Досліджено проблему зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з вірусно-бактеріальною асоційованою інфекцією (АІ) шляхом розробки та впровадження системи лікувально-профілактичних заходів та оцінки їх ефективності. Проведено ретроспективний аналіз за п'ять років у Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства 925-ти історій й амбулаторних карт жінок з обтяженим акушерським анамнезом (мимовільними абортами та передчасними пологами, затримкою внутрішньо-утробного розвитку (ЗВУР) плода, плацентарною недостаністю) та виявлено, що частота АІ становить 84,25 %. За результатами детального аналізу виявлено основні недоліки в обстеженні, діагностиці та реабілітації цього контингенту жінок до настання планованої вагітності. Вивчено особливості репродуктивної функції, горманального й імунологічного статусів, спектра вірусо-бактеріальних асоціацій, які найчастіше зустічаються, стан рецепторного апарата ендометрія у невагітних жінок. На підставі одержаних даних виявлено, що хронічний ендометрит діагностовано у 67 % випадків, за цього було встановлено рецепторну недостатність ендометрія до стероїдних гормонів II і III ступеня, автоімунні маркери (антифосфоліпідних (АФЛА) або вовчакових антитіл (ВА)) вивляли в кожної п'ятої пацієнтки. Розроблено алгоритм обстеження та корекції виявлених порушень на стадії планування вагітності. Проведено обстеження жінок за умов настання їх вагітності стосовно наявності загострення інфекційного процесу, досліджено імунологічну реактивність, рівень гормонів фетоплацентраного комплексу, виконано УЗД, фето- та доплерометрію плацентарного кровотоку, наявності автоімунних маркерів. Розроблено програму обстеження та лікування, тактику розродження вагітних з АІ з урахуванням виявлених особливостей у гормональному та імунному статусах, а також змін функції плаценти та внутрішньоутробного плода. Виявлені зміни імунного статусу інтерпретовано як стан вторинного імунодефіциту з проявом автоімунного синдрому репродуктивної недостатності (утратою плода, наявністю авто- й ізоантитіл, гормональною дисфункцією яєчників і плаценти). Вивчено вплив запропонованих для лікування АІ екстракорпоральних методів гемокорекції - плазмаферезу у сполученні з пасивною імунізацією (інтравенозний імуноглобулін), на окремі ланки імунної системи, неспецифічну резистентність, гормональний профіль і гетостаз з обтяженим анамнезом в АІ, а також патогенетично обгрунтовано застосування даних методів у комплексному лікуванні вірусно-бактеріальної АІ, доведено їх високу ефективність. На підставі проведених досліджень розроблено та впроваджено програму реабілітації, лікування та профілактики ускладнень за АІ й оцінено її ефективність. Виявлено зниження втрат вагітності в 1,76 рази, частоти гестаційних ускладнень - 2,1, тяжкості перебігу інфекційного процесу - в 2,45, асфіксії немовлят - у 2,82, ЗУВР плода - у 3,25, кількості тяжких форм неонатальної інфекції - у 3,72 рази.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив та трансформацію керроллівського нонсенсу у літературі XX ст. Досліджено твори "великої" літератури (В.Вулф, Т.С.Еліота, В.Набокова, А.Мердок) щодо наслідування та базування на традиційному, класичному нонсенсі середини XIX ст. (Л.Керолл, Е.Лір). Вивчено концепт нонсенсу у контексті його відмінності від абсурду та нісенітниці, а також генезису керроллівського типу нонсенсу та його попередників. Значну увагу приділено екзистенціальному вектору рецепції нонсенсу за умов XX ст. Твори англомовних письменників проаналізовано в аспекті сприйняття та втілення глибинних принципів побудови нонсенсу. На підставі проведеного аналізу показано, що принципи керролівського нонсенсу ("дитяча" свідомість, "нешаблоновість", неупередженість сприйняття, фантазування, психологізація наративу, вірогідність неможливого; гра як основа твору, у тому числі мовна гра) знайдено у творах англомовних письменників усіх головних літературних напрямків століття: у "високому" модернізмі (романи В.Вулф, вірші Т.С.Еліота, романи В.Набокова), неореалізмі (романи А.Мердок), постмодернізмі (останні романи В.Набокова). Проведено аналіз та показано, що розуміння сучасного світу будується на прийнятті керроллівської концепції дитинства (В.Вулф), відтворенні "дитячої" свідомості та наслідуванні принципу гри (В.Набоков), сприйнятті головних рис його нонсенсу (Т.С.Еліот), а також у конфлікті, полеміці з цим світосприйняттям (А.Мердок).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто нові суспільні вимоги до дошкільної освіти. З'ясовано стан розробки проблеми мовленнєвого самовираження дошкільників різної статі у вітчизняній і зарубіжній науці. Обгрунтовано феноменологію мовленнєвого самовираження у дошкільному дитинстві. Визначено компоненти, критерії за їх показниками, типологію мовленнєвого самовираження дошкільників. Розроблено комплексну модель навчально-виховного процесу, яка передбачає застосування методів і засобів ефективного формування та розвитку у дошкільників потреби у мовленнєвому самовираженні. Змодельовано комплекс педагогічних умов оптимізації даного процесу за умов комунікації. Експериментально доведено, що обгрунтований комплекс таких умов сприяє оптимізації процесу мовленнєвого самовираження дошкільників різної статі.

  Скачати повний текст

Досліджено історію виникнення та діяльності журналу "Молода Україна" упродовж усього періоду його існування. У контексті українського національного відродження здійснено спробу показати вплив часопису на розвиток дитячої літератури та літературного життя. Висвітлено значущість журналу для української культури в цілому. Розглянуто питання специфічного дитячого наративу в українській літературі на прикладі проаналізованих творів. У журналі реалізовано концепцію дитинства, що зумовлювала довірливе спілкування дорослих і дітей, у межах культурного проекту, що грунтувався на універсальних уявленнях про природу істини, добра, користі, порядності, краси, а також утверджував національні цінності за умов дискримінації української мови та культури. Співробітниками часопису були О.Пчілка, Л.Українка, Г.Григоренко, С.Черкасенко, Н.Кибальчич, С. Васильченко, М.Рильський.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та виконання науково-практичного завдання, пов'язаного з вивченням психологічних особливостей функціонування особистості наркозалежних та розробкою системи психологічної підтримки та корекції наркозалежних осіб. Формування ранніх дезадаптивних схем наркозалежних відбувається в дитинстві та базується на батьківсько-дитячих стосунках, що несуть емоційну холодність, відторгнення, редукцію позитивних емоцій, відсутність прийняття та підтримки, що може виступати фактором преморбідного формування адикції.Виявлено, що емоційна сфера наркозалежної особистості або певні емоційні стани виступають актуалізуючими факторами при активації вже сформованих ранніх дезадаптивних схем. переживання та насамперед для уникання активації ранніх дезадаптивних схем. Встановлено, що серед особливостей базових емоційних станів у досліджених групах дослідження (ГД) переважали «Відраза» – 15,7 %, «Презирство» – 13,7 %, «Страх» – 14,7 %, «Сором» – 13,7 %, «Провина» – 13,7 %. Аналізом міри емоційних переживань за індексом позитивних емоцій слабкий ступінь виразності виявлено у 37,3 % ГД. У свою чергу сильний ступінь виразності виявлено у 17,6 % ГД. За індексом гострих негативних емоцій слабкий ступінь виразності виявлено у 32,4 % ГД, сильний ступінь – у 13,7 % ГД. За індексом тривожно-депресивних емоцій слабкий ступінь виразності виявлено у 26,5 % ГД, сильний ступінь виразності – у 19,6 % ГД.Вперше проведено наукове обґрунтування та дослідження ранніх дезадаптивних схем, базових емоційних станів наркозалежних, подальшого розвитку дістало уявлення щодо ідентифікаційних характеристик, особливостей функціонування Self-системи, характерологічних типів особистості, як патернів функціонування наркозалежної особистості. Розроблена прогностична модель логістичної регресії для визначення факторів ризику розвитку наркозалежності. Доведено, що формування ранніх дезадаптивних схем наркозалежних відбувається в дитинстві та базується на батьківсько-дитячих стосунках, які несуть лише емоційну холодність, відторгнення дитини, редукцію позитивних емоцій, відсутність прийняття та підтримки. Такі стосунки обумовлюють акумуляцію негативного досвіду, який виступає фактором преморбідного формування адикції та певних стилів поведінки особистості в дорослому житті; характерно стабільне переживання негативних станів емоційної сфери особистості, що вступають в різке протиріччя з ідеологічними, моральними або естетичними принципами і установками суспільства. Виявлено, що емоційні стани та ранніх дезадаптивних схем є взаємозалежними, так як ранні дезадаптивні схеми виступають одним із предикторів формування емоційної сфери особистості та в подальшому емоційний стан виступає актуалізуючим фактором при активації сформованих РДС, що є характерними для всіх видів наркотичної залежності.Практична значущість отриманих результатів полягає в розробці системи психологічної підтримки та корекції наркозалежних осіб. Дана система містить загальні засади та підходи психологічної підтримки наркозалежних осіб та програму психологічної корекції наркозалежних за допомогою системи арт-терапевтичних тренінгів, яка враховує виявлені психологічні мішені впливу. Для психодіагностики та наркологічної практики вагомого значення набуває створений надійний психодіагностичний інструментарій визначення ризиків формування наркотичної залежності. Запропонований алгоритм програми психологічної корекції, враховує досягнення цілей та базується на психокорекційних мішенях впливу, включає гнучку систему психологічних інтервенцій, адаптовану до реальних клінічних умов реалізації психологічних втручань.Ключові слова: адикція, агресивність, базові емоційні стани, безробіття, взаємини у сім'ї, деліквентні підлітки, конфліктні родини, наркозалежна особистість, нарцистична регуляція, особистісна ідентичність, психологічна корекція, психотерапія, ранні дезадаптивні схеми, соціальний стрес, тривога.^UIn the dissertation, the theoretical generalization and performance of the scientific and practical task connected with studying of psychological features of functioning of the personality of drug addicts and development of system of psychological support and correction of drug addicts is carried out. The formation of early maladaptive schemes of drug addicts occurs in childhood and is based on parent-child relationships, which carry emotional coldness, rejection, reduction of positive emotions, lack of acceptance and support, which can be a factor in premorbid addiction.It was found that the emotional sphere of a drug-addicted person or certain emotional states are actualizing factors in the activation of already formed early maladaptive schemes, experiences and, above all, to avoid activation of early maladaptive schemes. It is established that among the features of basic emotional states in the studied research groups (RG) «Disgust» prevailed – 15,7%, «Contempt» – 13,7%, «Fear» – 14,7%, «Shame» – 13,7%, «Guilt» – 13,7%. Analysis of the degree of emotional experiences according to the index of positive emotions showed a weak degree of expression in 37,3% of RG. In turn, a strong degree of expression was found in 17,6% of RG. According to the index of acute negative emotions, a weak degree of expression was found in 32,4% of RG, a strong degree – in 13,7% of RG. According to the index of anxiety-depressive emotions, a weak degree of expression was found in 26,5% of RG, a strong degree of expression – in 19,6% of RG.Scientific novelty of the obtained results. For the first time scientific substantiation and research of early maladaptive schemes, basic emotional states of drug addicts, further development got an idea of identification characteristics, features of Self-system functioning, characterological types of personality, as patterns of functioning of drug addict. The prognostic model of logistic regression for definition of risk factors of development of drug addiction is developed.It is proved that the formation of early maladaptive schemes of drug addicts occurs in childhood and is based on parent-child relationships, which carry only emotional coldness, rejection of the child, reduction of positive emotions, lack of acceptance and support. Such relationships lead to the accumulation of negative experiences, which is a factor in the premorbid formation of addiction and certain behavioral styles of the individual in adult life; characterized by a stable experience of negative states of the emotional sphere of the individual, which come into sharp conflict with the ideological, moral or aesthetic principles and attitudes of society.It was found that emotional states and early maladaptive schemes (EMS) are interdependent, as early maladaptive schemes are one of the predictors of the formation of the emotional sphere of personality and further emotional state is an actualizing factor in activating the formed EMS, which are characteristic of all types of drug addiction.The practical significance of the obtained results is to develop a system of psychological support and correction of drug addicts. This system contains general principles and approaches of psychological support of drug addicts and a program of psychological correction of drug addicts with the help of a system of art-therapeutic trainings, which takes into account the identified psychological targets of influence. For psychodiagnostics and narcological practice, the created reliable psychodiagnostic tools for determining the risks of drug addiction become important. The proposed algorithm of the psychological correction program takes into account the achievement of goals and is based on psychocorrectional targets of influence, includes a flexible system of psychological interventions, adapted to the real clinical conditions of psychological interventions.Key words: addiction, aggression, basic emotional states, unemployment, family relationships, delinquent adolescents, conflicting families, drug addicts, narcissistic regulation, personal identity, psychological correction, psychotherapy, early maladaptive patterns, social stress, anxiety.

Біловецька С.Г. Дослідження ролі вітаміну А на структурно функціональну організацію печінки при інтоксикації організму сірчанокислою міддю. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – «Біологія» (Природничі науки). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2023. Дисертацію присвячено дослідженню впливу вітаміну А на функціональну активність печінки на початкових стадіях Сu-індукованого фіброзу. З цією метою досліджували такі показники: вимірювали біохімічні печінкові ферменти АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ, внаслідок чого визначали наявність такої патології як фіброз печінки. Наряду з цим досліджували електропровідність біологічних рідин (сироватки крові) та тканин печінки (цільної та гомогенізованої), визначення зазначених параметрів об’єктів дослідження використовували біофізичні, біохімічні, цитологічні та гістологічні методи досліджень. Для встановлення взаємозв’язку електропровідності з функціональною активністю печінки та можливості використання електропровідності в якості діагностичного методу функціональної активності печінки. Печінка виконує метаболічну, регуляторну та детоксикаційну функції. В умовах захворювань, надмірного токсичного навантаження та стресових факторів, печінка піддається різноманітним структурно-функціональним змінам. Фіброз печінки багато років вважали необоротнім процесом, останнім часом з’явилися роботи, які показують можливість оборотності цього процесу, але ефективність та ступінь цього процесу дуже різна та фактори впливу на цей процес досі мало досліджені. Саме тому дослідження механізмів оборотності, яка пов’язана з особливостями фіброгенезу печінки та ідентифікація факторів, включених в його процес та деградацію, є вкрай важливими питаннями. Формування фіброзу може розглядатися як одна із форм адаптації організму, яка проявляється на рівні печінки. Отже, необхідні всебічні дослідження механізмів формування адаптивних реакцій печінки, в тому числі і фіброзу на дії різноманітних токсичних чинників середовища, і розробка способів їх усунення. Як відомо, понад 80% вітаміну А накопичується в печінці, особливо в зірчастих клітинах. Деякі дослідники вважають, що вітамін А може сприяти відновленню функції печінки при фіброзі. Під час розвитку фіброзу та цирозу печінкові зірчасті клітини активуються та змінюють свій фенотип на міофібробластоподібний, втрачаючи вітамін А, після чого активовані зірчасті клітини починають розмножуватися та скорочуватися, що сприяє відкладанню позаклітинного матриксу та розвитку фіброзу. Разом із цим показано, що при фіброзі знижується рівень вітаміну А в зірчастих клітинах. Залишається нез’ясованим як саме змінюється функціональна активність печінці при піддержанні рівню вітаміну А на рівні контролю, зокрема введенням екзогенного вітаміну А. Вплив вітаміну А на розвиток організму варіюється залежно від віку, концентрацій, наявності патологій і має велике значення для регуляції фізіологічного процесу в організмі. Ця залежність обумовлена необхідністю відповідності між функціями вітаміну А та розвитком організму, особливо в періоди зародження і раннього дитинства. Саме тому дослідження впливу вітаміну А на структурно-функціональну організацію печінки з фіброзом є актуальним дослідженням. Метою роботи було дослідження можливої ролі вітаміну А у запобіганні розвитку фіброзу печінки на ранніх етапах формуваннях Сu-індукованого фіброзу печінки. У даному дослідженні вивчалася можливість відновлення функцій печінки через зміщення балансу в її функціонуванні. Для досягнення цієї мети на ранніх стадіях розвитку Cu-індукованого фіброзу печінки тваринам був введений вітамін А в 300 МО/100 г. Ці самі тварини продовжували перебувати під впливом індуктора фіброгенезу, після чого була вивчена динаміка їх маси тіла, що є комплексним показником функціонального стану організму, функціональні показники печінки, дослідження зв’язку електропровідності печінки зі структурною організацію тканини на фоні розвитку фіброзу та впливу ряду гепатотропних сполук. Крім того, проводились морфологічні дослідження печінки, здатність печінки до регенерації оцінювалася за кількістю двоядерних гепатоцитів. При підтримці концентрації вітаміну А в організмі на початковій стадії розвитку Cu-індукованого фіброзу печінки можливо забезпечити оборотність цього процесу. Ключові слова: Сu-індукований фіброз печінки, гістологія печінки, електропровідність біологічних систем, темпоральні характеристики фіброзу, вітамін А, мікс-фактор, хлорогенова кислота, активність АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ.^UBilovetska S.G. Study of the role of vitamin A in the structural and functional organisation of the liver under the copper sulfate intoxication. Qualification scientific paper, manuscript. Thesis for the scientific degree of Doctor of Philosophy in the speciality 091 «Biology» (Natural Sciences). V. N. Karazin Kharkiv National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2023. Dissertation is devoted to the study of the effect of vitamin A on the functional activity of the liver in the initial stages of Cu-induced fibrosis. To this purpose, the following indicators were studied: biochemical liver enzymes ALT,AST,GGT,ALP were measured, which resulted in the determination of the presence of such pathology as liver fibrosis. In addition, the electrical conductivity of biological fluids (blood serum) and liver tissue (whole and homogenized) was studied; biophysical, biochemical, cytological and histological methods were used to determine these parameters of the study objects. To establish the relationship between electrical conductivity and liver functional activity and the possibility of using electrical conductivity as a diagnostic method for liver functional activity. The liver performs metabolic, regulatory and detoxification functions. Under conditions of disease, excessive toxic load and stress factors, the liver undergoes various structural and functional changes. For many years, liver fibrosis was considered an irreversible process, and recently there have been studies showing the possibility of reversibility of this process, but the effectiveness and degree of this process is very different and the factors influencing this process are still poorly understood. That is why the study of the mechanisms of reversibility associated with the peculiarities of liver fibrogenesis and the identification of factors involved in its process and degradation are extremely important issues. The formation of fibrosis can be considered as one of the forms of adaptation of the body, which manifests itself at the level of the liver. Therefore, comprehensive studies of the mechanisms of liver adaptive reactions, including fibrosis, to various environmental toxic factors and the development of ways to eliminate them are needed. It is known that more than 80% of vitamin A accumulates in the liver, especially in stellate cells. Some researchers believe that vitamin A can help restore liver function in fibrosis. During the development of fibrosis and cirrhosis, hepatic stellate cells are activated and change their phenotype to myofibroblast-like, losing vitamin A, after which activated stellate cells begin to proliferate and shrink, which contributes to the deposition of extracellular matrix and the development of fibrosis. At the same time, it has been shown that fibrosis decreases the level of vitamin A in stellate cells. It remains unclear how exactly the functional activity of the liver changes when the level of vitamin A is maintained at the control level, in particular by the administration of exogenous vitamin A. The effect of vitamin A on the development of the body varies depending on age, concentrations, and the presence of pathologies and is of great importance for the regulation of physiological processes in the body. This dependence is due to the need to match the functions of vitamin A with the development of the body, especially in the periods of embryo and early childhood. That is why the study of the effect of vitamin A on the structural and functional organization of the liver with fibrosis is a relevant research. The aim of the study was to investigate the possible role of vitamin A in preventing the development of liver fibrosis in the early stages of Cu-induced liver fibrosis.This study investigated the possibility of restoring liver function by shifting the balance in its functioning. To achieve this goal, at the early stages of Cu-induced liver fibrosis, animals were administered vitamin A at 300IU/100g. The same animals continued to be exposed to the inducer of fibrogenesis, after which the dynamics of their body weight, which is a complex indicator of the functional state of the body, liver function, the study of the relationship between liver electrical conductivity and structural organization of the tissue against the background of fibrosis and the effect of a number of hepatotropic compounds were studied. In addition, morphological studies of the liver were performed, and the ability of the liver to regenerate was assessed by the number of binuclear hepatocytes.If the concentration of vitamin A in the body is maintained at the initial stage of development of Cu-induced liver fibrosis, it is possible to ensure the reversibility of this process.Keywords: Cu-induced liver fibrosis, liver histology, electrical conductivity of biological systems, temporal characteristics of fibrosis, vitamin A, mix factor, chlorogenic acid, ALT,AST,GGT,ALP activity.

Сучасне становище української незалежної держави, здійснення її соціальної політики передбачає поєднання діяльності державних інституцій та громадськості у наданні допомоги дітям, їх матеріально-побутовому та соціокультурному забезпеченні. З огляду на це доцільним є вивчення особливостей створення та організації діяльності державних комісій, які співпрацювали з громадськими комітетами, радами, товариствами, що ставили за мету надання допомоги дітям, розв'язували освітні, соціальні та культурні проблеми дитинства у 1920– 1930-х рр. Метою радянської держави та цих організацій стало об'єднання зусиль органів влади та соціуму в боротьбі з дитячою злочинністю, безпритульністю та бездоглядністю, поліпшення побутових умов дитячих закладів, харчування та медичного обслуговування неповнолітніх. Вивчення позитивного досвіду здійснення радянською державою соціальної політики, заходів з організації допомоги дітям, створення інституції, що стояли на захисті дитячого населення, розв'язання проблем дитячої безпритульності і бездоглядності, соціального сирітства сприятиме забезпеченню комплексного підходу до вирішення сучасних соціальних та освітньо-культурних проблем неповнолітніх з боку державних інституцій, закладів освіти, вчителів, соціальних працівників, батьків, громадських організацій. Це допоможе посиленню співпраці держави і громадськості у питаннях соціокультурного забезпечення дітей, налагодженню взаємодії органів виконавчої влади із закладами освіти, охорони здоров'я, сім'ями з питань допомоги дітям, сприятиме усвідомленню дорослими цінності дитинства та материнства. Звернення до наукової розробки проблеми історії створення та діяльності державних комісій допомоги дітям, боротьби з дитячою безпритульністю сприятиме отриманню більш об'єктивних знань про особливості організації, методи, загальні та регіональні проблеми формування і діяльності установ, що займаються вирішення означеної наукової проблеми, та допомагатиме в генерації нових ідей. Практична значимість дисертації полягає в тому, що сформульовані й обґрунтовані в ній теоретичні положення, узагальнення і висновки дозволяють розширити наукові уявлення про організаційно-правові засади створення та діяльності державних комісій допомоги дітям в УСРР/УРСР 1920– 1930-х рр. Матеріали і результати дослідження можуть бути використані в курсах історичних дисциплін, вбудованих в логіку освітніх програм закладів вищої освіти, скласти основу спецкурсу для студентів, які проявляють інтерес до проблеми державної соціальної політики у питаннях охорони дитинства, створення державних комісій з надання державної допомоги дітям, становлення і розвитку дитячих будинків, профілактики девіантної поведінки неповнолітніх. Висновки дисертації можуть використовуватися в системі органів державного управління. Матеріали дисертаційного дослідження можуть надати допомогу в теоретичному і практичному вирішенні багатьох сучасних проблем організації та функціонування державних організацій, комісій, комітетів, благодійницьких фондів, соціальних установ для дітей і підлітків, центрів допомоги дітям, соціально-реабілітаційних центрів для неповнолітніх, дитячих будинків. Дисертаційне дослідження виконано із застосуванням широкої джерельної бази. Встановлено, що в реальній політиці, здійснюваній радянською владою, соціальна політика не мала першочергового значення. Ставка на економічну ефективність не завжди поєднувалася із соціальною захищеністю населення, особливо дітей. Складна ситуація, що склалася в досліджуваний період стосовно підростаючого покоління, вимагала організації відповідних структур та прийняття заходів практичного характеру. В УСРР питаннями захисту дитинства займалися багато відомств, але в основному Наркомати освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, створені Всеукраїнська комісія в справах неповнолітніх, Центральна комісія допомоги дітям при ВУЦВК та товариство «Друзі дітей». Система заходів із захисту дитинства в досліджуваний період на практиці полягала у наданні дітям місця для проживання, забезпечення харчуванням, а потім – у вихованні, навчанні і соціалізації безпритульних дітей, правовому захисті неповнолітніх правопорушників, частково – в наданні допомоги дітям з неповних сімей та найбідніших верств населення. У роботі розглянуто діяльність державних комісій з організації допомоги дітям, попередження подальшого зростання рівня дитячої безпритульності і злочинності, з поліпшення життєвих умов неповнолітніх, охорони дитинства. У представленому дослідженні з'ясовано труднощі та суперечності процесу створення системи соціального захисту дітей, організації діяльності державних комісій допомоги дітям, формування громадських організацій та фондів, покликаних надавати практичну допомогу дітям як в державі в цілому, так і на місцях. Проаналізовано діяльність різноманітних вітчизняних та зарубіжних громадських організацій з надання допомоги дитячому населенню України.^UThe current situation of the independent Ukrainian state and the implementation of its social policy involve cooperation of the state institutions and the public in providing assistance to children, their everyday material and social cultural support.Thus, the research of the peculiarities of the creation and functioning of the state commissions which cooperated with public committees, councils, societies and were designed to help children, solve educational, social and cultural problems of childhood in the 1920s and 1930s seems to be expedient. The aim of these organizations and the Soviet state was to consolidate the efforts of the authorities and the society in the fight against juvenile delinquency, homelessness and neglect, to improve the living conditions of children's institutions, food supply and medical care for minors. Researches of the best practices in the sphere of the implementation of the social policy by the Soviet state, its measures to organize assistance to children, the establishment of institutions to protect children, solving problems of child homelessness and neglect, social orphanhood will contribute to a comprehensive approach in solving current social and educational problems of minors by the state, educational institutions, teachers, social workers, parents, public organizations. They will also help in strengthening cooperation between the state and the public on issues of social and cultural support of children, establishing cooperation between the executive authorities and educational, health care institutions, families in child care matters, promoting awareness of the values of childhood and motherhood. The appeal to the topic is quite motivated as it will help in obtaining more objective knowledge about the organization and methods, general and regional problems of formation and activities of institutions dealing with children's aid, fight against child's homelessness and neglect and in generating new ideas. The practical significance of the obtained results consists of the theoretical principles, systematized data and conclusions which are formulated and substantiated in the work. They allow to expand scientific ideas about organizational and legal bases of creation and activities of the state commissions of the children's aid in the Ukr.SSR / USSR of the 1920–1930 s. Conceptual issues and results of the research can be used in the courses of historical disciplines, built into the logics of educational programs of the higher education institutions. They can form the basis for a special course for students who are interested in the problem of state social policy in child protection, creation of state commissions of state assistance to children, formation and development of orphanages, prevention from minors' deviant behaviour . The conclusions of the thesis can be used in the system of public administration. The research materials can complement the theoretical and practical solution of different acute problems of establishment and functioning of state organizations, commissions, committees, charity funds, social institutions for children and adolescents, child care centers, social rehabilitation centers for minors, orphanages. The research was conducted using a wide source base.. The research identified the causes of deterioration of children's living conditions, child homelessness and crime; the degree of influence of political, social and economic factors on the development of these negative phenomena was determined; the growing role of social, economic and psychological preconditions in deteriorating children's life, their homelessness and crime was clarified. The authors found out that the creation of the whole complex of state bodies, public organizations, which should provide active and effective assistance to children, to eliminate their homelessness began soon after the Soviet power had been established in Ukraine.

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в теоретичному обґрунтуванні й аналізі особливостей забезпечення гендерної рівності в системі органів державної влади України та розробленні практичних рекомендацій щодо їх використання.Визначено, що система органів державної влади в Україні істотно трансформувалась в умовах історичного розвитку країни у напрямі представницької, учасницької та гендерної (паритетної) демократії, що спрямовує її діяльність на формування гуманістичної свідомості суспільства.Охарактеризовано базові індикатори гендерної рівності відповідно до світового досвіду та шляхи їх забезпечення в Україні з огляду на потреби подальшого демократичного розвитку держави і гендерної політики, зокрема, такі як подолання гендерних стереотипів, вдосконалення чинного законодавства, розвиток освіти, культури, науки, інформаційного простору.У першому розділі дисертації «Теоретичний аналіз проблем гендерної рівності в системі органів державної влади» охарактеризовано сутність системи органів державної влада, що включає законодавчі, виконавчі, судові інституції,які є взаємозалежними і наділеними повноваженнями щодо забезпечення гендерної рівності (паритетності); визначено ступінь розроблення наукової проблеми в політології та споріднених гуманітарних галузях знань – публічне управління, філософія, психологія, педагогіка та ін.; уточнено понятійне поле дослідження, яке сприяло розмежуванню понять «гендер» і «стать» тауточненню поняття «забезпечення гендерної рівності в системі органів державної влади».^UThis dissertation has the most current scientific knowledge, which lies in a theoretically grounded analysis of the features of ensuring gender equality in the system of government bodies and detailed practical recommendations regarding their use.It is indicated that the system of bodies of state power in Ukraine was completely transformed in the minds of the historical development of the region by directly representative, participatory and gender (parity) democracy, which has a direct effect on the formation humanistic evidence of marriage.The basic indicators of gender equality are characterized in line with the world's knowledge and security in Ukraine, looking at the needs of the further democratic development of the state and gender policy, including gender stereotypes, in thoroughness of orderly legislation, developments in education, culture, science, and information space.The first section of the dissertation, “Theoretical analysis of the problems of gender equality in the system of government bodies,” describes the essence of the system of government bodies, which includes legislators, bishops, and judicial institutions, which are mutually dependent and endowed with important fac tors to ensure gender equality (parity); the stage of decomposition of the scientific problem in political science and controversial humanities of knowledge is determined ­ public administration, philosophy, psychology, pedagogy, etc.; The conceptual field of investigation has been clarified, as it has created a distinction between understanding “gender” and “becoming” and clarification of the concept of “ensuring gender equality in the system of government bodies.”

У дисертації вперше представлено наукове осмислення теоретичних і методичних засад формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування. Здійснено психолого-педагогічний аналіз проблеми формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування, уточнено сутність понять: «соціальна успішність» як особистісної характеристики, яка передбачає достатній рівень володіння соціальною інформацією, оптимістичні соціальні уявлення, уміння налагоджувати комунікацію і працювати в команді на спільний результат, наявність позитивного досвіду протистояння труднощам і негативним впливам та здатність до самостійних і відповідальних рішень в ситуаціях непевної повсякденності; «формування соціальної успішності підлітків» як діалогова взаємодія суб’єктів освітнього процесу, результатом якої є інтеріоризація соціально схвалюваних уявлень про успіх, розвиток оптимістичного світобачення та вольової сфери, вироблення мотивації досягнень, виховання впевненості у власних можливостях досягнення цілей (позитивна Я-концепція) й спрямованості на саморозвиток, розширення соціальної компетентності; «формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування» визначається як партнерська взаємодія педагогів і підлітків щодо набуття ними ключових життєвих навичок та компетентностей у просторі діяльності учнівського самоврядування, яке створює умови для самовиховання, самоорганізації, самоуправління, самоконтролю, самооцінки, самодіяльності, самореалізації, самовдосконалення підлітків і сприяє досягненню ними особистісних, професійних та соціальних цілей. Узагальнено основні наукові погляди провідних вітчизняних та зарубіжних учених на трактування соціальної успішності особистості й встановлено, що досліджувана проблема є актуальною та недостатньо розробленою у сучасних умовах розвитку освітнього процесу.Охарактеризовано основні психофізіологічні особливості підліткового віку та його сенситивність в контексті формування соціальної успішності у діяльності учнівського самоврядування. Зокрема, визначено, що підлітковий вік є періодом, який характеризується перехідним етапом від дитинства до дорослішання та проявляється інтенсивними фізичними, психічними, соціальними змінами, які впливають на особистісний розвиток, самопізнання, самооцінку, самовизначення, соціалізацію, прагнення до інновацій; збагачення духовного світу; поява почуття дорослості та прагнення до його визнання; чутливість до засвоєння правил, цінностей, способів існування; самостійність та незалежність; здатність ставити мету, складати план дій та підібрати засоби його реалізації; самосвідомість та саморефлексія; зацікавленість іншими, аналіз дій, переживань, почуттів та думок оточуючих. Сенситивність даного віку щодо формування соціальної успішності зумовлена інтегративним поєднанням інтенсивного розвитку та прагненнями до незалежності, самоусвідомлення, самореалізації, бажання приймати рішення та самопрояву.Досліджено особливості досвіду роботи закладів позашкільної та загальної середньої освіти в контексті формування соціальної успішності підлітків у діяльності учнівського самоврядування. З’ясовано ставлення педагогів до важливості формування соціальної успішності підлітків та організації їх навчання методами та прийомами, які б сприяли її формуванню у підлітків.Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити методичний супровід педагогів, залучених до діяльності учнівського самоврядування і учнівського активу до формування соціальної успішності підлітків у закладах освіти усіх типів і форм власності; передбачити в системі післядипломної педагогічної освіти проведення активностей з питань організації формування соціальної успішності підлітків в освітньому процесі.^UThe dissertation presents for the first time a scientific understanding of the theoretical and methodological foundations of the formation of the social success of adolescents in the activity of pupil self-government. A psychological-pedagogical analysis of the problem of the formation of social successfulness of adolescents in the activity of pupil self-government has been carried out, the essence of the concepts has been clarified: "social successfulness" as a personal characteristic that implies a certain level of possession of social information, optimistic social ideas, the ability to establish communication and work in a team for a common result, positive experience of facing difficulties and negative influences and the ability to make independent and responsible decisions in uncertain everyday situations; "formation of the social successfulness of adolescents" as a process of subjective interaction between teachers and adolescents, its result is the internalization of socially approved ideas concerning success, the development of an optimistic worldview and volitional sphere, the elaboration of achievement motivation, the cultivation of confidence in one's own abilities to achieve goals (positive self-concept) and focus on self-development, expansion of social competence; "formation of social successfulness of adolescents in the activity of pupil self-governance" is defined as the partnership interaction of teachers and adolescents regarding their acquisition of key life skills and competencies in the space of activity of pupil self-governance, which creates conditions for self-education, self-organization, self-management, self-control, self-evaluation, self-activity, self-realization, self-improvement of adolescents and assists them to achieve their personal, professional and social goals.The main scientific views of leading domestic and foreign scientists concerning the interpretation of the social successfulness of an individual are summarized and it is established that the researched problem is relevant and insufficiently elaborated in the modern conditions of the development of the educational process. The main psychophysiological features of adolescence age and its sensitivity in the context of the formation of social successfulness in the activity of pupil self-government are characterized. In particular, it is determined that adolescence age is a period characterized by a transitional stage from childhood to adulthood and is manifested by intense physical, mental, and social changes that affect personal development, self-knowledge, self-esteem, self-determination, socialization, and the inspiration for innovation; enrichment of the spiritual world; the emergence of a sense of adulthood and the aspiration for its recognition; sensitivity to assimilation of rules, values, ways of existence; autonomy and independence; the ability to set a goal, draw up an action plan and select means of its implementation; self-awareness and self-reflection; interest in others, analysis of actions, experiences, feelings and thoughts of people around. The sensitivity of this age to the formation of social successfulness is determined by an integrative combination of intensive development and aspirations for independence, self-awareness, self-realization, the desire to make decisions and self-expression. Peculiarities of the work experience of out-of-school and general secondary education institutions in the context of the formation of social successfulness of adolescents in the activity of pupil self-government have been researched. The attitude of teachers to the importance of the formation of the social successfulness of adolescents and the organization of their education with methods and techniques that would contribute to its formation in adolescents has been clarified.Taking into account the relevance of the research topic, it is recommended: to introduce methodical support for teachers involved in the activities of pupil self-government and pupil activity for the formation of social successfulness of adolescents in educational institutions of all types and forms of ownership; to foresee in the system of post-graduate pedagogical education for conducting activities concerning issues of organizing the formation of the social successfulness of adolescents in the educational process.

Досліджено соціальну політику радянської держави та її реалізації в Донбасі у 1943 - середині 1960-х рр. Проаналізовано територіальні та хронологічні межі, методи дослідження та основні групи використаних джерел. Розглянуто питання стосовно рівня прибутків керівного складу органів влади, робітників і службовців, селян. Висвітлено зміни структури споживання та купівельної спроможності населення. Вивчено проблему пенсійного забезпечення населення регіону, реабілітації інвалідів, охорони материнства та дитинства. Досліджено стан житлового будівництва побутового облуговування. Зроблено висновок стосовно взаємов'язку досліджених проблем з сучаснимими суспільними й економічними процесами.

  Скачати повний текст

В контексті сучасних уявлень про логіку розвитку наукової думки надано цілісну характеристику історії становлення основних концептуальних та методичних підходів у межах вітчизняної педології. Встановлено, що теоретичним підгрунтям української педології слугувала не західна педологічна концепція, а вітчизняна наукова думка вчених-попередників. Виявлено основні причини заборони педології, якими є соціально-політичні умови держави та пануюча ідеологія. Виявлено, що українська версія педологічної науки має власні змістові особливості: застосування рефлексологічного експерименту до вивчення дитинства; зосередження уваги на "важкому" дитинстві, у тому числі і з аномаліями розвитку (сліпоглухонімі); впровадження методики природного експерименту та інші методи дослідження особистості й поведінки дитини. Узагальнено фактичний матеріал про процес реалізації цілісного дослідження дитини в українській педології, надано об'єктивну оцінку реального масштабу внеску відомих вчених в психологічну науку. Зазначено, що ідея цілісного вивчення психіки дитини продовжує свій розвиток у роботах сучасних українських психологів, зокрема в працях одного з учнів Г.С.Костюка - С.Д.Максименка.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено цілісний аналіз педагогічної думки 20–30-х років ХХ ст. щодо проблеми «морально дефективного дитинства» як складного соціокультурного й педагогічного феномену, неоднорідного у вимірах й оцінках, задля більш глибокого розуміння загальної картини розвитку освіти й педагогіки досліджуваного періоду в умовах динамічної модернізації сучасної педагогічної науки і практики.Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що у ньому уперше: Цілісно схарактеризовано українську освітню політику стосовно «морально дефективного дитинства», яка визначалася певними ідейно-політичними й суспільно-економічними умовами й формувалася в складних умовах системної трансформації. Унікальність схарактеризованого періоду полягає в тому, що в цей час в умовах глобальних соціально-економічних і культурних перетворень, наростаючих тенденцій ідеологізації наукового знання в українській психології і педагогіці розвивалися й співіснували оригінальні наукові школи й напрями, у межах яких інтенсивно розроблялися питання «морально дефективного дитинства».З’ясовано, що це період появи нових векторів у соціальній політиці, розширення меж розуміння дитячої «дефективності», появи «нових дефективних дітей і підлітків», об’єднаних у єдину «армію морально дефективних». Це період переходу від благодійної й приватної форм соціального піклування над «дефективними» дітьми до державної системи соціального забезпечення й створення перших інтернатних установ для «морально дефективних» дітей. Схарактеризовано діяльність окремих установ, у яких здійснювалося соціальне виховання «морально дефективних» дітей, як-то: приймальники-ізолятори, колектори, досвідно-педологічні станції, дитячі будинки для нормальних дітей, установи для неповнолітніх правопорушників (основний дитячий будинок, допоміжний будинок, трудова колонія і трудовий будинок для дівчаток), комісії у справах неповнолітніх.Розкрито феномен «морально дефективного дитинства» з урахуванням суспільно-політичних і культурно-освітніх умов досліджуваного періоду. У процесі наукового пошуку уточнено зміст базових понять – «морально дефективне дитинство», «педагогічна думка 20–30-х років ХХ ст.» та похідних від них. З’ясовано, що у досліджуваний період поняття «морально дефективна дитина» використовували щодо дітей, які страждали порушеннями характеру і емоційно-вольової сфери і які були схильні до агресивної та протиправної поведінки. Морально дефективними дітьми вважали педагогічно запущених, безпритульних і т. п., «вибитих із соціальної колії» дітей. Комплексно й системно досліджено погляди педагогів, психологів, педологів досліджуваного періоду на проблему «морально дефективного дитинства» у контексті діяльності регіональних наукових шкіл і напрямів діяльності педагогічних шкіл.Доведено, що у педагогічній думці 20–30-х рр. ХХ ст. причини «морально дефективного дитинства» пояснювалися соціально-економічними та культурно-педагогічними умовами, у яких росла дитина. Розкрито специфіку відображення проблеми виховання «морально дефективного дитинства» у публікаціях часописів досліджуваного періоду: відповідно до проблемно-хронологічного виміру проаналізовано 21 часопис, й 134 статті з проблеми «морально дефективного дитинства».Подальшого розвитку в дослідженні набули положення щодо необхідності врахування культурно-історичної зумовленості термінології як складової методологічного апарата історико-педагогічної науки у процесі аналізу й особливо застосування багатьох з них, зокрема поняття «морально дефективне дитинство».Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що фактичний матеріал, який стосується особливостей визначення сутності проблеми «морально дефективного дитинства» як соціокультурного й педагогічного феномену, особливостей дослідження проблеми «морально дефективного дитинства» в педагогічній думці 20–30-х років ХХ століття можуть бути використані для оновлення змісту навчальних курсів «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Соціальна робота», «Корекційна педагогіка», які викладаються під час підготовки бакалаврів, магістрів, докторів філософії педагогічних спеціальностей, соціальних працівників й ін.^UThe thesis was conducted the integral analysis of pedagogical thought in the `20s and `30s of the XX century toward the problem of “morally defective childhood” as a complicated sociocultural and pedagogical phenomenon, inhomogeneous in measurements and assessments, the purpose of a better understanding of an overall picture development of education and pedagogy of the analyzed period in the conditions of the dynamic modernization of contemporary pedagogical science and practice. The scientific innovation results of the study involve the question, that it is for the first time: The Ukrainian educational policy is comprehensively characterized in relation to “morally defective childhood’’, which is determined by particular ideological political, and socially economical terms and was shaped by difficult circumstances and systemic transformation. The uniqueness of the characterized period consists in the fact that during this time in the context of global social economic and cultural transformation, and also is increasing tendencies of the ideologization of scholarly knowledge in Ukrainian psychology and pedagogy were developed and coexisted with original scientific schools and directions, within which intensively were designed issue of “morally defective childhood”.In the paper was clarified, that it is a period of the emergence of new vectors in the social policy, expanding the boundaries of understanding of children’s “defectiveness”, the appearance of “new defective children and adolescents”, united in a single “military of moral defective”. This is a period of transfer from charitable and private shapes of social care for “defective” children to the governmental system of social protection and the establishment of the first boarding school for the “morally defective” children. The activity of individual institutions in which the social education of “morally defective” children was done is characterized, such are isolation reception centers, collectors, experiences and pedagogical stations, orphanages for ordinary children, institutions for underage offenders (basis orphanage, auxiliary house, labor colony and labor house for girls), commissions in charge of juvenile. The phenomenon of “morally defective childhood” is uncovered with consideration of the social and political, cultural education terms of the test time. In the process of scientific research was clarified the content basis notions – “morally defective childhood”, “pedagogical thoughts of the `20s and `30s of the XX century” and their derivatives. The author determines that in the studied period the notion of “morally defective children” was used with regard to children who suffered from character disorders and emotional volitional sphere, who tend to aggressive and unlawful behavior. Morally defective children were considered pedagogically neglected, homeless, etc, “knocked out from the social track” children. The work comprehensively and systematically were investigated the views of teachers, psychologists, and the pedagogies of the research period on the issue of “morally defective childhood” in the context of the work of the regional scientific school and the directions of the business of the pedagogical schools.In the thesis was proved that in the pedagogical thought of the `20s and `30s of the XX century the cause of the “morally defective childhood” were explained by the social and economic, and cultural pedagogical conditions, in which the child grew up. The peculiarities of the reflection of the challenges of education of “morally defective childhood” in the periodical publications of the studied period were revealed: respectively to the problem chronological measurement, so 21 journals and 134 articles on the problem of “morally defective childhood” were analyzed. The further development in the investigation was acquired provision on the need to account for cultural and historical conditioning of terminology as a component of a methodological device historic pedagogical science in the process of analysis and especially the application of many of them, namely the idea of the “morally defective childhood”. The practical significance of the obtained results is that factual material, which concerns specifics of the definition of the essence of the challenges of the “morally defective childhood” as a sociocultural and pedagogical phenomenon, features the study problem of the “morally defective childhood” in the pedagogical thoughts in the `20s and `30s of the XX century can be employed to update the content of the educational courses “History of pedagogics”, “Comparative pedagogics”, “Social work”, “Correctional pedagogics”. These courses are taught in the preparation of the bachelors, masters, doctors of the philosophy in pedagogical specialties, social workers, etc.

Розлади аутистичного спектра (РАС) є складним порушенням нервової системи, яке зазвичай проявляється в ранньому дитинстві, характеризується постійним дефіцитом соціальної комунікації. Ерготерапія є однією з найбільш поширених терапій, які надаються особам з РАС. Водночас для досягнення основних цілей ерготерапевтами широко використовується сенсорно-інтегративна терапія (СІТ).Мета дослідження: дослідити та порівняти особливості впливу різних підходів до ерготерапії на динаміку показників активності повсякденного життя, сенсорного профілю та якості життя дітей періоду першого дитинства з РАС впродовж реабілітаційної програми.Методи дослідження: аналіз спеціальної та науково-методичної літератури; аналіз медичних карт та документації; опитувальник Оцінка дитячої інвалідності; Короткий сенсорний профіль; Опитувальник якості життя дітей; методи математичної статистики.У першому розділі, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, представлено результати аналізу науково-методичної літератури. Встановлено, що рання реабілітація дитини з РАС дає шанси отримати необхідні в повсякденному житті навички самообслуговування та спілкування. У другому розділі описано методи дослідження та особливості їх застосування, етапи організації дослідження. У дослідженні взяли участь 60 дітей з РАС віком від 4 до 6 років, які поступали для проходження реабілітаційної програми. Третій розділ присвячений особливостям терапевтичних втручань у програмі реабілітації дітей. Впродовж 6 місяців діти усіх груп отримували базову реабілітаційну програму. котра, зокрема, включала консультації ерготерапевта (раз у два тижні). Учасники першої основної групи (ОГ1, n=20) додатково відвідували заняття з ерготерапевтом (3 рази на тиждень), які були спрямовані на формування навичок прийому їжі, гігієни, одягання та роздягання, користування фурнітурою, вмикачами світла, замками. Діти з другої основної групи (ОГ2, n=20) додатково до терапії ОГ1 двічі на тиждень відвідували сенсорно-інтегративну терапію, котра була спрямована формування та покращення імітаційних здібностей, орієнтації у просторі, координації, а також сенсорного сприйняття. У четвертому розділі, відповідно до завдань дисертаційного дослідження, представлено результати аналізу медичних карт, активності повсякденного життя, сенсорного профілю та якості життя. Загальний бал опитувальника «Оцінка дитячої інвалідності» мав статистично однакові початкові результати у групах, а заключні оцінки були найліпшими у ОГ2 та найгіршими у КГ. Обидва додаткові ерготерапевтичні компоненти позитивно вплинули на динаміку усіх пунктів сенсорного профілю, а загальний бал сенсорного профілю був статистично кращим у групі ОГ2. Загальний бал якості життя при заключному оцінюванні був найвищим у групі ОГ2 та найменшим у КГ. У п’ятому розділі проведено аналіз отриманих результатів та їх порівняння з висновками та результатами інших досліджень, даними навчальної та методичної літератури.^UAutism spectrum disorder (ASD) is a complex disorder of the nervous system that usually manifests in early childhood, is characterized by persistent deficits in social communication. Occupational therapy is one of the most common therapies provided to individuals with ASD. At the same time, sensory integration therapy (SIT) is widely used by occupational therapists.The aim of the research to investigate and compare the specifics of the effect of different approaches to occupational therapy on the dynamics of daily life activity indicators, sensory profile, and quality of life of early childhood children with ASD during the rehabilitation program.Research methods: analysis of special and scientific and methodical literature; analysis of medical backgrounds and documentation; questionnaire Assessment of children's disability; Short sensory profile; Children's Quality of Life Questionnaire; methods of mathematical statistics.In the first chapter, in accordance with the assignment of the dissertation research, the results of the analysis of scientific and methodological literature are presented. It has been established that early rehabilitation of children with ASD provides opportunities to acquire self-care and communication skills necessary in everyday life. The second chapter describes research methods and their application traits, stages of research organization. The study involved 60 children with ASD aged 4 to 6 years who were admitted to the rehabilitation program.The third chapter is devoted to the particularities of therapeutic interventions in the rehabilitation program for children. For 6 months, children in all groups received a basic rehabilitation program, which, in particular, included consultations with an occupational therapist (once every two weeks). Participants of the first main group (MG1, n=20) additionally attended classes with an occupational therapist (3 times a week), which were aimed at forming the skills of eating, hygiene, dressing and undressing, using accessories, light switches, and locks. Children from the second main group (MG2, n=20), in addition to MG1 therapy, attended sensory integration therapy twice a week, which took place in a specially equipped room and was aimed at forming and improving imitation abilities, spatial orientation, coordination, and sensory perception. The fourth chapter, in accordance with the objectives of the dissertation research, presents the results of the analysis of medical records, activities of daily living, sensory profile and quality of life. The total score of the Children's Disability Assessment questionnaire had statistically similar initial results in the groups, and the final scores were the best in OG2 and the worst in CG. Both additional occupational therapy components had a positive effect on the dynamics of all items of the sensory profile, and the total score of the sensory profile was statistically better in the OG2 group. The overall quality of life score at the final evaluation was the highest in the OG2 group and the lowest in the CG.The fifth chapter analyzes the obtained results and compares them with the conclusions and results of other studies, data from educational and methodical literature.Key words: rehabilitation, occupational therapy, children, parental involvement, development, upper limbs, nervous system, autism, short sensory profile, coordination, social adaptation, activity of daily life, quality of life.The fifth chapter analyzes the obtained results and compares them with the conclusions and results of other studies, and data from educational and methodical literature.

Проведено історико-педагогічний аналіз причин безпритульності та бездоглядності, їх вплив на фізичний і психічний стан дітей, а також досліджено їх соціальне становище. Розкрито динаміку організації боротьби з безпритульністю, зміст, форми, методи навчально-виховної роботи у закладах охорони дитинства. Зроблено порівняльний аналіз причин та характеру дитячої безпритульності у 20-х і 90-х рр. ХХ ст. Наведено рекомендації щодо поліпшення роботи з безпритульними у дитбудинках, а також профілактичні дії у боротьбі з безпритульністю.

  Скачати повний текст

Здійснено психологічний аналіз маніпуляційних впливів у міжособовій взаємодії. Визначено психологічні характеристики суб'єкта й об'єкта маніпулятивного впливу. Описано психологічні засоби розгортання маніпулятивної атаки. Визначено психологічні критерії маніпулятивного впливу й оцінки рівня маніпулювання. Встановлено, що репертуар засобів протидії маніпулятивним намірам у студентському середовщиі є недостатнім для ефективного захисту від маніпуляцій. Розроблено моделі психологічних механізмів виявлення осибистістю маніпулятивних намірів і протидії їм. Показано, що підвищення здатності до даних дій забезпечується компексним застосуванням таких заходів, як тренінг з розвитку здібностей розпізнавання маніпулятивних намірів і неманіпулятивної взаємодії через позитивне спілкування; формування особистісних установок, спрямованих на неманіпулятивні способи взаємодії; запровадження окремих тематичних блоків у спецкурсах "Основи ділового спілкування" та "Психологія спілкування".

  Скачати повний текст

Досліджено історію мешканок Харківського регіону у період першої хвилі фемінізму на теренах Російської імперії (1861 - 1917 рр.). Висвітлено більшість сфер життя та діяльності жіноцтва усіх соціальних груп Слобожанщини, окрім селянок. З'ясовано рівень гендерної дискримінації жінок владою, яка була презентована лише чоловіками-урядовцями. Висвітлено процеси її подолання, динаміку змін з приводу жіночої освіти усіх ступенів, працевлаштування, соціальної мобільності, соціального захисту материнства й дитинства, правового статусу у родині та суспільстві. Показано особливу роль емансипованої харківської громадськості у розв'язанні багатьох аспектів "жіночого питання" у межах губернії та держави.

  Скачати повний текст

Розглянуто концептуально-методичний підхід до розв'язання проблеми розвитку мовленнєвотворчої діяльності дітей дошкільного віку. Обгрунтовано й опрацьовано лінгводидактичну модель стимулювання та розвитку мовленнєвої творчості, що поєднує художньо-естетичний, мовленнєвий, інтелектуально-творчий і особистісний компоненти. Визначено суть понять "мовленнєвотворча діяльність", "мовленнєвотворчі здібності", "образотворчо-мовленнєва діяльность", "музично-мовленнєва діяльність", уточнено та структуровано зміст понять словесної творчості, художньо-мовленнєвої діяльності. Досліджено особливості, характерні риси, типи мовленнєвотворчої діяльності дошкільнят та встановлено її залежність від педагогічних умов організації навчального процесу.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження системи цінностей неповнолітніх і дорослих правопорушників з визначенням особливостей її деформації та зв'язку з ранніми етапами формування деструктивного світогляду особистості. За результатами дослідження визначено, що в системі цінностей делінквента домінують цінності конформістської спрямованості, а деформація полягає в тому, що в його ціннісно-смисловій сфері переважає емоційно-негативне забарвлення. Отриманий у дитинстві перший соціально-негативний досвід, який актуалізувався в деструктивних проявах особистості, став специфічним елементом її світогляду. Відсутність осмисленості життя тьа залежність від вузького оточення прирікають особистість правопорушника до дезадаптації та все більше відокремлюють її від просоціально-орієнтованого існування. За умов соціальної ізоляції використання технік логотерапії сприяє реконструкції системи цінностей особистості, запобігає поглибленню дезадаптаційних тенденцій.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням, що спрямоване на вирішення проблеми формування сімейних цінностей в учнів основної школи в закладах загальної середньої освіти.Актуальність і важливість порушеної проблеми в контексті стратегічних напрямів і основних положень розвитку освіти підтверджують нормативні документи, зокрема Конвенція ООН про права дитини (1989), Європейська конвенція про здійснення прав дітей (2006), Сімейний кодекс України (2002), Законах України «Про охорону дитинства» (2001), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2005), «Про освіту» (2017), а також Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки» (2021) та ін.Спираючись на ці документи, ми визначаємо декілька провідних завдань середньої освіти учнів, на часткове вирішення яких спрямоване дисертаційне дослідження, а саме: виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виховання шанобливого ставлення до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і традицій.Визначено суперечності, які ускладнюють досягнення належного рівня сформованості сімейних цінностей в учнів основної школи в закладах загальної середньої освіти та вимагають подолання, а саме: запитами сучасного суспільства на оновлення системи виховної роботи із учнями основної школи, яка буде методично грамотно здійснювати впливи на процес формування сімейних цінностей, та загальним станом сформованості сімейних цінностей учнів у закладах загальної середньої освіти; об'єктивною необхідністю переосмислення процесу формування сімейних цінностей у учнів основної школи та недостатністю обґрунтованих й експериментально перевірених організаційно-педагогічних умов даного процесу; актуальністю формування сімейних цінностей в учнів основної школи і недостатньою розробленістю програм, виховних справ, рекомендацій щодо створення ситуацій колективного співробітництва для формування сімейних цінностей в учнів між їхніми батьками і представниками закладів загальної середньої освіти (класний керівник, соціальний педагог, психолог).На підставі аналізу наукових праць можемо твердити, що проблема пошуку ефективних напрямів удосконалення системи сімейного виховання учнів основної школи, оптимальних підходів до процесу формування сімейних цінностей у закладах загальної середньої освіти є малодослідженою та залишається актуальною і дотепер. Розвиток родинних сосунків і процес формування сімейних цінностей є безпосередньою справою громадян нашої держави.У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; вказано на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження; зазначено джерельну базу; окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; висвітлено апробацію та впровадження результатів дослідження; зазначено особистий внесок здобувача та подано структуру й обсяг дисертаційної роботи.^UThe dissertation is a theoretical and experimental study aimed at solving the problem of forming family values in middle school students in general secondary education.The urgency and importance of the problem in the context of strategic directions and basic provisions of educational development are confirmed by normative documents, in particular the UN Convention on the Rights of the Child (1989), the European Convention on the Rights of the Child (2006), the Family Code of Ukraine (2002), in the laws of Ukraine «On Child Protection» (2001), «On Ensuring Organizational and Legal Conditions for Social Protection of Orphans and Children Deprived of Parental Care» (2005), «On Education» (2017), and the Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On Approval of the Action Plan National Strategy for Human Rights for 2021-2023» (2021) and others.Based on these documents, we identify several leading tasks of secondary education of students. The dissertation research is aimed at partial solution of the following tasks: education of a citizen of Ukraine; formation of the student's personality (pupil), development of his abilities and talents, scientific worldview; fostering a respectful attitude to folk traditions and customs, the state language, national values of the Ukrainian people and other peoples and traditions.Contradictions that complicate the achievement of the appropriate level of family values in middle school students in general secondary education institutions have been identified: between the demands of modern society to update the system of educational work with middle school students, which will methodically competently influence values, and the general state of formation of family values of students in general secondary education; between the objective need to rethink the process of formation of family values in middle school students and the lack of sound and experimentally tested organizational and pedagogical conditions of this process; between the urgency of forming family values in middle school students and insufficient development of programs, educational cases, recommendations for creating situations of collective cooperation for the formation of family values in students between their parents and representatives of secondary schools (class teacher, social educator, psychologist).Based on the analysis of scientific works we can say that the problem of finding effective ways to improve the system of family education of middle school students, optimal approaches to the process of forming family values in general secondary education is poorly understood and remains relevant today. The development of family ties and the process of forming family values is a direct matter of the citizens of our state.The introduction substantiates the relevance and feasibility of the study; it is indicated on the connection of work with scientific programs, plans, topics; the object, subject, purpose, tasks and methods of research are defined; the source base is indicated; the scientific novelty and practical significance of the obtained results are outlined; the approbation and implementation of research results are covered; the personal contribution of the applicant is indicated and the structure and scope of the dissertation are presented.