Досліджено мінералого-геохімічні та генетичні умови локалізації Cu рудопроявів Волині, Cu і Au - Ag - Pb - Zn родовищ і рудопроявів Донбасу та Cu - Ag родовищ Любін-Сірошовіце (Передсудеття, Польща). Встановлено, що основна маса самородної міді у волинських трапах нагромаджувалась з магматогенних гідротерм. Виявлено, що продукти трьох стадій гідротермального рудоутворення сфорували Au - Ag - Pb - Zn зруденіння Нагольного кряжу ~ 205 млн. р. тому. Утворення руд Au зафіксовано накладенням галенітвмісних агрегатів на агрегати пірит-арсенопіритової стадії. Встановлено, що стратиформні міднорудні тіла Північно-Західного Донбасу та Передсудеття сформувались мультиетапно. З'ясовано, що Pb - Zn зруденіння нагромаджувалось на карбонатних бар'єрах. Доведено, що формування багатих руд Cu обумовили виникнення окиснювальних гіпергенних процесів, які сприяли мобілізації та перерозподілу металів у рудних тілах.

  Скачати повний текст

Вивчені умови локалізації, морфологія, текстура та мінералогія агатів, яшм та хлоритовміщуючого халцедону (плазми), встановлених в корі вивітрювання серпентинітів Середнього Побужжя. Наведені відмітні особливості вивчених агатів від аналогічних мінеральних агрегатів, що утворюються у вулканічних породах. Досліджена жильна мінералізація кори вивітрювання ультрабазитів (з якою пов'язані самоцвіти), виділені морфогенетичні типи жил. Визначений механізм утворення мінеральних агрегатів, що складають самоцвіти. Розроблена гемологічна класифікація каменесамоцвітної сировини, надані практичні рекомендації щодо її обробки та використання.

  Скачати повний текст

Вивчено золотоносність і мінералогію (поширення, морфологію, фізичні властивості, хімічний склад) самородних металів з кімберлітів і лампроїтів певних районів України (Приазов'я та Кіровоградського району) з використанням порівняльного матеріалу з мінералогії самородних металів з кімберлітів, лампроїтів, інших лужно-ультраосновних порід вибуху та продуктів їх технологічного збагачення Республіки Саха (Якутії), Республіки Білорусь і Китайської Народної Республіки. У кімберлітах Приазов'я та Кіровоградського району встановлено різноманітні за морфологією, складом і генезисом мінерали самородних металів. Найпоширенішими є самородні мідь і золото, одиничні знахідки аваруїту, самородних алюмінію, цинку, свинцю, платинистого іридію, олова, високортутистого та мідистого золота, природних неупорядкованих сплавів міді - цинку - олова й олова - свинцю - стихію - міді. Вивчено морфологію та хімічний склад виявлених самороднометалевих фаз у лужно-ультраосновних породах України, Якутії, Китаю та Білорусії та показано їх різну генетичну природу. Частина мінералів самородних металів є магматичними утвореннями (аваруїт, кулясті виділення бездомішкової міді та золота різного складу, платинистого іридію). Більша їх частина зумовлена авто- та постгідротермальними перетвореннями вміщувальних порід за участі природних відновлювачів. За результатами технологічних досліджень, проведених на пробах кімберлітів України, на хвостах збагачення алмазовидобувних фабрик Якутії та Китаю показано їх золотоностність. Вміст золота у вихідних рудах (кімберліти Східного Приазов'я) досягає 1,04 г/т та у концентратах - 4,0 г/т. Золото в досліджених пробах дрібне, концентрується переважно у класі -0,5 мм, технологічне з використанням методів гравітаційного збагачення.

  Скачати повний текст

Досліджено мінеральні види, які утворюють реліктовий, сингенетичний й епігенетичний парагенезиси. Виявлено техногенні та природні чинники впливу на їх варіативність, внутрішню будову мінералів, морфологію індивідів та агрегатів, конституційні та технологічні властивості. Визначено мінералогічні чинники збагачуваності та використання сталеплавильного шлаку. Охарактеризовано еволюцію мінерального складу та структурних взаємовідношень компонентів шлаку за гіпергенних умов, які визначають масштаби поширення хімічних елементів зі шлакових відвалів у навколишнє середовище.

  Скачати повний текст

Вперше визначено головні конституційні характеристики породотвірних цеолітів Закарпаття. Проведено порівняльне вивчення термостійкості кліноптилолітів Сокирницького родовища, проявів Водиця та Липча (Закарпаття) та кліноптилолітів деяких відомих закордонних родовищ. Встановлено, що кліноптилоліти даних родовищ мають різну термостійкість, що зумовлено різним складом обмінного комплексу та різним Si/Al-відношенням. Доведено, що морденіт, головний породотвірний цеоліт проявів Водиця та Липча, має високу термостійкість, що дає переваги для його застосування як адсорбента та каталізатора. Вперше встановлено природу підстеляючої продуктивний цеолітовий горизонт слабо цеолітизованої туфо-ігнімбритової товщі, в якій виявлено широке розповсюдження адуляру. Досліджено мінеральний склад туфо-ігнімбритів і морфологія кристалів адуляру. Запропоновано генетичну модель родовищ породотвірних цеолітів Закарпаття, що полягає у впливі залишкового тепла підстеляючих туфо-ігнімбритів на вищезалягаючу товщу пірокластичного матеріалу, що взаємодіє у мінералотвірній системі з вадозними водами.

  Скачати повний текст

На підставі статистичних даних про захворювання на уролітіаз населення світу й України показано, що його локально-регіональне поширення спричинене факторами: соціально-економічним; забрудненням довкілля; кліматичним чинником; гідрохімічними особливостями питної води та геологічним фактором. Відзначено, що підвищення життєвого рівня до європейського не тільки супроводжується збільшенням кількості дорослих хворих, а й зрівноваженням частки обох статей з цією недугою. Відповідно зменшується кількість захворювань хлопчиків на уролітіаз нижніх сечових шляхів. З'ясовано, що з підвищенням життєвого рівня частка уратових каменів зменшується, а оксалатових і фосфатових - збільшується. Визначено, що серед уролітів переважають асоціації, зокрема, безперервні ряди: апатит - струвіт, ювеліт - апатит, уеделіт - апатит, уеделіт - ювеліт, а особливості індивідів й агрегатів каменетвірних мінералів збігаються з характеристиками утворень геологічних об'єктів. Обгрунтовано, що уроліти формуються внаслідок седиментації, власне кристалізації та життєдіяльності мікроорганізмів. У процесі седиментації формуються конкрецієподібні фосфатові, оксалатові, уратові та змішаного складу туроліти, а у разі безпосередньої кристалізації - сфероліти брушиту, струвіту, оксалатів, уратів, цистину. Виявлено, що продуктом життєдіяльності мікроорганізмів є глобулярні ювелітові утворення та частково - апатит. Зазначено, що аморфна органічна речовина відіграє в уролітах здебільшого цементуючу роль.

  Скачати повний текст

Розглянуто закономірності зміни у розрізі та за простяганням Криворізької структури мінерального складу мусковіт-вмісних метакластолітів. Визначено вплив на топомінералогію метакластолітів їх первинного складу та термодинамічних умов динамотермального метаморфізму. Висвітлено вплив на особливості хімічного складу та фізичних властивостей мусковіту за умов метаморфізму первинних кластогенних осадків. Розроблено мінералогічне обгрунтування технології одержання високоякісного мусковітового концентрату.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості мінералогічної зональності залізистих і сланцевих горизонтів саксаганської світи Інгулецького родовища і розподілу сульфідів (піриту та піротину) в їх розрізах. Показано роль седиментації, динамотермального метаморфізму, натрієвого метасоматозу та гіпергенезу в перерозподілі сульфідів у межах продуктивної товщі родовища. З використанням експериментальних мінералого-технологічних даних визначено особливості поведінки піриту та піротину в процесі подрібнення та збагачення бідних магнетитових руд (залізистих кварцитів). Визначено мінеральні різновиди руд, наявність яких у мінеральній масі спричиняє підвищення вмісту сірки у магнетитовому концентраті Інгулецького гірничозбагачувального комбінату. Розроблено мінералогічні рекомендації щодо підвищення якості концентрату.

  Скачати повний текст

Досліджено мінералогічний склад лежалих хвостів Північного гірничозбагачувального комбінату (ПнГЗКу), які у придамбовій частині хвостосховища комбінату утворюють техногенний поклад залізних руд, що за природою є близькі до розсипних. За результатами кількісних мінералогічних розрахунків і хімічних аналізів показано, що якісні показники техногенної сировини близькі до відповідних показників первинних залізних руд Первомайського та Ганнівського родовищ, які розробляються ПнГЗКом. Наведено дані про закономірності зміни гранулометричного та мінерального складу лежалих хвостів у напрямках: вздовж дамби хвостосховища та від дамби до його центральної частини. За результатами топомінералогічних досліджень виділено техногенний залізорудний поклад шириною 300 - 500 м від дамби вглиб хвостосховища. На підставі даних, одержаних за мінералогічних досліджень лежалих хвостів розроблено оптимальну технологію їх повторного збагачення. Здійснено мінералого-технологічні експерименти з використанням магнітної та гравітаційної технологій. Показано, що мінералогічні особливості техногенної залізорудної сировини обумовлюють найбільшу ефективність гравітаційної або комбінованої гравітаційно-магнітної технології, їх використання дає змогу одержати концентрат зі вмістом заліза 67 - 68 %. Зазначено, що одержані результати дозволяють оцінити придамбову частину хвостосховища як поклад високоякісної та перспективної техногенної залізорудної сировини.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості геологічної будови зони гіпергенних змін порід залізисто-кременистої формації родовища. За потужністю кори вивітрювання визначено основною сировинною базою бідних гематитових руд товщу п'ятого та шостого залізистих горизонтів. Охарактеризовано вертикальну та горизонтальну мінералогічну зональність кори вивітрювання цих стратиграфічних горизонтів. Показано, що за основними мінералогічними характеристиками гіпергенна зональність наслідує аутогенно-метаморфогенну мінералогічну зональність залізистих і сланцевих горизонтів. Наведено дані про мінеральний склад, структуру і текстуру гематитових кварцитів як характеристики, які визначають їх фізичні, технічні показники та збагачуваність як бідних гематитових руд. Показано, що з підвищенням інтенсивності гіпергенних змін спостерігається зростання середніх значень пористості руд і питомої продуктивності млину за новоутвореним класом, а також поступове зменшення дійсної та об'ємної щільності та міцності порід. За результатами вивчення збагачуваності бідних залізних руд визначено, що їх мінералогічні показники обумовлюють більшу ефективність гравітаційної технології збагачення (якість концентрату 67 мас. %) у порівнянні з магнітною (60 - 62 %).

  Скачати повний текст

Розглянуто локалізацію, морфологію покладів гранатвмісних сланців, їх мінералогічну зональність, морфологію й анатомію кристалів граната, особливості поведінки граната та інших породотвірних мінералів у процесі збагачення гранатвмісних сланців. Виділено два типи гранатвмісних сланців - невивітрені та вивітрені. Доведено, що за мінералогічними показниками оптимальною для збагачення невивітрених гранатвмісних сланців є комбінована магнітно-гравітаційна технологія, вивітрених - гравітаційна. За результатами мінералого-технологічних експериментів показано, що за тріщинуватістю, вмістом граната, гранулометричним складом та іншими параметрами гранатовий концентрат Ганнівського родовища відповідає вимогам світового ринку.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості локалізації егірину й егіринових метасоматитів у розрізах продуктивних товщ родовищ Криворізького басейну та прилеглих залізорудних районів. Доведено залежність морфології егірину від складу первинних порід та встановлено закономірності зміни морфології індивідів і агрегатів прихованокристалічного егірину у взаємозв'язку з їх епігенетичною перекристалізацією. Виявлено мінералогічну спрямованість гіпогенних і гіпергенних вторинних змін егірину, а також стадійність цих процесів, досліджено парагенетичні асоціації вторинних мінералів. Визначено закономірності еволюції хімічного складу та фізичних властивостей егірину залежно від складу первинних залізистих кварцитів, інтенсивності процесу та особливостей епігенетичних перетворень мінералу. Виявлено характер впливу егіринізації на технологічні показники егіринових метасоматитів як бідних залізних руд, що потребують збагачення. Визначено рідкісноземельність егірину різних морфологічних відмін й уточнено якісні показники даних метасоматитів як рідкіснометальних руд.

  Скачати повний текст