Визначено основні передумови формування есхатологічних концептів, чинники актуалізації есхатологічної свідомості. Проведено компаративний аналіз основних положень філософських вчень представників постіндустріального утопізму, а також постмодернізму. Виявлено їх генетичний зв'язок із стародавніми формами есхатології, а також есхатологічними концепціями, представленими у класичній парадигмі, зокрема філософією Г.В.Ф. Гегеля, І. Канта. Ф. Ніцше. М. Гайдеггера.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню богословських аспектів богослужінь Страсного тижня з метою формування духовного досвіду й богословських знань, необхідних для духовно-морального відродження українського суспільства.Об'єктом дослідження є богослужбові тексти Страсного тижня, вміщені у Постовій тріоді.У дисертації здійснено аналіз богослужбових текстів Страсного тижня за основними аспектами догматики православного богослів'я (сотеріологія, христологія, есхатологія, тріадологія, еклезіологія), розташування яких для розгляду визначалося домінуванням та поширеністю цих елементів у гімнографії Страсного тижня, що сприяє зосередженню уваги на окремо визначеній тематиці при вивченні й засвоєнні змісту гімнографії.Виявлено варіативність перекладу церковнослов'янською та українською мовами Постової тріоді; встановлено окремі неточності українського перекладу. Вживання терміну «єство», як еквіваленту церковнослов'янських лексем «єстество» і «существо», не можна вважати такими, що містять догматичні помилки, утім, виявлені хиби перекладу гальмують формування богословської думки та обмежують повне розкриття положень святоотцівського богослів'я стосовно окремих християнських догматів.Подано в сучасному розумінні і доступною мовою основоположні християнські віроучительні істини, які містяться в богослужбових текстах означених днів. Увібрані в поетичну форму, богослужбові тексти легше сприймаються молільниками, які не мають богословського досвіду і знань. У контексті розкриття сотеріологічного аспекту богослужбових текстів Страсного тижня наголошується на внутрішньому аспекті спасіння людини, зміні способу буття її природи, заперечуючи механічне спасіння лише як наслідок заслуг Ісуса Христа. Удосконалено підхід до інтерпретування теми кінця світу, заклику до покаяння. При розкритті виховної функції піснеспівів, акцентується увага на особистій зустрічі зі Спасителем кожної людини, для чого було використано образ безплідної смоковниці. Наголошується на необхідності приготування душі до цієї майбутньої зустрічі. Набуло подальшого розвитку твердження про базування закону віри на законі молитві, яке засвідчує, що багато християнських догматів було введено у богослужбові тексти з метою їхнього артикулювання і сприйняття віруючими.Взаємозв'язок гімнографії з історією і догматами Православної Церкви, зокрема, встановлено співвіднесеність участі авторів богослужбових текстів у формуванні православного віровчення з його подольшим відображенням у гімнографії. Висновки й теоретичні твердження, обґрунтовані в дисертаційному дослідженні, сприяють глибшому розумінню віровчення Православної Церкви, яке розкривається в богослужіннях.^UThe dissertation is devoted to the study of the theological aspects of the worship of Holy Week as one of the important factors in the matter of personal salvation of a person, which positively influences the formation of spiritual experience and theological knowledge, for the spiritual and moral revival of Ukrainian society.The object of the study is the Holy Week liturgical texts contained in the Fasting Triode.The dissertation analyzes the liturgical texts of Holy Week according to the main aspects of the dogma of Orthodox theology (soteriology, Christology, eschatology, triadology, ecclesiology), the location of which for consideration was determined by the dominance and prevalence of these elements in hymnography of Passion Week, which helps to focus on a specific topic in the study and assimilation of the content of hymnography.The variability of translation of the Church Slavonic and Ukrainian languages of the Lenten Triodion has been revealed; some inaccuracies of the Ukrainian translation were found. The use of the term “nature” as the equivalent of the Church Slavonic lexicons “nature” and “being” cannot be considered as containing dogmatic errors, however, the revealed omissions of translation hinder the formation of theological thought and limit the full disclosure of the provisions of patristic theology Christian dogmas.It presents in the modern understanding and in accessible language the fundamental Christian religious truths contained in the liturgical texts of the designated days. Imbedded in poetic form, liturgical texts are more readily perceived by worshipers who lack theological experience and knowledge. In the context of the disclosure of the soteriological aspect of Holy Week liturgical texts, it emphasizes the internal aspect of man's salvation, the change in the way of being of his nature, denying mechanical salvation only as a consequence of the merits of Jesus Christ.The approach to interpreting the theme of the end of the world, the call to repentance has been improved. In revealing the educational function of the songs, the focus is on a personal meetingof each person with the Savior, for which the image of a barren fig tree was used. The need to prepare the soul for this upcoming meeting is emphasized.The claim that the law of faith is based on the law of prayer has further developed, indicating that many Christian tenets have been introduced into liturgical texts for the purpose of their articulation and acceptance by believers.The relationship of hymnography with the history and tenets of the Orthodox Church, in particular, establishes the correlation of the participation of the authors of liturgical texts in the formation of the Orthodox doctrine with its subsequent reflection in the hymnography.The conclusions and theoretical allegations, based on the dissertation research, contribute to a deeper understanding of the doctrine of the Orthodox Church, which is revealed in divine services.

ХХ століття також характеризується активним розвитком та систематизацією філософської та богословської антропології. Зокрема, серед християнських мислителів ХХ століття особливе місце займає митрополит Сурозький Антоній (Блум), антропологічним поглядам якого присвячене дисертаційне дослідження. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю аналізу антропологічного вчення митрополита Антонія, оскільки піднята владикою тематика, зокрема: мета життя людини, осмислення явища смерті, проблеми взаємовідносин у соціумі, – не втратила своєї нагальності й у ХХІ столітті. Розділ І – «Місце митрополита Антонія Сурозького в духовній культурі ХХ століття» – складається із трьох підрозділів, присвячених аналізу джерельної бази даного дослідження та аналізу головних публікацій, в яких висвітлюється життя, діяльність та теолого-філософські погляди митрополита Антонія. Виявлено, що творча спадщина А. Сурозького ще до кінця не зібрана та не впорядкована, оскільки владика особисто книг майже не писав. Усі відомі праці митрополита Антонія – це стенограми його бесід, проповідей, радіопередач, присвячених антропологічній тематиці. Встановлено, що на формування світогляду та антропологічної концепції владики великою мірою вплинули мислителі Паризької школи богослів'я.Визначено, що антропологічною домінантою вчення А. Сурозького є тема людської гідності, що особливо актуалізовується внаслідок антигуманних подій світової історії першої половини ХХ століття.Розділ ІІ – «Онтологічний статус людини в антропології А. Сурозького» – складається із чотирьох підрозділів й присвячений темі походження та призначення людини, детально описано її природні властивості, розглянуто дихотомічну та трихономічну концепцію структури людської природи, зокрема розуміння митрополитом Антонієм таких концептів як: дух, душа і тіло. Особливу увагу приділено важливому поняттю «особистість», що розуміється владикою у відповідності зі святоотцівською традицією як єдиний центр людської істоти що гармонізує усі її духовно-тілесні сили. Також, висвітло вчення митрополита Антонія про шлюб, взаємини чоловіка та жінки, проблему розділення статей. Виявлено, що владика озвучував так звану «духовно-андрогінну» концепцію у питанні походження статей, що актуалізується у набутті чоловіком та жінкою антропологічної цілісності. Розділ ІІІ – «Амартологічна концепція у духовній спадщині митрополита Антонія» – складається із чотирьох підрозділів, що дозволяють ґрунтовно проаналізувати зміни стану людської природи в результаті гріхопадіння людини. Центральними темами даного розділу є походження зла, гріх, тління, смерть. У розділі описано духовний «механізм» деградації людини, осмислено тему страждання. Розділ IV – «Людина у вічності: есхатологія митрополита Антонія» – складається із чотирьох підрозділів, у яких аналізуються погляди владики Антонія щодо процесу відродження людини через відновлення єдності з Богом. Акцентується увага на Христології, зокрема сотеріологічному та еклезіологічному аспектах. Визначено, що відродження людини характеризується динамічними категоріями: обоження, преображення. Доведено, що великий вплив у цьому контексті на А. Сурозького мало вчення ісихазму, яке, до речі, митрополит втілював у власній духовній практиці. Також, у даному розділі розкривається кінцева мета і сенс буття людини як безсмертної істоти. Аналізується вчення митрополита Антонія щодо співвідношення часу та вічності.^UThe twentieth century is also characterized by the active development and systematization of philosophical and theological anthropology. In particular, among the Christian thinkers of the twentieth century a special place is occupied by Metropolitan Anthony of Suroz (Bloom), whose anthropological views this dissertation research is devoted to.The scientific novelty of the research lies in providing the need to analyze the anthropological teachings of Metropolitan Anthony, as raised by the bishop topics, in particular: the purpose of human life, understanding the phenomenon of death, problems of relationships in society that has not lost its importance in the XXI century.Chapter I – «The place of Metropolitan Anthony of Surozh in the spiritual culture of the twentieth century» – consists of three sections devoted to the analysis of the source base of this study and the main publications covering the life, work, theological and philosophical views of Metropolitan Anthony. It encompasses that the creative heritage of A. Surozky had not been fully collected and organized yet, as the bishop personally had hardly written any books. All known works of Metropolitan Anthony are transcripts of his conversations, sermons, radio broadcasts on anthropological topics.However, it was determined that A.Surozky is not a direct follower of someone's philosophical school, but he developed an original anthropological system, which can be described as «theology (or philosophy) of the meeting».Chapter II – «Ontological status of man in the anthropology of A.Surozky» – consists of four sections and is devoted to the origin and purpose of human, describes in detail its natural properties, considers the dichotomous and trichonomic concept of human nature, including Metropolitan Anthony's understanding of such concepts as: spirit, soul and body. Particular attention is paid to the important concept of «personality», understood by the bishop in accordance with the Holy Father's tradition, as the only, harmonizing all the forces, the center of the human being.Also, the teachings of Metropolitan Anthony on marriage, the relationship between man and woman, the problem of gender segregation are covered. It has been found that the bishop's so-called «spiritual-androgynous» concept in the question of the articles' origin, is actualized in the acquisition of anthropological integrity by a man and a woman.Chapter III – «Amortological concept in the spiritual heritage of Metropolitan Anthony» – covers four sections that allow a thorough analysis of changes in human nature as a result of the human' fall. Attention is being paid in this section to: the origin of evil, sin, decay and death. This section deals with the spiritual «mechanism» of human degradation, comprehends the theme of suffering.Chapter IV – «Man in Eternity: The Eschatology of Metropolitan Anthony» – enumerates four sections, and focuses on the views of bishop Anthony on the process of human rebirth through the restoration of unity with God. Emphasis is placed on Christology, in particular the soteriological and ecclesiological aspects. It is determined that the revival is characterized by dynamic categories: deification, transformation. It is proved that the doctrine of hesychasm, which, by the way, the metropolitan embodied in his own spiritual practice, had a great influence on A.Surozky in this context.Also, light has been shed on the ultimate goal and meaning of human existence as an immortal being. Describes the teachings of Metropolitan Anthony on the relationship between time and eternity.