Вперше досліджено процес утворення волостей Чернігівської губернії та їх реформування у першій половині XIX ст. Охарактеризовано систему проведення виборів членів волосних правлінь. Розглянуто посадовий склад службовців волосних правлінь губернії, порядок їх призначення на посади, умови роботи та звільнення. Проаналізовано діяльність членів волосних правлінь і суду, розглянуто основні види зловживання посадовим становищем. Визначено джерела формування волосних бюджетів. Вперше досліджено матеріальні витрати з волосних бюджетів Чернігівської губернії на оплату праці чиновників волосних і сільських правлінь, будівництво та ремонт адміністративних споруд і господарські витрати. Висвітлено діяльність волосних правлінь губернії щодо виконання населенням державного відомства натуральних повинностей: підводної, шляхової, рекрутської, етапно-арештантської, постової. Висвітлено внесок волосних правлінь у становлення державної кваліфікованої медицини й освіти на селі.

  Скачати повний текст

Досліджено історію Острозької волості - адміністративно-територіальної одиниці, що є комплексом земель, розташованих по обидва береги річки Горині в її середній течії та зібраних навколо Острозького замку. Простежено обставини переходу волості від одних власників до інших протягом другої половини XVI - початку XVII ст. Показано шляхи укрупнення маєтку за рахунок колонізації малозалюднених теренів та інкорпорації сусідніх земель. Окреслено кордони, вирахувано площу та чисельність населення Острожчини. На підставі актових джерел реконструйовано структуру Острозького замкового уряду, який складався зі старости, його намісника та писаря. Висвітлено функції замкових і волосних урядників. Проаналізовано основні форми землеволодіння на території волості (маєтки замкового столу, "зем'янські" та церковні "держави"). Розглянуто соціальний та етнічний склад, життєві пріоритети та внутрішню ієрархію острозької службової шляхти.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження політико-адміністративного ладу Київської Русі IX - початку XII ст. Проведено аналіз великих територіальних одиниць на рівні термінів і конкретних утворень. Сформовано системно структуровану ієрархію малих територіальних одиниць та визначено, якою мірою певна одиниця була задіяна у політико-адміністративній системі держави. Підраховано загальну кількість згадок кожного міста у писемних джерелах, кількість згадувань у певний період часу, що дозволило визначити відносний рівень значимості кожного града та ступінь прояву його активності (зокрема політичної). Доведено залежність більшості градів Русі від міста-града та сформовано структуру волостей як політичних утворень. Створено цілісну структурно-функціональну модель органів політико-адміністративного управління у Київській Русі, у межах якої відділено органи цього управління від інших, неадміністративних, структур. Виділено рівні та типи руського посадництва та показано, як його диференціація вплинула на внутрішню політичну стійкість держави. Доведено, що у X ст. поряд зі старцями градськими існували старійшини города як окрема категорія осіб з владними повноваженнями.

  Скачати повний текст

Розглянуто один з найпотужніших родів Київщини - Немиричів, формування та розростання їх землеволодінь, а також позиції в шляхетській корпорації воєводства. На підставі широкого кола джерел реконструйовано персональний склад роду, простежено початки формування та розростання їх маєткових комплексів (волостей), характер господарювання в них, зроблено спробу оцінити їх площу, заселеність, доходи й орієнтовну вартість. Показано місце роду в системі земського самоврядування Київського воєводства, його участь у політичному житті та відтворено персональні зв'язки окремих представників роду з іншими шляхетськими родами.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності розвитку церковно-релігійного життя православного населення північних волостей Молдавського воєводства й австрійської Буковини на прикладі соціорелігійних реалій другої половини XIV - початку XX ст. Розкрито особливості формування адміністративно-територіального та церковно-адміністративного устрою буковинського краю у період молдавського й австрійського володарювання, проаналізовано кількісні показники місцевого населення, визначено його етнічну та конфесійну структури, а також характер міжконфесійних взаємин. Наведено характеристику вищої православної церковної ієрархії краю, парафіяльного духовенства та чернечого життя у монастирях. Особливу увагу приділено дослідженню церковних таїнств та обрядів життєвого циклу віруючої людини, дозвілля буковинських селян, відвідування ними церкви у святкові дні. Наведено характеристику богослужіння в Православній Церкві на Буковині, проаналізовано характер релігійності місцевого православного населення, відзначено схильність селян до забобонів. Висвітлено організаційно-канонічні засади церковного будівництва й іконопису в північних волостях Молдавського воєводства та трансформацію їх нормативних засад в австрійській Буковині.

  Скачати повний текст