Проведено комплексне дослідження розвитку книговидання в Києві як значному економічному, політичному та національному центрі Східної України у другій половині XIX - на початку XX ст. Розглянуто процес становлення різних галузей друкарства та книговидання у місті від фактично мануфактурних підприємств, в яких використовувалася переважно ручна праця, до розвиненої системи виробництва з усіма властивими йому елементами: використанням найсучасніших технологічних засобів, конкуренцією, підвищенням рівня експлуатації робітників, розподілом та перерозподілом ринку, витісненням дрібного виробника. Значну увагу приділено дослідженню участі робітників-друкарів у визвольному русі. Встановлено суттєвий внесок у розвиток галузі книговидання її провідних діячів - видавців, друкарів, власників книгарень. З урахуванням суспільно-політичних умов досліджуваного періоду (політики російського самодержавства, спрямованої на знищення українського друкованого слова та репресій щодо національної культури) проаналізовано розвиток російськомовного й українськомовного книговидання. Досліджено роль українськомовної книги в підвищенні освітнього рівня населення, формуванні громадської думки та ствердженні суспільних політичних поглядів. Охарактеризовано основні види видань за цільовим призначенням і тематикою. Висвітлено історію створення та напрямки діяльності провідних київських видавництв.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси виникнення, розвитку та розуміння феномену культурних індустрій. Розглянуто й уточнено понятійний апарат, а також вининення поняття та його тлумачення, принципи взаємодії культурних індустрій з традиційними інститутами, особливості політики у певних країнах світу щодо культурних індустрій, стан, проблеми та перспективи розвитку культурних індустрій в Україні: книговидавництва, кінематографії, телебачення, радіо, музичної та рекламної індустрій, мережі Інтернет. Доведено, що культурна індустрія - це новітня, заснована на інформаційно-комп'ютерних технологіях форма організації виробництва предметів і послуг культурного призначення, порівнювана з соціокультурними інституціями - кооперацією, мануфактурою, фабрикою. Доведено, що в Україні попри бурхливий розвиток культурних індустрій протягом останніх 20-ти років відсутня належна увага до них урядових органів і підприємців.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси виникнення, розвитку та розуміння феномену культурних індустрій. Розглянуто й уточнено понятійний апарат, а також вининення поняття та його тлумачення, принципи взаємодії культурних індустрій з традиційними інститутами, особливості політики у певних країнах світу щодо культурних індустрій, стан, проблеми та перспективи розвитку культурних індустрій в Україні: книговидавництва, кінематографії, телебачення, радіо, музичної та рекламної індустрій, мережі Інтернет. Доведено, що культурна індустрія - це новітня, заснована на інформаційно-комп'ютерних технологіях форма організації виробництва предметів і послуг культурного призначення, порівнювана з соціокультурними інституціями - кооперацією, мануфактурою, фабрикою. Доведено, що в Україні попри бурхливий розвиток культурних індустрій протягом останніх 20-ти років відсутня належна увага до них урядових органів і підприємців.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості виникнення, становлення та розвитку паперової промисловості України в XVI - XX ст. Обгрунтовано зміст поняття "папірня", висвітлено особливості розвитку паперового виробництва різних організаційних форм - цехового, мануфактурного, фабричного та індустріального. Здійснено періодизацію історії формування паперової галузі України, визначено характерні ознаки виділених етапів. Розглянуто вплив соціально-політичних суспільних явищ на розвиток окремих видів виробництва та галузі в цілому, простежено взаємозв'язок її ресурсно-сировинного та виробничо-екологічного забезпечення. Узагальнено процес формування та розвитку галузевої науки протягом XX ст. Обговорено питання перспективності паперової промисловості й обгрунтовано шляхи удосконалення сучасних підходів щодо вивчення історії галузі та систематизації джерельної бази.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано суть і призначення промислів у господарському житті Волинського воєводства у другій половині XVI - середині XVII ст. Показано виникнення на промислах орендних відносин, визначено зміст контрактних угод, терміни оренди, орендну плату, соціальне та майнове становище орендарів. Поглиблено питання про реалізацію продукції поташних промислів на зовнішньому ринку - установлено країни Західної Європи, в яких відбувався її збут. Виявлено та доведено наявність серед обслуговуючого персоналу, зокрема, майстрових людей, вільнонайманої робочої сили. Досліджено форми та розміри заробітної плати, а також процес зародження на промислах воєводства простої та складної кооперації праці, початкових форм мануфактурного виробництва. До наукового обігу залучено архівний матеріал та дані документів рідкісних видань про господарську діяльність промислів Волинського воєводства зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено розвиток винокуріння та шинкування на Лівобережній Україні у період Гетьманщини. Розглянуто основні засади політики царського та гетьманського урядів стосовно даних промислів. Проаналізовано економічні та політичні передумови зміни та коригування законодавчої бази, що визначає правила функціонування винокуріння та шинкування, досліджено наслідки даної регуляторної діяльності. Розглянуто основні етапи розвитку винокуріння від підсобного промислу до формування підприємств мануфактурного типу. Встановлено причини його виникнення, особливості становлення, охарактеризовано сировинну базу, продуктивні сили та виробничі відносини. Детально досліджено інфраструктуру та функціонування шинків різної форми власності та кабаків, визначено рівень конкурентної боротьби між ними. Встановлено прибутковість винокуріння та шинкування для окремих власників і держави. Досліджено еволюцію оподаткування даних промислів. Показано вплив винокуріння та шинкування на формування кваліфікованих кадрів і ринку праці.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних неопублікованих і опублікованих джерел і праць вітчизняних і зарубіжних істориків досліджено становище шляхти Рівненського повіту в соціально-економічному та культурному житті краю кінця XVIII - початку XX ст. Проаналізовано історіографічну спадщину й архівні матеріали щодо висвітленої проблеми. Надано характеристику зміни соціального становища шляхти за умов посилення російського самодержавства та ущільнення прав шляхти. З'ясовано вплив шляхтичів на розвиток сільського господарства, мануфактурного та промислового виробництва, торговельних відносин у Рівненському повіті Волинської губернії. Розглянуто місце шляхти у культурному житті краю.

  Скачати повний текст

У роботі досліджується проблема становлення та розвитку галузей легкої промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ –на початку ХХ ст. та розкрито їх вплив на соціально-економічне становище Наддніпрянської України. Проаналізовано й систематизовано джерела з даної проблематики. Представлено загальну картину стану галузей легкої промисловості. Відзначено, що їх розвиток залежав від імпорту устаткування, сировини і матеріалів. Висвітлено процес переходу легкої промисловості від мануфактурного до фабричного виробництва. Розглянуто питання технічного становища легкої промисловості, виділено та охарактеризовано особливості забезпечення машинами та обладнанням підприємств. Доведено, що галузі легкої промисловості, які в дореформений період виходили зі своєю продукцією на зовнішній ринок, у період промислового капіталізму почали занепадати, або дуже повільно розвиватися, працюючи на вузький внутрішній ринок. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення різнотипових джерел та здобутків історіографії здійснити комплексне історичне дослідження ролі легкої промисловості в економіці Наддніпрянської України, розкрити процес формування ринкових відносин та промислового капіталу на прикладі галузей легкої промисловості в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси у легкій промисловості в українських губерніях Російської імперії у другій половині XIX – на початку XX ст.Предметом дослідження є становлення та розвиток таких галузей легкої промисловості Наддніпрянської України як текстильна, вовномийна, канатна, шкіряна, взуттєва, хутрова, тобто тих, що тісно пов'язані з сільським господарством, галузями машинобудування та хімічною промисловістю.Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертації, її висновки та рекомендації можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії України, Росії та Польщі другої половини ХІХ – на початку ХХ ст., спеціальних курсів з проблем історії економіки. Зроблені висновки на основі зібраного матеріалу, можуть сприяти розширенню джерельної бази в дослідженні даної теми на регіональному рівні, а також доречно буде їх застосувати для підготовки навчально-методичних, історико-краєзнавчих, науково-популярних праць та в практичній викладацькій діяльності, підготовці кадрів для економіки.Вивчення проблеми розвитку легкої промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. здійснено на основі використання системного підходу, шляхом органічного поєднання загальноприйнятих у сучасній українській історичній науці принципів історизму, багатовимірності, науковості, об'єктивності та всебічності. Побудова викладу матеріалу дослідження укладена за проблемно-хронологічним і тематичним принципами із застосовуванням принципів системності, послідовності, наступності. Методологічну і теоретичну основу роботи склали підходи і методи, прийняті в історичній науці. Вибір методів зумовлювався предметом дослідження, поставленою метою та обсягом окреслених завдань.^UThe paper investigates the problem of the formation and development of the light industry industries in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the XIX-th – early XX-th centuries and their influence on the socio-economic situation of the Over Dnieper Ukraine is disclosed. The sources on this issue are analyzed and systematized. A general picture of the state of the light industry sectors is presented. It is noted that their development depended on the import of equipment, raw materials and materials. The process of transition of the light industry from manufactory to factory production is highlighted. The questions of the technical condition of light industry are considered, the features of providing machines and equipment of enterprises are highlighted and characterized. It was proved that the light industry, which in the pre-reform period went out with its products to the external market, began to decline during the period of industrial capitalism, or to develop very slowly, working on a narrow domestic market. The purpose of the study is to study the role of the light industry in the economy in the Over Dnieper Ukraine, on the basis of the study of various sources and achievements of historiography, and to reveal the process of formation of market relations and industrial capital on the example of the branches of the light industry in the second half of the XIX-th – early XX-th centuries.The object of the study is the socio-economic processes in the light industry in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the XIX-th– early XX-th centuries.The subject of the study is the formation and development of such light industry sectors in the Over Dnieper Ukraine as textile, wool, cable, leather, footwear, fur, that are closely related to agriculture, engineering and chemical industries.The practical significance of the results obtained is that the materials of the dissertation, its conclusions and recommendations can be used in the preparation of general works on the history of Ukraine, Russia and Poland of the second half of the nineteenth and early twentieth centuries, special courses on the problems of the history of economics. The conclusions drawn on the basis of the collected material may contribute to the expansion of the source base in the study of this topic at the regional level, and it will be appropriate to apply it for the preparation of educational, methodological, historical, ethnographic and popular works and in practical teaching activities, training for the economy.The study of the problem of the development of light industry in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries. is carried out on the basis of the use of the systematic approach, by means of an organic combination of the principles of historicity, multidimensionality, scientific, objectivity and comprehensiveness commonly accepted in modern Ukrainian historical science. Construction of the presentation of the research material is enclosed by problem-chronological and thematic principles with the application of the principles of systemicity, consistency, continuity. The methodological and theoretical basis of the work were the approaches and methods adopted in historical science. The choice of methods was determined by the subject of the study, the purpose and scope of the above tasks.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню стилістичних особливостей порцеляни Західної та Східної Європи XVIII – початку XX ст., яка зберігалася в приватних колекціях (кінця XIX – XX ст.) та частково ввійшла до музейних фондів України. Розглянуто колекції та подано нові відомості про збирачів: родини Бродських та Ханенків, О. Білого, О. Гансена, Д. Попова, М. Фрадкіна, К. Шпектор та ін., твори з колекцій яких зберігаються в музеях південного, північного та східного регіонів України.Стилістичні особливості простежено на вибраних творах порцелянової мануфактури Майсена, Відня, королівських порцелянових мануфактур Берліна та Севра, Імператорського фарфорового заводу Росії та на предметах приватного підприємства А. Миклашевського у с. Волокитиному. При стилістичному аналізі окреслено риси бароко, рококо, класицизму, модерну та інших течій та напрямів, прослідковано риси еклектики зі зверненням до попередніх епох. Підкреслено, що стилістичний аналіз порцелянових творів потрібно здійснювати з огляду на пластичні та живописні особливості предмету, з урахуванням історичного контексту.У роботі представлено низку нових документів і предметів, уточнено та поставлено під питання попередні атрибуції. Відкриття та публічний аналіз українських колекцій порцеляни, із залученням незалежних фахівців, підтвердить інтеграцію виробів у світовий культурний простір.^UThe dissertation is a comprehensive study dedicated to the analysis of the stylistic features of the Western and Eastern European porcelain ware from private collections that were partially included in Ukrainian museum collections.The scientific novelty consists in the identification of porcelain collectors of the late 19th – 20th century, familiarisation with the biography of each of them and determination of their legacy in the museums of Southern, Northern and Eastern Ukraine. A series of works were attributed and introduced to the scientific discourse; stylistic features of porcelain of 18th – early 20th century from Western and Eastern Europe from most of the collections were analysed.O. Hansen's biography was reconstructed and the fate of the founder of the Third State Museum after the 1920s was clarified in the study. The collector's German archive was studied. The porcelain collection that was transferred from O. Hansen's collection to the National Museum of Ukrainian Decorative Art was described. Samples of European porcelain ware were taken from the Khanenkos' collection that is stored at Bohdan and Varvara Khanenko National Art Museum. The prominent physical chemist O. Brodsky was presented as a collector. Information about the scholar's wife, V. Brodska-Sheremetieva, was introduced to the academic discourse. The Brodskys' contribution at the National Museum “Kyiv Picture Gallery” was singled out.Artistic preferences of the Kyiv homeopath D. Popov were determined. The collection was analysed and a series of works that are stored in the One Street Museum and by the doctor's heirs were introduced to the academic discourse. For the first time, Doctor K. Shpektor's collection in N. Onatsky Sumy Regional Art Museum (SRAM) was examined, which expands our knowledge about the prominent collection. The porcelain ware from the graphic artist M. Fradkin's collection was presented which is now stored in Kharkiv Art Museum; the artist's archive was studied.The study provides biographic data about the collector O. Bilyi, who founded the first highly specialised Ukrainian museum of Russian and Soviet artistic porcelain ware (now O. Bilyi Chornomorsk Museum of Fine Arts). The collection of the famous alpinist and collector O. Blieshchunov was described, which is stored in O. Blieshchunov Odesa Municipal Museum of Private Collections. The inventory cards at Odesa Art Museum (OAM) and SRAM were processed in order to single out items that came from private owners. As a result of the study, information was found that helps describe the personalities of Ukrainian collectors of the late 19th – 20th century more thoroughly. The main part of the study deals with the analysis of individual porcelain items from Ukrainian private collections of the late 19th – 20th century. The items of porcelain manufacturies that are predominant in the abovementioned collections were singled out, namely: Meissen Manufactury, Vienna Imperial Porcelain Manufactury, Berlin and Sèvres Royal Porcelain Manufactury, Russian Imperial Porcelain Factory (IPF) and A. Myklashevskyi's private enterprise in the former Chernihiv Province. As a result of the study, a number of works were introduced to the academic discourse, a series of new attributions were completed and previous attributions were questioned.The history of the development and work of manufacturies was described and the prominent artists were mentioned. The influence of historical and political situation on the change of tastes and their stylistic orientation was retraced. The aesthetic significance of the items and the reflection of the styles of the 18th – early 20th century was highlighted. It was noted that the style of porcelain ware should be considered taking into account both form and pictures. Visual stylistic analysis contributes to the analysis, but it cannot by the key element of attribution. The depiction of characteristic features of Baroque, Rococo, Classicism, Art Nouveau and other narrow trends and tendencies in porcelain ware confirms that porcelain is a material imprint of the epoch and tastes that were common during a certain period of time in a certain place. It is noted that a considerable amount of porcelain ware stored in Ukrainian museums require a more comprehensive analysis and re-attribution. The discovery and public analysis of Ukrainian collections of European porcelain ware of the 18th – early 20th century involving independent researchers will confirm the integration of items into global cultural space.

У дисертації розглянуто мистецтво севрського фарфору XVIII — початку ХIХ століть в українських і французьких музейних колекціях. Досліджено культуротворчий аспект розвитку королівської фарфорової мануфактури. Теоретичну базу роботи складають праці Г. Лешевальє-Шевіньяра, Ф. Петрякової, Т. Прео, А. Фей-Алле, О. Школьної. Досліджено вироби севрського фарфору крізь призму галантної куртуазної культури Франції доби рококо–ампіру, пов'язаної з еталонним французьким королівським стилем, виявлено шляхи його впливу на українську культуру. Окреслено феномен крос-культурної комунікації еліт різних країн Європи, який сприяв поширенню та інтеграції мистецьких традицій Севру в культурному просторі України, який проявився у трьох вимірах: розвитоку мистецтва фарфору, колекціонуванні, мистецтвознавчій атрибуції. На територіях етнічної України мистецтво реномового французького фарфору вплинуло на формо-творення та декорування фарфору вітчизняних фарфурень (Корець, Баранівка, Городниця, Ємильчин, Романів, Волокитине, Межигір'я). Тобто український культурний простір активно розвивається на тлі європейських мистецьких традицій.^UThe study is devoted to the art of Sevres porcelain of the 18th to the beginning of the 19th centuries in the Ukrainian and French museum collections, the cultural aspect of the development of the royal porcelain manufactory is investigated. The theoretical basis of the work consists of the works of G. Leschevalier-Chevignard, F. Petryakova, T. Preo, A. Fey-Alle, O. Shkolnaya. The products of Sevres porcelain are studied through the prism of the gallant courtly culture of France of the Rococo- Empire era, associated with the reference French royal style, the ways of its influence on the Ukrainian culture are revealed. The phenomenon of cross-cultural communication of the rulers of different European countries, which became a way of spreading and integrating the artistic traditions of Sevres in the cultural space of Ukraine, which manifested itself in three dimensions: development of porcelain art, collecting, art expertise. In the territories of ethnic Ukraine, the art of renowned French porcelain influenced the formation and decoration of porcelain of domestic porcelain (Korets, Baranivka, Gorodnytsia, Yemilchyn, Romaniv, Volokytyne, Mezhyhirya).The dissertation describes the main cultural, historical and art contexts of creating exquisite products of the royal «white gold» of France, which constitute the authenticity of these objects and allow to determine their place in the cultural space of Ukraine. An overview of Ukrainian and French collections is presented, in which the products of the Sevres porcelain manufactory of second half of 18th to the beginning of the 19th centuries are presented: collections of the Odessa Museum of Western and Oriental Art, Kharkiv Art Museum, National Museum named after Bohdan and Varvara Khanenko, National Museum of Ukrainian Folk Decorative Art, National Art Museum of Ukraine, Museum of Fine Arts named after O. Bely and the Dnieper Art Museum, Sumy Regional Art Museum named after Nikanor Onatsky, private collections and museums of France. The theoretical basis of the work consists of works of Ukrainian, Soviet and Russian art critics on porcelain and systems of evaluation of works of art (N. Biryukova, L. Fedevich, V. Indutny, N. Kazakevich, N. Pavlukhina, F. Petryakova, O. Shkolna), publications on the history of French porcelain and earthenware manufactories (A. Fey-Alle, G. Leschevalier-Chevignard, T. Preo); the art of Sevres; publications of the French Ministry of Culture, the French Union of Museums and the Sevres Ceramic Center; scientific intelligence of porcelain experts; information bases of auction sales of antiques.

Дисертація є комплексним дослідженням еволюції економічного та правового становища київського міщанства впродовж 1782-1870 рр. Встановлено, що основними джерелами поповнення міщанського стану були вихідці із сіл та збіднілі купці третьої гільдії. Детально висвітлено майнове становище київського міщанства, яке було найчисельнішою, але водночас і найбіднішою верствою населення полісу. Основними сферами професійно-господарської діяльності київських міщан були: ремісництво, торгівля, мануфактурне, фабричне та заводське виробництво, промисли, землеробство тощо. Однією з найприбутковіших галузей була торгівля, центром якої став Поділ, водночас найошатніша та найбагатша частина міста. Кияни сплачували велику кількість податків, які постійно збільшувалися, зокрема, державні, земські, податки на продовольство та ін. До непрямих податків належав гербовий збір, який стягувався шляхом продажу гербового паперу для оформлення ділових угод. З другої третини ХІХ ст. кияни несли ще й рекрутську, дорожню, заїжджу та гужову повинності. Після ліквідації магдебурзького права, правове становище київських міщан різко погіршилося, в тому числі змінилися й умови їхньої участі у місцевих органах влади.^UThe dissertation is a complex research of the evolution of economic and legal status of the Kyiv burghers during 1782-1870. It was established that the main sources of replenishment of the bourgeoisie were natives of villages and impoverished merchants of the third guild. It was covered in details the property status of the Kyiv burghers, which was the most numerous and, simultaneously, the poorest part of the city population. The main areas of professional and economic activity of the Kyiv burghers were crafts, trade, employment in manufacturing and factory production, fisheries, agriculture, etc. One of the most lucrative businesses was trade. The center of trade became Podil, which was the most beautiful and the richest part of the city. Kyivans paid a lot of taxes, which increased constantly. Among them were state, zemstvo, food taxes, etc. Among the indirect taxes was stamp duty, which was levied by selling stamp paper for business transactions. Since the second third of the 19th century Kyivans carried out recruitment, road, arrival and draft duties. After abolition of the Magdeburg Law, the legal position of the Kyiv burghers deteriorated sharply. Also there have changed the conditions of their participation in local authorities.