Комплексно досліджено доброчинну діяльність на Волині (1793 - 1917 рр.). Висвітлено історичні та соціально-економічні передумови розвитку благодійництва, виникнення різних напрямків, форм і засобів доброчинної діяльності. На підставі аналізу й узагальнення архівних матеріалів, статистичних даних розкрито вплив політики держави на розвиток благодійництва у Волинській губернії. Відзначено, що у досліджений період відбувалась еволюція благодійної діяльності від релігійної до державної та громадської. Наголошено, що розвиток капіталістичних відносин спричинив пауперизацію частини населення, а також зростання активності добродійної допомоги цій категорії людей, створенню мережі філантропічних товариств і закладів. Доведено, що головними суб'єктами благодійництва була соціальна еліта - нащадки козацької старшини, дворяни, польські поміщики, знатні чиновники, купці, торгівці - представники різних національних меншин - евреїв, чехів, німців. З'ясовано вплив історинчих процесів, подій і явищ на еволюцію благодійництва у Волинській губернії.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему польської присутності на теренах Російської імперії на початок Першої світової війни й основні причини підтримки царської Росії на початку війни переважною частиною польської знаті та впливовою Народно-демократичною партією. Розкрито основні аспекти проавстрійської позиції Польської партії Соціалістичної - "Фракції революційної", відтворено історію розвитку польських парамілітарних формувань на теренах Галичини напередодні Першої світової війни. Висвітлено антивоєнну позицію Соціал-демократичної партії Королівства Польського і Литви та Польської партії Соціалістичної-лівиці напередодні та на початку Першої світової війни.

  Скачати повний текст

Досліджено місце східнослов'янських земель у зовнішньополітичних планах угорської династії Арпадів. Комплексно вивчено питання щодо відносин феодальної еліти Галичини та Волині до присутності на території Подністров'я угорських впливів. З залученням нових письмових і археологічних джерел досліджено військово-політичні відносини з Арпадами князів Романа Мстиславича, Данила Романовича, Мстислава Удатного і Лева Даниловича. Уперше з'ясовано роль і місце "Золотих булл" 1222 р. і 1231 р. у системі військово-політичних і дипломатичних зв'язків обох сторін. Досліджено їх вплив на зовнішньополітичні орієнтації галицької та волинської знаті. Установлено, що русько-угорські військово-політичні взаємини еволюціонізували у тісному взаємозв'язку з міжнародними подіями, що мали місце у Центрально-Східній Європі.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних матеріалів, законодавчих актів і наукової літератури розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані у річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури та складу, функцій, прав і повноважень, обмеження участі зібрання у системі органів влади. З'ясовано механізми та технології усунення зібрання від правління губернією, серед яких - позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій мало прояв у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про належність до привілейованого стану, а згодом - ревізії його діяльності. Найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання їх корпоративних прав. Зроблено висновок, що держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз'єднувала шляхетську солідарність і підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу та систематизації історичної, краєзнавчої, мистецтвознавчої, мемуарної літератури, архівних матеріалів здійснено комплексне дослідження дворянської сільської садиби Лівобрежної України XIX ст., визначено її роль у культурно-національногому розвитку країни. Обгрунтовано доцільність застосування дефініції "культурне гніздо" для характеристики форм реалізації світоглядних пріоритетів української знаті у просторі садиби. Визначено етапи соціальної та духовної генези даного феномену за моделями колективної й індивідуальної діяльності. Доведено, що еволюційний розвиток дворянських "культурних гнізд", рівень їх соціальної ефективності обумовлювалися формуванням національної ідеї у середовищі української інтелектуальної еліти. Особливу увагу приділено дослідженню історичної динаміки форм просвітницької та культурно-художньої праці, презентованих дворянською садибою. Сільські маєтки Лівобережної України охарактеризовано як осередки, де відбувалися процеси взаємозбагачення споріднених слов'янських культур та актуалізувалися світові духовні орієнтири. Зроблено висновок, що творча діяльність у межах дворянських "культурних гнізд" виконувала компенсаторну роль відносно державного простору, в якому українська культурно-мистецька спадщина не мала офіційного визнання. Обгрунтовано значення дворянської садиби як "культурної форми" національної самоідентифікації.

  Скачати повний текст

Досліджено питання генеалогії та землеволодіння княжих і шляхетських родів Південної Волині під час перебування регіону з кінця XIV ст. до кінця 60-х рр. XVI ст. в складі Великого князівства Литовського. На підставі широкого кола джерел встановлено час та обставини переходу Південної Волині під владу литовських князів і простежено формування території Кременецького повіту. Розкрито роль давньоруської спадщини та земельної політики литовських князів у формуванні на півдні Волині місцевої знаті. Виявлено та реконструйовано всі княжі й шляхетські роди, що володіли в регіоні маєтками, а також визначено склад належних їм володінь та простежено їх історію. Розглянуто структуру землеволодіння Кременецького повіту на межі нової доби.

  Скачати повний текст

З використанням матеріалів 25-річних спостережень у Канівському природному заповіднику проаналізовано зміни чисельності та складу населення гризунів у відповідь на наслідки господарського використання та техногенне забруднення території. Установлено, що спільною рисою реагування окремих видів на різні форми впливу є зміна типу динаміки на менш стабільний, що відбувається на фоні збільшення чисельності. Показано, що дестабілізація динаміки чисельності виявляється у вигляді розширення діапазону коливань показників, порушення характерної послідовності й тривалості окремих фаз, співвідношення величин приросту та скорочення населення. Зміни статевої та вікової структури населення демонструють наявність спільних рис, властивих окремим видам. Для всіх видів за умов техногенного забруднення характерне зменшення кількості самок. Наслідком господарського використання території є скорочення частки дорослих особин. Показано, що за умов антропогенного впливу відбуваються зміни співвідношення та статусу видів в угрупованні гризунів. На прикладі рудої нориці встановлено механізм дестабілізації динаміки населення, пов'язаний зі зміною репродуктивної стратегії. Визначено, що за даних умов зростання чисельності й дестабілізація її динаміки не обумовлені змінами індивідуальної плодючості, а визначаються лише кількістю самок, залучених до розмноження. Як головну причину зазначених феноменів розглянуто порушення відношень з кормовою базою. Порушення балансу між популяцією і середовищем призводить до знаття обмежувального впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що, ймовірно, супроводжується зростанням смертності особин і зниженням життєздатності нащадків.

  Скачати повний текст

Показано, що у період з I ст. до н. е. до початку I ст. н. е. більшість вірменських царів прагнула налагодити стосунки з римлянами. За допомогою союзу з Римом царі Великої Вірменії намагалися протистояти зростаючій експансії Парфії. Відзначено, що менш послідовною політикою була політика Риму стосовно вірменського царства. Гней Помпей перетворив царство Тіграна II з ворожої на дружню державу, однак Марк Ліціній Красс та Марк Антоній порушили союзні відносини з Артаваздом II. Август спробував повернутися до традиційно дружньої політики стосовно Вірменії, але потім був змушений відкрито втрутитись у внутрішні справи союзної держави. Зроблено висновок, що у даний період Велика Вірменія перетворилася на другорядну державу. Політика Риму в другій половині I ст. до н.е. сприяла посиленню сепаратистських настроїв серед вірменської знаті. Занепад Великої Вірменії негативно відбився на політиці римлян у регіоні, тому що вони втратили надійного союзника та були змушені постійно піклуватися про забезпечення свого впливу у Вірменії.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід для обчислення термодинамічного потенціалу, який полягає у зведенні відповідного негауссівського функціонального інтеграла до гауссівської форми з перенормованою кореляційною функцією "густина - густина". Показано, що в такому підході для розрахунку цього потенціалу достатньо знати ефективний потенціал міжелектронної взаємодії. У цьому ж підході знайдено загальний вираз для s-частинкової функції розподілу електронів. Розраховано унарну та бінарну функції розподілу електронів у випадку моделювання поверхневого потенціалу потенціальною сходинкою. На їх основі проведено розрахунок поверхневих характеристик напівобмеженого металу: дипольного бар'єра та поверхневої енергії.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується взаємна кореляція проблеми "початку" і "кінця" філософії історії як системи. Зазначається, що "початок" філософії є результатом саморефлективної систематизації філософської і історичної свідомості до рівня поняття "історія" як телеологічного, гомогенного, інтелігібельного в своїй раціональності процесу. Виділені перехідні форми становлення філософії історії: "передфілософія історії"; християнська теологія історії, або "протофілософія історії"; етап системного оформлення і його завершення в класичній філософії історії Гегеля. Висувається гіпотеза про "кінець" філософії історії як її структурно-епістемологічну диференціацію: одночасно "розчинення" філософії історії в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історії, покликаному визначати, що і як ми можемо знати про історію, та її розпад на окремі "розділи" досліджень. Обгрунтовується положення про відповідність "кінцю" філософії історії на теоретичному рівні історичного пізнання зміни парадигми "всесвітньої історії" парадигмою "загальної історії" на його емпіричному рівні історичної науки. "Загальна історія" не об'єднує всі історичні події, тенденції і процеси в лінійно-прогресивному ряді всесвітньої історії, а в системному аналізі історичних змін суспільства множить кількість подій і структур, а також зв'язків і відповідності між ними. Паралельно відбувається заміна великого синтезу історії людства у всесвітньому масштабі, малим, - як правило, цілісним образом людини у всьому різноманітті її виявів в конкретно-історичному середовищі.

  Скачати повний текст

У результаті виконання дисертаційних досліджень вирішене актуальне наукове завдання розробки моделей та методів побудови організаційної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом.Удосконалена модель організації підготовки диспетчерів управління повітряним рухом, яка, на відміну від існуючих, ґрунтується на застосуванні мультиагентного підходу до планування підготовки і формуванні онтології навчальних дисциплін УПР з та дозволяє підвищити ефективність навчання за рахунок планування занять відповідно до результатів їх контролю.Отримав подальший розвиток метод автоматизованого тестування та оцінювання компетенцій диспетчерів управління повітряним рухом, що, на відміну від існуючих, характеризується цілісністю об'єкта тестування, врахуванням внутрішніх і зовнішніх зв'язків, можливості розвитку та адаптації системи тестування, що дозволяє підвищити ефективність навчання.Отримав подальший розвиток метод побудови мультиагентної системи складання розкладів занять для диспетчерів управління повітряним рухом, яка на відміну від існуючих, ґрунтується на поєднанні евристичних та формальних знань та дозволяє зменшити час на формування розкладів знать та вправ та підвищити ефективність управління системою підготовки диспетчерів управління повітряним рухом.Розроблені методи у комплексі забезпечують побудову організаційної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом, реалізація якої дозволило змінити підходи до організації навчального процесу та забезпечити підвищення ефективності навчання.^UThe analysis of the current state and directions of development of methods of construction of modern organizational educational systems is carried out. The results of the analysis show that today there is a transition to a competency-based approach to learning, which involves changes in approaches to its organization and planning. The specifics of professional training of air traffic controllers are taken into account. It is proved that a significant part of the total amount of educational activities are automated procedures (training complexes, automated training systems, distance learning and knowledge control systems, information technology for training). Methods of realization of the specified procedures are based on results of mathematical modeling of various aspects of functional activity of managers.The dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which is to develop construction methods of the organizational system of training air traffic controllers. Within the framework of the set task the partial tasks are solved: the analysis of features of the organization of educational process on preparation of dispatchers of ATC; analysis of the use of modern information technology of organizational training systems; formation of requirements to the information technology of the organizational system of training of ATC dispatchers; substantiation of indicators and criteria for evaluating the effectiveness of information technology of the organizational system of training of ATC dispatchers; development of a model of the system of training of ATC dispatchers with the use of a multi-agent approach; development of a method of automated testing and assessment of knowledge of ATCdispatchers; development of a model of a multi-agent system for scheduling classes for ATC dispatchers; evaluation of the effectiveness of the developed methods and the adequacy of the models.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженю теоретичних й практичних аспектів договору про конфіденційність у цивільному праві України. В дисертації визначено напрями та сферу вживання терміну «конфіденційність» у доктринальних положеннях цивільного права, а також нормах чинного цивільного законодавства України переважно відносно інформації. Доведено, що такий підхід обумовлюється ідеальним характером деяких складових правової реальності, які, для чіткого розуміння їх природи, набувають мовної форми і у зв'язку з цим стають логіко-мовними феноменами, що використовуються у сфері цивільно-правового регулювання у вигляді інформації. Необхідність забезпечення втаємниченості деяких обставин правової реальності (наприклад, окремих актів поведінки учасників цивільних правовідносин, подій, юридичних фактів, актів, станів тощо) призводить до встановлення правового режиму конфіденційності щодо інформації про них як сукупності певних відомостей.Автором надано визначення конфіденційності як властивості обставин правової реальності, зокрема юридично значимої поведінки особи, події, юридичного факту, акту, стану тощо, а також інформації про них, яка полягає в утаюванні та нерозголошенні відповідних відомостей чи їх обмеженому поширенню, що є результатом цілеспрямованого впливу цивільно-правових засобів на поведінку учасників цивільних правовідносин.В роботі сформульовано концепцію «сліпої конфіденційності» як такого правового режиму інформації, у межах якого на конфідента за договором про конфіденційність покладається обов'язок не здійснювати жодних дій (не систематизувати, не надавати іншим особам, не обробляти тощо) отримані ним для збереження конфіденційні відомості стосовно певних обставин правової реальності.У дисертації розкрито теоретичне розуміння співвідношення між правовими режимами конфіденційної інформації та професійної таємниці. Обґрунтовано, що відомості одного й того самого змісту можуть одночасно являти собою конфіденційну інформацію та комерційну таємницю, якщо особа одночасно перебуває у різних правових зв'язках з приводу відповідних відомостей з різними суб'єктами, зокрема, суб'єктами професійної діяльності, органами державної влади, місцевого самоврядування, їх службовими чи посадовими особами, а також з іншими особами.Визначено підходи до розуміння конфіденційності у цивільному праві. Визначено можливість розгляду конфіденційності як фактичної та юридичної властивості інформації як об'єкта цивільних прав, яка має особливий правовий режим. Встановлено, що конфіденційність у фактичному сенсі означає реальну таємність обставин правової реальності, у той час як у юридичному – забезпечену правовими засобами таємницю відповідних обставин правової реальності. Правовий режим конфіденційної інформації являє собою порядок правового регулювання відносин стосовно відомостей про обставини правової реальності, у той час як конфіденційність, що виступає предметом договору про конфіденційність, являє собою результат для досягнення якого такі учасники використовують необхідні правові засоби.В роботі досліджено теоретичні підходи щодо сфери використання термінологічного словосполучення «правовий режим конфіденційної інформації». Враховуючи застарілість лексичної конструкції «інформація з обмеженим доступом» у контексті понятійно-категоріального апарату цивільного права, вона може бути замінена терміном «конфіденційна інформація». З урахуванням диференціації інформації з обмеженим доступом, що здійснюється згідно приписів частини першої статті 21 Закону України «Про інформацію» на конфіденційну, таємну та службову, обґрунтовано необхідність широкого і вузького розуміння правового режиму конфіденційної інформації. У широкому розумінні такий правовий режим охоплює усі вказані види інформації з обмеженим доступом, у той час як у вузькому – лише власне конфіденційну інформацію.Розглянуто окремі теоретичні положення стосовно змісту інформаційних відносин. Сформульовано концепцію «зворотної конфіденційності» як правового режиму інформації, який наділяє довірителя за договором про конфіденційність можливістю не знати певні відомості. Визначено, що такий правовий режим є «м'якою» конфіденційністю, оскільки здатен набувати пільгового характеру внаслідок одностороннього волевиявлення довірителя щодо одержання визначених відомостей.Окреслено положення інтеграційної концепції договору про конфіденційність. Осмислення та фіксація обставин правової реальності в якості інформації безпосередньо визначає можливість досягнення мети договору про конфіденційність, яка полягає у забезпеченні втаємничення та/або нерозголошення відомостей, переважно при інтеграції правовідносин, що виникають у результаті укладення такого договору, у вже існуючі чи такі, що налагоджуються правовідносини, які виступають джерелом відповідної інформації.^UThis thesis is devoted to a comprehensive study of theoretical and practical aspects of confidentiality agreements in the civil law of Ukraine. In the dissertation directions and the scope of use of the term “confidentiality” are studied both in doctrinal provisions of civil law and the current civil legislation of Ukraine, mainly in relation to information. It is substantiated that this approach is founded on the ideal character of some contents of legal reality which, to clearly understand their nature, acquire a linguistic form, and therefore become logical-liguistic phenomena used in the field of civil law in the form of information. The need to keep some circumstances of legal reality private (for example, some acts of conduct by participants in civil relations, events, legal facts, acts, conditions etc.) leads to establishing the legal regime of confidentiality of information (information being understood a set of some facts).The author defines confidentiality as an attribute of circumstances of legal reality, in particular legally significant behavior of a person, events, legal facts, acts or conditions etc., as well as information about them, which consists in non-disclosure and concealing some relevant information or its limited dissemination and which is a result of the purposeful influence civil law remedies make on the conduct of those participating in civil relations. In the paper the concept of «blind confidentiality» is formulated as such a regime of information within which the confidant in the confidentiality agreement is obliged not to take any action (not to systematize, not to provide to others, not to process etc) towards confidential information regarding certain circumstances of legal reality that was received in order to be preserved.The dissertation reveals a theoretical understanding how the two legal regimes — confidentiality and professional secrecy — correlate. It is proved that information of similar content may at the same time be both a trade secret and confidential information if the person simultaneously has different legal connections regarding certain data with different professionals, public authorities, bodies of state power, municipality, their officials etc. Different approaches to understanding confidentiality in civil law are examined. Confidentiality may definitely be viewed as some factual and legal property of information as an object of civil rights that has a special legal regime. It is determined in the paper that confidentiality in a factual sense means real secrecy of legal reality circumstances, while in a legal sense it means legal security of certain legal reality circumstances that is provided for by legal means. The legal regime of confidential information is a procedure for legal regulation of civil relations concerning information about circumstances of legal reality, while confidentiality as an object of confidentiality agreement is an aim that those who participate in civil relations want to reach by using necessary legal means. The paper also deals with theoretical approaches to the scope of use of the terminological phrase “legal regime of confidential information”. Given that the lexical construction of the term “information with limited access” is somewhat outdated, in the context of terminological apparatus of civil law it may be replaced with the term “confidential information”. Taking into account the differentiation of information with limited access, carried out according to the provisions of the Part 1 of the Article 21 of the Law of Ukraine “On information”, into confidential, secret and restricted, the need for a broad and a narrow understanding of the legal regime of confidential information is justified. In a broad understanding this legal regime covers all these types of information with limited access, while in the narrow it covers only the confidential information itself.Some of the theories on the content of informational civil relations are researched. The concept of “reverse confidentiality” as a legal regime of information is formulated which gives the principal under the confidentiality agreement an opportunity not to know certain information. It is determined that this legal regime is a “soft confidentiality”, as it is able to get preferential as a result of unilateral will of the principal on getting certain information.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.У дисертації проведено загальнотеоретичне дослідження діалогу правових культур у розрізі законодавчого та прецедентного права.Як результат науково-технічних досягнень XXI століття, людство опинилося на перехідному етапі до нової цивілізації, що характеризується ускладненням та урізноманітненням суспільних відносин. Особливого значення, в даному контексті, набуває готовність людей сприймати установки соціальних (культурних, ментальних) регуляторів, що сприяють вибору правомірних моделей поведінки. При цьому, право було і залишається основною затребуваною і державою, і суспільством регулятивною системою. Зазвичай, правосвідомість і правова культура сприймаються як передумова позитивного права. Правова культура, особливо в суспільствах перехідного характеру, повинна передувати і сприяти формуванню позитивного права. Велике значення при цьому набуває врахування в позитивному праві різноманіття мотивів поведінки людей. Як показують соціологічні дослідження і світова практика, у більшості випадків, відносини між людьми регулюються не тільки нормами права. Способи вирішення виникаючих при цьому питань зазвичай не суперечать вимогам законодавства, хоча багато хто з учасників цих відносин не знають про зміст юридичних вимог, якщо і припускають їх наявність.Правовідносини ґрунтуються на нормах права, учасники яких володіють суб'єктивними правами і несуть юридичні обов'язки, та повинні знати їх. Але рідко якому суспільству вдається домогтися такого стану правової грамотності населення, проте люди вибирають правомірну форму поведінки, підкоряються правовим вимогам. Протилежне твердження не відповідало б дійсності, тому що в суспільстві завжди більше людей з правомірною поведінкою, інакше б норма права змінювалась під натиском суспільства. Це доводить наявність системи цінностей і мотивацій, що сприяє оптимальному режиму суспільних відносин. На сучасному етапі розвитку загальнотеоретичної юриспруденції, право як поняття визнається ширшим за правила поведінки, що містяться в законах, і не завжди відповідає за змістом та сутністю вимогам закону, а отже правова культура - не тільки те, що формується під впливом норм позитивного права. Правила поведінки, закріплені правом, функціонують у тісній взаємодії з іншими соціальними регуляторами (мораль, релігія, етика тощо). Характер взаємин різних систем регулювання, що мають свої особливості, дуже складний. Але всі разом вони утворюють ще більш значну цінність, яка потребує не менше ретельного дослідження.Головною ланкою правової культури виступає розвинена правова система, що забезпечує гідне місце права в житті суспільства. У правничій науці правова культура, зазвичай, розглядається у статичному стані. Тим часом такий підхід не дозволяє повною мірою розкрити багато граней правової культури. У цьому зв'язку нові можливості розкриває дослідження діалогу правових культур.^UThe dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 081 – the Law. – National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2021.In the dissertation the general theoretical research of dialogue of legal cultures in a cut of the legislative and case law is carried out.As a result of scientific and technological achievements of the XXI century, humanity is in transition to a new civilization, characterized by the complexity and diversification of social relations. Of particular importance in this context is the willingness of people to accept the attitudes of social (cultural, mental) regulators that contribute to the choice of legitimate patterns of behavior. At the same time, law was and remains the main regulatory system in demand by both the state and society.Usually, legal awareness and legal culture are perceived as a prerequisite for positive law. Legal culture, especially in societies of a transitional nature, should precede and promote the formation of positive law. Of great importance is the consideration in positive law of the diversity of motives for human behavior. As sociological research and world practice show, in most cases, relations between people are regulated not only by the rule of law. Ways to resolve the issues that arise usually do not contradict the requirements of the law, although many of the participants in this relationship are not aware of the content of legal requirements, even if they assume their existence.Legal relations are based on the rules of legal law, the participants of which have subjective rights and have legal obligations, and must know them. But rarely does any society manage to achieve such a state of legal literacy of the population, but people choose the right form of behavior, obey the legal requirements. The opposite statement would not be true, because in society there are always more people with lawful behavior, otherwise the rule of law would change under the pressure of society. This proves the existence of a system of values and motivations, which contributes to the optimal regime of social relations.At the present stage of development of general theoretical jurisprudence, law as a concept is recognized as broader than the rules of conduct contained in laws, and does not always meet the content and essence of the law, and therefore legal culture - not only that formed under the influence of positive law. The rules of conduct enshrined in law function in close cooperation with other social regulators (morality, religion, ethics, etc.). The nature of the relationship of different regulatory systems, which have their own characteristics, is very complex. But all together they form an even greater value, which requires no less careful research.The main link of legal culture is a developed legal system that provides a worthy place of law in society. In legal science, legal culture is usually considered in a static state. Meanwhile, this approach does not fully reveal many facets of legal culture. In this regard, the study of the dialogue of legal cultures opens up new possibilities.

Досліджене визначення рівня конвергенції систем управління умультинаціональних проєктах у вигляді інтегрального показника (агрегованогопараметру) з використанням апарату нечіткої вхідної інформації (невизначенихпараметрів залежностей показників вхідних та вихідних змінних), що забезпечуєкомплексність підходу при прийнятті проєктних рішень. Метою досліджень єрозробка концептуальних положень, моделей, методів та підходів, що формуютьбазові засади конвергентного управління знаннями при реалізаціїбагатокультурних мультинаціональних проєктів для всіх їх учасників, як одного зфакторів успішності. Розроблено модель трансферу знань у мультинаціональнихпроєктах з врахуванням факторів ефективності (фактори, що впливають наефективність трансферу знать у мультинаціональних проєктах), яка є основою дляоцінки рівня конвергенції систем управління проєктами різних зацікавлених осіб(стейкхолдерів). Запропоновано та реалізовано авторський підхід щодоформування системи показників рівня конвергенції управління проєктами, яка навідміну від існуючих враховує нечіткі параметри оцінювання, та дозволяєвиконувати їх прогнозування для визначення можливих проблем взаємодіїучасників вже на етапі ініціалізації проєкту. Здійснене дослідження спрямованона розв'язання зазначених проблем і зумовлено, насамперед, об'єктивноюпотребою підвищення ефективності реалізації мультинаціональних проєктів.Практична реалізація розроблених автором моделей та методівконвергенції систем управління знаннями у мультинаціональних проєктахпредставлена у виді нечіткої матриці знань для оцінки конвергенції запоказниками, що найбільш впливають на проєкт. Розроблений на цій основіпрограмний комплекс дозволяє здійснювати розрахунок здатності системи доконвергентності знань. Апробація та впровадження розроблених моделей іметодів реалізована і виконана в рамках науково-дослідних робіт кафедриуправління проєктами Київського національного університету будівництва іархітектури, а також в числених міжнародних проєктах, таких як «Підготовка довсесвітньї наукової конференціі IPMA» (2016-2018), «Підготовка асесорів длянаціональної премії «Найкращий проект року» у Азербайджанській асоціаціїуправління проектами та Казахстанській асоціації управління проектами тощо.Ключові слова: управління знаннями; конвергенція; мультинаціональніпроєкти; знання; інформація; нечітка логіка, β-конвергенція.^UThe level of convergence of Management systems in multinational projects in theform of an integrated indicator (aggregate parameter) using fuzzy input information(indeterminate parameters of dependences of input and output variables) is researched,which provides a comprehensive approach to project decision making.The aim of the research is to develop conceptual provisions, models, methods andapproaches that form the basic principles of convergent knowledge management in theimplementation of multicultural multinational projects for all their participants, as oneof the success factors.The practical implementation of the author's models and methods of convergenceof knowledge management systems in multinational projects is presented in the form ofa fuzzy matrix of knowledge to assess convergence on indicators that most affect theproject. Developed on this basis, the software allows you to calculate the ability of thesystem to converge knowledge. Approbation and implementation of the developedmodels and methods is implemented and performed within the research work of theDepartment of Project Management of Kyiv National University of Construction andArchitecture, as well as in numerous international projects such as " IPMA ResearchConference" organization (2016-2018). Training for assessors for the national award"National Project Excellence Award" in the Azerbaijan Project ManagementAssociation and the Kazakhstan Project Management Association, etc.A model of knowledge transfer in multinational projects was developed takinginto account efficiency factors (factors influencing the efficiency of knowledge transferin multinational projects), which is the basis for assessing the level of convergence ofproject management systems of different stakeholders;The author's approach to the formation of a system of indicators of the level ofconvergence of project management is proposed and implemented, which in contrast tothe existing ones takes into account fuzzy evaluation parameters and allows theirforecasting to identify possible problems of participants' interaction at the projectinitialization stage;Implemented research is aimed at solving these problems and is primarily due tothe objective need to increase the efficiency of multinational projects.Keywords: knowledge management; convergence; multinational projects;knowledge; information; fuzzy logic, β-convergence.

Дисертацію присвячено когнітивно-інтерпретативному аналізу пасторалі як мистецького явища в історико-стильовій ретроспективі та проявах сучасного виконавського буття. Пастораль – усталений жанр європейської культури, який успадкував багату історію homo musicus, і тому займає помітну роль в сучасному концертному репертуарі (зокрема, вокалістів Китаю, які навчаються в Україні). Концертуючі музиканти повинні знати генеалогію класичних жанрів європейської культури, які перебувають в комунікативній ситуації кінця ХХ-ХХІ століть, та їх новітню трансформацію, щоб набувати у своєму виконавстві відповідну стильову атрибуцію інонаціональних зразків. У висновках підведено підсумки історико-теоретичного та когнітивного-інтерпретативного аналізу пасторальних творів різних національно-стильових традицій. Запропоновано дефініцію пасторалі в світлі християнської концепції музики, як «райської картини світу». Пастораль постає синтетичним явищем, яке більше, ніж жанр – це спосіб буття, світоспоглядання людини, що склався історично, не втратив актуальності та перебуває в «пам'яті культури» ХХІ століття, посідаючи чильне місце як складник виконавської культури homo musicus.^UThe dissertation is devoted to the cognitive-interpretative analysis of pastoral as a carrier of the new European tradition in its historical and stylistic retrospective and manifestations of modern performing life. Pastoral in music is an established genre of European culture, which inherited a rich history of homo musicus, and therefore plays a prominent role in the modern concert repertoire (in particular, that of the Chinese vocalists studying in Ukraine). Concerting musicians must know the genealogy of classical genres of European culture, which are in the communicative situation of the late 20th-21st centuries, and their latest transformation in order to acquire in their performance the appropriate stylistic attribution of non-national patterns. The conclusions summarize the historical-theoretical and cognitiveinterpretative analysis of pastoral works of different national and stylistictraditions. The definition of pastoral in the light of the Christian concept of music as a heavenly picture of the world is offered. Thus, pastoral appears as a synthetic phenomenon that is more than a genre: it is a way of human worldview, a special picture of the world that has developed historically, and in the modern world occupies a prominent place as a part of the performing culture of homo musicus.

Дослідження елементів технології догляду за посівами засвідчили, що їх вплив не призводив до кардинальних змін густоти посівів пшениці озимої, так на час повних сходів отримано густоту 451 шт./м2, а на час відновлення весняної вегетації залишилось 429 шт./м2. Досліджено, що застосування агрозаходу з підживлення посівів антистресантом Bioforge істотно не позначилось на змінах площі листкової поверхні пшениці м'якої озимої, що пов'язано з його спрямованістю дії на підтримку фізіологічних процесів рослин, а не збільшенням листкової поверхні. А от кращі показники були отримані за застосування засобів захисту рослин восени: Гранстар Про 75 – 38,6-38,6 тис.м2/га, в.г., Логран 75, в.г. – 38,3-38,6 тис.м2/га, Хармоні 75, в.г – 38,5-38,8 тис.м2/га, за внесення в фенофазу BBCH 10-13, та навесні за застосування в BBCH 27-29 в поєднанні з Bioforge так і окремо: 35,9-36,0, 35,9-36,1 та 35,9-36,1 тис.м2/га відповідно. А от внесення ПІК 75, в.г., в фазу BBCH 7-9 восени (38,7 тис.м2/га), або навесні в BBCH 25-26 (36,2 тис.м2/га) сприяло формуванню кращої площі листя пшениці в порівнянні з іншими строками застосування даного препарату.Визначено, що кращі показники фотосинтетичного потенціалу були ідентифіковані за використання агротехнічних заходів догляду з такими препаратами як: Гранстар Про 75, в.г. (2,30-2,31 млн.м2·діб/га), Логран 75, в.г. (2,31-2,31 млн.м2·діб/га), Хармоні 75, в.г (2,32-2,32 млн.м2·діб/га), за внесення в фенофазу BBCH 10-13, та навесні за застосування в BBCH 27-29 в поєднанні з Bioforge так і окремо: 2,14-2,16, 2,16-2,17, 2,16-2,17 млн.м2·діб/га відповідно. За внесення ПІК 75, в.г., кращі показники формування фотосинтетичного потенціалу посівів пшениці озимої виявлено в фазу його застосування BBCH 7-9 (2,30-2,32), або навесні в BBCH 25-26 (2,13-2,18). Встановлено, що застосування антистресанту Bioforge позитивно вплинуло на стан рослин та накопичення ними сухої речовини. Відповідно кращі показники чистої продуктивності фотосинтезу пшениці були отримані за застосування восени таких препаратів як: Гранстар Про 75, в.г. – 4,34 г/м2·за добу, Логран 75, в.г. 4,40 г/м2·за добу, Хармоні 75, в.г 4,35 г/м2·за добу, за внесення в фенофазу BBCH 10-13, та навесні за застосування в BBCH 27-29 в поєднанні з Bioforge: 4,20, 4,19 та 4,18 г/м2·за добу. А от кращим строком застосування ПІК 75, в.г., була фаз BBCH 7-9 восени, що сприяла формуванню ЧПФ – 4,43 г/м2·за добу, або навесні в BBCH 25-26 в поєднанні з Bioforge – 4,27 г/м2·за добу. Причому саме за весняного поєднання препаратів антистресант Bioforge працював більш ефективно в плані знаття стресу рослин пшениці, що позначилось і на закономірностях накопичення ЧФП.Встановлено, що одним з кращих варіантів в досліді було застосування гербіциду ПІК 75, в.г. в нормі витрати 20 г в поєднанні з антистресантом Bioforge в фазу розвитку BBCH 7-9. Такий спосіб дозволив ефективно контролювати сходи бур'янів в їх ювенільний період розвитку та в тому числі за рахунок яскраво вираженої ґрунтової дії препарату отримати в середньому за роки урожайність пшениці озимої на рівні 6,77 т/га. Попри значно меншу ефективність контролювання основних видів бур'янів навесні застосування гербіциду ПІК 75, в.г. в ранні строки росту та розвитку пшениці озимої (BBCH 25-26 – весняне відновлення вегетації) в нормі витрати 20 г/га в поєднанні з антистресантом Bioforge було ефективним і забезпечувало урожайність культури 6,09 т/гаДосліджено що внесення гербіциду Логран 75, в.г. в фазу розвитку рослин пшениці BBCH 10-13 з нормою застосування 10 г/га в поєднанні з антистресантом Bioforge дозволило отримати максимальний рівень урожайності (6,67 т/га) порівняно з аналогічним застосуванням інших досліджуваних препаратів. А от уже застосування аналогічної норми препарату 10 г/га в поєднанні з антистресантом Bioforge в фазу розвитку пшениці BBCH 22-25 було менш ефективним порівняно з попереднім періодом і отримано 6,22 т/га зерна пшениці. Аналогічно окреме, без антистресанту застосування препарату достовірно не відрізнялось за формуванням рівня продуктивності порівняно з рекомендованими. А от застосування гербіциду Логран 75, в.г. в фазу розвитку рослин пшениці BBCH 27-29 з нормою витрати 10 г/га в поєднанні з антистресантом Bioforge дозволило отримати максимальний рівень урожайності (5,95 т/га) порівняно з аналогічним застосуванням інших гербіцидів. А от уже внесення аналогічної норми препарату 10 г/га в поєднанні з антистресантом Bioforge в фазу розвитку пшениці BBCH 30-35 було менш ефективним порівняно з попереднім періодом і отримано 5,55 т/га зерна.^UStudies of the elements of crop care technology showed that their impact did not lead to drastic changes in the density of winter wheat crops, so at the time of full germination the density was 451 pieces / m2, and at the time of spring vegetation was restored 429 pieces / m2.It was studied that the application of agricultural measures to fertilize crops with anti-stress Bioforge did not significantly affect changes in leaf surface area, due to its focus on supporting physiological processes of plants, rather than in-creasing the leaf surface. But the best results were obtained with the use of plant protection products in the fall: Granstar Pro 75 - 38.6-38.6 thousand m2/ha, v.g., Logran 75, v.g. - 38.3-38.6 thousand m2/ha, Harmony 75, vg - 38.5-38.8 thou-sand m2/ha, for application in the phenophase BBCH 10-13, and in the spring for use in BBCH 27 -29 in combination with Bioforge and separately: 35.9-36.0, 35.9-36.1 and 35.9-36.1 thousand m2/ha, respectively. But the introduction of PIC 75, this year, in the phase of BBCH 7-9 in autumn (38.7 thousand m2/ha), or in spring in BBCH 25-26 (36.2 thousand m2/ha) contributed to the formation of a better area wheat leaves in comparison with other terms of application of this preparation. It was determined that the best indicators of photosynthetic potential were identified using agronomic care measures with such drugs as: Granstar Pro 75, v.g. (2.30-2.31 million m2· day/ha), Logran 75, v.g. (2.31-2.31 million m2 days/ha), Harmony 75, v.g (2.32-2.32 million m2 days/ha), for application to the phenophase BBCH 10-13, and spring for application in BBCH 27-29 in combi-nation with Bioforge and separately: 2.14-2.16, 2.16-2.17, 2.16-2.17 million m2 day/ha, respectively. With the introduction of PIC 75, v.g., the best indicators of the formation of photosynthetic potential of winter wheat crops were found in the phase of its application BBCH 7-9 (2,30-2,32), or in the spring in BBCH 25-26 (2,13-2,18). It was found that the use of anti-stress Bioforge had a positive effect on the condition of plants and their accumulation of dry matter. Accordingly, the best indicators of net productivity of wheat photosynthesis were obtained with the use in the fall of such drugs as: Granstar Pro 75, v.g. - 4.34 g/m2 per day, Logran 75, v.g. 4.40 g/m2 per day, Harmony 75, vg 4.35 g/m2 per day, for application in the phenophase BBCH 10-13, and in the spring for use in BBCH 27-29 in com-bination with Bioforge: 4.20, 4.19 and 4.18 g/m2 per day. But the best period of application of PIC 75, v.g., was the phase of BBCH 7-9 in the fall, which con-tributed to the formation of NPF - 4.43 g/m2 per day, or in the spring in BBCH 25-26 in combination with Bioforge – 4.27 g/m2· per day. Moreover, it was dur-ing the spring combination of drugs that the anti-stress Bioforge worked more ef-fectively in terms of relieving the stress of wheat plants, which also affected the patterns of accumulation of CFP. It was found that one of the best options in the experiment was the use of herbicide PIC 75, v.g. normal consumption of 20 g in combination with anti-stress Bioforge in the development phase of BBCH 7-9. This method allowed to effectively control the emergence of weeds in their juvenile period of develop-ment, and including due to the pronounced soil action of the drug to obtain an average annual yield of winter wheat at 6.77 t / ha. Despite the much lower con-trol efficiency of the main weed species in the spring, the application of the herbi-cide PIK 75, v.g. in the early stages of growth and development of winter wheat (BBCH 25-26 - spring vegetation resumption) at a rate of 20 g / ha in combina-tion with anti-stress Bioforge was effective and provided a crop yield of 6.09 t / haIt was investigated that the application of the herbicide Logran 75, v.g. in the development phase of wheat plants BBCH 10-13 with a rate of 10 g/ha in combination with anti-stress Bioforge allowed to obtain the maximum yield (6.67 t/ha) compared to similar applications of other studied drugs. But the use of a similar rate of 10 g/ha in combination with the anti-stressant Bioforge in the de-velopment phase of wheat BBCH 22-25 was less effective compared to the pre-vious period and received 6.22 t / ha of wheat grain. Similarly, the use of the drug without anti-stress did not differ significantly in the formation of the level of productivity compared to the recommended ones. But the use of herbicide Logran 75, v.g. in the development phase of wheat plants BBCH 27-29 with a rate of 10 g / ha in combination with anti-stress Bioforge allowed to obtain the maximum yield (5.95 t/ha) compared to similar applications of other herbicides. But the in-troduction of a similar rate of 10 g / ha in combination with anti-stress Bioforge in the development phase of wheat BBCH 30-35 was less effective compared to the previous period and received 5.55 t / ha of grain.

Дисертацію присвячено компаративному дослідженню ранньодержавних інститутів скандинавів, полабських і поморських слов'ян. У центрі його уваги перебувають середньовічні зібрання – тінг і віче. Учасників, перебіг, діяльність, еволюцію та інші аспекти асамблей проаналізовано з урахуванням державотворчих процесів, особливостей суспільних устроїв останньої чверті VIII – середини XII ст. Обґрунтованість зіставлення обумовлюють відомості про одночасність і подібність розвитку Норвегії, Швеції, Слов'янського Полаб'я й Помор'я. Характерними для регіонів були стійкість додержавних форм влади, довготривалість побутування язичницьких вірувань, повільність трансформації владних інститутів, притаманна архаїчним суспільствам колективна форма управління. Поєднання наративних, археологічних, правових, епіграфічних і топографічних джерел дає змогу всебічно проаналізувати ці суспільні устрої та ранні держави на етапі політичної консолідації, централізації, християнізації та поглиблення соціальної стратифікації. Враховано найновіші досягнення історичної науки й найважливіші теоретико-методологічні напрацювання медієвістів, археологів, антропологів і знавців рунічного письма, зокрема, дискусію про історичну цінність середньовічних наративних джерел – саг, хронік і житій. Використано досягнення історичної компаративістики, понятійний апарат політичної антропології (концепти вождівство та дружинна держава), антропологічний підхід під час розгляду звичаєвого права.Порівняння процесів державотворення засвідчує типологічну й часову близькість суспільно-політичної еволюції у скандинавів і слов'ян в останній чверті VIII – середині XII ст. На підставі археологічних і писемних джерел простежується консолідація та інтеграція племінних організмів – перший етап державотворення. Ранні держави скандинавів і слов'ян утворились у подібний спосіб, а саме шляхом об'єднання складених вождівств у єдине ціле. Найчастіше державотворення відбувалося на територіях скупчень економічних, політичних, релігійних центрів. Охарактеризовано найважливіші владні інститути скандинавів і слов'ян, а саме: повноваження вождів різних рангів, правителів, знаті, дружин, особливості функціонування осередків язичницьких культів, бенкети.Підтверджується участь у скандинавських і слов'янських асамблеях аналогічних або подібних суспільних станів – мешканців одного чи декількох поселень і прилеглих територій, існування сільських і міських зібрань, тінгу й віча локального, регіонального та загальнодержавного рівнів. Заможніші прошарки населення були активнішими під час асамблей, а вплив еліти на їхній результат у всі періоди та на всіх рівнях був визначальним. Ухвалення рішень зазвичай відбувалось у спеціальних місцях, що надавало подіям особливого значення в очах громади. Писемні джерела доводять, що тінги й віча були подібними до святкувань, передусім ритуалізованими. Дискусії і промови були не лише способами обміну важливою для громади інформацією та її обговорення, а й сакралізованими й театралізованими подіями. Відзначається функціонування запланованих, регулярних і спонтанних зборів. Встановлено найважливіші суспільно-політичні функції зібрань, а саме організаційну, репрезентативну та об'єднавчу. Водночас асамблеї відігравали судову роль, яка знаходить підтвердження майже в усіх писемних джерелах. Зроблено висновок про інституційну спорідненість скандинавських і слов'янських асамблей, засвідчену цілком незалежними джерелами. Отож тінг і віче є варіаціями одного й того самого ранньодержавного інституту.^UA dissertation is devoted to a comparative study of early state institutes of the Scandinavians, the Polabian and the Pomeranian Slavs. In its focus are medieval gatherings – a thing and a veche. The analysis of participants, procedure, functioning, evolution, and other aspects of assemblies takes into account state formation processes, features of social orders of the last quarter of the 8th – the middle of the 12th centuries. The evidence about simultaneous and similar development of Norway, Sweden, Slavic Polabia, and Pomerania stipulate the validity of the comparison. Typical for the regions were a persistence of pre-state forms of power, a longevity of existence of pagan beliefs, a slow transformation of power institutes, an inherent in archaic societies communal form of governance. A combination of narrative, archaeological, legal, epigraphic, and topographic sources allow us to comprehensively analyze these social orders and early states at the stage of political consolidation, centralization, Christianization, and the deepening of social stratification. The research takes into account the newest achievements of the historical field and the most important theoretical and methodological ideas of medievalists, archaeologists, anthropologists, and the scholars of runic symbols, in particular, a discussion of historical value of narrative sources – sagas, chronicles, and the lives of the saints. The study makes use of the achievements of the historical comparative studies, conceptual framework of political anthropology (concepts chiefdom and military government), anthropological approach to the consideration of common law.The comparison of state formation processes attests typological and chronological resemblance of socio-political evolution among the Scandinavians and the Slavs in the last quarter of the 8th – the middle of the 12th centuries. Based on the archaeological and written sources can be traced a consolidation and integration of tribal organizations – the first step of state formation. Early states of the Scandinavians and the Slavs emerged in a similar way, namely by the unification of composite chiefdoms into one entity. Most often, state formation took place on the territories of high concentration of economic, political, religious centers. The dissertation characterizes the most important power institutes of the Scandinavians and the Slavs, such as: powers of chiefs of various ranks, rulers, elite, retinues, features of the functioning of centers of pagan cult, feasts.The study confirms the participation of the same or similar social strata in the Scandinavian and Slavic assemblies – of the inhabitants of one or several settlements and surrounding areas, the existence of rural and urban gatherings, the thing and the veche of local, regional, and nationwide levels. Wealthier strata of society were more active during the assemblies, and the influence of the elite on their result in all periods and at all levels was decisive. The decision-making usually took place at special places, which provided the events with particular importance in the eyes of the community. The written sources prove that the thing and the veche were similar to celebrations, primarily ritualized. Discussions and speeches were not only ways of exchanging and discussing important to the community information, but also sacral and theatrical events. The functioning of planned, regular and spontaneous meetings can be traced. The most important socio-political functions of assemblies are established, namely organizational, representative, and unifying. At the same time, gatherings played judicial role, which is confirmed in almost all written sources. The study reaches a conclusion about institutional affinity of Scandinavian and Slavic assemblies, certified by completely independent sources. So, the thing and the veche are variations of one and the same early state institute.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню напружено-деформованого стану залізобетонних косо зігнутих балок таврового профілю на основі повної діаграми деформування бетону в залежності від рівня навантаження.У розділі 1 «Аналіз впливу косого згинання на роботу залізобетонних балок» проаналізовано питання щодо розповсюдження залізобетонних елементів таврового профілю, у яких виникає явище косого деформування, причини виникнення косого згинання в таких елементах та його вплив на конструкції. Проведений аналіз літературних та інших інформаційних джерел показав, що явище косого згинання широко розповсюджене в елементах реальних існуючих будівель та споруд. Фактори, які його спричинюють, можуть мати як силовий, так і технологічний, конструктивний та експлуатаційний характер. Косе згинання спричинює зміни напружено-деформованого стану в залізобетонних елементах. Його вплив необхідно враховувати як при розрахунках за несучою здатністю, так і за придатністю до нормальної експлуатації. Бо навіть незначний вплив косого згинання змінює характер деформування залізобетонного балкового елемента. У розділі 2 «Засади моделювання напружено-деформованого стану в нормальних перерізах залізобетонних таврових балок при косому згинанні» викладено основні положення, необхідні для побудови моделей напружено-деформованого стану балкових елементів таврового профілю, що зазнають косого згинання. Обгрунтовано вибір системи координат для теоретичних досліджень. Для опису напружено-деформованого стану згинального елемента необхідно знати положення нейтральної лінії, яке характеризується певними параметрами. Проаналізовано процес формоутворення стиснутої зони перерізу із систематизацією за трьома групами. Виведено формули для визначення напружень у бетоні стиснутої зони.У розділі 3 «Моделі напружено-деформованого стану в розрахунках балок таврового профілю, які зазнають косого згинання» розроблено моделі напружено-деформованого стану залізобетонних балок таврового профілю з різними геометричними формами стиснутої зони бетону: трикутник (випадок 1.2), трапеція (випадок 1.1, 2.1, 3.1), трапеція (випадок 1.3, 2.3), п’ятикутник (випадок 1.4, 2.4, 3.4), п’ятикутник (випадок 2.2, 3.2), шестикутник (випадок 3.3). Для кожної моделі наведені вирази для обчислення рівнодійної стиснутої зони бетону та координат точки її прикладання. Представлено загальний підхід до визначення параметрів напружено-деформованого стану.У розділі 4 «Методика експериментальних досліджень при косому згинанні залізобетонних таврових балок» описано хід підготовки та проведення досліджень зразків залізобетонних таврових балок для отримання експериментальних значень переміщень перерізу та характер утворення тріщин. Наведено креслення зразків, схеми розміщення приладів для вимірювання деформацій та методику проведення випробувань зразків таврових балок. Описано характер утворення тріщин у розтягнутій зоні перерізу та характер руйнування бетону стиснутої зони. У розділі 5 «Практичне застосування та перевірка розробленої теорії описання напружено-деформованого стану на зразках таврових балок» наведені приклади розрахунку міцності таврових елементів з різними формами стиснутої зони та проаналізовано напружено-деформованого стан дослідних зразків таврових балок. Виконано порівняння параметрів, отриманих теоретичним та експериментальним шляхом.^UThe dissertation is devoted to the study of the stress-strain state of biaxial bended reinforced concrete Т-section beams based on a complete diagram of concrete deformation depending on the load level.In section 1 «Analysis of the biaxial bending impact on the work of reinforced concrete beams» the dissemination of reinforced concrete T-profile elements in which the phenomenon of biaxial deformation occurs, the causes of biaxial bending in such elements and its impact on structures are analyzed. As the literature and other information sources analysis shows, the phenomenon of biaxial bending is widespread among the elements of existing buildings and structures. The factors that cause it can be not only load but also technological, design and production nature. Biaxial bending causes changes of the stress-strain state in reinforced concrete elements. Its influence must be taken into account both in the calculations of the bearing capacity and suitability for normal work. Because even a small impact of biaxial bending changes the deformation nature of the reinforced concrete beam element.In section 2 «Principles of the stress-strain state modeling in normal sections of reinforced concrete T-beams under biaxial bending» the basic principles which are necessary for the stress-strain modelling of reinforced concrete T-section beams under biaxial bending are given. The choice of coordinate system for theoretical research is substantiated. To describe the stress-strain state of the bending element, it is necessary to know the position of the neutral line, which is characterized by certain parameters. All possible cases of the neutral line position in the normal section of the reinforced concrete T-section beam with systematization into three groups are analised. Formulas for determining the stresses in the compressed zone concrete are given. In Section 3 «Models of stress-strain state in the calculations of T-beams, under biaxial bending» the models of stress-strain state of biaxial bent reinforced concrete T-section beams with different geometric forms of the concrete compressed zone are shown: triangular (case 1.2), trapezoidal (case 1.1, 2.1, 3.1), trapezoidal (case 1.3, 2.3), pentagonal (case 1.4, 2.4, 3.4), pentagonal (case 2.2, 3.2), hexagonal (case 3.3). For each model the formulas of stress resultant Nc in the concrete compressed zone and its application coordinates x0,Nc and y0,Nc are given. A general approach to determining the parameters of the stress-strain state is presented. In section 4 «Methods of experimental research of reinforced concrete T-beams under biaxial bending » the way of preparation and research of reinforced concrete T -beams samples is described to determine experimental values of cross-sectional displacements and crack formation features. The construction of experimental beams samples, placement schemes of devices for measuring deformations and methods of testing T-beams samples are given. The crack formation features in the stretched cross-sectional zone and the destruction features of the compressed concrete zone are described. In section 5 «Practical implementation and verification of the developed theory of the stress-strain state description on the samples of T-beams» the stress-strain state of the T-beams samples is analyzed. Theoretical values of stress-strain state parameters are compared with the experimental data.

Дисертація присвячена дослідженню та вивченню парків ХХ ст. в умовах Центрально-Придніпровської височинної області, структури їх насаджен та заходів оптимізації їх екологічних, естетичних, функціональних та містобудівних параметрів.Дослідження проводилося протягом 2016-2023 рр., у продовж яких були здійснені експедиції до досліджуваних парків, серед яких 5 відносяться до Природно-заповідного фонду Черкаської області (парк «Перемога», «Долина троянд» – м. Черкаси; дендрологічний парк ім. Шевченка м. Звенигородка, Ватутінський міський парк, дендрологічний парк «Дружба» Синицького лісництва).У ході виконання дисертаційних досліджень були розроблені план-схеми з розподілом садово-паркових ландшафтів за класифікацією Л. І. Рубцова. Загалом у всіх парках можна зустріти 5 типів садово-паркових ландшафтів: лісовий, парковий, лучний, садовий та регулярний. З таблиці видно, що у дендропаркові «Дружба» Синицького лісництва вся площа зайнята під лісовим типом, у парку с. Шевченкове 100% під парковим. Незначні частка території з регулярним типом присутні в парку «Перемога» м. Черкаси (1,1%), Ватутінському міському парку (0,1%) та парку с. Піківець (3,41%). Садовий представлений лише у парку «Долина троянд». Парковий, як і лісовий тип присутній у 7 з 9 парків, лучний присутній у 4-х.Розраховані індекси видового різноманіття для семи парків видно, що найвищі індекси різноманіття у Ватутінському міському паркові (індекс Уїткера 1 – 8,25, Уїткера 2 – 12,85, індекс Сімпсона 13,04 та Шеннона 1,24). Середнє значення розрахованих індексів для даного парку становить 8,85. Високим рівнем видового різноманіття також володіє парк «Перемога» м. Черкаси, значення індесів котрих лише трішки поступаються до попередньо (відповідно; 8,00, 11,61; 12,34 та 1,22), а середнє – 8,29. Найнижче видове різноманіття у парку с. Іванівка – середнє значення індексів становить 3,15 (індекс Уїткера 1 – 2,75, Уїткера 2 – 4,65, індекс Сімпсона 4,43 та Шеннона 0,75).Для вивчення фітоценозу необхідно знати не лише його видову, а й екологічну структуру. З цією метою було проведено розподіл деревних рослин по екологічних вимогах до таких показників як світло, температура, родючість ґрунту та вологість. Середні показники по парках наступні: до світла: 48% відноснотіневитривалі, 33% світлолюбні, 19% тіневитривалі; до температури: 97,5% морозостійкі, 2% відносно морозостійкі, 0,5% дуже морозостійкі; до родючості ґрунту: 43% оліготрофи, 34% мегатрофи, 23% мезотрони; до вологи: 36% ксеромезофіти, 33% мезофіти, 19% мезогігрофіти, 12% ксерофіти.Проведена оцінка санітарного стану насаджень парків. Розраховано індекси санітарного стану: 1,60 – парк «Перемога» м. Черкаси; 1,18 – «Долина троянд» м. Черкаси; 1,88 – дендрологічний парк ім. Шевченка; 1,87 – Ватутінський міський парк; 1,58 – парк с. Ладижинка; 1,62 – парк с. Іванівка; 1,55 – парк с. Піківець; 2,63 – парк с. Шевченкове; 1,69 – дендрологічний парк «Дружба» Дані індекси вказують на те, що насадження парку «Долина троянд» м. Чекркаси відносяться до здорових, парку с. Шевченкове Звенигородського району до сильно ослаблених, а всі інші до ослаблених. Проведені дослідження мікроклімату показали, що помічається тенденція до зміни кліматичних показників з просуванням у глиб парку в порівнянні з точками заміру за межами парку, особливо влітку.Після дослідження стану парків ХХ ст. Центрально-Придніпровської височинної області було з’ясовано, що всі вони у більшій чи меншій мірі потребують заходів спрямованих на їх покращення. На ряду з видаленням зайвих рослин важливо висаджувати нові цінні види, Парки Центрально-Придніпровської височинної області, що створені в ХХ ст. переважно відрізняються монотонністю, обмеженим асортиментом рослин і потребують збагачення видового складу з використанням різних декоративних форм. Доцільно створити більш складну просторову структуру, збільшити кущовий ярус у фітоценозах використовуючи вічнозелені та декоративно-квітучі рослини.Варто приділити увагу трав’яній рослинності. Пропонуємо проводити підсів газонних трав на ділянках де слабо розвинутий трав’яний покрив.Спільною ознакою майже для всіх досліджуваних парків є потреба в оптимізації та покращенні дорожньо-стежкової мережі, як з точки зору її густоти, потребі функціонального забезпечення так і облаштування та якості покриття. При формуванні насаджень важливо пам’ятати про багатоярусність фітоценозів. Потрібно використовувати як дерева, кущі, так і трав’яну рослинність. Окрім того, важливо забезпечити високий естетичний рівень парків протягом усього року, тобто використовувати вічнозелені рослини та декоративно-квітучі з різними термінами квітування.Стежини повинні виконувати функцію сполучної ланки і з’єднувати композиційні елементи, бути зручними при переході з одного місця в інше. Ключові слова: фітоценоз, парк, насадження, реконструкція, видове різноманіття, мікроклімат.^UThe dissertation is devoted to the research and study of twentieth-century parks in the Central highland area of Dniper river, the structure of their plantings, and measures to optimize their environmental, aesthetic, functional, and urban planning parameters.The study was conducted in 2016-2023, during which expeditions to the studied parks were carried out, including 5 belonging to the Nature Reserve Fund of Cherkasy region (Peremoha Park, Valley of Roses – Cherkasy; Shevchenko Dendrological Park in Zvenyhorodka, City Park in Vatutino, Druzhba Dendrological Park of Synitsky Forestry).In the course of the dissertation research, plan diagrams were developed with the distribution of garden and park landscapes according to the classification of L.I. Rubtsov. In general, 5 types of landscape gardening landscapes can be found in all parks: forest, park, meadow, garden and regular. The table shows that in the Druzhba arboretum of the Synitske forestry, the entire area is occupied by the forest type, and in the Shevchenkove village park, 100% is occupied by the park type. A small share of the territory with a regular type is present in the Peremoha Park in Cherkasy (1.1%), City Park in Vatutino (0.1%), and Pikivets village park (3.41%). The garden type is represented only in the "Valley of Roses" park. The park and forest types are present in 7 out of 9 parks, and the meadow type is present in 4.The calculated indices of species diversity for the seven parks show that the highest diversity indices are in City Park in Vatutino (Wittker 1 index – 8.25, Wittker 2 index – 12.85, Simpson index 13.04 and Shannon index 1.24). The average value of the calculated indices for this park is 8.85. The Peremoha Park in Cherkasy also has a high level of species diversity, whose index values are only slightly lower than the previous ones (respectively, 8.00, 11.61, 12.34 and 1.22), and the average value is 8.29. The lowest species diversity is in the park of Ivanivka village – the average value of the indices is 3.15 (Whitaker's index 1 – 2.75, Whitaker's index 2 – 4.65, Simpson's index 4.43 and Shannon's index 0.75).To study a phytocoenosis, it is necessary to know not only its species but also its ecological structure. To this end, we classified woody plants according to their environmental requirements for light, temperature, soil fertility, and humidity. The average indicators for the parks are as follows: for light: 48% are relatively shade-tolerant, 33% are light-loving, 19% are shade-tolerant; for temperature: 97.5% frost-resistant, 2% relatively frost-resistant, 0.5% very frost-resistant; soil fertility: 43% oligotrophs, 34% megatrophs, 23% mesotrophs; to moisture: 36% xeromesophytes, 33% mesophytes, 19% mesohygrophytes, 12% xerophytes.The sanitary condition of park plantings was assessed. Sanitary condition indices were calculated: 1.60 – Peremoha Park in Cherkasy; 1.18 – Valley of Roses in Cherkasy; 1.88 – Shevchenko Dendrological Park; 1.87 – City Park in Vatutino; 1.58 – Park in village Ladyzhynka; 1.62 – Park in village Ivanivka; 1.55 – Park in village Pikivets; 2.63 – Park in village Shevchenkove; 1.69 – Druzhba Dendrological Park These indices indicate that the plantations of the Valley of Roses Park in Chekrkasy are of good quality, the park in Shevchenkove village of Zvenyhorod district is severely weakened, and all the others are weakened. Microclimate studies have shown that there is a tendency to change climatic indicators as one moves deeper into the park compared to measurement points outside the park, especially in summer.After studying the state of the twentieth-century parks of the Central highland area of Dniper river, it was found that all of them are in need of measures aimed at their improvement to a greater or lesser extent. Along with the removal of unnecessary plants, it is important to plant new valuable species. It is advisable to create a more complex spatial structure, to increase the shrub layer in phytocoenoses using evergreens and decorative flowering plants.It is worth paying attention to grass vegetation. We propose to sow lawn grasses in areas with poorly developed grass cover.A common feature of almost all the studied parks is the need to optimize and improve the road and trail network, both in terms of its density, the need for functional support, and the arrangement and quality of the surface. When creating plantations, it is important to remember the multi-tiered phytocoenoses. It is necessary to use both trees, shrubs, and herbaceous vegetation. In addition, it is important to ensure a high aesthetic level of parks throughout the year, i.e. to use evergreens and ornamental flowering plants with different flowering periods.Paths should serve as a connecting link and connect compositional elements, and be convenient when moving from one place to another. Keywords: phytocoenosis, park, plantations, reconstruction, species diversity, microclimate.

Дисертація є першим в науці кримінального процесуального права комплексним дослідженням ролі огляду місця події в системі слідчих (розшукових) дій відповідно до актуального кримінального процесуального законодавства України.Встановлено, що будь-які процесуальні дії, направлені на збирання чи перевірку доказів, можна вважати слідчими (розшуковими) діями. У звʼязку з цим доцільно передбачити в ч. 1 ст. 223 КПК України не лише мету, а і особливості слідчих (розшукових) дій, які дозволять виокремити їх серед інших процесуальних дій, які також направлені на збирання доказів. Тому, задля уточнення відповідного положення пропонується ч. 1 ст. 223 КПК України викласти в наступній редакції: «1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у спосіб, передбачений цією Главою». У порівнянні з чинною редакцією ч. 1 ст. 223 КПК України запропоноване визначення не є занадто обтяженим, при цьому акцентується увага на Главі 20 КПК України, в якій міститься вичерпний перелік всіх слідчих (розшукових) дій.Запропоновано задля чіткого визначення відмінностей між обшуком та оглядом в частині можливості відкриття закритих схованок та приміщень використовувати за аналогією положення кримінального процесуального законодавства, які стосуються втручання у приватне спілкування, відповідно до якого «спілкування є приватним, якщо інформація передається тазберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб». Використовуючи дане положення, а також наявну практику ВС, можна дійти висновку, що якщо окремі приміщення, шафи, шухляди не закриті на додаткові замки, тобто слідчий може безперешкодно їх відкрити, то можна вважати, що їх обстеження допускається під час огляду. Якщо ж в місці проведення огляду знаходиться закритий сейф або будь-яке закрите приміщення, то це означає, що власник відповідного житла чи іншого володіння особи обмежує до нього доступ, а тому їх обстеження може відбуватися лише під час обшуку. При цьому необхідно підкреслити, що обмеження доступу означає не лише наявність замків, які необхідно відкрити, а і необхідність внесення зміни до обстановки житла чи іншого володіння особи (відсування меблів, зняття шпалер тощо).Визначено, що до ознак, за якими можна розмежовувати обшук та огляд, можна відносити об’єкти, які планується відшукати, а точніше обізнаність про них до моменту проведення відповідної процесуальної дії. Так, на момент ініціювання обшуку відповідна уповноважена особа вже повинна знати, що саме планується відшукати. На противагу обшуку під час огляду слідчий, дізнавач та прокурор не знають, що саме вони планують відшукати. Особливо яскраво це проявляється при проведенні огляду місця події, адже така дія, як правила, проводиться на початковому етапі досудового розслідування, інколи навіть до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому уповноважені службові особи з об’єктивних причин не знають, що саме вони шукають та які речі чи документи в подальшому будуть вилучені.^UThe dissertation is the first in the science of criminal procedural law to comprehensively study the role of inspection in the system of investigative (search) actions in accordance with the current criminal procedural legislation of Ukraine.It has been established that any procedural actions aimed at gathering or checking evidence can be considered as investigative (search) actions. In this regard, it is expedient to provide in Part 1 of Art. 223 of the Criminal Procedure Code of Ukraine not only the purpose, but also the features of investigative (search) actions, which will allow them to be distinguished from other procedural actions, which are also aimed at gathering evidence. Therefore, in order to clarify the relevant provision, part 1 of Art. 223 of the Criminal Procedure Code of Ukraine shall be amended as follows: "1. Investigative (search) actions are actions aimed at obtaining (collecting) evidence or checking already obtained evidence in a specific criminal proceeding, and which are carried out in the manner prescribed by this Chapter." In comparison with the current wording of Part 1 of Art. 223 of the Criminal Code of Ukraine, the proposed definition is not too burdensome, while attention is focused on Chapter 20 of the Criminal Code of Ukraine, which contains an exhaustive list of all investigative (search) actions.It is suggested that in order to clearly define the differences between a search and an inspection in terms of the possibility of opening closed hiding places and premises, by analogy, the provisions of the criminal procedural legislation relating to interference with private communication should be used by analogy, according to which "communication is private if information is transmitted and stored under such physical or legal conditions under which communication participants can count on protection of information from the interference of other persons". Using thisprovision, as well as the existing practice of the Supreme Court, it can be concluded that if individual rooms, cabinets, drawers are not closed with additional locks, that is, the investigator can open them without hindrance, then it can be considered that their examination is allowed during the inspection. If there is a closed safe or any closed room at the place of the inspection, it means that the owner of the corresponding housing or other property of the person restricts access to it, and therefore their examination can take place only during the search. At the same time, it must be emphasized that restricting access means not only the presence of locks that must be opened, but also the need to make changes to the interior of the home or other possessions of the person (moving furniture, removing wallpaper, etc.).It was determined that the objects that are planned to be searched can be attributed to the signs by which a search and an inspection can be distinguished, or more precisely, awareness of them before the relevant procedural action is taken. So, at the time of initiating the search, the relevant authorized person should already know what exactly is planned to be searched. In contrast to a search, during an inspection, the investigator, inquirer and prosecutor do not know what exactly they plan to find. This is especially evident when conducting an inspection of the scene of the incident, because such an action, as a rule, is carried out at the initial stage of the pre-trial investigation, sometimes even before the entry of information about a criminal offense into the Register, and therefore authorized officials for objective reasons do not know what exactly they are looking for and what things or documents will be seized in the future.