Вивчено проблему диференціації та інтеграції регіональних варіантів англійської мови - британського, американського, австралійського - шляхом виявлення лексико-семантичних, частково, фразеологічних і морфолого-синтаксичних розрізнювальних елементів цих мікросистем у синхронії та діахронії. Дивергентні процеси американського та британського варіантів включають відмінності планів змісту та вираження й охоплюють основний словниковий склад англійської мови. Уживання певної частини британських діалектизмів та архаїзмів у літературних американському й австралійському варіантах виявляє дивергентні та конвергентні тенденції. Стан системи англійської мови не є збалансованим і відзначається взаємовпливами на різних рівнях між американським, британським і австралійським варіантами. Американський варіант значно впливає на два інші варіанти, австралійська мікросистема знаходиться під подвійним, британським та американським, впливом. Формування американської літературної норми було остаточно завершено в кінці XIX ст., коли склалися необхідні історичні умови для функціонування єдиного нормованого літературного варіанта. Екзоглосна ситуація в американському варіанті характеризується багатополюсністю, а в австралійському - біполярністю.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено мову прозорових творів І. С. Нечуя-Левицького на тлі фонетичних, морфологічних, лексичних, синтаксичних елементів середньонаддніпрянського діалекту, здійснено ареалогічну інтерпретацію його мови. Набула розвитку теорія стратифікації національної мови та взаємодії стратів на різних часових зрізах, зокрема, проблеми структури та функцій діалектизмів у художніх текстах, поглиблено методики ареологічного прочитання мови художнього тексту. Уточнено характерології мовотворчості І. С. Нечуя-Левицького, визначальних рис його ідіолекту на тлі формування української літературної мови.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено лексику перекладів М. Лукаша у контексті традицій формування лексичного фонду української літературної мови з урахуванням чинників розвитку її лексико-сематичної системи від кінця XIX ст. та впродовж XX ст. На матеріалі перекладів творів світової класики проведено відбір лексичних одиниць і проаналізовано різні пласти української лексики, передусім церковнослов'янізми, архаїзми, запозичені слова, діалектизми, фольклоризми. Установлено закономірності їх використання М. Лукашем як продовження та розвиток традицій староукраїнського слововжитку та словотворення. Вивчено спільні риси лексикону М. Лукаша у аспекті стилістичного розвитку сучасної української мови на тлі перекладацької діяльності П. Куліша, А. Кримського, І. Франка.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексику романів "Волинь", "Дермань", "Марія" Уласа Самчука щодо особливостей слововживання. Досліджено специфіку використання народнорозмовних джерел розмовної лексики, діалектизмів, актуалізації загальновживаних лексичних номінацій як засобів зображення українського селянства, його праці, побуту, висвітлення проблем народного світогляду та психології. Встановлено особливості функціонування власних назв у творах письменника. Визначено й охарактризовано тематичні групи усно-розмовної лексики, предствлено лексико-семантичні моделі порівнянь у творах Уласа Самчука.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості мови ранніх творів В.Винничена в аспекті мовно-естетичного освоєння світу. Проаналізовано різні шари лексики, зокрема, розмовного лексикону, діалектизмів, жаргонізмів, застарілої та суспільно-політичної та визначено їх функції. Виявлено особливості вживання фразеологізмів, естетичні засоби колористики та тропеїстики, що визначає індивідуально-авторську манеру письма.

  Скачати повний текст

Визначено теоретичні засади опису уснопоетичного слова в тісному зв'язку форми та змісту як функціональної одиниці художньо-образної фольклорної системи. Розглянуто семіотичні параметри лексичних одиниць та їх лінгвоконцептуальні властивості як знаків української етнокультури. З'ясовано особливості семантичної структури народнопісенних лексем, простежено явища варіантності, синонімії, антонімії, омонімії, паронімії. Проаналізовано специфіку образної реалізації ключових слів у складі типових епітетних сполук, порівняльних структур, конструкцій з переносним і символічним значенням, фразеологізмів, усталених словесних комплексів у народнопісенному тексті. Описано групи стилістично маркованої лексики (уснорозмовні слова, діалектизми, застарілі одиниці, оказіоналізми, іншомовні запозичення, експресиви), визначено жанрові особливості словникового складу, специфіку народнопісенної норми. Охарактеризовано лексико-семантичні поля, які представляють мовну картину світу в українській народній пісні та відображають міфопоетичне й етнічне мислення народу.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний, цілісний аналіз функціонування стилістично зниженої лексики у мові сучасної української періодики на матеріалі текстів різного суспільно-ідеологічного та тематичного спрямування. Встановлено, що звернення до функціональної своєрідності газетно-публіцистичного стилю на сучасному етапі є актуальним у зв'язку з різкою активізацією у даний період уживання стилістично зниженої лексики у мові українських газет і з недостатньою вивченістю функціонування стилістично зниженої лексики сучасної української мови. Проаналізовано мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю, визначено джерела формування та поповнення стилістично зниженої лексики у мові сучасної української публіцистики. Охарактеризовано особливості вживання у мові газет розмовної, просторічної, жаргонної лексики, некодифікованих іншомовних запозичень і діалектизмів, описано типи словотворення та закономірності використання стилістично зниженої лексики у ЗМІ, а також виявлено її функції в авторській мові газетних матеріалів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування мовної культури студентів - вихідців з різних районів області. Її актуальність визначається потребою держави у кваліфікованих, інтелектуально розвинених педагогах з високим рівнем комунікативних умінь і навичок вільного володіння засобами літературної мови. Такі вчителі повинні тактовно і наполегливо долати діалектні помилки у мові дітей і водночас сприяти зацікавленості живим народним словом, вчити доречно і доцільно використовувати діалектизми в тексті. Однак аналіз мовлення студентів I - IV (V) курсів показав, що проблема подолання діалектних помилок у педагогічному закладі освіти є досить серйозною. Методика формування мовленнєвої культури майбутніх вчителів за умов діалектного впливу, яку запропоновано і апробовано на заняттях з курсів "Сучасна українська мова" і "Основи культури і техніки мовлення" на педагогічному факультеті Житомирського державного педагогічного університету, є комплексом взаємопов'язаних, упорядкованих дій викладачів і студентів, з-поміж яких провідне місце належить виконанню різнорівневих вправ з діалектизмами. Використання в експериментальній методиці гнучких педагогічних технологій передбачало зміни вузівських навчальних програм, структури занять, системи контролю й оцінювання знань, форм науково-дослідницької роботи студентів. Враховано також психологічний аспект данної проблеми.

  Скачати повний текст

Дисертація – новаторське дослідження дифузних процесів субстандартної лексики в мові засобів масової комунікації через призму стилістики і прагматики. У праці систематизовано й уніфіковано наявні в мовознавстві новітні концепції, теорії, методи, підходи в галузі вивчення субстандартної лексики, її походження, складників, функціонування. Установлено походження субстандарту та визначено термінологічний апарат субстандартної лексики. З'ясовано, що складниками субстандартної лексики в мові засобів масової комунікації є соціолектизми, територіальні діалектизми, суржикізми. Окреслено критерії класифікації субстандартної лексики, здійснено тематичну класифікацію жаргонізмів та сленгізмів, які активно функціонують у мові засобів масової комунікації.Провідним критерієм визначено поняттєво-тематичний (ідеографічний) підхід, який передбачав поділ субстандартної лексики на групи за предметним або поняттєвим співвіднесенням з тією чи тією реалією. Доведено зосередженість одиниць субстандартної лексики на темі «Людина, її діяльність, оточення», тобто визначено антропоцентричний підхід, що й засвідчують представлені тематичні групи. Установлено, що активне функціонування субстандартної лексики в мові засобів масової комунікації пов'язане зі змінами в соціальному, економічному, політичному, культурному житті, що засвідчує активний вплив позамовних чинників. Субстандартна лексика неоднорідна за своєю структурою, семантикою, стилістичними особливостями та зазнає постійних модифікацій.^UAnalysis and systematization of the latest theories, methods, approaches in the field of substandard language research, its origin, constituents, functioning are presented in the scientific work.It is noted that internal and external factors of changes in the language function interlinked, with borrowing factors having the most common spill, and direct changes in language determine internal factors.The dissertation work considers the research concepts and the functioning features of substandard lexis in particular argo, jargon, slang, surzhik, territorial dialects in modern linguistics.Journalistic texts have become an object of scientific interest as they are the experimental ground for the explication of linguistic phenomena, violation of linguistic traditions and norms, diffusion and the establishment of new lexical and stylistic norms.It is noted that views of linguists of the concept «language norm» are contradictory and are characterized by such signs: sustainability, stability, distribution, obligation, literary tradition, authoritativeness of sources of her establishment, cultural and esthetic perception, estimation, habitualness of usage, possibility of conscious intervention in her development, continuous evolution, internal continuous change of her essence.It has been proved that the existence of a literary norm is influenced by various trends, one of which is the awareness of its binding against the background of modern processes of decay of the norm and diffusion. In addition, it is noted that a significant influence on the language norm has a liberal relation to innovations in the field of literary norm, as well as the chaotic use of language rules, which is often a conscious violation of the language norm to draw attention to what has been expressed, and an unconscious violation of the literary norm due to ignorance of this norm.