Здійснено комплексне дослідження Інтернет-представництв як комунікативного ресурсу державного управління. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до соціологічного аналізу мережних комунікацій. Описано вплив Інтернет-технологій на політичне життя. Досліджено напрями соціально-політичних змін у зв'язку з поширенням мережних комунікацій. Уточнено специфіку функціонування державного управління в період активізації інформаційних потоків. Розглянуто інформаційно-комунікативний аспект розвитку "електронного уряду". Наведено визначення поняття "Інтернет-представництво органів влади", установлено їх цілі та сутнісні характеристики. Розроблено систему показників емпіричного виміру ефективності Інтернет-представництв, що була застосована для виділення комунікативних моделей офіційних веб-сайтів органів влади. Виявлено динаміку інформатизації ураїнського суспільства та її вплив на вирішення проблеми цифрової нерівності. Доведено, що Інтернет не є розповсюдженим засобом професійної взаємодії українських держслужбовців з населенням.

  Скачати повний текст

Висвітлено, що на сучасному етапі функціонування української державної служби кар'єру держслужбовця доцільно визнати суспільним, публічним явищем, у якому максимально має реалізуватися сутність особистості професіонала, його здібності та професійна діяльність, індивідуальні та професійні риси. Визначено, що основою кар'єри на державній службі мають стати принципи реалістичності, динамічності та ритмічності. Розкрито поліпарадигмальний характер кар'єрного розгортання державного службовця та запропоновано визнати за особистістю службовця-професіонала сучасний статус "активного розбудовника" своєї кар'єри. Визначено, що запропоновані теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані у діяльності центральних органів виконавчої влади, пов'язаній з управлінням людськими ресурсами, у процесі організації та проведення методичної підготовки працівника кадрових служб з проблем управління кар'єрою держслужбовців, у науково-дослідній роботі для подальших перспективних досліджень з проблематики кар'єрного розгортання на державній службі й у навчальному процесі ВНЗ за програмами підготовки магістрів державного управління.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано архітектоніку структурного змісту професійної компетентності державного службовця. З'ясовано інтегративну роль особистісної вимогливості у ефективній професійній реалізації фахівця. Визначено професійно-статусний модус особистісної вимогливості протягом професійного становлення державного службовця центрів зайнятості. Конкретизовано ефекти трансформацій професійно-статусного модусу особистісної вимогливості на усіх етапах професійного становлення державного службовця. Вдосконалено наукові уявлення про особистісну вимогливість як чинник професійної компетентності через розкриття змісту її видів у межах онтологізації професійною розвитку державного службовця центрів зайнятості. Наведено положення про реальний перебіг етапів професійного становлення державних службовців центрів зайнятості з урахуванням особливостей становлення їх професійних стереотипів управління.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування змісту програм підвищення кваліфікації в системі державної служби України. Визначено місце і роль підвищення кваліфікації держслужбовців у формуванні кадрового потенціалу, встановлена її сутність та проаналізовано існуючі тенденції щодо визначення змісту підвищення кваліфікації у контексті соціально-психологічного аспекту, видів компетентності держслужбовців. Розроблено комплексні підходи щодо соціально-психологічних досліджень потреб у навчанні держслужбовців, психологічної сутності їх актуальних видів компетентності, запропоновано методику розробки змісту програм підвищення кваліфікації на основі соціально-психологічних досліджень потреб у навчанні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню соціально-психологічних чинників розвитку професійного зростання держслужбовців. Охарактеризовано професійну мотивацію держслужбовців порівняно з працівниками недержавної сфери, а також визначенні чинники мотивації до професійного розвитку держслужбовців.^UThe dissertation is devoted to the theoretical substantiation and empirical study of socio-psychological factors in the professional growth's development of civil servants. The article describes the professional motivation of civil servants in comparison with employees of the non-state sphere, as well as determines the motivation factors for professional development of civil servants.

За результатами дослідження вперше обґрунтовано структуру механізму розумного врядування, що складається з трьох компонентів – просторового, технологічного та інституційного, враховує соціально-просторовий контекст міста.Відповідно до проблематики дисертації удосконалено: теоретичні обґрунтування участі громадян в публічному управлінні міським розвитком на засадах концепції розумного міста.Було визначено напрями подальшого розвитку предмету дослідження: визначення сутності та змісту концепції розумного міста – обґрунтовано, що поняття розумного міста тісно пов’язано з поняттям кіберфізичної системи та основними компонентами розумного міста є: розумна інфраструктура, розумний транспорт, розумна енергетика, розумна охорона здоров’я, розумне врядування, розумна економіка, розумні громадяни, розумні технології; узагальнення зарубіжного досвіду реалізації концепції розумного міста – визначено, що співпраця інституціоналізованих акторів через кластерні ініціативи та організація взаємодії стейкхолдерів в рамках розумних живих лабораторій є основними інструментами реалізації концепції розумного міста; виявлення особливостей реалізації концепції розумного міста в Україні – визначено, що перевагами від реалізації концепції розумного міста в Україні є: оновлення застарілої інфраструктури, можливість організувати формалізовану та стабільну взаємодію органів влади з громадянами, підвищення якості життя громадян, покращення іміджу країни у світі, покращення поінформованості громадян щодо дій органів місцевого самоврядування, а основними ризиками є: погіршення кібербезпеки, проблеми з конфіденційністю даних, збільшення цифрового розриву, відсутність реального ефекту від впроваджених проєктів, негативна реакція суспільства.Отримані в дисертаційному дослідженні результати в їхній сукупності дозволили вирішити конкретне науково-прикладне завдання, яке полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій з удосконалення публічного управління міським розвитком на засадах концепції розумного міста в Україні, що дозволило сформулювати такі основні положення, висновки й рекомендації:Визначено, що розумне місто – це концепція, яка передбачає інтеграцію новітніх ІКТ в усі сфери функціонування міста. В загальному випадку основними компонентами розумного міста є: розумна інфраструктура, розумний транспорт, розумна енергетика, розумна охорона здоров’я, розумне врядування, розумна економіка, розумні громадяни, розумні технології.Розумне врядування в контексті розумного міста має зв’язок з наступними важливими для функціонування міста аспектами: стейкхолдери, структури та організації, процеси, ролі та обов’язки, технології та дані, законодавство та політика. З’ясовано, що публічне управління міським розвитком на засадах концепції розумного міста потребує додаткового навчання держслужбовців та створення в органах місцевого самоврядування організаційних підрозділів, що відповідають за планування та реалізацію проєктів розумного міста.Обґрунтовано, що одним з найважливіших факторів успішності реалізації концепції розумного міста є налагоджена взаємодія між органами місцевого самоврядування та громадянами. Основними видами участі громадян в реалізації концепції розумного міста є: участь у процесі прийняття рішень; участь у реалізації проєктів розумного міста; використання ІКТ, що входять до інфраструктури розумного міста.Основним інструментом пасивної взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування в рамках розумного міста є Інтернет речей. Не існує єдиного підходу до архітектури Інтернету речей, адже ця сфера включає широкий спектр технологій, що засновані на різних архітектурах. Типова архітектура складається з трьох рівнів: фізичного, мережевого та прикладного.Використання розумних живих лабораторій, як одного з основних методів реалізації проєктів розумного міста, дозволяє створювати продукти та сервіси на перетині двох шляхів розвитку розумних міст – «зверху – вниз» та «знизу – вгору». Розумні живі лабораторії відрізняються від інших підходів тим, що користувачі мають можливість взаємодіяти з технологією на початкових етапах проєкту, роблять це в реальних умовах та є їх співвиробниками. Механізм розумного врядування, в якому враховані і технологічний, і соціальний аспект реалізації концепції розумного міста, складається з трьох компонентів: просторового, технологічного, інституційного.^UAccording to the results of the research, for the first time a structure of the mechanism of smart governance, which consists of three components – spatial, technological and institutional was proposed, which takes into account the socio-spatial context of the city.In accordance with the issues of the research, the theoretical justifications for citizen participation in public management of urban development based on the smart city concept were improved.The directions for the further development of the research subject were determined: defining the essence and content of the concept of a smart city – it was substantiated that the concept of a smart city is closely related to the concept of a cyber-physical system and the main components of a smart city are: smart infrastructure, smart transport, smart energy, smart health care, smart governance, smart economy, smart citizens, smart technologies; summarizing the foreign experience of implementing the concept of a smart city – it was determined that the cooperation of institutionalized actors through cluster initiatives and the organization of stakeholder interaction within smart living laboratories are the main tools for implementing the concept of a smart city; identification of the features of the implementation of the concept of a smart city in Ukraine – it was determined that the advantages of the implementation of the concept of a smart city in Ukraine are: renewal of aging infrastructure, the opportunity to organize formalized and stable interaction between authorities and citizens, improvement of citizens quality of life, improvement of the country’s image in the world, improvement of citizens awareness regarding the actions of local self-government bodies, and the main risks are: deterioration of national cyber security system, increasing number of problems with data confidentiality, increasing digital divide, lack of real effect from implemented projects, negative reaction of society.The results obtained in the dissertation research altogether made it possible to solve a specific scientific and applied task, which consists in the theoretical justification and of practical recommendations for improving the mechanisms of public management of urban development based on the smart city concept in Ukraine, which made it possible to formulate the following basic results, conclusions and recommendations:It was determined that a smart city is a concept that involves the integration of the latest ICT in all spheres of the city’s functioning. In general, the main components of a smart city are: smart infrastructure, smart transport, smart energy, smart healthcare, smart governance, smart economy, smart citizens, smart technologies.Smart governance in the context of a smart city is related to the following important for the functioning of the city aspects: stakeholders, structures and organizations, processes, roles and responsibilities, technology and data, legislation and policy.It was found that the implementation of the concept of a smart city requires additional training of civil servants and creation of organizational units in local self-government bodies responsible for planning and implementation of smart city projects.It was determined that one of the most important factors in the success of the implementation of the concept of a smart city is the well-established interaction between local self-government bodies and citizens. The main types of citizen participation in the implementation of the smart city concept: participation in the decision-making process; participation in the implementation of smart city projects; use of ICT included in the smart city infrastructure.The main tool for passive interaction of citizens with local self-government bodies within the framework of a smart city is the Internet of Things. A typical architecture consists of three layers: physical, network, and application. The Internet of Things, which would cover the entire city, requires the creation of a special infrastructure, and in conditions of its absence, social media can be used to integrate data and context of events taking place in real time.The use of smart living laboratories, as one of the main methods of implementing smart city projects, allows to create products and services at the intersection of two ways of developing smart cities – «top-down» and «bottom-up». Smart living laboratories differ from other approaches in that users have the opportunity to interact with the technology at the initial stages of the project, do it in real conditions and are their co-producers.The mechanism of smart governance, which takes into account both the technological and social aspects of the implementation of the smart city concept, consists of three components: spatial, technological, and institutional.