Зроблено спробу здійснити комплексний культурологічний аналіз драматургії циркової вистави у контексті карнавально-сміхової культури. Досліджено історичні засади та сучасні особливості циркових вистав в Україні та СНД, які демонструються з урахуванням традицій національної та світової карнавально-сміхової культури. Запропоновано тезу, що циркова вистава як драматургічна форма репрезентує загальний стан циркового мистецтва та є недостатньо вивченою. Увагу приділено дослідженню драматургічної структури сучасного циркового видовища. Розглянуто питання щодо належності циркового сценарію до драматичного роду літератури. З урахуванням результатів дослідження до наукового обігу введено нові різновиди сучасної циркової вистави, нову циркознавчо-драматургічну термінологію, визначено місце драматургії циркової вистави у сучасному українському видовищному мистецтві.

  Скачати повний текст

У тривимірній постановці за моделлю фізично та геометрично нелінійного динамічного деформування анізотропного пружного середовища кубічної ситеми розв'язано проблеми визначення ангармонічних збурень для вільних нормальних хвиль у пружних анізотропних хвилеводах у вигляді шару та нелінійних ангармонічних ефектів під час збудження хвилевого поля у півшарі зовнішніми коливними зсувними зусиллями. Побудовано розв'язки задач про визначення нелінійних ангармонічних збурень для деяких типів симетричних монохроматичних одномодових та комбінаційних нормальних хвиль у вільному за гранями анізотропному шарі кубічної системи з монокристалів германію і кремнію. Досліджено й узагальнено амплітудно-частотні ефекти у кінематичних та енергетичних характеристиках других гармонік нормальних хвиль монохроматичного та комбінаційного типу. Методом рядів за базисними нормальними хвилями побудовано розв'язок задачі про збудження хвилевого поля у вільному за гранями півшарі монокристалу германію з урахуванням ангармонічних ефектів і наведено часткові кількісні оцінки складових поля, що характеризують внесок явища нелінійності.

  Скачати повний текст

Вивчено та науково обгрунтовано особливості соціалізації дітей шести-семи років за різних умов життєдіяльності. Визначено критерії, охарактеризовано рівні соціально-комунікативної компетентності шестиліток, які виховувались за різних умов. Удосконалено сутність та зміст понять "соціалізація", "соціальне середовище", "соціально-комунікативна компетентність", "соціальний досвід" стосовно дітей віком 6 - 7-ми років. Визначено педагогічні умови ефективного формування соціально-комунікативної компетентності дошкільнят у різних соціальних інститутах. Розроблено методику соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено процес формування, розвитку й удосконалення благодійності православних монастирів, родин графів Бобринських, князів Воронцових, графів Балашових і підприємців Яхненків - Симиренків на Середньому Подніпров'ї (кінець XVIII - початок XX ст.). З'ясовано етапи переходу від індивідуального меценатства до громадської та церковної благодійності, а також чинники, що мали вирішальний вплив на формування свідомості та ментальності нації шляхом благодійності. На підставі аналізу великої кількості джерел визначено родовід відомих благодійників краю та їх соціальну динаміку, а також громадську й культурно-інтелектуальну діяльність. З'ясовано традиції, що сприяють збереженню культурних надбань нації поколіннями таких родин. Розкрито загальні та специфічні принципи та тенденції розвитку благодійності та її впливу на поліпшення соціально-економічного та культурно-освітнього життя Подніпров'я, Поросся та Потясмення.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукових джерел і результатів проведених досліджень обгрунтовано, що нові умови мешкання чеських поселенців у Північному Приазов'ї - географічні, соціально-економічні, близькість українського, російського, болгарського, німецького оточення зумовили формування у сфері духовної та матеріальрної культури колоністів локальних етнокультурних особливостей. Комплексно досліджено чеське поселення Чехоград. Проаналізовано етапи переселення чехів з їх історичної батьківщини спочатку в Крим, а пізніше - у Північне Приазов'я. Висвітлено соціально-економічний розвиток переселенців, починаючи з 1870-х рр. до кінця XX ст. За результатами прроведених експедиційних досліджень визначено традиційні чеські звичаї, взаємопов'язані з календарною та родинною обрядністю. Досліджено асиміляційні процеси під впливом іноетнічного оточення. Відзначено, що завдяки застосуванню сільгоспмашин та можливості збільшити власний парк агротехнічних засобів чеські селяни досягли висого рівня у сільськогоподарському виробництві. У скотарстві приазовських чехів великого масштабу набуло розведення великої рогатої худоби, головним чином молочних порід. Певне місце займало розведення коней, овець, беконних порід свиней і кіз. Традиційне житло чехів Північного Приазов'я, поступово трансформуючись шляхом розвитку від простих напівземлянкових споруд до складних цегляних конструкцій, зберегло особливості традиційного чеського дому та набуло нових характеристик, притаманних спорудам мешканців навколишніх поселень. Національні елементи в одязі чеських колоністів зберігалися майже до початку XX ст., хоча в крої його основних частин поширилася мода міського типу. Усна народна творчість чеських переселенців представлена головним чином піснями, а казки, перекази, загадки, легенди майже не збереглися. Взаємопов'язаний з побутом пісенний фольклор супроводжував майже всі родинні та календарні свята та достатньо добре зберігся. Календарний фольклор предаставлений світськими та духовними колядками, віншуваннями, обрядовий фольклор - весільними та поховальними піснями. Післяобрядовий представлений баладами, соціально-побутовою лірикою, жартівливими, сатиричними та танцювальними зразками.

  Скачати повний текст

З урахуванням вимог сучасної парадигми освіти теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику формування комунікативних умінь і навичок учнів VIII - XI класів шкіл нового типу (гуманітарних ліцеїв) на уроках риторики. Уточнено педагогічні умови ефективного використання запропонованої методики й удосконалено критерії визначення рівнів сформованості комунікативної компетенції старшокласників. На основі поетапного розподілу навчального матеріалу з урахуванням вікових особливостей і рівня підготовленості учнів розроблено зміст програми з риторики, використання якої дає можливість поступово поглиблювати, ускладнювати та удосконалювати теоретичний матеріал шкільного курсу з даної дисципліни. Обгрунтовано оптимальні шляхи формування комунікативних умінь і навичок учнів. Визначено основні джерела добору навчальних форм, типів і методів на уроках риторики. Розглянуто жанрову специфіку ділових, рольових, інтелектуальних ігор, розроблено різнорівневі домашні завдання та мовленнєво-мисленнєві вправи. Ефективність розробленої методики підтверджено експериментально.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі викладено результати теоретичного та експериментального дослідження формування соціокультурної компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки.Охарактеризовано сутність ключових понять у контексті проблематики дослідження, розглянуто теоретичні аспекти формування соціокультурної компетентності майбутніх соціальних працівників, подано теоретичні напрацювання з проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери в умовах закладу вищої освіти.Визначено та описано структуру соціокультурної компетентності майбутніх соціальних працівників, яка включає мотиваційно-ціннісний, когнітивний, конативно-комунікативний і рефлексивний компоненти. Визначено та охарактеризовано організаційно-педагогічні умови формування соціокультурної компетентності майбутніх соціальних працівників. Розроблено й обґрунтовано структурно-функціональну модель формування соціокультурної компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки.Подано результати емпіричного дослідження, які засвідчили позитивну динаміку рівнів сформованості соціокультурної компетентності майбутніх соціальних працівників, ефективність авторської моделі, що було підтверджено за допомогою математико-статистичного аналізу даних^UThe thesis presents the results of theoretical and experimental research of sociocultural competence formation in future social workers in the process of their professional training.The author characterizes the essence of key concepts within the context of research problems; considers theoretical aspects of sociocultural competence formation in future social workers; presents theoretical developments on the issues of professional training of future experts in social sphere in higher education institutions.When characterizing the content of the main notions in the context of the study of the sociocultural competence formation in future social workers, the author analyzed the definitions of key concepts, on which base the author's own definitions of theoretical concepts were clarified. The signs, types and characteristics of sociocultural competence are considered from different points of view proposed by various scientists. The essence of the concept «sociocultural competence of future social workers» is revealed.Theoretical aspects of sociocultural competence formation in future social workers who study in higher education institutions are considered. The purpose of formation of sociocultural competence of future specialists in the social sphere is revealed; the stages of future specialists' mastering of this competence during their educational activity are analyzed, and on this basis the sequence of its formation in the course of professional training of future specialists in social sphere is offered. The thesis also deals with the pedagogical conditions favorable for the implementation of the aforementioned process; feasibility of its implementation in the course of professional training in higher education institutions; role of the teacher in the formation of the studied type of competence in future professionals; ways, forms, means and methods of optimizing the process of sociocultural competence formation in future social employees, as well as their preparation for further professional activities.The characterization of professional training of future social work specialists in higher education institutions is provided. The author considers foreign and domestic experience as well as historical aspects of formation and development of professional training; purpose, tasks, principles, components and elements of professional training of future social workers; existing problems and ways of optimizing the researched process. The positive orientation of the professional training process in higher education institutions aimed at the formation of certain personal qualities, skills and abilities of future specialists is determined