Проведено комплексний лінгвістичний аналіз шляхів та способів поповнення економічного лексикону англійської мови залежно від макросоціальних економічних чинників. З'ясовано активність та виявлено взаємодію певних словотвірних способів і механізмів, проаналізовано формування нових, продуктивних у словнику сфери економіки дериваційних засобів, виділено напрямки функціональної мобільності лексичних одиниць, механізмів та видів семантичної деривації, вивчено структурні та семантичні особливості нової фразеології, шляхи її формування. Визначено роль соціально-економічних чинників розвитку словника сфери економіки, виділено основні соціофункціональні блоки економічної сфери, в яких сконцентровано значну кількість неологізмів.

  Скачати повний текст

Вивчено англійські неологізми кінця XX ст. як складову мовної картини світу та виявлено особливості лінгвокреативної діяльності людини, вербальні механізми її адаптації до навколишньої дійсності. Здійснено спробу реконструювати одну з ділянок картини світу англомовного суспільства, провести класифікацію та описати ті його фрагменти, які з'явились в мові наприкінці минулого століття. На підставі когнітивного аналізу нової лексики трьох останніх десятиліть простежено специфіку формування світосприйняття носія англійської мови, яке склалося в результаті концептуалізації й категоризації ним навколишнього світу, що знайшло своє відображення в різносистемних та різноструктурних лінгвістичних одиницях. Розглянуто один з аспектів когнітивної категоризації - шляхи розвитку наявних у картині світу англомовного суспільства категорій - в тому вигляді, в якому вони реалізовані в поповненні англійської мови новими номінативними одиницями. Особливу увагу приділено опису номінативного та концептуального просторів неологічної картини світу (НКС) англомовного суспільства кінця XX ст., виявлено шляхи та способи номінації нових структурних типів знань. На підставі значного за обсягом мовного матеріалу (5483 неологізмів) показано, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці англійської мови і як може розглядатися ця лексика з когнітивної точки зору. В центрі її уваги знаходяться знання та досвід людини, тобто онтологічна (знання про світ) та аксіологічна (оцінка суб'єктом світу) картини світу в різних сферах діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему еволюції та динаміки розвитку гендерної терміносистеми, установлено її комунікативний потенціал, досліджено вплив гендерного чинника на розвиток словникового складу сучасної української мови та визначено основні напрями його активної реалізації. Засвідчено вагому роль заголовків, у яких відображено гендерні взаємини та соціальні ролі, з'ясовано, що мова реклами на шпальтах періодики займає особливе місце поряд з іншими функціонально-стильовими утвореннями. Проведено лексико-семантичний аналіз засобів увиразнення газетних текстів, виокремлено фемінітиви та маскулінітиви як гендерні маркери, з'ясовано, що оцінно-експресивну стилістичну роль виконують неологізми, особливістю яких є поліномінативність. Уточнено поняття "мовний сексизм" і сексизми як лінгвальні одиниці, уживання яких у газетних текстах супроводжено негативною конотацією. Актуалізовано питання правомірності функціонування стилістично зниженої лексики в медіа-текстах. Виявлено синергетичність зв'язку в хаотичній організації макро- та мікросистем лінгвоодиниць гендерного дискурсу.

  Скачати повний текст

Виконано комплексне дослідження явища голодомору в Україні 1932 - 1933 рр. як однієї з провідних тем української та світової журналістики. Проведено грунтовний аналіз його різних аспектів, зокрема національно-соціального, морально-правового, демографічного, історичного, інформаційного та мовно-концептуального. З'ясовано особливості висвітлення явища голодомору 1930-х рр. в українських і закордонних періодичних та монографічних джерелах (даного історичного періоду та сучасних). Охарактеризовано специфіку функціонування образу публіциста в газетному тексті доби тоталітарної журналістики (на прикладі львівського щоденника "Діло" 1932 - 1937 рр.). Вперше виконано мовно-концептуальний аналіз лексеми голод 1932 - 1933 рр. у художніх, публіцистичних і наукових текстах і досліджено її семантичне поле на підставі вивчення лексико-графічних праць. Доведено, що голодомор спричинив появу в українській мові специфічних неологізмів, абревіатур, стійких словосполучень і формування нових жанрів усної народної творчості.

  Скачати повний текст

Досліджено активні динамічні процеси розвитку лексичного складу української мови останніх десятиліть - кінця XX - початку XXI ст на матеріалі нового тлумачного словника української мови в 20-ти томах та словника української мови в 11-ти томах. Проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на динаміку лексичної системи мови. Розглянуто основні інноваційні лексичні одиниці словника української мови - дериваційні та семантичні неологізми. Із використанням результатів словотвірного аналізу описано дерваційні утворення, розглянуто основні способи їх творення, виділено продуктивні словотвірні типи, виділено найважливіші лексико-граматичні групи новацій. Із використанням методу компонентного аналізу досліджено семантичні неологізми у межах семантичних процесів (метафоризація, термінологізація та детермінологізація), які обумовили появу нових значень. Виділено основні твірні моделі, проаналізовано співвідношення вихідного та похідного значень. Визначено сфери функціонування інноваційних одиниць у сучасній українській мові.

  Скачати повний текст

Досліджено склад, характер, причини та шляхи формування новотворів, які з'являються у французькій мові протягом доби Відродження. Розглянуто лексико-семантичні процеси як основні шляхи реалізації словотвірних потенцій певної мови, а також здатність взаємодіяти з іншими мовами або підсистемами певної мови, результатом яких є творення нових слів, значень слів або словосполучень. Розроблено власну класифікацію лексико-семантичних процесів у французькій мові. Проаналізовано праці французької мовознавчої рефлексії XVI ст. і на їх підставі встановлено загальні тенденції розвитку словникового складу французької мови даної доби. Досліджено склад, характер і причини формування неологізмів. Встановлено притаманні особливості, а саме продуктивні форманти, дериваційні моделі, семантичні процеси, особливості фонографічної, граматичної та функціональної адаптації запозиченої лексики до словникового складу французької мови доби Відродження.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз мовного матеріалу в руслі антропоцентризму та функціоналізму. Визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розглянуто їх вплив на розвиток даної лексики. Встановлено основні тенденції розвитку військової лексичної підсистеми на лексичному і словотвірному рівнях (неологізацію, архаїзацію, евфемізацію та англоамериканізацію даної підсистеми, розширення меж функціонального простору лексичних одиниць) та роль функціональної переорієнтації лексичних одиниць. Виявлено неологізми та архаїстичну лексику, здійснено їх класифікацію та якісний аналіз, виокремлено їх тематичні групи. Висвітлено певні стратегії евфемізації військової лексичної підсистеми, зроблено висновок про процес демілітаризації військової лексики. Виділено і охарактеризовано типи запозичень-англоамериканізмів, розкрито їх роль у розвитку військової лексичної підсистеми.

  Скачати повний текст

Розглянуто активні процеси в розвитку лексики, семантики та словотвору української мови другої половини 1980 - 1990 рр. на матеріалі мови засобів масової інформації. Висвітлено основні поза- та внутрішньомовні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі національної мови, досліджено головні механізми лексичної номінації, показові для аналізованого періоду. На основі проведених досліджень залучено до наукового обігу широкий масив неопрацьованого й недослідженого лексичного матеріалу. Встановлено, що в контексті динамічних процесів українського лексикону кінця XX ст. центральне місце посідає неологізація. Уточнено традиційне визначення неологізмів, з'ясовано етапи освоєння їх у мові, проаналізовано структурно-семантичну і стилістичну функцію оказіоналізмів у лінгвальній практиці сучасних мас-медіа. Описано найважливіші тематичні групи лексико-семантичних інновацій. На основі лексикографічного та лексико-семантичного аналізу здійснено класифікацію неологізмів та актуалізованих, денотативно-конотативно переорієнтованих і пасивізованих слів. Визначено корпус актуалізованої лексики, семантико-стилістичні особливості соціально переорієнтованих одиниць, розглянуто підгрупи пасивізованих слів. Грунтовно досліджено способи й засоби словотворення, виявлено використання продуктивних словотвірних типів у інноваційних процесах. Проаналізовано явища модифікацій семантичної структури слів, охарактеризовано особливості входження, адаптації та джерела поповнення словника української мови означеного періоду новими іншомовними одиницями.

  Скачати повний текст

Розкрито модифікацію понять екзистенціалізму в силовому полі художнього мислення, їх перетікання з денотативного рівня у багатозначний конотативний, метафоричний за збереження смислового сенсу будь-якого поняття, що, складаючи основу поетичного словника поета разом з неологізмами на зразок "самособоюнаповнення", "життєсмерть", "смертеіснування" відповідає специфіці художньої свідомості автора та його філософської лірики. Висвітлено екзистенційний вибір В. Стуса, що полягає у пошуках шляхів до Бога.

  Скачати повний текст

На базі картотеки, укладеної за матеріалами україномовної періодики 1991 - 2001 рр., проаналізовано неологізми інноваційних процесів у сучасній українській мові у межах тематичних груп: "Політика", "Право", "Економіка", "Наука і техніка", "Культура і мистецтво", "Спорт". Виявлено дієві екстралінгвальні чинники змін у складі сучасної української лексики. Висвітлено провідні тенденції творення нових слів. Описано способи деривації неологізмів (морфологічний та семантичний). Розглянуто пласт нового в лексиці сучасної української мови, який ілюструє міграційні процеси всередині системи (внутрішні входження), а також появу нових елементів ззовні через пряме та опосередковане позичання (зовнішні входження - етранжизми). Охарактеризовано зародження й розвиток української неології як окремого напряму лінгвістичних досліджень. Проаналізовано практику лексикографічного опрацювання нових слів на тлі здобутків провідних дослідницьких центрів Європи. Узагальнено принципи оцінювання нової лексики з погляду літературної норми.

  Скачати повний текст

Досліджено новітні процеси, що спостерігаються у мові української преси кінця ХХ - початку ХХІ ст. Розглянуто мову і стиль журналістського тексту, описано динамічні процеси сучасного медіатексту, особливості мови газети як засобу масової інформації (ЗМІ). Визначено сучасний стан і проаналізовано основні тенденції розвитку мови мас-медіа: перерозподіл активної та пасивної лексики, розширення сполучуваності слів як наслідок актуалізації їх уживання, оновлення лексичного фонду сучасними запозиченнями, детермінологізацію спеціальної лексики, збагачення мови ЗМІ новотворами, вкраплення розмовних елементів у сучасний журналістський текст. Проаналізовано неологічну лексику, що функціонує на сторінках періодичних видань останніх десятиліть. Розкрито основні причини активізації запозичень у сучасній українській літературній мові. Висвітлено особливості неологізмів, що виникли на базі української мови, відповідно до способів їх творення. Значну увагу приділено основних лексичним засобам експресивності сучасного медіатексту (ідеологемам, демінутивам та оказіональній лексиці, перифразам, епітетам, метафоризації).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено неологізми сфери інформаційних технологій у сучасній англійській мові. Проаналізовано особливості утворення, функціонування та способів фіксації різноманітних лексичних інновацій технічної галузі у когнітивному аспекті. Виділено основні когнітивні категорії, що репрезентують неологічну концептуальну систему зазначеного періоду та підпорядковані ним концепти. Фреймовий аналіз неологізмів сфери інформаційних технологій показав, що досліджувані лексичні одиниці співвідносяться з чотирма фреймовими моделями: предметноцентричною, акціональною, асоціативною та партонімічною. Виокремлено прототипні та периферійні фреймові моделі, що вербалізують неологізми сфери інформаційних технологій.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми впливу феміністського руху англомовних країн на розвиток і зміни словникового складу сучасної англійської мови, вивчено шляхи та механізми поповнення лексикону англійської мови, спричинені жіночим рухом, формування власне феміністського лексикону, а також "фемінізації" загальновживаної лексики. Визначено особливості феміністської неології теоретичного дискурсу та мовні результати суспільного резонансу, викликаного жіночим рухом. Встановлено основні вектори поповнення лексики під впливом фемінізму: внутрішній (теоретичний) та зовнішній (суспільна реакція на жіночий рух). Розглянуто можливі способи класифікації феміністських неологізмів, наведено детальну тематичну класифікацію на основі семантичного, соціо- та праксіолінгвістичного підходів.

  Скачати повний текст

Проведено цілісний лінгвістичний аналіз живого процесу оновлення словникового складу російської мови, виявлено лексико-семантичну, словотвірну та функціональну специфіку іншомовних неологізмів на зламі XX ст. Встановлено особливості функціонування неозапозичень у таких малодосліджуваних мовленнєвих сферах, як творча діяльність пострадянського соціуму та галузь політтехнологій, визначено динамічні процеси серед типів іншомовної лексики. Досліджувані інновації розглянуто як рухливий лексичний простір.

  Скачати повний текст

Уточнено визначення неологізму англійської мови та запропоновано типологію новітніх мовних одиниць. Простежено способи, засоби та механізми поповнення лексико-фразеологічного рівня англійської мови антропосферними інноваціями. Виявлено лінгвальні й екстралінгвальні чинники, які дозволяють встановити кореляцію між процесами поповнення лексичного складу англійської мови й основними соціально-культурними тенденціями розвитку сучасного англомовного суспільства. Визначено концептуально-поняттєві кластери та значущі словотвірні елементи та моделі, які сприяють формуванню розгалужених словотвірних, семантичних, тематичних парадигм англомовних новотворів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лінгвістичний статус неологізмів у неокласичному тексті, розглянутих як індентифікаційну харакеристику художньої мовотворчості поетів цього напрямку. У контексті лінгвостилістичної дискурсивності дослідження розглянуто аргументацію мовознавчих/літературознавчих підходів до мотивації неології у неокласичному тексті. Проаналізовано концептуально сформульовані неокласиками критерії неологізації художнього тексту та їх прагматичний потенціал. Лінгвістично об'єктивована зумовленість неокласичної неології "полем культури". Визначено мотивацію та специфічний характер творення та функціонування неокласичної неології, її вплив на розвиток української літературної мови. Завдяки проведеному інтерпретативно-функціональному аналізу доведено тезу про можливість ідентифікації неокласичної поезії за неологічною характерстикою. Проаналізовано близько 700-т неокласичних неологізмів у трьох вимірах, а саме: горизонтальному (сполучуваності), парадигмальному та вертикальному ("поле культури") контекстах. Визначено лексико-семантичний тип словотвору як домінантний для неокласиків. Проведено стилеметричний зіставний аналіз неологізмів за частиномовною, лінгвокреативною та іншими характеристиками. Проаналізовано функції та стилістичний потенціал реалізованих у новому слові культурних асоціацій неокласиків як ресурс і можливість семантичного розвитку українського слова.

  Скачати повний текст

Уперше обгрунтовано доцільність вивчення мовноособистісних характеристик М.Чернявського у контексті мовно-літературного процесу кінця XIX - початку XX ст. Визначено екстра- й інтралінгвістичні чинники формування письменника як мовної особистості. З'ясовано значення його редакторської та видавничої, педагогічної, громадської роботи для розвитку української літературної мови. Висвітлено його погляди на проблему мовно-національної єдності. Проаналізовано мовну тканину творів М.Чернявського, з'ясовано співвідношення фольклорних, діалектних, просторічних, книжних лексичних елементів у його художній мовній практиці. Висвітлено процес залучення до художньо-образної мови неологізмів і застарілих слів. Виокремлено традиційні компоненти образних домінант у творах М.Чернявського, що дозволило по-новому визначити функціонально-стилістичний потенціал мовних елементів, які організовано в систему тропів.

  Скачати повний текст

Здійснено системне та когнітивно-ономасіологічне дослідження найменувань осіб за родом діяльності (НОД) на матеріалі економіко-правової сфери (ЕПС) російської мови. Визначено окремий сектор номінативного простору на перетині термінологій економіки та права. Виявлено та комплексно проаналізовано типологічні та функціональні характеристики НОД ЕПС російської мови. З'ясовано лінії диференціації мовного матеріалу за різними параметрами у межах джерел поповнення означеного класу слів. Обгрунтовано структуру категорії діяча ЕПС російської мови. Визначено структурно-семантичні особливості найменувань осіб за родом їх діяльності в ЕПС російської мови. Установлено особливості логіко-поняттєвих і номінативних опозицій на позначення особи, що є вираженням економіко-правничих відношень у сучасній російській мові. Досліджено парадигматичні (лексико-тематичні, гніздові, синонімічні) зв'язки НОД ЕПС. Здійснено систематизований опис способів номінації у структурному та когнітивному аспектах. Проаналізовано ономасіологічні моделі суфіксальних і неоднослівних НОД. Визначено роль запозичень у формуванні підсистеми НОД російської мови. Охарактеризовано особливості лексикографічної інтерпретації запозичених НОД-неологізмів у спеціальних словниках.

  Скачати повний текст

Досліджено неологізми у мові хорватських ЗМІ. Вперше здійснено комплексний аналіз неологізмів 1990-х рр. - початку XXI ст. Виявлено інтра- й екстралінгвальні чинники, що впливають на поповнення словникового складу сучасної хорватської мови новими лексичними одиницями. Визначено основні з огляду на оновлення сфери вживання неологізмів. Розглянуто продуктивні способи творення нових слів на основі питомого та запозиченого матеріалу та визначено основні тенденції сучасного словотворення. Проаналізовано головні типи новітніх семантичних трансформацій хорватської лексики та досліджено особливості семантичної адаптації нових слів іншомовного походження. Визначено основні джерела, з яких у межах аналізованого періоду в хорватську мову потрапило найбільше лексичних одиниць і розглянуто особливості функціонування та способи адаптації іншомовних лексем у сучасній хорватській мові. З'ясовано особливості оновлення сучасного хорватського лексикону з огляду на актуалізацію деяких груп лексики в контексті суспільно-політичних змін, які відбулися в Хорватії наприкінці XX ст.

  Скачати повний текст