Досліджено процеси дефектоутворення в кремнії, структурах і приладах на основі кремнію, встановлено механізми трансформації вихідних дефектів у процесах легування і окиснення кремнію. Запропоновано й експериментально підтверджено механізм утворення двох областей, що розташовані на різних глибинах від поверхні та містять дефекти, які утворюються за іонного легування пластин кремнію. Встановлено механізм зміцнення кристалів p-кремнію, що містять фонову домішку кисню, яка преципітує на дислокаціях. Показано, що шаруватість пластин монокристалічного кремнію є першопричиною виникнення дефектів упаковки в окиснених пластинах. Описано й експериментально підтверджено механізм трансформації мікродефектів у дефекти упаковки внаслідок окиснення пластин кремнію. Побудовано температурні залежності коефіцієнта посилення фотоструму та квантової ефективності інфрачервоних кремнієвих p-i-n-ФП для різної густини дислокацій. Визначено механізми зміни форми температурної залежності коефіцієнта посилення фотоструму та квантової ефективності інфрачервоних кремнієвих p-i-n-ФП у разі зростання густини дислокацій. Ппоказано, що відбір p-i-n-ФП за S-подібністю ВАХ може бути використаний для виявлення фотоприймачів, які містять області розупорядкування у вигляді полікристалічного кремнію.

  Скачати повний текст

Запропоновано та досліджено метод оптимального оцінювання комплексного коефіцієнта розсіювання на фоні нестаціонарних завад з урахуванням просторової довжини об'єкта. Наведено рекомендації щодо застосування вейвлет-перетворення у разі вирішення завдань локалізації протяжних об'єктів за умов складної динамічної радіолокаційної обстановки на підставі порівняльного аналізу коефіцієнтів деталізації та трешолдингу. Одержано ефективні алгоритми обробки динамічнх зображень за умов параметричної апріорної невизначеності відносно електрофізичних і геометричних характеристик просторово-протяжних об'єктів (ППО). Розвинуто метод оцінювання координат такого об'єкта. Розроблено рекомендації щодо застосування вагових і зрізаючих функцій для підвищення робасності запропонованого методу. З застосуванням розробленого методу локалізації ППО на фоні заважаючих відбиттів від морської поверхні для функціонально-детермінованої та стохастичної моделей прийнятих сигналів запропоновано алгоритм обробки динамічних зображень з використанням нейромережі.

  Скачати повний текст

Запропоновано системний підхід до забезпечення експлуатаційної надійності портового перевантажувального обладнання (ППО) на основі методів математичної теорії надійності та системи автоматизації оперативного обліку показників технічного стану обладнання з метою підвищення конкурентоздатності й ефективності роботи порту. Визначено поняття "експлуатаційна надійність портового перевантажувального комплексу", розглянуто його як єдиний об'єкт, що відображає одночасно технічні й організаційно-технологічні особливості експлуатації ППО. Розроблено методичні положення з проектного управління експлуатаційною надійністю ППО та її прогнозування, а також з оцінювання показників експлуатаційної надійності ППО за перемінних режимів його експлуатації.

  Скачати повний текст

Досліджено системи спеціальної фізичної підготовки курсантів ППО СВ військових ВНЗ. Визначено ефективність її застосування щодо формування професійних якостей. Виявлено значення та специфічні особливості різних складових спеціальної підготовленості, необхідної для курсантів ППО СВ. Висвітлено основні засоби та методи спеціальної фізичної підготовки. Розроблено та впроваджено в практичну діяльність навчальну програму зі спеціальної фізичної підготовки за кредитно-модульною системою навчання курсантів ППО СВ військових ВНЗ.

  Скачати повний текст

У дисертації запропоновано вирішення актуальної науково-педагогічної проблеми – формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти, а також розроблено, теоретично обґрунтовано та здійснено експериментальну апробацію структурно-функційної моделі формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти, ядром якої є комплекс відповідних педагогічних умов. Експериментально перевірено ефективність запропонованих методів формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти. Запропоновано навчально-методичне забезпечення для формування цифрової компетентності педагогів у міжкурсовий в інститутах післядипломної педагогічної освіти у рамках проходження курсів підвищення кваліфікації.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ВПЕРШЕ:-? ОБҐРУНТОВАНО ТА ВИЗНАЧЕНО СУКУПНІСТЬ педагогічних умов формування цифрової компетентності педагогів;-?розроблено структурно-функційну модель формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти, що складається з трьох блоків (компонентний, функційний, критеріальний); -? конкретизовано компоненти як базові інваріанти цифрової компетентності педагогів у вигляді таких здатностей: особистісно-спонукальний; пізнавально-комунікативний; інструментально-рефлексивний;-?уточнено сутність ключових понять дослідження («цифровізація», «цифровізація освіти», «цифрові технології», «цифрова компетентність педагога», «інформаційно-освітнє середовище», «рамка цифрової компетентності», «педагогічні умови», «неперервна освіта»);-?удосконалено змістове наповнення та методичний супровід процесу формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти; -?набули подальшого розвитку теоретико-методичні та технологічні аспекти формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти на засадах компетентнісного підходу та цифровізації освіти.Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методичні рекомендації («Формування цифрової компетентності педагогів: від теорії до практики») і спецкурси («Цифрова компетентність та інформаційна гігієна – складові фахової майстерності педагога», «Цифрові вміння педагогів: онлайн навчання – розширюємо можливості GOOGLE MEET») для фахових дисциплін, що спрямовані на формування цифрової компетентності педагогів у ІОС неперервної освіти з інтеграцією предметної підготовки й урахуванням міжпредметних зв’язків на основі використання цифрових засобів навчання.Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені в освітній процес закладів післядипломної педагогічної освіти, які здійснюють підвищення кваліфікації педагогів. розроблення навчальних і методичних посібників для вдосконалення теоретико-методичної й технологічної складової формування цифрової компетентності педагогічних працівників в умовах неперервної освіти.Означені спецкурси було апробовано та включено в освітній процес закладів післядипломної педагогічної освіти.Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов, проєктуванні структурно-функційної моделі формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти та експериментальній перевірці їх ефективності.Завдання дослідження:1. Проаналізувати стан опрацювання проблеми формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти у педагогічній теорії й практиці; уточнити сутність та зміст ключових понять дослідження.2. Схарактеризувати компонентну структуру феномену «цифрова компетентність педагогів», рівні її розвитку, критерії прояву та показники сформованості.3. Розробити дієву структурно-функційну модель формування ЦК педагогів в ІОС неперервної освіти.4. Виокремити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування ЦК педагогів в ІОС неперервної освіти.5. Підготувати й упровадити в освітній процес закладів ППО навчально-методичне забезпечення для формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти.Матеріали дослідження можуть бути використані у закладах системи післядипломної педагогічної освіти, в яких здійснюється підвищення кваліфікації педагогів.^UIn the dissertation is proposed a solution to an actual scientific and pedagogical problem - the formation of digital competence of teachers. in the information and educational environment of continuing education, and also developed, theoretically substantiates and experimentally tested a structural and functional model of the formation of digital competence of teachers in the information and educational environment of continuing education, the core of which is a complex of appropriate pedagogical conditions. The effectiveness of the proposed methods of forming the digital competence of teachers in the information and educational environment of continuing education where experimentally tested. The educational and methodological support for the formation of digital competence of teachers in the intercourse period of advanced training in institutes of postgraduate pedagogical education is proposed.The scientific novelty of the results obtained is that for the first time: - is substantiated and defined a set of pedagogical conditions for the formation of teachers' digital competence;- is developed a structural and functional model for the formation of digital competence of teachers in IES of non-tertiary education, consisting of three blocks (component, functional, criterion);- are specified the components as basic invariants of teachers' digital competence in the form of the following abilities: personal and motivational; cognitive and communicative ; instrumental-reflective;- is clarified the essence of the key concepts of the study ("digitalization", "digitalization of education", "digital technologies", "digital competence of a teacher", "information and educational environment", "digital competence framework", "pedagogical conditions", "continuing education");- is improved the content and methodological support of the process of forming the digital competence of teachers in the IEE of continuing education;- are developed the theoretical, methodological and technological aspects of the formation of digital competence of teachers in IEE of continuing education on the basis of competence-based approach and digitalization of education.Practical significance of the results. Methodological recommendations ("Formation of Digital Competence of Teachers: From Theory to Practice") and special courses ("Digital Competence and Information Hygiene - Components of Professional Teaching Skills", "Digital Skills of Teachers: Online Learning - Expanding the Possibilities of GOOGLE MEET") for professional disciplines have been developed, aimed at forming the digital competence of teachers in IEE of continuing education with the integration of subject training and the implementation of systemic interdisciplinary links based on the use of digital learning tools.The materials of the study can be used in the educational process of postgraduate pedagogical education institutions that provide advanced training for teachers, development of training and methodological manuals to improve the theoretical, methodological and technological component of the formation of digital competence of teachers in the context of continuing education. These special courses were tested and included in the educational process of postgraduate pedagogical education institutions.The research purpose is scientifically and theoretically substantiate pedagogical conditions, design an effective structural and functional model for the formation of teachers' digital competence in the information and educational environment of continuing education, and experimentally test their effectiveness.Оbjectives were formed:1. To study the state of development of the problem of forming teachers' digital competence in IEE of continuing education in pedagogical theory and practice; to clarify the essence of the key concepts of the study.2. To analyze the actual state of formation of teachers' digital competence in the information and educational environment of lifelong learning; to characterize the component structure of the phenomenon of "teachers' digital competence", to determine the criteria, indicators and levels of its formation.3. To develop a structural and functional model for the formation of digital competence of teachers in the information and educational environment of continuing education.4. To identify, substantiate and experimentally test the pedagogical conditions for the formation of teachers' digital competence in IES of continuing education.5. To prepare and introduce into the educational process of institutions of postgraduate pedagogical education the educational and methodological support for the development of teachers' digital competence in IEE of continuing education. The materials of the study can be used in the institutions of postgraduate pedagogical education, where teachers' qualification is improved.