Досліджено актуалізовану сучасними соціокультурними змінами українського суспільства проблему специфіки й еволюції архетипових мотивів української традиційної весільної обрядовості в період кінця XIX - початку XXI ст., зокрема Середньої Наддніпрянщини. Проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми умов збереження та меж трансформацій традиційної весільної обрядовості, яке полягає в експлікації та концептуалізації її архетипового виміру. Переосмислено традиційну весільну обрядовість як один із проявів специфічної культуротворчості українського народу, за своєю базовою глибинною структурою співмірного та взаємопов'язаного з іншими її проявами, зокрема, мистецтвом та грою. Зазначено, що здобуті результати суттєво трансформують уявлення щодо архетипової основи весільної традиції та можливості збереження, відродження й репродукції ціннісних засад народної обрядовості, дозволяють ефективніше будувати державну політику в культурній сфері.

  Скачати повний текст

Розглянуто обряди весільного циклу, який складається з трьох головних частин - передвесільної, весільної та післявесільної. Охарактеризовано локальні відмінності у весільному обряді трьох субетнічних груп кримських татар - гірської, південнобережної та степової. Наведено авторську класифікацію предметної та рольової складових у структурі весільного обрядового комплексу, що дало можливість вивчити давню знаково-символічну систему ритуалу. На основі наукового методу ретроспекції проаналізовано процеси трансформації народних традицій, які відбувалися в досліджуваний період під впливом міграційних рухів другої половини ХХ ст. і сучасних етнокультурних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміну "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

  Скачати повний текст

У дисертації на основі залучення широкого кола джерел та аналізу наукової літератури досліджено обряди весняно-літнього періоду на Бойківщині кінця XIX ст. - 1930-х рр. Розглянуто 19-ий весняний і літній цикли на Бойківщині, в основу якого покладено землеробсько-скотарські мотиви, їх взаємозв'язок з космогонічними явищами та приурочення до християнських свят (Великодніх свят, Юрія, Зелених свят, Івана Купала, Петра, Першого і Другого Спаса). На прикладі обрядовості весняно-літнього календаря бойків показано бойківську культуру за наявності субетнічних, регіональних особливостей, спрямовану в руслі загальноукраїнської народної традиції. Показано внутрілокальні відмінності бойківських обрядів між двома історичними частинами Бойківщини - галицькою та закарпатською. З'ясовано, що у наш час весняно-літні обрядодії трансформувалися в естетично-розважальні мотиви.

  Скачати повний текст

Вперше в етнології та керамології реконструйовано міфопоетичні уявлення слов'ян про процес гончарювання. Вивчено уявлення гончарів про процес формування глиняних виробів, проаналізовано вірування й обрядовість під час цього етапу виробництва. Визначено особливості міфологічного сприйняття процесу випалювання глиняних виробів і охарактеризовано слов'янські вірування й обрядовість під час випалювання. Вперше визначено семантику вогню гончарного горна у традиційній культурі слов'ян. Проаналізовано міфологічні уявлення слов'ян, пов'язані зі збутом гончарної продукції, обряди продажу-купівлі та введення глиняних виробів у домашнє господарство.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше досліджено процеси трансформації етнокультури українців приміської зони Києва. На підставі вивчення архівних джерел, зокрема, фондів Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України, а також матеріалів Державного архіву Київської області та наукової літератури проаналізовано практичні заходи радянської влади щодо поширення радянських свят та обрядів серед населення України шляхом використання спеціально розроблених сценаріїв, основна мета яких - витіснення кращих народних традицій, уніфікація культури етносу. Показано вплив міста на зміну форм дозвілля та побуту селян передмістя, розглянуто позитивні здобутки та негативні наслідки даного процесу. Вперше досліджено активні зміни у культурі передмістя Києва. Висвітлено питання міграцій, що мали місце у даному регіоні в 1960-х рр. Розглянуто процес поширення у приміській зоні форм міського дозвілля, святкування, виявлено прагнення населення до участі у видовищних заходах, наслідування у способі вираження думки на міському жаргоні та більшого використання суржику. Досліджено вплив політики впровадження нової радянської обрядовості на традиційну культуру українців. Висвітлено питання мовної поведінки селян, які, вживаючи російську мову, прагнуть ідентифікувати себе з міськими жителями. Досліджено вплив суспільно-політичних процесів, які відбуваються після проголошення незалежності України, на відродження традиційної основи обрядовості та появу нових форм в етнокультурі українців передмістя під дією посиленої глобалізації. Проаналізовано сучасну календарну обрядовість молоді приміських сіл, виявлено тенденцію до відродження та стійкості традицій, пов'язаних з головними подіями в житті людини. З'ясовано, що сільські мешканці надають великого значення таким святам, як Новий Рік, Різдво, Великдень, Трійця, Маковея, Спас. Акцентовано увагу на необхідності формування державної програми щодо збереження народних традицій, морально-етичних норм поведінки в суспільстві, зацікавлення шкільної молоді у здоровому способі життя, глибшого пізнання національної української культури.

  Скачати повний текст

Уведено до наукового обігу та систематизовано великий емпіричний матеріал, що репрезентував усі відомі в Україні субетнічні групи даних народів. На підставі компонентного аналізу виокремлено найбільш архаїчні календарні свята, обряди та звичаї, які розкрили культурно-історичні особливості формування й еволюції обрядовості розглянутих етносів. Уперше проведено типологізацію календарних обрядів болгар і гагаузів. Встановлено їх походження в різних етнокультурних ареалах. Обгрунтовано системотвірну роль слов'янських елементів у культурогенезі обох етнічних груп.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження унікальної соціально-політичної, історико-культурної та духовної ситуації функціонування української обрядової культури за умов утвердження державної незалежності. Показано своєрідність ціннісного змісту обрядовості в історичній ретроспективі та за сучасних умов. Уточнено сутність поняття "обряд", проведено його смислову диференціацію щодо понять "ритуал", "церемонія", "свято", "звичай", "традиція". Висвітлено специфічний внесок традиційно-обрядової культури в процес формування етнокультурної ідентичності, що складає неповторність української національної культури. Показано місце і роль української обрядовості в широкому контексті політико-правових, ідеологічних, соціокультурних, світоглядних процесів, пов'язаних з утвердженням ідеї незалежності України. Встановлено позитивний вплив утвердження національної незалежності на активізацію наукового вивчення обрядовості. Відзначено, що справжня сутність обрядів, повнота їх соціокультурних функцій викривлювалась, применшувалась або перебільшувалась язичницькою, християнською та комуністичною (атеїстичною) ідеологіями. Показано, що православна церква та ідеологічні інституції радянської держави усвідомлювали величезний культурний потенціал народної обрядовості та використовували різні заходи з метою інтегрування її цінностей у власні ідеологічні доктрини та структури. З'ясовано, що адміністративне впровадження нових обрядів (запозичених з християнської Візантії, революційної Франції та новоутворених у радянські часи) є частиною природно-історичного спонтанного процесу еволюції народних обрядів, що змінювала їх форму, трансформувала сутність і призначення.

  Скачати повний текст

Досліджено науково-організаційну та видавничу діяльність Зенона Кузелі (1882 - 1952), охарактеризовано основні етнографічні роботи вченого, узагальнено методологічні засади його наукових досліджень, вивчено працю етнографа над Українською загальною енциклопедією та Енциклопедією українознавства. З. Кузеля істотно спричинився до розвитку українознавчих студій в УНІ в Берліні, став одним із ініціаторів відновлення НТШ в Європі після Другої світової війни. Як автор понад 200-т робіт з українського народознавства З. Кузеля грунтовно дослідив різні сфери народної культури, зокрема, родинну обрядовість українців, а також одним із перших проаналізував міграційні рухи та етносоціальні проблеми населення Галичини та Буковини.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел визначено локально-специфічні та загальноукраїнські риси передшлюбних весільних обрядів на основі відтворення структури передшлюбної весільної обрядовості українців Буковини. Реконструйовано й охарактеризовано передвесільні обряди (сватання, оглядини, заручини). Охарактеризовано особливі структурно-функціональні компоненти передшлюбної весільної обрядовості. Проаналізовано структуру передшлюбних обрядів (барвінковий і корованний обряди, запросини на весілля та дівич-вечір) українців регіону.

  Скачати повний текст

Вивчено традиційну культуру етнічних меншин на Покутті у другій половині XIX - 1930-х рр. й основні тенденції їх розвитку. Проаналізовано процес поселення поляків, німців і вірмен на Покутті, подано динаміку чисельності етнічних меншин, демографічну структуру регіону. Визначено основні етапи та місця їх компактного та дисперсного розселення. Охарактеризовано форми господарської діяльності даних етноменшин. Досліджено особливості їх архітектури, їжі й одягу. Розкрито особливості родинного, релігійного та громадянського життя, їх календарну обрядовість. Висвітлено процес формування та діяльності польських, вірменських і німецьких закладів освіти на Покутті. З'ясовано роль культурно-освітніх закладів і релігійних інституцій у збереженні національної ідентичності. Показано роль колоністів у соціально-економічному та культурному розвитку регіону, охарактеризовано акультураційні й асиміляційні процеси.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень поховальної обрядовості впродовж 1989 - 1998 та 2001 - 2006 рр. у 99-ти населених пунктах України та Російської Федерації та їх діахронного зіставлення з архівними і друкованими джерелами XIX - XX ст. Уточнено періодизацію історіографії питання. За матеріалами поховальної звичаєвості визначено локальні групи населення та межі їх розселення у регіоні. Досліджено різні види атрибутики слобідсько-української поховальної обрядовості. Розглянуто світоглядні засади, регіональні та локальні особливості всього комплексу поховально-поминальної звичаєвості від періоду провіщення смерті до календарного поминального циклу. Введено до наукового обігу велику кількість нових емпіричних даних.

  Скачати повний текст

Досліджено традиції різдвяно-новорічних свят на Бойківщині в роки незалежності України. Розглянуто різдвяно-новорічний цикл бойків, який складається з трьох основних свят - Різдва, Нового року та Водохреща. Особливу увагу приділено вивченню ритуальних Святвечорів напередодні Різдва та Водохреща. На прикладі зимового календаря святкувань бойків встановлено, що бойківська культура за наявності субетнічних та регіональних особливостей розвивається у напрямку загальноукраїнської народної традиції. Окреслено внутрішньолокальні відмінності бойківських різдвяних традицій між двома історичними частинами Бойківщини - галицькою та закарпатською. З'ясовано, що у сучасний період мотивація багатьох різдвяних обрядодій змінена або втрачена, чимало звичаїв взагалі виходять з активного вжитку. Доведено, що у порівнянні з іншими регіонами України основу різдвяно-новорічної обрядовості на Бойківщині збережено краще. Встановлено причини змін і трансформацій традиційної зимової обрядовості бойків.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола польових і писемних джерел розглянуто народні обряди та звичаї - ритуали сприяння дітонародженню, засоби народної медицини та магії для зцілення від безплідності, систему заборон для вагітних жінок. Встановлено роль повитухи у родильно-хрестильній обрядовості приазовських греків, визначено їх головні функції, надано характеристику прийомів і засобів для полегшення пологів. Охарактеризовано головні традиційні прийоми догляду за новонародженим і породіллею після пологів; проаналізовано методи соціалізації дітей за допомогою обрядів післяпологового циклу. Визначено загальні та специфічні явища у родильно-хрестильної обрядовості греків Приазов'я та народів, що мешкали поруч з ними на території Криму та Північного Приазов'я.

  Скачати повний текст

Встановлено, що німецька символіка є частиною універсальної системи етносимволіки, має свої особливості розвитку з часу планового переселення німців на територію Російської імперії. Висвітлено поетапний процес розвитку символіки у німців Поволжя, Сибіру, Волині, Причорномор'я, південного заходу Російської імперії та інших місць їх комплексного поселення. Побудовано модель класифікації символіки у німців Російської імперії. Показано, що одним з визначальних чинників збереження цієї символіки є календарна обрядовість, в якій об'єднались міфологічна та релігійна символіка. Виявлено, що саме духовне життя німців Російської імперії, його регулювання з боку держави визначили еволюцію та трансформацію німецької символіки.

  Скачати повний текст

Досліджено традиції, свята й обрядовість населення Східної України у 1960 - 1985 рр. На підставі аналізу різноманітних історичних джерел, а саме: документів державних органів, статистичних даних, документів поточного діловодства, матеріалів Комісії стосовно радянських традицій, свят і обрядів при Раді Міністрів УРСР, періодичних видань, а також польових етнографічних матеріалів, соціологічного опитування, виявлено етнодемографічні та соціально-економічні чинники розвитку святковості й обрядовості. Як один з чинників розвитку розглянуто політику правлячої партії та радянської держави. Досліджено етапи становлення та принципи діяльності управлінського механізму реалізації свято-обрядотворчої політики. Розглянуто трансформацію сімейно-побутової обрядовості. З'ясовано особливості побутування свят і обрядів. Розглянуто державну політику щодо святковості й обрядовості та рівень її сприйняття у повсякденному житті населення Східної України.

  Скачати повний текст

Систематизовано та узагальнено матеріали щодо статевовікової проблематики, що містяться в етнографічних джерелах та літературі. Визначено основні складові частини поховально-поминального обрядового комплексу, а також його етнорегіональну своєрідність. На підставі широкого кола писемних і польових джерел досліджено питання відображення статевовікових груп у традиційній поховальній обрядовості слов'янського населення регіону. Проаналізовано причини та форми збереження статевих і вікових відмінностей у поховально-поминальній обрядовості.

  Скачати повний текст

Узагальнено інформацію, одержану з письмових джерел і польових матеріалів, з застосуванням порівняльно-історичного аналізу як одного з важливих методів типологізації, за допомогою якого відновлено структуру весільної обрядовості, визначено її локальні, регіональні та стадіальні відмінності, вивчено етнічні особливості весілля українців, з'ясовано наслідки взаємодії з традиціями молдован, росіян, іншими етнічними групами регіону. З використанням ретроспективного та типологічного методів досліджено трансформації весільних обрядів, окремих їх елементів у синхронному та діахронному вимірах. За допомогою статистичного та картографічного методів складено таблиці розповсюдження обрядів, простежено локальні та регіональні відмінності, обрядові паралелі. З'ясовано семантику весільних атрибутів і символів за методом функціонально-порівняльного аналізу.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено у історіософському аспекті східнослов'янський язичницький міф про потойбічний світ. Проаналізовано структуру східнослов'янських уявлень щодо посмертного стану людини, їх трансформацію під впливом християнських канонів протягом ХІ - ХІІІ ст. Комплексно розглянуто східнослов'янську язичницьку обрядовість, космологічні вірування, пов'язані з небесним потойбічним світом, зміст та ідейну семантику уявлень про підземний світ мертвих.

  Скачати повний текст