Досліджено один з шедеврів російської класичної літератури у контексті поетичного буття автора, своєрідності виникнення, розвитку та розв'язання його конфлікту. Запропоновано критичне ставлення поширеного погляду на роман, за якого увага приділяється життєвому (соціальному) конфлікту. Цей конфлікт досліджено як перетворену форму поетичного конфлікту буття Тургенєва-автора. Трагічність головного героя роману інтерпретовано як архітектонічний ефект розв'язання любовного конфлікту в онтологічному сенсі поняття "кохання". Запропоновано трактування кохання як фундаментальної цінності, щодо якої були спрямовані пошуки твердих орієнтирів митцями російської літератури.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення концепту кохання в сучасній англійській мові як складного ментального поняття, представленого в єдності його змістового, образного, ціннісного складових і дискурсивній реалізації. Наукове дослідження проведено у межах когнітивного, аксіологічного та психолінгвістичного підходу щодо опису культурної специфіки мов світу. Особливу увагу приділено вивченню вербально-оформлених уявлень про концепт кохання, об'єктивований в сучасній англійській мові різнорівневими лінгвістичними засобами: від лексем на позначення самого почуття до дискурсивної взаємодії закоханих. Показано, що кохання як вербалізована універсалія позначена в англійській мові культурною специфікою на когнітивному та дискурсивному рівнях і безпосередньо пов'язана з системою цінностей англомовної лінгвокультури.

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєві тактики (МТ) у комунікативній ситуації (КС) "освідчення в коханні" з урахуванням різноманітних факторів мовленнєвого спілкування - соціальних ролей комунікантів, лексико-синтаксичних засобів, невербальних компонентів комунікацій. МТ визначено як стереотипну модель мовленнєвої поведінки певного соціуму, за допомогою якої мовець намагається реалізувати свою комунікативну інтенцію у конкретній ситуації спілкування. На підставі аналізу фактичного матеріалу виділено МТ, яким користується ініціатор мовленєвих актів у КС "освідчення в коханні". Розглянуто лексико-синтаксичні компоненти мовленнєвих актів і невербальні засоби спілкування комунікантів, які освідчуються в коханні. Завдяки здійсненому дослідженню встановлено залежність вибору МТ і невербальних засобів комунікації від соціальної ролі комуніканта. З'ясовано, що для успішного міжособистісного спілкування в КС "освідчення в коханні" вибір комунікантом найбільш психологічно доцільної форми вираження свого почуття має грунтуватися на експлікації емпатії, двоцентричного характеру любовних почуттів, здатності до ідентифікації та децентрації, що означає апріорне, безумовне прийняття іншої особистості, орієнтацію на її природну індивідуальну неповторність.

  Скачати повний текст

Досліджено дискурс козацтва в поезії маловідомих представників "української школи" польського романтизму, яка є інтегральною складовою культурної парадигми українсько-польського пограниччя. "Українську школу" розглянуто у взаємозв'зку з літературою, історією, фольклором українського народу. Відзначено, що ідейно-естетичним центром творів поетів цієї школи є образ козака, надзвичайно популярний і поширений у польській літературі першої половини XIX ст. внаслідок екстраполяції європейських романтичних тенденцій звернення до історизму та фольклоризму. Розглянуто численні втілення образу козака у поетичних творах польських романтиків "української школи" у порівняльно-типологічному аспекті. З'ясовано, що топіка козацтва акумулює усе різноманіття топічних парадигм (свободи, кохання, поразки, помсти, смерті) і характеризується амбівалентністю зображення. Вивчено ментальні уявлення поетів даної школи про козацтво. Етнічні стереотипи (козака-українця, поляка, татарина, єврея), що мають місце в поезії "української школи", висвітлено у взаємному контексті та на підставі опозиції "свій" - "чужий". Встановлено, що особливої важливості у літературі пограниччя набуває категорія "іншого".

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному аналізові творчості Н.Левицької-Холодної (представленої збірками "Вогонь і попіл", "Сім літер", "На грані", "Перекотиполе", "Остання дія"), вихідним критерієм для якого служить присутність еротичного лейтмотиву. З'ясовується різниця між еротичним і порнографічним елементом у поетичній тканині, тлумачеться поняття "еротичний роман у віршах". На основі методу інтерпретації художнього тексту, психологічного і біографічного методів розглядаються проблеми філософії кохання і трагедії самотності у творчості Н.Лівицької-Холодної - творчості, що засвідчила повноправний розвиток еротичної лінії в українській поезії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано роль параметрів психосексуального розвитку та їх вплив на дорослу сексуальність жінки. Досліджено зв'язок симптомокомплексу маскулінності / фемінінності та компонентів інфантильної сексуальності жінки. Загальну структуру сексуальності визначено п'ятьма компонентами, які демонструють багаторівневу організацію жіночої сексуальності та відповідають п'яти архетипам, висвітленим у міфологічній літературі. Виявлено типологію жіночої сексуальності, яка характеризує певні типи сексуальної поведінки. Встановлено зв'язок властивостей особистісних характеристик з жіночою сексуальністю. Визначено розуміння сексуальності у жінок, оцінний показник сексуального задоволення та його роль у реалізації сексуального фантазування, сексуальних сценаріїв, структури кохання та партнерських стосунків. Розроблено програму психокорекції "Шлях до жіночності" та наведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чоловічий та жіночий дискурси на матеріалі любовної поезії Д.Павличка та Л.Костенко. Інтимну лірику розглянуто як засіб утвердження гуманістичних цінностей. Визначено особливості чоловічого та жіночого осягнення любові. Розкрито відбиту у слові вікову та статеву динаміку переживань закоханих ліричних героїв. Крізь призму об'єктивно існуючих опозицій виявлено аспекти співвідношення раціонального та емоційного, еротичного та морального у ліриці любові. Розкрито художні особливості творення образів ліричних суб'єктів та об'ктів кохання. Висвітлено філософські аспекти плинності інтимних почуттів. Обгрунтовано цілісність натури ліричних героїв. Встановлено, що інтимна лірика Д.Павличка та Л.Костенко відображає своєрідне поєднання двох докорінних суперечностей життя однієї особистості. Зазначено, що водночас спостерігається яскраве домінування маскулінної природи у ліриці Д.Павличка та фемінної - у ліриці Л.Костенко.

  Скачати повний текст

Концепт "кохання" являє собою багатокомпонентну та багатошарову структуру, що охоплює широке культурне тло. Структура концепту "кохання" представлена двома частинами: понятійною та культурно-фоновою. Словникове тлумачення лексеми "кохання" реалізується в німецькій та українській мовах шістьма типами значень з розподіленням між двадцятьма семантичними ролями, що інтегруються в предметний, акціональний і компаративний фрейми. Номінативне поле "кохання" налічує 230 лексем, і поділяється на три мікрополя, які взаємоперехрещуються (синонімічне, антонімічне й асоціативне). Істотне місце в семантичному просторі семеми "кохання" посідає метафоричний складник, його аналіз з застосуванням фреймового підходу підтверджує існування типових моделей мислення та поведінки носіїв німецькомовної й української культур. Гендерні особливості семантики асоціатів і синонімів об'єктивують наявність двох типів концептосфер - кохання жіночого та кохання чоловічого.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження лексичної ідіосистеми роману давньогрецького письменника кінця II ст. н.е. Лонга "Дафніс і Хлоя". Актуальність теми наукового дослідження обумовлена необхідністю всебічного вивчення лексичної ідіосистеми твору в семантико-функціональному та концептуальному вимірах давньогрецької мовної картини світу. На підставі вивчення словника мови письменника охарактеризовано лексичні мікросистеми (лексико-граматичні класи, лексико-семантичні групи, концептуально-тематичні поля (КТП), концептуально-тематичні групи) як виразники ідіостилю письменника, обгрунтовано зв'язок лексичної ідіосистеми письменника та концептуальної структури художнього тексту. Наведено порівняльну характеристику іменникових домінант у давньогрецьких романах I - III ст. н.е. (Лонга та Ксенофонта з Ефесу, Харитона, Ахілла Татія, Геліодора) для підтвердження гіпотези про унікальність мовостилю Лонга. Узагальнено роль Лонга у розвитку лексичного складу давньогрецької мови. На підставі виділення КТП ("Природа", "Пастуше життя", "Кохання") у лексичній ідіосистемі роману Лонга "Дафніс і Хлоя" визначено особливості функціонування домінантних лексем, що забезпечують основну змістово-фактурну інформацію твору, а також беруть учать у творенні художніх образних засобів (метафор, епітетів, порівнянь), які залежать не тільки від теми, жанру та сюжету твору, але й відображають індивідуальні стилістичні уподобання письменника.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантичні та структурні особливості концепту MINNE / КОХАННЯ. Запропоновано шестикомпонентну модель семантичної структури досліджуваного концепту в поєднанні поняттєвого, образного, символьного, ціннісного, національно-культурного й ідейного компонентів. Структуру концепту MINNE / КОХАННЯ доповнюють субконцепти ЧОЛОВІК І ЖІНКА. Їх зміст вербально реалізують портретні та поведінкові характеристики жінки та чоловіка епохи Середньовіччя, а також основні вияви почуття кохання, класифіковані за різними параметрами.

  Скачати повний текст

Розкрито значення ліричної пісні у жанровій системі національного фольклору, осмислено особливу роль у ній пісні кохання. Досліджено тематичні мотиви й особливості поетики кримськотатарської фольклорної любовної лірики. Розглянуто макам - старовинний фольклорний жанр, в якому превалюють тужливі любовні мотиви та зрідка означаються світлі надії. Доведено, що глибинна емоційність зразків цього жанру поєднується з філософічною медитативністю. Проаналізовано найбільш поширений у кримськотатарському пісенному фольклорі жанр легкої ліричної пісні, в якому також превалюють любовні мотиви. З'ясовано, що для цих пісень характерна жвавість, часто грайливість, яка ефективно контрастує з відчутною у них елегійною тональністю. У легких ліричних піснях виділено три основні цикли - пісні сумного кохання, долання тривог і скрут, щасливої любові. Зроблено висновок, що характерними особливостями поетичного світу кримськотатарської народної любовної пісні є проникливе осягнення печалей і радостей кохання, передача широкої гами почуттів, тонких настроєвих відтінків, інтонаційне багатство, мальовнича метафоричність і символічна сконденсованість лаконічної образності, динамічний розвиток ліричного сюжету, за яким нерідко вгадуються обриси сюжету фабульно-оповідного, стрункість і вигадливість композиції (лінійної, ретроспективної, мозаїчної, система експресивних повторів, яка посилює орнаментальність і чітку злагодженість викладу, вишукана звукова та ритмічна організація.

  Скачати повний текст

Виокремлено за допомогою аналізу романів, повістей та оповідань Г. Пагутяк такі ознаки метароману у її прозі, як структурування індивідуально-авторської моделі світу, що заснована на протиставленні жорсткого світу та фантазійного притулку, наскрізні мотиви втечі від світу, пошуку притулку, втраченого раю, спокою, кохання та материнства, моделювання ідентичності героя, його відчуженості від світу, інтер- й автоінтертекстувальні конструкції, система повторюваних образів. Досліджено хронотопічні параметри трирівневої моделі світу (жорсткий світ / притулок / проміжна зона (околиця, пустеля, ліс)). Проаналізовано такі види інтер- й автоінтертекстуальності, як алюзії, варіації на тему претексту, переказ сюжету одного твору в тексті іншого, коментуюче посилання на претекст, дописування чужого або власного тексту. Доведено, що єдність творів письменниці забезпечується наскрізними моделлю світу, сюжетними схемами, образами та мотивами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генетичні інтертекстуальні джерела та своєрідність часо-просторового континууму у романі А.Мердок "Приємне і Благе", в якому реалізується комплекс неоплатонічних ідей, пов'язаних з проблемами кохання, дружби, милосердя, взаєморозуміння. Висунуто й обгрунтовано гіпотезу щодо визначної ролі пасторальної модальності у художньому моделюванні простору та часу даного твору. Розглянуто провідні елементи пасторальної модальності, що бере витоки у пасторальному романі Відродження і трансформується в межах постренесансних стильових течій. Вперше здійснено аналіз семантики та функцій системи локусів, які мають пряме та метафоричне значення, формують "Дім Буття", метонімічно представленого в "Приємному і Благому". На основі аналізу художнього простору і часу даного роману можна вважати А.Мердок романісткою періоду "переходу від модернізму до постмодернізму".

  Скачати повний текст

Досліджено паралелі художнього розвитку музичного театру Китаю та Європи з акцентуванням уваги на архетипах трікстера у вираженні жіночих позитивних персонажів і випередженні китайським театром втілення романтичних колізій європейської опери у мистецтві Середньовіччя як "китайського Ренесансу" - заради органіки виконавської концепції відповідних партій у вокалістів Китаю та Європи. Уперше обгрунтовано ідею "передромантизму" в китайському мистецтві, що традиційно роглядається з позицій "непроникного раціоналізму". Виявлено домінування "передкласицистських" типових установок у художній класиці Китаю епохи Середньовіччя. Виділено "вічні" образи жінок-героїнь, що жертвують собою заради ствердження високого Кохання, проведено їх дослідження у контексті прояву паралелей китайський Схід - європейський Захід. Уперше обгрунтовано ідею архетипового навантаження - міфологему трікстера - у сюжетах-образах про Кохання-жертву. Досліджено смислові паралелі китайської та європейської опери. Виявлено, що музичне мистецтво Сходу випереджає західне щодо розгляду теми романтичного жертовного кохання. Уперше у даному аспекті проаналізовано опери європейських композиторів - Верді, Чайковського, Дебюссі, Пуччіні, а також зразки китайського оперного мистецтва. Вперше досліджено вокальну риторику європейської та китайської опер у втіленні позитивного характеру, героїчні риси якого "пророщені" культурною архаїкою трікстерства.

  Скачати повний текст

Розглянуто поетику постмодерністської інтелектуальної драми Т.Стоппарда. Наведено огляд розвитку інтелектуалізму в європейській художній літературі, початковим етапом якого вважається доба Просвітництва. Встановлено, що постмодерністська драма Т.Стоппарда акумулює ознаки інтелектуалізму новітнього типу. Поетику інтелектуальних драм митця проаналізовано у трьох головних аспектах: специфіку картини світу та концепцію героя; інтертекстуальність; принцип гри. Виявлено їх постмодерністську та постструктуралістську забарвленість: світ, людська доля, художній твір у контексті драм є текстом у постструктуралістському розумінні, в якому відсутні звичні опозиції "життя - смерть", "гра - реальність". Досліджено оригінальну концептуальну тріаду Т.Стоппарда - "кохання - забуття - творчість". Висвітлено еволюцію героя від блазня-псевдоінтелектуала до мислителя, а його статус визначено як парадоксальний та двоїстий. Виявлено присутність інтертекстуальності не лише у діалогах, але й у ремарках. Розглянуто розгалужену систему лейтмотивів, а також наявні/приховані пародокси, мовну гру, елементи метатеатральності, які свідчать про установку на тотальну гру, де всі рівні - від художньо-естетичних до філософських - висвітлюють прихований трагізм буття.

  Скачати повний текст

Відзначено, що романна творчість В.Винниченка представлена на широкому історичному та літературному тлі кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано теми шлюбу, стосунків між статями, народження дітей, кохання. Розглянуто основні проблеми, що були в центрі уваги Винниченка-митця - гру інстинктів, боротьбу свідомого та позасвідомого, поєднання тваринного та людського, божого та диявольського начал у людині тощо. Романи В.Винниченка "Чесність з собою" (1911), "Рівновага" (1912), "По-свій" (1913), "Божки" (1914), "Заповіт батьків" (1914), "Хочу" (1915), "Записки кирпатого Мефістофеля" (1916) розглянуто у порівнянні з кращими творами українських, російських та західноєвропейських письменників.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження феномену залежного кохання у жінок, зокрема, розглянуто його структурну та функціональну організацію. Проаналізовано особливості організації стосунків залежного кохання на особистісному, емоційному та тілесному рівнях, досліджено зв'язок залежності з ранніми травмами та структурою особистості жінок. З'ясовано, що особливістю структури залежного кохання у жінок є дефіцит таких його компонентів, як близькість і відданість. Виявлено, що показник пристрасті статистично не відрізняється від норми, що свідчить про структурний дисбаланс залежного кохання. Розкрито особливості емоційного та тілесного досвіду у жінок, які знаходяться у стосунках залежного кохання. Досліджено психологічну тілесність залежного кохання. Проаналізовано ранній травматичний досвід залежних жінок. Виділено три типи психотравм: травма позбавлення, травма симбіозу та травма, пов'язана з труднощами асиміляції сексуальності. Визначено особистісні риси жінок, які знаходяться у стосунках залежного кохання: субмісивність, висока тривожність, напруженість, високий рівень самокритики.

  Скачати повний текст

Здійснено поглиблений аналіз природи художньо-образного мислення Л.Костенко у контексті її духовних осягнень людського буття. Досліджено своєрідність світовідчуття, світопереживання та світомислення поетеси у симбіозі філософської глибини поетичних візій з оригінальністю образного простору. Проаналізовано історіософський аспект художнього світу письменниці, її філософську концепцію природи та етико-естетичні особливості лірики кохання. На підставі мікро- й макроаналізу художніх текстів Л.Костенко досліджено модель часопросторової картини художнього світу поетеси. З'ясовано особливості вираження основних принципів віталізму та екзистенціоналізму у текстах Л.Костенко. Реконструйовано поетичну картину українського світу, відображеного у ліричних та ліроепічних творах поетеси.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено літературну спадщину Я.П. де Бальмена в контексті російської романтичної прози першої половини XIX ст. та розкрито її ідейно-естетичне значення. Вперше здійснений аналіз повістей, які дійшли до нас у рукописній збірці, засвідчив, що Я.П. де Бальмен був обдарованим письменником-романтиком. Незважаючи на учнівський характер деяких творів, його збірка має історико-літературне значення. В ній досить рельєфно відобразилися час і людина часу; вона розширює наше уявлення про російську романтичну прозу. У контексті наявної в науці типології російського романтизму творчість Я. П. де Бальмена можна віднести до найбільш поширеного типу психологічного романтизму. У ній відсутні громадянські мотиви, політичні ідеї, проте утверджуються високі моральні ідеали добра, людяності, чистоти почуттів. Крізь усі твори письменника проходить тема кохання, що належить до числа вічних тем світової літератури, яку особливо часто культивували романтики. У меланхолійній тональності творів автора, у гіпертрофованій чутливості й екзальтованості його ліричного героя вгадуються мотиви "Страждань молодого Вертера" Й.В. Гете. Ефектний драматизм сюжетних ситуацій, емоційна напруга авторської оповіді, пишномовність і патетика, пов'язані з намаганням відтворити постать відчайдушного романтика, зближують повісті Бальмена з творами О.О. Бестужева-Марлінського й його послідовників. Разом із тим, їм бракує ідейної широти та національної орієнтації, властивих, наприклад, ранньому М.В. Гоголю.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми поетичної специфіки української ліричної пісні в контексті еволюції пісенних традицій, реконструкції та семантичної інтерпретації таких типологічних ознак пісень про кохання, як типи ментальних структур, мотифем, мотивів, міфологем у фольклорних текстах, а також у давніх літературних пам'ятках XVII - XVIII ст. На мисленнєвому, емотивному, психологічному рівнях досліджено закон художнього мислення, психологічні та прагматичні функції ліричної пісні з урахуванням типології та історичної трансформації семантичних реалій. Переосмислено пісенний матеріал в контексті загальної фольклорної моделі, розуміння пісні про кохання як стійкої мікросистеми єдиного свідомісного та художнього комплексу духовної культури етносу.

  Скачати повний текст