Бази даних

Автореферати дисертацій - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Наукова електронна бібліотека (1)Реферативна база даних (9)Книжкові видання та компакт-диски (6)
Пошуковий запит: (<.>K=ПСИХОПОЕТИК$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2

      
1.

Зборовська Н.В. 
Психоісторія новітньої української літератури: проблеми психосемантики і психопоетики: автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.01; 10.01.06 / Н.В. Зборовська ; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2007. — 40 с. — укp.

Вперше в українському літературознавстві створено теоретичний і практичний проект психоісторії української літератури на базі синтезу класичного психоаналізу й традиційної герменевтики, аналітичної психології, метафізики, семіології, психопоетики, феноменології, структуралізму, компаративістики та гендерного підходу. Розкрито сутність категорії психоісторичності на базі структурно-генетичного аналізу художнього твору, згідно з яким текст і літературний процес функціонують у цілісній кодовій структурі, позначеній іменами Батька та Матері. Обгрунтовано теорію коду як концептуальну ідею для розуміння механізмів розгортання літературного процесу та форм його деформації за умов колоніалізму. Розроблено класифікацію новітньої української літератури. У психоісторію української літератури закладено базові засади психосемантики - пошуки втраченої національної мужності, цілісним проявом якої є головне герменевтичне коло - "архетип Котляревського - архетип Шевченка" як основа психологічної динаміки. Виявлено, що головне герменевтичне коло передбачає структуризацію історії української літератури як спільності національних кіл, об'єднаних єдиною метафізичною метою, що визначає код історії української літератури. Доведено, що модерністську епоху формує деконструкція класичних національних кіл і меланхолійний суб'єкт творчості. Встановлено, що найбільш проблематичним етапом психоісторії є перехідна епоха, з яким пов'язана історична розв'язка як спосіб залучення до оновленого літературного процесу. Наведено результати психоаналізу сучасної літературної ситуації постколоніалізму. Здійснено прогнозування і визначено перспективи розвитку українського літературного процесу.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-304 + Ш5(4УКР)6-304 + Ю91(0)6-736.2 +
Шифр НБУВ: РА335329

Рубрики:

Географічні рубрики:

      
2.

Даценко Я. В. 
Психопоетика творчості Григора Тютюнника / Я. В. Даценко. — Б.м., 2019 — укp.

У дисертації розглянуто основні концепції психопоетики. Виявлено джерела становлення особистості Гр. Тютюнника: вплив макро- та мікросередовища. У процесі дослідження застосовано психологоспрямовані дослідження А. Адлера, М. Барнича, В. Гаджиєва, Л. Виготського, Й. Гейзинги, Л. Левчук, Ч. Ломброзо, К. Леонгарда, М. Розовського, В. Роменця, З. Фройда, К.-Г. Юнга та ін. Досліджено характер та темперамент митця як основних складників психоструктури особистості. Едіпів комплекс, спричинений зрадою матері Гр. Тютюнника батькові визнано домінуючим у психосфері письменника. З'ясовано кореляцію особливостей психоструктури Гр. Тютюнника та художності. Визначено, що попри соціально-економічні фактори, письменник апелює до основ духовності. Осмислено поняття художнє мислення та визначено, що для Гр. Тютюнника характерними є такі його особливості: антиномічність; емоційність та чутливість; наявність інтелектуального таланту; синтетичність, ліричність, драматургічність. Визначено, що відродження тенденцій неореалізму, започаткованих на початку ХХ ст. В. Винниченком, підхоплені у 20-х роках В. Підмогильним, окрім загальномистецьких тенденцій 60-х років великою мірою зумовлено особливостями психоструктури письменника. Тіснота рамок соцреалізму – це не лише данина тенденціям часу, а навпаки – тенденції часу зумовлені появою в літературному дискурсі елітарних особистостей з певними особливостями психоструктури, які формують художній світ письменника.^UThe thesis provides a comprehensive analysis of the psychopoetic peculiarities of the artworks by Hryhir Tiutiunnyk. The work reveals the main concepts of psychopoetics. It determines and complements psycholiterary tools, such as psychopoetics, psychoautobiography, psychostructure, megatext, psychophysiognomy. An attempt to differentiate between staginess and theatricality has been made. We considered the origin of author's identity formation: the influence of macro- and microenvironment. We examined the character and temperament of Hryhir Tiutiunnyk as the main constituents of the identity's psychostructure. The Oedipus complex, caused by the fact that author's mother was unfaithful to his father, was determined to be dominating in psychosphere of Hryhir Tiutiunnyk. We defined the correlation between the peculiarities of psychostructure and artistry. Analysis of the creative heritage of Hryhir Tiutiunnyk assures that the main characters of his works possess the same character features as the author himself. The father's character (search for father) deserves special attention in author's life and creative works. Most of the teenage characters were found to be in a state, called in this research «in search for father». It is determined that the social atmosphere directly influences psychoemotional state of personality. In spite of social and economic factors, which are absolutely pertinent in works by Hryhir Tiutiunnyk, the author addresses the basics of spirituality. The landmark situation of the XX century became the time of changes in all the spheres of the identity's existence, stimulus to reinterpretation of the life principles, as well as viewpoints to existence, history and religion. Hryhir Tiutiunnyk also was interested in women's psychology. In the author's creative world the woman is embodied in the character of mother, wife, lover, companion. But all the women, created by the author's imagination, are connected by victimologic aspect of the character formation. We generalized that the artistic thinking is a peculiar kind of thinking, which refers to creation of unique artworks with high aesthetic value. The peculiarities of artistic thinking, found to be common to Hryhir Tiutiunnyk: antinomy, emotionality and sensitivity, presence of intellectual talent, syntheticity (symbiosis of painting and music in artworks), lyricism and staginess.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського