built; a psychological and pedagogical support program for optimization the experience of the value of one's own life due to the developing influence on the cognitive, emotional-will, motivational and semantic sphere of the student's personality has been developed. The provisions and results of the work can be used in the training and professional development of practical psychologists. The results of the dissertation study have been introduced into the educational process of higher educational institutions of Ukraine; area – psychology.

Вивчено особливості формування першого враження в різних статевих групах. Розглянуто чинники, які зумовлюють зміст і структуру соціально-перцептивного образу незнайомої людини, особливу увагу приділено виявам гендерної специфіки в об'єкта та суб'єкта сприймання. Емпірично встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. Виявлено кореляцію між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини та рівнем вираженості маскулінних/фемінних рис у перцепієнтів. За результатами дослідження розроблено навчальний спецкурс "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти", експериментальне впровадження якого сприяє розвитку перцептивних складових соціального інтелекту та дає змогу підвищити точність першого враження.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробленню системної концепції середовища державної політики, обґрунтуванню механізму впливу складників середовища на вироблення державної політики та перспективних підходів і напрямів врахування цього впливу в практиці державного управління в Україні.Виокремлено історичні етапи розвитку концептуальних уявлень про середовище як детермінанту людської життєдіяльності, що знайшли відображення у концепціях географічного детермінізму (XVIII – перша пол. ХІХ ст.), просторового середовища (друга пол. ХІХ ст.), природного та історичного ареалу (20-30-ті рр. ХХ ст.), антропо¬космізму (кін. ХІХ – 30-40-і рр. ХХ ст.), міського середовища (20-40-і рр. ХХ ст.), дифузіоністській (20-40-і рр. ХХ ст.), цивілізаційній (40-60-ті рр. ХХ ст.), середовищного реалізму (70-ті рр. ХХ ст.), інструмен¬талізму (80-ті рр. ХХ ст), інвайронмен¬талізму (70-80-ті рр. ХХ ст.).Узагальнено теоретичні уявлення про середовище у різних сферах сучасного наукового знання, згідно з якими воно розуміється як: усе оточення об’єкта дослідження (філософія); фізичний простір (фізика); сукупність природних умов (географія); сукупність суспільних умов, впливів, людського оточення та міжособистісних взаємодій (соціологія); матеріальні та духовні умови життєдіяльності людини (теорія комунікацій); предметно-просторове оточення, що є визначальним чинником людської поведінки (психологія); штучно спроектоване предметно-просторове життєве оточення (архітектура, дизайн); сукупність умов формування та розвитку особистості (педагогіка); віртуально-інформаційна реальність (комп’ютерні науки); простір взаємодії між виробником і споживачем (маркетинг, PR).Удосконалено понятійний апарат аналізу державної політики у аспекті розуміння її середовища, зокрема, визначено наступні базові поняття: - "середовище державної політики" – цілісна сукупність об’єктивних та змінних умов, чинників, елементів реальності, у якій розгортається державна політика, яка здійснює взаємовплив із державною політикою та у сучасних реаліях включає два рівні – державний (макросередовище) та глобальний (мегасередовище); - "макросередовище державної політики" – суспільний простір у межах території відповідної держави, що характеризується особливостями організації влади, сукупністю інститутів, видів діяльності та комунікацій, природно-географічним та штучно створеним матеріальним оточенням, історико-культурними та духовно-ціннісними умовами; - "мегасередовище державної політики" – глобальний простір, що включає організаційні структури, природні, штучно створені та суспільні явища, процеси і умови планетарного масштабу.На основі наведених базових понять розроблено системну концепцію середовища державної політики, що поділяє його на макросередовище (державний рівень), компонентами якого є фізичне, політичне, державно-управлінське, економічне, соціальне, гуманітарне та інформаційне середовище, а також мегасередовище (глобальне оточення держави), поділене на глобальне економічне, політичне та соціогуманітарне середовище. Запропонована концепція є системним відображенням середовища державної політики, що охоплює всі сфери суспільства та чітко виділяє державний (макросередовище) та глобальний (мегасередовище) рівні зазначеного середовища. При цьому, на відміну від інших досліджень, в макросередовищі розмежовані політичне та державно-управлінське середовище, а також виокремлені гуманітарне та інформаційне середовище, а мегасередовище структуроване та деталізоване за складниками. Виходячи з описаної концепції, побудовано загальну матрицю характеристик середовища державної політики, що відображає його повну структуру у вигляді низки груп характеристик макро- та мегасередовища.Ключові слова: вироблення державної політики, середовище державної політики, макросередовище державної політики, глобальне середовище державної політики, взаємодія органів державної влади з суспільним середовищем, механізми впливу середовища на державну політику, ризик-менеджмент, прогнозні та стратегічні документи щодо державної політики.^UThe thesis is devoted to the development of a systemic conception of state policy environment, substantiation of the mechanism of influence of environmental components on the оf state policymaking and promising approaches and directions for consideration this influence in practice of state governance in Ukraine.The historical stages of evolution of the conceptual representation about environment as the determinant of human vital activity are outlined in the form of following conceptions: geographic determinism (XVIII – first half XIX century); spatial environment (second half XIX century); natural and historical areal (20-30th XX century); anthropic cosmism (end of XIX – 30-40th XX century); urban environment (20-40th XX century); diffusional (20-40th XX century); civilizational (40-60th XX century); environmental realism (70th XX century); instrumentalism (80th XX century); environmentalism (70-80th XX century).The theoretical representations about environment in different spheres of the modern scientific knowledge are generalized. According to these representations the environment is thought as follows: all of surrounding object of research (philosophy); physical space (physics); set of natural conditions (geography); set of social conditions, influences, humanitarian surrounding and interpersonal interactions (sociology); material and spiritual conditions of human vital activity (communication theory); body-space environment as determinant of human behavior (psychology); artificially designed body-space lifetime environment (architecture, design); set of conditions for formation and development of individual (pedagogic science); virtual information reality (computer science); interaction space between manufacturer and consumer (marketing, PR).The conceptual apparatus for state policy analysis is improved in the aspect of understanding the environment. In particular, the following basic notions are defined:- "environment of state policy" – the a complete set of objective and variable conditions, factors, elements of reality, in which state policy unfolds, which interacts with state policy and in modern realities includes two levels – the state (macro environment) and global (mega environment);- "macro environment of state policy" – the space of society limited by territory of appropriate state which characterized by peculiarities of authority organization, system of institutions, kinds of activity and communications, natural-geographic and artificially designed surrounding, historical, cultural, spiritual and valuable conditions;- "mega environment of state policy" – the global space including organizational structures, natural, artificially designed and social phenomena, processes and conditions of world scale.Proceeding from these basic notions the systemic conception of environment of state policy is worked out. The conception divides this environment into macro environment (state level) consisting of physical, political, governance, economic, social, humanitarian, informational environment, and mega environment (global surrounding of state) divided into global economic, political, socio-humanitarian environment. Proposed conception is the systemic representation of environment of state policy covering all spheres of society and dividing clearly the state level (macro environment) and the global level (mega environment) in specified environment. In contrast to other researches, the conception separates political and governance macro environment, distinguish humanitarian and informational macro environment, and also it make detailed structure of the components of mega environment. Proceeding from described conception the general matrix of characteristics of state policy environment is designed. The matrix represents full structure of this environment as groups set of characteristics of macro and mega environment.The approaches to understanding main components of the macro environment of state policy are proposed. These approaches represent systemically political, economic and physical environment, separate clearly two main components of physical environment (natural-geographic and societal), divide social and humanitarian environment, represent social environment as dynamic two-level structure (general and involved environment), distinguish humanitarian environment (which include valuably-behavioral and institutional component), governance environment (represented by formal and unformal institutions), informational environment (set of appropriate subjects, technical systems, resources and technologies).Key words: state policymaking, environment of state policy, macro environment of state policy, global environment of state policy, interaction between state authorities and society environment, mechanisms of environmental influence on state policy, risk management, prospective and strategic documents of state policy.