Дослідження впливу та виявленню трансгуманістичних ідей у сучасній візуальній культурі. Робота пропонує аналіз візуальних медіа, таких як кіно, ігри, сучасне мистецтво та інші форми візуального вираження, що демонструють і розвивають концепції трансгуманізму.В роботі проаналізовано різноманітні аспекти трансгуманізму, включаючи покращення людських можливостей за допомогою технологій, зміну природи ідентичності, етичні питання, пов'язані з технологічним розвитком та роль трансгуманізму у формуванні майбутньої культурної парадигми. Об'єктом дослідження є зображення та репрезентація трансгуманізму у візуальних творах сучасної культури. Проаналізовано візуальні символи, образи, теми та стилістику, що пов'язані із трансгуманістичними ідеями, а також розглядаємо їхнє відображення у мистецьких та медійних площинах.Дисертація використовує концептуальний підхід, поєднуючи методи компаративістького аналізу медіа, культурології, філософії та соціології для розуміння впливу трансгуманізму на сприйняття та образи сучасного світу. Результати дослідження дозволяють краще зрозуміти, як трансгуманістичні концепції відображаються у візуальних формах мистецтва і медіа, та створити більш повний образ ролі технологій у формуванні культурної ідентичності.Дисертація включає в себе докладні дослідження таких ключових аспектів:– Аналіз візуального простору трансгуманістичних ідеалів у кінематографі, мистецтві та інших медійних формах.– Вивчення ролі візуального у поширенні та популяризації трансгуманістичних концепцій у сучасному суспільстві.– Аналіз сприйняття візуальних образів та їхнього впливу на формування світогляду глядачів та споживачів візуальної культури.– Розгляд філософських, естетичних, етичних та моральних аспектів, пов'язаних із зображенням трансгуманістичних ідеалів у візуальних творах та вплив трансгуманізму на війну в Україні.Дослідження є важливим для академічної спільноти, культурологів, медіа-дослідників та всіх, хто цікавиться впливом трансгуманізму на сучасну візуальну культуру і медіа. Робота сприяє розширенню нашого розуміння та діалогу щодо теми трансгуманізму, що має важливе значення в контексті сучасних технологічних та культурних трансформацій. Результати дослідження дозволять краще розуміти вплив трансгуманізму на візуальну культуру, а також виявити суттєвий внесок цих ідей у сучасне мистецтво та медійну сферу. Робота має науковий та культурний потенціал та відкриває нові перспективи для подальших досліджень у цій області.Актуальність, постановка проблеми і перспективність дослідження обумовлена статусом трансгуманізму в культурі, завдяки впровадженню комп’ютерних технологій в усі сфери життєдіяльності суспільства виникає багато нових тем, в яких питання про місце людини в просторі стає важливим для вивчення філософами.^UA study of the impact and discovery of transhumanist ideas in modern visual culture. The work offers an analysis of visual media such as film, games, contemporary art and other forms of visual expression that demonstrate and develop the concepts of transhumanism.The paper analyzes various aspects of transhumanism, including the enhancement of human capabilities through technology, the changing nature of identity, ethical issues related to technological development, and the role of transhumanism in shaping the future cultural paradigm. The object of research is the image and representation of transhumanism in visual works of modern culture. Visual symbols, images, themes and stylistics related to transhumanist ideas are analyzed, and we also consider their reflection in artistic and media planes.The dissertation uses a conceptual approach, combining methods of comparative media analysis, cultural studies, philosophy, and sociology to understand the impact of transhumanism on perceptions and images of the modern world. The results of the study allow a better understanding of how transhumanist concepts are reflected in visual forms of art and media, and create a more complete picture of the role of technology in the formation of cultural identity.The dissertation includes detailed studies of the following key aspects:– Analysis of the visual space of transhumanist ideals in cinematography, art and other media forms.– Study of the role of the visual in the spread and popularization of transhumanist concepts in modern society.– Analysis of the perception of visual images and their influence on the formation of the worldview of viewers and consumers of visual culture.– Consideration of philosophical, aesthetic, ethical and moral aspects related to the depiction of transhumanist ideals in visual works and the impact of transhumanism on the war in Ukraine.The study is important for the academic community, cultural studies, media researchers, and anyone interested in the impact of transhumanism on contemporary visual culture and media. The work contributes to the expansion of our understanding and dialogue on the topic of transhumanism, which is important in the context of contemporary technological and cultural transformations. The results of the research will allow a better understanding of the impact of transhumanism on visual culture, as well as reveal the significant contribution of these ideas to modern art and the media sphere. The work has scientific and cultural potential and opens new perspectives for further research in this area.The relevance, formulation of the problem, and perspective of the research is determined by the status of transhumanism in culture, thanks to the introduction of computer technologies into all spheres of life in society, many new topics arise in which the question of the place of man in space becomes important for philosophers to study.

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

  Скачати повний текст

Визначено основні модифікації у жанровій структурі та поетиці сучасного іспанського роману внаслідок його взаємодії з мистецтвом кінематографу. Досліджено моделі сприйняття у просторі візуальної культури, запропоновані іспанськими авторами. Вивчено тексти іспанських романів 1990-х рр., відібрані за критерієм репрезентативності стосовно теми дослідження. Визначено змістово-поетикальні модифікації у текстах сучасних іспанських авторів і показано вплив ідеологічних концептів і технік, запозичених з кінематографу, що зумовлює творення нового типу персонажа, формування якого зумовлене існуванням у просторі екранної культури. Запропоновано текстуальний аналіз відомих романів А. Переса Реверте, Х. Мадрида, Р. Лоріги, Е. Ліндо, Х. Серкаса, Х. Марсе та Е. Віла-Матаса. За результатами проведеного дослідження з'ясовано наявність різних типів кінематографічних запозичень з літератури Іспанії 1990-х рр., які можуть виникати на всіх рівнях організації тексту та його взаємодії з читачем.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічну діяльність видатного українського кінорежисера та письменника О.П.Довженка (1894 - 1956 рр.) у контексті становлення мистецької кіноосвіти на Україні. До наукового обігу залучено раніше невідомі архівні матеріали. На підставі аналізу широкої джерельної бази висвітлено процес становлення О.П.Довженка як педагога та митця. Визначено фактори, що вплинули на формування його педагогічних поглядів, а також структуру й особливості функціонування мистецьких кінозакладів України, в яких він викладав. Значну увагу приділено розробці та впровадженню в життя новаторських педагогічних експериментів О.П.Довженка. Висвітлено його діяльність у вищих навчальних закладах (Київському державному інституті кінематографії, Всесоюзному державному інституті кінематографії, Київському театральному інституті) та внесок митця до становлення та розвитку кіноосвіти в Україні, а після її знищення - як реорганізацію художнього факультету КДІКу намагання відродити національну систему освіти кінематографічних кадрів.

  Скачати повний текст

Досліджено хромосфери Сонця в лініях гелію за спектрогеліограмами у лінії 1083 нм, а також у лінії 587,6 нм D₃ за результатами кінематографічних безщілинних спостережень сонячних затемнень. Вперше за результатами спостережень двох затемнень отримано розподіл поверхневої яскравості у хромосферній лінії D₃ уздовж усієї частини спостережуваного лімба. Вперше для значної частини сонячного лімба виявлено максимум поверхневої яскравості хромосфери в лінії D₃ на висотах, менших, ніж 500 км. За результатами вивчення зображень Сонця у крилах лінії He 1083 нм показано, що сонячний вітер з коронарних дір починає прискорюватися з хромосомних висот. Результати досліджень трьох хромосферних спалахів показали, що за спостереженнями Сонця в лінії 1083 нм можна виявити зв'язок між спалаховими областями в хромосфері та центрами активності, розташованими в короні.

  Скачати повний текст

Здійснено нову інтерпретацію повісті "Тіні забутих предків" на базі концепції міфологічного символізму, засадничим принципом якої є теорія символічних форм німецького вченого Е.Кассірера, що уможливлює осмислення міфопоетики повісті на рівні форм споглядання (простору, часу, числа, на рівні форм життя, тобто визначення суб'єктивної дійсності у міфологічній свідомості дешифрує специфіку міфологічного імпресіонізму, у межах якого розглянуто тотемічний символізм як засіб індивідуалізації героїв. Відзначено, що самобутність модерної поетики повісті "Тіні забутих предків" залежить від суміжних видів мистецтва, а саме: образотворчого (символіки колористичного нюансування), музики (динамічної організації тексту засобами евфонії та евритмії) і кінематографу (на рівні структури), - і детермінує її синестезійну природу.

  Скачати повний текст

Досліджено застосування психоаналітичної концепції суб'єкта у теорії кіно та сформульовано критичну стратегію "повернення до психоаналізу", що передбачає реконтекстуалізацію психоаналітичних понять та систематизацію основних розробок у галузі психоаналітичної теорії кіно. Здійснено реконстекстуалізацію ряду понять ("регресія", "психоз", "перверсія", "бажання", "насолода", "погляд") у психоаналітичні тексти. Диференційовано проблемне поле психоаналітичної теорії кіно на проблеми "враження реальності" (l'impression de realite) та кінематографічної ідентифікації як ефектів позиціювання суб'єкта кінематичним апаратом, розкрито їх психоаналітичні імлпікації. Доведено неадекватність рецепції ідей засновника психоналітичної теорії кіно Ж.-Л.Бодрі. Обгрунтовано можливості застосування нової стратегії "повернення до психоаналізу" для розробки адекватного способу застосування психоаналітичної концепції у теорії кіно.

  Скачати повний текст

У роботі узагальнено і теоретичні спостереження щодо засобів і прийомів кінематографу та їхньої імплементації в літературну творчість, і критичну рецепцію творчості Є. Гуцала; досліджено ознаки кінематографічного мислення письменника; виявлено реалізовані види та окреслено функції монтажу в романах Є. Гуцала; простежено еволюцію кінематографічного мислення автора.Критично проаналізовано дискусію щодо синтезу літератури та кінематографу. Осмислені і чинники принципової відмінності цих видів мистецтва (характер сприйняття, виражальні засоби тощо), і підстави визначення їхнього міцного зв'язку (потенціал образного світу, множинність інтерпретацій). У дослідженні стверджується, що внаслідок синтезу мистецтв літературний твір набуває нової прикметної ознаки – розширення зображально-виражальних засобів, унаслідок чого посилюється енергетичний потенціал художнього слова на читача.^UThe work summarizes both theoretical observations on the means and methods of cinema and their implementation in literary work, and a critical reception of the work of Y. Hutsalo; signs of cinematic thinking of the writer are investigated; realized types and outlined functions of editing in Y. Hutsalo's novels are outlined; the evolution of the author 's cinematic thinking is traced.The work critically analyzes the discussion on the synthesis of literature and cinema. The factors of fundamental difference between these types of art (the nature of perception, means of expression, etc.) and the grounds for determining their strong connection (the potential of the figurative world, the multiplicity of interpretations) are also understood. The study argues that as a result of the synthesis of arts, a literary work acquires a new distinctive feature - the expansion of pictorial and expressive means, which increases the energy potential of the artistic word to the reader.

Досліджено актуальні питання теоретичного та правозастосовного характеру, пов'язані зі створенням і використанням кінематографічного твору як об'єкта права інтелектуальної власності та захистом суб'єктивних прав інтелектуальної власності на нього. Розкрито сутність поняття й ознаки кінематографічного твору, визначено особливості його правової охорони. Досліджено існуючі у чинному матеріальному праві України колізії щодо правового регулювання створення та використання кінематографічного твору як об'єкта права інтелектуальної власності. Запропоновано внести зміни до чинного законодавства з метою вирішення даних проблемних ситуацій. Доведено, що у випадку можливого самостійного використання об'єктів-елементів кінематографічного твору єдиним їх автором є особа, яка створила цю частину своєю працею, що носить творчий характер. Встановлено, що юридичні особи набувають на підставі договору похідних прав інтелектуальної власності на кінотвір у цілому. Розглянуто механізми реалізації та захисту суб'єктивних прав на кінематографічний твір.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне системне дослідження звукового рішення фільму як одного з головних компонентів його образної структури. Розроблено й впроваджено субтрактивний, адитивний й інтеграційний методи синтезу образної структури, адаптовані для художнього аналізу з теорії світла й технології синтезу звуку. Образну структуру фільму розглянуто як складну й багатошарову систему з асоціативними зв'язками по горизонталі (об'єднання мови, музики, звукових ефектів й атмосфери у звукову картину), вертикалі (звукозоровий контрапункт) і в масштабі формоутворення (лейтелементи, принципи симфонізму, перенесення в кінематограф принципів традиційної будови балади, думи, народної драми - вертепу). Проаналізовано досвід застосування субтрактивного, адитивного й інтеграційного методів синтезування образності на прикладі українських ігрових фільмів. Розглянуто новітні засоби виразності багатоканальних систем кіно.

  Скачати повний текст

Вперше проведено вивчення англомовних текстів з кінематографічної проблематики (ТКП) у лінгвокогнітивному та комунікативному аспектах. Розкрито вторинну природу даного виду ТКП як первинних креолізованих текстів. На підставі результатів лінгвокогнітивного дослідження ТКП визначено їх семантичну структуру та викоремлено ключові концепти, вербалізовані в даних текстах. З'ясовано комунікативно-композиційну структуру, а також комуніктативні стратегії та тактики побудови англомовних ТКП різних жанрів.

  Скачати повний текст

Вивчено роль і функції пейзажних мотивів та образів у художній системі російського символізму. За результатами системно-цілісного аналізу простежено образно-мотивну структуру (систему пейзажних образів-концептів) пейзажної лірики в творчій спадщині видатних представників двох поколінь російського символізму на межі ХІХ - ХХ ст. - К.Бальмонта та О.Блока - як в окремих творах і циклах, так і в аспекті ідейно-художньої еволюції творчості обох поетів. Специфічні особливості поетики та своєрідність творчого методу К.Бальмонта та О.Блока-пейзажистів розглянуто в тісному взаємозв'язку з новаторськими пошуками в інших видах мистецтва "срібного віку" російської культури, зокрема, кінематографії.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне науково-історичне дослідження з історії формування системи політичної цензури в УРСР у 1928 - 1938 рр. Виявлено спільні та відмінні ознаки механізму її функціонування в РСФРР та УРСР. Досліджено особливості діяльності партійно-державних органів цензури в культурно-освітніх установах і закладах. Показано залежність періодичної преси від цензури, розглянуто організаційні форми політичного нагляду за діяльністю видавництва та випуском художньої та наукової літератури. Визначено політико-ідеологічну мотивацію, методи, форми та механізм вилучення книг з бібліотек і освітніх закладів. Розкрито організаційну та функціональну специфіку діяльності органів політичної цензури в установах радіомовлення, а також у сферах театрального мистецтва та кінематографії. Визначено особливості політико-ідеологічного нагляду за видавництвами. З'ясовано, за яких обставин періодична преса була суб'єктом цензури. Вперше розкрито специфіку функціонування органів цензури за репертуаром театрально-видовищних установ і кінематографом. Досліджено ідеологічний контроль цензури за художнім і політичним радіомовленням, випуском художньої літератури та діяльністю окремих митців.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено взаємозв'язку "мовних" форм та принципів з рушійними силами та специфічними ознаками розгортання тексту екранних творів. Розроблено нову концепцію архітектоніки фільму як особливого естетичного і професійного утворення, що виражає художньо-образну своєрідність видовища і забезпечується майстерністю режисури. Визначено специфіку функціонування епічних, драматичних, ліричних начал у кінематографі та проекцію їх формування на різнорідність телемовлення.

  Скачати повний текст

Встановлено, що джерелами інтертексту В.Пелевіна є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій. Складний комплекс цитат, алюзій, ремінісценцій охарактеризовано як центонні та визначено основний вид інтертекстуальності - мега/гіпертекстуальність. Виявлено функції інтертекстуальних елементів, які конструюють картину світу та концепцію героя. Доведено, що у складному світі пелевінського гіпертексту кожен протекст є глибоко обумовленим і виконує свої власні функції, підпорядковується логіці центруючого тексту-лідера (буддизму та його модифікації дзен-буддизму). Зазначено, що виявлення у творчості В.Пелевіна елементів синтезу свідчить про пошук письменником нових шляхів, кардинально протилежних деконструкції постмодернізму.

  Скачати повний текст

Досліджено кінематографічну рефлексію теорії З.Фрейда. Проаналізовано досвід кіноінтерпретації трьох складових ортодоксального психоаналізу - теорії позасвідомого, теорії дитячої сексуальності та теорії сновидінь, а також обгрунтовано необхідність їх цілісного осмислення. Акцентовано увагу на доцільності використання у понятійному апараті кінознавчої науки термінів "інтерпретація", "тілесність", "компенсація", що сприяють процесу міжнаукового збагачення, розширенню спектра її методологічних можливостей. Розкрито причину звернення до окремих положень "глибинної психології" К.Г.Юнга та "індивідуальної психології" А.Адлера, які відкривають нові обрії для сучасного кінознавства. Розглянуто доробок митців, які свідомо або позасвідомо використовували концептуальні положення теорії З.Фрейда у своїх фільмах, проаналізовано художні можливості кінотворів психоаналітичної орієнтації.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджуються особливості функціонування звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі, зокрема характеристики сучасної екранної культури, теоретичні основи використання звуку в кіно, телебаченні та інших аудіовізуальних творах, узаємодії його з зображенням як іншим елементом екранної роботи та роль звукозорового образу в культурі загалом.Останнім часом починають з'являтися культурно-мистецькі практики, що базуються на нових способах узаємодії із глядачем, формується «цифрова естетика», яка розширює можливості впливу на людську чуттєвість. Це дає змогу аудиторії під час перегляду більше занурюватися в аудіовізуальне видовище й краще розуміти та відчувати задум творців проєкту. Незважаючи на велику кількість праць, у яких розглядаються нові технології в мультимедіа, усе ж варто констатувати, що проблема трансформації звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі, яка інтегрована в усі сфери життя сучасного соціуму, досліджена недостатньо, чим і обумовлюється актуальність теми дослідження. Поза увагою дослідників залишаються питання формування звукозорового образу в сучасному кінематографі. Актуальним також є аналіз складників та інструментарію екранних творів, зокрема звукового наповнення, поєднання його з зображенням та його вплив на реципієнтів, який розкривається на матеріалі практичного досвіду сучасних звукорежисерів. Для вирішення зазначеної ситуації в науці було поставлено мету дослідження – спираючись на потенціал культурологічного підходу, проаналізувати процеси трансформації звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі. Об'єкт дослідження – сучасна аудіовізуальна культура. Предмет дослідження – трансформації звукозорового образу та його значення в різних видах та жанрах сучасного кінематографу.Наукова новизна роботи визначається всебічним міждисциплінарним аналізом трансформаційних процесів, що відбулись та відбуваються на початку ХХІ ст. у створенні звукозорового образу, і полягає в тому, що вперше в українській культурології системно досліджено роль звукозорового образу як засобу виразності у творах сучасної аудіовізуальної культури. Зокрема, у дисертації вперше систематизовано наявні теоретичні напрацювання щодо проблеми звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі; проаналізовано та охарактеризовано особливості трансформаційних процесів, що відбулись у створенні звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі; здійснено порівняльний аналіз створення звукозорового образу та його впливу на реципієнтів у кіно, театральному мистецтві, телебаченні, мультимедіа; розкрито характерні риси звукозорового образу як засобу виразності в новітніх аудіовізуальних практиках; проаналізовано твори різних видів та жанрів сучасного кінематографу в контексті питання ролі звуку у формуванні та створенні образу. Уточнено категоріальний апарат дослідження; естетичний, психологічний та соціокультурний аспекти звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі; сутність звукозорового образу та його характеристики.^URecently, cultural and artistic practices based on new ways of interacting with the audience are beginning to emerge, and a “digital aesthetics” is being formed which expands the possibilities of influencing human sensuality. This provides the opportunity for the audience to deeper immerse in the audiovisual spectacle and better understand and feel the idea of the project creators. Despite a large number of works examining new technologies in multimedia, it should be noted that the problem of transformations of sound-visual image in modern audiovisual culture, which is integrated into all the spheres of modern society, is insufficiently studied, which proves the relevance of the research topic. Researchers do not pay enough attention to the issues of sound-visual image formation in modern cinema. Not less relevant is the analysis of the components and tools of screen works, including sound content, its combination with the image and its impact on recipients, which is revealed on the basis of the practical experience of modern sound engineers.For solving this situation in science, the goal of the study was set – to do the analysis of the processes of transformations of the sound-visual image in modern audiovisual culture on the basis of the culture studies approach potential. The object of the research is modern audiovisual culture. The subject of the research is the transformations of the sound-visual image and its significance in different types and genres of modern cinema.The scientific novelty of the thesis is determined by the comprehensive interdisciplinary analysis of the transformations processes in the creation of a sound-visual image that have taken place and are taking place at the beginning of the XXI century and by the fact that for the first time in the Ukrainian culture studies, the role of a sound-visual image as a means of expression in the works of modern audiovisual culture is studied systemically. In particular, for the first time the existing theoretical developments on the problem of sound-visual image in modern audiovisual culture are summarized; the peculiarities of the transformations processes which took place in the creation of a sound-visual image in modern audiovisual culture are analyzed and characterized; a comparative analysis of the creation of a sound-visual image and its impact on recipients in cinema, theater and TV productions, multimedia was done; the characteristic features of a sound-visual image as a means of expressiveness in the latest audiovisual practices are revealed; works of different kinds and genres of modern cinema in the context of the role of sound in the formation and creation of the image are analyzed. The categorical apparatus of the research, aesthetic, psychological and socio-cultural aspects of the sound-visual image in modern audiovisual culture and the essence of the sound-visual image and its characteristics are specified.

Вивчено особливості процесів розвитку європейської та американської драматичної поезії, а також театральної практики XX ст. Виокремлено елементи останніх, які дають змогу стверджувати щодо наявності бурхливого відродження специфічного феномена драматургії - синкретичного метавиду мистецтв, видовищних за своєю суттю. Проаналізовано історичні й екзистенційні особливості функціонування витвору драматичної поезії у культурному універсумі як природному контейнері синкретичних утворень. Значну увагу приділено позалітературним якостям драматичного твору, яких він набуває у процесі інтеграції до багатовимірного простору культурної практики. Сценічний, кінематографічний і національно-культурний розвиток-трансфомацію визначено як його саморозвиток, природну та закономірну розбудову специфічних рис його літературної природи. Явище драматургії розглянуто у культурному контексті, грунтуючись на художніх традиціях різних видів мистецтва, канонах суб- і контракультурних утворень певної ойкумени, елементах провідних філософських учень, які детермінували духовний клімат конкретної країни за певної історичної доби. Детально проаналізовано випадки міжкультурної трансформації витворів драматургії як прикладів їх якісно нового саморозвитку, взаємопов'язаного зі зміною рецептивної парадигми твору та типологічної природи літературного та театрального мистецтв у системі канонів конкретного культурного середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано герменевтичний вимір візуального інтерпретування літературного твору. Розглянуто різні шляхи рецепції літератури засобами візуальних мистецтв, висвітлено проблемні місця інтерсеміотичного перекодування. Досліджено семантичні зміщення у кінематографічному інтерпретуванні наукової фантастики на рівні персонажів (візуальні конкретизації образів Піркса, Тихого, дійових осіб роману "Соляріс"), хронотопу фікційного світу, нарації. Простежено інтерпретативні можливості різних жанрів кіно, зокрема, анімаційного фільму. Конкретизовано явище конфлікту інтерпретацій ("Соляріс"). Розглянуто ідеологічний та мультикультурний виміри діалогу текст-інтерпретація, особливості реалізації горизонтів сподівання базового твору в кінотексті. Залучено широке контекстуальне тло на рівні наукового та художнього дискурсів. Приділено увагу вербальним аспектам візуалізації в іншомовному просторі.

  Скачати повний текст