Досліджено особливості функціонування домінантних мотивів у християнських дитячих виданнях України 1890 - 1939 рр. ("Дзвінок", 1890 - 1914 рр., "Утро жизни", 1908 р., "Молода Україна", 1908 - 1912 рр., 1914 р., "Світ Дитини", 1914 - 1939 рр., "Волошки", 1917 р., "Дзвіночок", 1931 - 1939 рр.) і доби незалежності ("Ангелятко", "Агнець", "Богдан", "Вертоград", "Водограй", "Зернятко", "Незабудка", "Отрок.ua", "Радость моя", "Свет Рождества", "Сто талантів", "Шишкин лес"). Запропоновано нову типологію українських християнських дитячих журналів, розкрито їх значення у процесі духовного розвитку українських дітей. Досліджено неперервність традицій українського виховання, яку забезпечує християнська журнальна періодика України. Проаналізовано такі домінантні (християнські) мотиви у різножанрових творах дитячих журналів: "Божа воля - понад усе", "будь-які здібності, талант - це Божий дар", а також мотиви чуда Божого, милосердя, любові до ближнього, любові та поваги до батьків, любові до братів наших менших, євхаристії, сили віри та молитви. Показано значення дитячої періодики як засобу комунікації та передачі юному поколінню інтелектуального та духовного потенціалу суспільства. Розкрито позитивний вплив даних видань на формування християнського світогляду українських дітей.

  Скачати повний текст

Встановлено зв'язок журналу "Украинская жизнь" з українським літературним процесом початку XX ст., зокрема, вивчено ставлення авторів видання до традиційних і модерністських тенденцій в українській літературі початку XX ст., освоєння шевченківської спадщини, дослідження творчості І. Франка, Л. Українки, а також студіювання жанрових і композиційних особливостей літературно-критичних матеріалів часопису "Украинская жизнь". Проаналізовано, що журнал займав нейтральну позицію щодо народницьких і модерністських напрямів розвитку української літератури, сприяв заповненню "білих плям" у вивченні творчості Т. Шевченка, розкривав національну значущість творів І. Франка та Л. Українки. Доведено різноманітність літературно-критичних жанрів журналу "Украинская жизнь" (літературний портрет, літературно-критична стаття, літературна паралель, рецензія, замітка та літературний огляд), кожен з яких відрізнявся своєю композицією.

  Скачати повний текст

В результаті проведеного обстеження виявлено характерні типи вегетативної регуляції, зміни психоемоційного стану й імунного гомеостазу, що дозволило встановити спільні ланки та розбіжності в етіопатогенетичних механізмах розвитку фіброміалгії та міофасциального больового синдрому. Відмінності в патогенетичних механізмах фіброміалгії та міофасциального больового синдрому вимагали призначення різних видів радонотерапії й електроімпульсної терапії: хворим з фіброміалгії призначали перлинні ванни й електросон, як засоби заспокійливого впливу з переважанням центральної дії, пацієнтам з міофасциальним больовим синдромом - подводний душ масаж, як метод інтенсивної, переважно місцевої дії та електроанальгезію. На основі динаміки клініко-лабораторних і патопсихологічних показників доведено, що застосування запропонованих комплексів сприяло зменшенню інтегрального показника болю, позитивним змінам психо-емоційного стану, нормалізації вегетативного балансу, зниженню стресорного напруження, відновленню особистої та соціальної активності пацієнтів.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз тематичної та ідейно-стильової своєрідності поезії М.В.Станкевича. Визначено ідейно-художню своєрідність його трагедії "Василій Шуйський" і прозаїчних творів, а саме: повісті "Несколько мгновений из жизни графа Z***" та діалогу "Три художника". Творчу діяльність розглянуто у контексті російської літератури першої половини XIX ст. З'ясовано своєрідність його художніх творів. Репрезентовано літературну епістолярну спадщину М.В.Станкевича. Систематизовані літературні судження М.В.Станкевича більш цілісно характеризують його як письменника. На підставі вивчення різноманітного матеріалу доповнено й уточнено існуюче уявлення про Станкевича та його художню творчість.

  Скачати повний текст

Досліджено творчу спадщину видатного митця за першоджерелами. Виявлено біографічні неточності, які є в науковій літературі, складено найбільш повну нотографію та бібліографію його творів. Вперше проаналізовано й уведено до наукового та культурного обігу музичні твори: струнні квартети №№ 3,4,6,7,8; струнне тріо; "12 солоспівів на вірші Лесі Українки", симфонічну поему "Тайга", симфонічну сюїту, концерт для скрипки з оркестром; філософські твори: поему "Пророк Світовида", філософські бесіди "Материя - жизнь - человек", автобіографічну повість "Моє життя" та епістолярну спадщину. Висвітлено внесок композитора в українську музичну культуру, визначено його місце та роль в історії української музики першої половини XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено самоствердження молодших і старших підлітків, здійснено теоретичний аналіз наукових підходів дослідження даного феномену в зарубіжній і вітчизняній психології. Визначено зміст, сутність даного утворення в учнів молодшого та старшого підліткового віку. Експериментально досліджено форми та засоби самоствердження, вікову динаміку та гендерні відмінності даного особистісного утворення в період дорослішання. Розроблено психологічну модель форм і засобів самоствердження особистості молодшого та старшого підліткового віку. Висвітлено критерії та рівні даного феномену. Доведено доцільність та ефективність впровадження психологічної програми та тренінгу оптимізації процесу самоствердження особистості молодших і старших підлітків. Вдосконалено методичні рекомендації щодо процесу конструктивного самоствердження особистості в період дорослішання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблематику та поетику романів І.Т.Калашникова "Дочь купца Жолобова" (1832), "Камчадалка" (1832), "Автомат" (1841); повістей "Изгнанники" (1834), "Жизнь крестьянки" (1835). Виявлено зв'язок художніх принципів автора та їх еволюції з ідеями "войовничого краєзнавства", основними тенденціями розвитку сибірської та російської романтичної прози. Показано самобутність художнього втілення актуальної тематики (теми Сибіру, влади, позитивного героя часу, політичного заслання, етнографічної, кріпосного селянства, розбійницької). Висвітлено специфіку прози етнографічної як жанрової модифікації історичної. Проаналізовано відцентрові та доцентрові тенденції в культурному розвитку Росії 1830-х рр.

  Скачати повний текст