Об'єкт дослідження – різножанрові твори сучасної прози для дітей З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка, котрі презентують літературне покоління, сформоване в 1990-х, що продовжило свій розвиток на початку нового століття, коли в українському літературознавстві поширилися ідеї екокритики. Творча лабораторія З. Мензатюк, О. Ільченка та І. Андрусяка як вихідців із різних регіонів України засвідчує інший геосоціальний досвід і художню реалізацію.Мета дослідження – на матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка дослідити специфіку реалізації екологічних аспектів сучасної літератури для дітей з урахуванням проблемно-тематичних і жанрових особливостей творів.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження сучасної прози для дітей в аспекті екокритики. Окреслено специфіку екокритичних студій у контексті інтердисциплінарних досліджень.Дисертація є першим ґрунтовним дослідженням екологічних аспектів сучасної літератури для дітей. На матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка доведено ефективність екокритики.Відтворено роль інтердисциплінарних досліджень у сучасному літературознавстві. Зокрема досліджено становлення та розвиток екокритики («зелених студій») як аналізу літератури та культури в аспекті екологічних взаємодій. Простежено чотири хвилі екокритики: від в англомовного природничого письма до розвитку прикладних студій на сучасному міжнародному етапі (B. Lawrence, Jan Marshall, S. Slovic та ін.).Виокремлено спорадичну увагу до екокритики в сучасному українському літературознавстві.Простежено, що тема взаємодії людини і природи – одна з провідних у літературі для дітей ХХ ст. У творчості Олени Пчілки екологічні аспекти є складником патріотичного виховання. Проблемно-тематичний спектр прози О. Іваненко презентує багатство природничих тем, які об'єднані морально-етичними чинниками. Повісті-казки В. Нестайка сповнені багатством природничої інформації про взаємодію видів між собою та з довкіллям. Природа у прозі В. Близнеця опоетизована, сповнена ліризму, делікатного одкровення, дитячого зачудування світом усього живого, здатності побачити неймовірне у звичних речах. Досліджено, що сюжет «Арніки» З. Мензатюк розгортається як варіант казки про живу воду за допомогою мотиву подорожі. Простежено також у творі жанрові елементи казки-легенди, в якій пояснено історію лікарської рослини. Ідеї світової гармонії підпорядкована думка про єдність людини та природи, про ідеальні екологічні взаємодії.Проаналізовано, що для проблематики міських казок збірки З. Мензатюк «Тисяча парасольок» характерно поєднання морально-етичних, пізнавально-екологічних і міфологічних аспектів. Зокрема малий читач дізнається про живу й неживу природу українських Карпат, про взаємопов'язаність усього на Землі, а також відомості з астрономії і т. ін.Зауважено, що збірка есе З. Мензатюк «Український квітник» присвячена культурним рослинам українського саду. Наскрізний авторський задум полягає в думці про необхідність збереження природи, зокрема червонокнижних видів рослин. Спостережено, що екологічний аспект збірки есе З. Мензатюк «Зелені чари» пов'язаний також із усвідомленням проблем, про які сигналізує Червона Книга України. Досліджено, що в оповіданні О. Ільченка «Де живуть тварини» в художній формі презентовано етологію та екологію українського світу. Лейтмотивом історії є думка про важливість кожної живої істоти. Пізнавальні завдання оповідання О. Ільченка «Мандрівка Дощинки» проаналізовано на перетині літератури та природознавства. Презентуючи художній опис процесу колообігу води в природі, автор сприяє формуванню екологічної компетентності дітей.Спостережено, що в оповіданнях «У кого ріжки кращі» та «Як коник співати навчився» О. Ільченко демонструє вплив літератури для дітей на формування принципів екологічної взаємодії. Екологічний аспект презентовано відтвореними ланцюгами екологічних взаємодій. Доведено, що екологічні аспекти віршоказок І. Андрусяка «Зайчикова книжечка» зреалізовано в соціальному вимірі. Мета такого зображення – утвердження думки про повагу до кожного життя, його самодостатність, а також про гармонійну взаємодію у природі. Актуальним є мотив екологічної безпеки, втілений, зокрема, в проблемі антропогенного впливу на природу.Підкреслено, що в повісті-казці І. Андрусяка «Третій сніг» екологічна тема переплітається з антиколоніальною. Визначальними є мотиви екологічної поведінки людини, формування емпатії до живого й поваги до довкілля. Антиколоніальний характер повісті-казки визначає думка про мову як основу національної ідентичності. Екологічні аспекти у творі І. Андрусяка «Морськосвинський детектив» розглянуто в контексті жанрово-стильових особливостей. Три історії твору є самостійними пригодами, інтертекстуальні зв'язки яких покликані зацікавити дітей класичною літературою. Подіям та явищам природи письменник намагається дати наукове чи просто логічне пояснення.^UScientific novelty of the research is that first time in Ukrainian study of literature complex investigation of modern prose for children in the aspect of ecocriticism was carried out.The dissertation is the first thorough study of ecological aspects in modern literature for children. Effectiveness of ecocriticism is proven with the help of prose written by Z. Menzatiuk, O. Ilchenko, I. Andrusiak.Role of inderdisciplinary research in modern study of literature is shown. In particular the formation and development of ecocriticism (“green studies”) as analysis of literature and culture in the aspect of ecological interactions is investigated. Four waves of ecocriticism are traced: from English writings about nature to development of modern international applied studies (B. Lawrence, Jan Marshall, S. Slovic and others).Sporadic attention to ecocriticism in modern Ukrainian literary studies is singled out.It is traced that man-nature interaction is one of the leading themes in the children literature in 20th century. In works of Olena Pchilka ecological aspects are part of patriotic education. Problems raised in prose of O.Ivanenko deal with multiple nature subjects that are united by moral and ethical factors. Novel fairy tales of V.Nestaiko have plenty of natural information about cooperation of species with each other and with environment. Nature in prose of V.Blyznets is poetical, lyrical, full of delicate insights, childish wondering at the world of living, ability to see the incredible in common things.It is investigated that the plot of Z.Menzatiuk's “Arnika” uses a theme of voyage to unfold as a version of a fairy tale about living water. In this literary work the genre elements of legendary tale, that explains the history of the medicinal plant, are traced. Idea of the world harmony is delivered through the thought of man-nature unity, ideal ecological cooperation.It is analyzed that range of problems in city tales (collected edition of Z. Menzatiuk “Thousand of umbrellas”) is characterized by combining moral and ethical, research and ecological, as well as mythological aspects. For example, young reader learns about animate and inanimate nature of Ukrainian Carpathians, about interconnection of everything on the Earth, as well as some notions of astronomy etc.It is noted, that Z. Menzatiuk's collected edition “Ukrainian flowerbed” is dedicated to cultivated plants of the Ukrainian garden. Cross-cutting intention of the author is the necessity of saving nature, especially the plants from Red List. Ecological aspect of Z.Menzatiuk's collected edition of essays “Green magic” is also related to understanding of the problems that are raised in the Ukrainian Red List.It is investigated that in O.Ilchenko's story “Where animals live” ethology and ecology of Ukrainian world are described in a fiction form. Keynote of the story is the idea of importance of every living creature.Cognitive tasks of O.Ilchenko's story “Voyage of the Raindrop” are analyzed on the intersection of literature and natural studies. With his artistic description of the water circuit in nature the author facilitates the development of children's ecological competence.It is observed that in the stories “Who has better horns” and “How grasshopper learned to sing” O. Ilchenko demonstrates influence of literature for children on formation of principles of ecological interaction.It is proven that ecological aspects of I. Andrusiak's rhymed tales “The Hair's Book” are described in social dimension. Goal of this is to highlight the idea of respect to every life, its self-sufficiency, well-balanced interactions in nature. Trending theme of ecological safety is represented, among other things, with a problem of human influence on nature.It is stressed that in I. Andrusiak's novel fairy tale “The third snow” ecology is intertwined with anticolonialism. Determinative motives are: ecological behavior of humans, developing empathy to all living and respect to environment. Anticolonial character of the novel fairy tale is defined by the thought that language is the basis for national identity.Ecological aspects in I. Andrusiak's work “Guinea pig detective” are described in context of genre and style specifics. Three stories in this work are separate adventures, intertextual relations of which should raise interest to classical literature in children. The writer attempts to provide scientific or logical explanation for natural events and phenomena.

У дисертації охарактеризовано еволюційні зміни поселенської та адміністративної структури регіону. З'ясовано, що сільське господарство розвивалось повільно, але значні зрушення відбувались у розвитку ремесел, торгівлі. У суспільному житті констатовано ранній розвиток державності, тривале зберігання князівською верствою провідних позицій, зростання майнової нерівності та поступове посилення ролі дрібних землевласників. Відзначено, що культура Волині поступово еволюціонувала від класично давньоруської до європейської.^UThe dissertation describes the evolutionary changes in the settlement and administrative structure of the region. It was found that agriculture was developing slowly, but significant changes took place in the development of crafts and trade. In public life, the early development of statehood, the long-term preservation of the leading positions of the princely stratum, the growth of property inequality and the gradual strengthening of the role of small landowners have been noted. It is noted that Volyn culture gradually evolved from classically ancient Russ to European.

У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві проаналізовано діаспорну жіночу прозу другої половини ХХ століття крізь призму системно-аналітичного підходу. Об'єктом дослідження є романи, повісті, а також найрепрезентативніша мала проза – оповідання, новели, фрагментарні жанри (етюд, образок, акварель, ескіз). Так, розглянуто жанрово-стильові особливості оповідань, зокрема різдвяне, соціальне, історичне, етнографічне, детективне, оповідання-портрет, психологічне оповідання. З'ясовано їх соціопсихологічні домінанти як підґрунтя структурної, наративної, образної, стильової специфіки малої прози авторок. Представниці української діаспори в умовах поліетнічної культури писали високохудожні твори українською мовою за межами рідної землі. Такий факт засвідчує їхню високу самосвідомість, осмислення патріотичного чину, заґрунтованість власного Я-его в національні основи. Доведено, що діаспорна жіноча проза другої половини ХХ століття оновила тематичну і жанрово-стильову системи, створивши, на наше переконання, інтелектуальну опозицію зааґанжованій прозі доби соціалістичного реалізму. Д. Гуменна, О. Мак, Л. Коваленко розімкнули історичний простір України до світових масштабів, змоделювали образи персонажів різних суспільних верств, майстерно окреслили психологічні типи, голоси яких зазвучали різними тональностями, а композиційні прийоми, сюжетні повороти, стильові ознаки по-особливому увиразнилися через ліричне та орнаментальне письмо за зразками західноєвропейської літератури з отриманням національної традиції. Ключові слова: жанр, стиль, світогляд, ґендерний підхід, дейксис, наратор, діаспора, жіноча проза, психологізм, символіка.^UFor the first time in domestic science about literature the analysis of materials of diaspora women's prose of the second half of the XX century with the system-analytical approach to the interpretation of genre-style peculiarities of epic works has been carried out in the dissertation. The object of the research is novels, narratives, as well as the most representative prose –fictional essay, fragmentary genres – sketch, pattern (watercolor), sketch. On the example of women's little prose various types of stories have been considered, including Christmas, social, historical, ethnographic, «detective», story-portrait, psychological narrative. The genre-style system of women's prose of the Ukrainian diaspora of the second half of the XX century has been explored. Socio-psychological dominants of works, which are the basis of structural, semantic and stylistic specificity of poetological components of artistic creativity of prose writers, have been revealed. The phenomenon of sensitive problems of Ukrainian history, which are and remain the material that prompts the artists of the word to create artistic prose, has been revealed. We consider women's literature as a socio-cultural and artisticaesthetic phenomenon. Its essence is expressed by the creation of women-writers of texts that radiate their peculiar perception of the world, the expression of elegant vocabulary in writing, and thus the texts are presented to the reader by representatives of women's artistic practice. A prose work that takes as its basis the historical event, the fact is modeled on the historical plot. The latter in artistic form represents a certain era or period of history. In prose historical truth is synthesized with artistic one, historical event – with artistic fiction. Women-writers of Ukraine under the conditions of poly-ethnic culture did not fail the chosen path, did not multiply the glory of foreign-language culture, but they modeled high-quality works in the Ukrainian language far from the Motherland, their native land. Such a fact testifies to their self-consciousness, the tendency to comprehend, and the susceptibility of their own I-ego on the national basis. It has been proved that the diaspora women's prose of the second half of the XX century announced the updating of the genre-style and thematic system, and such a step has been an intellectual opposition to the prose of the socialist realism era. D. Humenna, O. Mak, L. Kovalenko «opened up», expanded all the historical space of Ukraine up to the XX century, «populated» their prose with the characters of different layers of population, skillfully depicted psychological types whose voices sounded different tones-timbres, and composite receptions, stories, stylistic parameters in a specially updated lyrical and ornamental writing on samples of Western European culture with the emphasis on national identity, similarity and mentality. 19 The results of the dissertation can be used as a material for lectures on the history of Ukrainian literature of the XX century in higher education institutions, colleges, gymnasia and general educational schools with advanced study of humanities, as well as - in the preparation of relevant manuals, special courses on national writers, in particular autobiographic or historical prose, when writing scientific works on the history and theory of literature, course and diploma projects by students of philological disciplines. The materials of the dissertation and its conclusions will be useful for teachers-philologists of educational institutions of various types. Key words: genre, style, world outlook, deixis, narrator, diaspora, women's prose, psychologism, symbolism.

Дисертаційна робота присвячена темі дослідження впливу національнихчинників на європейський інтеграційний процес країн Вишеградської групи.Комплексно досліджено вплив групи національних політичних чинниківєвроінтеграції на інтеграційні процеси Польщі, Угорщини, Чехії таСловаччини.Європейська інтеграція є одним з визначальних процесів дляміжнародних відносин другої половини XX ст. Змістовно євроінтеграціяозначується як регіоналізація на тлі загальносвітових процесів глобалізації. Вєвропейському інтеграційному процесі виділяються два вектори руху –розширення та поглиблення. Перша тенденція виразно спрямована із заходуна схід. Основними мотивами цього руху є насамперед економічні та політичнімотиви. У ньому зацікавлені обидві сторони – країни, які вже є членами ЄС, ікраїни, які мають намір стати членами Спільноти. Метою перших єзбільшення своєї політичної значущості, розширення ринку збуту тазбільшення інвестицій, підвищення безпеки та стабільності, зміцненнядемократії та прав людини. Для країн, що приєднуються, ЄС є своєріднимцивілізаційним еталоном власного розвитку. Друга тенденція – поглибленняєвроінтеграції – є процесом, який у нинішній час щораз більше актуалізується.Метою роботи є науково-теоретичне обґрунтування впливунаціональних чинників на європейські інтеграційні процеси на прикладі країнВишеградської групи. При цьому особлива увага зосереджується напроблемах поєднання національних інтересів, національного суверенітету інаціональної ідентичності з інтеграцією в Європейському Союзі та іншихрегіональних проєктах.Наукова новизна отриманих результатів визначена метою та завданнямидослідження, засобами їхнього розв’язання і полягає в наступному:вперше:– досліджено комплексний вплив національних чинників наміжнародний інтеграційний політичний процес.– обґрунтовано доцентрову роль внутрішнього суверенітету державВишеградської групи в інтеграційному процесі;– визначено роль національних чинників у формуванні міждержавноїполітики країн Вишеградської групи;удосконалено:– теоретичне обґрунтування категоріального апарату дослідження;зокрема, окреслено роль і місце національних факторів у підходах до вивченняінтеграційного процесу ЄС;– систематизовано базис формування основних напрямів міжнародноїполітики країн Вишеградської групи на регіональному та субрегіональномурівнях;набули подальшого розвитку:– теоретичні моделі європейського інтеграційного процесу, щовраховують досліджений вплив національних факторів на нього;– розуміння національних базисів євроінтеграційної політики;– доповнилась наукова аргументація щодо мінливості національнихчинників в інтеграційному процесі.^UThe dissertation is devoted to the research of the national factors’ impact onthe European integration process of the Visegrad Group countries. The impact ofnational political factors on European integration processes of Poland, Hungary,Czech Republic and Slovakia is comprehensively investigated.In the second half of the 20th century, the European integration has becomeone of defining processes for international relations. Meaningfully, Europeanintegration is defined as regionalization on the background of worldwideglobalization processes. There’s two main vectors distinguished in the Europeanintegration process - expansion and deepening. The first trend is clearly directedfrom West to East. This movement’s main motives are primarily economical andpolitical. Both countries that are already members of the EU and countries that intendto become members of the Community are interested in it. The goal of the former isto increase its political influence, expand the sales market and investments,strengthen its security, stability, democracy and human rights. For the joiningcountries, the EU serves as civilizational standard for their development. The secondtrend - the deepening of European integration - is a process that’s becoming moreand more relevant nowadays.The Visegrad Group countries are characterized as those where EUenlargement has been completed, but the processes of deepening the integration aretopical and complex. This is primarily due to the fact that those are the post-socialistcountries, each of them has gone through its own complex path of national stateformation. While the economic interests of the Visegrad Group countries are8completely coincide with general European aspirations, political factors are barelyan incentive for unification with Western Europe.European integration has its own laws that cannot be bypassed, and it isimpossible to join the European Union without fulfilling formalized requirements.However, the mechanism of European integration deepening inevitably facescontradictions that constantly inhibit further development of the project in itsmodern format. First, it’s balancing between national interests and supranationalproblems, that constantly accompanies all EU processes. Majority of the importantpan-European issues are resolved consensually by all members, which, along withthe active expansion of the European Union, creates obstacles for further deepintegration. Secondly, the constant expansion of the project creates conditions forinformal political unions among EU members, the basis of which is lobbying ofcommon national interests in the EU.The scientific novelty of the obtained results is determined by the purpose andtasks of the research, the means of their solution and consists in the following:for the first time:– researched the complex influence of national factors on political process ofthe international integration;– researched the central role of the Visegrad Group countries’ internalsovereignty in the integration process;– researched the role of national factors in the formation of the VisegradGroup countries’ international policy;11improved:– outlined the theoretical justification of the categorical research apparatus; inparticular, the national factors’ role and place in EU integration process studyapproaches;– researched the basis for the formation of Visegrad Group’s internationalpolicy main directions on regional and subregional levels;acquired further development:– theoretical models of the European integration process, taking into accountthe researched influence of national factors;– understanding of national bases of European integration policy;– supplemented the scientific argumentation regarding the variability ofnational factors in the integration process.

Висвітлено основні засади євроатлантичної інтеграції, соціально-політичний розвиток Румунії, основні елементи її зовнішньополітичного курсу, зокрема, відносини із країнами-сусідами. Зазначено, що на хід євроатлантичної інтеграції Румунії впливали наслідки її диктаторського минулого, відсутність люстрації та повільний хід економічних і демократичних реформ, які не завжди послідовні. Відносини Румунії із більшістю сусідніх країн досить проблемні. Показано, що вступ Румунії до НАТО відбувся за умов незавершеності необхідних реформ, неповної відповідності стандартам НАТО та став результатом відповідного політичного рішення країн-членів Альянсу, насамперед, США.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження ідейно-політичних процесів в українських партіях у контексті альтернатив революційної доби 1917 - 1920 рр. З'ясовано причини й особливості міжпартійної та внутрішньопартійної боротьби щодо вибору шляхів суспільно-політичного розвитку України. Базуючись на архівних матеріалах, тогочасній пресі, історіографічних джерелах систематизовано весь наявний політичний спектр доби революції - від лівих до правих партій (не лише на загальнопартійному рівні, а й на рівні фракцій, течій, груп). Здійснено критичний аналіз політичних доктрин українських партій. Визначено їх соціальну базу, регіональну розгалуженість і чисельність. Висвітлено діяльність партій у державних і опозиційних структурах. З'ясовано особливості формування багатопартійності в Україні на різних етапах революції.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичний процес як цілісне явище, що включає послідовність генерування, функціонування та кризових станів політики й обумовлюється системою детермінант. Особливу роль відіграють ідеологічні детермінанти, які мають різний ступінь впливу та функціонального навантаження залежно від стадії, типу та виміру політичного процесу. Розглянуто ідеологічно детермінанти в фокусі базових стадій політичного процесів і режимів держави, а також проаналізовано головні ідеологеми глобальноі політики. Досліджено етапи, характерні риси і перспективи політичного процесу в Україні. Відзначено відносна загальна слабкість ідеологічної детермінації, а також конфліктогенний дестабілізувальний вплив тих ідей, що запропоновано суб'єктами сучасного політичного процесу, їх відірваність від суспільних цінностей та організацій. Акцентовано на ризиках відсутності інтегрувальних ідей і цінностей для подальшого розвитку України в державному та глобальному вимірах.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу широкого кола архівних джерел та опублікованих матеріалів досліджено процеси політичної та етносоціальної інкорпорації Криму Російською імперією в 1783 - 1796 рр. Розглянуто трансформації в адміністративно-політичному устрої, етносоціальному, демографічному та конфесійному становищі Криму, спричинені анексією 1783 р. Проаналізовано колонізаційну політику російського уряду, зокрема, заселення півострова поліетнічним населенням, насамперед українцями. Досліджено державну політику імперії щодо кримськотатарського населення у політичній, соціальній та конфесійній царині. Значну увагу приділено впливу зовнішньополітичних, ментально-психологічних і релігійних чинників на перебіг та наслідки інкорпорації Криму Російською імперією у досліджений період.

  Скачати повний текст

Мотивація прийняття зовнішньополітичних рішень на основі внутрішньополітичного порядку денного є важливим аспектом сучасних міждисциплінарних досліджень. Розвиток сучасної КНР виступає одним з найбільш важливих елементів глобальних політичних трансформацій. Для сучасної України позиція КНР є істотною в контексті ресурсного забезпечення продовження російської агресії. Відповідно зовнішньополітичні дії Китайської Народної Республіки потребують ідентифікації, встановлення причинності та прогнозування. Автократичні форми політичного врядування всередині КНР викликають цікавість наукового загалу передусім через закритість політичної системи. Підходи, які постулюють принципи аналогії з колишніми соціалістичними країнами насьогодні втрачають свій евристичний потенціал, оскільки Китай вже пройшов тривалий шлях самобутнього розвитку після розпаду СРСР та соціалістичного табору. Для сучасних політичних наук необхідним є розкриття інституційних гравців та смислового підґрунтя внутрішньополітичних взаємодій у зв'язку з визначенням конкретних територіальних напрямків розвитку сучасної КНР. Політичні альтернативи, які розглядаються в контексті розвитку сучасного Китаю, мають бути корисними для формування стратегій захисту світової демократичної спільноти. Також доцільним є звернення до технологічних механізмів перетворення запитів соціально-економічного та політико-ідеологічного середовища КНР на конкретні зовнішньополітичні дії. Амбітні публічні зовнішньополітичні цілі сучасного Китаю, зокрема претензії на регіональне і світове лідерство, трансляцію культурних зразків та особливостей політичної і соціальної поведінки, формують необхідність дослідження інституційних засобів ухвалення рішень, на основі яких здійснюється розробка та аналітико- експертна оцінка зовнішньополітичних перспектив і результатів. Доречним є питання розгляду та значення партійно- державних, економічних та наукових інституцій в розробці політичних рішень. Також вимагає з'ясування питання групової політичної активності та взаємодії всередині КНР.Ключові слова: ухвалення зовнішньополітичних рішень, політична трансформація, політичні актори, політичний процес, політичні інститути, дипломатія, політична система КНР, партійно-ідеологічна детермінація, Комуністична партія Китаю, автократія, групи інтересів, геостратегія^UThe motivation for making foreign policy decisions based on the domestic political agenda is an important aspect of modern interdisciplinary research. The development of the modern PRC is one of the most important elements of global political transformations. For modern Ukraine, the position of the People's Republic of China is essential in the context of resource provision for the continuation of Russian aggression. Accordingly, the foreign policy actions of the People's Republic of China require identification, establishment of causality and forecasting. Autocratic forms of political governance within the People's Republic of China arouse the interest of the scientific community primarily because of the closedness of the political system. Approaches that postulate principles of analogy with former socialist countries are losing their heuristic potential today, since China has already gone through a long path of original development after the collapse of the USSR and the socialist camp. For modern political sciences, it is necessary to reveal the institutional players and the semantic background of internal political interactions in connection with the determination of specific territorial directions of development of the modern PRC. Political alternatives, which are considered in the context of the development of modern China, should be useful for the formation of strategies for the protection of the world democratic community. It is also expedient to turn to technological mechanisms for transforming the demands of the socio-economic and political-ideological environment of the People's Republic of China into specific foreign policy actions. Ambitious public foreign policy goals of modern China, in particular claims to regional and world leadership, broadcasting of cultural patterns and features of political and social behavior, form the need for research into institutional means of decision-making, on the basis of which the development and analytical-expert evaluation of foreign policy prospects and results are carried out. It is appropriate to consider the issue and importance of party-state, economic and scientific institutions in the development of political decisions. It also requires clarifying the issue of group political activity and interaction within the People's Republic of China.The methodological basis of the work is a combination of a systemic approach, a comparative research perspective and the principles of modern neo-institutionalism within the framework of a complex methodology. The specified collection of methods based on a combination of professional and general scientific research tools reveals institutional subsystems and political players involved in the development and implementation of foreign policy decisions of the People's Republic of China. Based on the analysis of foreign language sources and public documents of the functioning of the political and state system of China, the peculiarities of the translation of the provisions of the party-ideological system to the economic and social relations and traditions of modern China are clarified. A comparative analysis of the application of efforts and the direction of resources in specific regions of the world is carried out in order to defend national interests and implement the autocratic instructions of communist political leadership, as well as the Confucian model of bureaucratic governance.Key words: foreign policy decision-making, political transformation, political actors, political process, political institutions, diplomacy, political system of the People's Republic of China, party-ideological determination, Communist Party of China, autocracy, interest groups, geostrategy

Систематизовано основні теоретико-методологічні підходи зарубіжної та вітчизняної політичної науки щодо вивчення молодіжних організацій. Сформульовано зміст понять "молодіжна організація" й "інституційний розвиток". Висвітлено специфіку взаємодії органів державної влади та молодіжних організацій. З'ясовано вплив молодіжних організацій України на політичний процес. Проаналізовано функції, типологію й особливості функціонування молодіжних організацій. Досліджено специфіку та тенденції розвитку молодіжних організацій у сучасній Україні. Визначено сильні та слабкі аспекти діяльності молодіжних структур. Доведено, що молодіжні організації відіграють важливу роль у процесах становлення громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Дисертація є одним з перших у вітчизняній політології спеціальним цілісним фундаментальним дослідженням інформаційних війн з позиції інтегрального підходу: феноменальність комплексного розуміння сучасних інформаційних війн полягає у тому, що одне поняття, по суті, акумулює у собі два їх різні види – інформаційно-психологічну та інформаційно-технічну війни. У науковій роботі наведено низку авторських понять, ідей та висновків, які характеризуються науковою новизною.У дослідженні висвітлено змістовні міркування щодо інформаційних війн у політичній площині: теоретичне підґрунтя, хронологічний розвиток та практичне втілення – зокрема, на прикладі агресії РФ. Розглянуто стан наукової розробленості проблеми, який характеризується незавершеністю політичної конструкції інформаційних війн. Триває наукова дискусія щодо того, чи є це поняття синтезом двох базових напрямків – інформаційно-психологічного та інформаційно-технічного, чи до нього доцільно відносити лише один із них; які методи та форми доречно відносити до інформаційних війн і яке їх співвідношення.У сучасній літературі наукова експлікація «інформаційна війна» не має однозначного трактування. Окрім розбіжностей стосовно того, що ж можна вважати «інформаційною війною», так само проблемним є тлумачення окремих її категорій. Популярним є дослідження інформаційних війн у рамках психологічної парадигми. Різні науковці пропонують свої підходи, однак, на нашу думку, найбільш вдалим є комплексне розуміння інформаційних війн. Шляхом застосування поліпарадигмального підходу, запропоновано визначення поняття: «інформаційна війна» під якою розуміється «комбінація людських або технологічних дій, призначених для присвоєння, видалення чи зміни інформації, що призводить до пошкодження або знищення критичної інфраструктури, порушення сталої роботи органів державної влади, економічних збитків у великих розмірах або порушення адекватного ментального сприйняття явищ і подій шляхом нав’язування певного бачення реальності». Попри об’єднувальне поняття, інформаційна війна має суттєву детермінацію, функціональну спрямованість на отримання різних результатів. Вона – політичний феномен, що слугує різним цілям; не одномоментний, а постійний акт насильства. Невід’ємним атрибутом інформаційних війн є інформаційна зброя.Визначено, що інформаційна війна є складовою політичної війни – маючи універсальний характер, вона може вестися у економічній, соціальній, оборонній, духовній сферах. У контексті політичної війни, інформаційну війну можна визначити як зовнішню діяльність держави, яка веде до досягнення конкретних політичних цілей, спрямованих на руйнування чи зміну ідей, поглядів, ціннісних орієнтирів та інформаційних систем противника, при цьому захищаючи свої ресурси від аналогічних дій противника.Акцентовано увагу на тому, що інформаційні війни не бувають поза межами традиційної боротьби – історія більшості конфліктів вказує на нездатність однієї лише військової міці досягнути переваги і перемоги. Зазвичай вони ведуться паралельно із традиційною війною або є складовою «гібридної війни», де слугують для того, щоб зламати головне – волю противника, нанести удар його моральному духу.^UThe dissertation forms one of the first in domestic political science to be a special holistic fundamental study of informational warfare from the standpoint of an integral approach: the phenomenality of a comprehensive understanding of modern information wars is that one concept, in fact, accumulates two different types of them – informational-psychological and informational-technical warfare. The scientific work contains a number of author's concepts, ideas and conclusions, which are characterized by scientific novelty.The research highlights meaningful considerations regarding information wars in the political plane: theoretical background, chronological development, and practical implementation – in particular, using the example of the aggression of the Russian Federation.It was explored the state of scientific development of the problem, which is characterized by the incompleteness of the political construction of informational warfare. There is an ongoing scientific debate as to whether this concept is a synthesis of two basic directions – informational-psychological and informational-technical, or whether it is expedient to refer to it only one of them; what methods and forms should be attributed to information wars and what their ratio is.The scientific explanation of informational warfare does not have an unambiguous interpretation. In addition to disagreements about what can be considered as informational warfare, the interpretation of its individual categories is equally problematic. The study of informational warfare within the framework of the psychological paradigm is popular. Different scholars offer their approaches, however, in our opinion, the most successful is a comprehensive understanding of information wars.By applying a polyparadigmatic approach, the following definition of the concept is proposed: informational warfare is a combination of human or technological actions designed to appropriate, delete or change information, which leads to damage or destruction of critical infrastructure, disruption of the stable work of state authorities, economic losses in large dimensions or violation of adequate mental perception of phenomena and events by imposing a certain vision of reality. Despite the unifying concept, informational warfare has a significant determination, a functional focus on obtaining different results. It is a political phenomenon that serves various purposes which form not a single-time, but a continuous act of violence. An integral attribute of information wars is information weapons.It was determined that the informational warfare is a component of the political war – having a universal character, it can be waged in the economic, social, defense, and spiritual spheres. In the context of political warfare, information warfare can be defined as the external activity of the state, which leads to the achievement of specific political goals aimed at destroying or changing the ideas, views, value orientations and information systems of the enemy, while protecting its resources from similar actions of the enemy.It is indicated that information wars do not occur outside the boundaries of traditional struggle – the history of most conflicts indicates the inability of military power alone to achieve superiority and victory. Usually they are conducted in parallel with traditional war or are a component of «hybrid war», where they serve to break the main thing – the will of the enemy, to strike at his morale.It is noted that the excessive number of forms of implementing informational warfare complicates the already crisis-oriented categorical apparatus of informational warfare from the point of view of the scientific worldview, in this context it is more appropriate to talk about the three most frequently used forms: information attack, information operation, information campaign.

Досліджено природу походження антиукраїнських інформаційних акцій, які мали місце в новітній українській історії. Визначено етапи американських стратегій інформаційного впливу на формування та розвиток української зовнішньої та внутрішньої політики: "інформаційного впливу через треті країни", "інформаційного шпіонажу", "моделювання ситуації". Розглянуто шляхи взаємодії американських засобів масової інформації з державними структурами, причетними до вироблення зовнішньополітичного курсу. Зазначено, що інформаційні стратегії впливу є новою складовою американського зовнішньополітичного інструментарію. Запропоновано нові методи реалізації курсу зовнішньої політики, що базуються на виваженому, науково та методологічно обгрунтованому широкомасштабному залученні українських інформаційних резервів до сфери зовнішньої політики тапроцесу реалізації політичного курсу.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис автономістсько-федералістських поглядів М. Грушевського в історичному контексті XIX - початку XX ст. Зроблено спробу сформулювати парадигму політичних орієнтацій українських діячів даного періоду та запропоновано нове визначення місця та ролі ідеї федералізму у суспільно-політичному житті України. Показано визначальне значення світоглядних мотивацій, політичних процесів початку XX ст. у Російській імперії та Східній Європі, Української революції 1917 - 1921 рр., продукованих нею форм національної державності й особливостей становлення радянської держави у формуванні концепції федералізму. Проаналізовано становлення історичного та політичного світогляду М. Грушевського, розкрито ідейно-політичний вплив федералізму XIX ст. на формування та розвиток федералістських поглядів ученого. Проаналізовано теоретичні роздуми мислителя щодо "українського питання" та конституційного проекту перебудови Російської імперії як основного шляху його вирішення. Показано вплив М. Грушевського на трансформацію української ідеї у реалістичний проект національного руху. З'ясовано причини переходу від автономізму до ідеї незалежної держави у рецепції політика. Досліджено розвиток дихотомії української ідеї в усвідомленні М. Грушевського, визначено основні риси його конституційного проекту федеративної перебудови Росії. Проаналізовано федералістські погляди ученого (1918 - 1924 рр.) на базі двох головних концептів: розуміння федеративної України поза російським контекстом і трансформації ідеї федерації від європейської до радянської. Зроблено висновок про пріоритетне значення автономістсько-федералістської складової у політичному світогляді М. Грушевського.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток громадсько-політичної думки з аграрного питання у Наддніпрянській Україні в політичний період українського національного відродження (1890 - 1917 рр.), з'ясовано історичні умови виникнення та становлення у ній аграрних поглядів. Наведено еволюцію та розвиток програм українських соціалістичних партій щодо врегулювання аграрних відносин на початку ХХ ст. Висвітлено ідеологічні засади ліберально-демократичної течії в українському громадсько-політичному русі напередодні та в роки першої російської революції та розкрито зміст аграрних програм її представників. Висвітлено погляди українських націоналістів щодо аграрного питання у даний період і з'ясовано основні чинники, які призвели до незначної підтримки самостійників у середовищі селян. Розкрито ставлення різних політичних партій і об'єднань до аграрних проблем у Наддніпрянщині та висвітлено шляхи щодо їх врегулювання в міжреволюційний період. Проаналізовано роль і значення у вирішенні аграрного питання окремих громадсько-політичних діячів, що перебували поза партіями.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, причини та час виникнення громад адвентистів сьомого дня на українських землях. Розглянуто створення їх церковної структури, трансформації в кількісному складі й історія зародження регіональних осередків. Виокремлено й охарактеризовано головні аспекти внутрішньоконфесійної діяльності адвентистів, зокрема, богословська освіта, місіонерська робота, видавнича справа, фінансова практика. Проаналізовано еволюцію взаємовідносин досліджуваної церкви з владою, зокрема, комплекс аспектів політики самодержавства щодо адвентистів кінця ХІХ - початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад реалізації державної податкової політики в Україні.У роботі під державною податковою політикою запропоновано розуміти обраний державою політичний курс, що складається з комплексу науково обґрунтованих та системних рішень, що закріплені в положеннях адміністративного законодавства та мають стратегічно важливе значення для держави та її громадян, в яких містяться заходи правового, організаційного, економічного, фінансового, податкового, управлінського характеру, що спрямовані на упорядкування правовідносин, які виникають у сфері оподаткування між державою та іншими суб’єктами. Доведено, що державна податкова політика має бути орієнтована на досягнення балансу між фінансовими ресурсами держави та обсягом її видатків, що залежать від потреб держави в конкретний період. Виокремлено ознаки, що характеризують державну податкову політику як об’єкт адміністративно-правового регулювання. Обґрунтовано доцільність визначення мети державної податкової політики як систему, що складається з тріади елементів: наповнення Державного бюджету України та місцевих бюджетів; стимулювання розвитку підприємництва в державі, збільшення автономності муніципальних утворень; систематичне підвищення якості життя населення. Встановлено, що завдання державної податкової політики необхідно згрупувати таким чином: 1) вирішення питань, пов’язаних з наповненням Державного бюджету України; 2) завдання економічного характеру; 3) завдання, що стосуються соціальної сфери.^UThe thesis is devoted to the analysis of the administrative and legal principles of the state tax policy implementation in Ukraine.In the work under the state tax policy, it is proposed to understand the political course chosen by the state, which consists of a complex of scientifically based and systematic decisions, which are fixed in the provisions of administrative legislation and have strategic importance for the state and its citizens, which contain measures of legal, organizational, economic, of a financial, tax, and administrative nature aimed at streamlining legal relations that arise in the field of taxation between the state and other entities. It is proven that the state tax policy should be oriented towards achieving a balance between the financial resources of the state and the volume of its expenditures, which depend on the needs of the state in a specific period. Features characterizing state tax policy as an object of administrative and legal regulation are singled out.The expediency of defining the goal of the state tax policy as a system consisting of a triad of elements is substantiated: filling the State Budget of Ukraine and local budgets; stimulating the development of entrepreneurship in the state, increasing the autonomy of municipal entities; systematic improvement of the quality of life of the population. It is established that the tasks of the state tax policy should be grouped as follows: 1) solving issues related to the filling of the State Budget of Ukraine; 2) tasks of an economic nature; 3) tasks related to the social sphere.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми адміністративно-правового регулювання державної служби в правоохоронних органах, що лягло в основу вироблення відповідних концептуально-методологічних засад, спрямованих на вирішення актуальних науково-прикладних проблем у галузі адміністративного права і таких, що можуть бути використані для законотворчого забезпечення модернізації державної служби в правоохоронних органах.У результаті проведеного дисертаційного дослідження розкрито стан адміністративно-правового регулювання державної служби в правоохоронних органах в умовах адаптації національного законодавства до вимог Європейського Союзу.Визначено, що сучасна модель державної служби в правоохоронних органах має ґрунтуватися на передових досягненнях соціальної філософії, в якій професійна діяльність державних службовців правоохоронних органів представляється як вид професійної діяльності, орієнтованої на надання соціально значущих послуг у галузі всебічного захисту основоположних прав та інтересів громадян. Основними напрямами побудови моделі державної служби є вирішення завдань підвищення ефективності державного управління в правоохоронних органах шляхом посилення децентралізації, спрощення процедур і структур, надання більшої самостійності управлінському персоналу в ухваленні рішень. Обґрунтовано потребу розширення предмета адміністративного права шляхом доповнення положень щодо завдань, функцій, обов'язків представників державних органів.Здійснено розподіл принципів державної служби в правоохоронних органах на три групи. До першої групи зараховано загальносистемні принципи, що закріплюють конституційно-правові основи системи державної служби в правоохоронних органах як невід'ємного інституту державного управління. Другу групу становлять принципи, які визначають закономірності, що виникають в процесі формування та розвитку державно-службових правовідносин, відображають специфіку професійної діяльності державних службовців з реалізації правоохоронних функцій. До третьої групи належать принципи, що характеризують внутрішню організаційну діяльність правоохоронних органів.Окреслено тенденції сучасної доктрини адміністративно-правового регулювання державної служби в правоохоронних органах, на які впливає політичний процес, що має правову природу. Ця обставина зумовлює неминучість розбіжності між реально чинними нормативно-правовими актами, які регулюють державну службу та нормативними актами, що регулюють діяльність правоохоронних органів.Наголошено, що в сучасній доктрині адміністративно-правового регулювання державної служби в правоохоронних органах формальні основи побудови системи поглиблення соціальної сутності державної служби в правоохоронних органах позбавлені системності, що стає закономірним наслідком чинників, які визначені науково-теоретичними та політичними передумовами. Оптимізації розвитку соціальної сутності державної служби не можна досягнути тільки завдяки вдосконаленню формальних основ правоохоронної діяльності, її ефективність пов'язана з трансформацією різних аспектів правового життя, передусім громадської правосвідомості.Доведено, що аналіз законодавства про державну службу в правоохоронних органах в частині, яка стосується правового статусу державних службовців, дав підстави для концептуального поєднання складної багаторівневої моделі статусу державного службовця з модульним адміністративно-правовим змістом. Залежно від обсягу, змісту та характеру суб'єктивних прав й обов'язків державного службовця у правоохоронних органах у структурі адміністративно-правового статусу можна виділити три основні рівні: універсальні засади правової свободи державного службовця у правоохоронних органах (загальний статус); спеціальний посадовий модуль державного службовця у правоохоронних органах (спеціальний статус); персональний модуль адміністративно-правових можливостей окремого державного службовця у правоохоронних органах (індивідуальний статус).^UThe dissertation summarizes the theoretical generalization and a new solution of the scientific problem of administrative and legal regulation of civil service in law enforcement, which formed the basis for the development of appropriate conceptual and methodological foundations aimed at solving current scientific and applied problems in administrative law and those that can be used to form a system implementation legislative support for the modernization of the civil service law enforcement agencies.As a result of the dissertation, the state of administrative and legal regulation of the civil service in the law enforcement sphere in the conditions of adaptation of national legislation to the requirements of the European Union is revealed. It is determined that the modern model of the civil service in the law enforcement sphere should be based on the advanced achievements of social philosophy, in which the professional activity of civil servants in the law enforcement sphere is represented as a type of professional activity, focused on the provision of socially significant services in the field of comprehensive public interest. The main directions of building a civil service model are to solve the problems of improving the efficiency of public administration in the law enforcement sphere by enhancing decentralization, simplifying procedures and structures, giving giving more independence to management staff in decision making.The need to expand the subject of administrative law by supplementing the provisions on tasks, functions, duties of representatives of state bodies is substantiated.The distribution of state principles is carried out in law enforcement into three groups. The first group should include system-wide principles that underpin the constitutional and legal foundations of the civil service system in the field of law enforcement as an integral institution of public administration. The second group consists of the principles that determine the patterns, used in the process of formation and development of civil service legal relations, reflect the specialty of professional activities of the state law enforcement officers. The third group includes principles that characterize the internal organizational activities of law enforcement agencies.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії корупції в Україні, розробленні пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративного законодавства у відповідній сфері. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети, зокрема:Аргументовано, що корупція є транснаціональним явищем і становить загрозу для всієї світової спільноти. Протидія корупції в різних країнах здійснюється з різною ефективністю і за різними напрямами, але очевидним є те, що необхідна міжнародна антикорупційна стратегія протидії, що матиме різні профілактичні і репресивні заходи. Встановлено, що одним із факторів ефективної протидії корупції у будь-якій державі є система суб’єктів протидії корупції, яка об’єднує зусилля громадян, громадських організацій та правоохоронних органів. Зазначено, що система суб’єктів протидії корупції в Україні відзначається різноманітністю та взаємодією різних структур.Суб’єктів протидії корупції в Україні запропоновано класифікувати за різними критеріями, які відображають різні аспекти їхньої ролі та функцій у протидії корупції. Так, за організаційним рівнем суб’єкти протидії корупції поділяються на: 1) центральні органи влади (Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура); 2) регіональні та місцеві органи (регіональні антикорупційні відділи, місцеві органи влади, які мають відділи з питань запобігання корупції). За функціональною спрямованістю суб’єкти системи протидії корупції можуть поділятися на такі, що здійснюють розслідування корупційних правопорушень (наприклад, НАБУ та САП) та такі, що здійснюють здебільшого превентивні заходи й моніторинг (прикладом є НАЗК). За рівнем інституційної залежності суб’єкти протидії корупції прийнято поділяти на незалежні органи, такі як НАБУ, САП, НАЗК, які мають статус незалежних інституцій з правом ведення незалежної діяльності та прийняття рішень, та антикорупційні й правоохоронні органи, які є підзвітними владним структурам. Зазначається, що серед усіх вітчизняних суб’єктів протидії корупції саме Національне антикорупційне бюро України має найбільш ефективну та результативну модель діяльності, завдяки чому цей орган користується підтримкою з боку громадськості та міжнародних партнерів України. Охарактеризовано правові засади діяльності суб’єктів протидії корупції в Україні, а також наукові підходи щодо класифікацію таких правових засад. Автором зроблено спробу класифікації правових засад за ступенем юридичної сили. Опрацьовано норми Конституції України, які становлять першочергову правову засаду правоохоронної і антикорупційної діяльності суб’єктів протидії корупції в Україні. Наведено відповідні положення міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, рішень та наказів українських антикорупційних органів тощо. Акцентовано увагу на наявності цілої низки інших способів класифікації правових засад протидії корупції. Відзначено, що політичний тиск та недостатньо якісне законодавче забезпечення позначаються на послабленні процесу протидії корупції в Україні через декілька причин, зокрема недостатньо ефективні інституції, політичний тиск, відсутність фінансування та ресурсів, відсутність суспільної підтримки, недостатню міжнародну співпраця. Стверджується, що з метою підвищення ефективності діяльності антикорупційних і правоохоронних органів України та усунення вищевказаних недоліків необхідно удосконалювати чинне законодавство, що регулює завдання та функції суб’єктів протидії корупції. Виокремлено ключові аспекти такого удосконалення з огляду на їхній вплив на процес протидії корупції в Україні, зокрема розширення повноважень НАЗК, підвищення прозорості та відкритості у владі, розвиток громадянського суспільства, міжнародне співробітництво.Вказано на необхідність посилення контролю за діяльністю працівників антикорупційних і правоохоронних органів, а також на важливість підвищення їхньої професійної кваліфікації та етичних стандартів. Зазначається, що забезпечення високої моральної та професійної діяльності працівників в цих сферах має велике значення для відновлення довіри суспільства до органів влади та юридичної системи в цілому.^UIt has been argued that corruption is a transnational phenomenon and poses a threat to the entire global community. The combating of corruption in different countries is carried out with different effectiveness and in different directions, but it is obvious that an international anti-corruption strategy is needed, which will include various preventive and repressive measures.The author has established that one of the factors of effective counteraction to corruption in any State is the system of anti-corruption bodies which combines the efforts of citizens, NGOs and law enforcement agencies. It has been noted that the system of anti-corruption bodies in Ukraine is characterised by diversity and interaction of various structures.The author has proposed to classify anti-corruption bodies in Ukraine according to various criteria that reflect different aspects of their role and functions in combating corruption. Thus, according to the organisational level, anti-corruption bodies are divided into: 1) central authorities (National Agency on Corruption Prevention, National Anti-Corruption Bureau of Ukraine, Specialised Anti-Corruption Prosecutor's Office); 2) regional and local authorities (regional anti-corruption departments, local authorities with anti-corruption departments). According to their functional orientation, the actors of the anti-corruption system can be divided into those that investigate corruption offences (e.g. NABU and SAPO) and those that mainly carry out preventive measures and monitoring (e.g. NACP). According to the level of institutional dependence, anti-corruption bodies are usually divided into independent bodies, such as NABU, SAPO, NACP, which have the status of independent institutions with the right to conduct independent activities and make decisions, and anti-corruption and law enforcement agencies that are accountable to the government.It has been pointed out that among all domestic anti-corruption actors, the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine has the most effective and efficient model of activity, which is why this body enjoys the support of the public and Ukraine's international partners.The author has characterised the legal framework for the activities of anti-corruption bodies in Ukraine, as well as scientific approaches to the classification of such legal frameworks. The author has attempted to classify the legal framework by the degree of legal force. It has been studied the provisions of the Constitution of Ukraine which constitute the primary legal basis for law enforcement and anti-corruption activities of anti-corruption bodies in Ukraine. It have been cited the relevant provisions of international treaties ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine, laws of Ukraine, decrees of the President of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, orders of ministries, decisions and orders of Ukrainian anti-corruption bodies, etc. It has been emphasised that there are a number of other ways to classify the legal framework for combating corruption.It has been noted that political pressure and insufficient legislative support affect the weakening of the process of combating corruption in Ukraine for several reasons, including insufficiently effective institutions, political pressure, lack of funding and resources, lack of public support, and insufficient international cooperation. It has been argued that in order to improve the efficiency of anti-corruption and law enforcement agencies of Ukraine and to eliminate the above shortcomings, it is necessary to improve the current legislation regulating the tasks and functions of anti-corruption actors. The author has identified the key aspects of such improvement in view of their impact on the process of combating corruption in Ukraine, in particular, expansion of the NACP's powers, increase of transparency and openness in government, development of civil society, and international cooperation.The author has pointed out the need to strengthen control over the activities of anti-corruption and law enforcement officials, as well as the importance of improving their professional qualifications and ethical standards. It has been noted that ensuring high moral and professional performance of employees in these areas is of great importance for restoring public confidence in the authorities and the legal system as a whole.It has been emphasised that research and analysis of the tasks and functions of anti-corruption bodies in Ukraine are extremely important, since corruption remains one of the main threats to the country's development and violates the principles of justice, transparency and equality. It has been pointed out that the importance of understanding the essence of the tasks and functions of the entities involved in combating corruption is revealed in the unity of the following key aspects: ensuring efficiency of actions; ensuring transparency and openness; increasing public trust.

Здійснено дослідження та наповніше видання текстів актів і документів Галицько-Волинського князівства. Запропоновано оригінальні та копійні автентичні акти та документи, реконструйовані акти з літописів і літописців, сумнівні щодо достовірності документи, а також документи тогочасних і пізніших століть, у яких згадуються відомі та невідомі досі документи князівства. Опрацьовано 225 актів і документів і згадок про них. Опубліковані матеріали різні за змістом і дипломатичною формою, видавалися багатьма особами й інституціями у різних місцевостях князівства. Розкрито умови формування Галицько-Волинського князівства, його соціально-економічні відносини та політичний лад, контакти з іншими землями та державами, внесок у боротьбу з кочівниками, слугують матеріалом для вивчення правових відносин, мови, побуту, культури давньоруських дипломатичних служб. Виняткове значення мають документальні пам'ятки, які відображають внутрішнє життя країни, розвиток торговельних відносин з іншими землями, князівські міжусобиці. Значну увагу приділено тривалій боротьбі князів з боярством.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено встановити зміст та значення антикризових стратегій розвитку сучасних політичних партій на основі зарубіжного досвіду та українських реалій.Визначено поняття антикризової стратегії політичних партій. З'ясовано особливості антикризового партійного лідерства. Встановлено принципи оптимізації стану політичної безпеки. Розкрито значення підготовки нових генерацій партійного кризового та ризик-менеджменту в умовах політичних трансформацій та демократизації. Уточнено алгоритм антикризової концентрації ресурсів партійної організації. Розвинуто конфігурацію групи стратегічного антикризового ризикового менеджменту політичної партії. Уточнено концепцію антикризової модернізації партійної системи сучасної України, схема оцінювання ризиків та загроз інституційної спроможності політичної партії.Ключові слова: політичні партії, антикризова політична стратегія, політичний інститут, політичний ризик, політична трансформація, політична система, громадянське суспільство, політичні актори, партійний менеджмент, політична система, політичне представництво.^UThe dissertation is dedicated to establishing the content and significance of anti-crisis strategies for the development of modern political parties based on foreign experience and Ukrainian realities.The concept of anti-crisis strategy of political parties has been defined. The peculiarities of anti-crisis party leadership are clarified. the principles of optimizing the state of political security have been established. The importance of training new generations of party crisis and risk management in the conditions of political transformations and democratization is revealed. The algorithm for anti-crisis concentration of party organization resources has been clarified. The configuration of the strategic anti-crisis risk management group of the political party has been developed. The concept of anti-crisis modernization of the party system of modern Ukraine, the scheme for assessing risks and threats to the institutional capacity of the political party has been specified.Key words: political parties, anti-crisis political strategy, political institution, political risk, political transformation, political system, civil society, political actors, party management, political system, political representation