Всебічно досліджено агарикоїдні базидіоміцети (Agaricales s.l.) лісів Українського Розточчя. Встановлено, що мікрофлора регіону налічує 341 вид з даної групи грибів, які належать до 88-ми родів 18-ти родин 5-ти порядків класу Basidiomycetes. Зазначено, що 330 видів - нові для району досліджень, 5 - для України. Проведено систематичний, екологічний та географічний аналізи мікрофлори регіону. Досліджено розподіл грибів за основними типами рослинних угрупувань, виділено специфічні для кожної формації комплекси макроміцетів. Проаналізовано сезонну динаміку плодоношення цих грибів у регіоні. Вивчено вплив доглядових рубок на видовий склад і плодоношення грибів. Проведено обстеження двох об'єктів природно-заповідного фонду Українського Розточчя (природного заповідника "Розточчя" та Національного природного парку "Яворівський"), де виявлено 234 види агарикоїдних грибів. Встановлено, що мережа природоохоронних територій регіону є недостатньо репрезентативна стосовно грибів порядку Agaricales s.l.. Запропоновано заходи щодо охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя.

  Скачати повний текст

Досліджено архітектурно-планувальну організацію малих готелів за умов природних комплексів - національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників. Узагальнено досвід проектування, будівництва й експлуатації споруд і виявлено сучасні тенденції та фактори, що впливають на їх розташування та формування. Запропоновано визначення терміна "екоготель" - природоорієнтованого закладу зі зменшеним впливом на навколишнє середовище. Розроблено класифікацію з урахуванням екологічних чинників. Уточнено планувальні параметри основних приміщень екоготелю. Визначено взаємозв'язки та склад функціональних елементів готельного закладу, що залежно від місткості, містобудівних, екологічних і економічних умов може мати скорочений, стандартний і розширений характер. Визначено основні екологічно доцільні принципи розташування, рішень генерального плану й об'ємно-планувального рішення готелів - принципи екологічності, естетичності, контактності. Запропоновано об'ємно-планувальні прийоми забезпечення виявлених принципів. Наведено способи досягнення естетичної виразності, що базуються на увиразненні зв'язку з культурним і природним наповненням території, а також застосуванні екологічних матеріалів і конструктивних систем.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану лісів природно-заповідного фонду Західного Поділля, фітоценотичної структури та лісівничо-таксаційних особливостей деревостанів природного заповідника "Медобори". Встановлено рівень їх трансформації під впливом попереднього господарювання. Узагальнено досвід регуляційної діяльності з відтворення корінних деревостанів природного заповідника за період його існування. З метою відновлення корінних деревостанів обгрунтовано необхідність створення умов для появи самосіву та розвитку підросту, формування молодняків за типом корінних лісів Поділля. Обгрунтовано реконструктивні заходи для забезпечення у складі насаджень домінуючої ролі основних лісотвірних порід. Запропоновано систему лісівничих природоохоронних заходів для відтворення корінних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля.

  Скачати повний текст

Введено до наукового обігу численні раніше невідомі джерела, виявлені в архівах України та Російської Федерації. Розглянуто питання про розвиток промисловості, транспорту і зв'язку в маєтках Фальц-Фейнів, про участь представників роду в земському русі та Держаній Думі, в громадських і спортивних організаціях. Досліджено історію виникнення, розвитку та торговельно-промислової діяльності приватного порту Хорли. Вдосконалено детальне вивчення генеалогії роду Фальц-Фейнів. Вперше цілісно зібрано свідчення про створення та розвиток в дорадянський період всесвітньо відомого заповідника Асканія-Нова. Значно розширено вже існуючі уявлення про розвиток сільсьгосподарського виробництва в маєтках Фальц-Фейнів.

  Скачати повний текст

Досліджено альгофлору (А) водойм, грунтів та наземних біотипів (Б) Канівського заповідника (КЗ). Конспект флори КЗ нараховує 1018 видів водоростей (1137 різновидностей) з відділів: Cyanophyta - 150 видів, Dinophyta - 7, Cryptophyta - 13, Rhaphidophyta - 1, Euglenophyta - 91, Chlorophyta - 454, Xanthophyta - 83, Chrysophyta - 15, Bacillariophyta - 205. Серед них 446 видів - нові для КЗ, 30 видів та 3 різновиди - для флори України. Проаналізовано А, виділено та розглянуто 29 альгоугруповань. Три частини А - водойм, грунтів, наземних Б, дуже специфічні, найближчі А позаводних Б. Порівняння сучасного стану альгофлори водойм з даними 50 - 60-х років довело, що в А заповідної частини Дніпра посилились риси "реофільності", в А яружних ставків зросла роль бентосних видів. На підставі грунтовоальгологічних даних визначено: сукцесійні зміни масиву КЗ протікають у напрямку розвитку грабово-кленових лісів, що вказує на неможливість відновлення грабово-дубових лісів зонального типу лише методом заповідання. Виявлено, що А грунтів КЗ найбільше схожа з А грунтів лісостепових заповідників, водойм - з водними А заповідників рівнинної частини України.

  Скачати повний текст

Виділено ізоляти з Канівського природного заповідника, вивчено їх біологічні властивості та фізичні показники. Проаналізовано тонку структуру синьо-зеленої люмінесценції протопластів тютюну, встановлено чутливість її компонент до вірусу тютюнової мозаїки. Виявлено збільшення функціональної активності макрофагів селезінки та перитонсального ексудату білих мишей після введення їм ВТМ, встановлено зростання їх фагоцитарної активності під час введення вірусу грипу та ВТМ окремо та за умов його попереднього введення тваринам. Встановлено, що під час трасформації клітин ссавців епітеліального та лімфоїдного походження РНК ВТМ, з використанням ДЕАЕ-декстранового методу в інфікованих клітинах виявлено антигени ВТМ, що призводять до морфологічних змін клітин. Показано прояву інфекційності гомегенату з інфікованих клітин на рослинах-індикаторах Ch.amaranticolor, Ch.album та D.stramonium.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням вивчення гельмінтофауни та гельмінтоценозів у диких водоплаваючих птахів заповідника "Асканія-Нова" . Висвітлені показники гельмінтофауни та гельмінтоценозів, їх залежність від віку, сезону, умов помешкання та годівлі. Запропоновані науково обгрунтовані протигельмінтозні схеми боротьби та профілактики.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальні підходи й алгоритми структурного аналізу природоохоронних систем, виокремлено їх базові елементи. Запропоновано варіанти оптимальної територіальної організації ландшафтних систем. Висвітлено конструктивно-географічні засади сталого розвитку природоохоронних систем території. Визначено пріоритетні функції узгодженого розвитку регіону: антропоекологічну та природоохоронну. Проаналізовано основні напрямки географічних досліджень природоохоронних систем: природничо- та гуманістично-географічний, які органічно поєднуються у конструктивно-географічному підході. Розроблено систему комп'ютерно-картографічних моделей екомережі, багатофакторного аналізу етапів проектування природоохоронних систем Подільського регіону. Обгрунтовано доцільність створення 41-ї ключової території, що репрезентує біотичне та ландшафтне різноманіття 33-х із 37-ми ландшафтних районів Поділля. Створено великомасштабну картосхему біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури, що відображає каркас природоохоронної системи регіону. У межах просторових поліфункціональних систем збереження біотичного та ландшафтного різноманіття виокремлено декілька типів екомережоформувальних вузлів: національного рівня - 5, регіонального - 11, локального - 25. Запропоновано модель оптимізації заповідної мережі, що передбачає формування 82-х перспективних для заповідників об'єктів (5 національних природних парків, природний заповідник, 23 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники). За результатами аналізу існуючої структури землекористування створено оптимізаційні моделі природоохоронних систем Поділля. Розраховано та зіставлено регіональні індекси антропогенної перетвореності для оптимальної, фактичної та пропонованої структур землекористування Поділля з метою визначення ступеня екологічності фактичної та проектованої структур землекористування в аспекті їх наближення до оптимальної (екологічно стабільної) структури.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано геосистемні засади оптимізації територіальної організації біосферних заповідників. Проведено геосистемний аналіз основних положень міжнародних документів і наукових праць, присвячених біосферним заповідникам, систематизовано сучасні уявлення щодо біосферних заповідників та їх територіальної організації. Сформульовано методологічні та методичні основи оптимізації територіальної організації окремого біосферного заповідника й їх мережі. Надано пропозиції щодо формування ефективної мережі біосферних заповідників у межах України, а також оптимізації територіальної організації біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. Визначено актуальність створення біосферного заповідника на Криворіжжі та розроблено пропозиції щодо формування його територіальної організації.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності розподілу важких металів та інших хімічних елементів та їх рухомих форм у грунтах, воді та деяких видах рослин у субальпійському, середньо- та низькогірному рослинно-кліматичних поясах південно-західної частини Чорногірського масиву Карпатського біосферного заповідника. Для розмежування техногенно забруденних та умовно чистих ділянок запропоновано використовувати коефіцієнт ступеня забруднення (КВ), який розраховується як відношення ступеня рухомості важких металів у грунтах на глибині 15 см до їх ступеня рухомості на глибині 3 - 5 см. Проаналізовано результати геохімічних досліджень підземних вод у зоні Рахівсько-Тисинського поперечного розлому Карпат і виявлено аномально-високий вміст токсичних елементів у підземних водах. Встановлено, що біогеохімічні провінції території характеризуються значним дефіцитом ряду важких металів (кобальту, купруму), йоду, фтору у грунтах і водах. Доведено, що головними факторами ендемічного захворювання населення є некондиційний вміст мікроелементів (важких металів, фтору, йоду, арсену, літію), що надходять у підземні води, які використовуються населенням як питні та лікувальні на території вздовж Рахівсько-Тисинського поперечного розлому.

  Скачати повний текст

Встановлено видову різноманітність грибів у кількості 237 видів, з яких 79 видів вперше знайдено для Лівобережного Злакового Степу, 39 - для Степової зони, 3 - взагалі для України. Розглянуто особливості таксономічної та екологічної структури. Вивчено консортивні зв'язки грибів відділу з судинними рослинами, в тому числі - з ендемічними, рідкісними, синантропними. Всебічно досліджено видові комплекси грибів відділу Ascomycota s.1. у рослинних угрупованнях. Визначено вплив еколого-фітоценотичних умов рослинних угруповань трьох типів рослинності та морфологічні ознаки 10 видів аскових грибів, а також видовий склад грибів відділу Ascomycota s.1. двох ділянок Чорноморського біосферного заповідника та територій, зарезервованих для створення природоохоронних об'єктів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню складу водоростей у грунтах широколистяних, соснових лісів, лучних степів Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що альгофлора регіону включає 297 видів (314 внутрішньовидових таксонів, враховуючи ті, що містять номенклатурний тип виду), які належать до 7 відділів, 15 класів, 33 порядків, 67 родин, 122 родів. Показано, що зональними особливостями грунтової альгофлори регіону є високе видове різноманіття родин Chlamydomonadaceae, Chlorococcaceae, Pleurochloridaceae та Neochloridaceae. Основу альгофлори складають види зональних фітоценозів. Встановлено, що режим заповідності на різних ділянках степу заповідника Михайлівська цілина суттєво впливає на систематичну структуру та ценологічний склад альгофлор. Показано, що щільність переносу життєздатних діаспор водоростей повітряними потоками свідчить про необхідність виділення і аналізу активно вегетуючого (корінного) комплексу грунтової альгофлори. У складі грунтових водоростей Лівобережного Лісостепу встановлено 12 синтаксонів. Запропоновано фонові формули альгосинузій, які можуть бути використані у процесі моніторингу наземних екосистем регіону досліджень. Пропонуються оригінальні дихотомічні ключі для визначення видів Bracteacoccus та Gloeobotrys, знайдених у грунтах України.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування й функціонування популяцій інвазійних рослин в антропонізованих екосистемах, пов'язаних з агросферою. Шляхом детального аналізу автотрофної ланки степових екосистем за градієнтом деградації - від природоохоронних (заповідники) до повністю трансформованих (агроекосистеми) досліджено синекологію цих угруповань. Показано, що з посиленням порушеності рослинного покриву знижується кількість еколого-ценотичних груп видів, видова різноманітність, маса рослинних решток у грунті та вологість останнього. На підставі результатів дослідження демекології інвазійних видів-експлерентів показано, що за нових умов дані рослини набувають рис віолентності, що дає змогу їм витісняти місцеві види та на 1 - 3 роки затримувати прогресивну сукцесію в антропізованих екосистемах, які є частиною агроландшафту. Зазначено, що агресивність інвазійних видів зумовлена взаємодією чинників: відсутністю консументів, високою алелопатичною активністю, меншою чутливість до загущення та впливу фітофагів. Виявлено два типи субстратегії експлерентів - детермінантні (Д) й індетермінантні (ІД) види, наведено їх характеристику. Показано, що завдяки цим субстратегіям інвазійні рослини мають додаткові переваги в заміщенні менш шкодочинних аборигенних видів. Виявлено значну видову різноманітність карантинного бур'яну Ambrosia artemisiifolia L. На прикладі цього виду показано, як наявність гетеркарпії та континуума форм дає змогу йому займати гіперпростір ніш у місцезростаннях і формувати досить стійкі угруповання. Грунтуючись на результатах синекологічних досліджень, розроблено метод фітоценотичного контролю адвентивних видів у двох основних варіантах - підбір і створення на вогнищах заносних бур'янів штучних фітоценозів із багаторічних трав та стійких до вторгнення адвентивних видів однорічних культур, а також для Д-видів бур'янів - пізнє скошування травостою останніх (в період бутонізації). Установлено, що цей прийом сприяє швидкому відновленню місцевих видів, які самі витісняють чужинні види. Відзначено, що застосування фітоценотичного контролю в плодових садах, агрофітоценозах польових культур та на закрайках полів сприяє підвищенню буферних властивостей агросистем, очищенню грунту від насіннєвих зачатків бур'янів, зниженню враження плодових культур хворобами та шкідниками й захисту полів, що не вкриті снігом, за умов створення на закрайках останніх екологічного каркасу з багаторічних травосумішок, від вторгнення чужинних видів.

  Скачати повний текст

Уперше проведено екологічний моніторинг сульфатвідновлювальних бактерій у водоймі, що знаходиться на території сіркових родовищ Прикарпаття. Установлено, що їх кількість у водоймі сірковидобувного регіону у десятки тисяч разів перевищує їх чисельність в озерах Шацького національного природного парку й озер заповідника "Розточчя". Із водойми Яворівського сіркового родовища виділено культури бактерій, які ефективно здійснюють дисиміляційне відновлення сульфатів. Виділені бактерії ідентифіковано як Desulfovibrio desulfuricans. Установлено оптимальні умови для росту D. desulfuricans Ya-II. Вивчено динаміку використання виділеними культурами сульфатів і перетворення їх у сірководень. Найбільш ефективне його утворення спостережено у штаму D. desulfuricans Ya-II. Максимальне утворення сульфіду мало місце за концентрації сульфату 16,3 мМ. Великі концентрації сірководню виявляють інгібувальну дію на ріст D. desulfuricans Ya-II. Досліджено АФС-редуктазну активність D. desulfuricans Ya-II. Понад 80 % активності ферменту виявлено у розчинній фракції. АФС-редуктазна активність клітин у процесі росту регулюється концентрацією сульфату у середовищі та залежить від наявності АМФ.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан рослинного покриву філіалу "Кременецькі гори" Природного заповідника "Медобори" та Голицького ботанічного заказника загальнодержавного значення. Охарактеризовано історико-екологічні умови формування флористичного багатства територій дослідження. Установлено, що флора філіалу "Кременецькі гори" нараховує 825 видів, а Голицького заказника - 285. Здійснено еколого-ценотичний аналіз судинних рослин. Зафіксовано групи рослин за відношенням до екологічних чинників і біоморфною ознакою. Досліджено фітоценотичну структуру рослинного покриву. Виявлено 37 видів рослин, наявних у філіалі "Кременецькі гори" та 23 - у Голицькому заказнику, занесених до Червоної книги України. Виявлено регіонально-рідкісні види рослин. Установлено антропогенні чинники трансформації рослинного покриву досліджених територій і запропоновано созологічні заходи щодо його збереження й охорони. Обгрунтовано доцільність формування Кременецько-Опільського регіонального екологічного коридору як складової частини національної екомережі.

  Скачати повний текст

Досліджено вірусологічний спектр заповідника "Асканія-Нова" на дикорослих рослинах, що дало змогу зафіксувати складні відносини хазяїн - паразит за умов мінімального впливу антропогенного фактора. На підставі отриманих даних зроблено висновок, що вірусологічне різноманіття залежить від флористичного спектра й антропогенного навантаження. Найбагатшими щодо вірусів виявилися ділянки дендрологічного парку та межові ділянки степу з агроценозами, дендропарку зі степом і агроценозами, межові ділянки дендропарку та Чапельського поду. З диких рослин виділено ізоляти ВСМП, ВТМ і ВОМ з різними властивостями (точка температурної інактивації, максимальне розведення соку, ступінь впливу на ФСА клітин), що корелює з особливостями мікроклімату місця проростання рослин. Завдяки використанню методу індукованої флуоресценції хлорофілу (ІФХ) встановлено патогенність виділених ізолятів. Порівняно вплив різних ізолятів вірусів на фотосинтетичний апарат з використанням методу ІФХ. У числовому вираженні встановлено зміни у фотосинтетичному апараті, який виявився надзвичайно чутливим до будь-яких патогенних змін, у тому числі вірусного ураження. Проведено порівняння ступеня патогенної дії різних ізолятів вірусів смугастої мозаїки пшениці, тютюнової та огіркової мозаїк. Встановлено, що кліностатування зумовлює зниження активності фотосинтетичного апарату та інших фізіологічних процесів, це призводить до зменшення репродукції та накопичення вірусу смугастої мозаїки пшениці, яке проявляється в зміні титру патогену.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні основи організації використання земель природно-заповідних територій. Визначено сутність організації просторових умов збереження біологічного різноманіття в Україні шляхом формування землекористувань територій природно-заповідного фонду. Проаналізовано стан землекористування територій природно-заповідного фонду. Обгрунтовано еколого-економічну ефективність землекористування території земель даного фонду. Запропоновано підходи щодо вдосконалення еколого-економічних засад формування землекористування територій природно-заповідного фонду. Визначено особливості розробки проектів землеустрою щодо організації території біосферних заповідників.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено організаційно-педагогічну модель еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками Криму. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови впровадження даної моделі. Удосконалено теорію та практику еколого-естетичного виховання ліцеїстів у процесі ознайомлення з історико-природними заповідниками. Визначено методи й організаційні форми еколого-естетичного виховання ліцеїстів, зокрема, розроблено зміст навчальної літньої практики й учнівських краєзнавчих екскурсій у межах впровадження навчальної програми "Заповідний Крим ".

  Скачати повний текст

Досліджено вплив іонів важких металів на мікобіоту сучасних грунтів на території заводів у Запоріжжі, Артемівську (на Донеччині), ділянці мідних покладів у х.Картамиш (на Луганщині) та території стародавніх плавильних гонів у заповіднику "Ольвія" (на Миколаївщині). Показано, що у цих грунтах кількість темнозабарвлених видів мікроскопічних грибів становила 40 - 42,5 %, а у грунтах заповідників "Мамай-гора" і "Михайлівська цілина" - 13,3 - 24,1 %. Виявлено 3 нових для мікобіоти України види: Gelasinospora retiapora Cain, Wardomyces simplex Sugijama і Monodictys asperospora (Cooke et Massee) M.B. Ellis та 12 рідкісних видів. Серед досліджених 34-х штамів 22-х видів 12-ти родів мікроскопічних грибів виявлено 11 високорезистентних (8 видів 6-ти родів), 13 резистентних (12 видів 9-ти родів), 8 чутливих (7 видів 6-ти родів) і 2 надчутливих штами (1 вид) до іонів міді. Розроблено модельну систему, яка дала змогу встановити відстань (4 см), за якої швидкість радіального росту досліджених видів грибів достовірно зменшувалась у 1,5 - 2 рази за дії іонів міді у концентраціях 6 - 10 мМ. Відзначено, що розроблена модельна система дає змогу досліджувати різні види мікроміцетів для визначення прояву цієї ознаки щодо іонів інших металів. Проведено скринінг активних сорбентів іонів міді серед 72-х штамів 29-ти видів 16-родів мікроскопічних грибів, виділених з сучасних і стародавніх грунтів. Визначено 4 найактивніших штами: Cladosporium cladosporioides 77 і C. cladosporioides 716, Stachybotrys chartarum 357 і S. chartarum 424, сорбційна здатність яких становить 71,4 - 83,6 %. Уперше показано, що серед досліджених 7-ми видів 4-х родів (7-ми штамів) мітоспорових грибів найактивнішими біодеструкторами бетону, що використовується для контейнерів, призначених для зберігання низько- та середньоактивних відходів, були штами Cladosporium cladosporioides 3, Alternaria alternata 37 і Aspergillus niger 42.

  Скачати повний текст