Вивчені умови локалізації, морфологія, текстура та мінералогія агатів, яшм та хлоритовміщуючого халцедону (плазми), встановлених в корі вивітрювання серпентинітів Середнього Побужжя. Наведені відмітні особливості вивчених агатів від аналогічних мінеральних агрегатів, що утворюються у вулканічних породах. Досліджена жильна мінералізація кори вивітрювання ультрабазитів (з якою пов'язані самоцвіти), виділені морфогенетичні типи жил. Визначений механізм утворення мінеральних агрегатів, що складають самоцвіти. Розроблена гемологічна класифікація каменесамоцвітної сировини, надані практичні рекомендації щодо її обробки та використання.

  Скачати повний текст

Захищаються 5 наукових праць, що містять теоретичні і практичні розробки, які підтверджують ідею успадкування глибинної тектоносфери сучасним рельєфом дна. Встоновлено, що підйом мантійної речовини по глибинних розломах призводить до зміни рельєфу поверхні мантії, а вона в свою чергу через "базальтовий" і "гранітний" шари впливає на рельєф поверхні осадочного чохла. Поглиблені уявлення про те, що більшість складчастих структур є успадкованими і тектонічно активними у даний час. Утворення нафтогазоносних структур тісно пов'язано із розміщенням глибинних розломів як широтного, так і меридіанального напрямків, тектоно-магматичними осередками і вулканізмом. Западина північно-західного шельфу Чорного моря у субширотному напрямку утворилася внаслідок занурення по скидах, а в меридіанальному - як грабенсинкліналь. Запропонована робота є першою в Україні спробою встановити наявність зв'язку між глибинними тектоно-магматичними структурами та сучасними формами рельєфу. Одержала подальший розвиток ідея зв'язку орогідрографічної сітки з підводними каньонами та палеодолинами, їх залежність від неотектонічних структур рухів і проявів глибинної тектонічної активності.

  Скачати повний текст

Досліджено речовини класу аліфатичних та ароматичних амінів, гліциділові ефіри жирних кислот. Розроблено систему активних сполук для обробки поверхні подрібненого вулканізатора (ПВ). Встановлено, що ефективність обробки ПВ підвищується з використанням модифікувальних систем, до складу яких входять агенти деструкції, активатори деструкції, модифікатори поверхні, а також технологічні домішки. Показано, що досліджувані речовини впливають на процеси міжфазної взаємодії в системі ПВ - еластомерна матриця. Розроблено технологію обробки та застосування ПВ у складі промислових еластомерних композиційних матеріалів. Розглянуто можливість використання для обробки ПВ систем індивідуальних компонентів, дисперсій компонентів у водно-вуглеводному середовищі та композиційних модифікаторів.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено систематичні дослідження адгезійної здатності найбільш поширених хлоровмісних полімерів і їх комбінацій під час формування клейових композицій для кріплення гум на основі каучуків різної полярності до металу у процесі вулканізації. Визначено крайові кути змочування клейовими композиціями на основі хлоровмісних полімерів та їх комбінацій поверхні різних субстратів і розраховано коефіцієнти розтікання. На підставі одержаних даних встановлено ральні технологічні параметри клеїв. Розроблено нові способи одержання клейових композицій на основі комбінацій хлоровмісних полімерів та оптимальні склади праймера і покривного клеїв. Вперше одержано діаграми розчинності хлорвмісних полімерів клейового призначення, застосовані для цілеспрямованого вибору комбінацій розчинників під час розробки клеїв конструкційного призначення.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено механізм дії нового нейтрального консерванта на основі вулканічних туфів для заготівлі силосу і сінажу та мінерально-біологічного консерванта, в якому поєднано сапоніт і насіння гірчиці білої, для зберігання вологого зерна кукурудзи за анаеробних умов. Виявлено, що біологічний метод інгібування антитрипсину в зерні сої за рахунок цукрів меляси та насіння гірчиці білої забезпечує одержання високобілкового корму з низьким вмістом уреази в ньому. В основу технологічного процесу консервування покладено свіввідношення 70 % подрібненого зерна сої і 30 % кукурудзи за додавання 10 кг меляси у водному розчині та 1,0 кг подрібненого насіння гірчиці білої на 1 тонну зерносуміші. Запропоновано новий консервант мінерального походження на основі вулканічних туфів використовувати для заготівлі силосу і сінажу, що забезпечить одержання корму високої якості та продуктивної дії за згодовування молочному стаду.

  Скачати повний текст

Розкрито історію геологічного розвитку платформної частини території України у рифеї на основі вивчення процесів магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, стратиграфічних розривів рифейських відкладів і знахідок у них залишків викопних організмів. Виділено чотири етапи, які за часом прояву подій та процесів зіставляються з діастрофічними та седиментаційними циклами, що проявилися на інших континентах світу. Вивчено три стадії рифейського рифтогенезу, які проявилися у закладанні на різних гіпсометричних рівнях від'ємних структур, та умови нагромадження у них доплитного осадового чохла. Уточнено об'єм і межі стратиграфічних підрозділів на основі вивчення літологічного складу рифейських осадочно-вулканогенних порід, послідовності та перерв у їх нагромадженні, а також результати мікропалеофітологічних досліджень. Проведено зіставлення стратиграфічних розрізів платформної частини території України з розрізами рифею Східно-Європейської платформи та інших регіонів. Зроблено висновок про ідентичність тектонічних режимів і палеогеографічних обстановок у межах розвитку континентальної кори. Визначено умови концентрації рудної речовини у структурах фундаменту та у розрізах осадового чохла. Надано оцінку перспективності рифейського періоду щодо корисних копалин.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми геологічної будови Північно-Східної Фергани та природу межі між каледонідами Серединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню. На підставі результатів формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, їх речового складу, петрохімічних характеристик та особливостей розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і з'ясовано геодинамічні умови їх формування під час каледонського і герцинського етапів. Запропоновано принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в кам'яновугільний (башкирсько-ранньомосковський) період. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат.

  Скачати повний текст

На підставі комплексних геолого-геофізичних досліджень встановлено особливості геологічної будови Приазовського геобока (ПГ) Українського щита (УЩ). Для вивчення тектоно-магматичних структур ПГ, що містять родовища багатьох корисних копалин, побудовано послідовний ряд 1D - 2D - 3D геофізичних моделей. Зазначено, що у даному випадку вхідною є одномірна модель, що оптимально відповідає усередненим спостереженим геополям, має внутрішню узгодженість між фізичними параметрами геологічного середовища і становить основу для побудови більш високоінформативних дво- і тривимірних моделей. За допомогою наступної, двомірної моделі, одержано додаткову інформацію про фізичні неоднорідності і особливості геологічної будови різних структурних елементів земної кори ПГ і побудовано регіональну і середньомасштабну 3D петрогустинні моделі. Встановлено, що верхня частина кори ПГ складена осадово-вулканогенними утвореннями, що змінені метаморфічними, метасоматичними процесами й інтрудовані тілами гранітів, діоритів, габро тощо. Виявлено, що з'єднання Середньопридніпровського геоблока (СГ) з ПГ відбувається за Оріхівсько-Павлоградським глибинним розломом (ОПГР) з загальним східним похило-східчастим падінням. У межах Західноприазовського блока (ЗБ) встановлено Обіточненський гранодіоритовий масив, що має складну геолого-геофізичну будову на різних глибинах у земній корі й у верхній мантії. Виділено Павлівсько-Володарський розлом, що відокремлює гранулітзеленокам'яний ЗБ з триверстовою будовою земної кори від переважно сублужного та одноверстового Східноприазовського блока (СБ).Встановлено речовинне наповненя і глибинну будову Тельманівської плутонічної кільцевої структури, що має мантійне закладення. За результатами крупномасштабного об'ємного моделювання вивчено морфологію й особливості речовинного складу Володарського і Кременівського сублужних масивів.

  Скачати повний текст

Розроблено принципи нового напрямку палеобіогеохімії - палеобіогеохімічного аналізу геоісторичних подій, який дає змогу одержувати нову об'єктивну інформацію щодо історії екосистеми минулого. Установлено основні фактори, які зумовлюють розподіл у скелетній речовині молюсків хімічних елементів на фоні геоісторичних подій. Доведено вплив осмотичних адаптацій на залежність вмісту у черепашках молюсків натрію від солоності вод проживання. Установлено, що розподіл у черепашках стронцію більшою мірою залежить від співвідношення солей, а не від солоності вод. Виявлено основні закономірності акумуляції натрію прісноводними молюсками, які є осморегуляторами за екстремальних умов. Уперше обгрунтовано видільно-акумулятивну функцію черепашки бівальвій. Установлено біогеохімічні показники тектонічних подій, взаємопов'язаних з субдукційними та колізійними процесами на суміжних територіях. Вивчено вплив тектонічних подій у Середньоморському рухливому поясі на формування кайнозойських басейнів південної та південно-західної окраїн Східно-Європейської платформи. На підставі палеобіогеохімічного аналізу розроблено методики вивчення аномального річкового стоку в басейні осадконакопичення, субмаринного навантаження підземних вод у зонах довгоживучих розривних порушень, проявів вулканізму. Установлено закономірні зміни хімічного складу черепашок морських молюсків у зв'язку з евстатичними коливаннями рівня Світового океану. Запропоновано нову гіпотезу щодо надходження марганцю під час формування марганцеворудних родовищ Нікопольської групи.

  Скачати повний текст

Доведено просторове і часове підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля періодам перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлених змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу. Виділено чотири етапи вулканізму, що за часом збігаються з активізацією певних систем глибинних розломів, яка супроводжується переробкою порід субстрату з якісною зміною дислокаційних структур та мінералого-петрографічного складу порід. Висвітлено процес активізації розломів за результатами досліджень речовинного складу і потужностей ефузивно-пірокластичних утворень, який поступово зміщувався від межі Східно-Європейської платформи углиб її в північно-східному і східному напрямках. Відзначено, що на першому етапі трапового вулканізму сформувались міжформаційні та внутрішньо-формаційні сили габро-долеритів, пізніші фази проявів трапового вулканізму венду пов'язані з розломами північно-західного простягання. На основі дослідження прижерлових фацій порід, частоти їх перешарування в розрізах, пористості товщ визначено координати вулканічних апаратів та тріщинних виливів магми. Встановлено асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму. Виділено вулканічні поля і зони з характерними мінералого-петрографічними, літологічними, геохімічними та іншими особливостями ефузивно-пірокластичних утворень. Доведено, що концентрації самородної міді у розрізах трапової формації закономірно розміщуються у відповідних частинах розрізів, які корелюються на значні відстані, підтверджуючи стратиформний тип зруденіння, найбагатші концентрації міді приурочені до ділянок перетинання розломів діагональної та ортогональної систем, де відбувалося вилуговування рухомої міді з трапових утворень і перевідкладання її за допомогою гідротерм у тріщинах та пустотах. Зроблено висновок, що мідна мінералізація в ефузивно-пірокластичних утвореннях венду має полігенне походження.

  Скачати повний текст

На підставі побудови фазових функцій яскравостей супутників виявлено опозиційний ефект і проаналізовано його параметри. Вперше встановлено, що величини геометричних альбедо Теби, Амальтеї та Метіди систематично збільшуються зі зменшенням відстані від Юпітра. На базі вивчення величин відношень видимих альбедо ведучих і ведених півкуль супутників підтверджено явище оптичної неоднорідності поверхонь супутників і показано, що ведучі півкулі Теби та Амальтеї яскравіші за їх ведені півкулі. Встановлено, що розподіл альбедо до поверхні Метіди однорідний у межах похибок спостережень. Виявлено, що величини асиметрії альбедо ведучих і ведених півкуль супутників систематично змінюються з відстанню від Юпітера. Зазначено, що даний факт свідчить про забруднення поверхонь супутників іонами сірки, які виникають на Io в результаті вулканічної діяльності, що є суттєвим чинником реформування реголітних шарів внутрішніх супутників і поясненням зміни величини асиметрії альбедо всередині системи супутників. На підставі астрометричної обробки спостережень визначено 321 значення відносних положень Теби, Амальтеї, Адрастеї та Методи. Результати наукового дослідження внесено до міжнародних баз даних (у Франції, США, Росії) та надано для широкого використання.

  Скачати повний текст

Створено нові еластомерні композиційні матеріали з використанням продуктів переробки амортизованих гумових виробів. Розроблено системи активних сполук для обробки поверхні подрібненого вулканізату (ПВ) з метою підвищення ефективності його використання у складі еластомерних композиційних матеріалів. Показано, що сплавляння компонентів забезпечує одержання позитивного ефекту щодо зміни рівня деформаційно-міцнісних властивостей. Досліджено вплив розроблених речовин на процес взаємодії у системі ПВ - еластомерна матриця. З метою підвищення ефективності дії смоляних композицій проведено експериментальне дослідження щодо доцільності застосування сполук, здатних підсилити їх вплив. Здійснено порівняльний аналіз ефективності обробки ПВ з використанням валкового обладнання та апарата ШМДГ. Встановлено, що застосування смоляних композицій сприяє поліпшенню властивостей вулканізатів, а обробка ПВ розробленим модифікуючим сплавом найбільш ефективно відбувається у девулканізаторах типу СМ-200.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано геологічну будову, формаційний склад і умови формування Сорокинської зеленокам'яної структури, у межах якої розташовано Сурозьке родовище золота. Положення золотого зруденіння Сорокинської структури зумовлено тісним просторовим і генетичним зв'зяком з метаріодацит-плагіогранітною вулкано-плутонічною асоціацією. Виконано геолого-формаційне розчленування порід Сурозького родовища. Визначено геолого-структурну позицію, закономірності локалізації та фактори рудоконтролю золоторудних тіл, а також характер просторового розподілу золота. Наведено результати вивчення речовинного складу руд, стадійності й умов рудоутворення, технологічних властивостей руд і мінералого-фізичних особливостей рудних матеріалів. Виконано типізацію рудопроявів Сорокинської структури за генетичною ознакою. Розроблено прогнозно-пошукові критерії й ознаки зруденіння у мінералізованих зонах з золото - вісмут - карбонат-кварцовою мінеральною асоціацією. Виділено перспективні ділянки для пошуків родовищ золота.

  Скачати повний текст

Досліджено морфологію, кристаломорфологію, внутрішню будову та хімічний склад виділень самородної міді з рудопроявів України. Розглянуто мінеральні та газово-рідкі включення, ізотопи кисню та вуглецю супутніх міді мінералів, вивчено їх морфологію та хімічний склад. Розроблено морфологічну класифікацію самородної міді України, визначено механізми та способи росту її кристалів. Запропоновано морфогенетичну класифікацію самородної міді України, наведено результати вивчення хімічного складу її виділень. Проведено дослідження самородних срібла та заліза з вулканітів Волині, з'ясовано їх взаємовідношення з самородною міддю. Наведено результати вивченя кристаломорфології та хімічного складу халькозину з вулканітів Волині. Здійснено порівняльний аналіз індикаторних ознак самородної міді з рудопроявів України та з відомих родовищ світу. Визначено параметри кристалізації виділень самородної міді з рудопроявів України та описано геологічні процеси, які сприяли її відкладанню. За генетичними ознаками здійснено диференціацію досліджуваної самородної міді на такі типи: гіпогенний (магматичний і гідротермальний) у вендських вулканітах Волинського міднорудного району, гіпергенний у зонах окиснення докембрійських ультрабазитів рудопроявів Жданівка та Чемерпіль Подільського блоку Українського щита (УЩ), метаморфогенний в докембрійських метаморфічних породах рудопрояву Курчиці Волинського блоку УЩ. Обгрунтовано типоморфні ознаки виділень самородної міді з рудопроявів України, створено модель її кристалогенезу.

  Скачати повний текст

Розроблено енергоощадні технології заготівлі вологого зерна кукурудзи з використанням нових високоефективних консервантів. Проаналізовано консервуючу дію консерванту "Туфогель-1", яка базується на переведенні вулканічних туфів, зокрема, сапоніту та анальциму в гелеподібний стан. Досліджено консервант "Бергель" як полісахарид модифікованої меляси з мінеральними сполуками вулканічних туфів у гелеподібному вигляді. Доведено, що під час контакту зерна з консервантом на його поверхні утворюється плівка з кислою реакцією, яка частково блокує розвиток бактерій і плісняви. Вивчено нові технологічні прийоми вертикальної герметизації консервованого вологого зерна кукурудзи похилими шарами у приміщеннях ангарного типу та його заготівлі, консервації та зберігання в бургах на критих токах без спорудження засіків, визначено їх продуктивну дію та ефективність.

  Скачати повний текст

З використанням цинк- і кремнійвмісних карбамідо-формальдегідних композиційних домішок (ZnКФО та SiКФО) створено нові гуми з покращеними властивостями. За допомогою ряду інструментальних методів аналізу визначено структуру й властивості досліджуваних композитів. Показано, що ZnКФО є ефективним вулканізаційноактивним компонентом вулканізувальних систем різних типів для каучуків загальноспеціального та спеціального призначення. Встановлено, що ZnКФО може виступати одночасно активатором вулканізації та промотором адгезії гум до латунованого металокорду, який забезпечує міцний і стабільний зв'язок. Виявлено, що SiКФО з оптимальним співвідношенням неорганічної й органічної складової 80/20 є ефективним адгезійноактивним компонентом модифікуючої системи HRH у процесі кріплення гум до латунованого металевого й текстильного корду. Одержано позитивні результати використання композиційних домішок у процесах вулканізації та модифікації еластомерів, які підтверджено лабораторними випробуваннями за умов ЦЗЛ підприємств гумової галузі.

  Скачати повний текст

Вперше змодельовано сезонний хід загального вмісту атмосферного озону (ЗВО), альбедо та аерозольного індексу над Україною з високим просторовим розподілом. Побудовано поля впливу глобальних геофізичних факторів на ЗВО, альбедо та аерозольний індекс в Україні. Досліджено особливості впливу глобальних геофізичних факторів на хімічні складові та оптичні властивості атмосфери до та після виверження вулкану Пінатубо (1991 р.). Встановлено та визначено причину зростання впливу глобальних геофізичних факторів на аерозольний індекс після виверження вулкану.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та технологічні засади одержання полімерної сірки з натрію тіосульфату - відходу промислового виробництва. Виявлено технологічні закономірності процесів одержання полімерної сірки. З'ясовано, що полімерна сірка, одержана з відхідних розчинів натрію тіосульфату за фізико-хімічними характеристиками не поступається полімерній сірці торгівельної марки "Krystex". Встановлено, що полімеризований хінгідрон, який знаходиться у відхідному розчні, за кислотного розкладу натрію тіосульфату стабілізує макромолекули полімерної сірки, що позитивно впливає на її якість. Виявлено вплив компонентів розчинів хінгідронного та содо-миш'якового методів очистки, а також температури, співвідношення реагентів на якість та вихід полімерної сірки. Встановлено, що натрій тіоцианат, який міститься у відхідних тіосульфатних розчинах, за кислотного розкладу утворює з нітратною та хлоридною кислотами сполуки, які в подальшому відділити від полімерної сірки практично неможливо, що обумовлює необхідність проведення його попереднього відділення. Виявлено, що найбільш ефективним методом розділення є кристалізаційний. Встановлено, що в процесі вулканізації каучуку полімерною сіркою, одержаною кислотним розкладом тіосульфатних розчинів, які містять полімеризований хінгідрон, утворююється високоякісна гума. Визначено технологічні режими процесів одержання полімерної сірки кислотним розкладом відхідних тіосульфатних розчниів промислового виробництва нітратною та хлоридною кислотами. Розроблено технологічні схеми даних процесів, показано їх економічну ефективність.

  Скачати повний текст

Описано модель прогнозування та розшуків джерел корінної алмазоносності з використанням системного аналізу із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій. Досліджено просторову зміну потужності літосфери Українського щита (УЩ) як петрологічної передумови алмазоносності, її зв'язок з хімізмом кристалічних порід фундаменту. Розкрито особливості будови земної кори УЩ, закономірності розвитку мантійно- та внутрішньокорових зон розломів, просторове положення та геологічну сутність різноглибинних неоднорідностей. Проаналізовано просторове розташування, ознаки та роль стовбурних зон мантійної і корової проникності, які є прообразом зон прихованих розломів та транспортними шляхами для кімберлітових і лампротеїтових розплавів. Визначено зони динамічного впливу глибинних розломів на різних глибинних рівнях кори та на еродованій поверхні фундаменту, просторове розташування площ, потенційно перспективних на корінну алмазоносність. Відзначено, що на УЩ в межах потенційно алмазоносних літосферних сегментів (Кіровоградський мегаблок) збереглись вулканічні апарати кімберлітового (лампроїтового) складу. Визначено перспективні щодо корінної алмазоносності ділянки УЩ. Доведено ендогенне походження Зеленогайської структури.

  Скачати повний текст