Розглянуто диференційований підхід до призначення антиагрегантів у хворих зі стабільною і прогресуючою стенокардією напруги з урахуванням індивідуальної чутливості пацієнтів. Запропоновано експрес-метод визначення чутливості до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та критерії ефективності антитромбоцитарної терапії. Показано доцільність комбінованої антитромбоцитарної терапії у хворих з прогресуючою стенокардією напруги протягом більше трьох місяців та протягом 30-ти діб у хворих з важким перебігом стабільної стенокардії напруги з метою відновлення якісного складу тромбоцитів та зменшення їх функціональної активності. Зазначено, що дисліпідемія призводить до значних порушень морфофункціональних та агрегаційних властивостей тромбоцитів, що сприяє підвищенню активності тромбоцитарного гемостазу. Встановлено, що порушення ліпідного обміну істотно впливають на ефективність антиагрегантної терапії за рахунок зменшення чутливості до АСК, а додаткове призначення симвастатину сприяє зростанню чутливості до АСК.

  Скачати повний текст

Досліджено захисні реакції загального адаптаційного синдрому рослин і механізмів їх індукції екзогенними чинниками: посухою, фізіологічно активними речовинами, мінеральними добривами. Вивчення пристосувальних механізмів проведено на базі мультиваріантного підходу до регуляції фізіологічних функцій та комплексного аналізу трансформацій ліпід-пігментних компонентів фотосинтезуючих органів злакових культур. Виявлено залежності у ліпід-пігментному складі, які свідчать про те, що специфічними реакціями на посуху в загальному механізмі адаптаційного синдрому рослин виступили трансформації гліколіпідів і компонентів віолаксантинового циклу, зокрема, зменшення вмісту моногалактозилдіацилгліцеролу, ліноленової кислоти та віолаксантину, пов'язаних з продукуванням стресових гормонів та утворенням сигнальних інтермедіантів. За результатами проведених досліджень відібрано структурно-функціональні маркери ліпідного та пігментного комплексів фотосинтезуючих органів рослин для оцінки адаптивного потенціалу зернових за умов дії факторів посухи. Неспецифічна реакція сульфохіновозилдіацилгліцеролу, підвищення рівня насиченості його жирнокислотних залишків зумовили підтримання фотосинтетичної функції мембран хлоропластів чутливих сортів за умов посухи. Запропоновано концепцію реалізації адаптивного потенціалу фотосинтезуючих органів рослин у випадку дії стресових факторів посухи. Концепцію визначено теоретичною основою розробленої інформаційно-вимірювальної системи комплексної оцінки посухостійкості генотипів зернових культур, рекомендованої селекційним центром для практичного застосування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що загальна кількість лейкоцитів, відносний і абсолютний вміст гранулоцитів в периферійній крові, поглинальна активність гранулоцитів і вміст в них мієлопероксидази знижені до 21-ї доби включно. Лейкоцити, що циркулюють в периферійній крові, бідні гранулами, вміст лужної фосфатази в них знижений, запаси глікогену і ліпідів вичерпані, осмотична резистентність знижена. Комбінована дія газоподібного формальдегіду та високої зовнішньої температури впливає на структуру гранулоцитів. Відзначається поява гранулоцитів з вакуолизованою цитоплазмою і порушенням цілісності клітинної мембрани, а також зморщених клітин з ущільненою осміофільною цитоплазмою, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в яких зсунуте в бік збільшення площі поверхні ядра. Токсичний вплив газоподібного формальдегіду на гранулоцити периферійної крові і кісткового мозку посилюється в умовах високої зовнішньої температури. Адаптаційні можливості лейкону при цьому значно знижуються.

  Скачати повний текст

Доведено цілісність й універсальність загального адаптаційного синдрому, який складається з певної послідовності адаптаційних реакцій на різних рівнях реактивності, забезпечує гомеостаз і життєдіяльність організму людини та тварин, в яких достатньо розвинені нервова, ендокринна, імунна системи (ссавці). Відзначено, що адаптаційні реакції розвиваються як відповідь організму на сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Експериментально доведено, що імунокомпетентні органи змінюються за різних адаптаційних реакцій. Уперше вивчено вплив нестероїдних протизапальних, сульфаніламідного та пірамідинового препаратів на розвиток реакцій. Установлено, що ці препарати у здорових тварин частіше, ніж інші медикаменти викликають адаптаційні реакції несприятливих типів, відповідно яким змінюються показники функції зовнішнього дихання, гемодинаміки, запалення, параметри гемостазу, діяльності нервової, ендокринної та імунної систем, ліпідного обміну. Виявлено та описано сезонні та добові ритми загальних адаптаційних реакцій. Установлено, що частота їх утворення залежить від віку та наявної патології. Обгрунтовано існування окремого типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції - реакції неповноцінної адаптації, яка є фоном для будь-якої патології та має відмінні від інших реакцій характеристики нервової, ендокринної, імунної систем, параметри гемостазу та запалення. Уперше з'ясовано прогностичне значення сприятливого чи несприятливого типів адаптаційних реакцій для перебігу хвороб внутрішніх органів. Виявлено, що сприятливими є реакції спокійної та підвищеної активації, а несприятливими - стрес, переактивація та неповноцінна адаптація. Визначено критерії повної, часткової та неповноцінної ремісії з урахуванням типу адаптаційної реакції. Обгрунтовано можливість використання адаптаційних реакцій для медичного прогнозування.

  Скачати повний текст

Виявлено асиметрію розподілу дофаміну в стріатумі мозку молодих тварин між півкулями, зокрема, переважаюча кількість дофаміну сконцентрована в правій півкулі. Встановлено, що вміст дофаміну в стріатумі з віком зменшується, одночасно асиметрія його розподілу теж зменшується. Зазначено, що інтервальна гіпоксія (ІНГ) підвищує вміст дофаміну в структурах стріатума, а також зменшує перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) за умов природного старіння й активує антиоксидантні ферменти супероксиддісмутази (СОД) і каталази (КАТ). Визначено, що під впливом ІНГ у здорових людей похилого віку зменшується концентрація катехоламінів (ДОФА) і підвищується концентрація нарадреналіну, одночасно активність СОД і КАТ зростає у разі зменшення малонового діальдегіду (МДА). Розкрито, що у людей з хворобою Паркінсона після використання ІНГ вміст в плазмі крові ДОФА та дофаміну зменшується, а кількість адреналіну та норадреналіну зростає. Встановлено, що під впливом ІНГ у людей з хворобою Паркінсона активність СОД підвищується на фоні зменшення МДА. Виявлено, що активність КАТ зростає тільки у хворих, які приймають L-ДОФА терапію, що свідчить про найбільш ефективне сумісне використання ІНГ і препаратів L-ДОФА.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено, що заповнення поверхні кремнезему молекулами катіонних поверхнево-активних речовин (КПАР) - моно- та біс-четвертинних амонієвих сполук - відбувається одночасно на поверхневих центрах двох типів (заряджених і нейтральних), що відповідає моношаровій моделі адсорбції. Визначено, що порушення агрегативної стійкості суспензій високодисперсного кремнезему відбувається через нейтралізацію негативного заряду поверхні та в результаті флокулюючої дії КПАР. Показано, що адсорбція КПАР на високодисперсному кремнеземі може супроводжуватися агрегуванням молекул на поверхні, що призводить до зростання швидкості флокуляції суспензій. Досліджено закономірності флокуляції суспензій високодисперсного кремнезему в присутності деяких альбумінів, гемоглобіну людини та желатину та встановлено, що в присутності білків стабільність даних суспензій в цілому описується в межах електростатичного механізму. За умов незначних заповнень поверхні та у разі pH, близьких до ізоелектричної точки кремнезему, концентраційні залежності швидкості флокуляції суспензій максимальні: із збільшенням адсорбції білків одночасно з флокуляцією відбувається руйнування агрегатів частинок кремнезему, присутніх у суспензіях за невисоких pH. Визначено, що характер флокулюючої дії сироваткових альбумінів залежить від способу їх одержання. Зауважено щодо наявності домішок ліпідів, яка обумовлює збільшення адсорбції білків і призводить до зростання швидкості флокуляції, особливо у разі високих pH за умов електростатичного відштовхування від поверхні.

  Скачати повний текст

Визначено ефективність впливу уреїду оксанілової кислоти (УОК), уреїд-4-хлороксанілової кислоти (У-4-ХОК) у динаміці на активність амінотрансфераз, фосфатаз, оксидаз і на вміст деяких сполук у крові білих щурів у нормі та у разі гострого запалення з оксидантним стресом. Установлено, що УОК та У-4-ХОК у процесі введення у шлунок у дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг здоровим щурам у динаміці чотирьох годин не прискорюють процеси обміну з участю внутрішньоклітинних ферментів, гострофазних протеїнів, амінів, ліпідів і перекисного окислення ліпідів, не пригнічують антиоксидантну систему, а у випадку гострого карагенінового запалення з оксидантним стресом проявляють антизапальні та антиоксидантні властивості, коли у динаміці сприяють зниженню у сироватці крові показників аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної та кислої фосфатаз, супероксиддисмутази, каталази, гістаміну, серотоніну, загального білку, фібриногену, церулоплазміну, загальних ліпідів, холестирину, дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду та відновленого глутатіону.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплекс біомаркерів антиоксидантної системи для кількісної оцінки стану гідробіонтів та середовища їх існування у прибережній зоні Чорного моря. Вперше виявлено роль каталази у процесі адаптації гідробіонтів до забруднення. Визначено інтервали активності каталази у гідробіонтів-індикаторів, що відповідають їх умовно нормальному функціонуванню. Визначено норму реакції процесу перекисного окиснення ліпідів в організмах-індикаторах. Виявлено діапазони зміни параметрів середовища (температури, щільності, концентрації кисню, фосфатів, нітратів і нітритів), що відповідають умовам нормального функціонування личинок риб Atherina hepsetus L., а також двох видів водоростей-макрофітів - Enteromorpha intestinalis (L.) Link. та Ceramium rubrum (Huds.) Ag. На підставі даних щодо активності антиоксидантної системи гідробіонтів виконано ранжування досліджених районів за рівнем трофності. Рекомендовано використання антиоксидантної системи гідробіонтів під час проведення моніторингових робіт у прибережній зоні Чорного моря.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему раннього виявлення плацентарної форми дисфунції плаценти, яка є найбільш тяжкою, оскільки супроводжується високим рівнем (40 %) перинатальних втрат. На підставі вивчення рівня білків зони вагітності, гормональної функції плаценти, ультразвукових особливостей структурно-функціональних порушень фетоплацентарного комплексу, показників системи гемостазу, стану оксидантної й антиоксидантної систем у вагітних розроблено алгоритм діагностики плацентарної форми дисфунції плаценти. Рекомендовано використовувати дані показники як базові для комплексного обстеження вагітних у разі відсутності клінічної симптоматики плацентарної дисфункції. Встановлено, що прогресуюче наростання тяжкості плацентарної форми дисфункції і плаценти характеризується зниженням активності антитромбіну III та зростанням тромбінового часу, активізацією первинного гемостазу, зростанням сумарної фібринолітичної активності плазми крові, посиленим процесом перекисного окиснення ліпідів вже з 20 - 24-го тижнів вагітності з максимальними змінами в 28 - 32-му тижні гестації. Запропоновано алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти, який дозволяє своєчасно поставити відповідний діагноз, запобігти тяжкій формі внутрішньоутробного стану плода, знизити рівень перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень алелопатичної дії едифікаторів злакових фітоценозів - м'якої та твердої пшениці і тритикале. Показано, що алелопатична активність кореневих виділень едифікаторів злакових фітоценозів обумовлена нуклеїновими кислотами, вітамінами, органічними кислотами, амінокислотами, гіберелінами, ауксинами, ліпідами, фенольними з'єднаннями та іншими сполуками. Установлено, що поглинальна здатність грунту забезпечує акумуляцію алелопатично активних речовин та їх накопичення в кореневовмісному прошарку, які є компонентами культурального середовища для поодиноких рослин інших видів. Зазначено, що адаптація цих рослин досягається шляхом модифікаційної та генетичної мінливості. Визначено, що генетична мінливість материнського організму внаслідок дії алелопатично активних речових призводить до підвищення схрещуваності різних видів пшениці, пшениці та жита і пояснює причини виникнення спонтанних віддалених гібридів різних видів злаків. Алелопатично активні речовини, діючи на материнську рослину, підвищують життєздатність і продуктивність гібридів першого покоління. Наведено методику допосівної обробки насіння екзометаболітами проростаючого насіння (екстрактом) озимої та ярої пшениці та їх вплив на ріст, розвиток, урожайність зерна та його якість.

  Скачати повний текст

Зроблено скринінг алелопатично активних сполук бур'янів і розроблено фіторегулятори з гербіцидною дією. З використанням відкритих рослин-донорів - осоту рожевого (Cirsium arvense (L) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R.Br), рутки лікарської (Furmaria officinalis L.) створено шість фіторегуляторів, які містять як діючу основу багатокомпонентну, синергетичну суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад цих рослин, виділено комплекс речовин ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. Установлено, що калусна маса, одержана з коренів молодих проростків суріпиці та осоту, а також поживні середовища з-під калусів мають рістінгібуючі властивості. Теоретично обгрунтовано та підтверджено практично суттєву ефективність фіторегуляторів, які селективно інгібують проростання насіння бур'янів і практично не впливають на ріст і розвиток основних зернових культур. На базі синтетично відтвореної природної діючої речовини, виділеної з Cirsium arvense (L) Scop., розроблено препарат "Алметид", який за даними польових випробувань виявився ефективним у боротьбі з дводольними бур'янами у посівах ярого ячменю та озимої пшениці. На підставі вивчення персистентності фіторегуляторів показано, що вони практично повністю інактивуються в грунті через 25 - 30 діб: а синтетичний аналог природної сполуки алметид - через 45 діб. За результатами дослідження їх токсикологічних властивостей віднесено фіторегулятори до мало небезпечних сполук (IV клас небезпеки).

  Скачати повний текст

Експериментально вивчено ангіопротекторні властивості регуляторного пептиду, одержаного з аорт великої рогатої худоби - пептидної фракції аорти - за умов моделювання різних видів атероартеріосклерозу та аутоімунного васкуліту. Визначено, що пептидна фракція аорти (ПФА) являє собою комплекс водорозчинних поліпептидів з молекулярною вагою до 10 кДа, вона відноситься до класу цитомедінів та реалізує процеси саморегуляції клітинних популяцій у тканинах, з яких її виділено. Встановлено, що застосування ПФА в дозі 0,12 мг/кг за експериментального перекисного атеросклерозу призводить до нормалізації ліпідного спектру крові, перекисних процесів, коагуляційного гемостазу, відновлення еластичного каркасу та стану клітинних елементів стінки аорти. У разі експериментального холестеринового атероартеріосклерозу введення ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає подібні ефекти. У стінці аорти відбувається зменшення накопичення холестерину. Відзначено, що за умов експериментального аутоімунного васкуліту застосування ПФА в дозі 0,2 мг/кг викликає нормалізацію вищезазначених показників крові та морфофункціонального стану стінки аорти, а також відновлюються функціональна активність і кількісне співвідношення лейкоцитів крові та відбувається зменшення гематогенної клітинної інфільтрації стінки аорти.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено комплексну програму анастезії та фармакологічного протиішемічного та протиреперфузійного захисту трансплантантів нирки та печінки. Обгрунтовано застосування блокаторів кальцієвих каналів і манітолу, які дозволили істотно зменшити число випадків відстроченої функції ниркових трансплантатів. Встановлено цільовий рівень центрального венозного тиску перед реперфузією ниркового трансплантата, яким визначається об'єм керованої інфузійної терапії кристалоїдами. Вивчено особливості кисневого режиму в ранньому післяопераційному періоді, динаміки змін продуктів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи. Досліджено їх роль залежно від типу початкової функції ниркового трансплантата. Запропоновано анастезію та інтраопераційну інтенсивну терапію за умов ортотропної трансплантації печінки. Наведено методику та тактику керування гемодинамікою вазоактивними препаратами та інфузійно-трансфузійною терапією з застосуванням селсейвера та системи швидкодії інфузії на добезпечінковому, безпечінковому етапах, а також у реперфузійну фазу післябезпечінкового етапу ортотропної трансплантації печінки без веновенозного обходу.

  Скачати повний текст

Показано, що введення алогенної кріоконсервованої плаценти (АКП) кроликам з експериментальним атеросклерозом на першому тижні призводить до нормалізації ліпідного обміну, вірогідного підвищення рівня естрадиолу в сироватці крові. На третій тиждень після введення АКП кількість "ліпіднавантажених" лейкоцитів у периферичній крові наближалась до контрольних показників, вірогідно знижувалась площа ураження аорти без стадії атерокальцинозу. Через 6 місяців введення АКП спричинювало неоваскуляризацію міокарда та відновлювало структурно-функціональну цілісність судинного ендотелію аорти.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні вивчено антикоагулянтну дію таблеток на основі бджолиної отрути - "Апівен", призначених для зовнішнього застосування у вигляді водного розчину для примочок. На моделях травматичного набряку стопи щурів та "ватної гранульоми" доведено протизапальний ефект таблеток "Апівен". Розроблено модель експериментального тромбофлебіту периферичних вен у кролів, на прикладі якої встановлено, що "Апівен" перевищує за антикоагулянтною, антиоксидантною, пртизапльню активністю та регулювальним впливом на систему перекисного окиснення ліпідів референс-препарат - гепаринову мазь. Доведено відсутність істотного токсичного впливу таблеток "Апівен" у разі зовнішнього застосування на органи та системи тварин в експерименті за тривалого застосування, а також відсутність алергічних проявів.

  Скачати повний текст

На підставі результатів експериментальних досліджень обгрунтовано застосування препаратів антиоксидантної дії alpha-токофорелу ацетату, екстракту ехінацеї рідкого, азупростату) Для профілактики біохімічних, функціональних і морфофункціональних змін у сім'яниках за хронічної дії прооксидантів - ацетату свинцю та клопіраліду. Виялдено, що введення прооксидантів ацетату свинцю за дози 60 мг/кг і клопіраліду - 150 мг/кг призводило до активації прооксидантної та інгібування антиоксидантної систем організму, що спричиниювало розвиток біохімічних, морфологічних і фукціональних порушень у сім'яниках, зниження фертильності самців та з рештою - загибелі потомства. Застосування препаратів антиоксидантів на тлі введення прооксидантів призводило до певних наслідків, а саме: alpha-токоферолу ацетат за дози 10 мг/кг знижував вільнорадикальне перекисне окиснення ліпідів крові та у тканинах сім'яників, але надавав недостатню протекторну дію на якість сперми; введення екстракту ехінацеї за дози 5 мг/кг призводило до підвищення активності системи антиоксидантного захисту тканин сім'яників, але питомо не впливало на кількісні характеристики сперми; азупростат за дози 30 мг/кг призводив до зниження вільнорадикального перекисного окиснення ліпідів у крові та тканинах сім'яників, нормалізації морфологічних змін у них та функціональної готовності сперми та показників ембріо- та фетогенезу в інтактних самок. Азупростат забезпечив найбільш виражений гонапротекторний ефект.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено біохімічне дослідження особливостей перекисних процесів і ферментної ланки антиоксидантного захисту в клітинах бактерій та інфузорій рубця великої рогатої худоби (ВРХ) та з'ясовано роль вітаміну E, а також певних макро- та мікроелементів у регуляції активності антиоксидантних ферментів. У клітинах бактерій та інфузорій рубця ВРХ виявлено продукти перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) (гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду й антиоксидантні ферменти супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), які запобігають розвитку оксидаційного стресу у мікроорганізмів рубця. У бактерій більш активна каталаза, а у клітинах інфузорій - глутатіонпероксидаза. У разі додавання до середовища вітаміну E та селену окремо, а також разом з вітаміном E у клітинах бактерій та інфузорій у процесі інкубації вірогідно зменшується вміст продуктів ПОЛ (гідропероксидів ліпідів, малонового діальдегіду) та підвищується активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази). За умов інкубації змішаної фракції мікроорганізмів рубця, у середовище якого додавали S (II) Cr і (III), а також солі цинку, нікелю, заліза та марганцю, вміст гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в клітинах бактерій вірогідно зменшується, а у разі додавання S (VI) Cr і (VI) - збільшується. Зміни вмісту продуктів ПОЛ у клітинах інфузорій у разі додавання в середовище зазначених мінеральних елементів проявляються меншою мірою. У разі додавання в інкубаційне середовище S (VI) і Cr (VI), а також солей цинку, нікелю, заліза та марганцю у клітинах бактерій та інфузорій вірогідно підвищується активність супероксиддисмутази, у разі додавання Cr (III), солей цинку та марганцю - активність каталази. Під впливом S (II) активність обох ферментів у клітинах цих мікроорганізмів вірогідно знижується. Проведено часткову очистку каталази (у 28 разів) з бактеріальної фракції рубця.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, активності неферментної та ферментної ланок антиоксидантної системи та метаболічного профілю крові корів на різних стадіях тільності та лактації, встановлено вплив підвищення рівня цинку в раціоні годівлі на вказані біохімічні показники в крові тварин. Встановлено, що вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (їх гідроперекисів, малонового діальдегіду) у плазмі крові корів значно підвищується після отелення, залишається на такому рівні протягом перших тижнів лактації, а з 2-го до 9-го місяця лактації поступово знижується. Зазначено, що зміни вмісту вітаміну А у плазмі крові та активності супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази в еритроцитах крові тварин протягом лактації протилежні до зміни вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів. З'ясовано, що підвищення рівня цинку в раціоні корів призводить до дозозалежного збільшення його вмісту в плазмі крові та молозиві, підвищення жирності молока, зниження рівня гідроперекисів ліпідів у плазмі кров та збільшення вмісту вітамінів А та Е, а також активності супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази в еритроцитах. Зазначено, що телята, одержані від корів, яким згодовували раціон з високим вмістом цинку, у порівнянні з одержаними від корів контрольної групи, характеризуються більш інтенсивним ростом і вищою активністю антиоксидантної системи в їх організмі.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено вплив різного рівня вітаміну А та каротиноїдів у комбікормі племінних курей у період інтенсивної несучості на ліпідний склад та антиоксидантний стан тканин курей та їх ембріонів. Встановлено, що зростання у складі комбікорму для курей у репродуктивний період рівня вітаміну А з 10-ти тис. до 40-ка тис. IO та каротиноїдів з 8-ми до 32-х мг на кг комбікорму підвищує в крові та печінці курей та ембріонів вміст фосфоліпідів і загальних ліпідів, збільшує в складі останніх рівень ненасичених і зменшує рівень насичених жирних кислот, а також знижує в їх крові вміст продуктів ПОЛ і підвищує активність супероксиддисмутази, каталази та рівень церулоплазміну. Вперше визначено оптимальний рівень вітаміну А та каротиноїдів у раціоні курей у репродуктивний період, показано їх вплив на депонування цього вітаміну та токоферолу у жовтку яєць, в тканинах курей та ембріонів, а також на виводимість курчат.

  Скачати повний текст