Мета дослідження - розробка методів визначення параметрів газової (концентрація компонентів, температура) і дисперсної (швидкість, розмір, концентрація, температура, вміст залишкового вуглецю для частинок) фаз у пилогазових потоках. Знайдено аналітичну залежність характеристик розсіяного частинками лазерного випромінювання від їх параметрів. Свторено пристрій та розроблено методику його роботи для оптичного вимірювання параметрів частинок легкої золи у потоці. Розв'язано задачу опису дифузії газу, що адсорбується, крізь капіляр за довільної зміни температури його стінки. Створено кріогенний адсорбційний модулятор газового потоку для підвищення чутливості мас-спектрометричних вимірювань концентрації шкідливих компонентів димових газів. Обгрунтовано використання методу флуктуаційної спектроскопії для визначення енергії брутто-реакції газифікації частинок вугілля та температури газу-реагенту. Розроблено метод вимірювання яскравісної температури частинок, що горять, на основі аналізу флуктуацій інтенсивності випромінювання пилогазового потоку, який просвічується еталонним дженрелом.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню процесу сфероїдизуючого модифікування чавуну у ливарній формі при литті по моделям, що газифікуються. Проведено дослідження кінетики взаємодії сфероїдизуючого модифікатора з рідким чавуном у реакційній камері ливарної форми. Розкрито механізм цієї взаємодії, визначено основні напрямки руху металу та просування фронту ефективної взаємодії в залежності від конструкції ливникової системи, температури заливання чавуну, масової швидкості заливання та фракційного складу модифікатора. Досліджено кінетику та встановлено закономірності розчинення сфероїдизуючого модифікатора в потоці рідкого чавуну. Вивчено вплив та визначено оптимальні параметри технологічних факторів, які забезпечують максимально можливу та рівномірну сфероїдизацію графіту в чавуні під час заливання форми. На основі даних досліджень розроблено технологію сфероїдизуючого модифікування в ливарній формі при литті по моделям, що газифікуються.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню процесу термохімічної підготовки (ТХП) високозольного антрациту (ВЗА), що дозволяє поліпшити умови займання та горіння ВЗА при його факельному спалюванні з суттєвою економією допоміжних природного газу та мазуту. ТХП дозволяє зменшити середній розмір частинок ВЗА, додатково розділити його мінеральну та органічну складові, збільшити внутрішню питому поверхню частинок, частково газифікувати ВЗА. Досліджено вплив режимних харатеристик ТХП на кожний з перелічених показників. Встановлено та апробовано в промисловому масштабі оптимальні режимні характеристики ТХП для одержання двофазового палива з найкращими властивостями займання та горіння в топках котлоагрегатів ТЕС. Показано, що зменшення часу затримки займання ВЗА після ТХП зумовлене головним чином збільшенням реагуючої поверхні частинок. Розроблено рекомендації з використанням ТХП при факельному спалюванні ВЗА.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та досліджено комплекс геологічних критеріїв для Львівсько-Волинського басейну (ЛВБ), дотримання яких дає змогу здійснювати промислову розробку некондиційних вугільних пластів (н. в. п.) на базі технологій підземної газифікації вугілля (ПГВ). Нижня межа потужності вугільного пласта, технологічно придатного для ПГВ, - 0,2 м. Верхня - умовно прийнята 0,5 м через неможливість розробки шахтним способом. Побудовано 22 картосхеми розподілу потужностей н. в. п. Тяглівського родовища та проведено їх типізацію за наявністю ділянок заданої потужності. ПГВ-ділянка - частина неперервного вугільного пласта, локалізація ПГВ-ділянок здійснюється як регіональне та локальне виділення структурно-тектонічних блоків різного порядку. Пласти, у яких кількість води понад 1 кг на 1 кг вугілля газифікувати неможливо через ендотермічний ефект реакції. Ізоляція ПГВ-ділянки підтримується непроникними літологічними різновидами порід покрівлі та підошви. Доведено домінування аргілітів, алевролітів і вапняків у вміщуючих некондиційні пласти породах ЛВБ та досліджено закономірності розподілу основних літологічних різновидів покрівлі і підошви локалізованих ПГВ-ділянок башкирського ярусу поля шахти "Тяглівська N 1". За цього виявлено закономірності, а саме: відсутність у підошві ділянок н. в. п. вапняків і пісковиків, підошва ділянки здебільшого представлена одним, рідше - двома літологічними різновидами порід, а покрівля - двома, трьома та чотирма. З'ясовано, що температура плавлення мінеральних компонентів золи вугілля, а також порід покрівлі та підошви має бути більшою від температури синтезу, щоб запобігти закупорці прохідних каналів і огортанню вугілля. Досліджено хімічний склад окремих вугільних пластів ЛВБ щодо тугоплавкості. Якісними показниками вугілля, межові значення яких дозволяють здійснювати ПГВ, є: зольність (до 40 %), сірчистість (до 4,5 %), вихід летких компонентів (понад 20 %), аналітична вологість (частина загальної кількості води) і теплота згорання (понад 14,64 мДж/кг), у межах ЛВБ лише в поодиноких випадках сягають критичних значень.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий ефективний каталізатор газифікації малометаморфізованого вугілля України. Зазначено, що використання шлаків металургійних виробництв як каталізаторів дає змогу виключити стадії відділення каталізатора від золи та його регенерацію у разі газифікації, що призводить до зниження енергетичних і економічних витрат. Здійснено термодинамічний аналіз газифікації залежно від температури та тиску процесу, характеристики вугілля, типу та кількості дуття. Оптимізовано різні методи газифікації за критерієм питомих енерговитрат. Розроблено методику оцінювання ефективності застосування металургійних шлаків як каталізаторів газифікації, установлено закономірності впливу феросплавних шлаків на кінетику процесу, зокрема порядок реакції, енергію активації, передекспоненційний множник і константу швидкості. Визначено оптимальні параметри пароповітряної газифікації. З'ясовано вплив домішок металургійних шлаків на показники процесу. Рекомендовано застосовувати шлак, що одержується у процесі виробництва феронікелю. Виявлено, що введення шлаку феронікелю у кількості 6 мас. % під час газифікації дає змогу підвищити теплоту згоряння газу (до 15 %) і збільшити його вихід (на 7 %). За цього збільшується ступінь конверсії вугілля та коефіцієнт корисної дії процесу. Показано економічну ефективність використання металургійного шлаку у процесі виробництва генераторного газу або синтезу-газу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З метою підвищення теплового ккд та екологічної ефективності існуючих генераторів теплової енергії розроблено й апробовано нові конструкції комбінованих теплообмінників-утилізаторів теплоти. Проведено експериментальні випробування дослідно-промислових теплообмінників. Запропоновано удосконалені методики розрахунку комбінованих теплообмінників-утилізаторів теплової енергії димових газів. Доведено, що нові конструкції обладнання для очистки газу дозволяють очищати газ комплексним способом: одночасно в одному апараті гази очищаються від зважених і газоподібних домішок. Виявлено, що ефективність очистки газів від домішок становить 93 - 99,8 %. Результати наукового дослідження впроваджено на промислових підприємствах і підприємствах комунальної власності.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, методичні та прикладні проблеми впровадження технологій нетрадиційної енергетики з метою досягнення прийнятного рівня економічної безпеки держави та її окремих територій за основними сферами життєдіяльності. Обгрунтовано доцільність комплексної оцінки інноваційного ефекту організаційно-управлінських і технологічних рішень, спрямованих на залучення до паливно-енергетичного балансу нетрадиційних паливно-енергетичних ресурсів, завдяки якого є можливим покращення відповідних індикативних показників економічної безпеки держави та її територій. Запропоновано методичний підхід до визначення інноваційного ефекту широкого кола організаційно-управлінських, технологічних рішень, спрямованих на ефективне використання нетрадиційних паливно-енергетичних ресурсів. Наведено результати розрахунків та їх аналізу стосовно впливу на рівень економічної безпеки територіальних утворень за енергетичною й екологічною складовими. Показано, що у разі широкого використання технології газифікації біомаси можливе суттєве покращення макроекономічних показників.

  Скачати повний текст

Відзначено, що одним зі способів удосконалення підземної розробки вугілля може бути використання теплоносія підземних вод. Установлено, що найбільш точно режим відображається у разі урахування фазових перетворень даних вод. Обгрунтовано, що раціональна технологічна схема енергетичного модуля піземного спалювання вугілля (ПСВ) складається з компонентів, а саме: порідного теплообмінного робочого горизонту, розкриваючих каналів, які з'єднують робочий горизонт з поверхнею, рухомого теплоносія, технічного комплексу на поверхні. На підставі проведеного аналізу існучих типів енергоустановок показано, що турбокомпресори доцільні для використання у модулі ПСВ за низьких температур теплоносія.

  Скачати повний текст

Установлено домінувальні фізико-хімічні фактори, що визначають динаміку формування вуглеводневих зон у породах покрівлі підземного газогенератора й обгрунтовано технологічні заходи щодо видобутку рідких продуктів газифікації. Для обгрунтування параметрів гідродинамічного видобутку рідких вуглеводнів, акумульованих у покривних породах, використано комплексний підхід, який передбачає проведення аналізу фактичних даних про витоки газу на станціях підземної газифікації вугілля (ПГВ), фізичне моделювання динаміки фомування вуглеводневих зон, комплекс спеціальних лабораторних аналізів, математичне моделювання масопереносу продуктів газифікації. За результатами фізичного та математичного моделювання процесу ПГВ становлено закономірності нагромадження продуктів газифікації та визначено розміри та форму вуглеводних зон, що формуються у породах покрівлі підземного газогенератора. Обгрунтовано порядок розкриття та вигазовування ділянки вугільного пласта, який передбачає відбір рідких продуктів газифікації з вигазованого простору та дозволяє підвищити рентабельність і ефективність ПГВ.

  Скачати повний текст

Досліджено організацію та методологію обліку, контролю й аналізу операцій з продажу природного газу споживачам на підприємствах з газопостачання та газифікації з урахуванням тенденції та напрямів розвитку газової галузі. Критично оцінено формування балансу надходження та розподілу природного газу на підприємствах з газопостачання та газифікації, визначено напрями його удосконалення. Вивчено причини виникнення втрат природного газу, їх класифікацію, склад і структуру, можливості та засоби зменшення їх рівня з урахуванням галузевих особливостей діяльності підприємств даної сфери.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи оптимізації реакційної здатності коксу на базі удосконалення сировинної бази та технології коксування. Теоретично й експериментально обгрунтовано умови проведення випробування, що забезпечують скорочення тривалості та підвищення точності вимірювання реакційної здатності та термомеханічних властивостей коксу. Виконано метрологічну атестацію удосконаленої методики та апаратури. Встановлено, що під час випробування згідно з методами "NSC" та УХІНу газифікація коксу протікає в дифузійному режимі як і в доменній печі. Встановлено, що механізм руйнування коксу полягає, переважно, у стиранні поверхневих шарів, ослаблених дією термічних і хімічних чинників. На підставі аналізу даних моделей сформульовано практичні рекомендації щодо сировинної бази, що включає донецьке та імпортоване вуглля. Наведено пропозиції щодо застосування розроблених методики та моделей якості коксу під час формування сировинної бази виробництва коксу на Авдіївському, Запорізькому та Маріупольському КХЗ. Встановлено, що економічний ефект використання розробленої методики за умов ВАТ "Маркохім" та ВАТ МК "Азовсталь" складає 1,565 млн грн. Виявлено, що стоншення помелу, збільшення щільності шихти, введення до її складу обмаслюючих домішок, механічний тиск, підвищення ступеня готовності та застосування "сухого" гасіння коксу супроводжуються зниженням реакційної здатності та збільшенням термомеханічної міцності коксу. З'ясовано, що використання у складі шихти домішок (коксового дрібняку, високозольного промпродукту збагачення вугілля, червоного шламу), що не спікаються, супроводжується підвищенням реакційної здатності та зниженням термомеханічної міцності коксу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню основних закономірностей процесів спалювання та газифікації високозольного вугілля (ВВ) в киплячому шарі (КШ) при атмосферному і підвищеному тиску та розробці методів його використання в енергетиці. Створено ряд лабораторних, дослідних та пілотних установок, проведено цикл експериментальних досліджень. На основі їх результатів знайдено кінетичні, технологічні та екологічні характеристики горіння і газифікації ВВ в різних модифікаціях КШ, основні закономірності та особливості його конверсії. Здійснено адаптацію технологій циркулюючого киплячого шару (ЦКШ) до ВВ України, а також розроблено технологічні схеми процесів спалювання та газифікації твердого палива в КШ під тиском, інженерні методи розрахунку елементів апаратів, рекомендації по використанню ВВ різного ступеня метаморфізму в котлоагрегатах і реакторах.

  Скачати повний текст

Проведено аргументований аналіз відомих теоретичних і експериментальних методів визначення концентраційних меж поширення полум'я газів, а також методів газифікації твердого палива. Створено математичну модель процесу газифікації вугілля, що дозволяє аналізувати і регулювати процеси, які протікають у газогенераторах, з метою одержання кінцевого продукту з певними показниками пожежної небезпеки та експлуатаційними характеристиками. Встановлено значення технологічних параметрів процесу газифікації вугілля, що забезпечують мінімальну область займання отриманого газу з задовільними експлуатаційними властивостями. Створено установку для експериментального визначення концентраційних меж розповсюдження полум'я генераторних газів. Розроблено метод проведення експериментальних досліджень. Встановлено закономірності й отримано емпіричні залежності зміни концентраційних меж поширення полум'я від початкового тиску і температури досліджуваних газів, а також вмісту флегматизаторів у газовій суміші.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу збірки ліричних газелей (диванче), окремих віршів і поем окреслено індивідуальний стиль, тематичний спектр (мотиви любові, вина і вільнодумства, героїчні, критичні, дидактичні), а також поетику (архітектоніку газелей, риму, розмір, проблему формування образної системи) творів Газаї. Значну увагу приділено проблемі традицій та новаторства у поетичній спадщині Газаї, що розвивалася під впливом класичної східної поезії. Виявлено літературні паралелі між Газаї та поетами-попередниками - Навої, Фізулі і Мухіббі. Визначено вплив творчості Газаї на наступні покоління поетів Криму і Туреччини (Усеїн Кефевій, Хусеїн Бедрі Паша, Козаноглу Дженаб Мухіддін та ін.). Розкрито сутність та особливості літературної спадщини назира, визначено загальні та відрізнювальні характеристики між двома різновидами "відповідей" (назира і таклід). Висвітлено літературно-культурний процес у Кримському ханстві другої половини XVI ст., охарактеризовано класичний період у кримськотатарській літературі як продовження арабського Ренесансу (VIII - XII ст.) та іранського Ренесансу (X - XV ст.), досліджено вплив їх літературних традицій на класичний період. Суттєвих змін зазнала мова межі XVI - XVII ст. Кіпчацький діалект, який раніше переважав у кримськотатарській літературі, поступово відступив і замінився огузькою (османською) мовою, що значно зміцнила свої позиції. Дане явище пояснено значним зближенням культурних контактів між Османською імперією і Кримським ханством, це підтверджують і кримсько-султанські укази (ярлики) часів Гази Герай хана II.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси горіння рідких, твердих і газових палив у гібридній камері згоряння (ГбКЗ) газотурбінного типу. На підставі експериментальних і розрахункових досліджень ГбКЗ розглянуто деякі способи покращання якості газифікації твердих та ступеня випаровування рідких вуглеводневих палив, а також стійкості горіння в газовій фазі. Дослідження процесів газифікації, випаровування та горіння проведено на експериментальних стендах з використанням оригінальних діагностик процесів у об'ємі камери згоряння (КЗ) та складу продуктів згоряння. Розроблено методику та проведено числові дослідження щодо впливу покращання теплоекологічних показників КЗ стаціонарної газотурбінної установки на рівень платежів за викиди відроблених шкідливих речовин з газами в атмосферу. Створено експериментальну установку та проведено досліди стосовно підпалу пиловугільно-повітряних сумішей НВЧ-розрядом у КЗ гібридного типу.

  Скачати повний текст

Розроблено екологічно чисті протипригарні покриття на водній основі, проаналізовано технологічний процес одержання з подальшим їх застосуванням під час лиття алюмінієвих сплавів за газифікованими моделями, що забезпечують задану розмірну точність виливків високими показниками якості поверхні. Досліджено протипригарні покриття на основі пірофіліту та перліту, які забезпечують розмірну точність, шорсткість поверхні виливків з алюмінієвих сплавів. Описано механізм формування пригару, наведено оцінку фазового складу полістиролу і визначено умови формування пригару під час лиття кольорових сплавів за газифікованими моделями. Відзначено, що умови формування пригару на поверхні виливків у процесі лиття кольорових сплавів за газифікованими моделями визначаються аналітичними залежностями. Проаналізовано закономірності впливу типів вогнетривких наповнювачів протипригарних покриттів (пірофіліту та перліту) та їх співвідношення на величину і кінетику зміни газопроникності, газотвірності, теплофізичних та технологічних характеристик.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію виготовлення з торфу та рослинної біомаси композиційного твердого палива (ТП) з заданими енергетичними та механічними якісними показниками для використання в теплоенергетичних установках. Проаналізовано стан торфобрикетної промисловості України, розглянуто технологічні схеми та установки виготовлення ТП, властивості торфу та наповнювачів рослинного походження як об'єктів виробництва ТП, показники якості паливних брикетів і гранул. Наведено результати фізико-хімічних досліджень зв'язаної вологи в торфі, термогравіметричних та енергетичних досліджень властивостей компонентів композиційної суміші (КС) і структурно-механічних досліджень властивостей її пресування. Обгрунтовано граничну вологість торфу для проведення процесу брикето- та гранулоутворення. Визначено оптимальні співвідношення та раціональний діапазон зміни параметрів пресування, зокрема, тиску, вмісту наповнювача, вологості, дисперсного складу, температури суміші з умов одержання палива високої міцності та об'ємної теплоти згоряння. Розроблено розрахункову залежність для визначення теплоти згоряння композиційного торфопалива (КТП). Висвітлено гіпотезу про інтенсифікацію процесу згоряння КТП в порівнянні з торф'яними брикетами (ТБ) внаслідок першочергової газифікації наповнювача та постійного оновлення реакційної поверхні. Описано методику, яка допомагає визначити якісні показники палива (об'ємну вагу та теплоту згоряння) з параметрами обладнання та властивостями сировини, сформулювати вимоги до вихідної сировини (вологість, дисперсний склад, вміст наповнювача) за параметрами обладнання та вимогами до якості брикетів, підібрати обладнання для переробки сировини з заданими властивостями та одержання палива заданої якості. Розроблено технології виготовлення композиційних ТБ і паливних гранул.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виконано комплексне систематичне дослідження хімічної будови та структурної організації органічної маси (ОМ) солоного вугілля (СВ) - перспективної вітчизняної енергохімічної сировини. Встановлено суттєві особливості структури ОМ СВ, склад природних мінералів СВ, що впливають на поведінку сировини в різних процесах хімічної переробки (піроліз, гідрогенізація, газифікація). Запропонована концептуальна модель структури СВ, згідно з якою СВ є природними сполуками включення мішаного типу. Частками-"хазяями" є макромолекулярні впорядковані структурні одиниці з функціональними групами і хелатоутворюючими фрагментами, а "гостями" - іони натрію, хлору та заліза. При цьому в СВ спостерігається сполучення властивостей вугілля низької і високої стадій метаморфізму. Вивчено закономірності термодеструкції СВ в різних умовах. Деталізовано та узагальнено деякі маршрути процесу активації ОМВ природними солями. Установлено основні закономірності лужного гідролізу (ЛГ) солоного вугілля, що залежать від генетичних характеристик вихідної сировини. Визначені структура і властивості продуктів ЛГ солоного вугілля: гуматів, гумінових кислот (ГК) та ентгумінованого вугілля (ЕГВ). Запропоновано узагальнений механізм процесу ЛГ солоного вугілля. Встановлено закономірності розподілу натрію, хлору та мікроелементів в процесах озолення, піролізу і гідрогенізації СВ. Представлена принципова схема маловідхідної технології утилізації СВ з одержанням фізіологічно активних ГК і дешевого адсорбенту - ЕГВ, який також може бути використаний для одержання енергетичних газів та цінних мікроелементів. Встановлено закономірності виділення і механізм сорбції срібла природними СВ з його водних розчинів. Запропоновано рішення науково-технічної проблеми - екологічно врівноваженого використання резервної вітчизняної вуглецевої сировини - солоного вугілля України - як джерела енергетичних газів, моторного палива, хімічних продуктів та дешевих адсорбентів.

  Скачати повний текст