З метою з'ясування особливостей структури й мінерального складу кісткової тканини верхньої щелепи людини в динаміці пренатального онтогенезу ми дослідили препарати 219 об'єктів (зародків, передплодів та плодів людини) віком від 4 тижнів до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку (3,2–375,0 мм тім'яно-куприкової довжини) з використанням: комплексу методів морфологічного дослідження (макроскопія, морфометрія, мікроскопія, мікрофотографування, звичайне та тонке препарування верхньої щелепи); комплексу методів з визначення макро- і мікроелементів у зачатках кісткової тканини верхньої щелепи людини (турбідиметричний, фотометричний, атомно-емісійний і атомно-абсорбційний аналізи фотометрії полум'я); проведено апаратне дослідження щільності кісткової тканини верхньої щелепи плодів людини в динаміці пренатального онтогенезу із застосуванням комп'ютерного томографа GX CB-500 No NU011250, USА з використанням для аналізу отриманих зображень стандартизованого програмного забезпечення i-CATVisionз визначенням кількісних показників щільності у міжнародних одиницях Хаунсфілда (МО Hu). Всі отримані цифрові показники оброблені методами варіаційної статистики, що підтверджує вірогідність даних про особливості якісних характеристик кісткової тканини верхньої щелепи людини в динаміці пренатального онтогенезута має важливе значення для пренатальної діагностики, судово-медичної практики, особливо для моніторингу нормального розвитку плода і раннього скринінгу вад розвитку. Уперше був запропонований новий підхід щодо дослідження якісних характеристик кісткової тканини верхньої щелепи плодів людини, який полягає в комплексному (одночасному) вивченні кількісного вмісту мікроелементів (K, Fe, Co, Sr, Zn), макроелементів (P, Na,Ca, Mg, S) та КТ-щільності кісткової тканини зачатка верхньої щелепи плодів людини в динаміці пренатального онтогенезу. Оскільки, під час ультразвукового дослідження, візуалізація структур обличчя з виявленням аномалій розвитку чи встановлення його норми стає можливою з 11–13 тижнів вагітності, то у проведеному дослідженні акцентовано увагу починаючи з вікової групи 11-16 тижнів внутрішньоутробного розвитку, що, водночас, надає належну уяву щодо щільності кісткової тканини, яка забезпечується вмістом мікро- та макроелементів. У зв'язку з цим, методом статистичних згрупувань при вивченніякісно однорідних сукупностей, де ще не спостерігається якісних перетворень, але є кількісні відмінності, проведено групування для великого числа спостережень (1 група – 11-16 тижні внутрішньоутробного розвитку; 2 група – 17-24 тижні; 3 група – 25-29 тижні та 4 група – 30-40 тижні внутрішньоутробного розвитку). Вивчено особливості морфогенезу верхньої щелепи людини в ранньому пренатальному періоді онтогенезу з визначенням вікового періоду настання передумов для проведення поглибленого дослідження мінерального вмісту та КТ-щільності зачатка кісткової тканини верхньої щелепи людини. Уперше визначено кількісні показники вмісту мінеральних (макро- і мікро-) елементів в зачатку кісткової тканини верхньої щелепи людини в динаміці плодового періоду розвитку та досліджено закономірності вікової динаміки вмісту мінеральних елементів у зачатку кісткової тканини верхньої щелепи плодів людини. Уперше визначено КТ-щільність зачатка кісткової тканини різних анатомічних ділянок верхньої щелепи людини (що відповідають чотирьом відросткам верхньої щелепи: лобовому, виличному, піднебінному та комірковому) в динаміці плодового періоду внутрішньоутробного розвитку з використанням стандартизованого програмного забезпечення i-CATVisionу МО Hu та з'ясовані закономірності вікової динаміки щільності зачатка кісткової тканини різних ділянок верхньої щелепи людини у плодів. Уперше проведено порівняння вікової динаміки показників щільності та вмісту мінеральних (мікро- і макро-) елементів зачатка кісткової тканини верхньої щелепи людини у пренатальному онтогенезі з проведенням математичної обробки та статистичним аналізом отриманих даних. Отримані нові фактичні дані щодо особливостей структури, мікроелементного (K, Fe, Co, Sr, Zn) і макроелементного (P, Na, Ca, Mg, S) складута КТ-щільності кісткової тканини верхньої щелепи плодів людинив динаміці пренатального онтогенезу мають прикладне значення в теоретичній тапрактичній галузях медицини, лабораторіях скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня дозрівання та прогнозування життєздатності організму, діагностики відхилень від нормального розвитку та їх корекції. Наукові результати щодо мінерального складу та щільності кісткової тканини верхньої щелепи плодів людини в динаміці пренатального онтогенезу рекомендовані до використання в навчальному процесі кафедр морфологічного профілю, дитячої стоматології та щелепно-лицевої хірургії, а також при написанні монографій та навчальних посібників з цих дисциплін. Ключові слова:верхня щелепа, кісткова тканина, мікроелементи, макроелементи, КТ-щільність, пренатальний онтогенез, зародок, передплід, плід, людина.^UIn order to find out the peculiarities of the structure and mineral composition of bone tissue of the human maxilla in the dynamics of prenatal ontogenesis, we investigated preparations of 219 objects (embryos, prefetuses and human fetuses) from the age of 4 weeks to 10 months of intrauterine development (3.2-375.0 mm of coccygeal-parietal length) using: a set of morphological research methods (macroscopy, morphometry, microscopy, microphotography, simple and delicate preparation of the maxilla); a complex of methods for the determination of macro- and trace elements in the germs of the bone tissue of the human maxilla (turbidimetric, photometric, atomic-emission and atomic absorption analyzes of photometry of the flame); a hardware investigation of the density of maxillary bone tissue of human fetuses in the dynamics of prenatal ontogenesis has been carried out using a computed tomograph GX CB-500 № NU011250, USA to analyze the received images of standardized software i-CATVision with the definition of quantitative density indices in international units Hounsfield (MO Hu). All the obtained digital indices have been processed by methods of variation statistics, which confirms the probability of data on the peculiarities of qualitative characteristics of human maxillary tissue in the dynamics of prenatal ontogenesis and is important for prenatal diagnosis, forensic medical practice, especially for monitoring normal fetal development and early developmental defect screening. A new approach has been proposed for the first time to study the qualitative characteristics of maxillary tissue of human fetuses, which consists in the complex (simultaneous) study of the quantitative content of trace elements (K, Fe, Co, Sr, Zn), macroelements (P, Na, Ca, Mg, S) and CT-density of the bone tissue of the germ of the maxilla of the human fetuses in the dynamics of prenatal ontogenesis. Since during the ultrasound examination, the visualization of facial structures with the detection of anomalies of development or the establishment of its norm becomes possible from 11-13 weeks of pregnancy, the study focuses on the age group of 11-16 weeks of fetal development, which, at the same time, provides the proper conception of the density of bone tissue, which is ensured by the content of micro and macroelements. In this regard, using the method of statistical groupings in the study of qualitatively homogeneous aggregates, where there are no qualitative changes yet, but there are quantitative differences, grouping for a large number of observations has been conducted (group 1 - 11-16 weeks of intrauterine development, 2 groups - 17-24 weeks; group 3 - 25-29 weeks and group 4 - 30-40 weeks of intrauterine development). The features of morphogenesis of the human maxilla in the early prenatal period of ontogenesis with the definition of the age period of the onset of prerequisites for in-depth study of mineral content and CT-density of the germs of human maxillary tissue have been studied. For the first time the quantitative indices of the mineral content (macro- and microelements) in the germs of human maxillary tissue in the dynamics of the fetal period of development have been determined and the patterns of age dynamics of the mineral elements content in the germ of the bone tissue of the maxilla of human fetuses have been studied. The CT-density of the germ of bone tissue of various anatomical parts of the maxilla (corresponding to four apices of the upper jaw: frontal, caudal, palatal and cellular) has been determined for the first time in the dynamics of the fetal period of intrauterine development using standardized software i-CATVision in MO Hu and the patterns of age dynamics of the density of the germs of bone tissue of different parts of the human upper jaw have been established. A comparison of the age dynamics of the indices of density and mineral content (micro- and macro-) of the germs of human maxillary tissue in prenatal ontogenesis with mathematical processing and statistical analysis of the data has been made for the first time. The new actual data on the features of the structure, microelement (K, Fe, Co, Sr, Zn) and macroelement (P, Na, Ca, Mg, S) content and CT-density of human maxillary tissue in the dynamics of prenatal ontogenesis have been obtained, and they have the applied significance in the theoretical and practical branches of medicine, laboratories for morphological material screening to assess the degree of maturity and predict the viability of the organism, diagnosis of deviations from normal development and their correction. Scientific results on mineral content and bone density of the maxilla of a human fetus in the dynamics of prenatal ontogenesis are recommended for use in the educational process at the departments of pediatric dentistry and jaw-facial surgery, as well as writing monographs and textbooks on these disciplines.

Вивчення морфологічних закономірностей розвитку крижового такуприкового відділів хребтового стовпа необхідне для правильногорозуміння суті тих складних процесів, що відбуваються у періодантенатального життя.Ушкодження крижового та куприкового відділів хребта є однією знайбільш складних проблем сучасної ортопедії та травматології. Тривалістьі складність лікування, втрата працездатності, високий рівень інвалідностіпризводять до значних економічних витрат, що обумовлює медичну ісоціальну значимість проблеми.Застосований комплекс морфологічних методів дослідження, а саме:макроскопія, мікроскопія серій послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, звичайне і тонке препарування, графічне і пластичне реконструювання, ін'єкції судин з наступною рентгенографією,морфометрія (цифрова комп'ютерна гістометрія), статистична обробкацифрових даних. Всі отримані цифрові показники оброблені методамиваріаційної статистики, що підтверджує вірогідність даних про особливостіякісних характеристик кісткової тканини крижових та куприкових хребцівв динаміці пренатального онтогенезу та має важливе значення дляпренатальної діагностики, судово-медичної практики, особливо длямоніторингу нормального розвитку плода і раннього скринінгу вадрозвитку. Використання названих методів дало змогу простежити таоб'єктивно оцінити топографо-анатомічні особливості хребтового стовпаупродовж пренатального періоду онтогенезу людини.Встановлена хронологічна послідовность розвитку та становленнятопографії структур крижового та куприкового відділів ділянки хребтовогостовпа в ранньому періоді онтогенезу людини. Встановлені топографоанатомічні особливості взаємовідношень структур крижового такуприкового відділів хребтового стовпа від моменту їх закладки донародження, динаміка їх формування та росту з урахуванням морфогенезуприлеглих його структур. За допомогою адекватних морфологічних методіввиконане дослідження морфогенезу і динаміки просторово-часовихвзаємовідношень хребців крижового та куприкового відділів хребтовогостовпа людини, їх з'єднань протягом внутрішньоутробного періодурозвитку та в новонароджених з точки зору топографо-анатомічногопідходу до проблем ембріогенезу. З'ясовані особливості кровопостачаннята венозного відтоку хребта. Встановлені критичні періоди, морфологічніпередумови та час можливого виникнення деяких природжених вадхребтового стовпа. На підставі отриманих результатів вирішено завданняпренатальної діагностики природжених вад крижового та куприковоговідділів хребтового стовпа.Джерелом утворення хрящової і кісткової тканини є мезенхіма. Наранніх стадіях розвитку увесь скелет зародка складається із мезенхімнихзачатків, які лише за формою віддалено нагадують обриси майбутніх кісток.В подальшому ця мезенхіма або безпосередньо перетворюється в кістковутканину, або попередньо заміщається гіаліновий хрящем, на місці якогорозвивається кістка. До кінця зародкового періоду, у зародків 13,0 мм ТКД крижові такуприкові хребці знаходяться на сполучнотканинні стадії, тіла крижових такуприкових хребців розмежована закладками міжхребцевих дисків і вздовжних проходить до куприкового відділу хорда, яка є утримуючою основоюдля крижових та куприкових хребців. У передплодів 15,0 мм ТКД кількістькрижових та куприкових хребців може перевищувати порівняно іздефінітивним станом. У передплодів 15,0 мм ТКД тіла крижових хребцівчотиригранної форми із закругленими краями розміром 34±0,8 мкм. У передплодів 16,0 мм ТКД зформоване тіло 1 крижового хребця відякого відходять ніжки та дуги хребця, які оточують зачаток спинного мозку.Крижово-клубовий суглоб знаходиться на стадії безперервного з'єднання.У передплодів 17,0 мм ТКД крижовий та куприковий відділ хребтовогостовпа зігнутий по відношення до поперекового та грудного відділу підтупим кутом 130о . Позаду знаходиться спинний мозок який проходить аждо останніх куприкових хребців.На сагітальному зрізі передплода 20,0 мм ТКД (7-й тиж.) визначаютьсявсі відділи хребтового стовпа, які нараховують в цей період 38 закладокхребців, в порівнянні із зародковим періодом в якому відзначалась закладка43-44 пар сомітів. Внаслідок розсмоктування 5-6 сомітів на початку передпло-дового періоду спостерігалося 38 закладок хребців. В шийному відділіутво-рюється 7 хребців, у грудному 13, 5 поперекових і 13 крижовокуприкових.У передплодів 25,0 мм ТКД крижових хребців, ідуть активно процесиформування крижово-куприкового сплетення. У передплодів до кінця 8тижня завершується сполучнотканинна стадія формування крижових такуприкових хребців. Хорда на цій стадії розвитку достатньо добрерозвинута і проходить через тіла хребців аж до куприкового відділу хребта.^UThe study of morphological regularities of the development of the sacraland coccygeal parts of the spine is necessary in order to understand correctly thenature of the complicated processes, occuring during antenatal life.Injury of the sacral and coccygeal parts of the spine is one of the mostcomplicated problems of modern orthopedics and traumatology. The duration andcomplicacy of the treatment, disability, high level of disability result in significanteconomic expenses, that determines the medical and social significance of theproblem.Complex of morphological research methods was used, namely:macroscopy, microscopy of series of the consecutive histological andtopographic-anatomical sections, ordinary and thin preparation, graphic andplastic reconstruction, vascular injections followed by radiography, morphometry(digital computer histometry), statistical processing of digital data. All digitalindices obtained were processed by methods of variation statistics, that confirmsthe reliability of the data concerning specific features of the qualitativecharacteristics of the sacral and coccygeal vertebrae bone tissue in the dynamicsof prenatal ontogenesis and has important significance for prenatal diagnostics,forensic practice, especially for monitoring fetal development in health and earlyscreening of malformations. The use of such methods made it possible to traceand objectively assess the topographic and anatomical features of the spine duringthe prenatal period of human ontogenesis.The chronological sequence of the development and formation oftopography of the structures of the sacral and coccygeal parts of the spine in theearly period of human ontogenesis has been established. The topographic andanatomical features of the relationships of the structures of the sacral andcoccygeal parts of the spine from the moment of their anlage till birth, thedynamics of their formation and growth, taking into account the morphogenesisof the adjacent structures have been defined. Investigation of morphogenesis andspatial-hours relationships of the sacral and coccygeal parts of the human spine,their joining during intrauterine period of the development and in newborns fromthe point of view of topographic and anatomical approach to embryogenesisproblems has been fulfilled by means of adequate morphological methods.Features of the blood supply and venous outflow of the spine have been clarified.Critical periods, morphological preconditions and time of possible origin of somecongenital defects of the spine have been established. On the base of the resultsobtained, the task of the prenatal diagnostics of congenital malformations of thesacral and coccygeal parts of the spine was solved.The source of cartilage and bone formation is the mesenchyme. In theearly stages of development, the entire skeleton of the embryo consists ofmesenchymal rudiments, which only in shape remotely resemble the outlines offuture bones. Henceforth, this mesenchyme is either directly transformed intobone tissue, or pre-replaced by hyaline cartilage, in place of which the bonedevelops. By the end of the embryonic period, in 13,0 mm embryos PCL sacral andcoccygeal vertebrae are on the connective tissue stage, the bodies of the sacraland coccygeal vertebrae are differentiated by rudiments of intervertebral discsand along them passes to the coccygeal part of chord, which is the supportingbase for sacral and coccygeal vertebrae. In 15,0 mm preterm infants PCL thenumber of sacral and coccygeal vertebrae may exceed compared to the definitivecondition. In 15.0 mm preterm infants PCL body of the sacral vertebrae are ofquadrangular form with rounded edges 34±0.8 μm in size. In the preterm of 16,0 mm PCL the body of 1 sacral vertebra, from which the legs and vertebral arches move away, surrounding the rudiment of the spinalcord, was formed. The sacroiliac joint is in a continuous joining. In preterminfants 17.0 mm PCL sacral and coccygeal part of the spine is bent relative to thelumbar and thoracic part at an obtuse angle of 130º. Behind there is the spinalcord which runs till the last coccygeal vertebrae.On the sagittal section of the prefetus 20,0 mm PCL (7th week) all partsof the spine are determined, which have in this period 38 vertebral rudiments,compared with the embryonic period, where anlage of 43-44 pairs of somites wasmarked. As a result of absorption of 5-6 somites at the beginning of the prefetalperiod, 38 vertebral rudiments were observed. In the cervical region 7 vertebraeare formed, in the thoracic - 13, 5 lumbar and 13 sacrococcygeal.In the prefetus 25,0 mm PCL sacral vertebrae, active processes of thesacrococcygeal plexus formation take place. In preterm infants, the connectivetissue stage of the sacral and coccygeal vertebrae formation is completed by theend of 8 weeks. The chord at this stage is quite well developed and passes throughthe vertebral bodies till the coccygeal spine.