Дисертацію присвячено проблемі історичного розвитку західноукраїнської націонал-демократії, зокрема, Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) 1925 - 1939 рр. Комплексно проаналізовано основні етапи організаційно-політичного та ідеологічного становлення УНДО, висвітлено його роль і місце у суспільно-політичному житті Західної України. Розкрито спектр впливів і відносин УНДО з іншими політичними партіями й організаціями краю. Запропоновано нове бачення політичної еволюції партії, суті її політичних концепцій. Визначено основні напрямки практичної політики УНДО, форми і методи його діяльності. За результатами наукових досліджень зроблено висновок, що саме націонал-демократія XX століття зіграла провідну роль у боротьбі за національне і політичне визволення українського народу, побудові незалежної суверенної української держави.

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію політичної свободи французького правознавця, політичного діяча Алексіса де Токвіля (1805 - 1859 рр.). На підставі узагальнення творів мислителя запропоновано ціннісне обгрунтування свободи, вивчено теоретико-методологічні підходи до тлумачення категорії "політична свобода", розглянуто інституційно-владні та соціокультурні механізми забезпечення свободи за умов демократії. Досліджено конфлікт цінностей "свобода"/"демократія", "свобода"/"рівність", "лібералізм"/"демократія" та можливості їх гармонійного сполучення. Значну увагу приділено актуальним ідеям Токвіля для сучасної України та інших постсоціалістичних країн.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування системного підходу для дослідження державно-правових явищ, основних конституційних ознак сучасної української держави. Запропоновано всю систему соціальних функцій держави назвати об'єднувальним терміном "соціально-захисна функція" (основна), а її складові (неосновні функції) - терміном "соціальні функції". Розглянуто проблеми, пов'язані з особливостями визначення категорій системного підходу для дослідження складних соціальних систем державно-правового змісту. Сформульовано особливості та умови розбудови демократичної, соціальної, правової держави в їх системному зв'язку. Проаналізовано та доведено взаємозалежність становлення та розвитку вказаних ознак в українському соціальному просторі. Обгрунтовано, що демократія є головною якісною рисою суті держави та визначає загальну позитивну оцінку всіх інших соціально-правових явищ.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження розвитку демократії у британському суспільстві у контексті зовнішньої та колоніальної експансії Великобританії у другій половині XIX - на початку XX ст. Встановлено, що притаманний британській економіці досліджуваного періоду експансіонізм складав одну з важливих передумов її успішного функціонування. Зазначено, що саме завдяки зовнішній експансії вирішувалися важливі державні питання: придбання нових ринків збуту та джерел сировини, захоплення статегічно важливих територій та послаблення соціальної напруги в метрополії. Виявлено, що загроза втрати ролі центру світу-системи в результаті дестабілізації внутрішньополітичного життя змусила владні структури враховувати інтереси широких верств населення, а це сприяло укріпленню демократії та формуванню ідеї класового партнерства, взірцева форма якого реалізована у Великобританії. Обгрунтовано структуротвірний вплив на британське суспільство політики зовнішньої експансії держави у другій половині XIX - на початку XX ст., зроблено висновок про роль даного фактора як однієї з визначних передумов становлення та розвитку демократії.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз політики сучасних правових, соціальних держав у сфері охорони і захисту прав людини і громадянина, з'ясовано об'єктивну необхідність розширення складу суб'єктів правозахисної діяльності. Досліджено практику сучасних правових держав щодо реалізації прав людини і громадянина. Систематизовано основні підходи щодо класифікації держав за ступенем активності реалізації соціально-економічних прав. Розглянуто сучасні концепції демократії, засновані на ідеї прав людини. Обгрунтовано, що права людини є одним з основних критеріїв порівняльного вивчення демократій і в цілому політичних систем. Показано, що нова епоха розвитку особистості й суспільства поставили в порядок денний питання про доповнення діапазону прав людини інформаційними правами. Досліджено політику України в галузі прав і свобод людини й громадянина. Проаналізовано наявні в Україні інститути захисту прав людини і громадянина.

  Скачати повний текст

Визначено зміст поняття та основні категорії соціальнаї політики, встановлено її значення у системі державних пріоритетів. Виявлено вплив політичних та соціальних факторів на формування та здійснення соціальної політики. Обгрунтовано зв'язок соціальної політики з проблемою ефективності демократичних інститутів, успішне функціонування яких залежить від їх соціальної спрямованості, що дає можливість здійснювати соціальні перетворення в інтересах досить широких верств населення. З'ясовано роль громадського суспільства в проведенні соціальної політики. Виявлено масову підтримку населенням демократичних перетворень на початковому етапі у посткомуністичних державах Східної Європи і країнах СНД, Південної Європи та Латинської Америки, оскільки демократія асоціювалася з рішенням економічних і соціальних проблем, поліпшенням матеріального становища, скороченням безробіття. Встановлено необхідність посилення соціальної орієнтації сучасних економік та розробки нових механізмів забезпечення базової захищеності населення, які сприяють підвищенню конкурентоздатності та об'єднанню суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено процес переходу сучасного суспільства від індустріального до інформаційного устрою. Проаналізовано теоретичні та методологічні засади розвитку інформаційного суспільства, а також модель інформаціоналізму як методології його розвитку. Розглянуто існуючі світові стратегії розвитку інформаційного суспільства. Досліджено світові індекси та моделі даного суспільства. Висвітлено особливості його розвитку у західних демократіях, а також визначено основні пріоритети та вивчено сучасний стан і перспективи дослідженого розвитку в Україні. Розкрито основний зміст інформаційного суспільства за сучасних умов розвитку, а також досліджено модель інформаціоналізму як методології розвитку даного суспільства. Обгрунтовано поняття інформаційної свідомості як фундаментальної засади переходу суспільства до життєдіяльності за умов інформаційного устрою. Доведено необхідність стратегічного та поетапного інституційного забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретико-методологічні засади взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю. Проаналізовано сучасний стан в Україні та в розвинених демократичних зарубіжних країнах щодо залучення громадськості до процесу прийняття рішень. Визначено напрями та механізми підвищення ефективності взаємодії органів публічної влади країни з громадськістю. Розглянуто демократію як форму існування українського народу, рису, притаманну його національному менталітету. Демократія визначена як необхідна умова для ефективної взаємодії органів публічної влади з громадськістю. Для підвищення її ефективності необхідно реалізувати розроблену Концепцію правової просвіти населення, створити законодавчу основу для участі громадськості в процесі прийняття рішень органів влади.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження становлення та розвитку інституту референдуму в Україні, Республіці Білорусь і Російській Федерації як методу прийняття рішень з питань суверенітету, конституційних питань і засобу вирішення політичних конфліктів за умов функціонування систем перехідної демократії. Проаналізовано вплив референдумів на трансформаційні політичні процеси, розкрито їх роль як прояву народного суверенітету у період розпаду Радянського Союзу та здобуття й утвердження незалежності радянськими республіками. Розкрито зміст і політичний характер референдумів в утворених пострадянських країнах - Україні, Республіці Білорусь та Російській Федерації, встановлено їх комплексний вплив на формування політичної системи держави. Доведено суттєвий вплив на трансформаційні процеси реалізованих за умов перехідного суспільства референдумів, що були результатом політичних трансформацій та зумовлювали їх подальший розвиток і наслідки.

  Скачати повний текст

Здійснено критичний аналіз наукової творчості Р.Даля, розкрито її світоглядні та методологічні засади. Розглянуто сучасні критичні дослідження наукових поглядів ученого, визначено передумови формування його провідних ідей, зокрема теорії поліархії. З'ясовано, що, основними теоретичними джерелами формування ідей Р.Даля є теорії представників плюралістичного напряму демократії - А.Бентлі, Р.Дарендорфа, Дж.Медісона, М.Олсона, Д.Трумена. Розкрито сутність основних понять теорії поліархії: демократії, поліархії, групи інтересів, а також її системотвірний принцип - розрізнення сфери сущого (поліархія) та сфери належного (демократія), виявлено умови реалізації поліархії у політичному процесі. У контексті теорії поліархії Р.Даля розглянуто політичні системи США та України й обгрунтовано можливості застосування теорії поліархії щодо вирішення сучасних методологічних, теоретичних і прикладних проблем політології. Запропоновані Р.Далем ідеї розглянуто як важливий етап у розвитку американської політологічної традиції зокрема та світової політичної науки взагалі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано практику демократичних транзитів "третьої хвилі". Виявлено, що майже у всіх пострадянських країнах сформувалися гібридні політичні системи, що поєднують авторитарні й демократичні елементи. Уточнено поняття глобальна демократична хвиля, демократичний транзит. Обгрунтовано, що демократичні транзити ще не означають гарантованого переходу до демократії, і тим більше її консолідацію. Під демократичним транзитом розуміються поліморфні процеси переходу від одного суспільного і політичного стану до іншого, причому як кінцевий пункт зовсім не обов'язково і навіть рідко виступає демократія. Виявлено особливості посткомуністичних трансформацій: спроби одночасного досягнення політичної демократизації і переходу до ринкової економіки; необхідність демонтажу значної частини зношених виробничих потужностей заради модернізації та реструктуризації інших; відсутність, у більшості випадків, первісного пакту між реформаторами й консерваторами; виникнення етнонаціоналістичної реакції на комуністичний колапс; зародковий характер громадянського суспільства за аморфності зв'язків між його ізольованими протоелементами і державою.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження впливу засобів масової інформації (ЗМІ) на політичні трансформації у суспільстві на підставі аналізу моделей комунікаційних процесів. Досліджено різні підходи до визначення функцій засобів масової інформації у суспільстві. З'ясовано, що вплив, який здійснюють ЗМІ на суспільство, може мати позитивні та негативні тенденції. Зазначено, що ЗМІ можуть бути охарактеризовані як особлива система (інститут) політичної системи, які є каналом інформаційного обміну в суспільстві. Обгрунтовано, що без ефективної діяльності ЗМІ політична система не може стало розвиватися за виключенням тоталітарних систем. Здійснено порівняльний аналіз моделей демократії, а саме: учасницької, захисної, плюралістичної та елітарної. Установлено умови, що поліпшують вільне функціонування ЗМІ у даних демократіях. Виявлено розбіжності у сучасному виборчому законодавстві, що може призвести до конфліктів і суперечок у площині ЗМІ та влади напередодні чергових виборів.

  Скачати повний текст

Проведено політологічний аналіз концептуальних засад державної інформаційної політики як складової політичної культури України за умов політичних і суспільних змін транзитивної держави. На підставі узагальнень теорій і підходів зарубіжних і вітчизняних представників політологічної думки, а також з використанням фактологічної бази систематизовано та структуровано теоретичні підходи до понять "політична культура", "інформаційна демократія" та "політико-культурна парадигма державної інформаційної політики". Розглянуто змістові особливості політико-культурної парадигми європейської інформаційної політики та сутнісні характеристики інформаційної політики України за умов державотворчих зрушень. Визначено державну інформаційну політику як складову політичної культури і оптимальний засіб формування світоглядних позицій транзитивної держави, інструмент збереження та вдосконалення ціннісно-моральних імперативів українського суспільства, чинник реалізації державних стратегій європейської та євроатлантичної інтеграції.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію західноєвропейської соціал-демократії на прикладі Соціал-демократичної партії Німеччини та Лейбористської партії Великобританії. Відзначено, що затвердження ревізіонізму, традиції модернізувати свою теорію відповідно з об'єктивними змінами у суспільстві, сприяло тому, що еволюція соціал-демократії відбувалась у взаємозв'язку з еволюцією західного суспільства. Доведено, що еволюція європейського суспільства була ліберально орієнтованою, відповідала прагненням західної людини до розширення свободи - політичної, економічної, культурної. За півтора сторіччя соціал-демократія пристосувалась до цього процесу, поступово стала використовувати як засадничі ліберальні принципи, погляди, рецепти. Запропоновано практичні рекомендації щодо стратегії розвитку української соціал-демократії.

  Скачати повний текст

Показано, що ступінь розвитку електронного уряду та виконуваних ним функцій не є показником демократичності політичної системи суспільства. Обгрунтовано, що ідея електронного уряду уможливлює політичну участь громадян у новому аспекті, а саме - здійснення впливу на політичне життя країни, на державну владу за допомогою Інтернету через політично орієнтовані сайти та портали. Доведено, що у різних країнах проблеми побудови електронного уряду ідентичні, а наявні розбіжності зумовлені рівнями політичного та соціально-економічного розвитку держав. Обгрунтовано, що успішність впровадження такого уряду залежить від зацікавленості елітних груп у реалізації якісно нової, постіндустріальної філософії державного управління, інформаційній прозорості та гласності в діяльності уряду та державної влади в цілому. Розвинуто поняття "електронна держава", за яким передбачаються три галузі державної влади - законодавча, виконавча та судова. Така держава є системою державного управління на основі електронних засобів обробки, передачі та поширення інформації, застосованої з метою зміни взаємин між державними органами та суспільством. За цього поняття "електронна прозорість", яке за умов електронного уряду набуває особливого значення, а також "мобільна демократія", "мобільна держава", "мобільний уряд" є елементами поняття "електронна держава".

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві держави, яка робить певний внесок до забезпечення миру та стабільності у світі.

  Скачати повний текст

Досліджено процес демократизації країн Латинської Америки, політичних процесів і структур регіону у аспекті динаміки та балансу авторитарних і демократичних форм влади, що мали місце, починаючи з другої половини XX ст. Уперше в українській історіограії на базі широкого джерельного й історіографічного матеріалу з'ясовано певні риси процесу становлення, розвитку демократизації країн Латинської Америки. Установлено, що концептуалізації "умов демократизації" потребують трансформації або відмови від раніш підтверджених емпіричних узагальнень. З'ясовано, що ліберальну модель демократії недоцільно застосовувати до країн Латинської Америки (показник рівня економічного розвитку як пояснювальна зміна не працює для регіону в цілому, а також для конкретних країн). Відзначено, що політична демократія залежить не тільки від композиції політичних інститутів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень дилеми демократії та неопатримоналізму у сучасних теоріях політичного розвитку та модернізації. Проведено теоретичний аналіз літератури з демократичної теорії, девелопменталізму, світ-системного аналізу та транзитології та висвітлено головні підходи й інтерпретації даного феномену. Відзначено значущість диференціації понять "iperium" і "dominium" для розвитку європейського політичного дискурсу і нових уявлень про владу. Проаналізовано головні типи патримоніального панування М. Вебера та сучасні неопаритмоніальні підходи. Розглянуто неопартимоніальну інтерпретацію пострадянських політичних режимів у порівняльному аспекті. Проаналізовано головні особливості та типологію пострадянських неопатримоніальних систем.

  Скачати повний текст

Досліджено процес створення сучасних інтегрованих міждержавних об'єднань з метою формування в межах інтеграції єдиного (спільного) правового простору для захисту міжнародно-правовими засобами певних спільних політичних і правових цінностей, серед яких особливу увагу привертає демократія. Зазначено, що включення РЄ до таких цінностей демократії стало важливою передумовою розвитку європейського співробітництва у зміцненні демократії у її загальноєвропейському розумінні та створеннні ВК. Розглянуто функції, структуру, правову природу й юридичне значення актів Європейської Комісії "За демократію через право", а також основні напрями діяльності ВК і співробітництво України з ВК.

  Скачати повний текст

Розглянуто систему стримувань і противаг як набір інструментів впливу на дії інших учасників політичного процесу у кожного з органів влади в сучасних демократичних країнах, які згруповані в єдине ціле - мережу для запобігання концентрації влади одним з них, а також об'єднання зусиль для досягнення спільної мети - ефективного здійснення влади в державі. Систему стримувань і противаг проаналізовано в контексті еволюції політичної влади, а також політичної думки та теорії демократичного процесу. Висвітлено вплив форми правління та територіальної організації влади на модель системи стримувань і противаг. Обгрунтовано необхідність розробки оптимальної моделі системи стримувань і противаг для умов сучасної України, яка базується на мережевій структурі, передбачає зміцнення президентської влади та посилення ролі регіонів з подальшою можливістю введення двопалатного парламенту.

  Скачати повний текст