Вперше проведено комплексне дослідження інтеграції військових обивателів Слобідської України до суспільства Російської імперії у другій половині 1760-х рр. - 1790-х рр. На підставі вивчення значного масиву фактичного й аналітичного матеріалу визначено два основні напрямки інтеграційного процесу, якими є обмеження сфери дії станових привілеїв, покладання на військових обивателів нових натуральних повинностей і грошових зборів, а також зміни в адміністративному підпорядкуванні колишнього слобідського козацтва; перехід до інших категорій населення імперії, зокрема, до купецтва, міщанства та цехових ремісників, а також чиновництва та дворянства. Обгрунтовано твердження, що інтеграція військових обивателів до імперського суспільства не була спричинена цілеспрямованою політикою імперського уряду або слобідської губернської влади, а натомість, стала опосередкованим наслідком інституціональної інтеграції регіону до складу імперії. Зроблено висновок, що у соціокультурній площині інтеграція до імперського суспільства означала для військових обивателів істотне зниження їх соціального статусу у порівнянні з позицією у соціальній ієрархії суспільства слобідських поляків. Встановлено, що загальним наслідком соціальних перетворень, які здійснювалися імперським урядом у Слобідській Україні у 1760 - 1790-х рр., було посилення фрагментованості суспільства та різке зростання кількості соціальних конфліктів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних матеріалів, законодавчих актів і наукової літератури розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані у річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури та складу, функцій, прав і повноважень, обмеження участі зібрання у системі органів влади. З'ясовано механізми та технології усунення зібрання від правління губернією, серед яких - позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій мало прояв у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про належність до привілейованого стану, а згодом - ревізії його діяльності. Найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання їх корпоративних прав. Зроблено висновок, що держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз'єднувала шляхетську солідарність і підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії, шляхом введення до наукового обігу значного комплексу нових архівних джерел, створено цілісний соціально-економічний портрет дворянсько-поміщицької верстви Волині. Проаналізовано масив вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, де розкрито різні аспекти життя суспільства кінця XIX - початку XX ст., окреслено основні історіографічні періоди означеної теми, визначено їх здобутки та невирішені проблеми. Обгрунтовано класифікацію і розкрито специфіку історичних джерел. Вивчено й розкрито напрями, форми, зміст і специфіку їх суспільно-політичної діяльності та участі у громадському житті. Розкрито характерні риси й особливості, а також наслідки благодійної та меценатської діяльності поміщиків і представників дворянства Волині.

  Скачати повний текст

Досліджено громадсько-політичну та наукову діяльність Г. О. Милорадовича в контексті історичного процесу другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Відтворено основні етапи його життєвого шляху, еволюцію світогляду та наукових уподобань. Висвітлено участь Г. Милорадовича у діяльності органів місцевого та станового самоврядування як земського гласного та предводителя дворянства Чернігівської губернії, охарактеризовано його доброчинну діяльність. Визначено роль Г. Милорадовича у створенні Чернігівської губернської вченої архівної комісії, розгортанні краєзнавчого руху, збереженні та популяризації історико-культурної спадщини регіону. З'ясовано дослідницькі пріоритети Г. Милорадовича, проаналізовано його внесок у вивчення історії та генеалогії вітчизняного дворянства, міст і сіл Північного Лівобережжя, доробок у галузі археографії.

  Скачати повний текст

Досліджено юридичне оформлення південноукраїнського дворянства, яке відбувалося у межах чинного законодавства. У формуванні аристократії Півдня України брали участь представники різних етносів - росіяни, українці, молдавани, серби, греки, грузини, що свідчить про поліетнічний склад вищого стану. Розглянуто структуру, склад дворянських зібрань, їх функції та повноваження, участь в системі органів влади. Охарактеризовано особовий склад дворянських зборів губерній, його зміни у залежності від урядової політики. Розкрито обставини та специфіку створення дворянського землеволодіння на Півдні України.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження державної, господарської та громадської діяльності Г.Галагана (1819 - 1888), вперше показано роль прогресивного представника українського дворянства у вирішенні злободенних питань соціально-економічного та громадсько-політичного життя Російської імперії. Особливу увагу приділено аналізу господарської діяльності Г.Галагана, оскільки саме економічні успіхи сприяли його участі у реформаторських процесах і реалізації доброчинності поміщика як мецената. Встановлено пріоритетність державної діяльності Г.Галагана в його багатогранному суспільному служінні. Зазначено, що безпосередня участь Г.Галагана у підготовці найважливіших законодавчих документів, які докорінно змінили соціально-економічний устрій держави, сприяла появі нових політичних діячів. Проаналізовано громадську і благодійну діяльність Г.Галагана, показано його участь у заснуванні Колегії Павла Галагана як прогресивного навчального закладу, заходах, спрямованих на поширення освіти серед незаможного населення та матеріальну підтримку кирило-мефодіївців і громадівців. Висвітлено погляди Г.Галагана щодо формування громадянського суспільства на засадах рівноправності всіх його членів з неодмінною реалізацією ідеї національного єднання.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії здійснене комплексне дослідження еволюції Державної ради в системі російської монархії. Встановлено виникнення, сутність та практику застосування таємного і не передбаченого законами засобу розпуску Державної ради та Державної думи. Простежено формування у Державній раді "чорного блоку", охарактеризовано його програмні настанови та зв'язки з царським двором і об'єднаним дворянством. Висвітлено участь призначуваних державних радників у підготовці та усуненні Миколи II з трону з метою заміни його спадкоємцем. Проаналізовано законодавчу діяльність Державної ради упродовж 1906 - 1916 рр., встановлено її етапи та особливості. Відтворено процес розколу особового складу Державної ради, утворення двох непримиренних блоків, їх боротьбу за владу та її наслідки.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення суспільної еліти Правобережної України за нових політико-соціальних умов Російської імперії. Проаналізовано становище політичної, духовної та культурної еліти Правобережжя. Доведено, що заможна шляха та російське дворянство становили політичну еліту регіону; православне духовенство як носій державності та духовності набуло статусу духовної еліти; інтелігенція Правобережжя, у складі якої до першої третини XIX ст. домінували поляки, була основою культурної еліти. Простежено процес набуття привілейованості шляхти за нових політичних умов у результаті поширення на неї статусу благородного російського дворянства. З'ясовано, що до польського повстання 1830 - 1831 рр. з одержанням дворянського статусу місцева шляхта продовжувала відігравати провідну роль в усіх сферах життєдіяльності правобережного суспільства. Встановлено, що після повстання соціальна структура Правобережної України була реорганізована за зразком імперської відповідно до російського законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено обставини походження, зміст і структуру історико-правових "Записок" про права українського дворянства як пам'яток історичної думки у контексті змін духовно-ціннісних парадигм, які зумовили особливості оцінок українського дворянства та його історичних поглядів. Проведено археографічно-джерелознавчий та історіографічний аналіз та наведено списки пам'яток, здійснено реконструкцію моделей історичного мислення; визначено тенденції розвитку історичної думки українського дворянства.

  Скачати повний текст

На основі розсекречених матеріалів колишнього КДБ при РМ УРСР та Політбюро ЦК КПУ вперше в українській історіографії грунтовно вивчено роль масового терору як елемента державного управління в СРСР 1917 - 1941 рр., створення інформаційної управлінської системи та її застосування, глобальне нищення дворянства, офіцерства, духівництва, представників так званих дрібно-буржуазних партій та українських урядовців періоду Визвольних змагань, диференційований підхід до різних прошарків селянства, зв'язок репресій з плановим народним господарством, сталінський переворот, чистка НКВС, а також вплив терору на генофонд населення.

  Скачати повний текст

Досліджено меценатську та суспільну діяльність лівобережних дворян Тарновських як суб'єктів суспільно-історичного процесу ХІХ ст. Доведено репрезентативність родини Тарновських для вивчення ролі дворянства в суспільному та культурному житті України даного періоду. Проаналізовано родовід Тарновських, їх родинні зв'язки з дворянськими родинами, висвітлено участь В.В.Тарновського - старшого в підготовці та проведенні селянської та земської реформ 1860-х рр. Розкрито внесок Тарновських в прогресивних перетвореннях в українському суспільстві, їх вплив на становлення української медицини, освіти, історичної науки та музеєзнавства на основі матеріалів центральних та регіональних архівосховищ України, зокрема родинного архіву Тарновських.

  Скачати повний текст

Проаналізовано обліково-статистичні джерела з історії дворянства Лівобережної України кінця XIX - початку XX ст. Встановлено ознаки, що визначали належність до дворянського стану в Лівобережній Україні у даний історичний період. Встановлено вплив рівня їх чіткості на якість обліку. Досліджено процес утворення та функціонування джерел з демографічної, аграрної, промислової, освітньої та правової галузей статистики. Встановлено системний зв'язок між обліковими та статистичними матеріалами, досліджено історію їх виникнення. Проаналізовано нормативні документи, що регламентували формування статистичної інформації , способи та методи її збору, перевірки, обробки, зберігання та оприлюднення. Проаналізовано форму та зміст окремих джерел, точність фіксації в них станової ознаки. Визначено рівень достовірності обліково-статистичних джерел, встановлено можливості їх використання у дослідженні історії дворянства Лівобережної України кінця XIX - початку XX ст. Показано ефективність застосування технології формування електронної бази даних у дослідженні обліково-статистичних джерел, розроблено її проект, зокрема, запропоновано варіанти складових частин, способи введення записів, попереджувальні заходи щодо внесення недостовірної інформації.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола архівних джерел комплексно проаналізовано соціальну політику російського уряду на півдні України, розкрито обставини та специфіку утворення поміщицького земле- та душеволодіння, оформлення дворянських станових іституцій. Наведено дані щодо чисельності дворян-поміщиків, визначено соціальні та етнічні джерела поповнення дворянської корпорації південного краю. Значну увагу приділено нобілітаційним процесам, що мали місце в регіоні у другій половині XVIII - на початку XIX ст. Проаналізовано майнової диференціації в межах поміщицької спільноти (розміри земельних володінь та кількість залежного населення).

  Скачати повний текст