Висвітлено еволюцію формування жанру літературної поеми у світовій літературі. Розглянуто зміст поняття поемності та її місце в історії українського мистецтва як домінанти національного художнього мислення. Визначено основи поемності як однієї зі складових романтичного музично-інструментальної творчості та їх трансформацію, а також як специфічну особливість українського фортепіанного мистецтва. Дослідження проведено на основі концепції - взаємозумовленості характерних рис літературної поеми та їх взаємозв'язку з формуванням вільних форм поемного типу (власне поеми, а також одночастинної сонати, фантазії, балади, експромту, легенди, Konzertstueck, циклу мініатюр) у західноєвропейській та українській музиці. Визначено принципи поемного розвитку, образно-тематичні характеристики. Обгрунтовано відбір засобів музичної виразності. Розгляд особливостей поемності здійснено на зразках фортепіанної творчості Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, Я. Степового, В. Косенка та галицьких композиторів С. Людкевича, В. Барвінського, Н. Нижанківського. Зроблено узагальнення та порівняння пріоритетних складових поемності у творчості кожного з митців.

  Скачати повний текст

Встановлено позитивний ступінь впливу ефективних методів селекції на ваговий і лінійний ріст, показники крові, рівень стресочутливості, структуру волосяного покриву, гістобудову шкіри, комплексний клас, якість шкурок молодняку, біоенергетичну оцінку й економічну ефективність, а також відтворювальну здатність звірів основного стада, що доводить генетичну обумовленість виявлених особливостей у поголів'я. Проведено пошук і доведено селекційну ефективність впровадження нового методичного відходу щодо оцінювання рівня стресочутливості норок у разі вдосконалення елементів промислової технології виробництва хутра.

  Скачати повний текст

Для характеристики мистецьких позицій Ф. Блуменфельда та Г. Нейгауза введено поняття романтичної фортепіанної педагогіки - системи виховання піаніста, в якій естетичні принципи романтизму є світоглядним стрижнем, а прищеплення учневі емоційного сприйняття мистецтва, розвиток індивідуального творчого потенціалу та вміння мислити художніми образами - головними педагогічними завданнями, що зумовлює централізацію навчального процесу навколо домінантної засади первинності музично-слухових уявлень, акцентоване значення сфер почуття й інтуїції, а також використання комплексу методів, закорінених у психолого-сугестивній царині. Романтичні традиції Ф. Блуменфельда та Г. Нейгауза, принесені у львівську фортепіанну культуру другої половини ХХ ст., сприяли оновленню та збагаченню методики викладання. Досліджено фортепіанну педагогіку О. Ейдельмана, М. Крушельницької та їхніх вихованців, які працюють у Львові - М. Крих, О. Качевої, Л. Крих, Т. Старух, К. Колесси, П. Юрженка, Х. Гумецької, Н. Кашкадамової, Т. Слюсар, Н. Пастеляк, Й. Ерміня, та виявлено наявність у них спільних засад, що відносяться до романтичної фортепіанної педагогіки. Проведене дослідження дозволило наголосити на важливості для романтичної педагогіки сугестивного аспекту міжособистісного спілкування та охарактеризувати його. Міжособистісне спілкування вчителя та учня розглянуто як багатоаспектне явище та якісна площина педагогічної діяльності, що складається з мовного (вербального) та суттєвого (невербального) рівнів, причому останній має особливе, нерідко вирішальне, значення у фортепіанній педагогіці.

  Скачати повний текст