Скачати повний текст

Досліджено особливості існування галофітних дібров, формування їх грунтів у степовій зоні України. Проаналізовано стан проблеми вивчення галофітних дібров лівих приток Дніпра. Викладено методологічні підходи до їх вивчення з використанням біогеоценотичних методів дослідження. Наведено результати вивчення біогеоценозів галофітних дібров долин річок Орель і Самара. Розглянуто особливості вертикальної структури біогеоценозів галофітних лісів та окремих частин біогеоценозів. Установлено, що у заплавах степових річок шляхи генезису грунтів у галофітних дібровах досить специфічні. Визначено нові типи лісу, які запропоновано для включення до типологічної схеми лісів степової зони України за основними екотипами, наведено їх діагностичні описи.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні, методологічні та прикладні підходи до відновлення водно-болотних угідь (ВБУ) на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям і потенціалом для комплексного використання природних ресурсів на базі матеріалів експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту біорізноманіття іноземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендніпроводгосп, Дунайської гідрометереологічної обсерваторії з застосуванням методів системного та статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання та сценарного прогнозування. Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нові рішення наукової задачі, що полягають у розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковано й описано основні фактори, що мають значення за умов відновлення ВБУ. Обгрунтовано нову концепцію проектування у разі відновлення біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму "Польдер" для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд і режиму їх експлуатації за умов відтворення ВБУ.

  Скачати повний текст

Проведено геогідроморфологічний аналіз умов, чинників і особливостей руслоформування на характерних та однорідних ділянках верхньої течії річки Прут (у межах України). Виявлено основні закономірності даного процесу за референційних та антропогенних умов. Досліджено умови та чинники руслоформування Верхнього Пруту у гірській і напівгірській частині течії. Проаналізовано закономірності еволюції руслоформування річки вздовж течії та розвитку її русла і заплави в часі за природних умов. Виявлено, що основним чиником, який структурує течію Верхнього Пруту стосовно руслоформування є зовнішні обмеження, пов'язані з геологічною та тектонічною будовою території та відповідними особливостями дна долини. Виділено ділянки, які відносяться до трьох груп річкових русел: алювіальних, структурно-алювіальних і структурних. Обгрунтовано шляхи оптимізації використання й охорони русла та заплави досліджуваної річки.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми і географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези і географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

  Скачати повний текст

Виявлено зональні та регіональні закономірності формування екологічної безпеки грунтів та городньої продукції за умов Лівобережного Лісостепу. Встановлено особливості поведінки коефіцієнта біоакумуляції у межах сільськогосподарських геосистем та урбогеосистем. Визначено основні закономірності накопичення важких металів у грунтах і рослинній продукції Лівобережного Лісостепу, здійснено порівняльне дослідження одержаних результатів з аналогічними даними зони мішаних лісів і степу. Визначено вміст важких металів у грунтах та городній рослинній продукції заплавних, надзаплавно-терасових, вододільних та яружно-балкових геосистем. Оцінено їх вміст в урбогеосистемах і різних одиницях фізико-географічного районування. Встановлено, що грунти усіх досліджуваних геосистем екологічно безпечні, рослинна продукція, зокрема, картопля, забруднена, у межах урбогеосистем дана культура є екологічно небезпечною. Показано вплив геоморфологічних умов на формування екологічної безпеки рослинної продукції.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання методології комплексної оцінки стану басейнів річок та озер рівнинної частини території України (на прикладі річок Удай, Ворскла, Десна, Горинь, Когильник, Сарата, озер межиріччя Західного Бугу та Прип'яті). Розроблено новий метод гідроекологічних досліджень, який складається з комплексної оцінки стану басейну та просторово-часової трансформацію русла та заплави, показників антропогенної трансформації поверхні водозбору й екологічної якості води; гідроекологічного картографування. Визначено лімітуючі фактори впливу та шляхи охорони й оздоровлення довкілля. Встановлено основні чинники формування екологічної ситуації у басейнах річок та озер: рівень антропотехногенної трансформації поверхні водозбору, русла і заплави; склад сторонніх домішок, що надходять у водне середовище; буферну ємність, яка формується за рахунок біомаси первинної органічної речовини, синтезованої суходільними та водними біоценозами; самоочисну здатність водного середовища. Запропоновано апробовані методи оздоровлення водного середовища.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості впливу типових токсикантів полігонів твердих побутових відходів на компоненти екосистем, розміщених у заплавах верхнього басейну р. Тиса у регіоні Берег: грунтові ензими, мікробні угруповання та фітоценози. Вперше для екосистем заплави р. Тиса запропоновано нові напрямки фіторекультиваційних заходів, придатних для використання з метою відновлення порушених біогеоценозів сміттєзвалищ. Висвітлено наукові підходи до збереження цілісності унікальних екосистем заплави р. Тиса, раціонального природокористування та способів відтворення довкілля.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічну роль осики та берези у формуванні лісових екосистем степової України. Розглянуто закономірності розповсюдження зазначених деревних порід в основних типах ландшафту. Проаналізовано історію досліджень грунтів та складу деревної рослинності осиково-березових кілків. Значну увагу приділено особливостям заселення осикою лісових еродованих суглинків та рекомендовано створення штучних фітоценозів за участю осики з метою закріплення грунту. За умов заплав степових річок екологічна роль осики та берези полягає у піонерному заселенні заростаючих озер та боліт, на грунтах, непридатних для існування більш вимогливих деревних порід. Проаналізовано хімічний склад грунтів кілків та досліджено хімізм грунтових вод. Наведено характеристику екологічної ролі осики та берези у формуванні кілочних лісів за умов дюнно-улоговинного ландшафту піщаних терас. Визначено склад рослинності та хімічні характеристики грунтів, що відрізняються зволоженістю. Розглянуто процеси гумусонакопичення у піщаних грунтах під деревною рослинністю, а також запропоновано заходи щодо раціонального використання ресурсів осиково-березових кілків на пісках. На солонцевій терасі виявлено сукцесійну динаміку фітоценозів та едафотопів осикового кілка з прогнозуванням їх подальшої еволюції. Побудовано генетичний ряд зміни типів лісу в часі відповідно до зміни гідрологічного режиму. Проаналізовано склад органічної речовини. Встановлено, що методи математичної статистики дозволили виявити тенденції у розподілі хімічних компонентів на підставі грунтового профілю. Доведено необхідність охорони та раціонального використання осиково-березових кілків як унікальних природних об'єктів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено регіональні та загальні закономірності руслоформування річок з великоалювіальними руслами після переходу течії до розширених ділянок дна долин. Досліджено дію основних чинників руслоформування за функціонально-басейновою схемою для умов алювіальних рівнин. У межах території дослідження доповнено схему поділу основних річок на однорідні ділянки з використанням методу, що враховує властивості гідросітки, дна річкової долини, самої системи потік - русло реагувати на зміни місцевих умов за багаторічний період. Уточнено уявлення про морфологію та морфодинаміку часово-просторових змін русел річок Передкарпаття. Виявлено закономірності послідовності руслоформування вздовж течії річок з віддаленням від гір. На підставі вивчення результатів емпіричного дослідження Передкарпаття уточнено загальні закономірності руслоформування річок з великим алювієм за умов віддалення від гір. Уточнено та розвинуто геогідроморфологічну класифікацію щодо русел річок Передкарпаття та великоалювіальних русел річок загалом. Розроблено класифікацію типів русел у межах підкласів КАР-3 - 5. Проаналізовано проблеми використання русел і заплав річок Передкарпаття й обгрунтовано шляхи їх вирішення.

  Скачати повний текст

Досліджено еколого-ценотичну структуру заплавної рослинності басейну верхів'я Західного Бугу, визначено її динамічні тенденції, розглянуто питання охорони. Складено продромус рослинності, що охоплює 14 класів, 19 порядків, 33 союзи, 1 підсоюз, 94 асоціації, 11 субасоціацій, 22 варіанти, 29 базальних і 3 дериватних угруповання, серед яких 2 асоціації та 6 субасоціацій є новими у біології, а 17 асоціацій та 2 субасоціації - вперше визначено на території України. Розраховано амплітуди екологічних режимів рослинності та досліджено взаємозв'язок між екологічними факторами. Визначено динамічні тенденції рослинності заплав. Встановлено флористичний склад заплав, до якого віднесено 790 видів судинних рослин, 60 - мохоподібних і 4 - харових водоростей. Зроблено созологічне оцінювання заплавних фітосистем й обгрунтовано необхідність організації охорони 128-ми видів та 36-ти фітоценозів. Уперше виявлено на території України вид Sesleria caerulea та угруповання Juncetum subnodulosi й обгрунтовано необхідність забезпечення їх охорони на загальнодержавному рівні. Досліджено повний онтогенез і вікову структуру популяцій реліктового виду Tofieldia calyculata. Наведено наукове обгрунтування 12-ти нових природно-заповідних територій. Розроблено проект локальної екомережі басейну верхів'я Західного Бугу та визначено шляхи екологічного оздоровлення регіону.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз та оцінювання чинників грунтотворення в заплаві ріки. Встановлено, що формування структури грунтового покриву заплави ріки Західний Буг відбувається здебільшого під впливом геоморфологічного чинника та віддаленості від русла. Висвітлено причини карбонатності даних грунтів. Особливістю їх морфологічної будови є шаруватість профілю. Визначено тенденцію змін фізичних, фізико-хімічних і хімічних властивостей грунтів у напряму від русла ріки до надзаплавної тераси. Запропоновано виділяти в типі алювіальних дернових грунтів підтипи: дернові примітивні, дернові слаборозвинені, короткопрофільні дернові та власне дернові.

  Скачати повний текст

Сформульовано цілісну концепцію про заплавно-долинний педолітогенез в його еволюційному розвороті, встановлено закономірності природного грунтотворення та внесені в нього корективи в процесі окультурювання заплавних екосистем поліфункціонального призначення. Розроблено ландшафтну типологію заплавних земель. Оновлено теоретичні засади фітоагрохімічного окультурювання цілинних заплавних грунтів. Деталізовано біогеохімічні, екологічні закономірності та еволюційне спрямування окультурюючої корекції природного заплавного грунтотворення. Запропоновано екологізовані підходи до розв'язання колізії між підвищенням біопродуктивності заплавних екосистем і зменшенням грунтово-ценотичного біорізноманіття в процесі фітоагрохімічного окультурювання цілинних грунтів, а також незалежну екологічну експертизу проектів організації території заплавних земель.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Лівобережної України висвітлено особливості формування заплавних лісів, показано їх багатогранні еколого-захисні функції; обгрунтовано ідею системного і програмно-цільового лісовирощування насаджень на водозбірній основі; визначено принципи та критерії оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів. Розроблено моделі формування та вирощування цінних високопродуктивних штучних та природних дубових деревостанів, визначено вік стиглості насаджень переважаючих порід. Вперше складено діагностичні таблиці заплавних типів лісу, запропоновано асортимент деревних та чагарникових порід для штучного лісовідновлення і лісорозведення в заплавах. Розроблено оптимізовані системи рубок головного користування та рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства. Запропоновано нову стратегію лісівничих заходів у заплавах рік з врахуванням оптимізації структури заплавних ландшафтів та водозборів рік.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропоновано методику розрахунку характеристик весняного стоку у басейні р.Нямунас. У процесі побудови розрахункової схеми використано теоретичну модель А.М.Бефані (в модифікації Є.Д.Гопченка), визначену як формулу сталої інтенсивності. На відміну від дещо формального підходу до застосування у розрахункових схемах сталої інтенсивності редукційних кривих опадів у запропонованій методиці введено поняття редукційних кривих середньої інтенсивності припливу води зі схилів до руслової мережі. Для реалізації розрахункової схеми використано методи математичної статистики, числового визначення деяких невідомих і фактично невимірюваних параметрів (коефіцієнтів русло-заплавного регулювання, розрахункової тривалості припливу води зі схилів до руслової мережі), а також географічне узагальнення (максимальних запасів води у снігу до початку весняного водопілля, тривалості припливу води зі схилів до руслової мережі та коефіцієнтів стоку за період весняного водопілля).

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку рівнів грунтових вод у заплаві річки Либідь на прилеглій до неї території на базі використання ГІС-технологій і математичного моделювання геофільтрації. Розроблено методику впорядкування, аналізу різнорідних за формою та змістом даних відповідно до формування геоінформаційної бази даних стосовно рівнів грунтових вод. Створено фактографічну базу даних щодо таких у долині р. Либідь на ГІС-основі та математичну детерміновану модель потоку грунтових вод у долині р. Либідь. Вивчено динаміку їх рівнів у долині р. Либідь та прилеглої до неї території. За результатами проведеного модельного експерименту встановлено закономірності їх формування, побудовано карти-схеми глибини залягання грунтових вод і виділено потенційно небезпечні ділянки. Розроблено основні положення методики застосування геінформаційних систем і математичного моделювання геофільтрації до вивчення динаміки рівнів грунтових вод у долинах малих річок.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження флори судинних рослин Східного Полісся, яка налічує 1 315 видів. Узагальнено дані про рослинний покрив регіону у пізньольодовиків'ї та голоцені. Виділено основні етапи флористичного вивчення Східного Полісся. За результатами дослідження сучасної структури та динаміки флори регіону встановлено основні напрямки її розвитку: скорочення місцезростань і елімінація популяцій аборигенних видів, кліматичне пригнічення одних і розширення ареалів інших видів, ксерофітизація, адвентизація, адаптивна пертурбація флороекотопологічної структури. Проведено флористичне районування території досліджень. Здійснено созологічну оцінку флори Східного Полісся. З метою оптимізації охорони фіторізноманіття запропоновано створення нових природно-заповідних територій і важливої ботанічної території "Заплава р. Десни". У контексті комплексної оцінки здійснено прогноз розвитку флори судинних рослин Східного Полісся під впливом кліматично-антропогенних змін.

  Скачати повний текст

Здійснено подальший розвиток теоретичних цілей А.М.Бефані (1958 р., 1981 р.), Н.Ф.Бефані (1977 р.) і Є.Д.Гопченка (1999 р.) стосовно обгрунтування науково-методичної бази для нормування розрахункових характеристик максимального стоку річок. Обгрунтовано варіант операторної формули максимального стоку, запропонованої Є.Д.Гопченком, за певних теоретичних умов. Уперше установлено максимальні моделі схилового припливу під час весняного водопілля для дослідженої території. На підставі матеріалів спостережень визначено коефіцієнт нерівномірності схилового припливу води до руслової мережі. З використанням коефіцієнтів перевищення миттєвих витрат води понад їх середньодобових значень здійснено перевірку його стійкості. У межах формули А.М.Бефані та за методом об'ємного типу завдяки оберненим розрахункам встановлено для території Приазов'я тривалість припливу поталих вод до руслової мережі. Установлено числові значення трансформаційних коефіцієнтів максимального стоку (розпластування та русло-заплавного регулювання).

  Скачати повний текст