На підставі вивчення архівних і рідкісних друкованих матеріалів розглянуто науковий внесок М.Гулака, О.Навроцького, Л.Лопатинського, А.Кримського в розвиток української орієнталістики. Проаналізовано дослідження М.Гулака та О.Навроцького, присвячені вивченню фольклору тюркських народів ("Деде Коркул"), творчості М.Фізулі ("Лейла і Меджнун"), Нізамі Гянджеві ("Іскандер-наме"), Ш.Руставелі ("Витязь у тигровій шкурі"). Особливу уваги приділено вивченню наукової спадщини талоновитого українського орієнталіста Л.Лопатинського (1842 - 1922), присвяченої дослідженню усної народної товрчості, етнографії та мов численних етносів Закавказзя, зокрема азербайджанського, засновника "Кабардинської граматики із словником", першої фундаментальної праці про одну з мов іберійсько-кавказької спільноти. Висвітлено діяльність Л.Лопатинського як засновника та голови Кавказького відділу Московського археологічного товариства. Проаналізовано доповідь ученого на XII археологічному з'їзді в Харкові "Російські суфікси. Вплив кавказьких мов на їх утворення", виголошення якої викликало численні дискусії. Розглянуто редакційну діяльність Л.Лопатинського, зокрема редагування "Сборника материалов для описания местностей и племен Кавказа". Проаналізовано наукові праці Л.Лопатинського, зокрема такі, як "Тюрки, їх мова та література", "Тюркська народна словесність", "Азербайджанська література", "Нізамі та його сучасники", "Картліс Цховреба".

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально досліджено індивідуальний досвід розв'язування розумових задач студентами вищого педагогічного навчального закладу (ВПНЗ). Визначено зміст і структуру індивідуального досвіду сучасних студентів. Вивчено чинники впливу на його розвиток у процесі розв'язання мисленнєвих задач. Побудовано модель вивчення індивідуального досвіду, з'ясовано особливості його структурних компонентів у представників різних курсів і факультетів ВПНЗ та їх залежність від розвитку пізнавальних процесів, зокрема мислення. Апробовано розроблену програму дослідження та розвитку індивідуального досвіду розв'язування розумових задач студентами на основі використання нестандартних форм організації навчання (семінар-дискусія, семінар-діалог, семінар-наукова доповідь, ілюстративне практичне заняття, діагностичний практикум, практика вікового консультування, вправи), доведено її ефективність та можливості практичного використання.

  Скачати повний текст