Досліджено будову, формування та функціонування річкової мережі Подільської височини. Визначено основні морфометричні характеристики стародавніх водотоків, що протікали на Подільській височині. Запропоновано сценарій формування гідрографічної мережі. Проведено детальне вивчення рисунків річкової системи. Визначено тектонічні процеси, що відбуваються на дослідженій території. Обгрунтовано використання методу А.Н. Шталера - І.Н. Гарцмана для ідентифікації річкових систем. Розраховано топологічні параметри, а саме: коефіцієнти біфуркації, довжини, площі, ухилів і кутів злиття. Проаналізовано трансформацію гідрографічної мережі у часі за допомогою коефіцієнтів біфуркації та довжини. Визначено основні фонові характеристики річкової мережі - гідро-, геоморфологічний коефіцієнти та коефіцієнт структури. Вперше для річок Подільської височини одержано залежності коефіцієнта структури з показниками гідрографії та середньобагаторічними, мінімальними та максимальними витратами води. Проведено розрахунок максимального стоку весняної повені для річок Подільської височини на базі формул редукційної та операторної структур. Запропоновано варіанти заміни площі водозбору річок в редукційних формулах на коефіцієнт структури.

  Скачати повний текст

Розроблено новий патогенетичний підхід до застосування спелеотерапії та керованої галоаерозольтерапії у відновному лікуванні хворих на бронхіальну астму (БА) залежно від особливостей формування бронхіальної обструкції. Запропонований підхід апробовано у процесі лікування 621-го хворого. Установлено, що ефективність використання даних лікувальних фізичних чинників суттєво залежить від особливостей бронхіальної обструкції, а також від нормалізації циркадних ритмів функції зовнішнього дихання. Доведено, що диференційоване призначення лікувальних фізичних чинників, яке передбачає врахування особливостей бронхіальної обструкції, дозволяє одержати більш виразний і стійкий терапевтичний ефект. З використанням одержаних даних розроблено нові режими призначення спелеотерапії та вдосконалено технології галоаерозольтерапії у хворих на БА, які відрізняються інтенсивністю галоаерозольного впливу та тривалістю курсів лікування, а також розроблено диференційовані показання для їх призначення. Вивчено особливості впливу основних несприятливих чинників природної катастрофи, зокрема повені (переохолодження, психоемоційного стресу) на перебіг БА. Показано, що використання галоаерозольної терапії сприяє стабілізації стану більшості цих хворих. Систематизовано та доповнено дані про основні компоненти механізму дії спелеотерапії та галоаерозольтерапії. Розроблено концепцію механізму їх дії та застосування у відновному лікуванні хворих на БА.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процеси формування весняної повені та розроблено метод довгострокового просторового прогнозу максимальних витрат води. Здійснено районування території південно-західної частини лісової зони за умовами формування весняного водопілля. На базі розробленої схеми районування обгрунтовано прогнозні залежності максимальних модулів від величин максимальних запасів води у сніговому покриві та з урахуванням основних факторів весняної повені. Запропоновано прогнозну схему для обчислення максимальних витрат, зумовлених повінню на річках, а також методику для переходу від прогнозних значень модульних коефіцієнтів до максимальних витрат води весняної повені на річках.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано організаційно-функціональну систему медичного забезпечення населення гірської місцевості у разі топологічних катастроф (за умов катастрофічної повені) на прикладі Закарпатського регіону. З використанням системного підходу досліджено медико-санітарні наслідки катастрофічної повені у Закарпатській області в 2001 р. Обгрунтовано базові принципи організаційних заходів щодо ліквідації медико-санітарних наслідків стихійного лиха. Розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я систему організації медичного забезпчення населення за надзвичайних умов. Досліджено, оцінено та доведено ефективність використання запропонованої організаційно-функціональної системи медичного забезпчення на районному та обласному рівнях управління.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню особливостей формування стоку весняної повені в умовах лісостепової зони України (за матеріалами Нижньодевицької ВБС) і розробці методики розрахунку характеристик весняного стоку невивчених річок у басейні Сіверського Дінця. Як теоретична база для побудування розрахункової схеми максимального стоку весняної повені використана модель А.М Бефані. На підставі даних стаціонарної гідрологічної мережі Держкомгідромету розроблені та узагальнені за територією регіональні значення параметрів. Проведена оцінка ступеня впливу характеру припливу води зі схилів у руслову мережу і форми водозбору на максимальний стік. Визначені критичні площі, вище та нижче яких максимуми стоку (паводків чи повеней) будуть мати різне походження. Основні результати та методика розрахунку максимального стоку весняної повені рекомендуються для практичного застосування для річок басейну Сіверського Дінця.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне науково-прикладне завдання підвищення рівня екологічної безпеки водних екосистем, шляхом обґрунтування комплексного підходу до визначення антропогенного впливу та удосконалення системи екологічного моніторингу і басейнового принципу управління екологічною безпекою.Вдосконалено і використано методику досліджень факторів формування хімічного складу природних вод басейну р. Стрий, яка поєднує басейновий та ландшафтно-геохімічний підходи. Вона дозволяє інтегрально порівнювати найрізноманітніші природні та антропогенні впливи і виділити найважливіші параметри для проведення їхнього детального аналізу. Поєднання цих підходів дало можливість вдосконалити методику екологічного аналізу басейну р. Стрий, яка дозволяє просторово диференціювати та гідрохімічно інтегрувати фактори формування хімічного складу природних вод.Проведено експериментальні лабораторні та натурні дослідження сезонної зміни основних гідрохімічних показників якості річкових вод басейну за врахування впливу урбанізованих територій. Розроблено рекомендації для захисту територій від паводків та зменшення антропогенного впливу на якісні показники вод гірських річок. Для перевірки результатів теоретичних та натурних досліджень удосконалено діючу експериментальну установку, яка забезпечувала умови для моделювання течії на гідродинамічно-активних ділянках гірських річок згідно із законами теорії подібності і принципами гідродинамічного моделювання.Досліджено фактори та умови формування хімічного складу природних вод басейну р. Стрий, а також ділянки значного антропогенного впливу. Це дозволяє проводити більш детальний моніторинг якості природних вод басейну, зосереджуючи більшу увагу на виявлених проблемних ділянках негативного впливу. Запропоновано уточнюючі науково обґрунтовані методики моделювання процесів очищення поверхневих вод та оцінки антропогенного навантаження в басейнах гірських річок.Обґрунтовано необхідність вдосконалення берегоукріплень та регулюючих заходів в басейні р. Стрий для захисту територій від підтоплення. В розробленні планів протипаводкових захистів в заплавах гірських потоків потрібно враховувати повністю всі водозбірні території. Місцеві заходи протипаводкового захисту, які не оцінюють повний процес проходжень повені в річковій заплаві, можуть спричинити суттєві погіршення загальної ситуації та збільшити збитки від паводків.Науково обґрунтовано необхідність створення вдосконаленої системи організації моніторингу антропогенних впливів для підвищення рівня екологічної безпеки гідроекосистем. Розроблено комплексний метод визначення природно-техногенного впливу, що дає можливість оцінювати стан басейнової екосистеми, визначити імовірність її порушення і застосування комплексу заходів оптимальних форм управління екологічною безпекою.^UThe dissertation research solves the current scientific and applied problem of increasing the level of ecological safety of aquatic ecosystems, by substantiating a comprehensive approach to determining the anthropogenic impact and improving the system of environmental monitoring and the basin principle of environmental safety management.The method of research of factors of formation of chemical composition of natural waters of the Stryi river basin, which combines basin and landscape-geochemical approaches, has been improved and used. It allows you to integrally compare a variety of natural and anthropogenic impacts and identify the most important parameters for their detailed analysis. The combination of these approaches made it possible to improve the method of ecological analysis of the Stryi river basin, which allows to spatially differentiate and hydrochemically integrate the factors of formation of the chemical composition of natural waters.Experimental laboratory and field studies of seasonal changes in the main hydrochemical indicators of river water quality of the basin, taking into account the impact of urban areas. Recommendations have been developed to protect areas from floods and reduce the anthropogenic impact on the quality of mountain rivers. To verify the results of theoretical and field research, the existing experimental setup was improved, which provided conditions for modeling the flow in hydrodynamically active areas of mountain rivers in accordance with the laws of similarity theory and the principles of hydrodynamic modeling.Factors and conditions of formation of chemical composition of natural waters of the Stryi river basin, and also sites of considerable anthropogenic influence are investigated. This allows for more detailed monitoring of the quality of natural waters of the basin, focusing more on the identified problem areas of negative impact. Clarifying scientifically substantiated methods of modeling of surface water treatment processes and assessment of anthropogenic load in mountain river basins are offered.The necessity of improvement of bank protections and regulatory measures in the basin of the Stryi river for protection of territories from flooding is substantiated. All catchment areas should be taken into account in the development of flood protection plans in floodplains. Local flood protection measures that do not assess the full flow of floods in a river floodplain can significantly worsen the overall situation and increase flood damage.The necessity of creation of the improved system of the organization of monitoring of anthropogenic influences for increase of level of ecological safety of hydroecosystems is scientifically substantiated. A comprehensive method for determining the natural and man-made impact has been developed, which makes it possible to assess the state of the basin ecosystem, determine the probability of its violation and apply a set of measures for optimal forms of environmental safety management.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню та оцінці ризиків затоплення при проходженні максимального стоку весняних водопіль та дощових паводків в українській частині басейну р. Вісла.У роботі виконаний збір, підготовка та аналіз гідрологічних, метеорологічних вихідних даних та даних дистанційного зондування Землі, що використані при розрахунках максимального стоку весняних водопіль та дощових паводків у досліджуваному басейні, а також подальшого гідрологічного моделювання затоплення окремих ділянок водозбору, які мають потенційно значні ризики затоплення (ТПЗРЗ).Проведена оцінка однорідності та стаціонарності рядів даних максимального стоку (максимальних витрат води та шарів стоку) весняного водопілля та дощових паводків річок басейну р. Вісла, визначена циклічність коливань стоку, а також виконана статистична обробка вихідних гідрологічних даних від початку спостережень до 2015 року, включно.Визначення максимального стоку річок басейну р. Вісла в межах України виконане з використанням операторної моделі, розробленої вченими Одеського державного екологічного університету. З метою обґрунтування параметрів регіональної методики, виконаний розрахунок характеристик максимального стоку рідкісної імовірності перевищення, як весняного водопілля, так і дощових паводків. Результатом розрахунків є характеристики схилового припливу (шари стоку паводків і весняного водопілля, тривалість припливу зі схилів до руслової мережі, та максимальні модулі схилового припливу) географічно узагальнені за територією досліджуваного басейну з використанням GIS-технологій, а також розрахункові рівняння для визначення трансформаційних функцій максимального стоку різного походження (руслове добігання, русло-заплавне регулювання). Обґрунтована регіональна методика дозволяє визначати характеристики максимального стоку рідкісної імовірності перевищення весняних водопіль і дощових паводків за відсутності даних гідрологічних спостережень на території досліджуваного басейну.Порівняння розрахункових максимальних модулів стоку та витрат води підчас проходження паводків рідкісної ймовірності перевищення з максимальними спостереженими та результатами статистичної оброки показало, що представлена методика є теоретично та практично обґрунтованою; точність розрахунків характеристик максимального стоку рідкісної імовірності перевищення для весняних водопіль склала ± 8,84%, а для дощових паводків ± 18,3%.Оцінка ризиків затоплення проведена для ТПЗРЗ, що були визначені згідно Плану управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах району басейну річки Вісла на 2023-2030.У дисертаційному дослідженні проаналізовані існуючі методи та моделі, що використовуються у світовій практиці при визначені зон затоплення. Виконане гідрологічне моделювання зон затоплення з використанням програмного забезпечення HEC-RAS, розробленого Корпусом інженерів-гідрологів Військово-морських сил США. У якості вихідних даних при моделюванні використана побудована цифрова модель рельєфу, дані промірних робіт та розрахункові гідрографи.Цифрова модель рельєфу (ЦМР) досліджуваної території розроблена з використанням програмного забезпечення QGIS за SRTM знімками, отриманими з ресурсу EarthExplorer а також за даними проекту HydroSHEDS, проведеному Всесвітнім фондом дикої природи США з метою створення цифрових шарів даних для підтримки широкомасштабних гідроекологічних досліджень.Розрахункові гідрографи побудовані для весняних водопіль та дощових паводків за методикою, наведеною у СНіП 2.01.14-83 та удосконаленою Є.Д. Гопченко та С.В. Авгайтісом, при цьому окремі параметри обґрунтовані на даних річок досліджуваного регіону басейну р. Вісли.?У роботі проведений порівняльний аналіз розрахункових гідрографів з фактичними за характерні роки (за роки з максимальною спостереженою витратою води весняного водопілля та дощових паводків), який показав високу збіжність форми гідрографів та об’ємів стоку. Моделювання площі затоплення на території з наявністю даних гідрологічних спостережень проведене на прикладі р. Рата – с. Волиця. Виконане порівняння площі затоплення під час проходження максимальних витрат весняних водопіль і дощових паводків за розрахунковим та фактичним гідрографом, яке показало значну залежність площі затоплення від рельєфу місцевості та характеру підстильної поверхні.^UThe dissertation is devoted to research and flood risk assessment during the passage of the maximum runoff of spring and rain floods in the Ukrainian part of the Vistula River basin.In the work, the collection, preparation and analysis of hydrological and meteorological raw data and data of remote sensing of the Earth, used in the calculations of the maximum runoff of spring and rain floods in the studied basin, as well as further hydrological flood modeling of individual areas of the catchment, which have potentially significant flooding risks (APSFR), were performed.The homogeneity and stationarity of data series of the maximum runoff (maximum water discharges and runoff layers) of the spring and rain floods of the rivers of the Vistula River basin were evaluated, the cyclicity of runoff fluctuations was determined, and statistical processing of the initial hydrological data from the beginning of observations to 2015 was performed.Determination of the maximum runoff of the rivers of the Vistula River basin within Ukraine was carried out using the operator model developed by scientists of the Odesa State Environmental University.In order to substantiate the parameters of the regional methodology, the calculation of the characteristics of the maximum runoff of the rare probability of exceeding both spring and rain floods was performed. The results of the calculations are the characteristics of the slope influx (runoff layers of rain and spring floods, the duration of slope influx, and the maximum modules of the slope influx) geographically generalized by the territory of the studied basin using GIS technologies, as well as calculation equations for determining the transformation functions of the maximum runoff of different origin.A well-founded regional method allows determining the characteristics of the maximum runoff of the rare probability of exceeding spring and rain floods in the absence of hydrological observation data in the territory of the studied basin.A comparison of the calculated maximum runoff modules and water dischargres during floods of rare probability of exceedance with the maximum observed and the results of statistical processing showed that the presented method is theoretically and practically justified; the accuracy of the calculations of the characteristics of the maximum runoff of the rare probability of exceedance for spring floods was ± 8.84%, and for rain floods ± 18.3%.The flood risk assessment was carried out for APSFR, which were determined according to the Flood Risk Management Plan in individual territories within the Vistula River Basin District for 2023-2030.The dissertation research analyzed the existing methods and models used in global practice when identifying flood zones. Performed hydrologic modeling of flood zones using HEC-RAS software developed by the Hydrologic Engineering Center of US Army Corps of Engineers. The constructed digital evaluation model, data of measuring works and calculated hydrographs were used as input data for modeling.The digital evaluation model (DEM) of the study area was developed using QGIS software based on SRTM images obtained from the EarthExplorer resource, as well as data from the HydroSHEDS project conducted by the World Wildlife Fund US to create digital data layers to support large-scale hydroecological research.Estimated hydrographs were built for spring and rain floods according to the methodology given in SNiP 2.01.14-83 and improved by E.D. Hopchenko. and S.V. Avgaytis, while individual parameters are based on the data of the rivers of the studied region of the Vistula River basin.In the work, a comparative analysis of calculated hydrographs with actual ones for characteristic years (for years with the maximum observed water discharges of spring and rain floods) was carried out, which showed a high convergence of the shape of hydrographs and runoff volumes.Modeling of the inundation area in the territory with the availability of hydrological observation data was carried out on the example of the WGS Rata – Volitsa.A comparison of the inundation area during the passage of the maximum runoff of spring and rain floods was performed according to the calculated and actual hydrograph, which showed a significant dependence of the inundation area on the topography of the area and the nature of the underlying surface.

Дисертація є першим в українській науці міжнародного права спеціальним комплексним дослідженням міжнародно-правового захисту від природних та техногенних катастроф. У роботі представлено авторське поняття та власний підхід до розуміння захисту від природних та техногенних катастроф засобами міжнародного права, а також сформульовані положення, які характеризуються науковою новизною.У дисертації проведено комплексне дослідження міжнародно- правового захисту від природних та техногенних катастроф, проаналізовано поняття природних та техногенних катастроф, які являють собою одну з наймасштабніших екзентиційних загроз людству. Попередження та мінімізація їх наслідків потребують співпраці всієї міжнародної спільноти, адже саме так можна запобігти настанню таких катастроф, або максимально швидко ліквідувати їх наслідки.Під катастрофою слід розуміти будь-які природні або спричинені людиною лиха, які спричиняють великі втрати людського життя або руйнування природного середовища, приватної власності чи громадської інфраструктури. Лихо може бути відносно раптовим, наприклад землетрус чи розлив нафти. Воно може розгортатися протягом більш тривалого періоду, як наприклад, наслідки триваючої пандемії чи кліматичних змін. Сильні посухи, лісові пожежі, повені, зсуви та виверження вулканів часто вважаються прикладами стихійних лих. Великі промислові аварії, руйнування будівель,багатоповерхові пожежі, аварії авіалайнерів, затоплення суден і терористичні акти класифікуються як катастрофи, спричинені людиною.Досліджено, що катастрофи слід поділяти на природні та техногенні. Природня катастрофа – це явище природнього характеру, руйнівна дія якого проявляється в рамках значних просторово-часових параметрів і створює загрозу життю та життєдіяльності людей, а також завдає суттєві матеріальні збитки внаслідок несприятливого впливу на людську діяльність та навколишнє природне середовище. Загалом, природні катастрофи можуть виникати незалежно одна від одної, але можуть бути і взаємопов’язані. Тобто, одна природна катастрофа може спричинити іншу. До природних катастроф відносяться такі стихійні лиха, як землетруси, виверження вулканів, урагани, повені, пожежі.Катастрофи, що пов’язані із діяльністю людини, досить часто визначають, як антропогенні (техногенні) катастрофи. Техногенна катастрофа напряму залежить від людини і може бути спровокована дією людини або її бездіяльністю. Техногенні катастрофи призводять до ураження та травмування населення, створює загрозу для життя та здоровʼя людей на певній території або у межах економічної діяльності. Це призводить до пошкодження будівель, споруд, обладнання та транспортних засобів, порушення виробничих або транспортних процесів, а також спричиняє надмірні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший негативний вплив на природне середовище.Техногенні катастрофи поділяються на промислові, транспортні та змішані. Промислові катастрофи включають витік хімічних чи радіоактивних речовин, вибухи, пожежі. Інциденти на транспорті групуються залежно від виду: аварії на залізничному, повітряному, водному чи автомобільному транспорті.Доведено, що міжнародно-правове регулювання захисту від природних і техногенних катастроф охоплює сфери адаптації до наслідків стихійних лих, забезпечення прав людини, відтворення навколишнього природного середовища. Основною метою наукових досліджень у галузі міжнародно-правового захисту від природних та техногенних катастроф є розробка наукових основ та правових механізмів для запобігання та послаблення негативних наслідків катастроф для життя людей, інфраструктури та довкілля. Міжнародно-правове регулювання захисту від природних і техногенних катастроф включає розробку міжнародних угод, договорів і конвенцій, які встановлюють юридичні зобов’язання щодо попередження антропогенних катастроф, мінімізації наслідків природних катастроф та відповідальність держав, юридичних та фізичних осіб за порушення міжнародно-правових норм в цій сфері.^UThe dissertation is the first special comprehensive study of international legal protection against natural and man-made disasters in the Ukrainian science of international law. The work presents the author's concept and own approach to understanding protection from natural and technological disasters by means of international law, and also formulates provisions that are characterised by scientific novelty.The dissertation conducts a comprehensive study of international legal protection against natural and man-made disasters, analyses the concept of natural and man-made disasters, which are one of the largest existential threats to humanity. Prevention and minimisation of their consequences require the cooperation of the entire international community, since this is the only way toprevent the occurrence of such disasters or to eliminate their consequences as quickly as possible.A disaster is defined as any natural or man-made disaster that causes a large loss of human life or destruction of the natural environment, private property or public infrastructure. A disaster can be relatively sudden, such as an earthquake or oil spill. It may unfold over a longer period of time, such as the effects of an ongoing pandemic or climate change. Severe droughts, forest fires, floods, landslides and volcanic eruptions are often considered examples of natural disasters. Major industrial accidents, building collapses, multi-storey fires, airliner crashes, ship sinkings and terrorist attacks are classified as human-caused disasters.It has been studied that disasters should be divided into natural and man- made. A natural disaster is a natural phenomenon whose destructive effect is manifested within significant space and time parameters and poses a threat to human life and livelihoods, as well as causes significant material damage as a result of adverse effects on human activity and the environment. In general, natural disasters can occur independently of each other, but they can also be interrelated. That is, one natural disaster can cause another. Natural disasters include such natural hazards as earthquakes, volcanic eruptions, hurricanes, floods, and fires.Disasters associated with human activity are often defined as anthropogenic (man-made) disasters A man-made disaster is directly dependent on humans and can be triggered by human action or inaction. A man-made disaster causes damage and injuries to the population, poses a threat to human life and health in a certain territory or within the framework of economic activity. This leads to damage to buildings, structures, equipment and vehicles, disruption of production or transport processes, and causes excessive, accidental emissions of pollutants and other negative impacts on the environment. Man-made disasters are divided into industrial, transport and mixed. Industrial disasters include leakage of chemical or radioactive substances, explosions, and fires. Transport incidents are grouped according to the type of transport: rail, air, water or road accidents.It has been proven that the international legal regulation of protection against natural and man-made disasters covers the areas of adaptation to the consequences of natural disasters, ensuring human rights, and reproduction of the natural environment.The main purpose of scientific research in the field of international legal protection against natural and industrial disasters is to develop scientific foundations and legal mechanisms for preventing and mitigating the negative effects of disasters on human life, infrastructure and the environment. International legal regulation of protection from natural and industrial disasters includes the development of international agreements, treaties and conventions that establish legal obligations to prevent anthropogenic disasters, minimise the consequences of natural disasters and the responsibility of states, legal entities and individuals for violating international legal norms in this area.