Обгрунтовано синтетичне застосування 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів для одержання фторовмісних гетероциклів. Досліджено вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову продуктів реакції 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів з аміносполуками різної природи. Доведено, що дані реакції призводять до утворення фторовмісних єнамінів, імінів, піразолів і піролів. Знайдено препаративно зручний метод одержання 1,2,3-триазолів - сильних органічних NH-кислот (pK_a = 2,00 (вода)). Запропоновано принципово новий метод одержання похідних 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів. Проаналізовано вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову та реакційну здатність дихлоропірамідинів і продуктів їх взаємодії з аміаком і метанолом. Знайдено новий десульфонілуючий реагент для 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів - гексаметапол.

  Скачати повний текст

Підтверджено гіпотезу про високу дієнову активність 1-метил[5,1-a]тетразолоізоіндолу та 1,2-диметил-1,2,4-триазоло[5,1-a]ізоіндолу за положеннями 5,9b. Показано, що з типовими дієнофілами - малеїнімідами - відбувається три послідовні процеси: утворення адукту Міхаеля (складу 1:1); утворення адукту Дільса - Альдера (складу 1:2) та результуюче скелетне перегрупування останнього. Показано, що за умов реакції ацилювання утворюються два продукти: ацилпохідні та не описані раніше барвники - монометинціаніни, заміщені біля центрального атома вуглецю. Встановлено закономірності впливу на хід реакції співвідношення вихідних речовин та характеру замісника R в ацилюючому реагенті (R = Alk, Ar, Het). Досліджено комлексоутворення ціанінових барвників ряду тетразолоізоіндолу з металами на прикладі феруму (ІІІ) та нікелю (ІІ). Проведено рентгеноструктурне дослідження 3-х сполук.

  Скачати повний текст

Розроблено препаративні підходи до синтезу нових похідних 2-тіоксопіридин-3-карбоксамідів взаємодією активованих алкенів з заміщеними ацетанілідами в лужному середовищі. Виявлено особливості перебігу вказаних реакцій залежно від будови реагентів, зокрема, одержано продукти альтернативної бінуклеофільної взаємодії цинамату з CH-кислотою, обміну метиленовими компонентами у реакції Міхаеля та [3,3]-сигматропного перегрупування проміжного продукту алкілювання. Досліджено можливості модифікації одержаних сполук, синтезовано нові ароматичні та частково гідровані 2-алкілтіопіридин-3-карбоксаніліди, тієно[2,3-b]піридини та тіазоло[3,2-a]піридини. Проаналізовано потенційну біологічну активність нових сполук за допомогою комп'ютерної програми PASS та вивчено антиоксидантні властивості одержаних сполук.

  Скачати повний текст

Здійснено синтез нових 2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів з гетерильними та арильними замісниками, вивчено їх хімічні властивості у реакціях з електрофільними та нуклеофільними реагентами. Показано, що залежно від електронної природи замісника у гетероїлоцтових ефірах та о-фенілендіамінах та умов проведення реакції конденсації утворюються ефіри 3-заміщенних акрилових кислот або 4-гетерилбензодіазепінони. Встановлено утворення ізомерних 7- і 8-R-гетерилбензодіазепінонів у разі використання несиметричних о-діамінів. Вперше зроблено оцінку реакційної здатності 4-гетерил-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів у реакціях електрофільного заміщення: алкілування, галогенування, аміноалкілування. Відзначено інертність фуранового замісника щодо дії галогенуючого агента. Показано, що N- і S-нуклеофільні реагенти регіоселективно взаємодіють з 3-бромо-1,5-бензодіазепінонами за положенням ІІІ гетероциклу. Встановлено залежність термічної стійкості бензодіазепінонів у реакції бензімідазольного перегрупування від електронної природи замісника у положеннях ІІІ і ІV гетероциклів. Одержано дані про фармакологічну активність 4-гетерил(арил)-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний підхід до цілеспрямованої трансформації карбофункціоналізованих угруповань у положенні 4 піразольного ядра з метою конструювання біологічно активних ациклічних і гетероциклічних ансамблів і конденсованих систем. Запропоновано методологію синтетичного застосування 4-формілпіразолів і продуктів їх конденсації з рядом N- та C-нуклеофілів для побудови складних і перспективних біологічно активних молекул: піразоло[3,4-d]піридазинів, первинних, вторинних, третинних 4-піразолілметиламінів, 4-піразолілтіазолідин-4-онів, піразоліл-4-амінометилфосфонових кислот, піроло[2,3-d]піразолів, 5-[піразол-4-іл]-2-піразолінів, 4-(5-ізолксазоліл)піразолів, (піразол-4-іл)3,4-дигідропіримідин-2-онів(тіонів). Оптимізовано відомі та розроблено альтернативні високопродуктивні методи одержання 4-піразолкарбонових, піразол-4-оцтових, 3-(піразол-4-іл)пропенових, 2-(бензоїламіно)-3-піразол-4-ілпропанових, 2-аміно-3-(піразол-4-іл)пропанових кислот і вивчено їх хімічні властивості та напрямки синтетичного застосування. Встановлено, що піразол-4-карбонові кислоти та 4-амінометилпіразоли є зручними базовими системами для одержання високореакційних електрофільних реагентів: 4-ізоціанатопіразолів, 4-ізоціанатометилпіразолів, 4-карбонілізотіоціанатопіразолів, 4-ізотіоціанатометилпіразолів. Систематично досліджено поведінку одержаних електрофілів відносно типових нуклеофільних реагентів. Розроблено ефективний підхід до важкодоступних високореакційних 4-хлорометилпіразолів, на основі яких вперше одержано синтетично перспективні реагенти: 4-піразолілметилтрифенілфосфонієві солі, -тіоли, -тіо(ізотіо)ціанати, -азиди, -іміди, -ізоціанати, -ціаніди. Запропоновано нову методологію синтезу біологічно активних 4,5-дигідро-2Н-піразоло[4,3-c]хінолінів, яка грунтується на внутрішньомолекулярному арилюванні N-алкіл[3-(2-хлорфеніл)-4-піразоліл]метиламінів.

  Скачати повний текст

Доведено, що слабкі кислотно-основні властивості кармоазіну обумовлюють його хімічну інертність в реакціях комплексоутворення з більшістю іонів металів за донорно-акцепторним механізмом. Встановлено, що взаємне окислення-відновлення у системах "М-КАН" характерно лише для іонів металів у вищих ступенях окиснення згідно величини окисно-відновного потенціалу їх редокс-пар. Показано, що основним чинником підвищення селективності в редокс-системах такого типу є величина окисно-відновного потенціалу редокс-пари визначеного іону металу у кисневмісній формі та кислотність середовища.

  Скачати повний текст

Розроблено систему автоматичного управління (САУ) процесом флотації, що забезпечує підвищення точності управління і якості кінцевих продуктів збагачення. Зазначено, що управління процесом флотації по зольності концентрату (ЗК) здійснюється комбінованою системою управління, в якій контур управління (КУ) по збуренню здійснює компенсацію основних збурювальних дій (ЗД), що спостерігаються (витрата і щільність початкової пульпи), КУ по відхиленню - компенсацію ЗД, що не спостерігаються. Показано, що відносна погрішність моделі, що компенсує основні ЗД складає 3,6 і 2,2 % по ЗК для флотомашин ФМУ2-6,3 і ФМУ-12 на основі порівняння розрахункових даних з експериментальними. Визначено завдання синтезу САУ по ЗК, яке формулюється як завдання синтезу лінійної імпульсної САУ під час стохастичних ЗД по інтегральному квадратичному критерію якості, що характеризує дисперсію вихідного сигналу ЗК, пропорційну втратам горючої маси, з використанням принципу роздільності, що передбачає синтез оптимального дискретного фільтру та вибір дискретного детермінованого регулятора, в якому як фазовий вектор використовується його оцінка, одержана за допомогою фільтру. Доведено, що реалізована система управління технологічним процесом фільтрації повністю відповідає вимогам, що пред'являються до якості управління і кінцевого продукту на основі числового експерименту аналізу перехідних характеристик функціонування системи управління. Розроблено промислову САУ процесом пінної флотації вугілля, що забезпечує зниження питомої ваги реагентів на 12 %, збільшення виходу концентрату на величину до 1,1 %.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні підходи та практичні рекомендації щодо гетерогенізації органічних аналітичних реагентів шляхом їх нековалентної іммобілізації на поверхні нефункціоналізованих кремнеземів (КЗ) з метою створення сорбційно-спектроскопічних і ВТ-методик аналізу, придатних для застосування за умов стаціонарної лабораторії та на місці відбору проби. На основі систематичного дослідження іммобілізації на КЗ матрицях близько 40-ка органічних реагентів, їх комплексних сполук та іонних асоціатів виявлено основні критерії, що впливають на хіміко-аналітичні властивості твердофазних реагентів (ТР) такого типу. Розроблено нові аналітичні форми комплексотвірних, амінообмінних і хемілюмінесцентих реагентів. Методом молекулярного збирання ліганду на поверхні КЗ одержано ТР, які утворюють із іонами металів комплекси зі співвідношеннями M : R = 1 : 2. На підставі кількісної оцінки комплексотвірної здатності адсорбованих реагентів обгрунтовано причини зростання їх вибірковості в порівнянні з аналогами в розчині. Одержано кореляційні рівняння, які дозволяють прогнозувати та скеровувати хіміко-аналітичні властивості ТР. Розроблено низку сорбційно-спектроскопічних і ВТ методик, які за основними метрологічними характеристиками вигідно відрізняються від кращих аналогів з літератури. Сформульовано найбільш перспективні області застосування даних ТР та наведено напрямки подальших досліджень.

  Скачати повний текст

Розроблено твердофазні редокс-реагенти на базі використання іммобілізованих на кремнеземі хелатів купруму та феруму й досліджено їх гетерофазні окисно-відновні реакції з органічними відновниками. Оптимізовано умови іммобілізації на кремнеземах біс-батокупроїнкупруму (I), фенантролінферуму (III) та тетрабензотетраазациклогексадиценкупруму (II). Розроблено твердофазно-спектрофотометричні та тест-методики визначення вмісту аскорбінової кислоти та анальгіну у лікарських засобах за допомогою твердофазних редокс-реагентів. Обгрунтовано доцільність використання твердофазного реагенту для тест-оцінки антиоксидантної активності фітопрепаратів і харчових продуктів рослинного походження. Створено спектрофотометричну методику, яка дозволяє вибірково визначати вміст похідних гідроксикоричної кислоти у препаратах ехінацеї. Вперше проведено дослідження кореляційної залежності між даним показником та антиоксидантною активністю препаратів. На підставі вивчення кореляційних залежностей між антиоксидантною активністю та вмістом найважливіших класів біоактивних сполук у препаратах ехінацеї, чаях та червоних винах підтверджено придатність тест-методики для оцінки даного інтегрального показника. Встановлено внесок зазначених класів сполук до загальної антиоксидантної активності рослинного об'єкта. Обгрунтовано нові методологічні підходи щодо створення тест-систем для визначення вмісту окремих антиоксидантів та оцінки антиоксидантної активності препаратів рослинного походження.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено гетероциклізації на основі амінодофенацилюючих реагентів. Розроблено препаративні синтези нових функціональнозаміщених похідних оксазолу, тіазолу, імідазолу, імідазо[2,1-b]тіазолу та інших гетероциклічних систем. Показано, що амідофенацилюючі реагенти спрямовано взаємодіють з дитіокарбаматом амонію, за цього синтезуються похідні 5-аміно-2-меркапто-1,3-тіазолу, які перетворено у невідомі раніше 2-ациламіно-тіазоло[2,3-b]тіазолієві солі. Установлено, що продукти конденсації 4-ациламіно-2-меркапто-1,3-оксазолів з метилхлорацетатом здатні до рециклізації, яка дозволяє вводити біофорний тіазолідин-2,4-діоновий фрагмент в положення 4 оксазольного кільця. З'ясовано, що продукти конденсації амідофенацилюючих реагентів з моно- та дизаміщеними тіосечовинами, а також тіосемікарбазонами у разі нагрівання в соляній кислоті рециклізуються, за цього синтезуються біофорні ди- та тризаміщені 2-тіогідантоїни. Проведено порівняння структур відомих біорегуляторів азольного ряду та різноманітних похідних оксазолу, тіазолу, імідазолу та імідазо[2,1-b]тіазолу, одержаних на основі амідофенацилюючих реагентів, що дозволяє прогнозувати їх високу та різнобічну біофорність. Екпериментально підтверджено активуючий вплив деяких похідних 5-аміно- й 2,5-діаміно-1,3-тіазолу на ріст пшениці та кукурудзи.

  Скачати повний текст

Розроблено спектрофотометричні методики кількісного визначення лікарських речовин, що містять первинну аліфатичну аміногрупу або є солями слабких органічних килот за реакцією з 1,3-диметилалоксаном, 4-нітро-, 4-бром- та 3-нітропохідними бензоілгідразону-1,4-бензохіноноксиму, які у фармацевтичному аналізі використано вперше. Визначено оптимальні умови та аналітичні характеристики їх реакцій з лікарськими речовинами, вивчено склад і хімічну будову одержаних сполук, а також можливості застосування даних реагентів як детекторів під час хроматографічного аналізу фармацевтичних препаратів у субстанції та в лікарських формах.

  Скачати повний текст

Розроблено новий препаративний метод синтезу функціоналізованих фосфонатів реакцією C = X нуклеофілів (X = 0, NR) з високореакційною парою триалкілфосфіт-галогенгідрат піридину. Наведено приклади подвійної та потрійної стереоіндукції та вперше показано адитивність дії декількох хіральних індукторів за умов фосфоальдольної реакції. Вивчено стереохімію фосфоальдольної реакції, показано, що стереохімія реакції відповідає правилу Крама. Запропоновано використання природних основ - алкалоїдів як асиметричних каталізаторів фосфоальдольної реакції. Синтезовано хіральні біс-(аміно)-фосфінати як потенційно біологічно активні сполуки. Вперше синтезовано хіральні метилен-біс-(фосфонати). Зроблено асиметричний синтез фосфорних аналогів природних сполук - треонінової кислоти, еритрози, фосфатидної та лізофосфатидної кислот. Розроблено новий метод синтезу хіральних йодалкінів на основі реакції хіральних спиртів з біс-(діетиламіно)фосфітом і йодистим метилом. Запропоновано зручний хіральний сольвативний реагент для визначення енантіомерного складу гідроксифосфонатів - природний цинхонідин. Запропоновано новий метод одержання хіральних діолів як потенційних лігандів для комплексів з перехідними металами.

  Скачати повний текст

Встановлено кількісні закономірності каталітичного ацидолізу епіхлоргідрину (ЕХГ) аліфатичними монокарбоновими кислотами за присутності органічних основ. Вивчено механізми каталізу третичними амінами, піридинами та галогенідами тетраалкіламонію. З'ясовано, що ацидоліз епіхлоргідрину за даних умов має нульовий порядок реакції за кислотою та перший за основою. Зроблено висновок, що досліджувані основи є ефективними каталізаторами та мають практично однакову каталітичну активність, яка майже не залежить від їх структури й основності. Вперше встановлено, що електронодонорні й електроноакцепторні замісники в оцтовій кислоті збільшують швидкість реакції ацидолізу ЕХГ. Виявлено, що реакційна здатність аліфатичних монокарбонових кислот залежить від стеричних та індукційних характеристик замісника. Досліджено вплив температури на швидкість реакції, розраховано активаційні параметри та побудовано ізокінетичну залежність. Описано механізм каталітичного ацидолізу епіхлоргідрину, за допомогою якого пояснено встановлені порядки реакції за реагентом та основою.

  Скачати повний текст

Розроблено нові високочутливі та вибіркові методики електрофотометричного визначення фосфору й арсену, які не використовують концентрування. Показано особливості реакцій і визначено умови кількісного утворення подвійних і потрійних молібденових гетерополікомплексів P(V) і As(V) структури Кеггіна в міцелярних розчинах неіонних поверхнево-активних сполук (НПАР). Вперше показано можливість непрямого визначення P(V) за атомами молібдену без екстракційного відділення надлишку реагенту. Для визначення P(V) та As (V) вперше запропоновано використовувати реакції утворення іонних асоціатів поліметинових барвників з гетерополіаніонами (ГПА) структури Кеггіна, проведено їх детальне вивчення.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію реагентної очистки гальванічних стічних вод з допомогою рециркуляції осаду, що дозволяє очистити стічні води від іонів важких металів, зокрема іонів шестивалентного хрому відповідно до чинних норм, зменшити дози використання реагентів і скоротити обсяги осадів, що утворюються. Показано вплив рециркуляції осаду на процес утворення завислого шару осаду, що сприяє інтенсифікації подальшого процесу у тонкому шарі та підвищенню ступеня очистки стічних вод на його залишкову концентрацію. Одержано емпіричні залежності, які дозволяють розрахувати значення залишкової концентрації шестивалентного хрому залежно від кількості циклів і співвідношення сірчанокислого заліза до шестивалентного хрому. Розроблено конструкцію тонкошарового відстійника з рециркуляцією осаду й одержано основні параметри процесу реагентної очистки стічних вод гальванічних виробництв з рециркуляцією осаду та без неї, що зумовлює суть методу покращання властивостей гальванічних осадів і підвищення ефективності очистки даних вод. Запропоновано технологічні схеми для реконструкції існуючих локальних очисних споруд машинобудівних підприємств та для проектування і будівництва нових з застосуванням рециркуляції осаду для очистки гальванічних стічних вод.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню хімії каркасних сполук із просторово взаємоорієнтованими функціональними групами на прикладі дослідження взаємодії бромопохідних камфори з нуклеофільними реагентами. Знайдено нуклеофільні перегрупування типу Фаворського, фрагметації Гроба, а також далекі нуклеофільні перегрупування деяких бромопохідних камфори. Розглянуто залежність швидкості та напрямку реакції від стереоелектронних факторів. Отримано реакцію інтрамолекулярного утворення чотиричленного карбоциклу через 1,4-зсув з alpha, alpha-дигалогенокарбонільних сполук на прикладі перегрупування 3,3,8-трибромокамфори до 6-бромо-1,2-диметилбіцикло[3.2.0]гепт-6-ен-2-карбонової кислоти при дії спиртового лугу. Розроблено нові методи синтезу двох гетероциклічних систем шляхом взаємодії похідних 8-бромокамфори з нуклеофільними реагентами та внутрішньомолекулярної галогенолактонізації 6-бромо-1,2-диметилбіцикло[3.2.0]гепт-6-ен-2-карбонової кислоти.

  Скачати повний текст

Досліджено основні закономірності взаємодії інтеркальованого у графіт літій флуориду з електроноакцепторними реагентами. Визначено стан літій флуориду в графітовій матриці. Встановлено вплив різноманітних чинників на процес деінтеркаляції літій флуориду водними і неводними розчинами кислот. Розроблено способи одержання літій тетрафлуороборату та електролітів на основі флуорокомплексних солей літію з використанням у якості вихідної сировини інтеркальованого літій флуориду.

  Скачати повний текст