Дисертація присвячена комплексному науковому дослідженню адміністративно-правового забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі. Розглянуто сферу прав дитини як важливий соціальний інститут, що в умовах сьогодення піддається серйозним трансформаціям, пов'язаним з впливом інформаційних технологій, що призводить до появи нових викликів і загроз цим правам, а відповідно зумовлює потребу переосмислення механізму захисту прав дитини в інформаційному середовищі. Звернуто увагу на те, що процес формування прав дітей в інформаційному середовищі фактично не відрізняється від загальних, універсальних процедур конструювання таких в інших галузях наукового знання та практичної діяльності. На підставі комплексного аналізу адміністративно-правового забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі в сучасних реаліях, запропоновано авторську концептуальну модель діяльності держави і суспільства щодо вирішення проблеми забезпечення прав дитини в інформаційному середовищі на законодавчому, програмному, управлінському, виконавчому та просвітницькому рівнях. Доведено, що сфера забезпечення прав дитини в інформаційному середовищі охоплює різні сфери суспільного життя, де крім правових регуляторів можуть використовуватися інші заходи, наприклад, йдеться про інформаційно-правові норми щодо прозорості діяльності органів публічного управління, право на соціально значущу інформацію, електронну міжвідомчу взаємодію, інтеграцію державних і недержавних інформаційних систем у зв'язку зі здійсненням публічного управління, використання інформаційних технологій і систем у механізмах прямого та зворотного зв'язку з громадянами й інститутами громадянського суспільства, обмеження провайдерами контенту, який містить інформацію заборонену статтею 20 закону України «Про охорону дитинства». Зауважено, що для держави як інституту публічної влади захист прав людини загалом та дитини, зокрема є однією з основних функцій. Проаналізовано діяльність державних органів та посадових осіб, які у рамках забезпечення цієї функції, вживають заходи, що забезпечують охорону прав дитини, які становлять систему правового регулювання суспільних відносин, що запобігають правопорушенням, а в разі вчинення встановлюють відповідальність за допущені правопорушення. У контексті забезпечення прав дитини в інформаційному середовищі особливу увагу зосереджено на захисті суспільної моралі. Проаналізовано адміністративно-правовий механізм забезпечення прав дітей загалом та в інформаційному середовищі, зокрема. Визначено, що вказаний механізм включає такі напрями: – заходи забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі при здійсненні діяльності у галузі освіти та виховання, що реалізуються шляхом створення з ініціативи неповнолітніх громадських об'єднань (організацій) за місцем навчання; проведення дисциплінарного розслідування діяльності працівників закладів освіти, які порушують і обмежують права неповнолітніх учнів, проведення в позаурочний час зборів з питань захисту прав; – забезпечення прав неповнолітніх на охорону здоров'я, яке здійснюється через надання дітям безкоштовної медичної допомоги та медичної діагностики, проведення лікувально-оздоровчої роботи, в тому числі диспансерного спостереження, медичної реабілітації дітей-інвалідів та дітей, які страждають хронічними захворюваннями, санаторно-курортне лікування дітей, профілактичні заходи щодо позбавлення ігрової та Інтернет залежності; – захист прав і законних інтересів неповнолітніх громадян у сфері професійної орієнтації, професійної підготовки та зайнятості. Зроблено висновок, що зміна прав дітей в інформаційному середовищі може відбуватися так: 1) через збільшення їх обсягу, через розширення кола об'єктів, що відображаються цією категорією, одночасно супроводжується зменшенням її змісту, скороченням кількості ознак, що складають її визначення; 2) за допомогою зменшення їх обсягу, що збільшує їх зміст і викликає доповнення дефініцій новими ознаками. Зазначені два основні шляхи трансформації прав в інформаційному середовищі у межах формальної логіки є взаємопов'язаними та можуть періодично змінювати один одного або домінувати на певному етапі розвитку.Охарактеризовано стан забезпечення права дитини на безпеку та приватність у соціальних мережах. Проаналізовано медіапростір як сферу порушення прав дитини. Визначено потенційні загрози правам дитини в інформаційному середовищі. Окреслено напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав дітей в інформаційному середовищі в контексті міжнародних стандартів.^UThe dissertation is devoted to the complex scientific research of administrative and legal support of children 's rights in the information environment.The sphere of children's rights is considered as an important social institution, which in today's conditions undergoes serious transformations related to the influence of information technologies, which leads to new challenges and threats to these rights, and accordingly necessitates rethinking the mechanism of protection of children's rights in the information environment.Attention is drawn to the fact that the process of forming children's rights in the information environment does not actually differ from the general, universal procedures for designing such in other areas of scientific knowledge and practice.Based on a comprehensive analysis of administrative and legal support of children's rights in the information environment in modern realities, the author's conceptual model of the state and society to address the problem of ensuring children's rights in the information environment at the legislative, program, management, executive and educational levels.It is proved that the sphere of ensuring the rights of the child in the information environment covers various spheres of public life, where in addition to legal regulators other measures can be used, for example, information and legal norms on transparency of public administration, the right to socially significant information, electronic interagency interaction. integration of state and non-state information systems in connection with public administration, use of information technologies and systems in mechanisms of direct and feedback with citizens and civil society institutions, restriction by providers of content containing information prohibited by Article 20 of the Law of Ukraine "On Protection childhood ".It is noted that for the state as an institution of public authority, the protection of human rights in general and the child in particular is one of the main functions. The activity of state bodies and officials is analyzed, which in the framework of this function, take measures to protect the rights of the child, which constitute a system of legal regulation of public relations, preventing offenses, and in case of commission establish liability for offenses.In the context of ensuring the rights of the child in the information environment, special attention is paid to the protection of public morals.The administrative and legal mechanism of ensuring children's rights in general and in the information environment in particular is analyzed. It is determined that this mechanism includes the following areas: - measures to ensure the rights of children in the information environment in the implementation of activities in the field of education and upbringing, implemented by creating on the initiative of minors (organizations) at the place of study; conducting a disciplinary investigation into the activities of employees of educational institutions that violate and restrict the rights of minors, holding extracurricular meetings on the protection of rights; - Ensuring the rights of minors to health care, which is carried out through the provision of free medical care and medical diagnostics, medical and health work, including dispensary observation, medical rehabilitation of children with disabilities and children suffering from chronic diseases, sanatorium treatment of children, preventive measures to get rid of gambling and Internet addiction; - protection of the rights and legitimate interests of minors in the field of vocational guidance, training and employment.It is concluded that the change of children's rights in the information environment can occur as follows: 1) by increasing their volume, by expanding the range of objects displayed in this category, while accompanied by a decrease in its content, reducing the number of features that make up its definition; 2) by reducing their volume, which increases their content and causes the addition of definitions with new features. These two main ways of transforming rights in the information environment within the formal logic are interrelated and may periodically change each other or dominate at a certain stage of development.The state of ensuring the child's right to security and privacy in social networks is described. The media space as a sphere of violation of children's rights is analyzed. Potential threats to children's rights in the information environment have been identified. The directions of improvement of administrative and legal provision of children's rights in the information environment in the context of international standards are outlined.

Уперше за допомогою сучасних та адекватних морфологічних методів дослідження і достатньої кількості матеріалу визначені особливості будови і морфогенезу дрібних кісток лицевого відділу черепа впродовж перинатального періоду онтогенезу людини. Уперше встановлені типові та варіантні форми швів виличних і носових кісток між собою та кістками лицевого відділу черепа у плодів та новонароджених Визначено онтогенетичні перетворення морфометричних параметрів виличних та носових кісток відповідно до розмірів черепа і лиця в фетальному і ранньому неонатальному періодах онтогенезу. Уперше встановлені періоди інтенсивного розвитку виличних та носових кісток у другому і третьому триместрах внутрішньоутробного розвитку і періоди відносно сповільненого їх розвитку. Уперше створені анатомічні моделі виличних та носових кісток з врахуванням їх морфометричних параметрів з використанням віку плода та його тім’яно-п’яткової довжини.З’ясовано хронологічну послідовність часових перетворень щільності кісткової тканини дрібних кісток лицевого відділу черепа на всіх етапах перинатального розвитку, які суттєво доповнюють сучасне уявлення про особливості онтогенетичної хронології розвитку структур лиця і дозволяють обґрунтувати їх гармонійний розвиток.Сукупність одержаних результатів дослідження з нової точки зору розкриває особливості перинатальної будови і морфогенезу дрібних кісток лицевого відділу черепа, їх індивідуальну і вікову анатомічну мінливість.Практичне значення одержаних результатів. Відповідно концепції Державної програми «Здорова дитина» на 2008-2017 рр., наказу МОЗ України № 52 від 02.02.2011 р. «Про затвердження Концепції подальшого розвитку перинатальної допомоги та плану реалізації заходів Концепції», у рамках Національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства» та Державної програми переходу України з 01.01.2007 р. на міжнародну систему обліку і статистики (Наказ МОЗ України № 179 від 29.03.2006 р. «Про затвердження інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених») результати дослідження можуть використовуватися в лабораторіях скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки розвитку кісток лицевого відділу черепа плода, ступеня його зрілості та прогнозування життєздатності, пренатальної діагностики відхилень від нормального розвитку та їх корекції, а також з метою визначення терміну вагітності.Виконане дослідження доповнює і поглиблює дані про перинатальний розвиток дрібних кісток лицевого відділу черепа. Встановлені кореляції між виличними та носовими кістками і параметрами лиця, черепа та тім’яно-п’ятковою довжиною плода в цілому впродовж фетального та раннього неонатального періодів онтогенезу і визначені їх морфометричні параметри з наступною побудовою математичних моделей можуть бути анатомічною основою для з’ясування механізмів формування варіантів будови, вроджених вад та патогенезу набутої патології лиця.Одержані дані щодо індивідуальної і вікової анатомічної мінливості щільності кісткової тканини дрібних кісток лицевого відділу черепа у плодів і новонароджених є основою для визначення варіантної анатомії структур лиця у постнатальному періоді онтогенезу людини, удосконалення існуючих та розробки нових прийомів у перинатології, дитячій отоларингології, дитячій стоматології.Одержані відомості про будову та морфогенез дрібних кісток лицевого відділу черепа є теоретичною основою для наступних експериментальних та порівняльно-анатомічних досліджень у клінічній та перинатальній анатомії. Результати дослідження можуть бути використані під час видання посібників, атласів і монографій з ембріології, нормальної, клінічної анатомії, дитячої отоларингології та стоматології і судової медицини.^UScientific novelty of the results obtained. For the first time, by means of up-to-date and adequate morphological methods of examination and sufficient amount of the material special features of the structure and morphogenesis of the small bones of the facial skull are determined during the perinatal period of human ontogenesis. For the first time, typical and variant forms of the sutures of the zygomatic and nasal bones between themselves and other facial bones in fetuses and newborns are determined. Ontogenetic transformations of the morphometric parameters of the zygomatic and nasal bones are determined according to the sizes of the skull and face in the fetal and early neonatal periods of ontogenesis. For the first time, the periods of an intensive development of the zygomatic and nasal bones are found in the second and third trimesters of the intrauterine development and the periods of relatively slow development as well. For the first time, anatomical models of the zygomatic and nasal bones are created considering their morphometric parameters using the age of the fetus and its parietal-calcaneal length.The chronological sequence of temporal changes in the density of the osseous tissue of the small bones of the facial skull at all the stages of perinatal development is clarified. This data considerably expand the modern opinion on the peculiarities of ontogenetic chronology of the development of facial structures and enable to substantiate their harmonious development.The total results of the research obtained from a new point of view reveals the peculiarities of the perinatal structure and morphogenesis of the small bones of the facial skull, their individual and age anatomical variability. Practical value of the results obtained. In our research we were guided by the concept of the State Program “Healthy Child” (2008-2017), the Order of the Ministry of Health of Ukraine № 52 of 02.02.2011 «On the Approval of the Concept of Further Development of Perinatal Care and Implementation Plan of the Concept’s Measures», within the National project «New Life – New Quality of Maternity and Childhood Protection» and the State Program on Transition of Ukraine from 01.01.2007 to the International System of Accounting and Statistics (the Order of the Ministry of Health of Ukraine № 179 of 29.03.2006 «On the Approval of Instructions for Determining the Criteria for the Perinatal Period, Live Births and Stillbirths, the Procedure of Registering Live Births and Stillbirths»). According to these standard documents results of the research can be used in the laboratories on screening morphological material to assess development of the facial skull of the fetus, degree of its maturity and prognosis of viability, prenatal diagnostics of deviations from the normal development and their correction, with the aim to determine the term of gestation. The research performed complements and expands the data on the perinatal development of the small bones of the facial skull. The correlations determined between the zygomatic and nasal bones and facial parameters, the skull and parietal-calcaneal length of the fetus during the fetal and early neonatal period of ontogenesis and their determined morphometric parameters with the follwowing construction of mathematical models can make an anatomical base for finding the mechanisms of formation of structural variants, congenital defects and pathogenesis of acquired facial pathology. The data obtained concerning the individual and age-related anatomical variability of the bone density of the small bones of the facial skull in fetuses and newborns make a basis for determining variant anatomy of the facial structures in the postnatal period of human ontogenesis, improving existing and developing new methods in perinatology, pediatric otorhinolaryngology, and pediatric dentistry. The information obtained on the structure and morphogenesis of the small bones of the facial skull is a theoretical foundation for further experimental and comparative-anatomical studies in clinical and perinatal anatomy. The results of the research can be used in compiling textbooks, atlases and monographs on embryology, normal and clinical anatomy, pediatric otorhinolaryngology and pediatric dentistry, and forensic medicine.

Об'єкт: стратегії статусної поведінки як соціально-психологічний феномен; мета: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити асертивність як соціально-психологічний механізм вибору стратегій статусної поведінки студентською молоддю; методи: аналіз, синтез, узагальнення наукових даних з проблеми дослідження, систематизація та інтерпретація наукових матеріалів, анкетування, контент-аналізування, узагальнення отриманих результатів; новизна: розроблено та операціоналізовано структурно-функціональну модель асертивності як механізму вибору стратегій статусної поведінки студентською молоддю; визначено структурні складові асертивності: когнітивний, емоційно-регулятивний, конативний; визначено специфіку проявів статусності у студентської молоді; результати дослідження: виявлено взаємозв'язки між компонентами асертивності та стратегіями статусної поведінки у студентської молоді; галузь: психологія.^UObject: strategies of status behavior as a socio-psychological phenomenon; objective: to theoretically substantiate and empirically investigate assertiveness as a socio-psychological mechanism for choosing strategies for status behavior by students; methods: analysis, synthesis, generalization of scientific data on the research problem, systematization and interpretation of scientific materials, questionnaires, content analysis, generalization of the results obtained; novelty: a structural and functional model of assertiveness as a mechanism for choosing strategies for status behavior by students is developed and operationalized; structural components of assertiveness are determined: cognitive, emotional-regulatory, conative; the specifics of status manifestations in students are determined; results of the study: the relationship between the components of assertiveness and strategies of status behavior in students is revealed; industry: psychology.

Розглянуто проблеми порівняльного аналізу індивідуально-авторських модифікацій "вічного" сюжету про Дон Жуана у творчості Дж.Байрона, О.Пушкіна, Лесі Українки. Доведено, що в індивідуально-авторських інтерпретаціях "вічного" сюжету про Дон Жуана, що належать Дж.Байрону. О.Пушкіну, Лесі Українці головну роль відіграє психологія автора як творця власних інтенцій у моделюванні "можливих світів" "вічного" сюжету. Визначено, що вихідні версії сюжету (на аван- та прототекстуальному рівні) за індивідуально-авторської інтерпретації не мають репрезентативного характеру. Літературна обробка легенди про Дон Жуана у творчому осмисленні Дж.Байрона, О.Пушкіна та Лесі Українки відбувається залежно від авторських творчих та ідейних позицій, які коригуються архетипними уявленнями та історико-культурними реаліями епохи.

  Скачати повний текст

Одним з понять, пов'язаних з вербальним текстом, який має свої специфічні якості, є «наратив», що розуміється як сукупність пов'язаних між собою подій або вражень (як реальних, так і уявних, у тому рахунку художніх), що складають художній текст оповідного характеру. Наративом вважається також процес презентації художнього тексту наративного характеру – як літературного, так і іншої мистецької природи. Вивчення наративного як особливої властивості (або комплексу властивостей) вокального музичного твору з наративним текстом, його потенціалу, виконавської специфіки та особливостей сприйняття слухачем, буде актуально як в теоретичному, так і в практичному напрямах. Необхідність залучення до наукового обігу виконавського музикознавства теорії наративу обумовлена прямими проявами культурно-детермінованих психологічних установок в області як композиторської творчості, так і музичного виконавства. Отже, затребуваність теми дисертації обумовлена: теоретичною і практичною необхідністю специфізації наративної теорії на ґрунті вокально-виконавської інтерпретації; наявністю у композиторській та виконавській практиці різних з точки зору прояву наративу музичних жанрів, а також пов'язаних з ними актуальних питань виконавського втілення та інтерпретації в умовах сьогоднішньої культурної ситуації, яка позначена надзвичайним різноманіттям музичних стилів та жанрів, проблемами актуалізації академічного музичного мистецтва для сучасної публіки, питаннями розвитку музичної науки, зокрема, у взаємодії з іншими сферами гуманітарних знань; відсутністю в науковому дискурсі з питань вокального мистецтва системної розробки аспектів заявленої теми. У процесі розгортання логіки дослідження були задіяні наукові джерела з таких напрямків музичної науки і гуманітаристики: теорії і практики вокального мистецтва в історичному і методологічному аспектах; теорії музичної інтерпретації в аспектах музичного мислення, жанру, стилю і форми в музиці, виконавської процесу, зокрема, в ретрансляції на вокально-виконавську творчість; історико-культурологічних та музикознавчих теорій, пов'язаних з композиторською творчістю в області вокальної; мовознавчої, філософської, психологічної, зокрема, наративної проблематики. У дослідженні представлена наративна теорія як частина музикознавчого апарату. У дисертації вперше визначено наратив як концепт гуманітарних наук (мовознавство, психологія, філософія) в аспекті певних передумов його залучення до науки про музику; введено до наукового обігу музикознавства ряд наукових джерел з наратології, які збагачують уявлення про основні тенденції та проблематику гуманітаристики; виявлено специфіку вокально-виконавського мистецтва як сфери задіяння теорії наративу; охарактеризовані наративні жанри камерно-вокальної та вокально-сценічної музики; висвітлені интерпретаційно результативні закономірності музично-виконавського процесу крізь призму наративу як жанрової ідентифікації; запропонована когнітивна модель наративно-виконавського аналізу інтерпретаційної діяльності вокаліста, створена на основі авторської класифікації проявів наративу; диференційовані і термінологічно визначені шляхом екстраполяції основних термінів і понять наративної теорії на музикознавчий понятійний апарат фактори наративно-виконавської драматургії, які у своїй взаємодії, спрямованій виконавцем, обумовлюють певний художній результат; розглянута наративна складова у виконавських трактуваннях окремих творів наративних жанрів, а саме балади та опери; визначено пріоритетні напрямки подальшого дослідження специфіки наративу у музичному мистецтві (семантичний, функціонально-структурний, жанровий, виконавський). Підсумовуючи основні характеристики наративності, ми визначаємо, що в галузі музики наративність слід розуміти як особливу якість музичного твору, зокрема, вокального, що спирається на оповідальність (як вербальну, так і досягнуту засобами музичної виразності).^UOne of the concepts associated with a verbal text, which has its own specific qualities, is the "narrative", which is understood as a set of related events or impressions (both real and imaginary, including artistic ones), which make up artistic text of a narrative nature. The narrative is also considered as the process of presentation of an artistic text of a narrative nature – both literary and of another artistic nature. The study of the narrative as a special property (or set of properties) of a vocal musical composition with a narrative text, its potential, performing specifics and peculiarities of the listener's perception, will be relevant in both theoretical and practical areas.The need to involve the narrative theory in the scientific circulation of performing musicology is stipulated by the direct manifestations of culturally determined psychological attitudes in the field of both compositional creativity and musical performance. Thus, the demand for the topic of the dissertation is stipulated by: the theoretical and practical necessity of specification of the narrative theory on the basis of vocal-performing interpretation; the presence in the compositional and performing practice of different musical genres in terms of narrative manifestation, as well as the related relevant issues of performing embodiment and interpretation in today's cultural situation, which is marked by an extraordinary variety of musical styles and genres, problems of academic music art actualization for the modern public, issues of the development of music science, in particular, in interaction with other spheres of humanitarian knowledge; the lack of systematic development of aspects of the stated topic in the scientific discourse on the issues of vocal art. In the process of unfolding the logic of the study, scientific sources from the following areas of music science and the humanities have been involved: the theory and practice of vocal art in historical and methodological aspects; theories of musical interpretation in aspects of musical thinking, genre, style and form in music, performance process, in particular, in retransmission to vocal-performance creativity; historical-cultural and musicological theories related to composer's creative work in the field of vocal, linguistic, philosophical, psychological, in particular, narrative issues. The study presents the narrative theory as part of the musicological apparatus. For the first time the dissertation defines the narrative as a concept of the humanities (linguistics, psychology, and philosophy) in terms of certain prerequisites for its involvement in the science of music; a number of scientific sources on narratology, which enrich the idea of the main tendencies and problems of the humanities, have been introduced into the scientific circulation of musicology; the specifics of vocal-performing art as a sphere of using the narrative theory have been revealed; the narrative genres of chamber-vocal and vocal-stage music are characterized; the interpretatively effective regularities of the musical-performing process have been highlighted through the prism of the narrative as a genre identification; the cognitive model of the narrative-performing analysis of the vocalist's interpretative activity, created on the basis of the author's classification of the narrative manifestations, is proposed; we have differentiated and terminologically determined by extrapolating the basic terms and concepts of the narrative theory to the musicological conceptual apparatus of the factors of narrative-performing dramaturgy, which in their interaction, directed by the performer, determine a certain artistic result; the narrative component in the performing interpretations of individual compositions of narrative genres, namely the ballad and the opera, has been considered; we have also identified the priority directions for further study of the specifics of the narrative in the art of music (semantic, functional-structural, genre, and performing ones). Summarizing the main characteristics of the narrative, we determine that in the field of music the narrative should be understood as a special quality of a musical composition, in particular, the vocal one, based on the narrative nature (both verbal and the one achieved by means of musical expression).

Проведено історико-педагогічний аналіз причин безпритульності та бездоглядності, їх вплив на фізичний і психічний стан дітей, а також досліджено їх соціальне становище. Розкрито динаміку організації боротьби з безпритульністю, зміст, форми, методи навчально-виховної роботи у закладах охорони дитинства. Зроблено порівняльний аналіз причин та характеру дитячої безпритульності у 20-х і 90-х рр. ХХ ст. Наведено рекомендації щодо поліпшення роботи з безпритульними у дитбудинках, а також профілактичні дії у боротьбі з безпритульністю.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку. Подано історико-педагогічний та теоретичний аналіз проблеми морального виховання дошкільників та відповідальності як внутрішньої передумови їх моральної поведінки. Обгрунтовано підхід до розгляду відповідальності на етапі дошкільного дитинства у вигляді моральної норми поведінки, що визначається відповідними правилами. Запропоновано поетапний підхід до виховання відповідальної поведінки, який включає створення емоційних передумов для відповідальної поведінки, ознайомлення дошкільників з конкретними спобами взаємодії, формування власного досвіду відповідальної поведінки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано період учнівства та початку творчої діяльності видатного піаніста В.С.Горовиця в історико-музичному контексті. Уточнено та відтворено хронологічні етапи його життя в Києві. Детально досліджено його родовід, спосіб життя родини та біографії її членів. Створено цілісне уявлення про роль музики в родині Горовиців. Виявлено впливовість традицій, що склалися у музичних учбових закладах Києва (у музичному училищі та консерваторії) на формування особистості та виконавської індивідуальності В.Горовиця. Розглянуто та науково інтерпретовано репертуар, яким оволодів В.Горовиць-учень і молодий виконавець у київський період його біографії. Досліджено культурне середовище Києва кінця XIX - початку XX ст. - центру культурного регіону - як фактора, що формує особистість, художні пріоритети, музичний професіоналізм, риси виконавського стилю В.Горовиця. Висвітлено аспекти його творчого формування як піаніста-віртуоза в роки дитинства, юнацтва та молодості (1903 - 1925 рр.), які складають київський період його біографії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню комунікативних особливостей жінки-керівника загальноосвітнього навчального закладу та їх впливу на ефективність її управлінської діяльності, а також визначенню можливостей їх урахування з метою підвищення ефективності роботи директора школи. Розроблено теоретико-методичні засади дослідження комунікативних якостей керівників шкіл з урахуванням фактора статі. Виявлено інтегральну характеристику управлінської взаємодії директорів шкіл - комунікативне ядро. На основі експерименту обгрунтовано вплив комунікативних якостей керівників різної статі на ефективність їх управлінської діяльності. Розроблено й апробовано спецкурс "Психологія статевих відмінностей керівників загальноосвітніх закладів системи загальної середньої освіти", цикл лекцій, практичних (семінарських) занять і тематичних дискусій, інші програмно-методичні матеріали з метою урахування фактора статі у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників освіти, зокрема, жінок - директорів шкіл.

  Скачати повний текст

У дисертації комплексно висвітлено гарантії прав осіб дошкільного віку в глобалізованому суспільстві через дослідження цілісної системи політичних, соціально-економічних, ідеологічних і правових гарантій прав досліджуваної категорії суб'єктів права та встановлення сутності їх трансформації під впливом глобалізаційних чинників в окремих сферах суспільних відносин. У дослідженні критикується виключність юридичного закріплення класифікації статусу дітей за критерієм дієздатності, тому, враховуючи особливості прав та можливості їх реалізації, зростання особистості, різновекторність її інтересів у малолітньому віці, пропонується класифікація статусу дітей за рівнем соціалізації: діти дошкільного віку, молодшого шкільного та старшого шкільного віку. Запропоновано авторське визначення законних інтересів особи дошкільного віку: це суб'єктивно зумовлена потреба дитини від народження до початку шкільного віку у сприятливих умовах її існування та розвитку, що забезпечується з боку батьків, суспільства, держави та має домінантне значення перед інтересами інших соціальних груп. Встановлено, що парадигма правового забезпечення дитинства змінюється під впливом глобальних чинників, з-поміж яких: трансформація сім'ї; науково-технічний прогрес, який проявляється у всіх сферах та змінює зміст, предмет і сутність всієї науки; загрози інформаційного суспільства; глобальні екологічні загрози. Наголошено на потребі оновленого підходу до державного гарантування прав дітей, що вимагає вироблення і прийняття до реалізації концепції, яка ґрунтується на визнанні самоцінності дитинства, на відповідальності дорослих. Удосконалено класифікацію соціальних гарантій дітей дошкільного віку. Виокремлено структуру соціальних гарантій дітей дошкільного віку: загальні соціальні гарантії, якими користуються діти як члени суспільства та громадяни держави на основі принципу рівності й соціальної справедливості; спеціальні соціальні гарантії для дітей дошкільного віку, які націлені на створення умов для зростання та розвитку осіб цієї вікової групи відповідно до їхніх потреб; видові спеціальні гарантії, які є необхідними для забезпечення дітей, що мають додаткові індивідуальні потреби через певні обставини, в яких вони опинилися. Запропоновано доповнити понятійно-категоріальний апарат загальнотеоретичної юриспруденції дефініцією правових гарантій прав осіб дошкільного віку: під такими гарантіями слід розуміти закріплені в джерелах права норми, які визначають сукупність умов і регламентують порядок реалізації прав дітей цієї вікової групи, а також визначають особливості охорони, захисту цих прав та їх відновлення у разі порушення. Окреслено структуру правових гарантії прав осіб дошкільного віку, до якої входять нормативні (міжнародні, національні) та інституційні гарантії. Узагальнено низку правових проблем у сфері суспільних відносин, пов'язаних із нетрадиційними сім'ями. Доведено прямий їхній вплив на особу дошкільного віку, яка перебуває в такій сім'ї. Констатовано факти дискримінації таких дітей, зокрема їх неприйняття, знущання або дискримінації від однолітків, вихователів та представників органів влади.^UThe thesis deals with the guarantees of the rights of preschool children in a globalized society through the study of the holistic system of political, socioeconomic, ideological and legal guarantees of the rights of the investigated category of subjects of law and establishing the essence of their transformation under the influence of globalization factors in certain field of public relations. The study criticizes the exclusivity of the legal fixation of the classification of the status of children by the criterion of capacity, therefore, taking into account the peculiarities of rights and possibilities of their realization, personality growth, diversity of its interests at a young age, proposes the classification of the status of children by the level of socialization: children of preschool age, junior school and senior school age. It is proved that the need for increased care of an infant is due to a number of specific characteristics of him, including defenselessness, helplessness, lack of life experience, vulnerability and inclination to imitate, lack of a balanced position, etc.The author's definition of the legitimate interests of the preschool age is proposed: it is a subjectively conditioned need of the child from birth to the beginning of school age in favorable conditions of his (her) existence and development, which is provided by the parents, society, the state and has a dominant importance over the interests of other social groups. It has been found that the paradigm of childhood legal support is changing under the influence of global factors, including: family transformation; scientific and technological progress that manifests itself in all spheres and changes the content, subject matter and essence of all science; threats to the information society; global environmental threats. The need for a renewed approach to the state guarantee of children's rights, which requires the development and adoption of a concept based on the recognition of the self-worth of childhood, on the responsibility of adults for the fate of each child, is emphasized. The classification of social guarantees of preschool children has been improved: by the level of formation of guarantees; by sources of financing; by the duration of the provision (permanent, temporary, one-off); by form of payment (cash, subsidies, free services, compensation, benefits); by the child's social status. The structure of social guarantees of preschool children is distinguished: general social guarantees used by children as members of society and citizens of the state on the basis of the principle of equality and social justice; special social guarantees for preschool children aimed at creating conditions for the growth and development of persons of this age group in accordance with their needs; the kind of special guarantees that are necessary to provide children with additional individual needs because of the particular circumstances in which they find themselves. It is suggested to supplement the conceptual and categorical apparatus of general theoretical jurisprudence with the definition of legal guarantees of rights of preschoolers: such safeguards should be understood as enshrined in the sources of law, which determine the set of conditions and regulate the exercise of rights of children of this age group, determine the features of security, protection of these rights and their restoration in case of violation. The structure of legal guarantees of the rights of preschool children, which includes normative (international, national) and procedural guarantees, is outlined. A number of legal issues in the field of public relations related to nontraditional families are generalized. Their direct impact on the preschooler who is in such a family has been proved. The facts of discrimination against such children, including their rejection, abuse or discrimination by peers, caregivers and representatives of the authorities, were stated.

Об'єкт – тілесний локус контролю як психічний феномен тілесного Я особистості в юнацькому віці; мета – визначити гендерні особливості тілесного локусу контролю у структурі тілесного Я у юнацькому віці; новизна – вперше концептуалізовано та операціоналізовано поняття тілесного локусу контролю; вперше виявлені типологічні особливості тілесного локусу контролю, що відбивають різне співвідношення параметрів інтернальності у сфері здоров'я та хвороби, краси та зовнішності, харчової поведінки, сексу і фізичної активності та спорту; вперше виявлені особливості розвитку тілесного локусу контролю у жінок та чоловіків в залежності від міри їх фізичної активності та включеності у спортивну діяльність, тютюнової поведінки, ставлення до здоров'я та специфіки майбутньої професійної діяльності; розширені уявлення про тілесність чоловіків та жінок через встановлення зв'язку тілесного локусу контролю із гендерною ідентичністю та статеворольовим симптомокомплексом особистості; розширені уявлення про психоемоційні стани особистості в умовах пандемії COVID 19 в залежності від особливостей тілесного локусу контролю; дістали подальшого розвитку засоби психодіагностики сфери тілесності особистості та засоби розвитку тілесного Я осіб юнацького віку; результати – розроблено й апробовано комплекс методик психодіагностики тілесного Я та система засобів психологічного супроводу розвитку тілесної інтернальності. Результати можуть бути використані в школах і закладах вищої освіти під час створення умов для активізації механізмів та підвищення рівня сформованості компонентів інтернальності в осіб з екстернальним локусом контролю, а також розвиток їх готовності до адекватного сприйняття своєї зовнішності, позитивного ставлення до свого здоров'я, фізичної активності. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчальний процес закладів вищої освіти України; галузь – психологія.^UObject – the bodily locus of control as a mental phenomenon of the bodily Self of the individual in adolescence; goal – to determine the gender characteristics of the bodily locus of control in the structure of the bodily Self in adolescence; novelty –the concept of bodily locus of control has been conceptualized and operationalized for the first time; typological features of the bodily locus of control, reflecting the different ratio of internality parameters in the field of health and disease, beauty and appearance, eating behavior, sex and physical activity and sports, has been discovered for the first time; the peculiarities of the development of the bodily locus of control in women and men depending on the degree of their physical activity and involvement in sports, tobacco behavior, attitude to health and the specifics of future professional activity, has been discovered for the first time; ideas about the corporeality of men and women through the connection of the bodily locus of control with gender identity and gender-role symptom complex of the individual have been expanded; ideas about the psycho-emotional states of the individual in a pandemic COVID 19 depending on the characteristics of the bodily locus of control have been expanded; means of psychodiagnostics in the field of physicality of the individual and means of development of the bodily Self of adolescents have been received further development; results – a set of methods of psychodiagnostics of the bodily Self and a system of means of psychological support for the development of bodily internality have been developed and tested. The results can be used in schools and institutions of higher education in creating conditions for activating mechanisms and increasing the level of formation of internal components in people with external locus of control, as well as developing their willingness to adequately perceive their appearance, positive attitude to their health, physical activity. The results of the dissertation research have been introduced into the educational process of higher education institutions of Ukraine; area – psychology.

Вивчено особливості формування першого враження в різних статевих групах. Розглянуто чинники, які зумовлюють зміст і структуру соціально-перцептивного образу незнайомої людини, особливу увагу приділено виявам гендерної специфіки в об'єкта та суб'єкта сприймання. Емпірично встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. Виявлено кореляцію між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини та рівнем вираженості маскулінних/фемінних рис у перцепієнтів. За результатами дослідження розроблено навчальний спецкурс "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти", експериментальне впровадження якого сприяє розвитку перцептивних складових соціального інтелекту та дає змогу підвищити точність першого враження.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу образу фізичного Я підлітків, проведено теоретичний аналіз наукових підходів щодо вивчення даного феномену у зарубіжній та вітчизняній психології. Визначено зміст, сутніть поняття та структуру образу фізичного Я, розкрито його роль у розвитку підростаючої особистості. Розроблено псхологічну модель генези образу фізичного Я у період дитинства та дорослішання, охарактеризовано етапи його становлення - ситуативно-вибірковий (дошкільний вік), пролонговано-вибірковий (молодший шкільний вік), активно-цілісний (підлітковий вік), цілісно-саморегулювальний (юнацький вік). Визначено критерії та рівні розвитку образу фізичного Я підлітків. Експериментально досліджено структурні компоненти образу фізичного Я. Виявлено вікові зміни та гендерні відмінності образу фізичного Я в особистості молодшого, середнього та старшого підліткового віку. Експериментально доведено доцільність та ефективність впровадження розвивально-корекційної програми у формі соціально-психологічного тренінгу гармонізації образу фізичного Я підлітка.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні теоретичні підходи щодо дослідження проблеми дезадаптації, розкрито сутність даного поняття. Встановлено зв'язок глибинних детермінант дезадаптації з едіповим періодом розвитку психіки суб'єкта. Розкрито психофізіологічні особливості феномену дезадаптації, пов'язані зі станом динамічної невідповідності між живим організмом і зовнішнім середовищем, змінами форм поведінки, розвитком патологічних процесів у психіці суб'єкта. Встановлено взаємозв'язок дезадаптації особи з когітивним дисонансом, порушення якого проявляється у відчуттях дисгармонії, внутрішнього дискомфорту, неможливості адаптуватися до актуальної ситуації. Доведено, що дезадаптація особи проявляється у парадоксальних формах адапції - девіантній, кримінальній поведінці, алкоголізмі, наркоманії, комп'ютерній залежності, азартних іграх, участі у неформальних субкультурах, що не усвідомлюється суб'єктом. Досліджено взаємозв'язок дезадаптації з принципами реальності та задоволення. Розкрито роль інфантильних тенденцій психіки у виникненні психологічної дезадаптації, виявлено її взаємозв'язок з травматичними переживаннями дитинства. Обгрунтовано необхідність здійснення глибинної психокорекції детермінант дезадаптації особи, експериментально доведено ефективність використання методу АСПН, спрямованого на нівелювання деструктивних тенденцій, наведено рекомедації щодо його впровадження у систему підготовки майбутніх психологів-практиків.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню явища стильової діалогічності у творчості Моріса Равеля, та виявленню ігрових чинників його симфонічної та фортепіанної поетики. Основним об'єктом дослідження обрано процес розвитку та трансформації фортепіанної та симфонічної музики Моріса Равеля у контексті стильової еволюції європейського музичного мистецтва кінця XIX – середини XX ст. Здійснюється спроба аналізу образної сфери та структури творів Моріса Равеля з метою виявлення загальних ігрових тенденцій як з точки зору формоутворення, так і з точки зору специфіки взаємодії фортепіанної гри і музичної культури.Гра розглядається як структурний елемент і як художній прийом, притаманний музичним творам Равеля. Ігровий равелівський феномен уточнює і поглиблює уявлення про музично-виконавське інтерпретативне мислення як про форму гри, що безпосередньо представляє естетичну цінність. Пропонується вивчення й визначення явища фортепіанної гри як художньо-естетичного феномену та фактору інтерпретаційної поетики. Здійснено спробу розкриття значення теми дитинства у зв'язку зі стильовими і стилістичними складовими равелівської музики та виявлення ігрових принципів і тенденцій у творчості Моріса Равеля – з метою виведення їх на рівень формоутворення в контексті авторського мислення композитора. Уточнено характеристику феномену дзеркальності у мистецтві, а також – в контексті інтерактивного «ігрового простору» у окремих творах М. Равеля. Здійснена характеристика авторського фортепіанного мислення Равеля на основі аналізу його оркестрових перекладень за допомогою діалогічного підходу. На основі стильової синтетичності равелівської музики розкриваються нові параметри авторського стилю Равеля, відкриваються нові міжстильові відносини, оригінальні жанрові інтерпретації. У цілому, діалогічні засади композиторського мислення Равеля розглядаються, як авторське переломлення ігрової природи музичного тексту.^UThe dissertation is devoted to the study of the stylistic dialogicity phenomenon in the compositions by Maurice Ravel and to the musical play factors identification of his symphonic and piano poetics. The main object of research is Maurice Ravel's piano and symphonic music development and transformation process in the context of the late XIX ― mid XX centuries' European musical art stylistic evolution. An attempt is made to analyze the figurative sphere and structure of Maurice Ravel's artworks in order to identify general play tendencies in terms of formation and the specifics of piano playing and musical culture interaction.The piano play is seen as a structural element and an artistic technique inherent in the musical artworks by Ravel. The playful Ravel phenomenon clarifies and deepens the idea of musical-performing interpretive thinking as a form of play that directly represents aesthetic value. It is proposed to study and define the piano playing phenomenon as an artistic, aesthetic and interpretive poetics factor.The piano play is seen as a structural element and an artistic technique peculiar to the musical artworks by Ravel. Ravel's play phenomenon clarifies and deepens the idea of musical-performing interpretive thinking as a form of play that directly represents aesthetic value. It is proposed to study and define piano playing phenomenon as an artistic and aesthetic phenomenon and interpretive poetics factor. An attempt is made to reveal the significance of childhood theme in connection with the stylistic components of Ravel's music and to identify musical play principles and tendencies in his artworks in order to bring them to the level of formation in the context of the composer's authorial thinking. The characteristics of mirroring phenomenon in art are specified, as well as in the context of the interactive "play space" in some artworks by M. Ravel. Ravel's authorial piano thinking is characterized on the basis of orchestral translations analysis by means of a dialogical approach. New parameters of Ravel's authorial style are revealed, new interstylistic relations and original genre interpretations are opened on the basement of the stylistic synthetics of Ravel's music. In general, the dialogical principles of Ravel's compositional thinking are considered as the author's refraction of musical text playful nature.

Проведено комплексний аналіз становища дітей і підлітків Донбасу як соціально найуразливішої верстви населення в період Великої Вітчизняної війни. З'ясовано основні чинники, що визначали становище неповнолітніх за екстремальних умов війни на різних її етапах. Виділено напрямки політики радянської влади у галузі охорони дитинства, організації навчання та виховання неповнолітніх та особливості їх реалізації в Донбасі. Розглянуто умови перебування юних жителів регіону на окупованій території, проаналізовано дії нацистської окупаційної влади щодо даної категорії населення. З'ясовано основні мотиви та виділено форми участі дітей і підлітків у патріотичних заходах цивільного населення та русі Опору, показано внесок молодого покоління у здобуття Перемоги. Зроблено висновок про суттєвий вплив воєнних подій на стан фізичного, психологічного здоров'я неповнолітніх громадян та все їх подальше життя.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні вперше здійснено теоретичне узагальнення напрацювань вчених щодо наукової проблеми девіантної поведінки дитини, проведено ґрунтовний аналіз однієї із форм девіантної поведінки – злочинність, окреслено механізм трансформації поведінки дитини у девіантну. Проаналізовано основні наукові погляди щодо визначення дефініції «девіантна поведінка» та окреслено необхідність уточнення: в рамках дисертаційного дослідження означене поняття має два тлумачення – як індивідуальний поведінковий акт, що суперечить традиційним нормам у соціумі, та як соціальне явище, тобто першопочаткове розуміння дефініції «девіантна поведінка». Досліджено концептуально-юридичні засади філософеми девіантної поведінки дитини, проведено ґрунтовний аналіз змісту категорій «людина», «дитина», «поведінка», «поведінка людини», «поведінка дитини», «девіантна поведінка» та «девіантна поведінка дитини». На основі значної історіографічної бази здійснено характеристику дитинства – з позиції відношення до батьків, та неповнолітнього – з позиції законодавчо закріплених норм окремих держав.^UIn the dissertation for the first time the theoretical generalization of the studies about the scientific problem of deviant behavior of a child is carried out, a thorough analysis of one of the forms of deviant behavior i.e. the crime, is provided, the mechanism of transformation of a child's behavior into deviant is explained. The main scientific views on the definition of the "deviant behavior" are analyzed and the need for clarification is defined: within the framework of the dissertation the designated concept has two interpretations – as an individual behavioral act which contradicts to the traditional norms in the society, and as a social phenomenon, that is, the initial understanding of the definition of "deviant behavior".

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій. Визначено критерії та показники рівнів сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів, розроблено відповідний діагностичний інструментарій. Створено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Об'єкт дослідження – процес навчання студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів.Предмет дослідження – формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Мета дослідження – розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Методи дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення сучасної літератури для розробки й упровадження в освітній процес авторської дидактичної системи формування соціальної компетентності; синтез, моделювання для систематизації та узагальнення інформації про об'єкт дослідження; емпіричні - анкетування, тестування, психолого-педагогічне спостереження для діагностики рівня сформованості соціальної компетентності; бесіди, опитування, педагогічне тестування, експертне оцінювання для з'ясування найбільш важливих показників сформованості соціальної компетентності в здобувачів освіти; педагогічний експеримент, що проводився з метою перевірки гіпотези; математичної статистики для опрацьовування експериментальних даних.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій (концептуальні ідеї, наукові підходи й принципи, які стали підґрунтям для розробки й забезпечення результативності дидактичної системи). Створено на теоретичному рівні та перевірено шляхом проведення педагогічного експерименту дидактичну систему, що є поєднанням цільового (загальна мета та система супідрядних їй цілей), концептуального (основні положення системного, особистісного, особистісно-зорієнтованого, компетентнісного підходів, загальнодидактичних і специфічних принципів досліджуваного процесу), змістовно-технологічного (описує та формує компоненти соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей: мотиваційно-світоглядний, когнітивний, діяльнісно-операційний, особистісно-рефлексійний; визначає найефективніші ігрові технології; дидактико-методичне забезпечення та поетапне формування соціальної компетентності, що визначається програмою та змістом навчальних дисциплін, а також розкриває дидактичні умови її результативності), контрольно-оцінного (критерії, показники, рівні сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей та результат дослідження) блоків.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів: дидактико-методичного забезпечення процесу формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей засобами ігрових технологій під час вивчення предметів психолого-педагогічного спрямування, презентованого у вигляді робочих програм навчальних дисциплін, дидактичних засобів навчання, методичних рекомендацій до спецкурсів (внесено зміни у варіативну частину навчального плану підготовки студентів гуманітарних спеціальностей із галузей знань 03 – гуманітарні науки: 035 – філологія; 032 – історія та археологія, 033 – філософія, 034 – культурологія; модифіковано навчально-методичні комплекси дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогіки», «Педагогіка та методика виховної роботи» й «Основи педагогіки та методики виховної роботи», «Культура педагогічного спілкування», «Педагогіка вищої школи», «Педагогіка і психологія вищої школи»; видано монографію з теми роботи; розроблено й упроваджено авторський спецкурс «Педагогічна інноватика»).^UThe dissertation is a theoretical and experimental research on the formation of social competencess of humanitarian students at classical universities by means of game technologies.The paper contains a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies. It determines the criteria and indicators of the levels of social competence formation of students and develops appropriate diagnostic tools.Object of the research: the process of educating humanitarian students of classical universities.Scope of the research: the formation of their social competences through game technologies.Aim of the research: to develop, substantiate and experimentally test the didactic system of forming social competences of humanitarian students of classical universities by means of game technologies.Methods of the research: the theoretical - analysis and summarization of modern literature to develop and apply in the educational process the author's didactic system of formation of social competences; synthesis and modelling to summarise information about the object of study; the empirical - questionnaires, testing, psychological and pedagogical observation to diagnose the level of formation of social competences; interviews, surveys, pedagogical testing and expert assessment to determine the most important indicators of the formation of students' social competences. The pedagogical experiment was conducted to test the hypothesis, while the mathematical statistics methods were used to process the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the author grounded for the first time a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies (incl. conceptual ideas, scientific approaches and principles which became the basis for development and maintenance of the efficiency of didactic system). The didactic system was created at the theoretical level and tested by means of a pedagogical experiment, which is a combination of the following sections:- the target (the purpose is the formation of students' social competences by means of game technologies and the system of subordinate goals), conceptual (basic provisions of the system, personality, personality and personality), general didactic and specific principles of the study process);- the content-technological (describes and forms the components of social competences of students of humanities: motivational-outlook, cognitive, activity-operational, personality-reflection; determines the most effective game technologies;- the control and evaluation (criteria, indicators, social competence level of students of humanities and the result of the research it) blocks.The paper also does the following:- develops a modified variant of combining the types of activities of humanitarian students of classical universities (the educational, self-educational, scientific-research, practical);- specifies the motivational, semantic, procedural, personality-evaluation criteria, indicators and diagnostic apparatus necessary for determining the levels of social competence of humanitarian students by means of game technologies.The practical significance of the obtained results is in the development and implementation in the educational process of humanitarian students of classical universities of the didactic and methodological support of the process of formation of their social competences by means of game technologies in the study of subjects of psychological and pedagogical direction, represented by work plans for courses taught, teaching aids, and methodological recommendations for special courses (changes were made to the variational part of the syllabus for the preparation of humanitarian students of the following specialties in specialization 03 (humanities): 035 - philology, 032 - history and archeology, 033 - philosophy, 034 - cultural studies). The author modified work plans of the following study disciplines: “Pedagogy”, “Basics of Pedagogy”, “Pedagogy and Methodology of Educational Work”, “Fundamentals of Pedagogy and Methods of Educational Work”, “Culture of Educational Communication”, “Pedagogy of Higher School”, “Pedagogy and Psychology of Higher School”. The author published the monograph and developed and implemented the special course “Pedagogical Innovation”.