Досліджено економіку прадавніх мешканців Південно-Східної Європи. Висвітлено абсолютну хронологію стоянок доби розпаду ранньопервісної общини в регіоні та запропоновано поділяти її за трьома етапами. Доведено, що протягом XI - початку VI ст. до н. е. регіон заселяли носії чотирьох моделей адаптації, а саме: мисливці, збирачі степу та лісостепу (Північно-Західне Причорномор'я), рибалки, мисливці, збирачі річкових берегів (ущелини Дунаю), мисливці, збирачі гір і передгір'їв (східноадріатичний регіон), рибалки, збирfчі, мисливці морських узбереж (Егейська Греція). Неолітизація здебільшого відбувалася за двома етапами, а саме: стрімкого поширення першопрохідців у новий регіон - повільної демічної дифузії їх з первинних центрів на нові землі.

  Скачати повний текст

Визначено роль і місце України в здобутках сільськогосподарського машинобудування Росії XIX - початку XX ст. Виявлено напрямки, закономірності і тенденції історичного розвитку конструкції плуга з метою їх подальшого використання у науково-технічному прогнозі плугобудування України, удосконалення інтеграції науки і техніки у виробництво, реконструкції національної історії науки і техніки. Встановлено основні стадії формування схематичних ознак плуга зародкового періоду, який бере свій початок з кінця неоліту і завершується в XVI ст. Праналізовано в хронологічному порядку процес розробки та удосконалення конструкції плуга у світовому контексті в період з середини XVII до початку XX ст., виявлено основні закономірності та тенденції цього процесу. Визначено основні етапи плугобудування в Україні як головного центру сільськогосподарського виробництва всеросійського значення. Досліджено науково-організаційну, педагогічну, дослідницьку та громадську діяльність К.Г.Шіндлера, розкрито його науковий внесок у сільськогосподарське машинобудування та випробування сільськогосподарських машин.

  Скачати повний текст

Систематизовано та проаналізовано крем'яний інвентар 8-ми неолітичних культур. До наукового обігу введено типолого-статистичні характеристики крем'яних колекцій низки нових та давно відомих поселень. Уточнено культурну атрибуцію та хронологічну позицію ряду пам'яток. Підтверджено, що за винятком носіїв культури лінійно-стрічкової кераміки та пам'яток типу Есмані та Скуносово неоліту ямково-гребінцевої кераміки, неолітичне населення України мало місцеве походження. Розглянуто вплив етнокультурних контактів на поширення технологічних новацій, зокрема кременеобробку різних культур. Зроблено висновок про більшу імовірність західного шляху неолітизації України та переважний розвиток привласнюючих галузей господарства на більшій частині її території впродовж усього неоліту.

  Скачати повний текст

Вивчено культурно-історичні процеси у степовому межиріччі Дніпра і Дону в VI - V тис. до н.е. Розглянуто хронологію та періодизацію сурської, ракушечноярської, азово-дніпровської, нижньодонської та середньостогівської культур, їх матеріальну культуру та поховальний обряд, визначено гіпотези щодо їх походження та комплексних особливостей господарства. Зазначено, що суть культурно-історичних процесів в неоліті складала адаптація населення до коливань клімату у вигляді міграцій та змін господарства; в епоху раннього енеоліту до адаптації освоєно перший метал; дані процеси, а також контакти з сусідами зумовлювали зміни у культурних традиціях степового населення.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку музеєзнавчих концепцій у країнах Європи у аспекті збереження й експонування пам'яток історії первісного суспільства. На підставі вивчення джерел, літератури, а також аналізу експозицій з історії доби первісності у музеях України та Республіки Білорусь проаналізовано досвід експонування пам'яток кам'яного віку й епох енеоліту-бронзи. Показано можливості використання тенологічних моделей для реконструкцій інтер'єрних тематико-експозиційних комплексів на прикладі поселень неолітичної доби України та бронзового віку Поліського регіону. Виділено окремий науковий напрям у музеєзнавстві та пам'яткознавстві - археологічну скансенологію. Розроблено концептуальні засади створення різних археологічних музеїв "під відкритим небом" ("архепарків") з історії первісного суспільства, зокрема музеєфікації пам'яток.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в період неоліту на території Волинської височини проживало населення, яке було носієм культури лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК). З'ясовано особливості її даної діяльності господарства. Зокрема, заняття землеробством, скотарством, мисливством, грунтуючись на дослідженні зображень на археологічних зразках кераміки та знарядь праці. Зазначено, що населення користувалося пластинчатою технікою розщеплення кременю, викорситовувалось знаряддя праці, виготовлені з рогу та кістки. Розглянуто регіональні особливості житлового будівництва, господарства. Пам'ятки (близько 50) даної культури відповідають періодам: ранньому "донотному" - Рівне, середньому "нотному" - Голишів II, Баїв та ін., пізньому - Гнідава, Клевань. З'ясовано період існування: II половина V тисячоліття до н. е. - I чверть IV тисячоліття до н. е. Волинське Полісся в період неоліту заселяли носії волинської неолітичної культури, що займалися мисливством, рибальством, збиральництвом. Колекції крем'яних знарядь вказують на значний розвиток мисливства. Поселення належать до трьох періодів: раннього (Розничі, Осниця), середнього (Новосілки, Оболонь та ін.), пізнього (Вітковичі Мірабелі та ін.). Початок переходу до рільництва встановлено за відбитками на кераміці з поселень Розничі, Новосілки, Оболонь, Коник, Крушники зернівок пшениці, ячменю, гороху, вики. Неолітичні пам'ятки названої території виділено з дніпро-донецької етнокультурної спільноти до окремої волинської неолітичної культури, охарактеризовано її специфіку.

  Скачати повний текст

Вивчено археологічні культури неоліту Південно-Східної України, проблеми їх генези, періодизації, хронології. Здійснено аналіз кременевих комплексів неолітних стоянок та виділено донецьку (4 етапи, остання третина VII - VI тис. до н.е.), тубинську (3 етапи, остання третина VII - VI тис до н.е.) і платовоставську (2 етапи, друга половина VII - перша половина VI тис до н.е.) культури. З'ясовано місце зазначених культур у неоліті Східної Європи. Відзначено, що Донецька і тубинська культури були складовими частинками дніпро-донецької культурно-історичної області, культури якої (керамічний етап кукрецької, яніславицька, києво-черкаська, донецька тубинська, лісогубівська, верхньодніпровська, Струміль) характеризувалися наявністю спільних елементів матеріальної культури у кременевих і керамічних комплексах; платовоставська - частиною нижньоволзької культурно-історичної області, культури якої (сіроглазівська, платовоставська, пам'ятки Чорноморського узбережжя Кавказу) мали спільні елементи виключно у комплексах кременевих знарядь.

  Скачати повний текст

Виявлено ознаки естетико-сакрального структурного комплексу джерел ямної, катакомбної, бабинської, зрубної, білозерської, скіфської, сарматської, гунської архіологічних культур як об'єкт дослідження основи моделей культур Північного Причорномор'я епох енеоліту, бронзи та раннього заліза. Визначено критерій наявності естетико-сакрального комплексу як методичну основу аналізу структури культуротворчого феномену первісного синкретизму європейських культур доби каменю. Досліджено естетико-сакральні риси культуротворення європейських спільнот як первинний структуруючий стрижень феномену первісного синкретизму. Розроблено схему естетико-сакрального механізму (етапи "дообразу", "праобразу", "образу") як фактор культуротворчого втілення первісного синкретизму європейських культур епох верхнього палеоліту. Проаналізовано динаміку дієвості естетико-сакрального культуротворчого механізму в процесах соціокультурної інтеграції європейських спільнот епохи мезоліту. Досліджено генезу становлення моделі культур спільнот Північного Причорномор'я епох неоліту, енеоліту, бронзи на основі трансформації "ідеальних типів" як продукту функціонування естетико-сакрального культуротворчого механізму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано матеріальну культуру нео- й енеолітичних поселень Сходу України. З'ясовано процеси, які сприяли її формуванню, хронології та періодизації. Головним чинником, який вплинув на формування синкретизму матеріальної культури пам'яток, запропоновано вважати процес міжкультурних контактів. Наприкінці VI тис. до н. е. існували пам'ятки зі змішаними, маріупольськими та дніпро-донецькими комплексами. Подібну ситуацію з'ясовано на більш пізніх пам'ятках (середини V тис. до н. е.), серед матеріалів яких виявлено ще один, ранньонеолітичний, культурний компонент - селянський. Енеоліт Сходу України представлено пам'ятками дереївського етапу середньостогівської культури. З урахуванням особливостей керамічних комплексів цих пам'яток виділено два підетапи - ранній (остання чверть V тис. до н. е.) та пізній (початок IV тис. до н. е.). Пізній енеоліт Сходу України характеризується появою поселень змішаного ямно-репінського, типу.

  Скачати повний текст

Розглядається історія і сучасний стан проблеми походження давніх носіїв індоєвропейських мов. Проводиться порівняльний аналіз найбільш вагомих і поширених в науці гіпотез, побудованих як на лінгвістичному, так і на археологічному матеріалі, верифікується вірогідність кожної з них через зіставлення з найбільш усталеними і визнаними серед фахівців поглядами на аспекти мовного та етнокультурного (відомого з археологічних джерел) розвитку. Робиться спроба ввести до парадигми індоєвропеїстики деякі нові результати досліджень українських археологів. Підкреслюється необхідність враховувати фактор діахронності (подовженості в часі) не лише процесів зародження і формування індоєвропейської етномовної єдності, а й процесу її розпаду (resp. виокремлення історично відомих груп). Це дозволяє дещо інакше, ніж у більшості досліджень, підійти до питання про культурний стан індоєвропейського суспільства напередодні і під час розпаду мовної єдності. Робиться висновок, що відомим на сьогодні даним найкраще відповідає гіпотеза про розміщення прабатьківщини індоєвропейців в області низинних лісових рівнин між Рейном і Дніпром за епохи мезоліту - раннього неоліту (близько VII - V тис. до н.е.). Розпад індоєвропейської єдності був, вірогідно, пов'язаний з переходом населення Середньої та Північної Європи до відтворювальної економіки.

  Скачати повний текст

Дослідження присвячено вивченню ударних інструментів Китаю доби неоліту – Середньовіччя (IV тис. до н.е. – XIV ст.). Проведено системне інструментознавче дослідження ідіофонів і мембранофонів Китаю у трьох аспектах – морфологічному, семантичному та структурно-функційному. Вперше проаналізовано основний фонд традиційних китайських ударних інструментів, що сформувався на основі автохтонних традицій від доби неоліту–бронзи до середньовіччя, а також реґіональних традицій національних меншин країни та тісних контактів з іншими культурами Середньої, Центральної, Південно-Східної Азії та Далекого Сходу.^UThe paper considers the study of percussion instruments in China. The main foundation of traditional Chinese percussion instruments was formed on autochthonous traditions, the origins of which date back to the Neolithic and Bronze Ages, as well as on the regional traditions of indigenous ethnic minorities and close interaction with other cultures in the Middle, Central, Southeast Asia and the Far East.