Здійснено визначення розрядів жанрів лірики у взаємозв'язку з її головною ознакою - ліризмом, зумовлених способом поетичного висловлювалювання та які характеризують взаємини ліричного героя, а також об'єкт відтворення, а саме: виражальність (експресивність), звернення (вокативність), зображальність (репрезентативність). За результатами цілеспрямованих пошуків встановлено розряди та виділено типологічно близькі групи жанрів лірики І.Франка, зокрема, експресивні (фольклорної генези), вокативні (референсні, некрологічні, умовної адресності), репрезентативні (власне літературного походження, тропової структури, медитативні). Здійснено системно-цілісний генологічний аналіз всієї лірики поета у взаємозв'язку з розвитком віршових форм української поезії від найдавніших часів до останніх десятиліть XIX - початку XX ст. з урахуванням досягнень у цій галузі світової літератури.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено часопис "Полтавскія Епархіальныя Ведомости" (ПЕВ) як історичне джерело, визначено його архітектоніку, проаналізовано тематику та проблематику публікацій, зроблено їх класифікацію та систематизацію. Розкрито інформаційний потенціал часопису для вивчення організації церковного устрою єпархії, її окремих складників та їх функцій. Наведено станову характеристику духовенства Полтавської єпархії (національність, соціальне походження, рівень освіти, вік, нагороди, матеріальне забезпечення), проведено комплексний аналіз її діяльності. Висвітлено історію Російської Православної Церкви у регіональному аспекті за матеріалами часопису. Охарактеризовано жанрові різновиди матеріалів з церковно-історичного краєзнавства. Визначено репрезентативність біографічних публікацій на сторінках журналу. Проаналізовано некролог як специфічний різновид матеріалів про життєдіяльність особи.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено видання часопису "Вістник для русинів Австрійської держави" 1850 - 1866 рр. протягом 16-ти років. Визначено організаційні й ідеологічні засади часопису. Висвітлено історію видання, головні напрямки діяльності видавництва, програмові вимоги й орієнтири праці його редакції. Досліджено найбільш визначні публікації "Вістника", які висвітлювали перебіг політичних подій і реакцію на них у світі. З публіцистичних жанрів досліджено нариси, памфлети та некрологи. Показано роль часопису у підтримці й організації літературного та театрального життя в Галичині, на Буковині та Закарпатті в середині XIX ст. На фактичному матеріалі досліджено проблематику видавничої справи на шпальтах "Вістника".

  Скачати повний текст

У монографії осмислено траєкторію розвитку прозової творчости Івана Франка – від перших, учнівських спроб та романтично-ґотичного роману до новітніх, переважно модерністських творів початку ХХ ст. Запропонована праця з сучасних дослідницьких позицій осмислює феномен Франкової прози як цілісного явища в історії літератури, з використанням нових методів досліджень та новітніх напрацювань у царинах методології і літературознавства (зокрема й франкознавства). У праці вперше з позицій аксонометрії досліджено прозовий здобуток письменника. Аксонометричний підхід до аналізу прозової спадщини дає змогу виявити перспективи й потенційні можливості, що їх конкретний твір відкриває для написання наступних творів. Франкову прозу досліджено здебільшого в хронологічній послідовності, звернено увагу на валентні можливості одного твору стосовно до іншого з погляду поетики, естетики та рецепції. Аксонометрія уможливлює з'ясування поетикальних особливостей окремих творів та прозових збірок, розкриття їхнього ідейно-естетичного та змістово-формального потенціалу, виявлення тематичної, жанрової, наративної, структурної, семіотичної, стильової специфіки. З погляду поетики художній твір розглянуто як відкриту змістоформальну ейдологічну систему, яка темою, проблемою, жанровими показниками поєднана з іншими типологічно схожими явищами. З погляду естетики досліджено зміни авторських настанов до моделювання художнього світу на різних етапах творчости.У книжці проаналізовано рецепцію Франкової прози у прижиттєвій критиці (до 1916 року включно) – в рецензіях, літературних портретах, історико-літературних працях, порівняльних студіях, передмовах, бібліографічних замітках, листах, спогадах, анонсах, щоденникових записах, цензурних матеріалах, некрологах, принагідних згадках.^UThe monograph comprehends the trajectory of the development of Ivan Franko's prose – from the first, student attempts and romantic-Gothic novel to the latest, mostly modernist works of the early twentieth century. The proposed work from modern research positions comprehends the phenomenon of Franko's prose as a holistic occurence in the history of literature, using new research methods and the latest developments in the fields of methodology and literary criticism (including studies of Ivan Franko's activity).In the work for the first time from the standpoint of axonometry the prose achievement of the writer is investigated. The axonometric approach to the analysis of prose heritage makes it possible to identify the prospects and potential opportunities that a particular work opens for the writing of subsequent works. Franko's prose is studied mostly in a linear; attention is paid to the valence possibilities of one work in relation to another in terms of poetics, aesthetics and reception. Axonometry makes it possible to clarify the poetic features of individual works and prose collections, to reveal their ideological-aesthetic and semantic-formal potential, to identify thematic, genre, narrative, structural, semiotic, stylistic specifics. From the point of poetics, the work is considered as an open substantive eidological system, which is combined with other typologically similar phenomena by theme, problem and genre indicators. From the point of view of aesthetics, changes in the author's guidelines for modeling the art world at different stages of creation are studied. The book analyzes the reception of Franko's prose in life criticism (until 1916 inclusive) – in reviews, literary portraits, historical and literary works, comparative studies, prefaces, bibliographic notes, letters, memoirs, announcements, diaries, censorship materials, obituaries, occasional mentions.