Досліджено головні причини ближньої і далекої еміграції буковинців. Відзначено, що найпоширеніший вид еміграції у сусідні держави - відхідництво, насамперед у Російську імперію, Румунію, Німеччину, а також переселення російських старообрядців у імперію. Значну увагу приділено заокеанській еміграції, зокрема, наведено відомості щодо діяльності еміграційних бюро, переїзду на американський континент, відношенню австрійської влади до зазначеного явища. Подано дані щодо кількісного, соціального, національного та вікового складу емігрантів. Визначено регіони розселення буковинців, сфери їх зайнятості, рівень заробітків, асиміляцію у нове суспільство.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-економічні та політичні передумови еміграційного руху в Західній Україні міжвоєнного періоду. Висвітлено еміграційну політику польського уряду, зокрема, її національний аспект. Визначено вплив мореплавних компаній та їх агентури на масштаби та динаміку еміграційного руху. Детально вивчено законодавчі акти Польської держави щодо еміграційних процесів. Проаналізовано формування та розвиток державного еміграційного апарату на західноукраїнських землях, утворення та діяльність громадських об'єднань опіки над емігрантами. Розглянуто масштаби та основні країни еміграційного відпливу з Галичини, Волині та Полісся, а також місця розселення західноукраїнських емігрантів, їх соціально-економічну та національно-культурну адаптацію у країнах імміграції.

  Скачати повний текст

Систематизовано праці вітчизняної та зарубіжної історіографії, в яких проаналізовано особливості суспільно-політичного та культурно-освітнього становища польської меншини в УРСР. Доведено, що міжвоєнна радянська історіографія мала виразне пропагандистське спрямування. Дослідження польської меншини були табуйовані в СРСР до середини 1980-х рр. Поляків УРСР/СРСР у II Речі Посполитій вивчали спеціалізовані установи й окремі дослідники радянської етнополітики. У ПНР історія поляків СРСР і УРСР 1920 - 1930-х рр. системно не досліджувалася, проте вивчалися окремі фрагменти ширшої проблеми (комуністична польська еміграція в СРСР, польськомовна преса). Репресії тоталітарного режиму проти поляків СРСР в УРСР були етапом російської імперської політики, спрямованої на деполонізацію "східних кресів" давньої Речі Посполитої. Становище Римсько-католицької церкви (РКЦ) і владну політику щодо неї в СРСР міжвоєнної доби проаналізували у II Речі Посополитій католицькі автори, згуртовані довкола часописів "Przeglad Powszexhny" та "Oriens". У ПНР вивчення історії РКЦ на підрадянських теренах тривало, значною мірою активізувавшись у III Речі посполитій. У вітчизняній історіографії вивчення РКЦ в УРСР 1920 - 1930-х рр. започатковано наприкінці 1980-х рр. На сучасному етапі дослідження історії польської національної меншини УРСР 1920 - 1930-х рр. здійснюється у новому контексті. Оприлюднений за останнє п'ятнадцятиріччя джерельний матеріал, спогади, численні розвідки з окремих проблем, наявність поодиноких узагальнювальних праць дозволили висунути питання про створення синтетичної пісумкової монографії з історії поляків України зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

В дисертації досліджуються умови формування італійської еміграції в Україні та напрямки її діяльності у 80-х роках ХVIII - першій третині ХIХ ст. Розглянуто питання розбудови італійських етнічних громад у зв'язку з міграційними процесами у Південній Європі та демографічною політикою, здійснюваною Російською імперією в Україні. Висвітлюється роль іммігрантів-моряків та негоціантів у налагодженні міжнародних торговельно-економічних зв'язків чорноморсько-середземноморського регіону та участь італійської інтелігенції (архітекторів, вчителів, артистів, музикантів тощо) в європеїзації українських міст, поширенні надбань культури та мистецтва Заходу. Показано, що формування та діяльність італійської еміграції відбувалися в тісному зв'язку з громадсько-політичним та культурним життям на Апеннінах.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію ідейних засад наддніпрянської політичної еміграції в Австро-Угорщині напередодні та в роки Першої світової війни, а також причини, хід і наслідки боротьби за владу та ідейне протистояння серед емігрантів у 1914 - 1918 рр. Здійснено комплексний аналіз стосунків наддніпрянців з Головною Українською Радою, Загальною Українською Радою, українськими партіями Галичини та Буковини. Висвітлено роль союзу визволення України у створенні та діяльності Українського Січового Стрілецтва. Розкрито партнерські зв'язки еміграції з громадсько-політичними і культурними організаціями регіону. З'ясовано вплив наддніпрянців на суспільно-політичні процеси в районах Волині, Холмщини, Підляшшя, надано оцінку ролі видавничої діяльності політемігрантів у національно-духовному житті західноукраїнських земель.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні форми інституційної участі представників наддніпрянської політичної еміграції в західноукраїнських громадсько-політичних процесах 1920 - 1939 рр. Досліджено внесок наддніпрянських політичних емігрантів (П. Певного, О. Ковалевського, С. Тимошенка, С. Скрипника) у громадсько-політичне життя на Волинщині в контексті їх участі у пропольській партії Волинське українське об'єднання (ВУО), контакти політичних емігрантів із західноукраїнськими громадсько-політичними силами, роль Д. Донцова, В. Дорошенка, А. Жука в громадсько-політичних процесах Східної Галичини й їх державотворчі погляди.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що найбільш виражені зміни абсолютної та відносної маси, об'єму та питомої густини тимусу новонароджених мають місце у перші 48 годин післянатального життя. Визначено динаміку периваскулярних лімфатичних судин тимуса. Встановлено розподілення рецепторів до лектинів сочевиці й зав'язі пшениці на клітинах тимуса. Виявлено, що дендритні клітини тимуса мають рецептори до лектинів сочевиці. В процесі внутрішньодинамічного диференціювання та міграції лімфоцитів динамічно змінюється інтенсивність експресії рецепторів до лектинів зав'язі пшениці на епітеліоретикулоцитах тимуса новонароджених щурів. Обгрунтовано шляхи еміграції лімфоцитів з тимуса та встановлено механізми, які її забезпечують. Зазначено, що еміграція лімфоцитів з тимуса на периферію відбувається через периваскулярні лімфатичні капіляри на 12 - 16-ту годину після народження; вихід лімфоцитів забезпечується розвитком фізіологічного набряку тканини тимуса, який характеризується капілярним стазом, збільшенням індексу дегрануляції тучних клітин тимуса, підвищенням вмісту гіалуронової кислоти та збільшенням вмісту периваскулярних лімфатичних судин.

  Скачати повний текст

Узагальнено військово-політичну думку наддніпрянської еміграції у міжвоєнній Польщі. Досліджено місце та роль Українського воєнно-історичного товариства у вивченні державно-соборного процесу в Україні у першій половині ХХ ст. Проаналізовано суспільно-політичні умови заснування Товариства у 1920 р. та його реорганізації 1925 р. Систематизовано й охарактеризовано основні публікації членів Товариства, розміщених на сторінках його періодичних органів "Табор", "За державність". Зроблено висновок, що наддніпрянська еміграція грунтовно й об'єктивно висвітлила історію УНР у 1917 - 1920 рр. Окреслено недостатньо вивчені аспекти, події, явища та процеси, які потребують подальшого історіографічного та археографічного дослідження.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості еміграції українського населення до Канади та США у 1914 - 1923 рр. Встановлено її тимчасовий, заробітчанський характер у США та більшу стабільність у Канаді, на вільні землі якої переселялись назавжиди цілими родинними сім'ями. Розглянуто основні етапи формування сталої національної спільноти українців у складі місцевого поліетнічного населення. Досліджено утворення економічних, громадсько-політичних, релігійних, освітніх, кооперативних об'єднань української діаспори та показано їх суттєву роль у консолідації еміграції. Відзначено, що діаспора США (нейтральної у війні до квітня 1917 р. держави) створила фонд УСС, за її ініціативою президент США встановив у країні Український День, а в Канаді організували Фонд допомоги Україні. Проаналізовано морально-політичну та дипломатичну підтримку північноамериканською діаспорою України у боротьбі за державність у першій чверті XX ст., зокрема Західно-Української Народної Республіки та українського населення Східної Галичини, окупованої Польщею. Показано допомогу громадсько-політичних, кооперативних, культурно-освітніх, церковних та інших структур еміграції Західно-Українській Народній Республіці у боротьбі проти польської агресії, що фінансували діяльність її уряду в екзилі та дипломатії, а також лобіювали українську справу на мирних конференціях у Парижі 1919 р. та Генуї 1922 р.

  Скачати повний текст

Висвітлено причини виникнення української політичної еміграції, особливості збереження за умов еміграції ідентитетів "Україна - батьківщина" та "український громадянин". Розглянуто діяльність урядів УНР і ЗУНР в еміграції. Відзначено, що правовий статус і соціальна адаптація українських політичних емігрантів зумовлювалась їх політичним вибором. Політико-ідеологічні форми вияву громадянської позиції розглянуто на підставі аналізу партійного структурування, вироблення політичних доктрин, зміни політичних орієнтацій, радянофільства галицьких політичних діячів. Доведено, що більшовики у боротьбі з українською еміграцією використовували методи дискредитації українських політичних діячів, фальсифікування джерел, підтасовування фактів, здійснювали провокаторську роботу у їх середовищі з метою ліквідації конкурентів у боротьбі за владу в Україні. Лідери української політичної еміграції, усвідомивши свою належність до української спільноти, продовжували відстоювати політичний вибір - існування незалежної української держави. Їх ціннісні орієнтації були спрямовані на збереження етнокультурної спадкоємності, історичної пам'яті та поширення українськості у світі. Здійснено комплексне дослідження вияву громадянської позиції лідерів української політичної еміграції 1920-х рр., яку охарактеризовано на інституційному, культурно-просвітницькому, доктринальному та поведінково-спонукальному рівнях.

  Скачати повний текст

На підставі архівних документів, вітчизняної та зарубіжної історіографії розглянуто проблему виникнення та діяльності першого українського політичного еміграційного уряду першої половини XVIII ст. Висвітлено процес формування еміграційного уряду. Розкрито основні напрямки його діяльності у справі втілення основної мети - звільнення України з під влади Росії. Розглянуто динаміку розвитку зв'язків еміграційного уряду з країнами Європи та визначено роль їх допомоги у здійсненні планів П.Орлика та його сподвижників. Проаналізовано політичні відносини між еміграційним урядом та урядами Гетьманської України протягом 1710 - 1742 рр.

  Скачати повний текст

Досліджуються особливості української еміграції після Другої світової війни. Встановлено причини еміграції, її основні напрямки. Проаналізовано соціальний склад українських біженців, їх умови життя і праці в таборах для переміщених осіб, а пізніше - в країнах поселення. Українська післявоєнна еміграція мала яскраво виражений політичний характер, різноплановий соціальний склад і високий ступінь національно-культурної свідомості, швидку адаптацію до нових умов життя.

  Скачати повний текст