Вперше визначено зміст поняття "комп'ютерна грамотність вчителя початкової школи" як функціонально-професійного утворення. Запропоновано модель формування комп'ютерної грамотності як складової професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Розроблено програму спецпрактикуму "Інформаційні технології у професійній підготовці вчителя початкової школи". Удосконалено засоби формування комп'ютерної грамотності як сукупності окремих структурних складових, поліфункціональна природа яких поетапно інтегрується в комплексні кваліфікаційні уміння, визначені галузевими стандартами вищої освіти. Конкретизовано чинники, які впливають на формування комп'ютерної грамотності студентів зі спеціальності "початкове навчання" освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Обгрунтовано шляхи вирішення проблеми підготовки вчителів початкової школи до впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес.

  Скачати повний текст

Уперше науково обгрунтовано й експериментально перевірено принципи конструювання творчого компонента змісту музичної освіти. Визначено дидактичний творчий модуль як засіб цього конструювання. Розроблено етапи реалізації й еспериментально перевірено доцільність дидактичного творчого модуса у музичному навчанні основної школи. Розкрито суть поняття творчого компонента як наскрізного складника змісту музичної освіти, що на базі діяльності відносного сприймання, створення, виконання творів мистецтва конструктивно впливає на тісний стан інших компонентів змісту музичної освіти (музичний досвід, музичну грамотність, емоційно-ціннісне ставлення до світу).

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку управлінської діяльності майбутніх менеджерів у сфері агропромислового комплексу та її вплив на появу конфліктів в аграрних підприємствах. Обгрунтовано структурну модель підготовки, визначено когнітивний, операційно-діяльнісний та особистісно-культурологічний критерії до цієї підготовки та відповідні показники - конфліктологічну грамотність, компетентність та культуру. Виявлено особливості створення сприятливого мікроклімату в студенських групах як засобу попередження конфліктів. Забезпечено технологічну реалізацію майбутніх менеджерів сфери агропромислового комплексу до попередження конфліктів в управлінській діяльності завдяки впровадженому в навчальний процес семінару-тренінгу ефективного лідерства та спілкування. Розроблено тематичний розділ до навчального посібника-практикуму, укладено навчально-методичний посібник, розроблено навчально-методичні рекомендації для підготовки майбутніх менеджерів до попередження конфліктів в управлінській діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові праці американських учених з питань, що стосуються мас-медійних навчальних технологій. Уперше досліджено сучасний стан і основні тенденції розвитку даних технологій у навчальних закладах США. Надано рекомендації щодо їх впровадження в українському шкільництві. Розвинуто педагогічні поняття: "медіа-освіта", "медіа-грамотність", "візуальна грамотність", а також супровідні педагогічні терміни. Удосконалено теоретико-методологічні засади реалізації медіа-освіти в США та інших зарубіжних країнах.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що новими функціями, які має виконувати освіта в інформаційному суспільстві, є створення умов для неперервної самоосвіти, забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів, розвиток навичок творчої інформаційної діяльності. Обгрунтовано основні концептуальні положення щодо підготовки педагогічних кадрів на теперішньому етапі бурхливого розвитку інформаційного суспільства, що стосуються готовності вчителя до самостійної інформаційної діяльності, неперервної освіти, комп'ютеризації навчального процесу та впровадження інноваційних педагогічних технологій. Досліджено особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого навчального закладу (необхідність інтеграції знань, врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп'ютерно-ігровою культурою та підвищення рівня культури розумової праці). Доведено, що сформованість інформаційної культури (ІК) має бути головною метою професійної підготовки вчителя під час вивчення всіх навчальних дисциплін. З використанням синергичного підходу розкрито суть інформаційної культури як відкритої системи й інформаційної діяльності як системотвірного чинника зазначеної культури. Розроблено теоретичну модель її формування у майбутнього вчителя початкових класів. Розглянуто структуру ІК, що є підсистемою професійної, компонентами якої визначено культуру розумової праці, комунікативну культуру, комп'ютерну грамотність й інформаційну компетентність. Запропоновоно технологію й етапи формування ІК студентів. Розроблено систему критеріїв, показників і рівнів її сформованості. Показано динаміку розвитку ІК особистості, експериментально перевірено науково-методичну систему її формування у майбутнього вчителя початкових класів. Доведено ефективність експериментальної методики даного формування.

  Скачати повний текст

Визначено дефініції "грамотність", "валеологічна грамотність соціальних педагогів", "формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів". Валеологічну грамотність студентів педагогічних спеціальностей розглянуто як інтефативне утворення особистості, що є важливою передумовою формування валеологічної культури майбутніх фахівців соціально-педагогічної сфери. Обгрунтовано критерії, показники та рівні формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів. Розроблено організаційно-педагогічні умови та модель формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів, які базуються на вдосконаленні змісту валеологічно-спрямованих дисциплін, об'єднаних в єдиний навчальний комплекс, застосуванні педагогічних технологій та інноваційних методів під час аудиторних навчань, активізації виховної діяльності ВНЗ.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено систему формування умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів у процесі дистанційного навчання. За цього сиситемотвірним фактором є мета - підготовка до здійснення аналітичної та креативної діяльності економістів, а складовими - загальнодидактичні та специфічні принципи дистанційного навчання, його зміст, форми, методи, способи контролю та корекції формування умінь, віртуальне навчальне середовище, яке моделює професійну діяльність економістів, забезпечує засоби передачі змісту та комунікації учасників навчального процесу. Визначено й обгрунтовано педагогічні умови реалізації розробленої системи, а саме: забезпечення проблемності змісту навчання, базуючись на системі професійно-орієнтованих завдань; розвиток інтерактивності функції спілкування учасників навчального процесу у віртуальному навчальному середовищі. Удосконалено класифікацію умінь з інформаційних технологій для майбутніх економістів і виділено 4 класи умінь, зокрема, технічну грамотність, володіння програмним забезпеченням, контентні уміння, мережеві комунікативні уміння. Розвинуто критерії сформованості умінь з інформаційних технологій у майбутніх економістів з урахуванням специфіки їх професійної діяльності (сформованість змістового й операційного компонента, здатність до використання умінь у практичній діяльності).

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальну модель психологічного супроводу школярів із синдромом Дауна. Основними соціально-психологічними механізмами функціонування соціальних відносин дитини із синдромом Дауна в системі макро- та мікросередовища визначено: соціальна адаптація, соціальна ідентифікація, індивідуалізація. Досліджено увесь спектр особливостей соціальної компетенції школярів із синдромом Дауна. Виявлено, що соціальна адаптація школярів із синдромом Дауна, відбуваючись як орієнтовна діяльність в навколишньому світі, реалізується у засвоєнні соціального досвіду, безпосередніх контактах у соціальному оточенні; готовності до певної активності (інтелектуально-мнестична діяльність, вербальна комунікація, функціональна грамотність). Соціальна ідентифікація – спрямована на соціальні інституції макро- та мікросередовища. Соціальна індивідуалізація – формується як спільна індивідуалізація індивідів у межах правил сім'ї, соціуму. Експериментально перевірено ефективність реалізації системи психологічного супроводу як соціальної підтримки і психологічної допомоги школярам із синдромом Дауна, емпірично доведено ефективність корекційно-розвивального впливу.^UPsychological support is defined as a multidimensional system of complex psychological support and assistance to schoolchildren with Down syndrome and their parents, including various forms, methods and means of assistance in the process of learning and extracurricular activities, increasing the resistance of children to destabilizing external and internal factors. Based on the competence approach, a conceptual model of psychological support for schoolchildren with Down syndrome has been developed. The main socio-psychological mechanisms of socialization of a student with Down syndrome are: social adaptation, social identification, individualization and personification. The result of the socialization of a child with Down syndrome is its adequate psychological and pedagogical status, which is most integratively displayed in personification. The whole range of features of social competence of schoolchildren with Down syndrome is investigated. It is revealed that the social adaptation of schoolchildren with Down syndrome, manifesting itself as an orienting activity in the outside world, is realized in the aspect of functional literacy. It is proved that the social identification of schoolchildren with Down syndrome is characterized by the dominance of orientation toward the mother, and the process of individualization of schoolchildren with Down syndrome is characterized by a high assessment of their own mood, communication skills and social circle, school performan. It has been proven that individualization in school life of children with Down syndrome occurs through positive attitude to classmates, discussion of school problems with parents, homework, as well as through active communication, facial expressions and the development of fine hand motor skills. The effectiveness of the correctional development program as a system of social support and psychological assistance to schoolchildren with Down syndrome has been experimentally verified, and the effectiveness of the correction has been empirically proven.

В дисертації уточнено змістовну сутність поняття захист інтересів споживачів на ринку фінансових послуг; поглиблено концептуальні засади формування системи забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг; розроблено науково-методичний підхід до інтегрального оцінювання якості забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг; удосконалено методичні засади кластеризації країн за рівнями фінансової грамотності, фінансової залученості та фінансової безпеки населення; досліджено вплив якості забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг на рівні економічного та соціального розвитку, а також якість державного управління в країні; обґрунтовано взаємозв'язки між індикаторами фінансової стійкості та якістю забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг, рівнями фінансової грамотності, фінансової залученості та фінансової безпеки населення, структурні взаємозв'язки в системі «рівень економічного країни - якість державного управління – стійкість фінансової системи країни – якість забезпечення захисту інтересів споживачів на ринку фінансових послуг».Ключові слова: ринок фінансових послуг, захист інтересів споживачів, індекс захисту інтересів споживачів, фінансова грамотність, фінансова залученість, фінансова безпека.^UThe dissertation is devoted to the development of the Methodical principles of consumer protection in the financial services market. The purpose of the dissertation is to improve the theoretical foundations and scientific and methodological approaches to the development of consumer protection in the financial services market of Ukraine. To assess the quality of consumer protection in the financial services market, the index is calculated, which is calculated as an integral Euclidean distance indicator for 142 countries with different levels of economic development and includes three components: consumers' willingness to be simultaneously active participants the financial services market and take a number of measures aimed at securing their rights, which are identified through the level of financial education of adults; actual involvement of the population in the financial services market; the level of consumer safety in the financial services market. The calculations resulted in an index, the maximum value of which is characteristic of countries with developed economics: Belgium, Great Britain, Canada, Portugal and France. The developed scientific and methodological approach to determining the distribution of countries according to the components of the Consumer Protection Index in the financial services market provides for two-tier clustering by k-means and Ward methods for 95 countries with different levels of economic development. The results of clustering confirmed the hypothesis that the level of economic well-being of the country does not guarantee a high level of protection of consumer interests in the financial services market. The first cluster is populated by 32 countries, mainly with high levels of economic development, with the exception of South Africa, Malaysia, Latvia, Croatia and Bulgaria; the second – 39 countries, most of the countries with economies in transition, except Italy, Albania, Armenia, Kyrgyzstan, Moldova, Tajikistan and Uzbekistan; the third cluster – 24 countries that are more represented by transition economies (15) and developing countries (9). There were formalized connection between four latent variables: index of the quality of consumer protection in the financial services market and the three groups of indicators that characterize the overall economic, social level of countries development and levels of government each of which included three explicit variables. Considering the obtained system of simultaneous structural equations, a positive statistically significant influence of the level of consumer protection on the level of public administration and the general economic situation in the country was revealed. It should be noted that the impact of the index variable on the level of government is stronger than on the overall economic situation. The social development of the country is not statistically dependent on the level of consumer protection in the financial services market.In order to identify the relationship between financial sustainability indicators and the level of consumer interest protection in the financial services market, a scientific and methodological approach was developed in which five of the thirteen financial indicators were selected using the principal component and correlation analysis method. stability, the impact of which is tested on the consumer protection index in the financial services market by constructing a linear multifactorial regression model. Two indicators have a statistically significant impact on the consumer protection index in the financial services market: the ratio of Tier 1 capital to risk-weighted assets and the ratio of sectoral loans to total loans (for nonresidents).In order to support the obtained results and to confirm the hypothesis that the index of consumer interest protection in the financial services market is more dependent on the level of state regulation, structural modeling was conducted with the introduction of the corresponding latent variable of financial stability. The results revealed that a statistically significant, direct effect on the index is exerted by the level of government and the economic situation in the country. However, financial stability has a positive effect on the index, but this effect is not statistically confirmed.Summarizing the analytical and statistical studies conducted on the development of the level of consumer protection in the financial services market of Ukraine, allowed to form a strategic vision of the directions of influence of the state. Key words: financial services market, consumer protection, consumer protection index, financial literacy, financial involvement, financial security.

У дисертації подано результати теоретико-експериментального дослідження з визначення, обґрунтування та експериментальної перевірки методики організації науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів географії в процесі фахової підготовки та сукупності педагогічних умов, що забезпечують її ефективність. Висвітлено концептуальні основи, з'ясовано специфіку та схарактеризовано складники, виокремлено принципи, на засадах яких забезпечується дослідницьке спрямування фахової підготовки майбутніх учителів географії. Визначено функції та підтверджено значущість у цьому процесі науково-дослідницької діяльності студентів.За сутністю науково-дослідницьку діяльність визначено як процес цілеспрямованого пошуку академічно та практично зорієнтованої професійно значущої інформації, а за змістом – як динамічний системний об'єкт, що ініціює та забезпечує створення студентами нового об'єктивного, системно-організованого й обґрунтованого знання. Розкрито зміст, структуру та етапи, виокремлено критерії (мотиваційна готовність, методологічна грамотність, дослідницька компетентність, продуктивність пошукових дій), показники й рівні організації науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів географії в процесі фахової підготовки. Здійснено аналіз науково-теоретичного й практичного досвіду, обґрунтовано педагогічні умови організації науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів географії в процесі фахової підготовки, а саме: створення у ЗВО професійно-дослідницького середовища, що забезпечує цілісність становлення інноваційної особистості майбутнього вчителя географії; реалізація індивідуальних дослідницьких маршрутів і професійних перспектив студентів на основі інтеграції фахового навчання та практичної й методологічної підготовки; компетентне педагогічне управління поетапним включенням студентів у систему науково-дослідницької роботи ЗВО, моніторинг їх персональних досягнень із застосуванням ІКТ. Розроблено комплексну методику, висвітлено зміст педагогічного експерименту з апробації педагогічних умов організації науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів географії в процесі фахової підготовки та підтверджено їх ефективність.^UThe dissertation presents the results of the conducted theoretical and experimental research on determining, grounding and testing the methodic of organization of scientific research activities of future geography teachers during the vocational training process and a set of pedagogical terms that ensure its effectiveness. The conceptual basics have been clarified, the specifics and constituents of future geography teachers' scientific research activities have been identified, the principles, which are guaranteeing the research orientability of the future geography teachers' vocational training, have been directed. The functions have been shown, and the significance of the students' scientific research activities has been confirmed.In thesis the students' scientific research activities has been inherently defined as a process of purposeful search for academically and practically oriented professionally meaningful information, and by its content – as a dynamic systemic object, which initiates and provides to creation by students of the new objective system-organized and grounded knowledge. The content, structure and stages of scientific research activities of future geography teachers have been revealed; the criteria (motivational readiness, methodological literacy, research competence, productivity of search actions), performances and levels of their organization during the vocational training process have been highlighted.The analysis of scientific-theoretical and practical experience has been carried out, the pedagogical terms of organization the scientific research activities of future geography teachers during the vocational training process have been substantiated, namely: creation of a professional-research environment in HEI, which ensures the integrity of becoming an innovative personality of a future geography teacher; realization of individual students' research routes and professional perspectives on the basis of integration of professional training and practical and methodological training; competent pedagogical management of the gradual inclusion of students in the system of scientific research work, and monitoring their personal achievements together with ICT and tools. A comprehensive methodic and the content of the pedagogical experiment have been developed and clarified, and the effectiveness of pedagogical terms for the organization of scientific research activities of future geography teachers in the vocational training process have been confirmed.

Об'єкт: професійна підготовка майбутніх культурологів у сучасних умовах цифровізації освіти. Мета дослідження полягає в розробленні, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності системи формування професійної компетентності майбутніх культурологів засобами цифрових технологій. Методологічні підходи: системний, культурологічний, синергетичний, аксіологічний, особистісний, діяльнісний, ресурсний, інформаційний, компетентнісний. Методи: загальнодидактичні методи (наочно-демонстративні, проблемно-пошукові, реалізовані інструментами цифрового навчання у форматі проектної діяльності). Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що вперше: проведено комплексне дослідження професійної підготовки майбутніх культурологів із застосуванням засобів цифрових технологій; теоретично обґрунтовано та розроблено систему формування професійної компетентності майбутніх культурологів засобами цифрових технологій; визначено специфічні принципи використання цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх культурологів (принцип інформатизації освіти, принцип відкритої освіти, принцип мультимедійності, принцип активізації творчої діяльності засобами цифрових технологій); конкретизовано сутність поняття ,,професійна компетентність майбутніх культурологів”, що тлумачиться як інтегративна здатність особистості на основі здобутих знань, умінь і навичок, сформованих ціннісних орієнтацій та досвіду здійснювати професійну діяльність із використанням цифрових технологій; визначено та обґрунтовано структуру професійної компетентності майбутніх культурологів у єдності п'яти компонентів: мистецтвознавчого; психолого-педагогічного; культурологічного; організаційно-економічного; інформаційно-комунікаційного (цифрового), що узгоджується із процесами цифровізації суспільства, культури і освіти; визначено педагогічні умови реалізації системи формування професійної компетентності майбутніх культурологів засобами цифрових технологій; розроблено критерії й показники діагностування сформованості інформаційно-комунікаційного (цифрового) складника професійної компетентності майбутніх культурологів. Набули подальшого розвитку наукові уявлення про: методологічні підходи до сучасної підготовки майбутніх культурологів з урахуванням специфіки застосування цифрових технологій; сутність понять „цифрова культура”, „цифрова компетентність”, „цифрова грамотність”, „інформаційно-комунікаційна (цифрова) культура”, ,,цифрові освітні ресурси”; класифікацію цифрових освітніх ресурсів з культурології; специфіку підготовки майбутніх культурологів в умовах цифровізації культури і освіти, зокрема особливості інформаційно-комунікаційного (цифрового) складника професійної компетентності майбутніх культурологів. Удосконалено форми і методи професійної підготовки фахівців спеціальності 034 Культурологія з використанням цифрових технологій; діагностичний інструментарій вимірювання сформованості професійної компетентності майбутніх культурологів. Практичне значення дослідження визначено розробленням і впровадженням у практику роботи закладів вищої освіти системи формування професійної компетентності майбутніх культурологів засобами цифрових технологій. Розроблено навчально-методичне забезпечення означеної системи, до якого ввійшли: цифровий освітній ресурс – електронний посібник ,,Українська культура кінця ХІХ – початку ХХ століття” для поглибленого вивчення здобувачами бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 034 Культурологія вітчизняної культури в контексті загальноєвропейських художньо-естетичних напрямів і тенденцій; навчально-методичний комплекс дисципліни – спецкурсу „Цифрові технології сучасної культурологічної освіти” для майбутніх фахівців спеціальності 034 Культурологія, що вміщує навчальну і робочу програми, плани-конспекти лекцій, інтерактивні мультимедійні презентації до лекцій, плани практичних занять, завдання для практичної та самостійної роботи студентів, тести для контролю знань і умінь студентів; дистанційний курс „Цифрові технології сучасної культурологічної освіти”, розміщений у навчальних середовищах Moodle та Google Classroom, який забезпечує опрацювання матеріалів спецкурсу та дозволяє у повній мірі реалізувати принципи змішаного навчання; навчально-методичний посібник ,,Мультимедійні навчальні засоби в підготовці майбутніх культурологів” щодо практичного застосування цифрових технологій, зокрема цифрових освітніх ресурсів різних типів для формування професійної компетентності фахівців культурології.^UObject: the professional training of future culturologists' in modern conditions of digitalization of education. The purpose of the study is to develop, scientifically substantiate and experimentally test the effectiveness of the system of formation of professional competence of future culturologists' by means of digital technologies. Methodological approaches: systemic, culturological, synergetic, axiological, personal, activity, resource, information, competence. The methods of using digital technologies in the process of future culturologists' professional training are identified, which are relevant today: general didactic methods (visual and demonstrative, problem-searching, implemented by the tools of digital learning in the format of project-based activities). The scientific novelty and theoretical significance of the obtained results is in the fact that for the first time: a comprehensive study of the future culturologists' professional training with the use of digital technologies is conducted; the system of developing future culturologists' professional competence using digital technologies is theoretically substantiated and developed; specific principles of using digital technologies in the future culturologists' professional training are identified (the principle of education informatization, the principle of open education, the multimedia principle, the principle of activating creative activity with the use of digital technologies); the essence of the concept ,, future culturologists' professional competence” is determined as the integrative quality of a personality that includes acquired knowledge, skills and abilities, developed value orientations and experience to carry out professional activities using digital technologies; the structure of future culturologists' professional competence is defined and substantiated which involves five components: art; psychological and pedagogical; culturological; organizational and economic; information and communication (digital), which are cohere with the processes of digitalizing society, culture and education; the pedagogical conditions of realizing the system of developing future culturologists' professional competence using digital technologies are revealed; criteria and indicators for diagnosing the development of information and communication (digital) component of future culturologists' professional competence are developed. The following scientific ideas are being developed: methodological approaches to future culturologists' modern training based on the specific features of digital technologies; the essence of the concepts ,,digital culture”, ,,digital competence”, ,,digital literacy”, ,,information and communication (digital) culture”, ,,digital educational resources” is specified; digital educational resources in Culture Studies are classified; the specificity of future culturologists' training in the context of digitalizing culture and education is revealed, in particular the features of information and communication (digital) component of the future culturologists' professional competence. The forms and methods of professional training of specialists in specialty 034 Culture Studies with the use of digital technologies, as well as the diagnostic tools for measuring the development of future culturologists' professional competence are improved. The practical significance of the research is determined by developing and implementing the system of developing future culturologists' professional competence using digital technologies in the practice of higher education institutions. The pedagogical and methodological support of this system is developed, which includes: digital educational resource – the electronic guidebook ,,Ukrainian Culture of the Late 19th – Early 20th Century” for advanced study of national culture in the context of European artistic and aesthetic areas and trends by bachelors of specialty 034 Culture Studies; a teaching complex of the academic discipline – the special course ,,Digital Technologies of Modern Culture Education” for future specialists of specialty 034 Culture Studies, which includes teaching programs, lecture plans, interactive multimedia presentations for lectures, plans of practical classes, assignments for practical and independent student work, tests for controlling students' knowledge and skills; distance course ,,Digital Technologies of Modern Culture Education”, developed on the basis of the learning environments Moodle and Google Classroom, which provides the processing of special course materials and allows to fully implement the principles of blended learning; the teaching guidebook ,,Multimedia Teaching Tools in the Future Culturologists' Training”, explaining the practical use of digital technologies, in particular digital educational resources of various types for developing culturologists' professional competence.

Дослідження присвячено проблемі навчання майбутніх учителів зарубіжної літератури жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів. Розроблена методика жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів ґрунтується на концептуальних філософських, літературознавчих, психологічних, педагогічних, методичних положеннях, а також сучасних наукових підходах (культурно-семантичний; полікультурний; системний; діяльнісний; особистісний) і принципах (доступності; системності; єдності національного і загальнолюдського; гуманізації; проблемності; цілісності; діалогу культур; емпатії). У дисертації досліджено ґенезу становлення методики жанрового аналізу художнього твору, а також визначено пріоритетні методичні напрями вивчення інонаціонального художнього твору. Проаналізовано зміст навчально-методичного забезпечення процесу навчання жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів студентів-філологів. У дисертаційній роботі з'ясовано сутність і змістові ознаки базових понять дослідження: «жанрова грамотність студента», «жанровий аналіз художнього твору», «жанровий шлях аналізу художнього твору з урахуванням національної специфіки», «жанрова компетентність» і подано авторські визначення; обґрунтовано і описано структуру жанрової грамотності студента-філолога. Теоретично обґрунтовано і змодельовано авторську методику формування знань, умінь і навичок жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів. Визначено етапи формування у студентів-філологів умінь і навичок жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів. Схарактеризовано комплекс ефективних методів, прийомів і засобів навчання жанрового аналізу різнонаціональних художніх творів. Розроблено й апробовано схеми жанрового аналізу новели, оповідання, притчі, казки, байки, балади і поеми з урахуванням національної специфіки. Визначено й обґрунтовано критерії, показники і рівна сформованих знань, умінь і навичок жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів майбутніх учителів зарубіжної літератури. Доведено ефективність розробленої методики навчання жанрового аналізу малих епічних і ліро-епічних різнонаціональних художніх творів студентів-філологів.Ключові слова: майбутній учитель зарубіжної літератури, жанр, малі епічні й ліро-епічні художні твори, жанрова грамотність студента, структура жанрової грамотності студента, жанровий аналіз художнього твору, жанровий шлях аналізу художнього твору з урахуванням національної специфіки, схема жанрового аналізу художнього твору.^UThe study focuses on the training of future foreign literature teachers the genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction. The developed methodology of genre analysis of multinational works of fiction is based on conceptual philosophical, literary, psychological, pedagogical, methodological provisions, as well as on modern scientific approaches (cultural-semantic; multicultural; systemic; activity; person-centred) and principles of (accessibility; systemacity; unity of national and universal; humanization; problematicity; integrity; dialogue of cultures; empathy). The genesis of the formation of the methodology of genre analysis of a work of fiction has been considered, and the priority methodological directions of foreign literature study have been defined. The effective psychological and pedagogical conditions for the implementation of genre analysis of multinational works of fiction, particularly motivational-target, subject-oriented and organizational-technological ones, have been determined. The ways of activating the educational and cognitive activity of future teachers of foreign literature while conducting genre analysis of multinational works of fiction have been highlighted and the levels of the development of student's cognitive activity have been identified.The content of educational and methodological support of the process of teaching students of Philology faculties genre analysis of multinational works of fiction has been analysed. The dissertation clarifies the nature and the meaning of basic research concepts: “student's genre literacy”, “genre analysis of a work of fiction”, “genre way of analysing a work of fiction with regard to national specificity”, “genre competence” and presents the author's definitions; substantiates and describes the structure of philology student's genre literacy. The author's methodology of forming knowledge, skills and abilities of genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction have been theoretically proved and modeled. The stages of forming and developing of philology students' abilities and skills of genre analysis of multinational works of fiction have been identified. The complex of effective methods, techniques and means of teaching genre analysis of multinational works of fiction has been described. The scheme of genre analysis of short stories, parables, fairy tales, fables, ballads and poems with regard to national specificity has been developed and tested. The criteria, indicators and the level of formed future foreign literature teachers' knowledge, abilities and skills of genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction have been determined and substantiated. The effectiveness of the developed methodology of teaching genre analysis of epic short and lyrico-epic multinational works of fiction to philology students has been proved.It has been proved that the suggested methodology of teaching genre analysis of short epic and lyrico-epic multinational works of fiction to philology students is rational and promising; it encourages future teachers to study works of fiction through the prism of genre and compare their features in different literatures. The main provisions of the dissertation and the author's methodology can be used in the curricula of foreign literature standard and elective courses in higher education institutions, in the system of postgraduate pedagogical education, as well as in the development of textbooks, educational and methodological manuals, tutorials and guidelines.Key words: future foreign literature teacher, genre, epic short and lyrico-epic multinational fiction, student's genre literacy, structure of student's genre literacy, genre analysis of a work of fiction, genre way of a work of fiction analysis with regard to the national specificity, scheme of genre analysis of a work of fiction.

Об'єкт дослідження – формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін закладів загальної середньої освіти. Предмет дослідження – модель формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти та педагогічні умови її реалізації. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці ефективності моделі формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти та педагогічних умов її реалізації. Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання: на підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел надати сучасне тлумачення понять «медіаграмотність», «медіакомпетентність», «медіакультура», «медіаосвіта»; розкрити сутність, структуру та зміст категорії «медіаграмотність вчителів мистецьких дисциплін»; надати теоретико-методологічне обґрунтування моделі формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти та педагогічних умов її реалізації; схарактеризувати навчально-методичне забезпечення моделі формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін закладів загальної середньої освіти; експериментально перевірити ефективність спроєктованої моделі формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти та педагогічних умов її реалізації. Для досягнення поставленої мети й виконання завдань на різних етапах наукового пошуку використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз медіаджерел, соціологічної, культурологічної, психолого-педагогічної, методичної літератури з окресленої проблеми для розкриття сутності категорій «медіа», «масмедіа», «медіаграмотність», «медіакомпетентність», «медіаінформаційна грамотність», «медіаосвіта», «медіаграмотність вчителів мистецьких дисциплін»; вивчення й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань розвитку медіатехнологій та теорії медіаосвіти; проєктування й моделювання для визначення логіки дослідження та розробки педагогічної моделі формування медіаграмотності вчителів освітньої галузі «Мистецтво» в закладах загальної середньої освіти; емпіричні: педагогічне анкетування, опитування, тестування, бесіди, спостереження за процесом формування медіаграмотності вчителів, вивчення продуктів творчої медіадіяльності фахівців; педагогічний експеримент у перебігу констатувального, формувального і контрольного етапів; методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу й перевірки достовірності результатів експериментальної роботи, реалізовані з використанням програмних засобів MS Excel та t-критерію Стьюдента.^UThe research object is to develop media literacy of secondary school art teachers. The research subject is to develop art teachers' media literacy at institutions of further pedagogical education and pedagogical conditions of its implementation. The purpose of the research is to theoretically substantiate, develop and experimentally test the model of developing art teachers' media literacy at institutions of further pedagogical education and pedagogical conditions of its implementation. According to the research purpose, such objectives are defined: based on the analysis of national and foreign scientific sources, to give the modern definition of the concepts “media literacy”, “media competence”, “media culture”, “media education”; to highlight the essence, structure and content of categories “art teachers' media literacy”; to provide theoretical and methodological substantiation of the model of developing art teachers' media literacy at institutions of further pedagogical education and pedagogical conditions of its implementation; to characterise learning and teaching provision of the model of developing art teachers' media literacy at secondary education institutions; to experimentally test the effectiveness of the model of developing art teachers' media literacy at institutions of further pedagogical education and pedagogical conditions of its implementation. To achieve the purpose and the objectives at different stages of scientific research, a set of research methods are used: theoretical: analysis of media sources, sociological, culturological, psychological and pedagogical, methodological literature on the studied issue to reveal the essence of the categories “media”, “mass media”, “media literacy”, “media competence”, “media information literacy”, “art teacers' media literacy”; studying and generalising national and foreign experience in the issues of developing media technology and theory of media education; designing and modelling for defining the logic of the research and developing pedagogical model of developing media literacy of art teachers at secondary education institutions; empirical: pedagogical questionnaire, survey, testing, discussing, observing the process of developing teachers' media literacy, studying products of specialists' creative media activity; pedagogical experiment during the confirmatory, forming and control stages; methods of mathematical statistics for quantitative and qualitative analysis and testing the accuracy of the results of experimental study, implemented with the use of MS Excel software and Student's t- distribution.

Дисертація присвячена проблемам розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури. На основі аналізу науково-педагогічної, методичної та спеціальної літератури виявлено проблеми розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури, а саме: необхідність розробки нових освітніх програм магістратури, відповідно до оновленої нормативно-правової бази; незначний інтерес до оновлення комунікативних знань, підвищення рівня комунікативної грамотності, здійснення рефлексії розвитку власної комунікативної культури; недостатня розвиненість здатності змінювати та контролювати особистісну комунікативну поведінку залежно від ситуації спілкування з суб'єктами освітнього процесу; необхідність забезпечення всебічного гармонійного розвитку дітей дошкільного віку, що неможливе без розвиненої комунікативної культури вихователя, тощо.Визначено базові поняття дослідження «комунікативна культура майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти» – це сукупність особистісних комунікативних якостей і вмінь, що характеризуються наявністю відповідних здібностей, системою знань основ як рідної, так й іноземних мов, вікових та індивідуально-психологічних особливостей розвитку дошкільника, норм, правил і принципів комунікативної культури, прийнятих у соціумі, нормативів комунікативної поведінки в дитячому та педагогічному мультикультурних колективах для успішної взаємодії та взаєморозуміння з різними категоріями дітей дошкільного віку, батьками дітей, колегами, адміністрацією, партнерами закладу дошкільної освіти, органами управління та самоврядування за допомогою вербальних та невербальних засобів комунікації; «розвиток комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури» – це усвідомлений ціленаправлений процес позитивних змін рівня оволодіння загальними та спеціальними компетентностями, що підпорядкований меті їх професійної підготовки та характеризується взаємозалежністю компонентів структури комунікативної культури (комунікативно-рефлексивна спрямованість, комунікативна грамотність, етика спілкування, крос-культурна взаємодія, комунікативна та організаційна готовність), результатом якого є усвідомлення майбутніми фахівцями важливості та розуміння необхідності здійснення даного процесу для забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітей дошкільного віку щодо здобуття якісної освіти за допомогою вербальних та невербальних засобів комунікації; постійне оновлення комунікативних знань та здатності їх застосовувати на практиці; удосконалення крос-культурної взаємодії та здійснення рефлексії.Визначено критерії та показники розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури: мотиваційно-рефлексивний (усвідомлення майбутніми вихователями важливості розвитку комунікативної культури в умовах магістратури для їх майбутньої професійної діяльності та прагнення до її удосконалення; розуміння необхідності розвитку комунікативної культури як мотивації досягнення успіху; здатність здійснювати рефлексію власного професійно-особистісного саморозвитку та комунікативної діяльності), когнітивно-практичний (рівень володіння комунікативними знаннями; рівень комунікативної грамотності; здатність практично застосовувати набуті комунікативні знання), інтерактивно-особистісний (здатність ефективно здійснювати крос-культурну взаємодію в освітньому середовищі, керуючись принципами толерантної комунікації, професійної етики; здатність змінювати та контролювати власну комунікативну поведінку залежно від ситуації спілкування зі співрозмовником; здатність встановлювати ділові й особистісні стосунки з суб'єктами освітнього процесу та колегами інших закладів освіти і партнерами освітньої установи) та рівні.Теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель системи розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури, яка складається з методологічно-змістового (мета, зміст, завдання, методологічні підходи, принципи, функції), організаційно-комунікативного (об'єкт, суб'єкти, компоненти структури комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури, методи, форми та засоби її розвитку) й оцінювально-результативного (критерії, показники, рівні розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури, діагностичний інструментарій вимірювання даного рівня та очікуваний результат) модулів. За результатами формувального етапу експерименту здійснено оцінювання ефективності розвитку комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах магістратури – у респондентів експериментальної групи зафіксовано підвищення результатів усіх критеріїв та їх показників. Респонденти контрольної групи також показали покращені результати, але лише в межах 15–20 %.^UThe thesis deals with the issues of developing communication culture of future teachers at preschool education establishments in Master's Degree program.After analyzing scientific and pedagogical, methodological and special literature, the issues of developing communication culture of future teachers of preschool educational establishments in Master's Degree program are identified, namely: the need to develop new educational Master's Degree programs in accordance with the legal updates; little interest in updating communicative knowledge, increasing the level of communication literacy, reflecting on the development of communication culture; insufficient development of the ability to change and control personal communication behavior depending on the situation of interaction with the subjects of the educational process; the need to ensure the comprehensive harmonious development of preschoolers, which is impossible without the developed communication culture of the teacher, etc.The basic concepts of the thesis «communication culture of the future teachers of preschool education establishments» are defined as a set of personal communicative qualities and skills, characterized by the availability of appropriate abilities, a system of knowledge of both native and foreign languages, age and individual-psychological peculiarities of preschooler development, provisions, rules and principles of communication culture adopted in the society, norms of communicative behavior at children and pedagogical multicultural teams for successful cooperation and mutual understanding with different categories of preschoolers, their parents, colleagues, administration, partners of preschool education establishments, governing bodies and self-government organizations through verbal and non-verbal means of communication; «Development of communication culture of future teachers at preschool education establishments in Master's Degree program» is a deliberate purposeful process of positive changes in the set of personal communicative qualities and skills, which is subordinate to the purpose of their professional training and characterized by the interdependence of the communication culture components (communicative-reflexive orientation, communication literacy, communication ethics, cross-cultural interaction, communication and organizational qualifications), with the results of understanding the importance and the need for this process to ensure the constitutional rights and state guarantees for preschoolers concerning getting quality education using verbal and non-verbal communication; constant update of communicative knowledge and ability to put it into practice; improving cross-cultural interaction and reflection. The criteria and indicators of developing communication culture of future teachers at preschool education establishments in Master's Degree program are determined: motivational-reflexive (future preschool teachers' awareness of the importance of developing communication culture of preschool education establishments in Master's Degree program for future professional activity and striving for its improvement; understanding the need to develop communication culture as motivation to achieve success; the ability to reflect on one's professional and personal self-development and communication activity); cognitive-practical (the level of communication skills; level of communication literacy; the ability to practically apply the acquired communicative knowledge), interactive-personal (the ability to effectively carry out cross-cultural interaction in the educational environment based on the principles of tolerant communication, professional ethics, the ability to change and control own communication behavior depending on the communication situation, the ability to establish business and personal relations with the subjects of the educational process and colleagues from other educational establishments and educational partners) and levels.The structural-functional model of the system of developing communication culture of future teachers at preschool education establishments in Master's Degree program is theoretically explained. It consists of the following modules: methodological-content, organizational-communicative and evaluation-effective.According to the results of the forming stage of the experiment, the effectiveness of the developing communication culture of future teachers at preschool education establishments in Master's Degree program was evaluated. The respondents of the experimental group had an increase in all the criteria and their indicators. The respondents of the control group also had better results, however only within the range of 15–20 %.

Дисертація присвячена цілісному аналізу педагогічної комунікації унавчанні іноземних мов дітей молодшого шкільного віку, і на цій основітеоретично обґрунтовано та експериментально доведено роль педагогічноїкомунікації в удосконаленні процесу навчання іноземних мов у початковійшколі.Доведено, що ефективність роботи педагога у навчанні іноземних моввизначається педагогічною комунікацією, яка розгортається у процесі спільноїдіяльності вчителя та учня. Обґрунтовано характерні ознаки комунікативного виміру педагогічногодискурсу, охарактеризовано його стратегії, цілі, тактики. Представлено функціїкомунікативно орієнтованої мови педагога та складові компонентикомунікативного простору міжособистісних відносин. Проаналізованоструктуру комунікативної компетентності вчителя іноземної мови як складнусистему, яка визначається педагогічною комунікативною компетентністю таіншомовною комунікативною компетентністю, які взаємодоповнюютьсявербальною й невербальною компетентностями, ІКТ-компетентністю таінклюзивною комунікативною компетентністю. Наукова новизна і теоретичне значення дисертаційної роботи полягає утому, що вперше:- теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено впливпедагогічної комунікації на вивчення іноземних мов дітьми молодшогошкільного віку;- конкретизовано зміст та структуру професійно-педагогічної комунікаціївчителя іноземних мов (володіння вербальними засобами комунікації,використання невербальних засобів, комунікативна грамотність);6- сформульовано суть комунікативної компетентності вчителя іноземнихмов у початковій школі (іншомовна комунікативна компетентність тапрофесійно-педагогічна комунікативна компетентність);- визначено особливості перебігу комунікативних процесів у сприйняттіучнями початкової школи іноземної мови;- висвітлено практичні підходи комунікативної взаємодії вчителя, батьківта учнів у процесі вивчення іноземної мови;- розглянуто роль педагогічної комунікації як чинника підвищенняефективності навчання іноземних мов дітей з особливими освітніми потребами;- уточнено зміст понять «комунікація», «спілкування», «дискурс»,«невербальна комунікація», «комунікативна компетентність».^UThe dissertation gives the integral analysis of pedagogical communication inteaching foreign languages to primary school children and on this basis the role ofpedagogical communication in improving the process of learning foreign languagesin primary school is theoretically substantiated and experimentally proved.It is proved that the effectiveness of the teacher's work in teaching foreignlanguages is determined by pedagogical communication, established in the process ofjoint activities of a teacher and pupils. The characteristic features of the communicative dimension of pedagogicaldiscourse are substantiated. The characteristic features of the communicative dimension of pedagogicaldiscourse are substantiated, its strategies, goals, tactics are characterized. Thefunctions of the communicatively oriented language of a teacher and the constituentcomponents of the communicative space of interpersonal relations are presented. Thestructure of communicative competence of a foreign language teacher is analysed as acomplex system, which is determined by pedagogical communicative competenceand foreign language communicative competence, which are complemented byverbal and nonverbal competences, ICT competence and inclusive communicativecompetence. The scientific novelty and theoretical significance of the dissertation lies inthe fact, that for the first time, the author:- theoretically substantiates and experimentally tests the influence ofpedagogical communication on foreign languages learning by primary schoolchildren;- specifies the content and structure of professional and pedagogicalcommunication of foreign language teachers (mastery of verbal means ofcommunication, use of nonverbal means, communicative literacy);- formulates the essence of communicative competence of a foreign languageteacher in primary school (foreign language communicative competence andprofessional-pedagogical communicative competence);- determines the peculiarities of communicative processes in the perception ofprimary school children in the process of foreign language learning; - highlights practical approaches of communicative interaction of teachers,parents and pupils in the process of learning a foreign language;- describes the role of pedagogical communication as a factor in improving theeffectiveness of teaching foreign languages to children with special educationalneeds;- specifies the content of the concepts “communication”, “discourse”, “non-verbal communication”, “communicative competence”.

Дисертаційну роботу присвячено визначенню місця публічних бібліотек в інформаційно-комунікаційному забезпеченні системи «е-Урядування». Наголошено на необхідності залучення мережі публічних бібліотек до взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з фізичними та юридичними особами. Доведено, що публічні бібліотеки як ефективні інституційні системи можуть стати потужними осередками суспільної взаємодії, участі в державних управлінських процесах, забезпечивши інформаційно-технічну підтримку й патронажний супровід якісно нового рівня відносин органів влади і громадян.Акцентовано на необхідності кардинальних змін у ставленні влади до ролі бібліотек і державної підтримки їх діяльності, унаслідок чого публічні бібліотеки стануть флагманами надання інформаційно-комунікаційних послуг, запровадять високі технології для нагромадження й збереження електронних інформаційних ресурсів і забезпечать умови рівного доступу до інформації та її циркулювання в сучасному суспільстві. Ключові слова: публічні бібліотеки, електронне урядування, інформаційно-комунікаційне забезпечення управління, інформаційні технології, цифровізація, електронні послуги, цифрова грамотність.^UThe dissertation research deals with defining the role of public libraries in the information and communication support of the e-governance system. The author of the research points out the need to involve a network of public libraries in the interaction of state and local authorities with individuals and legal entities. In the introduction part of the study, the author substantiates the relevance of the research topic, presents the purpose and objectives, defines the object and subject of the topic under discussion, demonstrates the connection with scientific programmes, plans and themes, characterizes the research methods, determines the scientific novelty and practical significance, provides the information about testing and publications.The first chapter of the work, which consists of three parts, provides the systematization and analysis of the main scientific works of experts in social communications, public administration, which became the basis for studying the theoretical and methodological foundations of the activities of public libraries aimed at information and communication support for e-governance. The source of the research is a set of documents directly related to the dissertation topic: legislative acts in the field of e-governance, librarianship, information activities; bylaws; public legal acts; regulatory documents; reference publications; electronic information resources. Based on a thorough analysis of professional literature, the study outlines the content of the basic concepts of the research, and presents its definition of the concepts: "digital librarian", "public library in the e-governance". The second chapter, which consists of four parts, analyses the best foreign practices of attracting libraries to e-governance and the possibility of their implementation in Ukraine; describes the main directions of library and information support for e-governance, defines the place and role of libraries in e-governance; examines electronic services, library resources, digital tools involved in the information and communication support for e-governance; demonstrates the content of library educational projects on electronic interaction between the government and citizens.The comparative analysis has revealed that libraries have appropriate information resources in traditional and electronic formats, material and technical capabilities to become a platform as socio-communication institutions for the development of information infrastructure of e-governance, to join the development and implementation of various forms of information and communication interaction between government and society, public institutions, business. The third chapter, which consists of two parts, specifies the main issues of information and communication e-governance support for public libraries in the social and legal context and proposes ways to solve them. It has been found that the main stages of involving libraries to e-governance are: creating an appropriate regulatory framework; attracting additional financial and material resources; institutional, technical and technological modernization of libraries; building local networks and "a single window" for access to open data; improving the professional competence of library employees; providing library users with access to state information resources, a single virtual space for providing electronic services through the integration of information systems.The research has revealed a number of issues that slow down the library and information support of e-governance: the lack of a proper legislative and regulatory framework, which requires a flexible response by library institutions to changes related to digitalization; insufficient funding of libraries, the obsolescence of the material and technical base (it is necessary to restore the systems of guaranteed budget financing of institutions and introduce effective mechanisms for receiving funds from alternative sources, which will contribute to the creation of a stable and proportional system of material support for the public library network); non-compliance of the staff capacity of libraries with modern requirements (each basic library should develop a targeted programme of continuous training, skills development, qualification requirements taking into account the current level of society's expectations of libraries as documentary and information structures; develop and improve the experience of cooperation of libraries in Ukraine and organize the exchange of experience at the interstate level).The following issues require further attention: theoretical and practical provisions on the role of libraries in electronic interaction with legal entities and individuals, implementing e-services, etc.Key words: public libraries, e-governance, information and communication management, information technology, digitalization, electronic services, digital literacy.

У дисертації представлено сучасне бачення проблеми формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх викладачів засобами імітаційних технологій навчання із урахуванням тенденцій вищої школи (цілісного проєктування, відкритості і безперервності освіти, стратегічного інвестування, інноваційності освітнього середовища, випереджаючого розвитку), що потребує якісних змін у професійній підготовці студентів у закладах вищої освіти. Організація ефективного впровадження інновацій в практику роботи вишу залежить від викладача та його індивідуальності, самосвідомості, професіоналізму, що розглядаються у ЗВО через призму використання різних методів і тактик навчання, таких як імітаційні технології. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: –?вперше сформульовано визначення поняття «готовність до інноваційної діяльності майбутніх викладачів закладів вищої освіти засобами імітаційних технологій навчання»; теоретично обгрунтована й реалізована в практиці навчання структурно-функціональна модель формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх викладачів закладів вищої освіти засобами імітаційних технологій навчання (теоретико-методологічний, організаційно-практичний, критеріально-результативний блоки), що встановлюють взаємозв’язки між методологічними підходами, принципами, функціями діяльності викладача ЗВО, метою, педагогічними умовами, інноваційними технологіями, етапами розвивальної програми, структурними компонентами, показниками, критеріями і рівнями досліджуваного феномена; теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх викладачів закладів вищої освіти засобами імітаційних технологій навчання;–?уточнено розуміння основних дефініцій дослідження (імітаційні технології; імітаційне навчання у вищій школі), структурні компоненти, критерії, рівні готовності до інноваційної діяльності майбутніх викладачів закладів вищої освіти засобами імітаційних технологій навчання;–?подальшого розвитку набула характеристика імітаційних технологій навчання (ігрових і неігрових), визначення різновидів означених технологій із метою використання їх на різних етапах інноваційної професійної підготовки студентів ЗВО. Практичне значення отриманих результатів полягає в апробації структурно-функціональної моделі й педагогічних умов формування готовності до інноваційної діяльності майбутніх викладачів закладів вищої освіти засобами імітаційних технологій навчання; реалізації розвивальної програми формування досліджуваного феномена; розробці авторської методики експертизи і оцінки інноваційних вмінь використання майбутніми викладачами імітаційних технологій та методичних рекомендацій організації імітаційного навчання у ЗВО.У процесі дослідження доведено, що майбутній викладач закладу вищої освіти повинен досконало володіти імітаційними технологіями навчання, осучаснювати процес професійної підготовки студентів, наближати його до практичної реальності. З’ясовано, що аналогами поняття «імітаційні технології» є такі дефініції як технології імітаційного моделювання, технології активного навчання, ігрові технології, бо вони мають ряд спільних характеристик (активна участь студентів у освітньому процесі, можливість моделювання у процесі навчання різних взаємовідносин та певних умов діяльності). Розглянуто класифікацію імітаційних технологій навчання за наявністю ролей і їх поділ на ігрові – розігрування ролей (інсценування), ігрове проєктування, дидактична гра, ділова гра, рольова гра, стажування із виконанням посадової ролі, імітаційний тренінг, навчання дією («Learning by doing»), комп’ютерні (машинні) симуляції та неігрові – методи конкретних ситуацій (ситуація-проблема, ситуація-оцінка, ситуація-ілюстрація, ситуація-вправа). Доведено, що неігрові імітаційні технології відрізняються від ігрових ступенем імітаційно-ігрового моделювання й відтворення в системі підготовки майбутніх фахівців у вищій школі реальних процесів виробничої діяльності з тією чи іншою мірою адекватності.У дослідженні визначена сутність поняття «готовність до інноваційної діяльності майбутніх викладачів закладів вищої освіти засобами імітаційних технологій навчання» як інтеґративної якості особистості, котра формується у результаті підготовки в ЗВО та передбачає ефективне застосування імітаційного моделювання у процесі майбутньої професійної діяльності з метою розвитку в студентів позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення до інновацій, здатностей до творчості й рефлексії. Визначено критерії готовності до інноваційної діяльності майбутніх викладачів ЗВО – сформованість в них мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності й інформованість про новітні педагогічні технології, технологічна грамотність, здатність до творчості та рефлексії. У структурі цієї дефініції виокремлено ряд компонентів: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-когнітивний, діяльнісно-творчий, рефлексивно-аналітичний.^UThe dissertation presents a modern vision of the problem of forming the readiness for innovative activity of future teachers by means of simulative learning technologies, taking into account the trends of higher education (holistic design, openness and continuity of education, strategic investment, innovativeness of the educational environment, anticipatory development), which requires qualitative changes in the professional training of students in institutions of higher education. The organizing of the effective implementation of innovations in the practice of higher education depends on the teacher and their individuality, self-awareness, professionalism, which are considered in higher education institutions through the prism of the use of various teaching methods and tactics, such as simulative technologies.The scientific novelty of the obtained results is that:–?for the first time, the definition of the concept «readiness for innovative activities of future teachers of higher education institutions by means of simulative learning technologies» has been formulated; theoretically justified and implemented in the practice of education, a structural-functional model of formation of readiness for innovative activity of future teachers of higher education institutions by means of learning technologies simulation (theoretical-methodological, organizational-practical, criterion-resultative blocks), establishing relationships between methodological approaches, principles, the functions of the teacher of higher education institutions, the purpose, pedagogical conditions, innovative technologies, stages of the development program, structural components, indicators, criteria and levels of the studied phenomenon; theoretically substantiated and experimentally verified pedagogical conditions for the formation of readiness for innovative activities of future teachers of higher education institutions by means of simulative learning technologies;–?the understanding of the main definitions of research (simulation technologies; simulation learning in higher education), structural components, criteria, levels of readiness for innovative activities of future teachers of higher education institutions by means of simulative learning technologies was clarified;–?the characteristics of imitation learning technologies (gaming and non-gaming), the identification of the varieties of the mentioned technologies with the aim of using them at various stages of innovative professional training of students of higher education institutions, were further developed.The practical significance of the obtained results lies in the approbation of the structural-functional model and pedagogical conditions for the formation of readiness for innovative activities of future teachers of higher education institutions by means of simulative learning technologies; implementation of the development program of formation of the studied phenomenon; the development of the author's methodology of examination and assessment of innovative skills in the use of simulative technologies by future teachers and methodological recommendations for the organization of simulation training in higher education institutions.In the research process, it has been proved that the future teacher of the institution of higher education must perfectly master simulative learning technologies, modernize the process of professional training of students, bring it closer to practical reality. It has been found out that analogues of the concept of «simulation technologies» are such definitions as simulative modelling technologies, active learning technologies, game technologies, because they have a number of common characteristics (active participation of students in the educational process, the possibility of modeling in the learning process various relationships and certain conditions activities). The classification of simulative learning technologies based on the presence of roles and their division into game-playing (enactment), game design, didactic game, business game, role-playing, internship with the performance of a position role, simulation training, learning by doing («Learning by doing») is considered, computer (machine) simulations and non-game methods of specific situations (situation-problem, situation-assessment, situation-illustration, situation-exercise). It has been proved that non-game simulation technologies differ from game ones by the degree of simulation-game modelling and reproduction in the system of training future specialists in higher education of real processes of production activity with one or another degree of adequacy.