Дисертаційна робота присвячена питанню вирішення важливого науково-практичного завдання – запропонувати та обґрунтувати удосконалити механізми реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні.Наукова праця показує теоретико-методологічні засади дослідження державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні. Автор ідентифікував сутність інформаційної економіки, розробив концепцію обґрунтування державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні, показав гностичні параметри результативності державної політики: ступінь загострення економічних проблем, а також, результативність механізмів їх вирішення.Досліджено інформатизацію державної політики, яку розглянуто як структурно-функціональний атрибут переходу до інформаційного суспільства, який задає нові управлінські, а також, економічні стандарти для сталого суспільного розвитку, успішності реалізації проєктів інформаційної економіки способом формування нового типу економічної свідомості, формування світоглядних настанов, формування нової економічної культури, а також, освіти.Сформульовано пріоритети реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні, серед яких економічна модернізація, а також, економічна безпека. Автором розроблено критерії, які визначають гностичну необхідність запровадження ефективної практики забезпеченнястратегічного економічного розвитку України, де ключовою є роль інформаційної економіки. Систематизовано нормативно-правове забезпечення державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні.Запропоновано розглядати механізми реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні як комплекс заходів, а також, інструментів організаційно-економічного, соціально-культурного, нормативно-правового, а також, мотиваційного характеру. Автор обґрунтував, що використовуючи ці механізми органи державної влади здійснюють вплив на суспільство з метою реалізації рішень щодо розвитку інформаційної економіки в Україні.Обґрунтовано, що механізми реалізації державної політики в сфері інформаційної економіки мають базуватися на концепціях інформаційного розвитку, цифровізації, інформаційної, а також, цифрової трансформації, а також, інтелектуального ресурсного забезпечення. Механізми мають включати: мету, завдання, принципи, суб'єкти управління, їхні функції, об'єкти, методи, а також, інструменти реалізації механізмів. Інструментами реалізації механізмів державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні є засоби, прямі і непрямі форми, методи, а також, прийоми.Крім того, визначено пріоритетні напрями, які удосконалюють механізми реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки в Україні. Це такі пріоритетні напрями, як інформатизація, цифровізація, інформаційна, а також, цифрова трансформації, правова, а також, економічна інтеграція у світовий простір інформаційної економіки. Враховуючи викладене, автором розроблено пропозиції забезпечення сталого розвитку українського суспільства, проведення структурних реформ в управлінні, а також, економіці.У дисертації набули подальшого розвитку положення про еволюцію наукових поглядів про сутність, а також, функцій інформації. Автором систематизовані характеристики, які властиві інформаційній економіці. Вказано, що домінують нематеріальні ресурси, товари, творча праця, інтелектуальний капітал. Держава має врахувати ці характеристики для удосконалення державної політики у сфері інформаційної економіки.Автор використав такі методи, як системно-аналітичний, компаративний, системно-структурний, системний, структурно-функціональний і неоінституційний.Робота має практичне значення, яке полягає в тому, що результати можуть бути використані для подальших теоретичних, а також, практичних досліджень у сфері державного управління, для вироблення курсу політичних реформ, а також, плану розвитку держави; у навчальному процесі при підготовці курсів щодо державного управління, спеціальних навчальних курсів з теорії функціонування механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної економіки.^UThis scientific work shows the theoretical and methodological foundations of the study of state policy in the field of the information economy in Ukraine. The author identified the essence of the information economy, developed the concept of substantiation of state policy in the field of the information economy in Ukraine, showed the gnostic parameters of public policy effectiveness: the degree of aggravation of economic problems and the effectiveness of mechanisms for solving them.The informatization of state policy is studied. The author considered this as a structural and functional attribute of the transition to the information society, which sets new managerial and economic standards for sustainable social development, the success of information economy projects through the formation of a new type of economic consciousness, worldviews, new economic culture, and education.This paper formulates the priorities for the implementation of state policy in the field of the information economy in Ukraine. These are priorities such as economic modernization and economic security. The author has developed criteria that determine the gnostic need to introduce optimization practices to ensure the strategic economic development of Ukraine. The author systematized the regulatory and legal support of state policy in the field of the information economy in Ukraine.As a result, for the first time, it is proposed to consider the mechanisms of implementation of state policy in the field of the information economy in Ukraine as a set of measures and tools of organizational and economic, socio-cultural, regulatory, and motivational nature. The author substantiated that by using these mechanisms, public authorities exert influence on society to implement decisions on the development of the information economy in Ukraine. In this way, the achievement of the goals and objectives of public policy, which are defined by the state strategy, will be ensured.The author substantiated that the mechanisms of implementation of state policy in the field of information economy should be based on the concepts of information development, digitalization, information, and digital transformation, and intellectual resource provision. Mechanisms should include purpose, tasks, principles, subjects of management, their functions, objects, methods, and tools for implementing mechanisms. The tools for implementing the mechanisms of state policy in the field of the information economy in Ukraine are the means, direct and indirect forms, methods, and techniques.

Здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз феномену ідентичності соціального суб'єкта у контексті соціокультурних трансформацій, в основу якого покладено уточнені концептуальні уявлення про сутність феномену ідентичності соціального суб'єкта та форми його прояву за умов сучасних соціокультурних трансформацій. Обгрунтовано сутність і розкрито особливості соціальних систем трансформативного типу. Досліджено динаміку маргінальної свідомості соціальних суб'єктів транзитивних суспільств, для яких оптимальним рішенням у справі соціокультурного транзиту вважається модернізація на основі власної національної ідентичності або модернізація без вестернізації. Доведено, що мультикультуралізм, як культурний плюралізм, з політики загравання з національними меншинами закономірно виростає до права соціальних суб'єктів на вибір власної ідентичності, що закріплюється правовою нормою свободи совісті, отже, відповідальністю за наслідки самовизначення.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управляння підприємствами (за видами економічної діяльності) (галузь знань – економічні науки). – Національний університет «Чернігівська політехніка» МОН України, Чернігів, 2021.Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень щодо модернізації підприємств інфраструктурної сфери, обґрунтуванню методологічних засад та практичних рекомендацій щодо формування й імплементації імперативів модернізації підприємств в умовах інноваційного розвитку економічних систем. Поглиблено поняттєво-категоріальний апарат теорії модернізації економічних систем та дефініційний зміст процесів модернізації підприємств за рахунок подальшого розвитку сутності окремих понять, з-поміж яких: «модернізація підприємства», «модернізація підприємств інфраструктурної сфери», «модернізаційний потенціал», «імперативи модернізації», «інноваційно-когнітивна парадигма». Дослідження генези розвитку теорії модернізації та окреслення взаємовпливів і пріоритетів дозволили виокремити класифікаційні ознаки модернізації підприємств за об'єктністю, характером та спрямованістю впливів. Обґрунтовано концепцію стратегічного управління модернізацією підприємства в умовах інноваційно-цифрової трансформації. Виокремлено мотиватори та каталізатори модернізації підприємств, що детермінується інноваційним розвитком. Сформульовано базові теоретико-методичні засади інноваційно-когнітивної парадигми модернізації інфраструктурних підприємств. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності модернізації підприємств. Побудовано профіль модернізаційного потенціалу та окреслено вектор його реалізації у спіралі модернізації підприємства. Розроблено модель факторного аналізу впливу модернізації на конкурентоспроможність підприємства. Запропоновано механізми управління та активізації модернізаційного потенціалу. Сформовано методичний підхід до вибору стратегічних пріоритетів та інвестиційно-інноваційних стратегій модернізації. Обґрунтовано систему соціально-економічних імперативів модернізації підприємств інфраструктурної сфери. Обґрунтовано векторність реалізації інноваційно-когнітивної парадигми при імплементації імперативів модернізації інфраструктурних підприємств.Ключові слова: модернізація підприємств, модернізаційний потенціал, інноваційно-когнітивна парадигма, підприємства інфраструктурної сфери, інтелектуально-цифровізована модернізація, ефективність модернізації, профіль модернізаційного потенціалу, імперативи модернізації, стратегічне управління модернізацією.^UThe thesis for a doctor degree in economic sciences in specialty 08.00.04 – economics and management of the enterprises (on kinds of economic activity) (branch of knowledge – economic sciences). – National University “Chernihiv Polytechnic” MES of Ukraine, Chernihiv, 2021.The thesis is devoted to deepening of theoretical positions concerning modernization of the enterprises in infrastructural sphere, substantiation of methodological bases and practical recommendations concerning formation and implementation of imperatives of modernization of the enterprises in the conditions of economic systems' innovative development.The conceptual and categorical apparatus of the modernization economic systems theory and the definitive content of the modernization processes of enterprises due to further development of the certain concepts essence, including: “modernization of the enterprise”, “modernization of infrastructure enterprises”, “modernization potential”, “imperatives of modernization”, “innovation-cognitive paradigm”. The study of the genesis of the development of the modernization theory and the need to outline the interactions and priorities allowed us to distinguish the classification features of modernization of enterprises by objectivity, nature and direction of influences. The concept of strategic management of modernization of the enterprise in the conditions of innovation and digital transformation, based on the principles of resource efficiency, intellectualization and institutional infrastructure of the economy, is substantiated. Motivators and catalysts of modernization of enterprises, which is determined by innovative development, are singled out. The basic theoretical and methodological principles of the innovative-cognitive paradigm of modernization of infrastructure enterprises are formulated. On the basis of research of laws and factors of modernization innovative-forming and cognitive are allocated in classification of principles of modernization of infrastructural enterprises. Cognitive principles of modernization are grouped into motivational, corporate, holistic, knowledge-competence and socio-cultural. A methodical approach to assessing the effectiveness of modernization of enterprises by adjusting the cost parameters of the effectiveness of modernization is proposed. The profile of modernization potential is constructed and the vector of its realization in a spiral of modernization of the enterprise is outlined. A model of factor analysis of the impact of modernization on the competitiveness of the enterprise is developed, which investigates the integrated parameters of speed, stability and space of modernization changes. The formulated model of the spiral space of modernization reflects the sectoral nature of the planes of modernization, the duration of stages and the objectivity of influences, as well as characterizes the resource-intensive, priority and effectiveness of the modernization process. The mechanism of management of modernization process which includes subsystems of maintenance of strategicity, innovation, competence is offered.The mechanism of activation of modernization potential of infrastructure enterprises on the basis of the concept of strategic management is formed. A methodical approach to the choice of strategic priorities and exclusive investment and innovation modernization strategies has been formed. The system of socio-economic imperatives of modernization of infrastructure enterprises is substantiated, which includes imperatives of resource efficiency, security and intellectualization, institutionalization, integration, competitiveness, innovation, strategicity and corporatization. There are three levels of formation of imperatives: basic and unconditional; developmental result. It is established that the main motivators for the implementation of European experience in regulating the modernization of infrastructure enterprises are the implementation of joint infrastructure projects. The vector realization of the innovation-cognitive paradigm in the implementation of the imperatives of modernization of infrastructure enterprises is substantiated.Key words: enterprise modernization, modernization potential, innovation-cognitive paradigm, infrastructure enterprises, intellectually-digitalized modernization, modernization efficiency, modernization potential profile, modernization imperatives, strategic modernization management.

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні та науково-практичні аспекти щодо інноваційної системи управління персоналом у китайських закладах професійної освіти.Постійний розвиток економіки Китаю, промислова модернізація та економічна реструктуризація прискорюють попит на технічний та кваліфікований персонал у всіх сферах життя тим самим позиціонуючи помітну роль професійно-технічної освіти. Зіткнувшись з новою економічною ситуацією та попитом на ринку людських ресурсів, професійно-технічна освіта потребує постійного впровадження реформ та інновацій для посилення високоякісного розвитку. У 2022 році загальний ВВП Китаю досяг 18100 мільярдів доларів США, що становить приблизно 18% світової економіки та продовжує утримувати своє друге місце у світі тому значна роль професійно-технічної освіти в сприянні економічному розвитку країни є очевидною.Серед поширених проблем у системі кадрового управління професійно-технічної освіти в Китаї, які потрібно вирішити це змінити форму організації професійно-технічних навчальних закладів яка є повністю однотипною, запроваджується урядом, та впливає на автономію у питаннях працевлаштування. Кадрове управління відповідає філософії менеджменту «ставити речі на перше місце», піддається зовнішньому впливу та має низьку прозорість. Склад кадрового потенціалу більшості професійно-технічних навчальних закладів не є повністю раціональним, відбувається нестача викладацького та науково-дослідницького персоналу, тоді як великий штат створюють допоміжні працівники, що до певної міри гальмує розвиток навчально-дослідної роботи закладів і загалом ускладнює їх фундаментальний розвиток. В теоретичній частині дисертаційної роботи систематизовано теоретичні основи, поглиблено поняття та сформовано методологічний підхід забезпечення управління персоналом професійно-технічних навчальних закладів Китаю через вирішення загальних проблем відносно єдиної форми організації закладів, що сприятиме кращому розвитку китайської професійної освіти в ринкових умовах та зростанню соціальної економіки через впровадження інноваційної системи функціонування закладів. В ході дослідження запропоновано систему індексів та здійснено вибір індикаторів оцінювання (оптимізацію структури викладачів, систему оцінювання викладачів, дуальну модель викладачів, професійну конструкцію та реформування викладання), проектування системи показників оцінювання, визначення функціонального зв’язку між кожним показником і предметом оцінювання для здійснення якісного та кількісного аналізу об’єктивної оцінки комплексної якості викладачів, формування викладацького складу в професійних коледжах з різних точок зору, починаючи з різноманітних потреб зацікавлених сторін через інтерв’ю з роботодавцями, закладами професійної освіти, здобувачами та викладачами.^UThe dissertation examines the theoretical, methodological, and practical aspects of the innovative personnel management system in Chinese vocational education institutions. The continuous economic development of China, industrial modernization, and economic restructuring have increased the demand for technical and skilled personnel across all sectors, highlighting the significant role of vocational education. Faced with the new economic situation and the demand in the labor market, vocational education requires constant reforms and innovations to enhance high-quality development. In 2022, China's GDP reached 18,100 billion US dollars, accounting for approximately 18% of the global economy and maintaining its position as the world's second-largest economy. Therefore, the significant role of vocational education in supporting the country's economic development is evident.One of the common problems in the personnel management system of vocational and technical education in China that needs to be addressed is the uniformity of organizational form of vocational and technical institutions, which are government-organized, affecting autonomy in employment matters. Personnel management follows the management philosophy of "putting things first," but is subject to external influences and lacks transparency. The composition of the personnel potential in most vocational and technical institutions is not fully rational, resulting in a shortage of teaching and research staff, while a large staff is comprised of auxiliary workers, which to some extent hinders the development of educational and research work in these institutions and overall complicates their fundamental development. The theoretical part of the dissertation work systematizes the theoretical foundations, deepens the concepts, and forms a methodological approach to ensuring the management of personnel in vocational-technical educational institutions in China by addressing common problems regarding a unified organizational form of institutions. This will contribute to the better development of Chinese vocational education in market conditions and the growth of the social economy through the implementation of an innovative functioning system for institutions. In the future, this will enable vocational education institutions to enhance the integration of production and education based on changes in market conditions through continuous targeted reforms to meet the needs of the market. This will gradually create a professional-qualification and standard system that is results-oriented, meets market demand, corresponds to academic qualifications, reflects the attributes of technical and skilled talents, and has high social recognition and economic adaptability, including a multi-level and multi-dimensional development model.

На основі аналізу концептуальних, інституційних засад та сучасних трактувань категорії «модернізація», систематизовано її ознаки, що дало можливість удосконалити підхід до розгляду модернізації, як стратегічного напряму системного осучаснення економіки на інноваційних засадах з метою забезпечення її ефективності та конкурентоспроможності. У роботі розроблено методологічний підхід до розуміння інноваційного підприємництва як первинної ланки трансформації економічної системи, яка відбувається за послідовністю взаємозалежних етапів: «інновації та інноваційне підприємництво – структурні зміни – конкурентоспроможність – економічний розвиток», що формують новаторські засади досліджуваної проблематики та визначають теоретичний, методичний і інструментально-організаційний її концепт. Обґрунтовано, що існують різні наукові підходи до трактування поняття «інновації» та «інноваційне підприємництво», які розглядаються вченими як: комплексний процес; цільова зміна; кінцевий результат; тип господарської діяльності; форма реалізації інтелектуальної власності; різновид підприємницької діяльності; процес створення та комерційного використання техніко-технологічних нововведень тощо. Розроблено концептуальний підхід до розгляду інноваційного підприємництва через призму структурної модернізації економіки, відповідно до чого інноваційне підприємництво розглядається як засіб досягнення економічного розвитку через масштабність структурних змін у напрямку збільшення питомої ваги конкурентоспроможних виробництв і визначається як особливий вид господарської діяльності, орієнтований на створення товарних та технологічних інновацій за допомогою практичного застосування ідей і винаходів, що є передумовою структурних змін, конкурентоспроможності та економічного розвитку. У роботі доведено, що при формуванні стратегічного бачення забезпечення економічної потужності країни, необхідно враховувати такий визначальний аспект як масштаби впливу інновацій та інноваційного підприємництва на структуру економіки, адже лише масштабні інновації у сферах діяльності з високим вмістом доданої вартості та їх експортна орієнтованість дозволять забезпечити підвищення конкурентних позицій країни та її економічний розвиток.Базуючись на доведеній гіпотезі про вагомість впливу інноваційного потенціалу на структурну модернізацію національної економіки з метою забезпечення її конкурентоспроможності, у роботі розроблено новаторські засади інноваційного стрибка прискореного економічного розвитку як невід'ємної складової зміцнення конкурентоспроможності країни. Ключові слова: структурна модернізація, інноваційне підприємництво, інновації, інноваційний розвиток, смарт-спеціалізація, механізм стимулювання.^UBased on the analysis of conceptual and institutional foundations and the current interpretation of “modernization” as a category, its characteristics are systemized, thus allowing to improve the approach to understanding modernization as a strategic direction of systemic modernization of the economy on an innovative basis in order to ensure its efficiency and competitiveness.The paper develops a methodological approach to understanding innovative entrepreneurship as a primary part in the transformation of the economic system, occurring in a sequence of interrelated stages: “innovations and innovative entrepreneurship – structural changes – competitiveness – economic development”, which all form innovative research principles for the issue and define its theoretical, methodical, instrumental and organizational concept.It is justified that there are different scientific approaches to the interpretation of “innovation” and “innovative entrepreneurship” categories that scientists consider to be: an integrated process; target change; an outcome; a type of economic activity; a form of intellectual property implementation; a type of entrepreneurship; the process of creation and commercial use of technical and technological advances, etc.A conceptual approach towards innovative entrepreneurship is established through the prism of structural modernization of the economy, whereby innovative entrepreneurship is seen as a means of achieving economic development through the scale of structural changes towards the increase of the share of competitive industries and is defined to be a special type of economic activity focused on creating commodity and technological innovations through practical application of ideas and inventions, which is a prerequisite for structural change, competitiveness and economic development.Key words: structural modernization, innovative entrepreneurship, innovations, innovative development, smart-specialization, incentive mechanism.

Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування інституціональної модернізації культурно-дозвіллєвої сфери. Розглянуто актуальні проблеми розвитку дозвілля, особливості їх вирішення за сучасних умов та основні напрямки державної культурної політики у сфері культури. Запропоновано тезу, що інституціональна модернізація взаємопов'язана з функціонуванням та розвитком інноваційних культурно-дозвіллєвих систем і суттєво впливає на інститут дозвілля. Розроблено підхід, який дає змогу розглянути теоретичні проблеми вивчення сучасного культурного дозвілля, особливості формування культурних запитів людини за умов розвитку сучасного українського суспільства. Визначено основні теоретичні положення, принципи, соціальні функції, специфічні фактори організації культурно-дозвіллєвих відносин за умов вільного часу. Проаналізовано сучасну систему культурно-дозвіллєвих організацій, основні тенденції її модернізації, а також особливості діяльності та типові форми інноваційних закладів культури.

  Скачати повний текст

Харченко Ю. П. Інституціональне забезпечення територіальної організації господарства України в сучасних умовах. – Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Національний університет «Чернігівська політехніка» Міністерства освіти і науки України, Чернігів, 2024.Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень та розробленню прикладних засад активізації інституціонального забезпечення територіальної організації господарства України з урахуванням сучасних умов регіонального розвитку.У дисертаційній роботі досліджено сутність дефініції «територіальна організація господарства». З урахуванням результатів аналізу її змісту, вивчення теоретичних та методологічних положень інституціоналізму, аналізу сутності таких категорій як «інститут», «інституція», «інституціоналізм», «інституціональне середовища» та «інституціональний механізм» конкретизовано зміст інституціонального забезпечення територіальної організації господарства. На основі застосування системного підходу було визначено зміст системи такого забезпечення, що дало можливість розглянути таке забезпечення як цілісний об’єкт з притаманними йому функціями, властивостями та принципами. У дисертації вагома увага приділена обґрунтуванню методологічної платформи дослідження формування та удосконалення інституціонального забезпечення територіальної організації господарства, яку сформульовано на основі використання концептуальних положень інституціоналізму, теорій регіональної економіки та розвитку продуктивних сил. Це дозволило сформулювати гносеологічну модель пізнання сучасного стану та особливостей модернізації такого забезпечення, виокремити магістральні методи такої моделі, сформулювати базові принципи її використання. Також обґрунтовано теоретичні положення відновлювально-реконструктивної парадигми модернізації економічних систем у післякризовий період, що дало можливість описати сутність інституціонального базису територіальної організації господарства з урахуванням концептуальних підходів зазначеної парадигми, розкрити зміст його базових закономірностей та систематизувати у три групи основні принципи формування, функціонування та розвитку такого базису. Запропоновано розширити групу принципів розвитку принципом інклюзивності, обґрунтовано його сутність. Сформульовано методичний підхід до емпіричного дослідження стану інклюзивного розвитку регіону, який полягає у розрахунку композитного індексу такого розвитку, який формується на основі обчислення наступних компонентів: субіндекс реального стану продуктивних сил, субіндекс соціальної стратифікації та спадкоємності поколінь та субіндекс екологічної безпеки і сталості розвитку.Конкретизовано основні перешкоди забезпечення сучасного регіонального розвитку України, інклюзивного розвитку регіонів країни. На основі такого аналізу запропоновано актуальні напрямки удосконалення інституціонального забезпечення територіальної організації господарства. Визначено вектори підвищення ефективності роботи органів влади для забезпечення зростання якості зазначеного забезпечення, які були розподілені у дві групи: для органів регіональної влади та для органів місцевого самоврядування і територіальних громад. Ключові слова: інституціоналізм, регіональний розвиток, територіальна організація господарства, інклюзивність, модернізація продуктивних сил, регіон, інституціональне забезпечення.^UKharchenko Yu.P. Institutional support of territorial organization of the Ukraine’s economy in current conditions. – Qualification scientific work as a manuscript.Doctoral thesis in Economics by specialty 08.00.05 – development of productive forces and reginal economy. – National University “Chernihiv Polytechnic” Ministry of Education and Science of Ukraine, Chernihiv, 2024.The dissertation is devoted to deepening the theoretical provisions and developing the applied foundations for activation of the institutional support of the territorial organization of the Ukraine’s economy, taking into consideration current conditions of the regional development.In the dissertation, the essence of the definition “territorial organization of economy” is studied, which is proposed to be considered as purposeful coordination between productive forces of the territory, business entities, local authorities and local self-government, which is carried using a range of legal, economic, organizational methods, mechanisms of their application to ensure the systematic and harmonious development of individual territories of the country. Taking into account the results of the analysis of the content of categories “territorial organization of economy”, the study of theoretical and methodological provisions of institutionalism, the analysis of the essence of such categories as “institute”, “institution”, “institutionalism”, “institutional environment” and “institutional mechanism”, the content of institutional support for territorial organization of economy is specified as follows: institutional support of the territorial organization of economy – a set of social norms (political, economic, psychological) that determine the specifics by implementing the process of purposeful coordination between productive forces of the territory, business entities, local authorities and local self-government, which is carried out using a range of legal, economic, organizational methods, mechanisms of their application to ensure systematic, harmonious and effective development of individual territories of the country. Accordingly, based on the application of a systematic approach, the content of the institutional support system for the territorial organization of economy is determined, which made it possible to consider such support as an integral object with its inherent functions, properties and principles. In the dissertation, considerable attention is paid to substantiation of the methodological research platform for formation and improvement of the institutional support for the territorial organization of economy, which is formulated using conceptual provisions of institutionalism, theories of regional economies and placement of productive forces. This made it possible to formulate an epistemological model of knowledge of the current state and features of modernization of such provision, to highlight the main methods of this model, to formulate the basic principles of its use and to develop new scientific approaches for studying current trends in the regional development of the country, to describe macroeconomic changes that affect this development. In the dissertation work, considerable attention is paid to substantiating the essence and methodological aspects of the institutional basis of the territorial organization of economy. In particular, the basic principles of formation (legality, scientific nature, priority, cohesion, consistency, transparency), functioning (hierarchy, axiology, synergy, complementarity, unitarity, adaptability), and development (consistency, immanence, existential, inclusivity, heuristics, relevance, emergence) of this basis are identified and systematized into three groups. It is proposed to expand the group of development principles by the principle of inclusivity, and its essence is justified. The main obstacles to ensuring the modern regional development of Ukraine, effective territorial organization of economy, and inclusive development of the country’s regions are specified. Based on this analysis, current directions for improving the institutional support of the territorial organization of economy are proposed. The factors for improving the efficiency of government bodies to ensure the growth of the quality of this provision were also identified, which were divided into two groups, namely: for regional authorities and for local self-government bodies and territorial communities. This made it possible to deepen the theoretical and applied provisions of the functioning of the institutional basis of such organization, to specify the features of its change as a result of the transformation of the institutional space of the regional development. Keywords: institutionalism, regional development, territorial organization of economy, inclusivity, modernization of productive forces, region, institutional security.

Досліджено теоретико-методологічні та науково-практичні засади формування й функціонування агрострахового ринку України в умовах трансформаційних процесів. Систематизовано теоретичні основи функціонування агрострахового ринку. Узагальнено, уточнено та розвинено категоріальний апарат. Відображено методологічні засади особливостей функціонування агрострахового ринку та здійснено концептуалізацію впливу трансформаційних процесів на його розвиток. Представлено загальний формат структурної будови означеного ринку та здійснено його дослідження в по секторному розрізі. Здійснено комплексну діагностику тенденцій розвитку агрострахового ринку. Доведено необхідність комплексної модернізація українського агрострахового ринку на основі інноваційних підходів щодо використання потенціалу агрострахування. Представлено розробки концептуальних засад розвитку вітчизняного агрострахового ринку та сформовано перспективи його функціонування в умовах трансформаційних процесів. Запропоновано архітектоніку комплексної модернізації українського агрострахового ринку в умовах трансформаційних процесів та розроблено форматний концепт його подальшого розвитку.^UTheoretical-methodological and scientific-practical bases of formation and functioning of the agricultural insurance market of Ukraine in the conditions of transformation processes are investigated. The theoretical bases of functioning of the agricultural insurance market are systematized. The categorical apparatus is generalized, specified and developed.It is determined that the agricultural insurance market provides for the independence of market entities relations, their equal partnership, as well as a developed system of horizontal and vertical links between them. In addition, within the specified market, an organic connection is provided between a significant number of stakeholders by jointly determining the need for agricultural insurance services. It is established that the achievement of effective organization of insurance protection in the agricultural sector of the economy is realized through a well-functioning agricultural insurance process, which is interpreted in a consistent stages change othat occur in a regular manner.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні. Визначено наукознавчу основу і методологію дослідження адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні, сформульовано їх дефініцію, деталізовано ознаки та правову природу. Проаналізовано структуру адміністративно-правового статусу релігійних організацій в Україні, представлено системну характеристику їх адміністративної правосуб'єктності. Здійснено характеристику поняття та складових елементів системи адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні, деталізовано нормативно-правові, організаційно-правові та адміністративно-процесуальні гарантії діяльності релігійних організацій в Україні. Визначено суб'єктів системи адміністративно-правового гарантування діяльності релігійних організацій в Україні. З'ясовано напрями посилення адміністративно-правового гарантування діяльності релігійних організацій. Окремо запропоновано авторський підхід щодо внесення змін до чинного законодавства з метою удосконалення сучасних адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні. Обґрунтовано потребу розширення переліку адміністративно караних протиправних деліктів у сфері діяльності релігійних організацій. Розроблено та запропоновано зміни до змісту КУпАП щодо розширення переліку адміністративних правопорушень, що порушують права релігійних організацій. Визначено, що модернізація адміністративно-правових гарантій діяльності релігійних організацій в Україні повинна здійснюватися на основі досвіду зарубіжних країн, серед яких США, Велика Британія, Австралія, Канада.^UThe dissertation deals with the comprehensive study of administrative and legal guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine. The scientific basis and methodology of the research of administrative and legal guarantees of activities of religious organizations in Ukraine are determined, the definition is formulated, features is defined. The structure of the administrative and legal status of religious organizations in Ukraine is analyzed. The system characteristics of administrative legal personality of religious organizations in Ukraine are presented. The characteristic and constituent elements of the system of administrative and legal guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine are characterized. Normative-legal, organizational-legal and administrative-procedural guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine are detailed. The subjects of the system of administrative and legal guarantees of religious organizations in Ukraine are identified. The directions of strengthening the administrative and legal guarantees of religious organizations is substantiated. The author's approach to introducing changes to the current legislation in order to improve modern administrative and legal guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine is proposed. Amendments to the content of the Code of Ukraine on Administrative Offenses concerning the list of administrative offenses that violate the rights of religious organizations have been elaborated and proposed. It is proved that the modernization of administrative and legal guarantees of the activities of religious organizations in Ukraine should be carried out on the basis of the experience of foreign countries, including the United States, Great Britain, Australia, and Canada.

Дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним монографічним дослідженням адміністративно-правових засад управління у сфері охорони та охорони державного кордону України. Дисертація присвячена науково-теоретичному узагальненню теорії і практики управління у сфері охорони та захисту державного кордону України, визначенню адміністративно-правових засад такого управління, стану адміністративно-правового забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України як суб’єкта управління спеціального призначення.У дисертації: охарактеризовано охорону та захист державного кордону як складову забезпечення національної безпеки України, висвітлено комунікативну та охоронну функції державного кордону; висвітлено поняття, особливості та недоліки структури управління у сфері охорони та захисту державного кордону України; визначено завдання управління у цій сфері, внутрішні та зовнішні функції такого управління, їх класифікацію. Значну увагу приділено: визначенню принципів управління у сфері охорони та захисту державного кордону України, заходам нормативно-правового забезпечення управління у цій сфері та стану його правового регулювання, визначенню поняття суб’єктів такого управління та їх характеристики; з’ясуванню статусу, проблемних питань та шляхів удосконалення адміністративно-правового регулювання статусу таких органів Державної прикордонної служби України, як: Адміністрація, регіональне управління, підрозділ охорони кордону, підрозділ морської охорони; визначення поняття та видів організаційно-правових форм управління в цій сфері; характеристиці адміністративних актів та методів такого управління, серед яких виокремлено адміністративні методи.У дисертації охарактеризовано оперативно-службову діяльність органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України, з’ясовано форми її внутрішньої і зовнішньої службової діяльності та стан їх сучасного розвитку; визначено та сформульовано особливості управління у сфері фізичної, технічної та оперативної охорони державного кордону органами (підрозділами) Державної прикордонної служби України, переваги та недоліки цих способів охорони; визначено поняття та структуру управління персоналом Державної прикордонної служби України; здійснено характеристику дисциплінованості та відповідальності особового складу, державно-службових відносин у Державній прикордонній службі України; розкрито сучасний стан та запропоновано шляхи удосконалення нормативно-правового регулювання соціально-правового захисту особового складу, а також управління персоналом в Державній прикордонній службі України як засобу вдосконалення її діяльності. У дисертації: вказано на різницю між військовими та воєнізованими суб’єктами управління у сфері охорони та захисту державного кордону України, висвітлено загальні риси військової служби в Україні, особливості проходження такої служби в Державній прикордонній службі України та її окремих органах (підрозділах); охарактеризовано подальший розвиток функцій, організаційних структур і форм управління у сфері охорони та захисту державного кордону України в ході інтеграційних процесів в Україні; сформульовано напрями вдосконалення взаємодії між суб’єктами такого управління; розкрито роль і значення забезпечення його законності; з’ясовано зарубіжний досвід управління у цій сфері та можливості його використання в Україні. Виявлено проблеми забезпечення правових і організаційних засад оперативно-службової (оперативно-розшукової) діяльності органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України, які потребують вирішення шляхом проведення теоретико-правових досліджень, розроблення та впровадження відповідних підзаконних нормативних актів, розробки і реалізації актуальних планів розвитку. Одними із напрямків удосконалення нормативно-правового забезпечення управління у сфері охорони та захисту державного кордону України зазначені: модернізація управління і удосконалення нормативно-правового забезпечення інтегрованого управління кордонами.У дисертації подано авторські визначення таких термінів, як: управління у сфері охорони та захисту державного кордону України, охорона державного кордону, оперативно-службова діяльність, форма оперативно-службової діяльності, фізична, технічна та оперативна охорона кордону та ін., пропозиції щодо змін і доповнень до чинного законодавства України. Аргументовано позицію щодо необхідності законодавчого закріплення понять координації та взаємодії в управлінській діяльності. Крім того, внесено низку пропозицій щодо вдосконалення Законів України «Про державний кордон України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про прикордонний контроль».^UThe dissertation is one of the first in domestic legal science complex monographic research of administrative and legal bases of management in the field of Ukraine`s state border guard and protection. The dissertation is dedicated to the scientific and theoretical generalization of the theory and practice in the sphere of protection and security of the state border of Ukraine, determination of the administrative and legal principles of such management, the state of administrative and legal support for the State Border guard service of Ukraine activity as a subject of special purpose management.The dissertation: characterizes the state border guard and protection as a component of ensuring the national security of Ukraine, highlights the communicative and security function of the state border; highlights concepts, features and disadvantages of the management structure in the field of Ukraine`s state border guard and protection; defines tasks of management in this sphere, internal and external functions of such management, its classification. Considerable attention is paid to: definition of management principles in the field of Ukraine`s state border guard and protection, measures of regulatory and legal support of management in this area and the condition of its legal regulation, defining the concept of such entities and implementing their characteristics; clarification of the status, problematic issues and ways to improve the administrative and legal regulation of the status of such bodies of the State Border Guard Service of Ukraine as: Administration, regional administration, border protection unit, Marine Guard unit; defining the concept and types of legal and organizational forms of management in this area; characteristics of administrative acts and methods of such management, among which administrative methods are singled out.The dissertation characterizes the operative and service activities of the bodies (units) of the State Border Guard Service of Ukraine, clarifies the forms of internal and external service activities and the state of their modern development; identified and formulated features of management in the field of physical, technical and operative protection of the state border by bodies (units) of the State Border Guard Service of Ukraine, the advantages and disadvantages of these methods of protection; the concept and structure of the State Border Guard Service of Ukraine staff are defined; the characteristic of discipline and responsibility of the personnel, civil and service relations in the State Border Guard Service of Ukraine is carried out; revealed the current state and offered the ways of improvement of normative and legal regulation of legal protection of the personnel, and also its management in the State Border Guard Service of Ukraine as a means of improvement of its activity. The dissertation: points out the difference between military and militarized subjects of management in the field of Ukraine`s state border guard and protection, highlights the general features of military service in Ukraine, features of such service in the State Border Guard Service of Ukraine and its individual bodies (units); further development of functions, organizational structures and forms of management in the field of Ukraine`s state border guard and protection in the course of integration processes in Ukraine is characterized; the directions of improvement of interaction between subjects of such management are formulated; the role and importance of ensuring its legitimacy are revealed; the foreign experience of management in this sphere and possibilities of its use in Ukraine are found out. The problems of ensuring the legal and organizational foundations of operational-service (operational-investigative) activities of bodies (units) of the SBGS of Ukraine have been identified, which need to be solved by conducting theoretical and legal studies, developing and implementing of relevant by-laws normative acts, and developing and implementing current development plans. One of the areas of improvement of the regulatory and legal support of management in the field of SBPD of Ukraine is: modernization of management and improvement of the regulatory and legal support of integrated border management.The dissertation contains the author's definitions of such terms as: management in the field of Ukraine`s state border guard and protection, security of the state border, operative and service activities, form of operative and service activities, physical, technical and operative boder guard etc., proposals for changes and additions to the current Ukraine`s legislation. The position regarding the need for legislative consolidation of the concepts of coordination and interaction in management activities is argued. In addition, a number of proposals for improving the Laws of Ukraine “On the State Border of Ukraine”, “On the State Border Guard Service of Ukraine”, “On Border Control”.

Дисертація є першим в українській правовій науці дослідженням, в якому сформульовано цілісну концепцію адміністративно-правового забезпечення безпеки мореплавства в Україні, яка базується на використанні адміністративних засобів для реалізації загальновизнаних міжнародних норм та стандартів. У дисертації уперше: визначено історико-правовий базис формування сучасних підходів до розуміння категорії «безпека мореплавства» та організаційно-правових механізмів її забезпечення; охарактеризовано особливості застосування норм національного адміністративного права у реалізації міжнародних зобов'язань та стандартів щодо забезпечення безпеки мореплавства; визначено на підставі теоретичних розробок, законодавства та міжнародних угод провідну роль принципу забезпечення безпеки для правового регулювання мореплавства; оновлено підходи до розуміння ролі та значення комплексного підходу до забезпечення безпеки мореплавства; охарактеризовано стан правового забезпечення безпеки морського рибальства в Україні, виявлено вади нормативно-правового забезпечення цієї діяльності. Також уперше: визначено, охарактеризовано та доповнено можливості застосування чинних міжнародно-правових норм і норм національного законодавства України у сфері забезпечення безпеки мореплавства до автономних суден; сформульовано закономірності та основні напрями формування сучасної моделі адміністративно-правового забезпечення безпеки мореплавства в Україні; охарактеризовано інституціоналізацію системи органів управління безпекою мореплавства в Україні та визначено, що зміни в інституційному механізмі забезпечення безпеки мореплавства в Україні відбувалися дуже динамічно, із намаганням побудувати єдину, цілісну систему управління цим важливим аспектом мореплавства, без якого є неможливим ефективне використання морських транспортних коридорів та отримання прибутків від морських перевезень вантажів і пасажирів; класифіковано та розкрито форми і методи публічного адміністрування безпеки мореплавства в Україні. Доведено, що адміністративно-правова складова забезпечення безпеки мореплавства полягає в безпосередній участі держави (її органів, посадових осіб та уповноважених організацій) у всіх процесах, під час яких здійснюється забезпечення безпеки мореплавства. Зазначено, що забезпечення безпеки мореплавства є неможливим без належного правового регулювання, активної участі держави та уповноважених нею органів, реалізації ними владних повноважень. Законодавство та публічне адміністрування є визначальними факторами в системі державного і наддержавного механізму забезпечення безпеки мореплавства. Вони ґрунтуються на нормах міжнародних угод та мають їм відповідати, адже мореплавство за своєю природою є переважно міжнародним видом людської активності, охоплює більшість країн світу та здійснюється на потужній, сформованій упродовж століть міжнародно-правовій основі. Відзначено роль і значення людського фактора та важливість комплексного підходу до забезпечення безпеки мореплавства через формування загальносвітового адміністративного механізму контролю такої безпеки державами порту, державами прапора та прибережними державами. Комплексність підходу до забезпечення безпеки мореплавства забезпечує її загальносвітове та внутрішньодержавне багатовекторне адміністрування у сферах конструкції, обладнання і придатності до плавання суден; комплектування, умов праці і навчання екіпажів суден з урахуванням застосовних міжнародних документів; користування сигналами, підтримання зв'язку й запобігання зіткненням.Запропоновано такі шляхи вдосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення безпеки мореплавства: чіткий розподіл повноважень між усіма публічними (державними) суб'єктами системи забезпечення безпеки мореплавства в Україні; формування на локальному рівні (у морських портах України) працездатних та ефективних структур забезпечення безпеки мореплавства за відсутності нехарактерних для морської діяльності провідних морських держав механізмів і дублювання повноважень; відпрацювання узгоджених механізмів державної політики у сфері забезпечення безпеки мореплавства; створення постійних консультативних органів за участю відповідних інститутів громадянського суспільства; ефективна контрольна діяльність; забезпечення необхідного фінансування; концептуальна модернізація й удосконалення стратегічного планування заходів, спрямованих на оновлення адміністративно-правового механізму забезпечення безпеки мореплавства в Україні, зокрема визначення першочергових завдань на короткострокову перспективу за чітко окресленими напрямами та з визначеними термінами виконання, а також забезпеченням провідної ролі Морської адміністрації у цьому.^UThe dissertation is the first study in Ukrainian legal science, which formulates a holistic concept of administrative and legal support of maritime safety in Ukraine, which is based on the use of administrative means to implement generally accepted international norms and standards.In the dissertation for the first time: the historical and legal basis of the formation of modern approaches to understanding of a category “maritime safety” and organizational and legal mechanisms of its provision is defined; the peculiarities of the application of the norms of national administrative law in the implementation of international obligations and standards for ensuring the maritime safety are described; on the basis of theoretical developments, legislation and international agreements the leading role of the principle of safety for the legal regulation of shipping is determined; the approaches to understanding the role and importance of an integrated approach to maritime safety are updated; the state of legal provision of maritime safety in Ukraine is characterized, defects of normative-legal maintenance of this activity are revealed. Also for the first time: the possibilities of application of the current international legal norms and norms of the national legislation of Ukraine in the field of ensuring maritime safety to autonomous vessels are defined, characterized and supplemented; the regularities and main directions of formation of the modern model of administrative and legal provision of maritime safety in Ukraine are formulated; the institutionalization of the maritime safety management system in Ukraine is characterized and it is noted that changes in the institutional mechanism for maritime safety in Ukraine have been very dynamic, with efforts to build a single, integrated management system for this important aspect of navigation, without which it is impossible to effectively use maritime transport corridors income from sea freight and passengers; forms and methods of public administration of maritime safety in Ukraine are classified and disclosed.It is proved that the administrative and legal component of the provision maritime safety consists in the direct participation of the state (its bodies, officials and authorized organizations) in all processes during which maritime safety is ensured.It is noted that ensuring the provision maritime safety is impossible without proper legal regulation, active participation of the state and its authorized bodies, the exercise of their powers. The legislation and public administration are prominent factors in the system of state and supranational mechanism for ensuring maritime safety. They are based on the norms of international agreements and must comply with them, because shipping is by nature a predominantly international type of human activity, covers most countries of the world and is carried out on a strong, centuries-old international legal basis.The role and importance of the human factor and the importance of an integrated approach to the provision of maritime safety through the formation of a global administrative mechanism for controlling such security by port states, flag states and coastal states are noted. The complexity of the approach to ensuring the maritime safety provides its global and domestic multi-vector administration in the areas of design, equipment and seaworthiness of ships; staffing, working conditions and training of ship's crews, taking into account applicable international documents, use of signals, maintaining communication and preventing collisions.The following ways to improve the administrative and legal mechanism of the provision of the maritime safety are proposed: a clear division of powers between all public (state) subjects in the system of maritime safety in Ukraine; formation at the local level (in the seaports of Ukraine) of workable and effective structures for ensuring the maritime safety in the absence of uncharacteristic for maritime activities of the leading maritime states mechanisms and duplication of powers; working out of the coordinated mechanisms of the state policy in the field of provision of maritime safety; creation of permanent advisory bodies with the participation of relevant civil society institutions; effective control activities; providing the necessary funding; conceptual modernization and improvement of strategic planning of measures aimed at updating the administrative and legal mechanism for the provision of maritime safety in Ukraine, in particular the definition of priorities for the short term in clearly defined areas and deadlines, as well as ensuring the leading role of the Maritime Administration in this.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правового статусу та особливостей трансформації діяльності Державної податкової служби України.Виокремлено п’ять основних історичних етапів діяльності Державної податкової служби України, на яких відбулося езпосереднє становлення служби, її розвиток, модернізація та сучасна трансформація правового статусу установи, зокрема: 1) етап становлення податкової інституції з відповідними профільними повноваженнями у вигляді Головної державної податкової інспекції України (1990–1996 рр.); 2) етап формування прототипних правових засад діяльності Державної податкової адміністрації України (1996–2000 рр.); 3) етап модернізації окремих елементів адміністративно-правового статусу профільної податкової інституції – Державної податкової служби України (2000–2010 рр.); 4) етап декларативного формування уніфікованого митно-податкового органу та його інституційного підпорядкування (2011–2018 рр.); 5) етап трансформації в межах ідеї втілення принципів належного урядування в діяльності Державної податкової служби країни (з 2018 р. й дотепер).Доведено, що у своєму історичному розвитку Державна податкова служба України проходить не лише етап власне становлення, а й окремі стадії модернізації та сучасної еволюційної трансформації свого адміністративно-правового статусу. Обґрунтовано, що більшість змін у діяльності Державної податкової служби України не мали системного й комплексного характеру, відбувалися досить стрімко, хаотично, неповною мірою сплановано, що загалом негативно позначалося на результатах і показниках роботи податкових органів, мало наслідком значний відтік кадрів, нестабільність функціонування податкової системи, додаткові бюджетні витрати, посилення контрольної функції та інші негативні чинники.Зазначено, що створення Державної податкової служби України як спеціального окремого контролюючого органу у сфері оподаткування є найбільш прийнятною моделлю для України (зокрема, за організаційно-управлінською структурою, функціональним призначенням, формою управління) та дає можливість зосередити увагу й зусилля на розробленні та впровадженні необхідних для досягнення основних показників методів.Визначено поняття «трансформація діяльності Державної податкової служби України» як комплексний і поступовий процес становлення, розвитку, модернізації та перетворення організаційно-правових форм податкових органів, зміни їх назв, підпорядкування, функціонального призначення, шляхів взаємодії, чисельності працівників, фінансування, матеріально-технічного забезпечення тощо.Розкрито стан наукових розробок щодо адміністративно-правового статусу та особливостей трансформації діяльності Державної податкової служби України. Доведено відсутність єдиного підходу серед науковців до визначення адміністративно-правового статусу державного органу загалом та Державної податкової служби України зокрема. Виокремлено основні напрями наукових досліджень за предметно-тематичним критерієм. Досліджено правову основу діяльності Державної податкової служби України. Проведено чотирирівневу градацію правової основи діяльності Державної податкової служби України. Охарактеризовано кожний рівень правової основи діяльності Державної податкової служби України, виокремлено характерні особливості. Обґрунтовано, що правова основа діяльності Державної податкової служби України є цілісною системою, елементи якої перебувають в ієрархічній підпорядкованості.Доведено важливість ролі Державної податкової служби України в системі органів державної влади як центрального органу виконавчої влади, що наділений владними повноваженнями та реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Проаналізовано повноваження Кабінету Міністрів України та міністра фінансів у процесі трансформації діяльності Державної податкової служби України. Доведено необхідність розроблення системи заходів, спрямованих на підвищення рівня податкової культури в державі.Досліджено функціональне призначення та основні завдання Державної податкової служби України. Зазначено, що функціональне призначення Державної податкової служби України варто розглядати крізь призму закріплених на нормативному рівні функцій, які належать до компетенції Державної податкової служби України.Доведено, що методи в діяльності податкових органів відіграють важливу роль, оскільки являють собою різноманітні способи, засоби, прийоми та інструменти, завдяки яким відбувається безпосередній вплив суб’єктів управління і їх посадових осіб на об’єкти управління задля виконання покладених на Державну податкову службу України та її органи завдань і функцій. Наголошено на тому, що від правильного вибору й ефективного застосування методів значною мірою залежить рівень досягнення організаційних та управлінських цілей у діяльності Державної податкової служби України.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of the administrative and legal status and features of the transformation of the State Tax Service of Ukraine.Five main historical stages of the activity of the State Tax Service of Ukraine were distinguished, during which the service was directly formed, its development, modernization and modern transformation of the legal status of the institution took place, in particular: 1) the stage of formation of a tax institution with relevant profile powers in the form of the Main State Tax Inspectorate of Ukraine (1990–1996); 2) the stage of formation of prototypical legal foundations of the State Tax Administration of Ukraine (1996–2000); 3) the stage of modernization of certain elements of the administrative and legal status of the specialized tax institution - the State Tax Service of Ukraine (2000–2010); 4) the stage of declarative formation of the unified customs and tax authority and its institutional subordination (2011–2018); 5) the stage of transformation within the framework of the idea of implementing the principles of good governance in the activities of the State Tax Service of Ukraine (from 2018 to the present).It has been proven that in its historical development, the State Tax Service of Ukraine goes through not only the stage of its own formation, but also separate stages of modernization and modern evolutionary transformation of its administrative and legal status. It is substantiated that most of the changes in the activities of the State Tax Service of Ukraine did not have a systematic and complex nature, they happened rather quickly, chaotically, incompletely planned, which in general negatively affected the results and indicators of the work of tax authorities, resulted in a significant outflow of personnel, instability of the functioning of the tax system , additional budget costs, strengthening of the control function and other negative factors.It is noted that the creation of the State Tax Service of Ukraine as a special separate control body in the field of taxation is the most appropriate model for Ukraine (in particular, in terms of organizational and management structure, functional purpose, form of management) and provides an opportunity to focus attention and efforts on the development and implementation of the necessary achieving the main indicators of the methods.The concept of "transformation of the activity of the State Tax Service of Ukraine" is defined as a complex and gradual process of formation, development, modernization and transformation of organizational and legal forms of tax authorities, changes in their names, subordination, functional purpose, ways of interaction, number of employees, financing, material and technical support etc.The state of scientific intelligence regarding the administrative and legal status and features of the transformation of the State Tax Service of Ukraine has been revealed. The absence of a unified approach among scientists to determining the administrative and legal status of a state body in general and the State Tax Service of Ukraine in particular is proven. The main areas of scientific research are highlighted according to the subject-thematic criterion. The legal basis of the activity of the State Tax Service of Ukraine was studied. A four-level gradation of the legal basis of the activity of the State Tax Service of Ukraine was carried out. Each level of the legal basis of the activity of the State Tax Service of Ukraine is characterized, and characteristic features are highlighted. It is substantiated that the legal basis of the activity of the State Tax Service of Ukraine is a complete system, the elements of which are in hierarchical subordination.The importance of the role of the State Tax Service of Ukraine in the system of state authorities as a central body of executive power, which is empowered and implements state tax policy, state policy on the administration of a single contribution to mandatory state social insurance, has been proven. The powers of the Cabinet of Ministers of Ukraine and the Minister of Finance in the process of transformation of the State Tax Service of Ukraine were analyzed. The need to develop a system of measures aimed at raising the level of tax culture in the state has been proven.The functional purpose and main tasks of the State Tax Service of Ukraine were studied. It is noted that the functional purpose of the State Tax Service of Ukraine should be considered through the prism of the functions fixed at the regulatory level, which belong to the competence of the State Tax Service of Ukraine.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2020.Дисертаційну роботу присвячено дослідженню процесу просторового друку, а саме впливу основних технологічних параметрів на величину міжшарової адгезії та локальну деформацію нанесеного термопластичного полімерного матеріалу в процесі охолодження, а також вивченню динаміки переміщення виконавчих органів FDM 3D принтерів в залежності від типу конструктивної схеми.Проведено аналітичний огляд сучасного стану досліджень технології просторового друку. Розглянуто основні сучасні технології адитивного виробництва, систематизовано конструкції устаткування 3D друку термопластичними полімерними матеріалами в залежності від кінематичної схеми переміщення виконавчих органів, розглянуто типи конструкцій друкувальних головок на основі патентного пошуку, проаналізовано дослідження фізико-механічних характеристик друкованих виробів в залежності від основних параметрів 3D друку та геометрії нанесення шарів.Проведений огляд показав, що галузь сучасного адитивного обладнання для одержання полімерних виробів надзвичайно швидко розвивається, проте підходи до конструювання нових типів обладнання не враховують властивостей витратного матеріалу. Головним завданням інженерів під час проектування є оптимізація та модернізація існуючих конструкцій. Також недостатньо вивченим є питання процесу формування готових виробів. Проведені дослідження механічних властивостей зразків не дають точних даних про величину та природу міжшарової адгезії, яка є основою адитивних технологій. Навіть в дослідженнях, що проводили випробовування на статичний одноосьовий розтяг в поперечному напрямку до нанесення шарів, була присутня контурна стінка, а це, в свою чергу, є некоректним для встановлення величини міжшарової адгезії.Варто зазначити, що практично не вивченим є питання поведінки розплаву термопластичного матеріалу після його виходу з друкувальної головки, а саме процес його охолодження та взаємодії з попередньо нанесеним матеріалом. Окремою прикладною темою, що також слабо вивчена, є питання динаміки руху виконавчих органів та продуктивності обладнання в залежності від конструктивної схеми.Для моделювання процесу охолодження в роботі використано двовимірну математичну модель нестаціонарної теплопровідності та модель течії неньютонівської неізотермічної рідини. Для моделювання деформування шару полімеру під дією власної ваги з одночасним охолодженням після нанесення на попередній шар розв'язувалась зв'язана термомеханічна задача з урахуванням степеневої залежності в'язкості полімеру від швидкості деформації та законом Арреніуса залежності в'язкості від температури.Отримані результати показали, що за умов інтенсивного обдуву полімер менш ніж за 1 с встигає охолодитись до температур, нижчих за температуру текучості без помітних деформацій. Проте для недопущення короблення та розшарування виробів температура не має виходити за певні межі, що свідчить про те, що повинен бути встановлений певний мінімальний проміжок часу до нанесення наступного шару, різний для різних полімерів і розмірів шару. Це накладає обмеження на допустиму швидкість роботи 3D-принтера.Моделювання дає змогу отримати дані про ступінь заповнення поперечного перерізу виробів, встановити причини появи дефектів та підібрати оптимальні товщини, температури та швидкості друку.Для моделювання процесу розтягу друкованих зразків в поперечному до напряму нанесення шарів застосовано дискретну математичну модель з використанням скінченного елемента для прогнозування деламінації нанесених шарів полімеру.Отримані результати показали, що розшарування відбувається починаючи з країв поверхні контакту шарів за схемою крихкого руйнування. Наведені модель та методика числового моделювання дають змогу прогнозувати міцність друкованих полімерних виробів в напрямі поперек шарів з урахуванням експериментальних даних випробувань друкованих зразків на розтяг.Було проведено відповідні експериментальні дослідження друкованих зразків на розтяг в залежності від геометрії та технологічних параметрів 3D друку таких, як температура та швидкість друку, а також висота та довжина нанесеного шару. Вдосконалено методику проведення відповідних досліджень та створено експериментальну установку для їх проведення, що включає механічну та електронну частини, а також створено програмне забезпечення для обробки даних. Створена установка та відповідні методики використовуються в навчальному процесі під час виконання лабораторних робіт, курсового й дипломного проектування на кафедрі хімічного, полімерного та силікатного машинобудування Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».^UA thesis for obtaining a scientific degree of a Ph.D on specialty 133 – “Industrial Machinery Engineering”. – National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, 2020.The dissertation is devoted to the study of the spatial printing process, namely, the impact of the main technological parameters on the value of interlayer adhesion and local deformation of the applied thermoplastic polymer material during the cooling process, as well as the study of the dynamics of movement of the executive parts of FDM 3D printers, depending on the type of design scheme.An analytical review of the current state of research on spatial printing technology is carried out. The main modern technologies of additive manufacturing are considered, the designs of 3D printing equipment with thermoplastic polymeric materials are systematized depending on the kinematic scheme of movement of the executive bodies, the types of designs of printheads based on patent searches are considered, studies of the physical and mechanical characteristics of printed products are analyzed depending on the main parameters of 3D printing and the geometry of the layers.The review showed that the industry of modern additive equipment for the production of polymer products is developing extremely rapidly, however, approaches to the design of new types of equipment do not take into account the properties of consumables. The main design task for engineers is to optimize and modernize existing structures. Also insufficiently studied is the issue of the process of forming finished products. The conducted studies of the mechanical properties of samples do not provide accurate data on the magnitude and nature of interlayer adhesion, which is the basis of additive technologies. Even in the studies, static uniaxial tensile tests were carried out in the transverse direction of the application of the layers, a contour wall was present, and this, in turn, is incorrect for establishing the value of interlayer adhesion.It should be noted that the question of the behavior of the melt of thermoplastic material after it leaves the print head, and the very process of its cooling and interaction with the previously applied material, has practically not been studied. A separate applied topic, also poorly studied, is the issue of the dynamics of motion of the executive bodies and the performance of equipment, depending on the design scheme.To simulate the cooling process, a two-dimensional mathematical model of unsteady thermal conductivity and a model of the flow of a non-Newtonian non-isothermal fluid are used. To simulate the deformation of the polymer layer under its own weight with simultaneous cooling after deposition on the previous layer, a related thermomechanical problem was solved taking into account the power-law dependence of the polymer viscosity on the strain rate and the Arrhenius law of the temperature dependence of viscosity.The results obtained showed that, under conditions of intensive blowing, the polymer in less than 1 s has time to cool to a temperature below the pour point without noticeable deformations. However, to prevent warping and delamination of products, the temperature should not go beyond certain limits, which indicates that a certain minimum period of time must be established before applying the next layer, it is different for different polymers and layer sizes. This imposes restrictions on the allowable speed of the 3D printer.Modeling allows to obtain data on the degree of filling the cross-section of products, establish the causes of defects and select the optimal thickness, temperature and printing speed.To simulate the process of stretching printed samples in the transverse to the direction of application of layers, a discrete mathematical model was applied using a limiting element based on the penalty method to predict the delamination of deposited polymer layers.The results obtained showed that delamination occurs starting from the edges of the contact surface of the layers according to the brittle fracture scheme.The presented model and method of numerical simulation make it possible to predict the strength of printed polymer products in the direction across the layers based on experimental data of tensile tests of printed samples.Corresponding experimental studies of printed samples for rupture were carried out depending on the geometry and technological parameters of 3D printing, such as temperature and printing speed, as well as the height and length of the applied layer.

Дисертація є першим у вітчизняній науці конституційного правакомплексним дослідженням, в якому запропонована авторська концепція реформування пасивного виборчого права, а також модернізація активного виборчого права в сучасному суспільстві з урахуванням міжнародного досвіду провідних демократичних країн світу.У межах дослідження сконцентровано увагу на питаннях аналізу правового регулювання виборчих цензів під час народного волевиявлення. Визначено, що категорія «виборчих прав» є комплексною та включає в собі різні права, а не тільки активне та пасивне виборче право, що дало змогу розглянути виборчі цензи в цілісній взаємозалежній системі виборчого права та надати їм правову характеристику.У дослідженні розглядається історична еволюція виборчих цензів як таких, що мали дискримінаційний характер, еволюціонували та отримали місце в сучасній республіканській формі правління української держави. Здійснений аналіз історії формування виборчих цензів у виборчому праві як України, так і зарубіжних країн, дає підстави говорити про їх розлогий перелік, який сформувався у відповідності до суспільних вимог та індивідуальної відповідальності громадян та суспільства в цілому, рівень розвитку правової держави на кожному історичному етапі.Поряд із цим, дослідження розвиває тему класифікації сучасних виборчих цензів у правовій доктрині за різними критеріями, з’ясовуючи, що сьогодні можна говорити про використання в українському виборчому праві таких виборчих цензів, як: ценз громадянства, віковий ценз, ценз дієздатності, ценз осілості, мовний ценз, ценз судимості та фінансовий ценз.У дисертаційному досліджені також приділена окрема увага становищу процедурних цензів, які були розглянуті як у практичному аспекті, так і в правовій доктрині України та світі. Зокрема, було з’ясовано, що процедурні цензи представляють собою нормативно-правові процедури реалізації активного і (або) пасивного виборчого права, обставлені цілим рядом свідомо нездійсненних або важких у виконанні умов. До процедурних цензів можна віднести обмеження як активного, так і пасивного виборчого права, що виникають під час проходження певної процедури під час реалізації виборчих прав, що не встановлена нормами прямої дії, тобто Конституцією України, але при цьому може значно обмежити коло осіб, які мають право приймати участь у таких виборах.Наприклад, зобов’язання щодо внесення грошової застави під час реалізації пасивного виборчого права кандидатами на виборні посади, або зобов’язання висунення кандидата на виборчу посаду саме політичною партію у зв’язку із скасуванням інституту самовисування для виборів народних депутатів України, а також для певних категорій місцевих виборів, можна визнати в правовій доктрині як «процедурні цензи».У дослідженні охарактеризоване становище активного виборчого права в Україні, а також сучасні виклики народного волевиявлення, з яким стикаються виборці. У зв’язку з чим були запропоновані перспективи розвитку активного виборчого права як з боку автоматизації процесу голосування, так і з боку організації компетентними органами виборчого процесу в цілому.^UThe dissertation is the first complex study in the domestic science of constitutional law, in which the author's concept of reforming the passive electoral law, as well as the modernization of the active electoral law in modern society, taking into account the international experience of the leading democratic countries of the world, is proposed.Within the framework of the study, attention is focused on the issues of analysis of the legal regulation of electoral qualifications during popular expression of will. It was determined that the category of "voting rights" is complex and includes various rights, not only active and passive suffrage, which made it possible to consider electoral censors in an integral, interdependent system of electoral law and to provide them with a legal characterization.The study examines the historical evolution of electoral qualifications as those that had a discriminatory nature, evolved and received a place in the modern republican form of government of the Ukrainian state. The analysis of the history of the formation of electoral qualifications in the electoral law of both Ukraine and foreign countries gives reason to talk about their extensive list, which was formed in accordance with social requirements and individual responsibility of citizens andsociety as a whole, the level of development of the rule of law at each historical stage.Along with this, the study develops the topic of classification of modern election qualifications in legal doctrine according to various criteria, finding out that today it is possible to talk about the use of such election qualifications in Ukrainian electoral law as: citizenship qualification; age qualification; qualification of legal capacity; residency qualification; language qualification; criminal record and financial qualification.The study also paid special attention to the situation of procedural qualifications, which were considered both in a practical aspect and in the legal doctrine of Ukraine and the world. In particular, it was found that procedural censures are normative-legal procedures for the implementation of active and (or) passive electoral rights, furnished with a number of deliberately impossible or difficult to fulfill conditions. Procedural qualifications can include restrictions on both active and passive rights that arise during a certain procedure during the exercise of electoral rights, which is not established by the norms of direct action, that is, by the Constitution of Ukraine, but at the same time can significantly limit the circle of persons who have the right participate in such elections.For example, the obligation to make a monetary deposit during the exercise of the passive right to vote by candidates for elective positions, or the obligation to nominate a candidate for an elective position by a political party in connection with the abolition of the institution of self-nomination for the elections of People's Deputies of Ukraine, as well as for certain categories of local elections, it is possible to recognize in the legal doctrine as "procedural censors".The study characterizes the state of active suffrage in Ukraine, as well as the modern challenges of popular will that voters face. In connection with this, prospects for the development of active suffrage were proposed, both from the point of view of the automation of the voting process, and from the point of view of the organization of the election process as a whole by competent bodies.

Розглянуто організацію діяльності відомчих ВНЗ і на підставі досліджень вироблено шляхи модернізації діяльності ВНЗ МВС України, що полягають в оптимізації їх мережі та структури та в удосконаленні правового регулювання функціонування ВНЗ МВС України. Удосконалено напрями розвитку соціальної роботи та морально-правового виховання персоналу ВНЗ МВС України. Надано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства та відповідних підзаконних актів з даних питань.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена розробленню методики розрахунку та вдосконаленню геометрії багатошпаринних ущільнень відцентрових насосів. Наукове обґрунтування та опрацювання методики визначення статичних і динамічних силових характеристик та уточнений розрахунок величини витоків в багатошпаринних ущільненнях дають змогу покращити вже існуючі конструкції та підвищити енергоефективність при забезпеченні допустимо низького рівню вібрацій роторів відцентрових насосів. На основі аналізу літературних джерел встановлено можливість підвищення загального коефіцієнту корисної дії (К.К.Д.) відцентрових насосів за рахунок зменшення об'ємних втрат на передніх та міжступеневих шпаринних ущільненнях при великих значеннях перепадів тиску та швидкостях обертання роторів. Це можливо за рахунок використання багатошпаринних ущільнень. Конструкції таких ущільнень створюється послідовно розміщеними дроселями, з'єднаними між собою камерами, коефіцієнт гідравлічних втрат яких приблизно дорівнює сумі коефіцієнтів втрат всіх дроселів. Відповідно зменшується витоки через ущільнення. З літератури стає зрозумілим, що в таких ущільненнях, як і у звичайних одношпаринних, не тільки обмежуються втрати, а й внаслідок високих значень перепадів тиску виникають радіальні сили, які впливають на динамічні характеристики роторів відцентрових насосів, тобто вони виконують функції гідродинамічних опор і можуть, як стабілізувати ротор, так і викликати втрату його динамічної стійкості. Для визначення розподілу тиску в короткому кільцевому каналі з відповідними граничними умовами прийнято рівняння течії в'язкої нестисливої рідини (рівняння Рейнольдса). Отримані аналітичні залежності для розрахунку радіальних сил, що виникають в кільцевих дроселях двохшпаринних і трьохшпаринних ущільнень, зумовлені радіальним зміщення вала та перекосом осей ротора та статора. Проведена оцінка впливу конусності щілин на силові коефіцієнти багатошпаринного ущільнення. Розглядаються сили, зумовлені осьовим перепадом тиску і потоком витіснення: дисипативна сила і циркуляційна сила , які можуть привести до втрати стійкості, яка супроводжується автоколиваннями ротора з великою амплітудою. Інерційні сили (гіроскопічна і сила інерції), зважаючи на їх відносно малі значення, не враховуються. Отримані аналітичні залежності для визначення амплітуди та фази вимушених радіальних коливань вала, а також визначення умови його стійкості. Також розглянуті вільні коливання ротора в багатошпаринному ущільненні та отримані частоти власних коливань системи ротор-ущільнення з врахуванням демпфірування в залежності від частоти обертання при різних значеннях ущільнювального тиску. Виконано порівняння величин динамічних коефіцієнтів та витоків двох- та трьохшпаринних ущільнень з одношпаринним ущільненням при умові використання достатньо великих камер, яке демонструє суттєві переваги багатошпаринних ущільнень. Так, наприклад, трьохшпаринне ущільнення з однаковим радіальним зазором всіх шпарин ущільнення має у середньому на 48,5 % більші динамічні коефіцієнти, та на 41,2 % менші витоки, а подібне двохшпаринне ущільнення має на 15 % більшу пряму жорсткість та на 9,1 % більше пряме демпфірування та на 20,6 % менші витоки. Для проведення експериментальних досліджень на базі проблемної лабораторії гермомеханіки та вібродіагностики кафедри комп'ютерної механіки імені Володимира Марцинковського виконана модернізація існуючої експериментальної установки для досліджень одношпаринних ущільнень. Установка забезпечує подачу ущільнювального тиску від 0 до 1 МПа, при умові достатнього гасіння його пульсацій, при величині витоків до 1,2 л/с та частоті обертання вала - 8000 об/хв. Виконувались експериментальні дослідження трьохшпариного ущільнення двох варіантів конструкцій: з однаковими радіальними зазорами на кожній шпарині і з вдвічі збільшеним радіальним зазором на другій шпарині при двох осьових розмірах з'єднувальних камер – 1 та 3 мм. Для визначення впливу радіальної та тангенціальної сил, окремо проведені дослідження як з не обертовим, так і з обертовим валом. В експериментальних дослідженнях з не обертовим валом проведено вимірювання розподілу тиску по довжині першої шпарини та в з'єднувальній камері на виході з неї у двох протилежних радіальних положеннях вала – у місці з мінімальним та максимальним радіальним зазором; та сумарних витоків з ущільнення в залежності від радіального зміщення вала (ексцентриситету) в діапазоні 0,04-0,16 мм при різній величині ущільнювального тиску 1,25; 2,5; 5; 7,5, 10 атм.^UThe thesis is devoted to the development of calculation methods and improvement of the geometry of multi-annular seals of centrifugal pumps. Scientific substantiation and elaboration of the method of determining static and dynamic forces characteristics and refined calculation of leakage in multi-clearance seals allow to improve existing structures and increase energy efficiency while ensuring a low level of vibration of centrifugal pump rotors. Based on the analysis of literature sources, the possibility of increasing the total efficiency of centrifugal pumps by reducing the volume losses on the front and interstage annular seals, with large values of pressure drops and rotational speeds. This is possible through the use of multi-clearance seals. Sequentially placed throttles connected by chambers creates the design of such seals, the coefficient of hydraulic losses is approximately equal to the sum of the coefficients of loss of all throttle. Accordingly, leakage through seals is reduced. From the literature, it is clear that in such seals, as in conventional single-clearance, not only limited losses but also due to high values of pressure drops radial forces that affect the dynamic characteristics of the rotors of centrifugal pumps, i.e. they perform hydrodynamic support and can both to stabilize the rotor and to cause the loss of its dynamic stability. The flow equation of a viscous incompressible fluid (Reynolds equation) determines the pressure distribution in a short annular channel with corresponding boundary conditions. Analytical dependences for calculating radial forces arising in the ring chokes of two-annular and three-annular seals due to the radial displacement of the shaft and the skew of the axes of the rotor and stator are obtained. The influence of the conicity of the slits on the force coefficients of the multi-annular seals is estimated. The forces due to the axial pressure drop and the displacement flow are considered: dissipative force and circulating force , which can lead to loss of stability, accompanied by self-oscillations of the rotor with a large amplitude. Inertial forces (gyroscopic and inertial forces), due to their relatively small values, are not taken into account. Analytical dependences for the determination of amplitude and phase of forced radial oscillations of a shaft and the definition of its stability condition are received. The free oscillations of the rotor in the multi-annular seal are also considered, and the natural frequencies of the rotor-seal system are obtained, taking into account damping depending on the rotational frequency at different values of the sealing pressure. Comparing the values of dynamic coefficients and leakage of two- and three-annular seals with a one-clearance seal under the condition of using sufficiently large chambers demonstrates the significant advantages of multi-annular seals. For example, a three-clearance seal with the same radial clearance has an average of 48.5% higher dynamic coefficients and 41.2% fewer leakages. A similar two-clearance seal has 15% greater direct stiffness and 9.1 % more direct damping, and 20.6% fewer leaks. To conduct experimental research on the basis of the problem laboratory of hermomechanics and vibrodiagnostics of the Department of Computer Mechanics named after Volodymyr Martsynkovskyy, the modernization of the existing experimental installation for the study of single-well seals was performed. The unit provides the supply of sealing pressure from 0 to 1 MPa, provided sufficient suppression of its pulsations, with the value of leaks up to 1.2 l/s and shaft speed - 8000 rpm. Experimental studies of three-annular seals of two design variants were performed: with the same radial clearance on each hole and twice the radial clearance on the second hole with two axial sizes of connecting chambers - 1 and 3 mm. To determine the influence of radial and tangential forces, separate studies with both non-rotating and rotating shafts were conducted. In experimental studies with a non-rotating shaft, the pressure distribution was measured along the length of the first clearance and in the connecting chamber at its outlet in two opposite radial positions of the shaft - in the place with the minimum and maximum radial clearance; and total leaks from the seal depending on the radial displacement of the shaft in the range of 0.04-0.16 mm (eccentricity) at different values of the sealing pressure of 1.25; 2.5; 5; 7.5, 10 atm.

Танська Л. В. Гармонізація глобалізаційних процесів як соціокультурний проект. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 — Теорія та історія культури (культурологія). Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури та інформаційної політики України. Київ, 2023. Дисертація є культурологічним дослідженням проблеми функціювання категорії «гармонія» в проєктному просторі культуротворчості. Гармонія досліджується як системотворчий та інтегрувальний чинник глобалізаційних процесів сучасності. Визначено соціокультурну динаміку актантів, акторів і суб’єктів культурного діалогу й трансформації систем інтеграції культурних цінностей. Етичні та естетичні детермінанти гармонізації соціальних систем проаналізовано в системі глобалізаційних процесів сучасності на підставі визначення поетичної функції культуротворення в контексті риторичних трансформацій проєктно-модельного дискурсу.Наукова новизна дослідження отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації вперше виявлено естетичний аспект проектних стратегій у контексті глобалізації культури як формотворчих настанов культури постсучасності.Визначені генеративні модифікатори домодерних, модерних та постмодерних систем гармонізації культурних практик на підставі розвитку є універсумом світових релігій, великих імперій, національних держав, бізнес-технологій і медіакультури. Проєктні системи характеризуються як певний системогенез – передбачення соціального майбутнього як екомайбутнього. Модернізація, транзитологія та трансформація культурно-історичного потенціалу посткомуністичного простору потребує дбайливого ставлення до національних традицій та системи ідентифікації акторів культуротворення в контексті культури повсякдення, економічної, політичної, етичної й естетичної культури.Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в дослідженні інтерпретації ключових понять культуротворчості, які характеризують гармонізацію глобалізаційних процесів як соціокультурний проєкт. Це гармонія як категорія культуротворчості, антропологічний, лінгвосеміотичний, візуальний повороти як інтерпретативні парадигми рефлексії над засобами гармонізації глобалізаційних процесів. Це такі алгоритми проєктного моделювання, як dispositio, transpositive, compositio. Визначено механізми становлення соціокультурних систем як певний системогенез, як еволюцію в межах провідних проєктних патернів і гештальтів. Глобалізація культури інтерпретована як проєктна модель і симбіоз культуротворчості. Матеріали дисертації можуть бути використані під час створення навчальних курсів і програм, під час трансформації педагогічної діяльності у сфері культурних практик, теорії та історії культури, етики, естетики, спрямованих на осмислення глобалізації культури як метакультурного і метахудожнього феномену.Ключові слова: культура, культуротворчість, гармонія, глобалізація культури, актор, суб’єкт культури, культурно-історичний потенціал.^UTanska L. V. Harmonization of globalization processes as a socio-cultural project. — Qualifying scientific work on manuscript rights.Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of cultural studies, specialty 26.00.01 — Theory and history of culture (cultural studies). National Music Academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky, Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. Kyiv, 2023.The Dissertation is a cultural study of the problem of functioning of the category “harmony” in the project space of cultural creation. Harmony is studied as a system-creating and integrating factor of modern globalization processes. The socio-cultural dynamics of actants, actors and subjects of cultural dialogue and the transformation of systems of integration of cultural values are defined. Ethical and aesthetic determinants of the harmonization of social systems are analyzed in the system of globalization processes of modern times based on the definition of the poetic function of cultural creation in the context of rhetorical transformations of the project-model discourse.The scientific novelty of the study of the obtained results is that the Dissertation reveals for the first time the aesthetic aspect of project strategies in the context of the globalization of culture as the formative instructions of the culture of post-modernity.Identified generative modifiers of pre-modern, modern and post-modern systems of harmonization of cultural practices based on the development of world religions, great empires, nation states, business technologies and media culture. Design systems are characterized as a certain systemogenesis - a prediction of the social future as an eco-future. Modernization, transitology, and transformation of the cultural-historical potential of the post-communist space require a careful attitude to national traditions and a system of identification of culture-creating actors in the context of everyday, economic, political, ethical, and aesthetic culture.The theoretical and practical significance of the obtained results lies in the study of the interpretation of the key concepts of cultural creativity, which characterize the harmonization of globalization processes as a socio-cultural project. It is harmony as a category of cultural creation, anthropological, linguosemiotic, and visual turns as interpretive paradigms of reflection on the means of harmonization of globalization processes. These are such design modeling algorithms as dispositio, transpositive, and compositio. The mechanisms of formation of socio-cultural systems as a certain systemogenesis, as evolution within the framework of leading design patterns and gestalts are determined. Globalization of culture is interpreted as a project model and symbiosis of cultural creation. Dissertation materials can be involved in the creation of educational courses and programs, in the transformation of pedagogical activities in the field of cultural practices, theory and history of culture, ethics, and aesthetics, aimed at understanding the globalization of culture as a metacultural and metaartistic phenomenon.Keywords: culture, cultural creativity, harmony, globalization of culture, actor, subject of culture, cultural and historical potential.

У дослідженні запропоновано розв’язання актуальної проблеми, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад державної кадрової політики у Збройних Силах України в умовах сучасних викликів та визначенні її особливостей і концептуальних перспектив розвитку. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення низки завдань, зокрема: дисертаційна робота виконана на основі аналізу множинних джерел з використанням комплексу методів збору та інтерпретації емпіричного матеріалу. З’ясовано, що державна кадрова політика у Збройних Силах України досліджується в широкому спектрі проблем. Підтверджено, що Збройні Сили України є специфічним соціальним інститутом держави, який, реалізуючи свою головну функцію оборони України, забезпечує захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності згідно з демократичною, соціально-політичною спрямованістю української влади, що перебуває під цивільним контролем, обумовлюючись конституцією та відповідними законами. Встановлено та надано характеристики динаміці й етапам становлення та розвитку Збройних Сил незалежної України. Засвідчено, що спільними ціннісними орієнтирами для країн-членів НАТО є демократія, індивідуальні свободи, верховенство права, мирне розв’язання суперечок та конфліктів, а також підтримка цих цінностей в усьому Північноатлантичному альянсі. Особливостями державної кадрової політики у Збройних Силах України постають такі: упровадження стандартів НАТО, що співвідносяться з кадровим менеджментом та визначають цілі щодо партнерства в цьому процесі; демократичний потенціал, що реалізується насамперед у процесі цивільного контролю, однією з форм якого є створення Громадських Рад, та багатосуб’єктність державної кадрової політики в умовах війни – взаємодія різних родів військ Збройних Сил України і батальйонів територіальної оборони. Визначено, що концептуальні перспективи «нової» державної кадрової політики у Збройних Силах України ґрунтуються на інноваційній складовій, гуманістичний контекст якої дав підстави визначити механізми її реалізації – морально-ціннісний механізм кар’єрного зростання військового лідерства та інституційний механізм безперервного розвитку військовослужбовців. Доведено, що результатом «нової» державної кадрової політики постає безперервний розвиток і саморозвиток сучасної генерації військовослужбовців. Підготовка кадрів для Збройних Сил України здійснюється в системі багаторівневого навчання військових фахівців в Україні. Разом із тим в умовах війни навчання та перепідготовка українських військовослужбовців відбувається і за кордоном.Розроблено рекомендації щодо розвитку державної кадрової політики у Збройних Силах України – Міністерству оборони України його та структурним підрозділам, Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України, Департаменту гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України та ін.Ключові слова: державна кадрова політика, державна кадрова політика у Збройних Сил України, державне управління у воєнній сфері, кадрове забезпечення сектору безпеки і оборони, модернізація, інновація, морально-ціннісний механізм, військове лідерство, інституційний механізм, військова освіта, безперервний розвиток військовослужбовців.^UThe dissertation research is proposed a solution to the current problem, which consists in substantiating the theoretical and methodological foundations of the state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine in the conditions of modern challenges and determining its features and conceptual development prospects. The achievement of this goal necessitated the solution of a number of tasks, in particular: the dissertation was carried out on the basis of an analysis of multiple sources using a complex of methods for collecting and interpreting empirical material. It has been determined that the state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine is studied in a wide range of problems. It has been confirmed that the Armed Forces of Ukraine are a specific social institution of the state, which implementing its main function of the defence of Ukraine, ensures the protection of its sovereignty, territorial integrity and inviolability in accordance with the democratic, socio-political orientation of the Ukrainian government, which is under civilian control, conditioned by the constitution and relevant laws. Seven stages of the dynamics of the formation and development of the Armed Forces of independent Ukraine are determined and given them their essential characteristics. It has been proven that common value guidelines for NATO are democracy, individual freedoms, rule of law, peaceful resolution of disputes and conflicts, as well as support of these values throughout the North Atlantic Alliance. The peculiarities of the state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine are the following: implementation of NATO standards that correlate with personnel management and define the goals of partnership in this process; democratic potential, which is realized primarily in the process of civil control, one of the forms of which is the creation of Public Councils and the multi-subject state personnel policy in conditions of war – the interaction of soldiers of various types of the Armed Forces of Ukraine, territorial defence, municipal guard, etc. It has been determined that the conceptual perspectives of the «new» state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine are based on an innovative component, the humanistic context of which allowed to determine the mechanisms of its implementation – the motivational and value mechanism and the mechanism of «internal modernization» of military leadership. It has been proven that the result of the «new» state personnel policy is the continuous development and selfdevelopment of the modern generation of servicemen and military leadership. Training of personnel for the Armed Forces of Ukraine is carried out in the system of multi-level training of military specialists in Ukraine. At the same time, in the conditions of war, training and retraining of Ukrainian servicemen take place abroad. Recommendations have been developed for the Supreme Council of Ukraine, the Ministry of Defence of Ukraine and structural subdivisions of the Ministry of Defence of Ukraine, the Department of Personnel Policy of the Ministry of Defence of Ukraine, etc. regarding the development of the state personnel policy in the Armed Forces of Ukraine.Keywords: state personnel policy, state personnel policy in the Armed Forces, public admanastration in the militari sphere, staffing of the security and defense sector, modernization, innovation, military leadership, moral and value mechanism, institutiomal mechanism, military education, continuous development of military personnel.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження ринку житла. Визначено соціально-економічні й історичні особливості формування та розвитку вітчизняного житлового ринку, з'ясовано причини та цілі втручання держави в його роботу. Встановлено пріоритетні цілі та завдання державної житлової політики, охарактеризовано механізми її розробки та реалізації. Проаналізовано нормативно-правові акти у сфері регулювання житлових відносин, розглянуто інституційну інфраструктуру сучасних ринків житла та визначено напрями її вдосконалення в Україні. Досліджено динаміку житлового будівництва в державі, висвітлено проблеми, що перешкоджають розширенню будівництва нового житла. Систематизовано державні програми забезпечення житлом окремих категорій громадян, визначено напрями вдосконалення державного програмування в житловій сфері. Узагальнено підходи до визначення категорій "відновлення житлового фонду", "капітальний ремонт", "реконструкція", "реновація", "регенерація", "модернізація". Охарактеризовано сучасні способи управління житловим фондом, обгрунтовано пріоритетні способи фінансування придбання житла громадянами за підтримки держави.

  Скачати повний текст