Ця докторська робота має розв’язати комплексну наукову проблему, що складається з трьох частин.Перша – це брак єдиної теорії медіавпливу, тобто такого наукового погляду на медіавплив, що даватиме змогу систематизувати всі напрацювання (наявні та майбутні) світових учених з різних наукових шкіл стосовно медіаефектів, і дастьможливість говорити про ці медіаефекти як про вияви певного універсального впливу. Брак єдиної теорії медіавпливу не сприяє розробленню єдиних інструментів кількісного вимірювання сили впливу.Друга частина наукової проблеми – неточність і застарілість моделей медіакомунікацій, що використовуються вченими. Наявні варіанти моделювання системи недостатньо точно описують той її стан, у якому вона перебуває тепер, зокрема не описують вповні конвергованість її складників: стирання меж між медіа, читачами та ньюзмейкерами.Дві описані частини проблеми мають наслідком третю, більш практично орієнтовану: брак наукового інструментарію для комплексного опису впливів у сучасній системі медіакомунікацій, вимірювання дієвості впливів та прогнозування їхніх наслідків.Дисертація присвячена послідовному розв’язанню всіх трьох описаних проблем. Розв’язання третьої проблеми дало змогу розробити інструменти, що доказово вимірюють силу медіавпливів, допомагають класифікувати впливи за їхніми механізмами та виявами, використовувати ці вимірювання для прогнозування наслідків медіавпливів, а також для виявлення найбільш дієвихспособів впливу. Такі інструменти допомагають:- практикам комерційної або політичної комунікації краще планувати й оцінювати ефективність своїх кампаній;- фахівцям зі стратегічної комунікації – чітко прораховувати, а не інтуїтивно обирати способи досягнення цілей;- політтехнологам усвідомлено обирати наративи виборчих кампаній та контролювати залученість виборців;- фактчекерам виділяти ті фейки, що є найбільш переконливими для авдиторії, а отже, потребують термінового спростування;- фахівцям з інформаційної безпеки держави виявляти небезпечні комунікаційні загрози, що потребують негайної реакції, пропонувати варіанти такої реакції.^UThis Doctoral thesis is aimed to resolve a complex research issue consisting of three parts.The first one is a lack of a unified theory of media influence that would be able to systematize all achievements of the world's leading scholars and allowed considering all known media impacts as special cases of some universal impact. This lack is crucial for the elaboration of the unified instruments for the quantitative impact measurement.The second part of the scientific issue is in inaccuracy and obsolescence of the media communication models used by scholars. Ongoing approaches for modeling this system are not sufficiently precise in describing its current state, particularly, they donot entirely reflect the convergence of its parts: the blurring of boundaries between the media, readers, and newsmakers.The two mentioned parts of the issue have implications in the third one, which is much more practice-oriented. It is a lack of scientific tools for the complex description of the influences in a modern media communication system as well as its measurementand forecasting of its consequences.Our thesis is devoted to the consequent solving of all three mentioned issues. The resolution of the third one allowed us to develop an instrument for the evidence-based measurement of the power of influence, help to classify the influences by theirmechanisms and manifestations, and most importantly use these measurements for the forecasting of the consequences of the media impacts and detection of the most powerful ways of influence. These instruments are very helpful for different professionals. Namely, for the practitioners of business or political communications for better planning and evaluation of the efficacy of their campaigns. For the professionals of strategic communication to estimate exactly rather than select intuitively the ways to achieve their goals. For the political strategists – for the informed choice of the narratives for the campaigning and the monitoring of the voters` engagement. For the fact-checkers – for the detection of the fakes that are the most convincing for the audience and so require the urgent rebuttal. Professionals in the state of information security reveal the most dangerous communication threats and find ways to react to them.