Охарактеризовано соціально-економічне становище Радянського Союзу після завершення Другої світової війни. Визначено об'єктивні причини виникнення та розповсюдження голоду в країні (наслідки війни та сильна засуха в основних зернових районах країни у 1946 р.). Доведено пріоритетний вплив повоєнної економічної політики держави у виникненні голоду. Розглянуто способи виживання населення, зокрема розкрито роль західних регіонів Радянського Союзу у даному процесі. Досліджено опір голодуючих регіонів країни впровадженню державної політики створення недоторканих продовольчих резервів для підтримки прорадянських сил та режимів за кордоном за рахунок пограбування власного селянства. Проаналізовано основні наслідки трагедії - зубожіння населення, занепад сільського господарства та поглиблення демографічної кризи.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, хід, наслідки та специфічні особливості у контексті загальноукраїнських подій останньої чверті 1920-х - початку 1930-х рр. Проаналізовано процеси занепаду продуктивних сил подільського села, дезорганізації сільського господарства, що призвели до катастрофічного зубожіння народних мас. Встановлено причини широкомасштабної трагедії 1932 - 1933-х рр. на Поділлі, зокрема, колективізацію, розкуркулення, хлібозаготівлю. Значну увагу приділено особливостям голодомору у прикордонній смузі та його багатонаціональному характеру. Висвітлено комплекс політико-економічних заходів щодо подолання наслідків голодомору 1932 - 1933 рр. на Поділлі.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному дослідженню становища правобережного селянства наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. У роботі відображено динаміку чисельності, рівень освіченості, соціально-економічне становище, суспільну активність селянства Уманського повіту. Визначено, що однією з головних причин зубожіння найчисельнішої верстви населення було малоземелля, яке в пореформені роки ще більше зростало. Зазначається, що хліборобство було основним способом забезпечення селянина, проте успішне ведення сільського господарства, попри родючість ґрунтів, залежало ще й від забезпеченості тягловою силою. Встановлено, що посилення кріпосницької експлуатації селянства Уманського повіту призвело до загострення протестних настроїв основної маси населення та поширення селянських заворушень, а проведення селянської реформи 1861 р. не вирішило очікуваного селянами питання про наділення землею. Визначено, що найбільш масовим селянський рух другої половини ХІХ - початку ХХ ст. був саме на Правобережжі.^UThe thesis is devoted to a comprehensive study of Right-bank Ukraine's peasantry in late 18th – early 20th centuries. The general characteristics of Ukrainian rural population were shown on the example of Uman district in Kyiv province. The regional peculiarities of conditions the largest social stratum lived in during the studied period were also elucidated.The presented research describes the peasantry's way of life, social and economic status, population dynamics, educational level and social activities in Uman district in late 18th – early 20th centuries. It has been proved that the dynamics of the peasantry population in both Kyiv province and Uman district had a wave-like character. During the studied period Uman district, as one of the largest areas in terms of its territories and number of inhabitants, was agricultural region; the vast majority of its population lived in rural zones and was not properly educated. The Orthodox Church contributed greatly to the involvement of broad masses of the peasantry into school education. As a result, since the 1860s the church and parish education had become widespread. The thesis proves that, despite the noticeable changes in the issue of public education, peasantry education even in early 20th century can be stated as insufficient one. At that time the percentage of literate rural population was 10.6 per cent of the entire number of peasants in Uman district. In addition, the level of female education was much lower than male one.