Зазначено, що збільшення в раціоні лактуючих корів частки нерозщеплюваного в рубці протеїну від 29,7 до 41,2 % за екструзії ріпакового шроту, від 31,7 до 43,9 % за екструзії соєвого шроту та від 28,5 до 39,5 % за екструзії соняшникової макухи зумовлює зростання концентрації білкових і зменшення концентрації вільних амінокислот у вмісті рубця та надходження більшої кількості протеїну у дванадцятипалу кишку. Встановлено, що у корів, яким згодовували екструдовані корми, зменшувалися втрати азоту з калом і сечею та збільшувалось використання його в організмі. За використання в годівлі корів екструдованих високопротеїнових кормів у плазмі артеріальної крові підвищується концентрація метаболітів білкового обміну та посилюється їх використання молочною залозою у синтезі компонентів молока. Збільшення споживання коровами нерозщеплюваного в рубці протеїну екструдованих ріпакового шроту, соєвого шроту та соняшникової макухи підвищує надої корів на 8,9; 15,2 і 13,8 %. Витрати кормового протеїну на синтез молока зменшувались на 10,8-11,3 %, покращувалась репродуктивна функція корів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему лікування опіків у дітей віком до 7-ми років. Досліджено стан гормональних і вільнорадикальних реакцій у разі розвитку опікової хвороби (ОХ) різного ступеня тяжкості. Встановлено, що очищення від некрозу в стадії опікового шоку підвищує ефективність мікроциркуляції безпосередньо у ранах, що є особливо важливим для дітей віком до 3-х років, які мають найменший функціональний резерв капілярного кровообігу. Виявлено, що тотальне закриття ран тимчасовим і постійним ауто- та ксенопокриттям після хірургічного очищення дозволяє зберегти їх епітелізаційний потенціал. Обгрунтовано необхідність проведення дослідження динаміки ендотоксикозу за допомогою автоматизованого розрахунку гематологічних індексів, що дозволяє прогнозувати небезпечні тенденції перебігу ОХ та ефективність лікування. Проведено порівняльнй клінічний аналіз перебігу ОХ у 457-ми дітей молодшого віку. Встановлено високу ефективність системи активного хірургічного лікування щодо профілактики розвитку явища поліорганної недостатності (ПОН). Під час проведення операцій у післяшоковому періоді та у разі застосування традиційного лікування втричі частіше (54,5 % та 50,9 % відповідно у групах) у порівнянні з оперованими в стадії шоку (15,1 %) зафіксовано багатокомпонентну ПОН. Доведено, що запропонована система лікування є ключовим кроком органозаощаджуючого напрямку, за рахунок якого в чотири рази знижено вторинне поглиблення опікових ран, удвічі - тяжкість перебігу ОХ та її ускладнення. Встановлено зменшення кількості випадків сепсису в 1,7 раза, летальних наслідків серед пацієнтів, оперованих у стадії опікового шоку, не зафіксовано. Встановлено, що середній ліжко-день зменшився в 1,8 раза (у 1,5 раза у випадку надтяжких опіків). Виявлено, що застосування обраної тактики хірургічного лікування сприяє зниженню кількості інвалідизованих рубцевих деформацій з 42,1 % до 18,2 %.

  Скачати повний текст

Здійснено біохімічне дослідження особливостей перекисних процесів і ферментної ланки антиоксидантного захисту в клітинах бактерій та інфузорій рубця великої рогатої худоби (ВРХ) та з'ясовано роль вітаміну E, а також певних макро- та мікроелементів у регуляції активності антиоксидантних ферментів. У клітинах бактерій та інфузорій рубця ВРХ виявлено продукти перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) (гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду й антиоксидантні ферменти супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), які запобігають розвитку оксидаційного стресу у мікроорганізмів рубця. У бактерій більш активна каталаза, а у клітинах інфузорій - глутатіонпероксидаза. У разі додавання до середовища вітаміну E та селену окремо, а також разом з вітаміном E у клітинах бактерій та інфузорій у процесі інкубації вірогідно зменшується вміст продуктів ПОЛ (гідропероксидів ліпідів, малонового діальдегіду) та підвищується активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази). За умов інкубації змішаної фракції мікроорганізмів рубця, у середовище якого додавали S (II) Cr і (III), а також солі цинку, нікелю, заліза та марганцю, вміст гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в клітинах бактерій вірогідно зменшується, а у разі додавання S (VI) Cr і (VI) - збільшується. Зміни вмісту продуктів ПОЛ у клітинах інфузорій у разі додавання в середовище зазначених мінеральних елементів проявляються меншою мірою. У разі додавання в інкубаційне середовище S (VI) і Cr (VI), а також солей цинку, нікелю, заліза та марганцю у клітинах бактерій та інфузорій вірогідно підвищується активність супероксиддисмутази, у разі додавання Cr (III), солей цинку та марганцю - активність каталази. Під впливом S (II) активність обох ферментів у клітинах цих мікроорганізмів вірогідно знижується. Проведено часткову очистку каталази (у 28 разів) з бактеріальної фракції рубця.

  Скачати повний текст

Досліджено морфологічні та екологічні особливості популяції борсука та процес її поширення на заході України у контексті розгляду питань формування життєздатних видів, проблем їх охорони та раціонального використання. Проаналізовано мінливість морфометричних ознак виду у порівнянні з популяціями, суміжними у просторі (на сході України) та часі (епохи плейстоцену). Наведено характеристику сучасного стану поширення виду в регіоні та оцінку відносної чисельності та щільності популяції, проаналізовано вплив біотичних та абіотичних чинників на її сезонну динаміку. Досліджено лісоекологічні особливості поширення та біотопного розміщення поселень борсука. Визначено спектр живлення популяції та з'ясовано його специфіку за сезонним і регіональним чинником. Досліджено особливості норіння, структуру та будову поселень тварин. Наведено пропозиції щодо зміни охоронного статусу борсука відповідно до діючих категорій.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності впливу підвищеної концентрації вуглекислого газу на карбонізацію вапна та на фізико-механічні властивості вапняного каменю карбонізаційного твердіння. Вивчено процеси структуроутворення у вапняно-вапнякових композиціях. Доведено, що у процесі карбонізації морфологія кристалів утвореного вторинного карбонату кальцію подібна з морфологією кристалів вапнякового наповнювача. Виявлено закономірності одночасного впливу основних технологічних параметрів (питомого тиску пресування, початкового вмісту води у сировинній суміші, кількості та питомої поверхні вапнякового наповнювача) на фізико-механічні властивості карбонізованого матеріалу на основі вапняно-вапнякових композицій. Визначено оптимальні технологічні умови його одержання з необхідними експлуатаційними характеристиками.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено, що місцеве застосування 1 % флуренізидової мазі у комплексному лікуванні проникаючого корнеосклерального поранення сприяє прискоренню епітелізації, швидкій ліквідації запальної реакції та формуванню менш інтенсивного рубця рогівки. Запропоновано новий об'єктивний метод визначення площі неоваскуляризації рогівки, який дозволяє контролювати загоєння рани та визначити ступінь ефективності лікування. Розроблено новий інструмент "канюля-шпатель", застосування якого під час первинної мікрохірургічної обробки проникаючих корнеосклеральних поранень попереджає защемлення райдужки у рані. Уперше клінічно доведено, що розвиток проліферативного процесу у порожнині ока починається вже на 3 - 4-ту добу після проникаючого корнеосклерального поранення ускладненого гемофтальмом, що виявляється під час ультразвукового В-сканування в динаміці.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологічні особливості динаміки загоєння термінолатерального гастродуоденоанастомозу, сформованого за допомогою синтетичного шовного матеріалу з антибактеріальним покриттям з ентеральним застосуванням перфторану. Обгрунтовано переваги його використання у післяопераційному періоді як препарату, здатного стимулювати репаративні процеси. Експериментально доведено ефективність використання синтетичного шовного матеріалу з антибактеріальним покриттям і перфторану для підвищення біологічної герметичності гастродуоденального анастомозу. Обгрунтовано доцільність ентерального застосування перфторану для профілактики запальних ускладнень гастродуоденального анастомозу. За умови резекції шлунка за ускладнених форм виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) розроблено, експериментально обгрунтовано та впроваджено в хірургічну практику спосіб формування термінолатерального анастомозу. Відзначено, що завдяки постійній декомпресії ДПК через анастомоз і додатковій герметизації лінії швів кукси ДПК тканинами шлунка, ризик виникнення неспроможності швів дуоденальної кукси мінімальний. На основі клінічного матеріалу доведено функціональну спроможність запропонованого способу формування термінолатерального гастродуоденального анастомозу, а також відсутність рубцевого звуження гастродуоденальних анатомозів у віддаленому періоді. На підставі всебічного оцінювання безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування хворих з ускладненими гастродуоденальними виразками доведено ефективність запропонованого способу.

  Скачати повний текст

Досліджено питання вдосконалення діагностики, тактики та методики хірургічного лікування пацієнтів з високими опіковими та протяжними доброякісними рубцевими стриктурами стравоходу та глотково-стравохідного переходу. Проведено лікування 85-ти хворих з використанням розроблених діагностичних способів, передопераційної підготовки, яким виконано субтотальну (58-ми пацієнтам) і тотальну (27-ми пацієнтам) колоезофагопластики. Вивчено виникаючі причинно-наслідкові зв'язки та морфофункціонально зв'язані стани в асоційованій системі природний - штучний стравохід, їх безпосередній вплив на розвиток післяопераційних ускладнень і невдач, функціонально-реабілітаційні показники езофагопластики. Розроблено діагностичні й оперативно-тактичні алгоритми курації хворих. Визначено прогностично значущі фактори щодо одержання певних результатів реконструктивно-пластичних операцій. Післяопераційна летальність становила 5,88 %. Розглянуто результати лікування, одержані внаслідок спостережень хворих протягом 5-ти та 15-ти років після проведення операції відповідно у 59-ти (69,5 %) пацієнтів.

  Скачати повний текст

Досліджено дію вітчизняного поліпептидного препарату "Вермілат" в комплексному лікуванні хворих на гострі гнійні запальні процеси щелепно-лицевої ділянки у разі його регіонарного введення. Експериментальними методами доведено, що "Вермілат" підвищує функціональну активність фібробластів, нейтрофілів, макрофагів і лімфоцитів, виявляє непрямий вплив на мікрофлору гнійних ран, сприяє швидкій нормалізації клінічних показників, оптимізує перебіг запального процесу, зменшує строки загоєння рани та регулює формування ніжного малопомітного косметичного рубця. Вперше проведено порівняльний аналіз запропонованого комплексу лікувальних заходів регіонарного використання "Вермілату" у хворих на запальні процеси щелепно-лицевої ділянки з внутрішньом'язовим його введенням та з комплексом традиційного лікування. Встановлено, що використання "Вермілату" в комплексному лікуванні оптимізує перебіг запального процесу та скорочує терміни перебування хворих у стаціонарі.

  Скачати повний текст

Вивчено основні показники перебігу оперативних втручань у хворих на рак стравоходу та шлунка з переходом на стравохід залежно від способу формування стравохідних анастомозів (ручного та механічного). Проаналізовано частоту та структуру післяопераційних ускладнень. Досліджено функціональні наслідки операцій залежно від методу анастомозування, зокрема: наявність стравохідного рефлюксу у вертикальному та горизонтальному положенні тіла хворих; частоту розвитку запальних ускладнень слизових оболонок в області анастомозів (анастомозиту, рефлюксу-езофагіту), рубцевих стуктур анастомозів, грануляційних розростань та рецидивів пухлини по лінії швів. Вивчено динаміку показників процесу реабілітації хворих протягом року після операції, проаналізовано віддалені результати лікування. Обгрунтовано необхідність диференційованого використання різних способів анастомозування залежно від локалізації пухлини.

  Скачати повний текст

Установлено, що використання замінників незбираного молока (ЗНМ) і гранульованих концентрованих кормів у порівнянні з молоком незбираним і розсипаними корбікормами сприяє кращому на 4,3 - 17,4 % розвитку стінки рубця і на 5,9 - 41,7 % - розмірів його папіл, а також формуванню тварин відносно високорослого вузькотілого (лептосомного) типу будови тіла, що характеризуються кращим співвідношенням м'язової тканини до кісткової. Рекомендовано під час вирощування бугайців на м'ясо з 21-денного віку використовувати замість 70 % молока незбираного ЗНМ з гранульованими комбікормами.

  Скачати повний текст

Вивчено внутрішньоклітинні особливості метаболізму рубцевих змішаних мікробних популяцій, сформованих на менш і більш доступних біосубстратах, та комплексі мікроорганізмів сліпої кишки свиней і кролів та чистих штамів бактерій за умов асиміляції ними різних джерел поживних речовин, а також за дії дуже поширеного у довкіллі біоциду пентахлорофенолу (ПХФ) з застосуванням природного адсорбенту кліноптилоліту (Кл). Показано посилення аналічних процесів у клітинах мікроорганізмів-симбіонтів травного тракту та цілому організмі тварини-господаря за умов засвоєння більш доступних субстратів (у порівнянні з менш доступними), вірогідно підвищену стійкість їх до токсичної дії різних доз ПХФ, передусім, за присутності адсорбенту Кл. Виявлено, що у клітинах цукролітичної бактерії Butyrivibrio fibrisolvens 787 відсутня фосфокетолазна реакція, але ця бактерія інтенсивно утилізує альдози різної молекулярної маси (глюкозу й ксилозу) та пектин, використовуючи метаболічні шляхи Ентена - Дудорова та Ембдена - Мейєргофа - Парнаса, на що вказують дуже висока активність 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатальдолази та значно нижча - фруктозодифосфатальдолази. Активність виявлених ензимів гальмується навіть за низьких доз ПХФ (10 - 40 мкМ), вірогідно послаблюється інгібуюча дія токсиканта за присутності Кл.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Узагальнено результати дослідження трансплантації ембріональної нервової тканини у випадку ушкодження периферичних нервів. Висвітлено особливості процесу регенерації нервів за умов уведення ембріональної нервової тканини в зону шва нерва під час виконання реконструктивних хірургічних втручань. Доведено досить значне поліпшення процесів регенерації ушкоджених нервів і відновлення функції нервово-м'язового апарату після трансплантації ембріональної нервової тканини. Виявлено збільшення швидкості проростання нервових волокон та їх мієлінізації, поліпшення мікроциркуляторного русла кровообігу в зоні ушкодження, ослаблення реакції сполучнотканинного оточення з уповільненням диференціювання його елементів і зменшенням сполучнотканинного рубця, істотне підвищення показників функції нерва та м'язів, які ним іннервуються. Хірургічне втручання на периферичному нерві для відновлення його цілісності викликало характерні зміни у функціонуванні імунної системи, на фоні яких розвиваються нейроаутоімунні реакції клітинного та гуморального типів до білків периферичної нервової системи. Нейротрансплантація для стимуляції регенерації ушкоджених нервів призвела до досить стійкого та тривалого пригнічення функції Т- і В-лімфоцитів, нейтрофілів, порушення діяльності супресорів моноцитарно-макрофагальної ланки, що ймовірно є одним з механізмів зменшення реакції сполучної тканини та формування грубого сполучнотканинного рубця на ділянці нейрорафії. Трансплантація ембріональної нервової тканини "на периферію" не призводить до розвитку аутоімунних реакцій, пригнічує розвиток нейросенсибілізації. Експеримент підтверджено електрофізіологічними, морфологічними та імунологічними методами дослідження.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи визначення вмісту окремих форм високомолекулярних жирних кислот у біологічному матеріалі. Досліджено вміст окремих форм цис-лінолевої кислоти, яка надходить до організму тварин і птиці з кормом і виділяється з нього з молоком, яйцями та каловими масами, залежно від виду кормів і технології їх заготівлі та впливу наявності у раціоні різних жирів і жирних кислот та деяких гормонів. Встановлено зв'язок між вмістом цис-лінолевої кислоти в раціоні та її кількістю в окремих фракціях ліпідів плазми крові та молока, в раціоні телиць і бичків та її вмістом у ліпідах плазми крові, печінці, стінці рубця, скелетних м'язах, у раціоні гусей та її кількістю в ліпідах їх тканин. Виявлено зв'язок між вмістом цис-лінолевої кислоти в раціоні корів, їх молочною продуктивністю та відтворювальною здатністю.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проліферативну активність фібробластів прикріпленої частини слизової оболонки ясен нижнього склепіння присінку порожнини рота залежно від його глибини в осіб молодого віку. Пояснено виникнення рубців після вестибулопластики. Науково обгрунтовано та практично підтверджено доцільність застосування запропонованого комплексного методу лікування даних осіб з мілким присінком порожнини рота. Розроблено метод прогнозування розвитку ускладнень у вигляді рубців після вестибулопластики у разі лікування хвороб пародонта та зубощелепних аномалій за мілкого присінку порожнини рота в цих осіб. Розроблено, обгрунтовано та впроваджено метод профілактики виникнення рубців після вестибулопластики в осіб молодого віку з використанням медикаментозної корекції.

  Скачати повний текст

У дисертації приведені дані про зміни метаболічного профілю крові, інтенсивності синтетичних і енергетичних процесів у скелетних м'язах корів в залежності від фізіологічного стану і факторів живлення. Зокрема, встановлено залежність вмісту загального білка і співвідношення окремих фракцій, загальних ліпідів, триацилгліцеролів, неетерифікованих жирних кислот, глюкози і сечовини в крові корів від їх фізіологічного стану, типу годівлі і складу раціону. Встановлено також, що інтенсивність синтезу білків, ліпідів і енергетичних процесів у скелетних м'язах корів на початку лактації нижча, ніж у кінці і особливо у сухостійний період. Виявлені істотні різниці у ступені використання стеаринової і оцтової кислот, глюкози і фенілаланіну у субстратному забезпеченні синтезу ліпідів і енергетичних процесах у скелетних м'язах корів на початку і в кінці лактації, а також у кінці тільності. Показано, що збільшення частки цукру і важкорозщеплюваного протеїну у раціоні корів впливає на ферментативні процеси і синтез бактеріального протеїну у рубці, на поглинання молочною залозою попередників молока, на збільшення вмісту жиру і лактози в молоці. Збільшення частки важкорозщеплюваного протеїну в раціоні лактуючих корів приводить до збільшення перетравності і засвоєння протеїну, до збільшення концентрації глюкози, оцтової кислоти і кетонових тіл в крові і їх ефективнішого використання в синтезі компонентів молока в молочній залозі.

  Скачати повний текст

Визначено показники вмісту рубця у клінічно здорових високопродуктивних корів за різних режимів годівлі та структурах раціону. Досліджено поширення та механізми розвитку вторинної дистонії рубця, першопричиною якої визначено: гепатодистрофію, кетоз, зміщення сичуга, ендотерміт, мастит, гнійно-некротичні процеси у ділянці кінцівок. Визначено показники вмісту рубця у разі цих патологій. Апробовано схему лікування корів, хворих на вторинну дистонію рубця, яку застосовують разом з лікуванням основного захорювання. Доведено, що застосування аміридину гідрохлориду та натрію хлориду разом із сумішшю за С.І. Смирновим відновлює моторику рубця, сприяє збільшенню загальної кількості інфузорій, підвищенню редуктазної, целюлолітичної та зниженню амілолітичної активності мікрофлори рубця. Виявлено підвищення рівня оцтової та зниження частки масляної кислот у вмісті рубця.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз клінічної ефективності дермотензії та традиційних методів дермопластики для лікування післяопікових деформацій у дітей. На підставі морфологічних досліджень вивчено будову дермотензійного клаптя під час проведення розтягнення та з'ясовано морфологічний стан шкіри, пересадженої за класичними методами дермопластики та дермотензії. Обгрунтовано переваги застосування методу дермотензії для реабілітації обпечених дітей. За методом комп'ютерної томографії вивчено вплив імплантованих експандерів на оточуючі м'які та кісткову тканини, а також адекватність проведення тканинного розтягнення. З використанням рентгенологічного методу дослідженням вивчено вплив ендоекспандерів на структуру кісток. Встановлено, що імплантовані пристрої для розтягнення не спричинюють розвитку патологічних процесів у оточуючих м'якій та кістковій тканинах. Застосування дермотензії дозволило одержати позитивні функціональні результати в 92,5 % хворих, кількість ускладнень складала 5,6 %. Розроблено програму хірургічного лікування дітей з рубцевими наслідками опіків за методом дермотензії.

  Скачати повний текст