У дослідах на двох (довжиною відповідно 300 та 540 м) та елекричній (6 резонансних контурів) моделях завитці органа слуху визначено можливість існування процесів передачі та перетворення акустичних сигналів (АС) у завитці згідно з теоріями - резонансною Гельмгольца та біжучої хвилі Бекеші. На противагу твердженням Бекеші, що резонансні процеси можуть відбуватися тільки за умов натягненої в ширину базилярної мембрани (БМ) та за наявності проміжків між резонансними ланками, застосовано суцільну БМ, не натягнену ні в ширину, ні в довжину. Передача збуджуючого АС здійснювалась безпосередньо через наповнюючу моделі рідину, а також біжучою хвилею на БМ. Показано, що на БМ існують резонанси, місцезнаходження яких залежить від частоти АС; амплітуда резонансних коливань БМ одногопорядку з амплітудою АС, тоді як амплітуда біжучої хвилі швидко згасає в напрямку гелікотерми і час її проходження вздовж БМ набагато (в десятки разів) перевищує час проходження АС безпосередньо через наповнюючу моделі рідину. Зроблено висновок, що процеси передачі та перетворення АС в завитці відбуваються згідно з резонансною теорією Гельмгольца.

  Скачати повний текст